Психологічні особливості взаємин в родині як чинник становлення життєвих перспектив майбутнього сім’янина

brief description

Прикарпатський національний університет
імені Василя Стефаника

На правах рукопису

Сидорик Юрій Романович

УДК 159.922.8: 316.477

Психологічні особливості взаємин в родині як чинник становлення життєвих перспектив майбутнього сім’янина

19.00.07 педагогічна та вікова психологія

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата психологічних наук

Науковий керівник
Белей Михайло Дмитрович,
кандидат психологічних наук,
доцент

Івано-Франківськ 2008

ЗМІСТ

ВСТУП........................................................................................................

4

РОЗДІЛ 1.
Теоретико-методологічні ЗАСАДИ дослідженнЯ зумовленості становлення життєвих перспектив майбутнього сім’янина його родинними взаєминами

12

1.1. Життєва перспектива майбутнього сім’янина як предмет наукового аналізу ...........................................................................

12

1.2. Вікові особливості становлення життєвої перспективи особистості

26

1.3. Психолого-педагогічний зміст родинних взаємин......................

35

1.4. Взаємини в родині як чинник становлення особистості майбутнього сім’янина ..

49

Висновки до першого розділу ......................................................................

63

РОЗДІЛ 2.
КОНЦЕПТУАЛЬНО-МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ ВИВЧЕННЯ ВПЛИВУ РОДИННИХ ВЗАЄМИН НА СТАНОВЛЕННЯ ЖИТТЄВИХ ПЕРСПЕКТИВ МАЙБУТНЬОГО СІМ’ЯНИНА ............

66

2.1. Організаційно-методичне забезпечення вивчення впливу психологічних особливостей родинних взаємин на становлення життєвих перспектив майбутнього сім’янина .........................

66

2.2. Реконструкція особистісних конструктів інтерпретації юнаками психологічних особливостей взаємин в родині .

88

Висновки до другого розділу ...

95

РОЗДІЛ 3.
Емпіричне вивчення зумовленості становлення життєвих перспектив майбутнього сім’янина його родинними взаєминами .

99

3.1. Вікові та ґендерні особливості родинних взаємин юнацтва ..

99

3.2. Вікові та ґендерні особливості життєвих перспектив майбутнього сім’янина

108

3.3. Особливості взаємозв’язків між параметрами оцінки родинних стосунків та життєвих перспектив майбутнього сім’янина.......................

116

3.4. Факторний та регресійний аналіз взаємозв’язків між параметрами оцінки юнаками родинних взаємин та очікуваних майбутніх подружніх стосунків .

127

3.5. Психосоціальні чинники становлення життєвої перспективи майбутнього сім’янина (за матеріалами ретроспективного експерименту)

139

Висновки до третього розділу ......................................................................

158

ВИСНОВКИ ..................................................................................................

162

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ .....................................................

166

ДОДАТКИ ..............................................................................

190

ВСТУП
Актуальність проблеми. Трансформація соціально-економічних умов життя українського суспільства неоднозначно позначилась на функціонуванні сім’ї як виховному інституті. На думку багатьох вчених, сучасна родина перестала бути монополістом у передачі між поколінного досвіду та осередком наслідування і відтворення психологічних особливостей подружніх взаємин, стосунків батьків і дітей, старших і молодших [103, с. 3]. Поряд із зазначеними проблемами в Україні наявна криза сімейних відносин на тлі зростання кількості розлучень, ускладнення демографічної ситуації, поширення девіантної поведінки серед дітей і молоді тощо), що зумовлює необхідність пошуку шляхів стабілізації сім’ї, доцільних методів підготовки молоді до сімейного життя.
Необхідність подальшого розвитку інституту сім’ї вимагає розробки якісно нових підходів у підготовці молоді до сімейного життя. Це зумовлює актуальність проведення досліджень, які дозволяли б отримувати нові, науково обґрунтовані дані щодо можливості підвищення рівня підготовки юнаків і дівчат до майбутнього сімейного життя. Важливою складовою частиною процесу такої підготовки багатьма дослідниками визнається формування у молодих людей адекватних уявлень, життєвої перспективи щодо майбутньої сім’ї, які дозволили б їм вибудувати оптимальні взаємини у своїй майбутній сім’ї та успішно адаптуватись до нових для них форм соціальної взаємодії.
Особливо важливе значення ця проблема набуває в юнацькому віці, оскільки саме у цьому віковому періоді виникають певні передумови для створення сім’ї (потреби в соціальному та особистісному самовизначенні, в коханні; прагнення звільнитися від контролю та надмірної опіки з боку батьків і вчителів, а також від установлених ними норм і порядків; прагнення до автономності поведінки, емоційної та нормативної автономії [109]). Слід зауважити, що згідно даних Всеукраїнського перепису населення 2000 року в Україні [190], 95,35% (98,6% чоловіків і 92,1% жінок) осіб 15-19 річного віку ніколи не перебували у зареєстрованому чи незареєстрованому шлюбі. Проте, вже у 20-24 роки неодруженими залишаються 59,45% осіб (73,1% чоловіки, 45,8% жінки). В той же час 24,15% (32% чоловіки і 16,3% жінки) осіб не створюють сім’ї і у віці 25-29 років. Серед осіб, старших 30 років ніколи не одружувались лише 8,5%. Таким чином, серед усіх вікових інтервалів, для самовизначення особистості щодо створення майбутньої власної сім’ї найбільш важливим є той, що відповідає юнацькому віку.
Важливі рішення, які стосуються особистісного самовизначення, юнакам (чоловічої і жіночої статі) доводиться приймати опираючись не стільки на власний досвід, скільки на уявлення про своє майбутнє, свої життєві цілі і плани, ціннісні орієнтації. Водночас, як зазначає Є.І.Головаха, чим чіткішими та продуманішими у свідомості молоді буде образ майбутнього, тим більш визначені та відповідальні рішення зможуть приймати юнаки і дівчата в теперішньому [62, с. 3]. Застерігаючи молодь від помилок у виборі життєвого шляху, мислителі давнини поряд із цим підкреслювали, що юності притаманні риси, завдяки яким вона здатна самостійно вирішувати складні проблеми, які відносяться до її майбутнього: юність легковірна і надмірно оптимістична, але найголовніше вона сповнена надій і впевнена в майбутньому, прагне до нього, не вдовольняючись минулим і теперішнім [цит. за 62, с. 3].
Слід зазначити, що цілісне, об’єктивне сприйняття й осмислення власного життєвого шляху, зокрема, адекватне ставлення до майбутнього вважається одним з найважливіших критеріїв розвитку особистості, її соціальної й психологічної зрілості (Г.О.Балл [2325], Є.І.Головаха [6269], І.С.Кон [104110], Т.Коттл [273], О.О.Кронік [6669; 117], С.Д.Максименко [136], В.Г.Панок [217], В.В.Рибалка [188], Т.М.Титаренко [215217], Л.Д.Тодорів [219], З.О.Шабарова [247]).
Проблема особистісного самовизначення юнаків у контексті планування й осмислення ними власного майбутнього життєвого шляху, формування життєвої перспективи щодо майбутньої власної сім’ї на сьогодні розроблена ще недостатньо. Основні теоретичні та практичні зусилля науковців концентрувалися переважно на дослідженні механізмів становлення життєвих перспектив у їх взаємозв’язку з періодами життєвого шляху людини (Л.І.Божович [36; 37], Є.І.Головаха [62; 63; 69], І.С.Кон [109], Т.М.Титаренко [215217]), зокрема, найбільш вивченими залишаються умови їх формування в юнацькому віці (А.Є.Левенець [121], Г.В.Рудь [193], Л.Д.Тодорів [219]), який вимагає від суб’єкта самовизначення (Е.Еріксон [258]), планування та структурування очікувань щодо свого майбутнього життя (Л.І.Божович [36], М.Р.Гінзбург [60] та ін.), досягнення особистісної зрілості (Є.І.Головаха [63]).
Водночас, досі не надавалось достатньої уваги вивченню процесу становлення життєвих перспектив майбутнього сім’янина. Вирішення даного завдання пов’язано, зокрема, із розв’язанням суперечності щодо зумовленості життєвих перспектив майбутнього сім’янина макросоціальними чи мікросоціальними (характеристиками батьківської сім’ї) чинниками. З метою конкретизації наукових уявлень про особистісне самовизначення юнацтва щодо свого майбутнього сімейного життя і, зокрема, механізми та закономірності його планування, а також фактори становлення, виникла необхідність у дослідженні зазначених життєтворчих процесів особистості в динаміці, при переході від шкільного до студентського життя та їх взаємозв’язку із змістово-динамічними характеристиками родинних взаємин. Саме ці аспекти і зумовили вибір нами теми дисертаційного дослідження "Психологічні особливості взаємин в родині як чинник становлення життєвих перспектив майбутнього сім’янина". Аналіз літературних джерел за проблемою дослідження, виокремлення маловисвітлених її аспектів дозволило обґрунтувати мету, гіпотезу та основні завдання дослідження, а також розробити та підібрати адекватний методичний інструментарій дослідження, способи обробки й інтерпретації одержаних даних.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до тематики наукових досліджень кафедри психології Педагогічного інституту Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника: "Психодіагностичний інструментарій: розробка і вдосконалення, адаптація та апробація" (протокол кафедри №10 від 15.09.2005 та протокол інституту № 2 від 15.11.2005).
Тему дисертації затверджено вченою радою Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника (протокол № 10 від 30 червня 2006 року) та уточнено Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні (протокол № 9 від 28 листопада 2006 року).
Об’єктом дослідження є процес становлення життєвих перспектив майбутнього сім’янина.
Предмет дослідження склали змістово-динамічні характеристики взаємин в родині як чинники становлення життєвих перспектив майбутнього сім’янина.
Мета дослідження полягає у виявленні залежностей між змістово-динамічними характеристиками взаємин в родинно-сімейних групах та життєвими перспективами майбутнього сім’янина.
Враховуючи встановлені багатьма вченими факти, які свідчать про важливість родинного виховання у становленні особистості майбутнього сім’янина та особливостей взаємин між членами його власної сім’ї, в основу нашого дослідження покладено наступну гіпотезу: становлення життєвих перспектив майбутнього сім’янина зумовлюється змістово-динамічними особливостями його реальних родинних взаємин і коригується віковими та ґендерними чинниками становлення особистості.
Мета роботи та висунута нами гіпотеза визначили необхідність розв'язання наступних завдань:
1. Розкрити психологічний зміст феномену життєвої перспективи майбутнього сім’янина в сукупності його основних змістово-структурних елементів.
2. Виявити й проаналізувати психосоціальні, вікові та ґендерні детермінанти становлення життєвого шляху та формування життєвих перспектив юнаків і дівчат щодо їх майбутньої сім’ї.
3. Експлікувати та обґрунтувати емпіричні взаємозв’язки між змістово-динамічними характеристиками родинних взаємин і особливостями становлення життєвих перспектив майбутнього сім’янина.
4. Встановити та обгрунтувати особливості впливу мікросоціальних чинників (психологічних особливостей родинних взаємин) на становлення окремих аспектів життєвих перспектив юнаків та дівчат щодо їхнього майбутнього сімейного життя.
Методологічну і теоретичну основу дослідження склали принципи єдності свідомості та діяльності, розвитку та системності при аналізі психічних явищ (К.А.Абульханова-Славська [1; 2], Б.Г.Ананьєв [14], Л.С.Виготський [56], О.М.Леонтьєв [124], Б.Ф.Ломов [128], С.Д.Максименко [136], С.Л.Рубінштейн [192]); положення про життєвий шлях особистості та особливості його прогнозування (К.О.Абульханова-Славська [3], Є.І.Головаха [6269], О.О.Кронік [6469], Ж.Піаже [174], С.Л.Рубінштейн [192], Л.В.Сохань [208], Т.М.Титаренко [214217]); теорія особистісних конструктів (Дж.Келлі [235]) та її застосування у психодіагностиці (В.Ф.Петренко [166, 167], А.Г.Шмєльов, А.С.Кондратьєва [249], М.Д.Белей [25]); теоретико-концептуальні положення щодо відтворення індивідом у своїй сім’ї змістово-динамічних характеристик взаємин, властивих батьківським родинно-сімейним групам, у процесі ігрової діяльності суб’єкта (Д.Б.Ельконін [254; 255]), соціального научіння (А.Бандура [235; 254; 265]), ідентифікації з батьками (З.Фройд [236], А.Фройд [225]), засвоєння сценаріїв життя, ігор та рольових особистісних позицій (Е.Берн [27]), успадкування дітьми рівня диференціації "Я" своїх батьків (М.Боуен [212; 267; 268]), відтворення у своїх родинних взаєминах звичних моделей стосунків із інтерналізованими в дитинстві об’єктами (В.Фейрбейрн [42]); концепції сімейних взаємин (А.Андерсен [278], П.Бергер [26], Е.Берн [27], Г.Бейтсон [266], М.Боуен [212; 267; 268], Б.М.Гаспаров [57], Л.Я.Гозман [61], Г.А.Ґулішіан [278], К.Джерджен [75], Т.Лукман [26], Н.Н.Обозов [155], Т.Парсонс [58], В.Фейрбейрн [42] та ін.), а також положення та закономірності впливу родинних стосунків на формування особистості дитини (Т.В.Андрєєва, А.Н.Захаров, І.С.Кон, О.І.Пенькова, Л.Б.Шнейдер та ін.).
Методи дослідження. Для перевірки гіпотез і розв'язання поставлених завдань використовувався комплекс взаємодоповнюваних методів, адекватних об'єкту, предмету і меті дослідження: теоретичні аналіз, порівняння, узагальнення і систематизація основних положень теоретико-методологічних підходів до вивчення досліджуваної проблематики та отриманих в їх рамках емпіричних даних; психодіагностичні (анкетування, опитування, психометричні тести, репертуарні решітки, метод семантичного диференціалу); експериментальні (ex post facto); методи математичної статистики (параметричні та непараметричні критерії розрізнення, кореляційний, факторний та регресійний аналіз). Обробка даних здійснювалася на базі комп'ютерного статистичного пакету SPSS 13.0 for Windows та MSExcel.
У ході розв’язання поставлених завдань використовувались такі конкретні методики дослідження: методика діагностики міжособистісних взаємин Т.Лірі, тест смисложиттєвих орієнтацій (СЖО) Д.О.Леонтьєва, методика "Перспектива мого життя" (ПМЖ) Є.А.Міско і Н.В.Тарабріної, авторські методики репертуарна (оцінна) решітка "Взаємини в моїй родині", анкета "Моя сім’я".
Експериментальна база дослідження. Дослідно-експериментальна робота здійснювалася протягом 2005-2007 рр. на базі Прикарпатського національного університету імені ВасиляСтефаника, ліцеїв, загальноосвітніх шкіл і шкіл-інтернатів м. Івано-Франківська та Івано-Франківської області. В кореляційному та експериментальному дослідженні взяли участь 404 учнів та студентів (1522 років), а також 39 педагогічних працівників ЗОШ Івано-Франківської області (2355 років).
Наукова новизна і теоретичне значення дослідження полягає у тому, що: вперше науково обґрунтовано і експериментально підтверджено вплив психологічних особливостей родинних взаємин (доброзичливості, домінантності, товариськості, турботливості, напруженості) на становлення окремих параметрів життєвих перспектив майбутнього сім’янина (оптимістичності, диференційованості, залежності подій майбутнього сімейного життя від активності суб’єкта, осмисленості власного життя, локусу контролю життя, реалістичних очікувань юнаків і дівчат щодо рівня напруженості та автономії у майбутніх подружніх стосунках); уточнено зміст поняття "життєва перспектива майбутнього сім’янина"; поглиблено розуміння проблем розвитку особистості в юнацькому віці, зокрема, такого її важливого аспекту, як становлення життєвої перспективи; виявлено вікові та гендерні особливості становлення життєвої перспективи майбутнього сім’янина; доповнено комплекс психологічних феноменів, які визначають зміст, характер, емоційне забарвлення життєвої перспективи у ранній юності.
Практичне значення роботи. Отримані результати дослідження можуть бути використані в процесі викладання курсу вікової психології та психології сім’ї, для планування і розробки психотерапевтичних інтервенцій, а також при створенні психокорекційних програм, спрямованих на підготовку молоді до сімейного життя. Апробовано систему діагностики особливостей становлення життєвих перспектив майбутнього сім’янина, що допоможе шкільним психологам, вчителям, особам, які працюють з молоддю, діагностувати змістово-динамічні особливості життєвого самовизначення юнаків та прогнозувати їх очікування щодо майбутнього шлюбного партнера та побудови взаємин у сім’ї.
Надійність та вірогідність результатів забезпечувалися всебічним теоретичним аналізом проблеми та обґрунтованістю основних концептуальних положень, які використовувались у вирішенні завдань дослідження; застосуванням діагностичних методів, адекватних об'єкту і предмету дослідження, а також перевіркою їх достовірності з допомогою статистичних процедур; узгодженням, поєднанням та взаємодоповненням експериментальних даних, одержаних в результаті застосування психометричних і якісних способів дослідження об'єкту, інтерпретацією їх основних показників.
Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації доповідались та обговорювались на засіданнях кафедри психології Педагогічного інституту Прикарпатського університету імені Василя Стефаника, звітно-наукових конференціях професорсько-викладацького складу Прикарпатського національного університету (Івано-Франківськ 2006-2007 рр.), а також на міжнародній науково-практичній конференції "Ґенеза буття особистості", присвяченій ювілею наукової та педагогічної діяльності С.Д.Максименка (Київ, 18-19.11.2006), обласній науково-практичній конференції "Професійна кар’єра педагога: динаміка, основні проблеми, шляхи їх вирішення" (Івано-Франківськ, 16.10.2006), VI Всеукраїнській науково-практичній конференції секції системної сімейної психотерапії УСП "Сім’я. Сімейна психотерапія. Влада, контроль чи співпраця" (Київ, 27-29.01.2006), VІІ Всеукраїнській конференції секції системної сімейної психотерапії УСП "Психологічна та психотерапевтична допомога сім’ям" (Київ, 2-4.02.2007).
Дисертація є особистим внеском автора у вирішення проблеми зумовленості становлення життєвої перспективи майбутнього сім'янина психологічними особливостями взаємин у родині.
Впровадження у практику. Матеріали дослідження були використані у практиці професійної підготовки студентів-психологів Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка, Волинського національного університету імені Лесі Українки.
Публікації. Основний зміст роботи висвітлено у 7 працях, з яких 1 монографія (у співавторстві), 5 видруковано у фахових виданнях, затверджених ВАК України.
Структура і обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел, 49 додатків. Робота викладена на 165 сторінках, містить 293 джерела літератури. В основний текст дисертації поміщено 24 таблиці, 22 рисунки.

bibliography

ВИСНОВКИ
Необхідність подальшого розвитку в Україні інституту сім’ї вимагає розробки якісно нових способів і методів підготовки молоді до сімейного життя. Реалістичність та ефективність останніх можлива за умов їх постійної апробації, а також цілеспрямованої та узгодженої роботи усіх соціальних інституцій, від яких залежить така підготовка. Важливою складовою частиною цього процесу багато дослідників вважає формування у молодих людей адекватних уявлень, життєвої перспективи щодо майбутньої сім’ї, які дозволили б їм вибудувати оптимальні взаємини між членами майбутньої власної сім’ї та успішно адаптуватись до нових для них форм соціальної взаємодії. Вирішення даного завдання пов’язано, зокрема, із розв’язанням суперечності щодо зумовленості життєвих перспектив майбутнього сім’янина макросоціальними чи мікросоціальними (особливостями родинних взаємин) чинниками.
На думку багатьох науковців, взаємини між членами батьківської сім’ї мають важливе значення для становлення особистості майбутнього сім’янина. Поряд із цим, ми змушені констатувати, що у проаналізованих нами дослідженнях особливостей формування життєвих перспектив особистості недостатньо висвітлюються аспекти становлення тих її характеристик, які стосуються майбутньої власної сім’ї індивіда. Не вирішеним є також питання зумовленості вищезгаданих характеристик змістово-динамічними особливостями його родинних взаємин.
Проведений нами, в процесі написання роботи, теоретичний аналіз та результати емпіричного дослідження дозволяють зробити наступні висновки:
1. Життєва перспектива особистості як образ бажаного, очікуваного майбутнього життя може стосуватися різних сфер її життєдіяльності: професійної, сімейної, освітньої, соціальної ієрархії, матеріального споживання тощо. Життєву перспективу майбутнього сім’янина (ЖПС) можна визначити як систему уявлень індивіда про загальну спрямованість програмованих чи очікуваних ним ймовірних важливих подій свого майбутнього сімейного життя. Серед змістово-структурних елементів ЖПС слід виділити ціннісні орієнтації, життєві цілі і плани суб’єкта щодо подій свого майбутнього сімейного життя. Діапазон і подієвий зміст життєвої перспективи прямо або опосередковано пов’язаний з рівнем психічного і соціального розвитку особистості. Найбільш інтенсивно формування перспективи життя відбувається в юнацькому віці.
2. Результати проведеного емпіричного дослідження дають підстави виокремити значущі вікові та гендерні особливості ЖПС і життєвої перспективи загалом. На відміну від осіб раннього юнацького віку, життєві плани 18-22-річних студентів характеризуються нижчими показниками автономії та вищими турботливості. У них значно вищі показники оптимістичності, безпечності, осмисленості та благополучності ЖПС. Також у чоловіків, на відміну від жінок, набагато вищі показники інтернальності щодо подій майбутнього сімейного життя та нижчі щодо очікування самотності.
3. Отримані результати свідчать про дієвість механізмів більш чи менш усвідомлюваного відтворення юнацтвом у своїх ЖПС змістово-динамічних характеристик їх взаємин з матерями (1822-річні юнаки і дівчата) та подружніх стосунків їхніх батьків (1517-річні). Високий рівень оптимістичності та низький диференційованості ЖПС характерні для 1522-річних чоловіків і жінок із високим рівнем доброзичливості та конформних стилів взаємодії з членами батьківської сім’ї. Їх життєві плани щодо майбутніх подружніх стосунків є менш реалістичними та відтворюють змістово-динамічні характеристики взаємин між ними та їх батьками і матерями (у жінок), а також між обома батьками (у чоловіків). Поряд з цим, у даних осіб більш осмисленим є планування власної самореалізації в позасімейних сферах життєдіяльності.
І, навпаки, високі показники конфліктності у взаєминах між батьками корелюють із середніми показниками оптимістичності та високими диференційованості ЖПС. Життєві плани таких юнаків і дівчат щодо їх майбутніх подружніх стосунків є реалістичними за всіма досліджуваними параметрами та відтворюють змістово-динамічні характеристики взаємин між ними та їх матерями.
4. Отримані результати підтвердили гіпотезу про те, що особливості параметрів ЖПС зумовлені змістово-динамічними характеристиками родинних взаємин суб’єкта. Зокрема, виявлено: вплив наявних родинних взаємин на показники очікуваного юнацтвом рівня напруженості та автономії у майбутніх подружніх стосунках, параметрів реалістичності, оптимістичності та диференційованості ЖПС, оцінок залежності подій майбутнього сімейного життя від активності суб’єкта, осмисленості власного життя, локусу контролю життя. При цьому, на процес становлення окремих параметрів ЖПС (оптимістичності, диференційованості, реалістичності тощо) мають вплив такі психологічні особливості родинних взаємин як доброзичливість, домінантність, товариськість, турботливість, напруженість.
Виявлені нами показники реалістичності та відповідності досліджуваних характеристик ЖПС соціальним нормам, дають підстави вважати, що, шляхом відтворення змістово-динамічних характеристик родинних взаємин, юнаки та дівчата, які виховувалися у батьківських сім’ях, засвоюють більш відповідні до існуючих в даному соціумі норми подружніх стосунків, ніж їх однолітки із депривацією сімейних взаємин.
5. Важлива роль у формуванні багатьох параметрів ЖПС та ціннісних орієнтацій і життєвих планів молоді щодо майбутніх подружніх взаємин належить макросоціальним факторам. Особливо відчутно цей вплив простежується у вибірці чоловіків раннього юнацького віку, для яких характерною є схильність орієнтуватися на зовнішні щодо своєї сім'ї моделі успіху і соціального життя.
Встановлені взаємозв’язки і каузальні залежності свідчать про перспективність проведення спеціальної психокорекційної роботи у процесі підготовки молоді до сімейного життя. Її змістовне наповнення складатимуть питання антиципації можливих проблемних аспектів родинних взаємин та усвідомлення залежностей між психологічними особливостями родинних взаємин та характеристиками їх ПЖС. Це розширило б свободу вибору при моделюванні юнаками характеристик своїх майбутніх подружніх взаємин. До ефективних напрямів такої роботи слід віднести різні види індивідуальної, групової та сімейної психотерапії, просвітницьку діяльність. Експериментальні напрацювання в зазначеному ракурсі залишаються актуальними і перспективними.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Абульханова-Славская К.А. Деятельность и психология личности. М.: Наука, 1980. 336 с.
2. Абульханова-Славская К.А. Диалектика человеческой жизни: Соотно­шение философского, методологического и конкретно-научного под­ходов к проблеме индивида. М.: Мысль, 1977. 224 с.
3. Абульханова-Славская К.А. Стратегия жизни. М.: Мысль, 1991. 301с.
4. Абульханова-Славская К.А. Типологический подход к личности профессионала // Психологическое исследование проблемы формирования личности профессионала / Под ред. В.А.Бодрова. М., 1991. С.5867.
5. Абульханова Славская К.А. Жизненные перспективы личности // Психология личности и образ жизни. / Под ред. Е.В.Шороховой. М.,1987. С.137-145.
6. Абульханова-Славская К.А., Гордиенко Е.В. Представления личности об отношении к ней значимых других // Психол. журн., 2001. Т. 22. - № 5. С. 38-47.
7. Акопов А. Ю. Сравнительное изучение прогнозирующей деятельности дошкольников, взрослых и больных шизофренией // Вопросы психологии. 1983. №3. С. 97 101.
8. Акопов Г.В., Быкова Н.Л. Исследование динамики смысложизненных ориентаций // Психологические, философские и религиозные аспекты смысла жизни: Материалы III-V симпозиумов / Психологический институт Российской Академии образования / Редкол.: Чудновский и др. М.: "Ось-89", 2001. С. 164-171.
9. Алешина Ю.Е. Индивидуальное и семейное психологическое консультирование. Изд. 2-е. М.: Независимая фирма Класс”, 1999. 208 с.
10. Алешина Ю.Е. Цикл развития семьи: исследования и проблемы // Вестник МГУ. Сер. 14. Психология. 1987. №2. С. 6072.
11. Алёшина Ю.Е., Волович А.С. Проблемы усвоения ролей мужчин и женщин // Вопросы психологии, 1991, №4. С 7482.
12. Алешина Ю.Е., Гозман Л.Я., Дубовская Е.М. Социально- психологические методы исследования супружеских отношений: спецпрактикум по психологии. М.: МГУ, 1987. 120 с.
13. Ананьев Б.Г. К психофизиологии студенческого возраста // Современные психолого-педагогические проблемы высшей школы. Л., 1974. С. 315.
14. Ананьев Б.Г. Человек как предмет познания // Избр. психол. труды: В 2-х т. М.: Педагогика, 1980. Т. 1. С. 16178.
15. Андреева Г.М. Социальная психология. М.: МГУ, 1980. 416 с.
16. Андреева Т.В. Семейная психология: Учеб. пособие. СПб.: Речь, 2004. 244 с.
17. Антонюк Е.В. Представления супругов о распределении ролей и становление ролевой структуры молодой семьи: Дисс. канд. психол. наук. М., 1992. 169 с.
18. Арестова О.Н. Операциональные аспекты временной перспективы личности // Вопросы психологии. 2000. № 4. С. 6173.
19. Асмолов А. Г. По ту сторону сознания. Методологические проблемы неклассической психологии. М.: Смысл, 2002. 480 с.
20. Асмолов А.Г. Психология личности. М.: Изд-во МГУ, 1990. 369 с.
21. Ачильдиева З.Ф., Яблонских Т.Г. Анализ некоторых аспектов подготовленности молодоженов к семейной жизни. Вильнюс, 1996. 97 с.
22. Байярд Р.Т., Байярд Д. Ваш беспокойный подросток: Практическое руководство для отчаявшихся родителей: Пер. с англ. М.: Семья и школа, 1995. 244с.
23. Балл Г.О. До розробки теоретичної моделі вільної особистості. К., 1993. С. 1213.
24. Балл Г.О. Підготовка до професійної діяльності у контексті розвитку особистості / Підготовка учнів до професійного навчання і праці. К.: Наукова думка, 2000. С. 721.
25. Белей М.Д. Задачный подход к формированию психологической готовности учащихся педклассов к профессии учителя: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.07 / Научно-исследовательский институт психологии Украины. К., 1991. 19 с.
26. Бергер П., Лукман Т. Социальное конструирование реальности: Трактат по социологии знания. М.: Медиум”, 1995. 323 с.
27. Берн Э. Транзакционный анализ и психотерапия / Пер. с англ. СПб.: Издательство "Братство", 1992. 224с.
28. Бернс Р. Развитие Я-концепции и воспитание. М.: Прогресс, 1986.
29. Бесєдін А.А. Дисфункціональна сім'я як чинник девіантної поведінки неповнолітніх: Автореф. дис... канд. соціол. наук: 22.00.03 / Нац. ун-т внутр. справ. Х., 2002. 19 с.
30. Бех І.Д. Виховання особистості: У 2 кн. Кн. 1: Особистісно орієнтований підхід: теоретико-технологічні засади: Навч.-метод. видання. К.: Либідь, 2003. 280 с.
31. Бех І.Д. Виховання особистості: У 2 кн. Кн. 2: Особистісно орієнтований підхід: науково-практичні засади: Навч.-метод. видання. К.: Либідь, 2003. 344 с.
32. Бодалев А.А. Восприятие и понимание человека человеком. М.: МГУ, 1982. 198с.
33. Бодалев А.А. Личность и общение // Избранные труды. М.: Педагогика, 1983. 273 с.
34. Бодалев А.А. Формирование понятия о другом человеке как личности. Л.: ЛГУ, 1970. 135 с.
35. Божович Л.И. Избранные психологические труды: Проблемы формирования личности. М.: Междунар. пед. академ., 1995. 212с.
36. Божович Л.И. Личность и ее формирование в детском возрасте. М.: Просвещение, 1968. 464с.
37. Божович Л.И. Проблемы формирования личности // Под редакцией Д.И.Фельдштейна / Вступительная статья Д. И. Фельдштейна, 2-е изд. М.: Издательство «Институт практиче­ской психологии», Воронеж: НПО "МОДЭК", 1997. 352 с.
38. Божович Л.И. Этапы формирования личности в онтогенезе // Вопросы психологии. 1979. № 4. С.2324.
39. Большой психологический словарь / Под ред. Б.Г.Мещерякова, В.П.Зинченко. М.: ОЛМА-ПРЕСС, 2003. 666 с.
40. Бондарчук О.І. Експериментальна психологія: Курс лекцій. К. МАУП, 2003. 120 с.
41. Бондарчук О.І. Психологія сім’ї: Курс лекцій. К.: МАУП, 2001. 96 с.
42. Браун Дж., Кристенсен Д. Теория и практика семейной психотерапии / Пер. с англ. СПб.: Питер, 2001. 352с.
43. Брушлинский А. В. Мышление и прогнозирование (логико-психологический анализ): Монография. М.: Мысль, 1979. 230 с.
44. Буленко Т.В. Особенности формирования психологической готовности к семейной жизни у студенческой молодежи.: Дис. канд. психол. наук. К., 1995 214 с.
45. Бэндлер Р., Гриндер Дж., Сатир В. Семейная терапия. / Пер. с англ. Ю.С.Уокер М., Институт Общегуманитарных Исследований, Серия Современная психология: теория и практика, 2000 160 с.
46. Бэрон Р., Ричардсон Д. Агрессия. Спб.: Питер, 1997. 336 с.
47. Варга А.Я. Системная семейная психотерапия: Краткий лекционный курс. СПб.: Речь, 2001. 144с.
48. Васильев И. А., Поплужный В. Л., Тихомиров О. К. Эмоции и мышление. М.: Изд-воМоск. ун-та, 1980. 191с.
49. Вірна Ж.П., Вінник Т.К., Ольгович В.О. Прогнозування життєвих перспектив в умовах психолого-педагогічного супроводу розвитку дітей загально освітніх шкіл. \ Практична психологія та соціальна робота, №2, 2006. С. 1-4.
50. Витакер К., Бамберри В. Танцы с семьей: Семейная терапия: символический подход, основанный на личном опыте / Перев. с англ. А.З.Шапиро. М.: Независимая фирма "Класс", 1999. 176 с.
51. Витек К. Проблемы супружеского благополучия. - М.: Прогресс, 1988. 144 с.
52. Волкова А.Н. Социально-психологические факторы супружеской совместимости. Автореф. Дис. канд. психол. наук. Л., 1979. 18 с.
53. Волкова А.Н. Социально-психологические факторы супружеской совместимости: Дисс. канд. психол. наук. Ленинград, 1979. 141с.
54. Выготский Л.С. Игра и ее роль в психическом развитии ребенка./ Вопросы психологии, 1966, №6. С. 1428.
55. Выготский Л.С. Педология подростка // Собр. соч. в 6-ти т. М.: Педагогика, 1984. Т.4. 432с.
56. Выготский Л.С. Развитие высших психических функций. М.: АПН РСФСР, 1960. 500с.
57. Гаспаров Б.М. Язык, память, образ: Лингвистика языкового существования. М.: Новое литературное обозрение”, 1996. 352 с.
58. Гельдер М., Гет Д., Мейо Р. Оксфордський посібник з психіатрії / Пер. з англ.: У двох томах. К.: Сфера, 1999. Т. 2. 436 с.
59. Геник С.М. Усе починається з родини. Івано-Франківськ: Сіверія, 1998. 725с.
60. Гинзбург М.Р. Личностное самоопределение как психологическая проблема // Вопросы психологии. 1988. №2. С. 19-26.
61. Гозман Л.Я. Психология эмоциональных отношений. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1987. 176 с.
62. Головаха Е.И. Жизненная перспектива и профессиональное самоопределение молодежи: Монография. К.: Наукова думка, 1988. 144 с.
63. Головаха Е.И. Путь к зрелости: Формирование социал. зрелости сов. молодежи / Е.И.Головаха. Путь к зрелости: Формирование социал. зрелости сов. молодежи. В.Ю.Барков. Идеал юных: Ком. общест. идеал и сов. молодежь. К.: Молодь, 1988. 80 с.
64. Головаха Е.И., Кроник А.А. Жизненный путь и среда обитания человека. В кн.: Психология и архитектура. Таллин: Тал. пед. ин-т, 1983. С. 191-193.
65. Головаха Е.И., Кроник А.А. К исследованию мотивации жизненного пути личности: техника каузометрии”. В кн.: Мотивация личности. М.: НИИ общ. педагогики АПН СССР, 1982. С. 99-108.
66. Головаха В.П., Кроник А.А. Понятие психологического времени. Категории материалистической диалектики в психологии. М.: Наука, 1988. С. 199-215.
67. Головаха Е.И., Кроник А.А. Психологическое время личности. К.: Наукова думка, 1984. 207 с.
68. Головаха Є.I., Кронік О.О. Психологічний час i життєвий шлях особистості. Філософ. думка, 1983. № 1. С. 59-61.
69. Головаха Е.И., Кроник А.А. Пути организации психологической службы по вопросам формирования жизненной перспективы личности. В кн.: Актуальные вопросы организации научных исследований проб­лем коммунистического воспитания молодежи. М.: ВКШ при ЦК ВЛКСМ, 1982. С. 119-121.
70. Голод С.И. Социально-психологические и нравственные ценности семьи // Молодая семья / Под. ред. Д.И. Валентея и др. М., 1978. С. 4756.
71. Голод С.И. Стабильность семьи: социологические и демографические аспекты / Под ред. Г.М.Романенковой. Л.: Наука, 1984. 136с.
72. Горелик В.П. Волга И.С. К вопросу классификации семей // Вопросы демографии. К.: Наукова думка, 1968. С. 211 213.
73. Демидова Т.А. Особливості формування уявлень про майбутню сім'ю у старшокласників: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.07 / Нац. пед. ун-т ім. М.П.Драгоманова. К., 2003. 20 с.
74. Демидова Т.А. Особливості формування уявлень про майбутню сім'ю у старшокласників: Дис. канд. психол. наук: 19.00.07; Захищена 22.04.2003. К., 2003. 268с.
75. Джерджен К.Дж. Социальный конструкционизм: знание и практика: Сб. ста­тей / Пер. с англ. А. М. Корбута; Под общ. ред. А. А. Полонникова. Мн.: БГУ, 2003. 232 с.
76. Дідковська Л.І. Особливості уявлень про своє майбутнє у старшокласників із соматичними порушеннями: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.07 / Ін-т психології ім. Г.С.Костюка АПН України. К., 2003. 19 с.
77. Дмитровский В.Д. Розлуки на Україні. Х.: Пролетар, 1928. 126 с.
78. Добрович А. Б. Кто в семье психотерапевт? — М.: Знание, 1985. 80c.
79. Дружинин В.Н. Психология семьи. - М.: КСП”, 1996. - 160 с.
80. Дубровина И. В., Круглов Б. С. Психологические аспекты формирования ценностных ориентаций и интересов учащихся // Ценностные ориентации и интересы школьников. — М.: Наука, 1983. — C. 2736.
81. Дымнова Т.И. Зависимость характеристик супружеской семьи от родительской // Вопросы психологии. 1998. №2. С. 46-56.
82. Дымнова Т.И. Психологический анализ зависимости структурно-содержательных особенностей супружеской семьи от родительской: Диссертация канд. психолог. наук. М, 1996. 118 с.
83. Ермолаев О.Ю. Математическая статистика для психологов: Учебник. М.: Московский психолого-социальный институт: Флинта, 2003. 336 с.
84. Етичний кодекс Української Спілки Психотерапевтів [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://usp.lviv.ua/etkod.php.
85. Забродин Ю.М., Бороздина Л.В., Мусина И.А. Оценка временных интервалов при различном уровне тревожности // Вестн. МГУ. Сер. 14. Психология, 1983. № 4. С. 4653.
86. Заброцький М.М. Вікова психологія: Навч. посібник. К.: МАУП, 1998. 92 с.
87. Захаров А.Н. Особенности семейных отношений и семейной психотерапии при неврозах детского возраста.: Автореф. Дис. канд. психол. наук. М., 1976 20с.
88. Зацепин В.И. О жизни супружеской. М.: Знание, 1984. 192 с.
89. Зацепин В.И. Семейная жизнь как условие человеческого счастья. К.: Знание, 1975. 30 с.
90. Зинич В.Т. Некоторые итоги изучения семьи и семейного быта рабочих Советской Украины. М.: Мысль, 1964. 67 с.
91. Зинченко В.П. Время действующее лицо // Вопр. психологии, 2001. №6. С. 3654.
92. Івано-Франківщина, Україна, світ за 2005 рік: Статистичний щорічник / За ред. Колімбровського М.М. Івано-Франківськ: відділ забезпечення платних послуг Головного управління статистики в Івано-Франківській області. 614с.
93. Ительсон Л.Б. Лекции по общей психологии: Учебное пособие / Л.Б.Ительсон. М: АСТ, 2000. 894 с.
94. Керич П.К. Семейный контекст: удовлетворенность супружеством, родительский стиль и речевое поведение с детьми // Вопросы психологии, 1990. № 1. С.158164.
95. Кізь О.Б. Формування психологічної готовності вихованців інтернатних закладів до створення сім'ї: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.07 / Нац. пед. ун-т ім. М.П.Драгоманова. К., 2003. 20 с.
96. Клецина И.С. Самореализация личности и гендерные стереотипы. Вып.2 // Психологические проблемы самореализации личности // Под ред. А.А.Реана, Л.А.Коростылевой. СПб., 1998. С. 188202.
97. Ковалев В.И. Временная трансспектива жизни как субъективно ценностный феномен и механизм индивидуального жизнетворчества. Человек: деятельность, творчество, стиль мышления. Симферополь, 1987, С. 195203.
98. Ковалев В.И. Категория времени в психологии (личностный аспект) // Категории материальной диалектики в психологии / Под. ред. Л.И.Анцыферовой. М.: Наука, 1988. С. 216230.
99. Ковалев В.И. Психологические особенности личностной организации времени жизни : Автореф. дис. ...канд. психол. наук. М., 1979. 25 с.
100. Ковалев С.В. Психология семейных отношений. М.: Педагогика, 1987. 160с.
101. Ковалев С.В. Психология современной семьи. М.: Просвещение, 1988. 208 с.
102. Кован Ф.А., Кован К.П. Взаимоотношения в супружеской паре, стиль родительского поведения и развитие трехлетнего ребенка // Вопросы психологии. 1988. №4. С. 110118.
103. Ковбас Б., Костів В. Родинна педагогіка: У 3-х т. Том ІІ. Основи родинного виховання. Івано-Франківськ, 2006. 288 с.
104. Кон И.С. В поисках себя. Личность и ее самосознание. М.: Политиздат, 1984. 335 с.
105. Кон И.С. Возрастные категории в науках о человеке и обществе. Социол. исслед., 1978. № 3. С. 76-86.
106. Кон И.С. Открытие Я”. М.: Политиздат, 1978. 367 с.
107. Кон И.С. Психология старшеклассника. М.: Просвещение, 1980. 191с.
108. Кон И.С. Ребёнок и общество. М.: Наука, 1988. 277 с.
109. Кон И.С. Психология ранней юности: Кн. для учителя. М.: Просвещение, 1989. 255 с.
110. Кон И.С. Психология юношеского возраста: Учеб. пособие. М.: Просвещение, 1979. 175 с.
111. Кондратьева И. Н. Планирование своей деятельности младшими школьниками // Вопросы психологии. 1990. № 4. С. 4755.
112. Коржова Е.Ю. Методика "Психологическая автобиография" в психодиагностике жизненных ситуаций: Методическое пособие. / Под. ред. Л.Ф.Бурлачука. К.: МАУП, 1994. 109 с.
113. Коттлер Дж., Браун Р. Психотерапевтическое консультирование. СПб.: Питер, 2001. 464с.
114. Крайг Г., Бокум Д. Психология развития. 9-е изд. СПб.: Питер, 2005. 940 с.
115. Крайніков Е.В. Психологія розвитку: Словник-довідник. К.: Арістей, 2004. 260 с.
116. Кратохвил С. Психотерапия семейно-сексуальных дисгармоний. - М.: Медицина, 1991. - 336 с.
117. Кроник А.А. Картина продуктивности жизни и ее динамика в самосознании личности // Жизнь как творчество. Социально-психологический анализ. К.: Наукова думка, 1985. С. 265277.
118. Кулагина И.Ю. Возрастная психология (Развитие ребенка от рождения до 17 лет): Учеб. пособие. 5-е изд. М.: Изд-во УРАО, 1999. 176 с.
119. Кучеровская М.Р., Старикова А.В. Динамика смысложизненных ориентаций в период обучения студентов в вузах // Психологические, философские и религиозные аспекты смысла жизни: Материалы III-V симпозиумов / Психологический институт Российской Академии образования / Редкол.: Чудновский и др. М.: "Ось-89", 2001. С. 186-192.
120. Лаптенок С.Д. Нравственное развитие личности в семье. М.: Знание, 1977. 64 с.
121. Левенець А.Є. Психологічні особливості становлення життєвої перспективи в юнацькому віці: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.07 / Нац. пед. ун-т ім. М.П.Драгоманова. К.,2006.20с.
122. Левин К. Определение понятия "поле в данный момент" // Хрестома­тия по истории психологии. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1980. С. 131145.
123. Левин К., Дембо Т., Фестингер Л., Сирс П. Уровень притязаний // Психология личности: Тексты. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1982. С. 8692.
124. Леонтьев А.Н. Деятельность. Сознание. Личность. М., 1975. 304 с.
125. Леонтьев Д.А. Тест смысложизненных ориентаций (СЖО). М.: Смысл, 1992. 14 с.
126. Леонтьев Д.А., Шелобанова Е.В. Профессиональное самоопределение как построение образов возможного будущего // Вопр. психологии, 2001. № 1. С. 5765.
127. Логинова Н.А. Развитие личности и ее жизненный путь