Психологічні особливості розвитку самосвідомості особистості в період підліткової кризи

brief description

ІНСТИТУТ ПСИХОЛОГІЇ ІМ. Г.С. КОСТЮКА
АПН УКРАЇНИ

На правах рукопису

УДК 159.9:37.015.3

Свіденська Галина Миколаївна

Психологічні особливості розвитку самосвідомості особистості в період підліткової кризи

19.00.07 педагогічна та вікова психологія

Дисертація
на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук

Науковий керівник
Власова Олена Іванівна
доктор психологічних наук, доцент.

Київ
2008

ЗМІСТ

ВСТУП.. 2
Розділ 1. 2
Загальнотеоретичні та МЕТОДОЛОГІЧНІ основи розвитку самосвідомості особистості як ПРОБЛЕМА вікової психології. 2
1.1. Визначення дефініціїї „самосвідомості” у вітчизняній та зарубіжній психології 2
1.2. „Я-образ” і „Я-концепція” як складові структури самосвідомості 2
1.2.1. Моделі „Я-концепції”. 2
1.3. Психологічний аналіз особливостей підліткової кризи. 2
Висновки до першого розділу. 2
РОЗДІЛ 2. 2
ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ПСИХОЛОГІЧНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ РОЗВИТКУ СКЛАДОВИХ КОМПОНЕНТІВ САМОСВІДОМОСТІ особистості В ПІДЛІТКОВОМУ ВІЦІ. 2
2.1. Організація, завдання та методика констатувального експерименту. 2
2.2. Аналіз та інтерпретація результатів емпіричного дослідження. 2
2.2.1.Особливості розвитку змістовного компоненту самосвідомості 2
2.2.2. Особливості розвитку ціннісно-рефлексивного компоненту самосвідомості 2
2.2.3. Особливості розвитку динамічно-саморегулятивного компоненту. 2
Висновки до другого розділу.. 2

РОЗДІЛ 3. 2
Психокорекція самосвідомості особистості в період підліткової кризи.. 2
3.1. Психологічні напрями корекційної програми розвитку самосвідомості в період підліткової кризи. 2
3.2. Психологічний тренінг як засіб розвитку самосвідомості та зниження рівня тривожності в період підліткової кризи. 2
3.3. Визначення ефективності психокорекційного програмного тренінгу. 2
Висновки до третього розділу.. 2
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ.. 2
Список використаних джерел.. 2
ДОДАТКИ .... 183

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. В сучасній Україні проблема розвитку самосвідомості особистості в період підліткової кризи набуває особливої гостроти. Перехід особистості до дорослого життя, який здійснюється у цей бурхливий період розвитку людини, заслуговує на особливу увагу педагогів і психологів, науковців і практиків. Процес входження особистості у відкрите громадянське суспільство, яке сьогодні будує країна, вимагає від її громадян соціальної активності, відповідального ставлення до організації власного соціального та індивідуального життя. Розв’язання задач соціальної адаптації, майбутнього професійного самовизначення, самореалізації в сучасному житті вимагають від підлітків високого рівня самостійності, здатності до пошуку конструктивних рішень, здійснення вибору на багатоальтернативній основі. Усе це може бути забезпечено лише за умов відповідного рівня зрілості самосвідомості особистості. Тому, на наш погляд, нині особливої значущості й важливості набуває розвиток самосвідомості молодої людини у такий вирішальний момент її соціалізації як перехід від підліткового віку до дорослого життя.
Становлення свідомості у підлітковому віці визначає певне емоційне зростання по відношенню до визначення „внутрішньої позиції”, в основі якої лежить прагнення бути відповідальним за себе, за свої особистісні якості, за свої погляди та здатність самостійно відстоювати власні переконання. Підліток сензитивний до свого духовного зростання, а тому він починає інтенсивно просуватися у розвитку всіх ланок самосвідомості. Самосвідомість у цьому віці включає в себе всі компоненти самосвідомості дорослої людини. Інша річ, якого рівня розвитку вони досягнуть у підлітка і які з них займуть центральне місце у структурі його особистості.
Самосвідомість являє собою складну, багатомірну психологічну складову особистості, окремі аспекти якої широко вивчаються як у вітчизняній (Б.Ананьєв, Л.Божович, Л.Виготський, Г.Костюк, О.Леонтьєв, П.Чамата, І.Чеснокова, О.Шорохова та ін.), так і в зарубіжній психології.
Аналіз наукових робіт свідчить, що розробкою та вивченням питань, пов’язаних з проблемою самосвідомості та її складових, займалося багато вчених, які з різних сторін розкривали ці поняття. Вивчення самосвідомості та її складових відбувалося за різними напрямками.
У дослідженнях Р.Бернса, М.Боришевського, А.Деркача, Е.Еріксона, О.Іващенко, О.Старовойтенко та інших аналізуються особливості „Я-концепції” та „Я-образу”.„Я-концепція” це система уявлень про самого себе або „установка відносно власної особистості” у перехідний підлітковий період. Це динамічна психологічна величина, що дуже залежить від суспільних відносин та змін безпосереднього соціального оточення.
Відомо, що важливою формою самосвідомості підлітків є самоствердження, яке виявляється у спрямованості особистості на виділення та реалізацію своєї унікальності в системі соціальних зв’язків. На процес самоствердження, як відомо, впливає самооцінка. При вивченні самомоцінки та рівня домагань такі вчені, як М.Боришевський, Л.Бороздін, А.Захарова, А.Прихожан, В.Сафін, С.Флегонтова та ін. підкреслювали, що особливості самооцінки підлітка впливають на всі сторони його життя. У зв’язку із цим дослідників хвилюють не ті підлітки, у яких самооцінка є дуже високою, а навпаки, ті, у кого вона середня або низька. Такі підлітки нічого не хочуть, ні до чого не прагнуть. Для них шлях до саморозвитку та самовираження закритий.
Деякі вчені підкреслюють роль особистісної рефлексії у зв’язку з тим, що підлітковий вік є періодом становлення особистості, прагнення до особистісної рефлексії (М.Варбан, Н.Гуткіна, І.Семенов, О.Старовойтенко, С.Степанов та ін.).
Отже, проблема формування й розвитку самосвідомості привертає увагу як вітчизняних, так і зарубіжних учених. Разом з тим, на нашу думку, особливий інтерес викликають ті проблеми й труднощі, що виникають у сучасних умовах соціалізації на шляху розвитку самосвідомості молодої людини. Цікавими є особливості формування внутрішньої системи особистісних механізмів самоорганізації, в основі якої знаходиться складна ієрархія складових самосвідомості, оптимальний модус взаємозв'язку яких повинен стати спеціальною проблемою дослідження психології.
Доволі очевидним видається й припущення стосовно того, що розвиток самосвідомості як складної інтегрованої якості особистості може відбуватися за різними сценаріями та різними темпами, залежно від конкретних психологічних та соціально-психологічних умов, за яких відбувається цей процес. Зрозуміло, що подібна інформація відкриває для психологів, педагогів та батьків більш широкі перспективи спрямованого впливу на свідомість вихованців з метою їхньої подальшої соціалізації та особистісного розвитку. Не менш важливими стають такі знання і для системного самовиховання, яке набуває особливо відчутних обрисів саме у цей період особистісного розвитку людини. Однак нам не відомі відповідні дослідження цієї проблематики у сучасній психології.
Соціальна адаптація, майбутнє професійне самовизначення, самореалізація у сучасному житті вимагають від підлітків високого рівня самостійності, відповідальності, самоактуалізації, здатності до альтернативного вибору та прийняття конструктивних рішень. Усе це може бути забезпечене лише за умови відповідного рівня зрілості їхньої самосвідомості. Однак, як свідчать психологічні й соціологічні дослідження останніх років, розвиткові самосвідомості не надають відповідного значення ні освітні структури, ні самі молоді люди.
Як нам здається, це зумовлено тим, що, попри численність досліджень у цій сфері психологічної проблематики, психологія все ще потребує розробки комплексних методик і технік продуктивного розвитку підліткової самосвідомості. Це важливо як для глибокої психодіагностики самосвідомості учнів, які відчувають певні психологічні проблеми, пов’язані з цією сферою, так і для виявлення рефлексивно обдарованих і творчих особистостей, а також з метою кваліфікованої допомоги їм у життєвому та професійному становленні.
Таким чином, для цієї проблематики дослідження є характерним недостатній рівень інформації щодо психологічних особливостей становлення самосвідомості у підлітковому віці, зокрема, недостатність змістового наповнення рівнево-ієрархічної моделі формування самосвідомості у перехідний період, а також відсутність системної діагностики і кваліфікованої підтримки розвитку самосвідомості підлітка саме у цей психологічно критичний період переходу особистості до самоусвідомлення з позицій дорослого життя. Актуальність проблеми, недостатня її розробка у сучасній психологічній науці та потреби практики обумовили вибір теми „Психологічні особливості розвитку самосвідомості особистості в період підліткової кризи”.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до теми науково-дослідної роботи лабораторії психології обдарованості при Інституті психології імені Г.С.Костюка протокол (номер держреєстрації 0104U000126, дата реєстрації 19.01.2004р.) Дослідження є складовою плану наукової роботи кафедри загальної психології Слов’янського державного педагогічного університету за комплексною темою „Адаптація особистості до соціуму, до навчання, до діяльності”.Тему затверджено вченою радою Слов’янського державного педагогічного університету (протокол № 2 від 8.10.2001року), узгоджено Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології АПН України (протокол № 7 від 17 вересня 2003 року).
Об’єкт дослідження: розвиток самосвідомості підлітка.
Предмет дослідження: психологічні особливості розвитку структурних компонентів самосвідомості особистості в період підліткової кризи.
Мета дослідження: дослідження психологічних особливостей розвитку структурних компонентів самосвідомості підлітків, розробка спеціальних психокорекційних заходів, спрямованих на подолання окремих дисгармонійних проявів особистості в період підліткової кризи.
Гіпотези дослідження:
1. Самосвідомість підлітків в період вікової кризи не є однорідним феноменом. У розвитку її структури можна виокремити декілька рівнів, кожен з яких характеризується своєрідністю розвитку окремих структурних складових: „Я-образу”, „Я-концепції”, самооцінки.
2. Розвиток самосвідомості особистості в період підліткової кризи характеризується наявністю дисгармонійних проявів цього процесу різної вираженості, що визначає рівневі особливості досліджуваного феномена.
3. Психологічна корекція розвитку самосвідомості підлітків шляхом їх залучення до активного соціально-психологічного навчання із використанням спеціально підібраних технік і вправ, сприятиме переходу учасників на більш високі рівні розвитку самосвідомості та зменшенню психологічної напруги, яка переживається особистістю підлітка як тривожний стан або неадекватні показники самооцінки.
Відповідно до предмета мети й гіпотези дослідження визначено такі завдання:
· здійснити теоретичний аналіз самосвідомості особистості та визначити психологічні чинники, що зумовлюють її розвиток у період підліткової кризи;
· емпірично виявити та проаналізувати психологічні особливості самосвідомості підлітка, зокрема, особливості розвитку її структурних компонентів у відповідний критичний період онтогенезу;
· розробити та експериментально перевірити ефективність програми психокорекційної роботи з підлітками, спрямованої на оптимізацію розвитку їх самосвідомості та подолання дисгармонійних проявів, які є характерними для цього контингенту школярів у період вікової кризи;
· підготувати методичні рекомендації з розвитку самосвідомості особистості у період підліткової кризи.
Теоретико-методологічною основою дослідження є: наукові роботи, що розкривають концептуальні погляди на категорію „Я” в психології та філософії (Б.Ананьєв, Л.Виготський, У.Джеймс, Є.Ільєнков, Г.Костюк, І.Кон, О.Леотньєв, К.Роджерс, С.Рубінштейн, О.Спіркін, П.Чамата, О.Морохова); дослідження зв’язку „Я-концепції” та „Я-образу” зі ставленнями особистості до життя в працях К.Абульханова-Славської, В.Агапова, Р.Берна, А.Деркача, Е.Еріксона, О.Старовойтенко; аналіз будови самосвідомості та її складових (Р.Бернс, І.Бех, М.Боришевський, Є.Ісаєв, І.Кон, К.Роджерс, В.Слободчиков, В.Столін, Є.Шильштейн); праці вітчизняних та зарубіжних учених, у яких розкриваються питання вікових особливостей розвитку самосвідомості (Л.Божович, М.Боришевський, Е.Еріксон, І.Кон, І.Чеснокова); система наукових знань про особистісну рефлексію (М.Варбан, Н.Гуткіна, Л.Осьмак, І.Семенов, О.Старовойтенко,С. Степанов).
Методи дослідження: теоретичні - метод аналізу, систематизації та узагальнення теоретичних і дослідницьких даних; емпіричні - методи спостереження, опитування, тестування, експертна оцінка, психолого-педагогічний експеримент, за допомогою якого перевірялась ефективність програми тренінгу психокорекційного супроводу розвитку самосвідомості особистості у період підліткової кризи. Для обробки, інтерпретації та статистичного аналізу результатів даних використовувався комп’ютерний пакет статистичних програм Statistica 6,0, зокрема кореляційний аналіз, t-критерій Стьюдента.
Емпірична база дослідження. Дослідно-експериментальна робота здійснювалася на базі загальноосвітніх шкіл І-ІІІ ступенів № 5 та № 12 м. Слов’янська Донецької області. Основу вибірки склали 183 учні восьмого класу загальноосвітніх шкіл. З них 124 особи (74 дівчинки та 50 хлопців) увійшли до експериментальної групи, решта ж, 59 підлітків (з них 35 дівчат та 24 хлопці), склали контрольну групу. Дослідження було розпочато з учнями у віці 13-14 років, тривало протягом року, тобто на етапі його завершення учням виповнилося14-15 років і навчалися вони у 9-му класі.
Теоретична значущість роботи полягає в уточненні і поглибленні системи психологічних знань з проблеми розвитку самосвідомості підлітків в період вікової кризи. Подальшої розробки в дисертації набули проблеми становлення самосвідомості людини у цей період життя у зв’язку з впливом механізмів спрямованої соціалізації особистості, орієнтованих на розвиток активного ставлення підлітка до побудови індивідуальної „Я-концепції” як чинного механізму самовизначення.
Наукова новизна дослідження полягає в тому, що :
· вперше не лише емпірично виокремленні та теоретично обґрунтовані системні компоненти самосвідомості підлітка: змістовий („Я-образ”, „Я-концепція”), ціннісно-рефлексивний (самооцінка, самоповага) та саморегулятивний (тривожність, особистісний успіх), але й здійснена критеріальна діагностика особливостей прояву цих структурних компонентів в період підліткової кризи;
· набули подальшого розвитку теоретичні уявлення про вікові особливості становлення самосвідомості особистості підлітка;
· уточнені психологічні уявлення про рівневі характеристики розвитку самосвідомості підлітків;
· встановлені психолого-педагогічні умови оптимізації розвитку самосвідомості підлітків у період вікової кризи;
· обґрунтовані напрями психологічної корекції розвитку самосвідомості особистості в період підліткової кризи.
Практичне значення дослідження полягає:
· у визначені комплексу критеріїв, методів і методик для діагностики самосвідомості підлітків як особистісного утворення ;
· у розробці та апробації програми психокорекційного тренінгу, спрямованого на розвиток самосвідомості особистості, зниження особистісної тривожності підлітків, який доцільно використовувати з метою поглиблення змісту навчально-методичних заходів та виховної роботи з підлітками;
· у застосуванні узагальнень отриманого емпіричного матеріалу як науково-методичного знаряддя для відповідних спеціалістів з метою поглиблення їх психологічних уявлень щодо особливостей розвитку самосвідомості особистості в період підліткової кризи;
· у можливості використання його результатів практичними психологами, педагогами, соціальними педагогами при розробці програм комплексної психодіагностики, плануванні психокорекційних заходів, орієнтованих на розвиток самосвідомості підлітків у період переживання ними кризового стану в контексті здійснення навчально-виховної роботи з цим контингентом учнів;
Особистий внесок автора полягає в емпіричному вивченні психологічних особливостей розвитку самосвідомості особистості у період підліткової кризи; у розробці програми активної соціально-психологічної корекції розвитку структурних компонентів самосвідомості особистості у ході проживання нею підліткової кризи. Дисертаційна робота є самостійною науковою працею, у якій викладено авторський підхід до розкриття структури самосвідомості підлітків, психологічних особливостей розвитку самосвідомості особистості у період підліткової кризи. Ідеї та думки, що належ

bibliography

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення сучасного психологічного розуміння самосвідомості в період підліткової кризи, що виявляється в розвитку нового рівня цього психологічного утворення, характерною ознакою якого є поява в підлітків прагнення пізнати самого себе. Це породжує в них бажання більше звертатися до свого „Я”, прагнення до самоствердження, самовираження й самовиховання. У процесі пошуків свого „Я”, набуття ідентичності та самоствердження у школярів підліткового віку формується самоусвідомлення як система внутрішньо узгоджених уявлень про себе, що складають „образ Я”, який можна розглядати як „Я-концепцію”.
У дисертації науково досліджено особливості структурних компонентів самосвідомості підлітків у період кризи, виділені різні типи сформованості „Я-концепції”, її складові, що мають свої власні характеристики. Специфічним надбанням підліткового віку є формування й розвиток рефлексії, звернення свідомості до свого „Я”; здатність розділити точку зору іншого; свідоме самовизначення активної суспільно-значущої позиції; оцінка досягнення „Я” у співвідношенні з рівнем очікування; здібності до подолання внутрішніх конфліктів; усвідомлення бажань „Я”; визначення шляхів і способів їх досягнення.
У роботі розроблено та апробовано програму розвиваючої взаємодії, проведено тренінгові заняття, спрямовані на корекцію самосвідомості в період підліткової кризи, що пов’язана з рівнем самоідентичності та рівнем сформованості „Я-концепції”.
Основні завдання дисертаційної роботи виконані. Теоретичний аналіз стану проблеми, результати констатувального дослідженя та формувального експерименту підтвердили висунуту гіпотезу.
Було зроблено такі висновки:
1. У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми які свідчать про те, що самосвідомість особистості в період підліткової кризи є полідетермінованим процесом, в розвитку якого необхідно виділяти декілька структурних компонентів і рівнів розвитку. В дослідженні виділено такі системні структурні компоненти: змістовий (особливості „Я-концепції”), ціннісно-рефлексивний (самооцінка, самоповага) та саморегулятивний (рівень тривожності). Кожен із цих компонентів у період підліткової кризи, для якої є характерним дисгармонійність та несталість феноменології самосвідомості, доцільно розглядати з позиції рівневого розвитку її окремих складових.
2. Суттєву роль у формуванні та розвитку самосвідомості підлітків у період вікової кризи відіграють такі фактори як особливості „Я-концепції”, самооцінки, самоставлення, саморегуляції особистості. У роботі апробована комплексна програма діагностики самосвідомості підлітків, яка охоплює багатоплановість складових такого явища, в тому числі „Я-концепцію” особистості.
3. Структурними критеріями діагностування особливостей розвитку самосвідомості підлітків в період вікової кризи варто прийняти особливості змістового, ціннісно-рефлексивного та саморегулятивного компонентів, кожен з яких має свої індикатори: тип сформованості їх „Я-концепції”, особливості самооцінки, рівень вираженості особистісної тривожності (саморегуляційна складова), що характеризують самосвідомість досліджуваних у різноманітних проявах психологічних особливостей їх розвитку.
4. За допомогою структурно-генетичного методу в роботі було виявлено 4 рівневі типи сформованості „Я-концепції” старших підлітків, які якісно відрізняються один від одного за показниками рівня рефлексивного представлення різних аспектів „Я-концепції”: „Несформована, розмита „Я-концепція”, „Фрагментарна, одностороння „Я-концепція”, „Я-концепція”, що розвивається, тяжіє до повноти, чіткості”; „Чітка, добре наповнена „Я-концепція”. Основною складовою типів є такі показники самосвідомості підлітків, як: зміст „Я-концепції”, знання свого „Я”, почуття „Я”, оцінка „Я”, ставлення до свого „Я”. Розрізняються такі типи також за показниками рівня тривожності та загальної самооцінки.
5. Аналіз змістового компонента самосвідомості особистості підлітка показав, що на межі підліткового та юнацького віків у його розвитку відбуваються істотні зміни, які характеризують перехід самосвідомості на новий, більш високий рівень рефлексивного аналізу. У ціннісно-рефлексивній сфері перехід на новий рівень виражається в переростанні окремих самооцінок, оцінок якостей особистості в загальне, цілісне ставлення до себе. У сфері саморегуляції певні рівневі ознаки розвитку самосвідомості підлітків у період вікової кризи пов’язані з переживаннями стану тривожності різного ступеня вираженості або відсутністю таких переживань. А для підлітків з нерозвиненою самосвідомістю та неадекватною самооцінкою є характерними особливо низькі та високі показники тривожності.
6. Підлітковий вік є сензитивним до цілеспрямованої, організованої стимуляції внутрішніх ресурсів самопізнання та самотворення особистості. Проведене дослідження підтвердило гіпотезу про те, що як розвивальна психодіагностика, так і психокорекційний тренінг можуть надавати реальну допомогу підліткам перехідного віку в оптимізації розвитку їх самосвідомості.
7. В роботі показано, що психологічними умовами психокорекції через активізацію особистісного потенціалу підлітка є: а) удосконалення регулятивно-конструктивних функція „Я” через поглиблення диференціації змісту „Я” та стабілізацію його самоставлення (підтримку позитивного емоційно-ціннісного самоприйняття і об’єктивної самооцінки); б) оволодіння навичками самопрограмування розвитку „Я” через усвідомлення мети власного життя та особистісних можливостей, вкладу „Я” активності” в процес їх досягнення; в) раціоналізація афективних факторів, які гальмують розвиток самосвідомості підлітка та актуалізація його мотивів самотворення.
8. Порівняння даних дослідження в експериментальній і контрольній групах до та після проведення тренінгу статистично довело, що завдяки тренінгу відбулися позитивні зміни в динаміці досліджуваних процесів в експериментальній вибірці. Отримані показники значущості розбіжностей (tкритерій Стьюдента) рівня тривожності та самооцінки для результатів експериментальної та контрольної груп відповідно, 3,956 (р<0,005) для тривожності, та t=3,736 (р<0,005) для самооцінки, статистично підкріплюють висновок, що після тренінгу представники експериментальної та контрольної груп дійсно істотно розрізняються між собою за рівнем тривожності та самооцінки.
Проведене наукове дослідження проблеми психологічних особливостей розвитку самосвідомості особистості в період підліткової кризи безумовно не вичерпує всіх її аспектів. Ми вважаємо перспективним і актуальним глибоке вивчення структури самосвідомості особистості в онтогенезі, побудову комплексів психодіагностичних методик дослідження рівнів розвитку підструктур складових самосвідомості та їх становлення впродовж періоду навчання підлітків, юнаків та студентів у школі і різного типу вищих навчальних закладів.

Список використаних джерел

1. Абрамова Г.С. Практикум по возрастной психологии. М.: Академия, 1999. 320 с.
2. Абульханова-Славская К.А. Стратегия жизни. М.: Мысль, 1991. 239 с.
3. Абульханова К.А. Психология и сознание личности (Проблемы методологии, теории и исследования реальной личности): Избранные психологические труды. М.: Московский психолого-социальный институт; Воронеж: МОДЭК, 1999. 224 с.
4. Агапов В.С. Становление Я-концепции личности: теория и практика. М.: Ин-т молодежи, 1999. 164 с.
5. Агапов В.С. Я-концепция как интегративная основа личности и деятельности руководителя. М.: МОСУ, 2000. 30 с.
6. Агапов В.С. Алгоритм моделирования Я-концепции руководителя в управленческой деятельности. М.: РАГС: МОСУ, 2001. 60 с.
7. Агапов В.С. Сущностная характеристика Я-концепции. М.: МОСУ; МГСА; РПО, 2001. 40 с.
8. Агеев В.С. Психологические и социальные функции полоролевых стереотипов. // Вопр. психологии 1987. № 2. С. 152158.
9. Ананьев Б.Г. Психология и проблемы человекознания. М.; Воронеж.: МОДЭК, 1996. 384 с.
10. Анастази А. Психологическое тестирование: В 2 т. М.: Педагогика, 1982. Т.2 295 с.
11. Антонова Н.В. Проблема личностной идентичности в интерпретации современного психоанализа, интеракционизма и когнитивной психологии // Вопр. психологии 1996. №1. С.131143.
12. Араканцева Т.А., Дубовская Е.М. Полоролевые представления современных подростков как действенный фактор их самооценки. // Мир психологии. 1999. № 3 (19). С. 147155.
13. Ассаджоли Р. Психосинтез. М.: REFL book, 1994. 314 с.
14. Баришева О.І. Теоретичні аспекти проблеми особистісного самовизначення старшокласників // Психологія: зб. наук. праць. / Нац. пед.ун-т ім. М.П. Драгоманова. К., 2000. .Вип. 1 (8) С. 102113.
15. Барська В.О. Проблема позитивного образу „Я” в сфері управління. // Психологія: зб. наук. праць / Нац. пед. ун-т ім. М.П.Драгоманова К., 1998. Вип. 3. С. 1822.
16. Барська В.О. Сучасні погляди на проблему „Я-концепції”. // Психологія: зб. наук. праць / Нац. пед. ун-т ім. М.П. Драгоманова К., 2000. Вип. 2 (9), ч.1. С. 112117.
17. Барцалкина В.В. Возможности изучения и активизации развития самосознания подростков в практике воспитания. // Психологические средства выявления особенностей личностного развития подростков и юношества: сб. науч. тр. М., 1990. С. 141145.
18. Барышникова И.В. К понятию «Я» в психологии. // Личность: проблемы формирования и развития. М.: Ин-т молодежи, 1998. С. 6163.
19. Белинская Е.П. Я-концепция и ценностные ориентации старших подростков в условиях быстрых социальных изменений // Вестн. Моск. ун-та. Сер. 14, Психология. 1997. № 4. С. 2531.
20. Белинская Е.П. Временные аспекты Я-концепции и идентичности. // Мир психологии. 1999. № 3 (19). С. 140147.
21. Бердяев Н.А. Самопознание. М.: СП «ДЭМ», 1990. .с
22. Берестнева О.Г. Математические методы в психологии. Томск: Изд-во ТГУ, 2001. 301 с.
23. Бернс Р. Развитие «Я-концепции» и воспитание. М.: Прогресс, 1986. 424 с.
24. Бех І.Д. Категорія „становлення” в контексті розвитку образу „Я” особистості // Педагогіка і психологія. 1997. № 3. С. 921.
25. Бех ІД. Образ „Я” як мета формування і розвитку особистості // Педагогіка і психологія. 1998. № 2 (19). С. 3040.
26. Битянова Н.Р. Психология личностного роста. М.: Международ. педагог. академия, 1995. 64 с.
27. Битянова Н.Р. Организация психологической работы в школе. М.: Совершенство, 1998. 298 с.
28. Битянова Н.Р. Проблема саморазвития личности в психологии: аналитический обзор. М.: Моск. психолого-социальный ин-т; Флинта, 1998. 48 с.
29. Бодалев А.А. Психология о личности. М.: МГУ, 1988. 188с.
30. Божович Л.И. Личность и ее формирование в детском возрасте. М.: Просвещение, 1968. 464 с.
31. Божович Л.И. Проблемы формирования личности. М.: Воронеж.: МОДЭК, 1995. 352 с.
32. Бондаренко А.Ф. Психологическая помощь: теория и практика. М.: Класс, 2001. 331 с.
33. Боришевский М.Й. Влияние позиции подростка на саморегуляцию поведения // Вопр. психологии 1972. № 5. С. 121128.
34. Боришевский М.Й., Максименко С.Д. О саморегуляции поведения подростков в процессе учебной деятельности. // Вопр. психологии 1977. №3. С. 5764.
35. Боришевский М.Й. Теоретические вопросы самосознания личности // Психологические особенности самосознания подростка / под ред. М.И. Боришевского. К.: Вища школа, 1980. С. 538.
36. Боришевський М.Й. Психологічні механізми розвитку особистості // Педагогіка і психологія. 1996. №3. С. 2633.
37. Боровицына Л. Н. К вопросу о развитии «образа Я» подростка. // Соціально-психологическая помощь подросткам и юношам в личностном развитии: теория, технологии, експеримент: материалы Всерос. научно-практ. конференции. Курск, 2001. С. 1517.
38. Бороздина Л.В., Молчанова О. Н. Особенности самооценки в первой зрелости. // Вестн. Моск. ун-та. Сер. 14, Психология. 1990. № 2. С. 2438.
39. Бороздина Л. В. Что такое самооценка. // Психол. журнал 1992. Т. 13, №4. С. 99100.
40. Булах І.С. Пріоритетні позиції у визначенні провідних компонентів та критеріїв розвитку особистості підлітка. // Психологія: зб. наук. праць / Нац. пед. ун-т ім. М.П. Драгоманова. К., 2001. вип. 12 С. 102112.
41. Бурлачук Л.Ф., Морозов С.М. Словарь-справочник по психодиагностике. СПб.: Питер, 2000. 528 с.
42. Бурменская Г.В., Караванова О.А., Лидерс А.Г. Возрастное психологическое консультирование. Проблемы психического развития детей. М.: МГУ, 1990. 200 с.
43. Бушай І.М. Теоретичні підходи до проблеми формування „Я-образу” в підлітковому віці. // Психологія: зб. наук. праць / Нац. пед. ун-т ім. М.П. Драгоманова К., 1998. Вип. 1. С. 141151.
44. Бушай І.М. Особливості психокорекції „Я образу” підлітків-акцентуантів у системі психологічної служби школи. // Психологія: зб. наук. праць / Нац. пед. ун-т ім. М.П.Драгоманова К., 2000. Вип. 3 (10). С. 233238.
45. Буякас Т.М. Личностное развитие в условиях работы самопонимания, опосредствованной символами. // Вопр. психологии 2000. №1. С. 96108.
46. Бюлер Ш. Что такое пубертатный период? // Педология юности. М.Л., 1931. С 17-23
47. Варбан М.Ю. К изучению рефлексивного опосредования профессионального становления // Журнал практикующего психолога. 1997. № 3. С. 162171.
48. Варбан М.Ю. Рефлексія професійного становлення в юнацькому віці // Практична психологія та соціальна робота. 1998. № 6 7. С. 8083.
49. Визгина А.В., Пантилеев С.Р. Проявление личностных особенностей в самоописаниях мужчин и женщин. // Вопр. психологии 2001. № 3. С. 91100.
50. Вікова та педагогічна психологія : навч. посіб. / О.В.Скрипченко, Л.В.Долинська, З.В.Огороднійчук [та ін]. К.: Просвіта, 2006. 416с.
51. Виногородський А.М. Науковий аналіз специфіки становлення рефлексії підлітків. // Психологія: зб. наук. праць / Нац. пед. ун-т ім. М. П. Драгоманова К., 2000. Вип. 11. С.166174.
52. Власова Е.И. Личностные механизмы становления социальной активности подростков: автореф. дис. канд. психол. наук: спец. 19.00.07 «Педагогическая и возрастная психология». К., 1989. 24 с.
53. Власова О.І. Специфіка прогнозування життєвого шляху підлітками з особистісними відхиленнями // Вісник Київського ун-ту. Соціологія. Психологія. Педагогіка. К., 1995. Вип. 1. С. 187191.
54. Возрастная и педагогическая психологии: хрестоматия. / сост. И.В. Дубровина [и др.] М.: Аcademia, 2001. 368 с.
55. Возрастная психология: Детство, отрочество, юность: хрестоматия. / сост. и науч. ред. В.С. Мухина, А.А. Хвостов. М.: Академия, 1999. 624 с.
56. Воробейчик Я.Н., Поклитар Е.А. Основы психогигиены. К.: Здоров’я, 1989. 178с.
57. Выготский Л.С. Педология подростка. // Собрание сочинений: В 6т. Т. 4. Детская психология / под ред. Д.Б. Эльконина. М.: Педагогика, 1984. С. 6242.
58. Гаджиева Н.М., Никитина Н.Н., Кислинская Н.В. Основы самосовершенствования: Тренинг самосознания. Екатеринбург: Деловая книга, 1998. 114 с.
59. Гайде В.К., Захаров В.П. Психологическое тестирование. М.: Наука, 1982. 254с.
60. Гиндилис Н. Л. Процесс индивидуализации как «путь к себе». // Психол. журнал 1996. Т. 17, №1. С. 2331.
61. Гинзбург М.Р. Сформированность личностной идентичности как показатель успешности социализации в старшем подростковом возрасте. // Мир психологии. 1998. №1. С. 2126.
62. Гошовська Д.Т. Психологічні особливості розвитку самоакцептації в дівчаток-підлітків (на матеріалах різних освітніх закладів): автореф. канд психол. наук: спец. 19.00.07. „Вікова та педагогічна психологія” К., 1997. 18 с.
63. Гошовський Я.О. Становлення образу Я в підлітків школиінтернату в умовах депривації батьківського впливу. автореф. канд психол. наук: спец. 19.00.07. „Вікова та педагогічна психологія” К., 1995. 24 с.
64. Грановская Р.М. Элементы практической психологии. Л.: ЛГУ, 1988. 560с.
65. Грановская Р.М., Крижанская Ю. С. Творчество и преодоление стереотипов. СПб.: OMS, 1994. 192 с.
66. Грановская Р.М. Подростковая и юношеская психология. // Элементы практической психологии. СПб.: Свет, 1997. С. 406440.
67. Гуткина Н.И. Личностная рефлексия как один из механизмов самосознания // Формирование личности в переходный период от подросткового к юношескому возрасту. М.: Педагогика, 1989. С. 8495.
68. Деркач А.А., Старовойтенко Е. Б., Кривокулинский А. Ю. Реализация концепции «Я» в системе жизненных отношений личности (акмеологический аспект). М.: РАУ, 1993. 158с.
69. Деркач А.А., Москаленко О.В., Пятин В.А., Селезнева Е.А. Технологии развития профессионального самосознания личности: Психолого-акмеологический практикум. Астрахань. Изд-во АГПУ, 2000. 169 с.
70. Джеймс У. Принципы психологии. М.: Наука, 1993. 423 с.
71. Добрович А.Б. Воспитателю о психологии и психогигиене общения. М.: Просвещение, 1987. 207с.
72. Драгунова Т.В. Подросток. М.: Знание, 1976. 97 с.
73. Дубровский Д.И. Сознание и информация. К анализу проблемы идеального (статья первая). Философские науки. 1978. №6. С. 4659.
74. Дубровский Д.И., Черносвитов Е. В. К анализу структуры субъективной реальности (ценностно-смысловой аспект). // Вопр. Философии. 1979. №3. С. 5760.
75. Дубровский Д.И. Проблема идеального. М.: Прогресс, 1983. 228 с.
76. Елисеев О.П. Практикум по психологии личности. СПб.: Питер, 2000. 560 с.
77. Захаров А.И. Неврозы у детей и подростков. М.: Педагогика, 1988. 161 с.
78. Захарова А.В. Структурно-динамическая модель самооценки // Вопр. психологии 1989. №1. С. 514.
79. Захарова А.В. Психология формирования самооценки. Минск: Изд-во БГУ, 1993. 99 с.
80. Зинченко В.П. Миры сознания и структура сознания. // Вопр. психологии 1991. № 2. С.2436.
81. Знаков В.В., Павлюченко Е.А. Самопознание субъекта // Психол. журнал 2002. Т. 23, №1. С. 3141.
82. Зубкова І.Ю. Проблема Я-образу вчителя-професіонала. // Психологія: зб. наук. праць / Нац. пед.ун-т ім. М.П.Драгоманова. К., 2000. Вип. 1 (8) С. 256261.
83. Иващенко А.В. О дефинициях «Я», «Я-концепция». // Методологические и теоретические аспекты формирования и развития личности. М., 1998. С. 4852.
84. Иващенко АВ., Агапов В.С., Барышникова И.В. Методики изучения Я-концепции личности. М.: МГСА, 2000. 265 с.
85. Иващенко А.В., Агапов В.С., Барышникова И.В. Я-концепция личности в отечественной психологии. М.: МГСА, 2000. 155 с.
86. Игры обучение, тренинг, досуг / под ред. В.В. Петрусинского. М.: Новая школа, 1994. 235 с.
87. Изард К. Эмоции человека. СПб.: Питер, 2000. 430с.
88. Ильенков Э.В. Что же такое личность? // С чего начинается личность М.: Политиздат, 1984. С. 319358.
89. Ічанська О.М. Психокорекційна модель становлення особистісної ідентичності старшокласників в умовах сучасної школи. // Психологія: зб. наук. праць / Нац. пед.ун-т ім.М.П.Драгоманова К., 2001. Вип. 12. С. 126130.
90. Ічанська О.М. Становлення особистісної ідентичності в ранньому юнацькому віці: автореф. канд психол. наук: спец. 19.00.07. „Вікова та педагогічна психологія” К., 2002. 19 с.
91. Каган В.Е. Семейные и полоролевые установки у подростков. // Вопр. психологии 1987. №2. С. 5461.
92. Кайгородов Б.В. Самопонимание и его место в структуре самосознания. // Психол. журнал 1997. № 1. С. 129132.
93. Кайгородов Б.В. Психологические особенности самопонимания в юношеском возрасте. // Мир психологии. 1999. № 3 (19). С. 155159.
94. Как построить своё «Я». / под ред. В.П. Зинченко. М.: Педагогика, 1991. 136 с.
95. Келеси М. Развитие самосознания личности в раннем юношеском воздасте: учебно-метод. пособие. К.: КНУ им. Т. Шевченко, 1996. 29 с.
96. Клайнпетер У., Рёслер Г.Д. Основные принципы психотерапии в детском и подростковом возрасте. // Психогигиена детей и подростков. / под ред. Г.Н.Сердюковской, Г.И.Гельница. М.: Медицина, 1985. С. 163186.
97. Кле М. Психология подростка: Психосексуальное развитие / пер. с фр. М.: Педагогика, 1991. 176 с.
98. Клюева Н.В., Свистун М.А. Программы социальнопсихологического тренинга. // Яросл. НПЦ «Психодиагностика», Фонд гражданских инициатив «Содействие». Ярославль, 1992. 66 с.
99. Кон И.С. Открытие «Я». М.: Политиздат, 1978. 367 с.
100. Кон И. С. Проблема человеческого «Я» в психологии и литературе. /В кн.: НТР и развитие художественного творчества. Л.: Прогресс, 1980. С. 3037.
101. Кон И.С. Категория «Я» в психологии. // Психол. журнал 1981. Т.2, №3. С. 2538.
102. Кон И. С. В поисках себя. Личность и ее самосознание. М.: Политиздат, 1984. 335 с.
103. Кон И С. Психология ранней юности. М.: Просвещение, 1989. 255 с.
104. Кон И.С. Подростковая сексуальность на пороге ХХI века: Соціально-психологический анализ. Дубна: Феникс+, 2001. 208 с.
105. Кондратьев М.Ю. Особенности психосоциального развития подростков. // Вопр. психологи 1997. №3. С. 6978.
106. Кордунова Н.О. Психологічні особливості розвитку особистості старшокласника в період онтогенезу. // Психологія: зб. наук. праць / Нац. пед. ун-т ім. М.П.Драгоманова К., 2000. Вип. 1 (8). С. 8490.
107. Корепанова М.В. Феномен образа Я и особенности его развития в дошкольном детстве. Волгоград: «Перемена», 2000. 120 с.
108. Корнилов А.П. Диагностика регулятивной функции самосознания. // Психол. журнал 1995. т. 16, №1. С. 107114.
109. Коссов Б.Б. Личность: теория, диагностика и развитие. М.: Академ. проект, 2000. 240 с.
110. Костюк Г.С. Проблема личности в философском и психологическом аспектах. // Избранные психологические труды. М.: Педагогика, 1988. С. 7685.
111. Крайг Г. Психология развития. СПб.: Питер, 2000. 992 с.
112. Креславский Е.С. Избыточная масса тела и образ физического «Я». // Вопр. психологии 1987. № 2. С. 113117.
113. Крылов Д.Н. Критические периоды в психофизиологическом развитии детей и подростков. // Психогигиена детей и подростков. / под ред. Г.Н. Сердюковской, Г.И. Гельница. М.: Медицина, 1985. С. 1735.
114. Кузикова С.Б. Коррекция Я-концепции как условие преодоления конфликтности у подростков. Сумы: СГПИ, 1999. 28 с.
115. Кузикова С.Б. Проблема конфликтности подростков в современной психологической науке. Сумы: СГПИ, 1999. 32 с.
116. Кузікова С.Б. Можливість зниження конфліктності у підлітків шляхом корекції їх Я-концепції. // Психологія: зб. наук. прац / Нац. пед. ун-т ім. М.П. Драгоманова К., 2000. Вип. 2 (9), ч.1. С. 200204.
117. Лебединская К.С., Райская М.М.. Грибанова Г.В. Подростки с нарушениями в эффектной сфере: Клинико-психологическая характеристика «трудных» подростков. М.: Педагогіка, 1988. 165 с.
118. Ларионова М.А. Профессиональная самооценка учителя: структура, особенности формирования. Омск, 2001. 89 с.
119. Леонова А.Б.