ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ САМОАКТУАЛІЗАЦІЇ ОСОБИСТОСТІ МАЙБУТНІХ ПСИХОЛОГІВ І ПЕДАГОГІВ

brief description

НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені М.П. ДРАГОМАНОВА

На правах рукопису

Кобильнік Лілія Миколаївна

УДК 159.923.2

ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ САМОАКТУАЛІЗАЦІЇ ОСОБИСТОСТІ МАЙБУТНІХ ПСИХОЛОГІВ І ПЕДАГОГІВ

19.00.07 педагогічна та вікова психологія
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук

Науковий керівник:
Приходько Юлія Олексіївна
доктор психологічних наук, професор

Київ 2007

ЗМІСТ

ВСТУП ....................................................................................................................... 4
РОЗДІЛ 1
ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ВИВЧЕННЯ ПРОБЛЕМИ САМОАКТУАЛІЗАЦІЇ ОСОБИСТОСТІ .............................................................. 10
1.1. Дослідження проблеми самоактуалізації у психологічній науці...... 10
1.2. Психологічні особливості самоактуалізації особистості в юнацькому віці............................................................................................................ 40
1.3. Психологічні особливості самоактуалізації студентів у процесі професійної підготовки................................................. 50
Висновки до першого розділу............... 62
РОЗДІЛ 2
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ВИВЧЕННЯ ПСИХОЛОГІЧНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ САМОАКТУАЛІЗАЦІЇ ОСОБИСТОСТІ МАЙБУТНІХ ПСИХОЛОГІВ І ПЕДАГОГІВ............................................................................................................. 65
2.1. Організаційні та методичні засади дослідження психологічних особливостей самоактуалізації особистості майбутніх психологів і педагогів.................................................................................................. 65
2.2. Аналіз результатів вивчення специфіки самоактуалізації студентів різного фаху............................................................................................ 76
2.3. Гендерні особливості самоактуалізації майбутніх психологів і педагогів........................ 103
2.4. Динаміка психологічних особливостей самоактуалізації особистості майбутніх психологів і педагогів ...... 119
Висновки до другого розділу ..... 131
РОЗДІЛ 3
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ СТИМУЛЮВАННЯ САМОАКТУАЛІЗАЦІЇ ОСОБИСТОСТІ МАЙБУТНІХ ПСИХОЛОГІВ І ПЕДАГОГІВ........................ 134
3.1. Психологічне стимулювання самоактуалізації особистості майбутніх психологів і педагогів у навчально-виховному процесі .................. 134
3.2. Результати впровадження психологічного стимулювання самоактуалізації особистості майбутніх психологів і педагогів..... 145
Висновки до третього розділу .... 174
ВИСНОВКИ ........................................................................................................... 176
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ............................................................. 180
ДОДАТКИ .............................................................................................................. 199

ВСТУП

Актуальність теми. Швидкоплинність соціального прогресу, динамічні зміни суспільства викликають необхідність постійної роботи молодого покоління над собою, життєвого та професійного самовизначення, посилення відповідальності за своє майбутнє, за можливість досягнення успіху, за повнішу реалізацію свого внутрішнього потенціалу. За виразом К.Роджерса, важливий мотив життя людини це актуалізація, тобто збереження і розвиток себе, максимальне виявлення кращих якостей власної особистості, закладених у неї від природи”. Потреба у самоактуалізації є природною потребою, що надає ідивідуальному життю людини яскравої спрямованості та глибокого сенсу, зміцнює віру в себе та допомагає встояти серед життєвих негараздів.
Дослідженню проблем саморозвитку, самоактуалізації і самореалізації особистості присвячено роботи представників гуманістичної психології - А.Маслоу, Р.Мея, Г.Олпорта, К.Роджерса, В.Франкла та ін. У центрі наукової уваги гуманістичних психологів знаходиться здорова творча особистіть, метою якої є самоактуалізація (самореалізація).
У радянській та українській психології проблему розвитку та формування особистості представлено концепціями Б.Ананьєва, К.Абульханової-Славської, Л.Анциферової, І.Беха, Л.Божович, О.Бондаренка, М.Боришевського, Б.Братуся, І.Булах, Л.Виготського, Г.Костюка, О.Леонтьєва, С.Максименка, О.Орлова, В.Роменця, С.Рубінштейна, В.Татенка, Т.Титаренко та ін. Водночас, проблема самоактуалізації особистості є однією з тих, що залишається недостатньо дослідженою у психологічній науці, особливо у плані експериментального вивчення. Актуальним є дослідження проблеми самоактуалізації молоді, оскільки людина з високим рівнем самоактуалізації набагато легше робить свій життєвий вибір, вона більш активна і відповідальна за власні дії, більш оригінальна й ефективна у нестандартних життєвих ситуаціях, тобто вона більш творча. Саме у студентські роки процес самоактуалізації, на думку автора концепції самоактуалізації А.Маслоу, набуває особливої інтенсивності. Юнацький вік характеризується усвідомленням власної індивідуальності, неповторності, несхожості на інших. У цьому віці остаточно складається фундамент ціннісних орієнтацій, вимальовується проекція головних напрямів життєдіяльності, пошуків, самореалізації тощо. Професійні інтереси, політичні уподобання, стиль поведінки, характер спілкування всі ці складові способу життя закладаються саме у період навчання у ВНЗ. Названі аспекти проблеми самоактуалізації особистості частково досліджувались у вітчизняній психологічній науці (М.Боднар, М.Гасюк, В.Гупаловська, Ю.Долінська, М.Ткалич). Водночас відсутні порівняльні дослідження процесу самоактуалізації майбутніх фахівців у різних сферах професійної діяльності, недостатньо з’ясовані гендерні особливості цього процесу, його динаміка. Актуальність дослідження цих аспектів проблеми самоактуалізації особистості на етапі її професійного становлення є незаперечною, що й обумовило вибір теми дисертаційного дослідження: „Психологічні особливості самоактуалізації особистості майбутніх психологів і педагогів”.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження входить до тематичного плану науково-дослідних робіт кафедри психології і педагогіки Інституту педагогіки і психології НПУ імені М.П.Драгоманова та є складовою наукового напряму університету „Теорія і технологія навчання і виховання у системі освіти”. Тему затверджено Вченою радою Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова (протокол № 8 від 26.02.2004 р.) та узгоджено Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 3 від 20.03.2007 р.).
Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає у теоретичному обґрунтуванні та експериментальному дослідженні процесу самоактуалізації особистості студентів різного фаху, розробці та апробації програми стимулювання самоактуалізації майбутніх психологів і педагогів у навчально-виховному процесі ВНЗ.
Для досягнення мети дослідження поставлено такі завдання:
1. Визначити наукові засади дослідження проблеми самоактуалізації особистості.
2. Розкрити психологічні особливості самоактуалізації особистості студентів різного фаху (майбутніх психологів і педагогів) та з’ясувати гендерні особливості процесу їх самоактуалізації.
3. Дослідити динаміку самоактуалізації особистості студентської молоді в процесі професійної підготовки.
4. Обґрунтувати, розробити та апробувати програму стимулювання самоактуалізації майбутніх психологів і педагогів у навчально-виховному процесі.
Об’єкт дослідження - самоактуалізація особистості студента.
Предмет дослідження - психологічні особливості процесу самоактуалізації особистості майбутніх психологів і педагогів.
Методи дослідження. Для розв’язання поставлених завдань використовувався комплекс теоретичних та емпіричних методів дослідження: аналіз науково-теоретичних джерел з проблеми дослідження, класифікація, систематизація та узагальнення отриманої інформації; спостереження, бесіда, стандартизовані опитувальники, психодіагностичні методики вивчення особистості. Для вивчення емоційних компонентів ставлень студентів до значущих для них об’єктів використано методику Кольоровий тест ставлень” А.Еткінда; особливостей усвідомлення значення, сутності та специфіки процесу самоактуалізації майбутніх фахівців - Тест незакінчених речень”; прагнення до самоактуалізації - Самоактуалізаційний тест” Л.Гозмана і М.Кроза; феномена самоствердження Стратегії самоствердження особистості” Є.Нікітіна і Н.Харламенкової; готовності до саморозвитку Діагностика рівня парціальної готовності до професійно-педагогічного саморозвитку”; особливостей соціальної креативності Визначення соціальної креативності особистості” та ін. Для перевірки достовірності отриманих результатів використано кореляційний аналіз за критерієм Крамера-Уелча.
Наукова новизна одержаних результатів:
- вперше, на основі результатів експериментального дослідження, здійснено порівняльний аналіз особливостей процесу самоактуалізації майбутніх психологів і педагогів; встановлено, що у студентів-психологів якості самоактуалізації представлені у більшій мірі, ніж у студентів-педагогів; з’ясовані гендерні особливості даного процесу; зокрема виявлено більш високий рівень самоактуалізації у жіночої частини студентства;
- експериментально підтверджено теорію самоактуалізації як потреби людини прагнути до максимально повної реалізації свого внутрішнього потенціалу;
- розширено та уточнено зміст поняття „самоактуалізація особистості майбутнього психолога і педагога”, виявлено особливості його усвідомлення студентами та рівні готовності до саморозвитку;
- розкрито взаємозв’язок процесу самоактуалізації особистості майбутніх психологів і педагогів із їх ціннісними орієнтаціями, самооцінкою, рівнем домагань;
- поглиблено знання про динаміку процесу самоактуалізації особистості студентської молоді у ході професійної підготовки, визначено систему значущих детермінант, значущі індивідуальні якості особистості та внутрішні і зовнішні чинники, а також методи та засоби стимулювання процесу самоактуалізації майбутніх психологів і педагогів у навчально-виховному процесі ВНЗ.
Практичне значення одержаних результатів полягає у розробці та апробації комплексу діагностичних та тренінгових методів дослідження процесу самоактуалізації студентської молоді та його стимулювання. Отримані у дослідженні експериментальні дані та їх узагальнення можуть бути використані для вдосконалення навчально-виховного процесу вищих навчальних закладів при підготовці майбутніх психологів і педагогів.
Результати дослідження та низка психологічних завдань програми стимулювання самоактуалізації особистості майбутніх психологів і педагогів впроваджено у навчально-виховний процес та під час проведення кураторських годин для студентів 2 курсу спеціальності Практична психологія та соціальна педагогіка”, Географія та історія” Мелітопольського державного педагогічного університету (довідка № 06/1241 від 25.05.07р.), в процесі викладання дисципліни „Психосоматична корекція” для студентів 4 курсу стаціонару та 5 курсу заочної форми навчання спеціальності Фізична реабілітація” Таврійського національного університету ім. В.І.Вернадського (довідка № 534 від 01.06.07р.), під час викладання дисциплін Самоорганізація особистості” для студентів 2 курсу та Психологічна готовність до професійної діяльності” для студентів 4 курсу спеціальності Соціальна робота” Мелітопольського інституту екології та соціальних технологій вищого навчального закладу Відкритий міжнародний університет розвитку людини Україна” (довідка № 418 від 23.05.07р.).
Особистий внесок здобувача полягає у теоретико-методологічному визначенні, експериментальній перевірці й порівняльному аналізі психологічних особливостей процесу самоактуалізації особистості майбутніх психологів і педагогів; з’ясуванні гендерного аспекту даної проблеми; у виявленні рівнів (високого, середнього, низького) готовності до саморозвитку та самоактуалізації; розробці та апробації програми стимулювання самоактуалізації студентів у навчально-виховному процесі.
Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні та практичні положення дисертації обговорювалися та отримали схвалення на науково-практичних конференціях: 1. Міжнародних: „Проблеми становлення фахівця-психолога у процесі вузівського навчання” (Ніжин, 2006), „Ґенеза буття особистості” (Київ, 2006), „Соціалізація особистості в умовах системних змін: теоретичні і прикладні проблеми” (Київ, 2006, 2007); 2. Всеукраїнських: „Актуальні проблеми практичної психології в системі освіти” (Херсон, 2003, 2005), „Терапія душі” (Одеса, 2004), „Ціннісні парадигми освіти в контексті євроінтеграціїї” (Харків, 2005), Демиденківські читання „Навчання, виховання та розвиток” (Бердянськ, 2006), „Психосоціальний розвиток особистості: формування життєвих перспектив” (Рівне, 2007), „Теоретичні та методичні засади практичної психології: проблеми психічного вигорання” (Ялта, 2007), на засіданнях кафедри психології та педагогіки НПУ імені М.П.Драгоманова (Київ, 2004-2007) та на звітних наукових конференціях Мелітопольського державного педагогічного університету (Мелітополь, 2004-2007).
Публікації. Основні положення та висновки дисертації висвітлено у 12 публікаціях, шість з яких - у фахових виданнях, включених до списку ВАК України, шість матеріали наукових конференцій.

bibliography

ВИСНОВКИ

1. У дисертації наведено теоретичне узагальнення та експериментальне вирішення проблеми самоактуалізації особистості майбутніх психологів і педагогів, розкрито динаміку процесу самоактуалізації особистості студентської молоді, з’ясовано специфіку цього процесу у студентів різного фаху, вивчено гендерні особливості процесу самоактуалізації особистості студентської молоді, виявлено шляхи стимулювання процесу самоактуалізації особистості студентів.
2. Здійснений теоретичний аналіз літературних джерел з проблеми самоактуалізації особистості дозволяє стверджувати, що дана проблема залишається недостатньо дослідженою у вітчизняній психологічній науці, особливо в експериментальному плані. Існують дещо відмінні погляди вчених на визначення самого поняття „самоактуалізація”, хоча більшість із них дотримується думки, що самоактуалізація це позитивні зміни в особистості, реалізація її природного потенціалу. Близькими до поняття „самоактуалізація” є поняття „саморозвиток”, „особистісне зростання”, „самореалізація”.
У своєму дослідженні ми розглядаємо процес самоактуалізації особистості майбутніх психологів і педагогів як найбільш повну і вільну реалізацію особистістю своїх можливостей; вроджену тенденцію до безперервного розгортання свого необмеженого творчого потенціалу у найрізноманітніших сферах життєдіяльності; тенденцію максимізувати таланти і дарування.
3. Експериментальне дослідження самоактуалізації особистості майбутніх психологів і педагогів показало, що під час навчання у ВНЗ у студентів формується самостійність, відповідальність за свої учинки, серйозніше ставлення до життя, з’являється прагнення до встановлення стійких стосунків з людьми, змістовного спілкування, до ініціативного і творчого вирішення професійних завдань. Значної різниці в усвідомленні значення, сутності та специфіки процесу самоактуалізації у навчальній та професійній діяльності у студентів різного фаху не виявлено.
4. Студенти спеціальності „психологія” мають дещо вищий рівень самоактуалізації особистості, ніж студенти педагогічних спеціальностей, що пояснюється вивченням дисциплін психологічного циклу протягом п’яти років. Найбільш значущими компонентами самоактуалізації для психологів є самоповага, спонтанність, самоприйняття, а для майбутніх педагогів самоповага, сензитивність та самоприйняття. Більшість студентів-психологів частіше використовує конструктивну стратегію самоствердження. Уподобання студентів-педагогів розділилися між стратегіями конструктивність і самопригнічення. Приблизно в однаковому співвідношенні виявлено високий і середній рівні соціальної креативності майбутніх фахівців. Всі студенти виявляють високий рівень готовності до саморозвитку.
5. Вивчення динаміки самоактуалізації студентів різних курсів показало, що у майбутніх психологів, у порівнянні із майбутніми педагогами, упродовж усього періоду навчання частіше спостерігається високий і середній рівень за такими компонентами як ціннісні орієнтації”, компетентність у часі”, самоповага”, самоприйняття”, сензитивність”.
6. Дослідження гендерних особливостей самоактуалізації особистості майбутніх психологів і педагогів виявило більш високий рівень самоактуалізації у жіночої частини студентства. Найбільші гендерні відмінності виявлено за такими компонентами самоактуалізації як: ціннісні орієнтації”, погляд на природу людини”, спонтанність”, контактність”, підтримка” та самоповага”. Найчастіше студенти обох статей використовують конструктивну стратегію самоствердження. У нестандартних ситуаціях життєдіяльності дівчата дещо більше проявляють високий рівень соціальної креативності, ніж юнаки.
7. Розроблена та застосована у дослідженні програма стимулювання самоактуалізації особистості майбутніх фахівців у навчально-виховному процесі дозволила вивчити взаємозв’язок процесу самоактуалізації особистості майбутніх фахівців з ціннісними орієнтаціями, рівнем домагань та самооцінкою. Встановлено, що для майбутніх психологів і педагогів найбільшими цінностями є сім’я, кохання, здоров’я, друзі. Менш значущими для респондентів обох груп є свобода, впевненість у собі, матеріально-забезпечене життя та пізнання. Останні рангові місця займають такі цінності як цікава робота, активне діяльне життя, творчість, краса природи та мистецтва. У студентів-психологів у більшій мірі представлені якості самоактуалізуючої особистості, ніж у студентів-педагогів. Майбутні педагоги мають вищий рівень домагань, ніж майбутні психологи.
Аналіз загальних тенденцій у виявлені самооцінки майбутніх фахівців наприкінці формувального експерименту показав, що майже половина з них (40% студентів-психологів та 44% студентів-педагогів) оцінюють себе адекватно, правильно визначають свої здібності і можливості, надають належну увагу самоконтролю над своїми діями і вчинками, керуючись минулим досвідом і почуттям відповідальності за доручену справу.
8. Встановлено, що студенти-психологи у більшій мірі використовують різні захисні механізми. Найчастіше вони звертаються до механізму „реактивні утворення”, „регресія” та „проекція”. Майбутні педагоги надають перевагу механізмам „заміщення”, „компенсація” та „проекція”. Виявлені внутрішні захисти студентів перешкоджають процесу самоактуалізації їх особистості, розумінню і прийняттю самих себе.
Студенти обох експериментальних груп серед якостей, які необхідно поліпшити, поставили на перше рангове місце інтелігентність (студенти-педагоги) та освіченість (студенти-психологи), що свідчить про підвищення пізнавальної мотивації респондентів.
8. Результати апробації розробленої програми стимулювання самоактуалізації особистості майбутніх фахівців у навчально-виховному процесі засвідчили особистісне зростання студентів як загалом, так і за окремими компонентами.
Проведене дослідження не вичерпує усіх аспектів проблеми. Вимагає вивчення психологічних особливостей процесу самоактуалізації на різних етапах онтогенезу, у різних професійних спільнотах, у представників міського та сільського населення, різних релігійних громад тощо.

Список використаних джерел

1. Абрамова Г.С. Практическая психология. - 3-е изд., стереотип. Екатеринбург: Деловая книга, 1998. 365,[1] с.: ил.; — Библиогр.: с. 264 (24 назв.), 363 (7 назв.).
2. Абульханова-Славская К.А. Личностная регуляция времени // Принцип системности в психологических исследованиях. М., 1990. С. 18-25.
3. Абульханова-Славская К.А. Проблемы жизни и творчества С.Л. Рубинштейна // Психол. журнал. 1989. Т.10. - №5. С. 25-36.
4. Абульханова-Славская К.А. Развитие личности в процессе ее жизнедеятельности // Психология формирования и развития личности. М.: Наука, 1985. С. 19-44.
5. Абульханова-Славская К.А. Стратегия жизни. М.: Мысль, 1991. 299 с.
6. Абульханова-Славская К.А. Типология личности и гуманистический подход // Гуманистические проблемы психологической теории. М.: Мысль, 1995. 219 с.
7. Агеев B.C. Психологические и социальные функции полоролевых стереотипов // Вопр. психологии. 1987. № 2. С. 152-157.
8. Адлер А. Практика и теория индивидуальной психологии: Пер. с нем. - М.: Фонд "За экономическую грамотность", 1995. 296 с.
9. Акиндинова И.А. Самоактуализация личности в различных типах организации профессиональной деятельности // Психолого-педагогические проблемы развития личности в современных условиях: Психология и педагогика в общественной практике. - СПб.: Изд-во РГПУ им. А.И.Герцена, 2000. С. 29-36.
10. Активне соціально-психологічне навчання: теорія, процес, практика: Навч. посіб. / Яценко Т.С., Кміт Я.М., Олексієнко Б.М. Хмельницький: Вид-во НАПВУ, 2002. 792 с.
11. Акулина Н.Н. На путях вочеловечивания человека // А.Маслоу. Дальние пределы человеческой психики: Пер. с англ. СПб.: Евразия, 1999. С. 6-13.
12. Ананьев Б.Г. Избр. психол. тр.: В 2-х т. М.: Педагогика, 1980. Т. 1-2.
13. Ананьев Б.Г. О проблемах современного человекознания /Под ред. А.А.Бодальова. М.: Изд. «Институт практической психологии», Воронеж: НПО «МОДЭК», 1996. 384 с.
14. Ананьев Б.Г. Человек как предмет познания. Л.: Изд-во Ленингр. ун-та, 1968. 336 с.
15. Анастази А., Сьюзан У. Психологическое тестирование. СПб.: Питер, 2001. 686 с.
16. Андреева Г.М. Социальная психология. М.: Изд-во МГУ, 1988. 432 с.
17. Анциферова Л.И. Личность с позиции динамического подхода // Психология личности в социалистическом обществе. Личность и её жизненный путь. / Ред. Б.Ф.Ломов, К.А.Альбуханова-Славская. М.: Наука, 1990. С. 7-17.
18. Анциферова Л.И. Некоторые вопросы исследования личности в современной психологии капиталистических стран // Теоретические проблемы психологии личности / Отв. ред. Е.В.Шорохова. М.: Наука, 1990. С. 278-317.
19. Артемьева Т.И. Взаимосвязь потенциального и актуального в развитии личности // Психология формирования и развития личности. М.: Наука, 1981. С. 67-87.
20. Ассаджоли Р. Самореализация и психические расстройства // Психосинтез: теория и практика. М.: Refl-Book, 1994. С. 27-51.
21. Байтингер О.Е. Возможности профессионального развития в зрелом воздасте // http://www.uhr.ru/index/jobmarket/oll/5208,0.html.
22. Балабанова Л.М. Категория нормы в психологии студенческого возраста (теоретико-методологический аспект). Х.: Консум, 1999. 240 с.
23. Балл Г.А. Концепция самоактуализации личности в гуманистической психологии. К.: Донецк, 1993. 32 с.
24. Балл Г.О. Про психологічний зміст особистості свободи // Педагогіка і психологія. 1996. - №3. С. 45-60.
25. Батаршев А.В. Базовые психологические свойства и профессиональное самоопределение личности: Практическое руководство по психологической диагностике. СПб.: Речь, 2005. 208 с.
26. Берн Ш. Гендерная психология. СПб.: Прайм-ЕВРОЗНАК, 2001. 320 с.
27. Берн Э. Люди, которые играют в игры. Минск: Современный литератор, 2000. 320 с.
28. Бернс Р. Развитие Я-концепции и воспитание. М.: Прогресс, 1986. 422 с.
29. Бех І.Д. Моральний розвиток особистості в історико-педагогічному осмисленні // Рідна школа. - 2004. січень. С. 16-19.
30. Битянова Н.Р. Психология личностного роста: Практическое пособие по проведению тренингов личностного роста психологов, педагогов, социальных работников. - М.: Междунар. пед. акад., 1995. 67 с.
31. Бодалев А.А. Акме - эффект личностного осуществления в процессе социализации и индивидуализации взрослого человека // Мир психологии. 1998. - №1. С. 59-66.
32. Бодалев А.А., Рыбалко Е.Ф. Б.Г. Ананьев первооткрыватель и исследователь сложнейших проблем психологии // Психол. журнал. 1997. Т.18. - №6. С. 28-44.
33. Боднар М.Б. Вплив етнопсихологічних життєвих орієнтацій на самоактуалізацію студентської молоді: Дис. ... канд. психол. наук: 19.00.05; - Захищена 02.07.2004; Затв. 13.10.2004. К., 2004. 216 с. Библиогр.: с. 151-167.
34. Божович Л.И. Этапы формирования личности в онтогенезе // Вопросы психологии. 1979. - № 4. - С. 23-24.
35. Болтівець С.І. Педагогічна психогігієна: теорія та методика: Мо­нографія. — К.: Редакція «Бюлетеня Вищої атестаційної комісії України», 2000. — 302 с.
36. Бондаренко А.Ф. Психологическая помощь: теория и практика (учеб. пособие для студ. ст. курсов психол. фак. и отд. ун-тов). М.: Изд-во „Института психотерапии”, 2000. 368 с.
37. Бондаренко А.Ф. Социальная психотерапия личности. К.: КГПИИЯ, 1991. 189 с.
38. Борисова Н.В. Развитие функции самореализации личности. http: // borytko.nm.ru/papers/subject5_1/borisova.htm
39. Боришевський М.Й. Психологічні механізми розвитку особистості // Педагогіка і психологія. 1996. - № 3/12. С.26-33.
40. Братусь Б.С. Аномалии личности. М.: Мысль, 1988. 304 с.
41. Братусь Б.С. Опыт обоснования гуманитарной психологии // Вопросы психологии. 1990. - № 6. С.9-16.
42. Булах І.С. Змістовний контекст поняття ''особистісне зростання'' в ракурсі феноменологічного та гуманістичного напрямків у психології // Психологія: Зб. наук. праць. К.: НПУ імені М.П. Драгоманова, 2000. Випуск 2 (9). С. 176-185.
43. Булах І.С. Психологічні основи особистісного зростання підлітків: Автореф. дис... д-ра психол. наук / Нац. пед. ун-т ім. М.П.Драгоманова. — К., 2004. — 42 с.
44. Васильєв О.С., Демченко Е.А. Изучение основных характеристик жизненной стратегии человека // Вопросы психологии. 2001. - № 2. С. 74-85.
45. Васьковская С.В. Если учение пробуксовывает”. (Ситуационные задачи по психологическому консультированию) // Практична психологія та соціальна робота. 1998. - №1. С. 23-24.
46. Вахромов Е.К. Вершины жизни и пути их достижения: самоактуализация, акме и жизненный путь человека // Прикладная психология и психоанализ. 2001. - №4. С. 18-23.
47. Вахромов Е.К. Вершины жизни и пути их достижения: самоактуализация, акме и жизненный путь человека // Прикладная психология и психоанализ. 2002. - №1, №2. С. 5-18.
48. Вишнякова Н.Ф. Активні форми роботи з обдарованою молоддю // Освіта. Технікуми. Коледжі. - 2006. - № 2. С. 47.
49. Вікова та педагогічна психологія: Навч.посіб. /О.В. Скрипченко, Л.В. Долинська, З.В. Огороднійчук та ін. - К.: Просвіта, 2001. - 416 с.
50. Вірна Ж.П. Мотиваційно-смислова регуляція у професіоналізації психолога: Автореф. дис... д-ра психол. наук / Інститут психології ім. Г.С.Костюка. — К., 2004. — 36 с.
51. Возрастная психология: Полный жизненный цикл развития человека: Учеб. пособие для студ. высш. учеб. завед. / Кулагина И.Ю., Колюцкий В.Н. М.: ТЦ Сфера, при участии „Юрайт”, 2003. 464 с.
52. Выготский Л.С. Собрание сочинений в 6т. / Под ред. А.М. Матюшкина. М., Педагогика, 1983. - Т.3: Проблема развития психики. 368 с.
53. Гасюк М.Б. Психологічні особливості самоактуалізації сучасної жінки: Автореф. дис. ... канд. психол. наук / Прикарпатський ун-т ім. Василя Стефаника. Івано-Франківськ, 2003. 20 с.
54. Гиллиган К. Иным голосом: психологическая теория и развитие женщин // Этическая мысль: Научн.-публицист. чтения. 1991 / Общ. ред . А.А. Гусейнова. М.: Республика, 1992. С. 352-371.
55. Гинзбург М.Р. Личностное самоопределение как психологическая проблема // Вопросы психологии. 1988. - № 2. С. 19-26.
56. Гинзбург М.Р. Сформированность личностной идентичности как показатель успешности социализации в старшем подростковом и юношеском возрастах // Мир психологии. 1998. - №1. С. 21-26.
57. Головаха Е.И, Кроник А.А. Психологическое время личности. К.: Наукова думка, 1984. 208 с.
58. Головаха Є. І., Кроник О. О. Психологічний час як регулятор життєвого шляху особистості // Мистецтво життєтворчості особистості: У 2 ч. К.: ІЗМН, 1997. Ч. 1. С. 227-237.
59. Горностай П.П. Консультативный практикум // Практична психологія та соціальна робота. 2006. - №5. С. 43-45.
60. Горностай П.П., Васьковская С.В. Теория и практика психологического консультирования: Проблемный подход. К.: Наук. думка, 1995. 128 с.
61. Гупаловська В.А. Професійна самореалізація як чинник становлення особистості жінки: Автореф. дис. ... канд. психол. наук / Інститут психології ім. Г.С.Костюка АПН України. К., 2005. 25 с.
62. Давыдов В.В. Проблемы развивающего обучения. М., Педагогика 1986. 239, [1] с.
63. Дерев’янко С.П. Роль та місце творчості в процесі самоактуалізації особистості // Вісник Чернігівського держа. пед. ун-ту / Ред.: О.Ф.Явоненко. Чернігів, 2002. - Вип.17: Психологічні науки С. 20-24.
64. Джидарьян И.А. Развитие С.Л. Рубинштейном общественно-исторической концепции потребностей // Психол. журнал. 1989. Т.10. - №4. С. 57-66.
65. Долинська Л.В. Психолого-педагогічні умови особистісно-професійного зростання майбутнього вчителя // Зб. наук. пр. НПУ ім. М.П. Драгоманова. Сер.: Психологія. К.: НПУ, 1998. - Вип. 3. С. 65-71.
66. Долінська Ю.Г. Особливості усвідомлення майбутніми психологами значення самоактуалізації особистості як умови ефективності своєї діяльності // Зб. наук. пр. НПУ ім. М.П. Драгоманова. Сер.: Психологія. К.: НПУ, 1998. - Вип. 2. С. 113-120.
67. Долінська Ю.Г. Самоактуалізація особистості майбутнього психолога у процесі професійної підготовки: Дис. ... канд. психол. наук: 19.00.07. Захищена 11.10.2000; Затв. 14.03.2001. - К., 2000. 200 с.: Бібліогр.: с. 171-190.
68. Елканов С.Б. Основы профессионального самовоспитания будущего учителя: Учеб. пособие для студентов пед. ин-тов. М.: Просвещение, 1989. 189 с. - Библиогр.: с. 188.
69. Єрмаков І.Г. Феномен компетентністно спрямованої освіти // Матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. „Крок за кроком до життєвої компетентності та успіху”. К.: Латі К, 2003. С. 6-8.
70. Зелінська Я.Ц. Особливості формування професійної самосвідомості в студентські роки // Науковий часопис НПУ ім. М.П. Драгоманова. Сер. №12. Психол. науки: Зб. наук. пр. К.: НПУ ім. М.П.Драгоманова, 2005. - №5 (29). С. 106-109.
71. Зимняя И.А. Педагогическая психология: Учеб. пособие. Ростов-на-Дону: Феликс, 1997. 480 с.
72. Иванова Л.К. Учебно-производственная практика социальных педагогов в вузе как технология профессиональной социализации // Современные технологии в социальной работе и подготовке специалистов социальной сферы: Материалы Междунар. науч.-практ. конф. Тамбов. 2002. С. 138-141.
73. Калошин В.Ф. Самоактуалізація викладача // Практична психологія та соціальна робота. 2000. - № 1. С. 7-9.
74. Кальницька К.О. Теорія мотивації А.Маслоу // Практична психологія та соціальна робота. 1998. - № 3. С. 36-38.
75. Карікаш В.І. Вплив Я-концепції” практичного психолога на ефективність професійного росту // Вісник Тернопільського експериментального ін-ту пед. освіти: Матеріали Міжнар. конф. Психологічна служба школи”. Тернопіль, 1996. С.68-69.
76. Климов Е.А. Индивидуальный стиль деятельности в зависимости от типологических свойств нервной системы. Казань: Изд-во Казанского ун-та, 1969. 265 с.
77. Климов Е.А. Психология профессионала. М.: Ин-т практической психол.; Воронеж: МОДЭК, 1996. 400 с.
78. Коган Л.Н. Человек и его судьба. М: Мысль, 1988. 283 с.
79. Кон И.С. Психология ранней юности: Кн. для учителя. - М.: Просвещение, 1989. - 254,[1] с.
80. Кон И.С. Психология юношеского возраста: (Проблемы формирования личности): Учеб. пособие для студ. пед. ин-тов. - М.: Просвещение, 1979. - 175 с.
81. Коростылёва Л.А. Особенности стратегий самореализации и стили человека // Психологические проблемы самореализации личности. СПб.: Изд-во С.-Петербур. Ун-та, 2000. Вып. 4. С.47-61.
82. Коростылёва Л.А. Уровни самореализации личности // Психологические проблемы самореализации личности. СПб.: Изд-во С.-Петербур. ун-та, 2000. Вып. 4. С. 21-46.
83. Коростылева Л.А., Зайцева Ю.Е. О методологических вопросах развития и саморазвития в трудах Б.Г. Ананьева // Психологические проблемы самореализации личности. - СПб.: Изд-во С.-Петербур. ун-та, 2000. Вып. 4. - С. 3-11.
84. Костюк Г.С. Навчально-виховний процес і психічний розвиток особистості. К.: Прогрес, 1989. 412 с.
85. Крыжко В.В., Павлютенков Е.М. Психология в практике менеджера образования. СПб.: КАРО, 2001. 304 с.
86. Леонтьев А.Н. Деятельность. Сознание. Личность. М.: Политиздат, 1977. 304 с.
87. Леонтьев Д.А. Гордон Олпорт архитектор психологии личности //Психол. журнал. 2002. Т. 23. - № 3. С. 23-30.
88. Леонтьев Д.А. Психология смысла: природа, строение и динамика смысловой реальности. М.: Смысл, 1999. 487 с.
89. Леонтьев Д.А. Развитие идеи самоактуализации в работах А.Маслоу // Вопросы психологии. 1987. - № 3. С. 150-158.
90. Личность. Теории, упражнения, эксперименты / Фрейджер Р., Фейдимен Д.: Пер. с англ. СПб.: Прайм-ЕВРОЗНАК, 2004. 608 с.
91. Лотт Л. Как стать новой личностью за восемь недель /Л.Лотт, Р.Интнер, Б.Менденхолл. М.: Астрель, 2004. 349, [3] с.
92. Лушин П.В. Неконгруэнтность как конструктивное условие личностного развития // Практична психологія: теорія, методи, технології. - К.: Ніка-Центр, 1977. С. 87-101.
93. Лушин П.В. Психологія особистісного змінювання: Автореф. дис... д-ра психол. наук / Інститут психології ім. Г.С. Костюка. К., 2003. 30 с.
94. Мадди С.Р. Теории личности: сравнительный анализ: Пер. с англ. СПб.: Изд-во «Речь», 2002. 539 с.
95. Максименко С.Д. Методологічні проблеми загальної психології // Практична психологія та соціальна робота. 1999. № 3. С.2-4.
96. Максименко С.Д. Основи генетичної психології: Навч. посібник. К.: НПЦ Перспектива, 1998. 220 с.
97. Максименко С.Д. Психологія в соціальній та педагогічній практиці: методологія, методи, програми, процедури: Навч. посібник для вищої шк. К.: Наук. думка, 1998. 216 с.
98. Маноха И.П. Человек и потенциал его бытия. К.: Стимул, 1995. 256 с.
99. Маноха І.П. Професійний потенціал особистості: досвід онтологічного дослідження: Автореф. дис... канд. психол. наук / Нац. ун-т ім. Т.Шевченка. К., 1993. 22 с.
100. Маркова А. К. Психология профессионализма. — М. : Междунар. гуманитар. фонд "Знание", 1996. — 308 с.; 21 см. — Библиогр.: с. 278-308.
101. Маркова А.К. Психология труда учителя: Кн. для учителя. М., Просвещение. - 1993. 192 с.
102. Марковец Г.В. Формирование направленности на самообразовательное чтение у студентов педвуза: Автореф. дис. ... канд. психол. наук / Український держ. пед. ун-т ім. М.П.Драгоманова. К., 1992. 19 с.
103. Маслоу А. Новые рубежи человеческой природы: Пер. с англ. / Под общ. ред. Г.А. Балла и др. — М.: Смысл, 1999. — 423,[1] с.
104. Маслоу А. По направлению к психологии Бытия / Пер. с англ. Е.Рачковой. М.: Изд-во ЭКСМО-Пресс, 2002. 272 с. - (Сер. „Психологическая коллекция”).
105. Маслоу А. Самоактуализация личности и образование / Пер. с англ. Г.А.Балла. - К. - Донецк, 1994. 52 с.
106. Маслоу А.Г. Дальние пределы человеческой психики / Пер. с англ. СПб.: Изд. гр. Евразия, 1999. - 432 с.
107. Маслоу А.Г. Мотивация и личность: Пер. с англ. СПб.: Евразия, 1999. 479 с. — Библиогр.: с. 443, 448-472.
108. Мистецтво життєтворчості особистості: Наук.-метод, посібник: У 2ч. - Ч.1: Teopiя i технологія життєтворчості / Ред. рада: В.М. Доній та ін. К., 1997. 392 с.
109. Митина Л.М. Психология профессионального развития учителя. М.: Флінта: МПСИ, 1998. 200с.
110. Мова Л.В. Психологічні особливості забезпечення особистісної самореалізації майбутніх психологів у процесі фахової підготовки: Автореф. дис. ... канд. психол. наук / Нац. пед. ун-т ім. М.П. Драгоманова. К., 2003. - 20 с.
111. Муляр В.І. Самореалізація особистості як соціальна проблема (філософсько-культурлогічний аналіз). Житомир: ЖІТІ, 1997. 214 с.
112. Мэй Р. Искусство психологического консультирования / Пер. с англ. Т.К.Кругловой. М.: Класс, 1999. 132,[1] с.
113. Непомнящая Н.И. Психодиагностика личности: теория и практика: Учеб. пособие. М., ВЛАДОС, 2001. 188 с.
114. Новиков Д.А. Статистические методы в педагогических исследованиях (типовые случаи). - М.: МЗ-Пресс, 2004. 67 с.
115. Овчинникова Ю.Г. О путях разрешения кризиса идентичности // Вестн. Моск. ун-та. Сер. 14: Психология. 2003. - № 4. С. 37-45.
116. Олпорт Г. Становление личности: избранные труды. - М.: Смысл, 2001. 341 с.
117. Олпорт Г.В. Личность в психологии. - "КСП+". - М.: "Ювента". - СПб., 1998. 375 с.
118. Орлов А.Б. Карл Роджерс и современный гуманизм // Вестн. Моск. ун-та. Сер. 14: Психология. 1990. - № 2. С. 55-58.
119. Орлов А.Б. Перспективы гуманизации обучения // Вопросы психологии. 1988. - № 3. - С. 142-146.
120. Орлов А.Б. Человекоцентрированный подход в психологии, психотерапии, образовании и политике // Вопросы психологии. 2002. - № 2. - С. 64-84.
121. Основи практичної психології: Підручник / В.Панок та ін. - К.: Либідь, 1999. - 536 с.
122. Панок В.Г. Концептуальні підходи до формування особистості практикуючого психолога // Практична психологія та соціальна робота. 1998. № 4. - С. 5-7, № 5. С. 4-6.
123. Панок В.Г. Концепція національної соціально-психологічної служби // Педагогіка і психологія. Вісник АПН України. - 1994. - №2 (3). - С.17-27.
124. Перлз Ф. Опыты психологии самопознания (практикум по гештальттерапии). М.: Гиль-Эстель, 1993. 240 с.
125. Пиаже Ж. Избранные психологические труды / Пер. с англ. М.: Междунар. пед. акад., 1994. 680 с.
126. Пов’якель Н.І. Професійна рефлексія психолога-практика // Практична психологія та соціальна робота. 1998. № 6-7. - С. 3-6.
127. Пов’якель Н.І., Блохіна І.О. Психологічні передумови становлення позитивної Я-концепції” як базової компоненти професійного самовизначення психолога // Зб. наук. пр. НПУ ім. М.П. Драгоманова. Сер.: Психологія. К.: НПУ, 1999. - Вип. 2 (5). С. 177-183.
128. Подстрелова А.Л. Формирование у студентов педвуза ответственного отношения к профессиональной подготовке (на материале внеаудиторной работы): Автореф. дис канд. пед. наук / Минск. гос. пед. ин-т. Минск, 1985. 15 с.
129. Поторій Я.І. Особливості ціннісно-мотиваційної сфери студентів // Практична психологія та соціальна робота. 2002. № 2. - С. 36-39.
130. Практикум по общей, экспериментальной и прикладной психологии: Учеб. пособие / Под общ. ред. А.А.Крылова, С.А.Маничева. СПб: Питер, 2000. 560 с.
131. Практическая патопсихология: Руководство для врачей и медицинских психологов / В.М. Блейхер, И.В. Крук, С.Н.Боков. - Ростов-на-Дону: Феникс, 1996. 445 с.
132. Практическая психология образования: Учеб. для студ. высш. и ср. спец. учеб. завед. / Под ред. И.В. Дубровиной. — 2-е изд. — М. : Творч. центр "Сфера", 1998. — 525,[1] с.
133. Прикладная психология / Болотова А.К., Макарова И.В.: Учебник для вузов. М.: Аспект Пресс, 2001. 383 с.
134. Приходько Ю.О. Генезис провідних ставлень дитини дошкільного віку як основа її особистісного розвитку: Автореф. дис. ... д-ра психол. наук / Український держ. пед. ун-т ім. М.П. Драгоманова. К., 1997. 45 с.
135. Психология личности в трудах отечественных психологов / Составитель Куликов Л.В. СПб: Питер, 2000. 480 с.
136. Психология: Словарь / Под общ. ред. А.В. Петровского, М.Г. Ярошевского. — 2-е изд., испр. и доп. — М. : Политиздат, 1990. — 494,[1] с.
137. Психологічна структура педагогічної діяльності: Навч. посіб.: В 2 ч. / Семиченко В.А., Заслуженюк В.С. К.: Видавничо-поліграфічний центр Київський університет”, 2001. Ч. 2. - 230 с.
138. Психологія і педагогіка життєтворчості: Навч.-метод. посібник / За ред. В.М.Доній та ін. К., 1996. 792 с.
139. Психологія особистості: Словник-довідник / За редакцією П.П.Горностая, Т.М.Титаренко. К.: Рута, 2001. 320 с. Бібліогр.: с. 263-293.
140. Работа с кризисной личностью: Методическое пособие / В.В.Козлов. - М.: Изд-во Ин-та Психотерапии, 2003. 300 с.
141. Райгородский Д.Я. Психология личности: Хрестоматия: В 2-х т. - Изд. 3-е, доп. Самара: Издательский Дом БАХРАХ М., 2002. - Т.1 512 с.
142. Реан А.А. Акмеология личности // Психол. журнал. 2000. Т.21, №3. С. 88-95.
143. Ремшмидт Х. Подростковый и юношеский возраст: Проблемы становления личности / Пер. с нем. Г. И. Лойдиной; Под ред. Т. А. Гудковой. М.: Мир, 1994. 319 с.: ил. — Библиогр.: с. 308-312.
144. Роджерс К. Клиентоцентрированный / человеко-центрированный подход в психотерапии // Вопросы психологии. 2001. - № 2. - С. 48-58.
145. Роджерс К.Р. Взгляд на психотерапию. Становление человека: Пер. с англ. / Общ. ред. и предисл. Исениной Е.И. М.: Изд. группа «Прогресс», «Универс», 1994. 480 с.
146. Роменец В.А. Жизнь и смерть в научном и религиозном истолковании. К.: Либідь, 1989. 190 с.
147. Роменець В.А. Психологія творчості: Навч. посібник. К.: Либідь, 2001. 288 с.
148. Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии. СПб.: Питер, 1999. 705 с.
149. Рудестам К. Групповая психотерапия: Пер. с англ. СПб.: Питер, 2000. 384 с.
150. Руководство по использованию восьмицветового теста Люшера / Сост. О.Ф. Дубровская. М.: «Когито-Центр», 2003. 63 с.
151. Сартр Ж.П. Бытие и ничто (Извлечения) // Человек и его ценности. - М., 1988. Ч 1. С. 98 99.
152. Сейтешев А.П. Профессиональная направленность личности: Теория и практика воспитания.