Психологічні умови формування професійної компетентності учнів професійно-технічних навчальних закладів сфери обслуговування

brief description

Львівський науково-практичний центр
професійно-технічної освіти
АКАДЕМІЇ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК України

На правах рукопису

Матійків Ірина Миколаївна

УДК 37.015.3

Психологічні умови формування професійної компетентності учнів професійно-технічних навчальних закладів сфери обслуговування

19.00.07 педагогічна та вікова психологія

Дисертація
на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук

Науковий керівник: кандидат педагогічних наук,
старший науковий співробітник Руденко Лариса Анатоліївна

Львів 2008

зміст

стор.

Вступ.............................................................................................................
РОзділ 1. Психолого-педагогічні засади професійного становлення майбутніх фахівців у професійно-технічних навчальних закладах...........
1.1. Компетентнісний підхід у психолого-педагогічних дослідженнях...
1.2. Професійна компетентність фахівців професій типу людиналюдина”..........................................................................................................
1.3. Структура професійної компетентності фахівців сфери обслуговування..............................................................................................
Висновки до першого розділу.......................................................................
РОзділ 2. Обґрунтування психологічних умов формування професій-ної компетентності учнів ПТНЗ сфери обслуговування............................
2.1. Методика оцінювання професійної компетентності фахівців сфери обслуговування (на прикладі перукарів)....................................................
2.2. Зовнішні та внутрішні чинники формування професійної компетентності..............................................................................................
2.3. Психологічні критерії і показники визначення рівнів сформованості професійної компетентності учнів ПТНЗ сфери обслуговування.............................................................................................
2.4. Методика формування соціально-психологічних компетенцій учнів ПТНЗ сфери обслуговування.............................................................
Висновки до другого розділу........................................................................
РОзділ 3. Перевірка ефективності впровадження психологічних умов формування професійної компетентності майбутніх фахівців сфери обслуговування...............................................................................................
3.1. Організація та методика експериментального дослідження..............
3.2. Результати формувального експерименту............................................
Висновки до третього розділу.......................................................................
Висновки....................................................................................................
Список використаних джерел......................................................
Додатки.......................................................................................................

вступ

Актуальність дослідження. Підвищення якості професійної підготовки фахівців зумовлено, з одного боку, інтеграцією системи освіти України у світовий освітній простір на засадах, визначених Болонською та Копенгагенською деклараціями, з іншого, потребами сучасного ринку праці у фахівцях, особистісні якості яких відповідають загальнолюдським і національно-культурним цінностям у поєднанні з високим рівнем професійної компетентності.
Зростання частки галузі послуг у структурі виробництва пов’язане з підвищенням рівня економічного розвитку країни, становленням ринкових відносин, а відтак виникненням нових форм організації праці, що актуалізує проблему професійної підготовки фахівців сфери обслуговування, яка є однією з важливих складових суспільної діяльності. Соціуму, передусім працедавцям, виробничим колективам потрібні працівники, здатні швидко й ефективно вирішувати непрості професійні та інші завдання.
Підвищення якості обслуговування споживачів вимагає від фахівців цієї сфери не лише високої кваліфікації, а й самостійності, соціальної та професійної відповідальності, конкурентноздатності, здатності (готовності) в мінімальний термін адаптуватися й ефективно здійснювати професійні дії в складних умовах. Важливу роль при виконанні функціональних обов’язків відіграють показники комунікабельності та високої психологічної культури, творчого підходу до діяльності, готовності до постійного професійного зростання, здатності до співпраці тощо. Таким чином, формування професійної компетентності майбутніх фахівців, з одного боку, є однією з умов їхньої успішної навчальної та подальшої професійної діяльності, а з іншого запорукою ефективного соціально-економічного розвитку країни.
Дослідження, які проводяться у галузі підготовки фахівців сфери обслуговування, зокрема у професійно-технічних навчальних закладах (ПТНЗ), дають змогу визначити низку суперечностей, зокрема між: вимогами суспільства до професійної компетентності виробничого персоналу та рівнем знань, умінь і навичок випускників навчальних закладів; зростанням техніко-економічних, технологічних, етико-естетичних та інших параметрів сфери обслуговування й недосконалістю змісту освіти, науково-методичного та психологічного забезпечення процесу професійної підготовки; потребою сучасного ринку у фахівцях, що володіють соціально-психологічними якостями, необхідними для ефективної професійної діяльності та недостатнім рівнем їх сформованості у випускників ПТНЗ; необхідністю досягнення міжнародних стандартів якості освіти та неможливістю суттєвого покращення професійної підготовки фахівців сфери обслуговування без ефективного психологічного супроводу навчального процесу.
Подолання цих суперечностей можливе за умови оновлення змісту, методики та психологічного супроводу професійної підготовки в Україні, що є стратегічними завданнями, продекларованими у Національній доктрині розвитку освіти та програмі Кабінету Міністрів України щодо її реалізації, Указі Президента України Про додаткові заходи щодо вдосконалення професійно-технічної освіти в Україні” від 18 вересня 2004р., Концепції розвитку професійно-технічної (професійної) освіти в Україні”. Основні положення щодо розвитку особистості викладені в Законі України Про освіту”, Державній національній програмі Освіта” (Україна XXI століття) та Стратегії розвитку психологічної служби системи освіти Україні на період до 2008р.
Державні стандарти професійно-технічної освіти, що зараз розробляються та впроваджуються в Україні, засновані переважно на кваліфікаційній моделі фахівця, яка достатньо жорстко прив’язана до об’єкту та предмету праці. Водночас, сучасна європейська освіта характеризується посиленням практико-орієнтованого змісту професійного навчання, переходом від кваліфікаційної моделі до компетентнісної. Саме компетентнісний підхід, як показує світова практика, у змозі забезпечити підготовку висококваліфікованих конкурентоспроможних робітничих кадрів, здатних до ефективної самореалізації у професійній діяльності, зокрема у сфері обслуговування.
Формування професійної компетентності це комплексна проблема, яка вимагає міждисциплінарного підходу. Вирішальну роль у її вирішенні відіграє успішне психологічне забезпечення навчально-виховного процесу, від якого, на наш погляд, великою мірою залежить ефективність підготовки молодих фахівців. У психолого-педагогічній літературі висвітлені певні аспекти проблеми формування професійної компетентності, а саме: педагога (Ю.Варданян, В.Воронцова, І.Зімняя, І.Ісаєв, Н.Кузьміна, А.Маркова, Л.Мітіна, А.Міщенко, Е.Павлютенков, О.Попова, В.Сластенін, Т.Шадріна, Т.Шамова, А.Щербаков, Е.Шиянова), керівника навчального закладу (О.Атласова, Л.Бєрєстова, В.Бондар), психолога (Ю.Варданян) тощо. Предметом уваги дослідників був досить широкий спектр різних складових компетентності особистості: соціальна (Л.Лепіхова, В.Ромек, Г.Сивкова), комунікативна (Ю.Жуков, Ю.Ємельянов, Є.Кузьмін, Л.Петровська, Є.Сидоренко, Т.Ніколаєва), методична (В.Земцова), аутопсихологічна (Т.Єгорова), правова (Н.Саприкіна), інформаційна (Н.Насирова, С.Сисоєва), соціально-психологічна (А.Кох), інтелектуальна (О.Приходченко), психологічна (А.Деркач, В.Зазикін, Л.Мітіна), життєва компетентність (С.Литвин-Кіндратюк).
Переважна більшість досліджень присвячені формуванню педагогічної, управлінської компетентності та окремим складовим компетентності особистості. Водночас важливі питання професійної компетентності фахівців сфери людина людина”, зокрема сфери обслуговування, залишаються, на жаль, поза увагою дослідників. Вивчення наукових праць із проблем становлення особистості в період оволодіння професією свідчить про недостатнє їх опрацювання з позицій педагогічної та вікової психології, психології особистості, психології праці. Психологічних досліджень, присвячених професійній підготовці робітників сфери обслуговування у ПТНЗ на основі компетентнісного підходу, на сьогодні ще не проводилося.
Таким чином, актуальність проблеми, її недостатня теоретична розробленість, невідповідність психологічного забезпечення підготовки фахівців сфери обслуговування вимогам суспільства, ринку праці зумовили вибір теми дисертаційного дослідження: Психологічні умови формування професійної компетентності учнів професійно-технічних навчальних закладів сфери обслуговування”.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до тематичного плану науково-дослідних робіт Львівського науково-практичного центру професійно-технічної освіти АПН України Теоретичні засади методики професійно спрямованого викладання загальноосвітніх предметів у ПТНЗ” (РК№0104U000610). Тема дисертації затверджена вченою радою Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України (з 2007р. Інститут педагогічної освіти та освіти дорослих АПН України) (протокол №5 від 27.05.2004р.) та узгоджена в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол №4 від 26.04.2005р.).
Об’єкт дослідження: професійна компетентність учнів професійно-технічних навчальних закладів сфери обслуговування.
Предмет дослідження: психологічні умови формування професійної компетентності майбутніх фахівців сфери обслуговування у ПТНЗ.
Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні психологічних умов формування професійної компетентності фахівців сфери обслуговування; розробленні, реалізації та експериментальній перевірці ефективності методики формування соціально-психологічних компетенцій учнів у процесі професійної підготовки.
Концептуальна ідея дослідження полягає в тому, що психологічна підготовка (розвиток соціально-психологічних компетенцій) відіграє важливу роль у якісній професійній підготовці фахівців сфери обслуговування; внутрішніми чинниками професійної компетентності майбутніх фахівців сфери обслуговування є певні індивідуально-психологічні якості та компетенції.
Гіпотеза дослідження полягає у припущенні, що якість підготовки учнів професійно-технічних навчальних закладів сфери обслуговування підвищиться за умови впровадження в навчально-виховний процес науково обґрунтованої методики формування соціально-психологічних компетенцій, яка передбачає розуміння професійної компетентності як важливої складової професійного становлення особистості майбутнього фахівця; врахування вікових особливостей учнів ПТНЗ і специфіки професій типу людина людина”; визначення психологічних критеріїв і показників рівня сформованості професійної компетентності майбутніх фахівців; урахування у системі професійно-технічної освіти прогресивних психолого-педагогічних концепцій особистісного і професійного розвитку індивіда.
Для реалізації поставленої мети і перевірки висунутої гіпотези визначено такі завдання дослідження:
1. Дослідити і виявити специфічні особливості психологічного змісту феномену компетентності як детермінанти професійного становлення особистості майбутнього фахівця.
2. Визначити внутрішні та зовнішні чинники професійної компетентності фахівців сфери обслуговування, а також її психологічні критерії, показники та рівні сформованості в учнів і фахівців з досвідом практичної роботи.
3. Обґрунтувати психолого-педагогічні умови формування професійної компетентності учнів ПТНЗ сфери обслуговування.
4. Розробити й апробувати методику проведення в системі професійно-технічної освіти тренінгів, спрямованих на розвиток соціально-психологічних компетенцій учнів ПТНЗ сфери обслуговування та з’ясувати її ефективність.
Загальна методологія дослідження базується на положеннях діалектики про трансформацію кількісних змін у якісні новоутворення особистості, співвідношення явища і причини, конкретного і абстрактного, змісту і форми, сутнісного та належного, емпіричного й теоретичного, загального, особливого й одиничного, необхідного й випадкового як детермінант виникнення, формування і розвитку процесів і явищ, що досліджуються. В дослідженні використано системний, діяльнісний, гуманістичний, аксіологічний і компетентнісний підходи.
Теоретичну основу дослідження становлять положення і висновки, розроблені і впроваджені: в галузі педагогічної та вікової психології (Л.Виготський, Г.Костюк, О.Леонтьєв, В.Рибалка, С.Рубінштейн та ін.); неперервної професійної освіти (С.Батишев, А.Бєляєва, Т.Десятов, Н.Ничкало, О.Новіков, С.Сисоєва та ін.); дидактики професійної освіти (Ю.Бабанський, С.Гончаренко, В.Краєвський, І.Я.Лернер, В.Радкевич, В.Скакун, І..Стариков, Ю.Якуба та ін.); професійно-практичної підготовки фахівців у ПТНЗ (І.Васильєв, В.Панкратова, Л.Тархан, О.Щербак та ін.); в контексті теорії особистісно-орієнтованої професійної освіти (І.Бех, Е.Бондаревська, Г.Васянович, І.Зязюн, О.Ігнатович, О.Пєхота, Н.Побірченко, С.Подмазін, В.Сєриков, І.Якиманська та ін.); принципу детермінізму та єдності свідомості й діяльності, системного підходу в аналізі психічних явищ (Б.Ананьєв, І.Блауберг, Л.Виготський, Г.Костюк, О.Леонтьєв, Б.Ломов, С.Максименко, С.Рубінштейн); положень, що розкривають сутність особистості як суб’єкта спілкування й діяльності (Г.Андреєва, ЛАнциферова, Г.Балл, В.Бодров, О.Бодальов, О.Брушлінський, Є.Клімов, Н.Самоукіна); положень гуманістичної психології про сутність особистості, актуалізацію особистісного потенціалу (А.Маслоу, К.Роджерс, В.Франкл); теорії та практики тренінгу (В.Большаков, І.Вачков, Ю.Ємельянов, Н.Хрящева, К.Фопель, Т.Яценко).
У процесі дослідження застосовувалися такі методи: теоретичні (аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, моделювання та систематизація наукових даних) для обґрунтування теоретичних засад формування професійної компетентності при підготовці майбутніх фахівців; емпіричні (анкетування, опитування, бесіда, спостереження, метод експертних оцінок, самоаналіз, самооцінювання, методи психодіагностики (опитувальники Д.Голланда, Р.Кеттела 16PF, А.Мехрабіана, визначення рівнів суб’єктивності контролю РСК Є.Бажина та ТІП тест інтелектуального розвитку особистості)) для вироблення критеріїв і показників професійної компетентності фахівців сфери обслуговування, діагностики рівня сформованості психологічних критеріїв їх професійної компетентності; формувальний експеримент для перевірки ефективності методики формування соціально-психологічних компетенцій; статистичні (порівняльний, кореляційний, факторний аналіз, використання параметричного критерію Ст’юдента та непараметричних критеріїв Манна Уітні для незалежних і Вілкоксона для залежних вибірок), які дозволили проаналізувати одержані дані і з’ясувати існуючі залежності між явищами та процесами, що досліджувались.
Дослідження проводилося у 2002-2007 рр. та охоплювало кілька етапів науково-психологічного пошуку.
На першому етапі (2002-2004 рр.) обґрунтовувалася мета дослідження, здійснювався теоретичний аналіз загальнонаукової, психологічної, педагогічної, методичної літератури з теми дослідження, навчально-програмної документації закладів освіти. Конкретизувалися вихідні положення, визначалися об’єкт, предмет і завдання дослідження, розроблялася гіпотеза, програма та методика роботи. На цьому етапі виявлялися зміст і структура професійної компетентності фахівця типу людиналюдина”, основні напрями експериментального пошуку.
На другому етапі (2004-2006 рр.) з’ясовувався реальний стан досліджуваної проблеми на практиці, здійснювався аналіз освітньо-кваліфікаційних характеристик учнів ПТНЗ сфери обслуговування і виявлялася специфіка їх професійної підготовки, уточнювалися завдання i методи дослідження. На цьому етапі проводився пошуковий експеримент і розроблялися критерії професійної компетентності фахівців, які працюють у сфері обслуговування, а також показники для її оцінювання; визначалися психологічні чинники впливу на формування професійної компетентності майбутніх фахівців, психологічні критерії, показники та рівні її сформованості; розроблялася методика формування соціально-психологічних компетенцій учнів ПТНЗ.
На третьому етапі (2006-2007 рр.) здійснювалася експериментальна перевірка ефективності запропонованої методики формування соціально-психологічних компетенцій у професійній підготовці учнів ПТНЗ, оброблялися та систематизувалися отримані результати, формувались загальні висновки і рекомендації, визначалися перспективи подальшого дослідження проблеми. На цьому етапі здійснювалося теоретичне осмислення результатів дослідження та їх оформлення.
Експериментальна база. Дослідження проводилося на базі Львівського професійного ліцею торгівлі та сфери послуг; Львівського професійного ліцею побутового обслуговування; Львівського вищого професійного училища ресторанного сервісу і туризму. Окремі висновки дисертаційного дослідження експериментально перевірялися на базі Уманського кооперативного економіко-правового коледжу. До експерименту були залучені фахівці сфери обслуговування, які працюють в перукарнях і салонах краси м.Львова. В експерименті брали участь 276 учнів і студентів, 58 викладачів, 55 майстрів виробничого навчання, 4 практичні психологи, 98 працюючих перукарів та 53 висококваліфіковані фахівці сфери послуг у якості експертів.
Наукова новизна і теоретичне значення одержаних результатів дисертації полягають у тому, що:
вперше з урахуванням вимог сучасної парадигми освіти обґрунтовано психологічні умови, що забезпечують ефективність формування професійної компетентності учнів ПТНЗ сфери обслуговування;
вперше розроблено і практично апробовано методику формування соціально-психологічних компетенцій учнів упродовж психологічного супроводу в ПТНЗ;
уточнено із врахуванням специфіки професійно-технічних навчальних закладів сутність феномену професійна компетентність”, структуру професійної компетентності фахівців сфери обслуговування;
дістали подальший розвиток психологічні чинники впливу на формування професійної компетентності фахівців сфери обслуговування та критерії визначення рівнів сформованості їхньої професійної компетентності.
Практичне значення дослідження полягає в тому, що запропонована методика формування соціально-психологічних компетенцій реалізована у практиці підготовки фахівців сфери обслуговування в умовах ПТНЗ; результати дослідження покладені в основу науково-методичних рекомендацій для практичних психологів, соціальних педагогів і педагогічних працівників ПТНЗ сфери обслуговування.
Результати дослідження можуть бути використані при профвідборі, професійній орієнтації, організації психологічного супроводу професійного становлення учнів ПТНЗ, проведенні науково-педагогічних досліджень, а також для розроблення навчальних планів і програм професійно-технічних навчальних закладів, програм семінарів для психологів та соціальних педагогів, а також для їх психолого-педагогічної самопідготовки.
Розроблена методика може бути використана в закладах професійної освіти, як така, що сприяє розвитку професійної компетентності випускників освітньої установи і в цілому підвищенню ефективності навчально-виховного процесу.
Впровадження результатів дослідження. Наукові положення, навчально-методичні матеріали впроваджено у Львівському професійному ліцеї торгівлі та сфери послуг (довідка №70 від 13.02.2007р.); Львівському професійному ліцеї побутового обслуговування (довідка №35 від 23.04.2007р.); Львівському вищому професійному училищі ресторанного сервісу і туризму (довідка №85 від 23.04.2007р); Уманському кооперативному економіко-правовому коледжі (довідка №69 від 14.05.2007р.).
Особистий внесок здобувача полягає в теоретичному обґрунтуванні змісту психологічної складової професійної компетентності як детермінанти професійного становлення особистості майбутніх фахівців сфери обслуговування; визначенні психологічних критеріїв, показників, рівнів сформованості професійної компетентності в учнів і фахівців з досвідом практичної роботи; у створенні методики формування соціально-психологічних компетенцій майбутніх фахівців.
Надійність та вірогідність одержаних результатів, а також обґрунтованість висновків і рекомендацій забезпечено всебічним теоретичним аналізом проблеми, застосуванням системи методів наукового дослідження, адекватних його об’єкту, предмету і завданням, використанням стандартизованих методик, валідність і надійність яких доведена, поєднанням якісного та кількісного аналізу результатів дослідження, перевіркою одержаних результатів із використанням методів математичної статистики.
Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати дослідження доповідалися, обговорювалися і отримали позитивну оцінку вчених, педагогів-практиків на міжнародних, всеукраїнських наукових конференціях, методологічних і науково-практичних семінарах, зокрема: Всеукраїнській науково-практичній конференції Потенціал людини: духовний, психічний і творчий виміри” (Львів, 2005); Звітній науковій конференції Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України за 2004 рік Педагогіка і психологія формування виробничого персоналу в ринкових умовах” (Київ, 2005); ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції Молодіжна політика: проблеми і перспективи” (Дрогобич, 2006); VІІІ Міжнародній конференції молодих науковців Проблеми особистості в сучасній науці: результати та перспективи досліджень” (Київ, 2006); Звітній науковій конференції Львівського науково-практичного центру професійно-технічної освіти АПН України за 2005 рік Педагогіка і психологія професійно-технічної освіти: досвід, проблеми, перспективи” (Львів, 2006); ІІІ науково-практичній конференції для студентів і молодих вчених Психологічні проблеми сучасності” (Львів, 2006); Міжнародній науково-практичній конференції Генеза буття особистості” (Київ, 2006); Звітній науковій конференції Львівського науково-практичного центру професійно-технічної освіти АПН України за 2006 рік Педагогіка і психологія професійно-технічної освіти: науковий пошук, проблеми, перспективи” (Львів, 2007); засіданнях секції практичних психологів і соціальних педагогів професійно-технічних навчальних закладів м.Львова та Львівської обл.
Публікації. Результати дисертаційного дослідження висвітлені у 13 публікаціях, з них 6 статей видруковано у провідних наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України, 1 у збірнику наукових праць, 4 у збірниках матеріалів наукових конференцій, 2 у методичному посібнику і брошурі з методичними рекомендаціями. Загальний обсяг особистого внеску складає понад 17 авторських аркушів.
Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел (202 назви), з них 16 іноземними мовами, а також 23 додатки, які розміщені на 46 сторінках. Загальний обсяг дисертації 240 сторінок, з яких 176 основний текст. Робота містить 19 таблиць на 17 сторінках і 17 рисунків на 8 сторінках.

bibliography

ВИСНОВКИ
1. Сучасні психолого-педагогічні дослідження професійної підготовки спрямовані на реалізацію особистісно-орієнтованого та діяльнісного підходів у освіті й актуалізують потребу переходу від кваліфікаційної до компетентнісної моделі підготовки майбутніх фахівців. Водночас, мають місце різні погляди щодо визначення сутності та змісту феномена професійної компетентності.
Професійна компетентність, на нашу думку, має цілісний характер і є продуктом професійної підготовки в цілому, охоплюючи при цьому як мінімум три сфери розвитку: сферу діяльності, соціальну сферу, сферу особистості та її самосвідомості. Формування професійної компетентності фахівців сфери обслуговування передбачає їхню підготовку до самостійного виконання спеціально-професійної діяльності, що забезпечує прив’язку до конкретного об’єкту і предмету праці, а також соціально-психологічну підготовку (вміння спілкуватися та досягати взаєморозуміння у процесі виконання професійних функцій). Важливу роль у структурі професійної компетентності таких фахівців відіграють спеціально-професійні та ключові компетенції, до яких належать: компетенції соціальної взаємодії та спілкування; компетенції самопізнання, саморозвитку, саморегуляції.
Підготовка фахівців сфери обслуговування в сучасних умовах вимагає особливого зосередження на ключових компетенціях, які є фундаментом їх подальшої нормальної життєдіяльності в соціумі й у майбутньому допоможе випускникам знайти своє місце на ринку праці. Визначальну роль у формуванні цих компетенцій відіграє практичний психолог навчального закладу, який здійснює психологічний супровід професійної освіти.
2. Формування професійної компетентності фахівців сфери обслуговування відбувається під впливом зовнішніх і внутрішніх чинників. Внутрішніми чинниками є особистісні (суб’єктивні) індивідуально-психологічні якості, а саме: відповідальність за професійне становлення та результати навчання у поєднанні з позитивним відношенням до професії та прагненням до постійного самовдосконалення, спрямованість на досягнення успіхів у обраній професії; об’єктивна самооцінка з високим рівнем нормативності поведінки та культури спілкування; здатність до навчання, інтелектуальні вміння. Ці чинники покладено в основу визначення психологічних критеріїв та їх показників. Констатувальне експериментальне дослідження дало змогу виявити три рівні сформованості психологічних критеріїв професійної компетентності майбутніх фахівців: низький, середній і високий.
До зовнішніх детермінант формування професійної компетентності майбутніх фахівців сфери обслуговування відносяться: вдосконалення змісту та організації навчального процесу, забезпечення можливості для продуктивної практичної діяльності, сприятливий соціально-психологічний клімат, інновації в діяльності педагогічного колективу, сучасне навчально-методичне та науково-психологічне забезпечення професійної підготовки.
3. Результати теоретичного аналізу та проведеного експериментального дослідження дали змогу визначити комплекс психолого-педагогічних умов формування професійної компетентності майбутніх фахівців сфери обслуговування: орієнтація учнів на розвиток спеціально-професійних і ключових компетенцій відповідно до логіки реалізації компетентністного підходу в професійній підготовці; психологічний супровід усіх етапів професійного становлення майбутніх фахівців; наскрізна психологізація навчально-виховного процесу.
Запропоновані психологічні умови формування професійної компетентності діють в єдності та взаємозв’язку, що сприяє розвитку професійно важливих та особистісних якостей майбутніх фахівців, зокрема, самостійності, соціальної та професійної відповідальності, комунікабельності та високої психологічної культури, здатності до співпраці, творчого підходу до діяльності, мобільності у виконанні функціональних обов’язків, готовності до постійного професійного зростання тощо.
4. З метою впровадження компетентнісного підходу в професійну підготовку фахівців сфери обслуговування та експериментальної перевірки психологічних умов формування професійної компетентності було розроблено й апробовано методику формування соціально-психологічних компетенцій учнів ПТНЗ сфери обслуговування, складовими якої є чотири логічно пов’язаних соціально-психологічних тренінги. Для визначення ефективності цієї методики проведено порівняльний аналіз змін в експериментальній і контрольній групах за діагностичними показниками декількох психологічних методик. Результати впровадження тренінгового курсу свідчать про позитивні якісні та кількісні зміни в експериментальних групах. Зростання рівня професійної компетентності учасників експериментальної групи переконує в тому, що розроблена й апробована на практиці методика формування соціально-психологічних компетенцій є ефективною у психологічному супроводі учнів ПТНЗ, здійснюваному практичним психологом.
Результати дослідження істотно доповнюють уявлення про роль і шляхи формування ключових компетенцій у професійній освіті та можуть бути основою для вдосконалення психологічного забезпечення навчально-виховного процесу в ПТНЗ. На основі дисертаційного дослідження упроваджено в навчально-виховний процес авторську програму та розроблено методичний посібник Формування соціально-психологічних компетенцій майбутніх фахівців сфери обслуговування”, що можуть бути використані для підвищення якості професійно-технічної освіти, а також для підготовки практичних психологів.
Подальші наукові розробки у цьому напрямі вимагатимуть ґрунтовного дослідження проблем наступності формування професійних і ключових компетенцій в ступеневій професійній освіті, впровадження компетентнісного підходу у підготовку фахівців інших профілів, зокрема в умовах регіоналізації системи профтехосвіти, а також порівняльний аналіз використання компетентнісного підходу в підготовці фахівців різного профілю в країнах з розвинутими освітніми системами.

Список використаних джерел
1. Абашкіна Н.В. Принципи розвитку професійної освіти в Німеччині: Монографія. К.: Вища шк., 1998. 207с.
2. Адольф В.А. Формирование профессиональной компетентности будущего учителя // Педагогика. 1998. №1. С.72-75.
3. Альбуханова-Славская К.А., Брушлинский А.В. Философско-психологическая концепция С.Л.Рубинштейна: К 100-летию со дня рождения. М.: Наука, 1989. 248с.
4. Альбуханова-Славськая К.А. Деятельность и психология личности. М.: Наука, 1980. 334с.
5. Анисимов О.С. Акмеологические основы рефлексивной самоорганизации педагога: Автореф. дис. ... д-ра психолог. наук: 19.00.13. М., 1994. 42с.
6. Анисимов О.С., Деркач А.А. Основы общей и управленческой акмеологии. М., 1995. 128с.
7. Анцыферова Л.И. К психологии личности как развивающейся системе // Психология формирования и развития личности. М., 1981. С.3-19.
8. БайденкоВ.И. Компетентностный подход к проектированию государственных стандартов высшего профессионального образования (методологические и методические вопросы): Метод. пособ. М.: Исслед. центр проблем качества подготовки специалистов, 2005. 114с.
9. Бакли Р., Кейпл Дж. Теория и практика тренинга. СПб.: Питер, 2002. 352с.
10. Балл Г.О. Категорія культура особистості” в аналізі гуманізації загальної та професійної освіти // Педагогіка і психологія професійної освіти: результати досліджень і перспективи: Зб. наук. пр. / За ред. І.А.Зязюна та Н.Г.Ничкало. К., 2003. 680с.
11. БанькоН.А. Формирование профессионально-педагогической компетентности у будущих инженеров: Дис. ... канд. пед. наук: 13.00.04. Волгоград, 2002. 174с.
12. Безрукова В.С. Педагогика. Проективная педагогика: Учеб. пособ. для инж.-пед. ин-тов и индустриально-пед. техникумов. Екатеринбург: Деловая книга, 1996. 344с.
13. Белицкая Г.Э. Социальная компетенция личности // Сознание личности в кризисном обществе. М., 1995. С.42-57.
14. Бех І.Д. Виховання особистості. У 2 кн. Кн.1. Особистісно-орієнтований підхід: теоретико-технологічні засади: Навч.-метод. посіб. К.: Либідь, 2003. 280с.
15. Бех І.Д. Виховання особистості. У 2 кн. Кн.2. Особистісно-орієнтований підхід: науково-практичні засади: Навч.-метод. посіб. К.: Либідь, 2003. 344с.
16. Бібік Н.М. Компетентнісний підхід: рефлексивний аналіз застосування // Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи. К.: К.І.С., 2004. С.47-53.
17. Блауберг И.В., Юдин Э.Г. Становление и сущность системного подхода. М.: Наука, 1973. 267с.
18. БоголюбовЛ.Н. Базовые социальные компетенции в курсе общество-ведения // История и обществознание в школе. 2002. №9. С.22-33.
19. Бодалев А.А. Вершина в развитии взрослого человека: характеристики и условия достижения. М.: Флинта-Наука, 1998. 230с.
20. Бодалев А.А. Психология личности. М.: МГУ, 1988. 188с.
21. Бодров В.А. Психология профессиональной пригодности: Учеб. пособ. для вузов. М.: ПЕРСЭ, 2001. 511с.
22. Болонский процесс: середина пути / Под науч. ред. В.И.Байденко. М.: Исслед. центр проблем качества подготовки специалистов, Рос. Новый Ун-т, 2005. 379с.
23. Болотов В.А., Сериков В.В. Компетентностная модель: от идеи к образовательной программе // Педагогика. 2003. №10. С.8-14.
24. Большаков В.Ю. Психотренинг. Социодинамика. Игры. Упражнения. СПб: Соц.-психолог. центр, 1996. 380с.
25. Бондарева Л. Методичні аспекти розробки та проведення навчального тренінгу студентів у вищій професійній школі // Педагогіка і психологія професійної освіти. 2005. №6. С.48-58.
26. Брушлинский А.В. Проблема субъекта в психологической науке // Психологический журнал. 1991. Т.12. №6. С.3-10.
27. Брушлинский А.В. Психология субъекта / Отв. ред. В.В.Знаков. СПб.: Алетейя, 2003. 268с.
28. Буякас Т.М. Смыслы и ценности в деятельности психолога-профессионала // Акмеология. 2001. №1. С.32.
29. Варданян Ю.В. Строение и развитие профессиональной компетентности специалиста с высшим образованием (на материале подготовки педагога и психолога): Автореф. дис. ... д-ра пед. наук: 13.00.01; 19.00.07. М., 1999. с.
30. Васянович Г.П. Морально-правова відповідальність педагога (теоретико-методологічний аспект). Львів, 1997. 163с.
31. Васянович Г.П. Педагогічна етика: Навч.-метод. посіб. Львів: Норма, 2005. 343с.
32. Вачков И.В. Основы технологии группового тренинга. Психотехники: Учеб. пособ. М.: Ось-89, 2001. 224с.
33. Великий тлумачний словник української мови / Уклад.: В.Т.Бусел. К.; Ірпінь: Перун, 2001. 1440с.
34. Вербицкий А.А. Активное обучение в высшей школе: контекстный подход: Метод. пособ. М.: Высш. шк., 1991. 207с.
35. Вербицкий А.А. Компетентностный подход и теория контекстного обучения: Материалы к 4 заседанию методолог. семинара. М.: Исслед. центр проблем качества подготовки специалистов, 2004. 84с.
36. Вірна Ж. Активізація партисипативних потреб учителя: аспекти мотиваційно-смислової регуляції // Педагогіка і психологія професійної освіти. 2005. №6. С.115-123.
37. Власова О.І. Педагогічна психологія: Навч. посіб. К.: Либідь, 2005. 400с.
38. Выготский Л.С. Динамика и структура личности подростка // Собр. соч.: В 6 т. М.: Педагогика, 1984. Т. 4. С.220-242.
39. Выготский Л.С. Динамика умственного развития школьника в связи с обучением // Педагогическая психология. М.: Педагогика, 1991. С.391-410.
40. Выготский Л.С. Развитие высших психических функцій. М.: Изд-во АПН РСФСР, 1960. 367с.
41. Высшее образование в XXI веке. Подходы и практические меры: Заключительный доклад // Всемирная конф. по высшему образованию, ЮНЕСКО, 5-9 октября 1998 г. Париж, 1998. 136с.
42. Галус О. Активна професійна адаптація студентів педагогічного ВНЗ у контексті неперервної освіти // Педагогіка і психологія проф. освіти. 2006. №2. С.33-41.
43. Гончаренко С.У. Український педагогічний словник. Київ: Либідь, 1997. 376с.
44. Грановская Р.М. Элементы практической психологии. 2-е изд. Л.: Изд-во Ленинградского ун-та, 1988. 560с.
45. Гришанова Н.А. Компетентностный подход в обучении взрослых: Материалы к 3 заседанию методолог. семинара, 28 сентября 2004. М.: Исслед. центр проблем качества подготовки специалистов, 2004. 16с.
46. Гуревич А.М. Ассессмент: принципы подготовки и проведения. СПб.: Речь, 2005. 235с.
47. Гуревич Р.С. Теоретичні і методичні основи організації навчання у професійно-технічних навчальних закладах. К.: Вища школа, 1998. 229с.
48. Дегтярьова Г.С. Мотиваційні аспекти професійної підготовки // Науковий вісник Університету Львівський Ставропігіон”: Серія психол.-пед. Львів: Вид-во Ун-ту Львівський Ставропігіон”, 2005. Вип. І. С.174-179.
49. Дегтярьова Г.С. Науково-методичні основи професійно спрямованого викладання предмета Основи правових знань” у ПТНЗ // Теоретичні засади методики професійно спрямованого викладання загальноосвітніх предметів у ПТНЗ / За ред. Г.П.Васяновича. Львів: Сполом, 2005. С.90-120.
50. Дегтярьова Г.С. Принципи психолого-педагогічної підготовки в системі підвищення кваліфікації педагогів професійної школи // Педагог професійної школи: Зб. наук. пр. / Редкол.: Н.Г.Ничкало та ін.; АПН України. Ін-т педагогіки і психології проф. освіти. К.: Наук. світ, 2002. Вип. V. С.72-78.
51. Делор Ж. Образование: сокрытое сокровище. Париж: UNESCO, 1996. 53с.
52. Деркач А.А. Акмеология: личностное и профессиональное развитие человека. Акмеологические основы управленческой деятельности. М.: РАГС, 2000. 259с.
53. Деркач А.А., Зазыкин В.Г. Акмеология: Учеб. пособ. СПб.: Питер, 2003. 256с.
54. Дружинин В.Н. Экспериментальная психология: Учеб. для вузов. 2-е изд., доп. СПб.: Питер, 2004. 319с.
55. Дубровина И.В. Психологическая служба образования: научные основания, цели и средства // Психологическая наука и образование. 1998. №2. С.5-10.
56. Занюк С. Мотивація та саморегуляція учня. К.: Главник, 2004. 96с.
57. Зеер Э.Ф. Компетентностный подход к образованию [Електронний ресурс] Режим доступу: http://www.urorao.ru.
58. Зеер Э.Ф. Психология профессий. Екатеринбург: УГППУ, 1997. 244с.
59. Зеер Э.Ф. Психология профессий: Учеб. пособ. для студ. вузов. 2-е изд., перераб., доп. М.: Академический Проект; Екатеринбург: Деловая книга, 2003. 336с.
60. Зеер Э.Ф. Психология профессионального образования: Учеб. пособ. 2-е изд., перераб. М.; Воронеж, 2003. 480с.
61. Зеер Э.Ф., Романцев Г.М. Личностно ориентированное профессиональное образование // Педагогика. 2002. №3. С.16-21.
62. Зимняя И.А. Ключевые компетенции новая парадигма результата образования // Высшее образование сегодня. 2003. №5. С.34-42.
63. Зимняя И.А. Ключевые компетентности как результативно-целевая основа компетентностного подхода в образовании: Авторская версия. М.: Исслед. центр проблем качества подготовки специалистов, 2004. 40с.
64. Зинченко В.П. Аффект и интеллект в образовании. М.: Тривола, 1995. 64с.
65. Зязюн І.А. Культура в контексті політики й освіти // Педагогіка і психологія проф. освіти. 1997. №3-4. Ч.1. С.5-16.
66. Зязюн І.А. Інтелектуально-творчий розвиток особистості в умовах неперервної освіти // Неперервна професійна освіта: проблеми, пошуки, перспективи: Монографія / За ред. І.А.Зязюна. К.: ВІПОЛ, 2000. С.11-57.
67. Зязюн І.А. Педагогіка добра: ідеали і реалії: Наук.-метод. посіб. К.: МАУП, 2000. 312с.
68. Капустина А.Н. Многофакторная личностная методика Р.Кеттела. СПб.: Речь, 2001. 112с.
69. Климов Е.А. Образ мира в разнотипных профессиях. М.: Изд-во МГУ, 1995. 224с.
70. Климчук В.О. Факторний аналіз: використання у психологічних дослідженнях // Практична психологія та соціальна робота 2006. №8. С.43-47.
71. Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи / Під заг. ред. О.В.Овчарук. К.: К.І.С., 2004. 112с.
72. Компетенция/компетентность // Глоссарий терминов рынка труда, разработки стандартов образовательных программ и учебных планов. Европейский фонд образования (ЕФО), 1997 С.63.
73. Компетентностный подход в описании результатов и проектировании стандартов высшего профессионального образования: Материалы ко 2 заседанию методологического семинара. М.: Исслед. центр проблем качества подготовки специалистов, 2004. 16 c.
74. Кон И.С. Психология ранней юности: Книга для учителя. М.: Просвещение, 1989. 255с., ил.
75. Концепція розвитку професійно-технічно (професійної) освіти в Україні // Професійно-технічна освіта. 2004. №3. С.2-5.
76. Краевский В.В. Методология педагогического исследования. Самара: Изд-во СамГПИ, 1994. 162с.
77. Кузьмина Н.В. Профессионализм личности преподавателя и мастера производственного обучения. М.: Высш. шк., 1990. 118с.
78. Ландшеер В. Концепция минимальной компетентности // Перспективы: вопросы образования. 1988. №1. С.32-44.
79. Лебедев О.Е. Компетентностный подход в образовании // Школьные технологии. 2004. №5. С.3-12.
80. Леднев В.С., Никандров Н.Д., Рыжаков М.В. Государственные образовательные стандарты в системе общего образования: (теория и практика). М.: МПСИ, 2002. 383с.
81. Леонтьев А. Н. Деятельность. Сознание. Личность. М.: Политиздат, 1975. 304с.
82. Лепіхова Л.А. Соціально-психологічна компетентність у цілеспрямованій поведінці особистості // Практична психологія і соціальна робота. №2. С.65-69.
83. Лєпіхова Л.А. Соціально-психологічна компетентність як передумова успішної самореалізації особистості // Наукові студії із соціальної та політичної психології. К., 2002. С.57-71.
84. Ломов Б.Ф. Методологические и теоретические проблемы психологии. М.: Наука, 1984. 344с.
85. Лотова И.П. Психологические условия эффективности профессиональной деятельности работников социальных служб. М.: Изд-во МГСУ Союз”, 1999. 127с.
86. Лучшие психологические тесты. Описание и руководство к использованию. Петрозаводск: Петроком, 1992. 318с.
87. Маркова А.К. Психологический анализ профессиональной компетентности учителя // Советская педагогика. 1990. №8. С.82-88.
88. Маркова А.К. Психология профессионализма. М.: Междунар. центр Знание”, 1996. 308с.
89. Маслоу А. Новые рубежи человеческой природы. М.: Смысл, 1999. 425с.
90. Матійків І.М. Ключові компетенції майбутнього фахівця професій типу людина-людина” // Проблеми та перспективи формування національної гуманітарно-технічної еліти: Зб. наук. праць / За ред. Л.Л.Товажнянського та О.Г.Романовського. Вип.12(16). Харків: НТУ ХПІ”, 2006. С.107-113.
91. Матійків І.М. Ключові компетенції фахівця сфери обслуговування // Наукові записки Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України / За ред. академіка С.Д.Максименка. К.: Міленіум, 2007. Вип. 33. С.348-355
92. Матійків І.М. Компетентнісний підхід до професійної підготовки майбутніх фахівців // Педагогіка і психологія професійної освіти. 2006. №3. С.44-53.
93. МатійківІ.М. Формування психологічної культури спілкування та ефективної міжособистісної взаємодії: структура та результати апробації тренінгу // Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання у підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми // Зб. наук. пр. Вип. 15. Київ - Вінниця: ДОВ Вінниця”, 2007. С.151-158.
94. Матійків І.М. Соціально-психологічний тренінг як засіб розвитку професійної компетентності фахівців сфери обслуговування // Педагогіка і психологія професійної освіти. 2006. №6. С.123-130.
95. Матійків І.М. Формування соціально-психологічних компетенцій майбутніх фахівців сфери обслуговування: психологічний практикум. Львів: Ліга-прес, 2007. 226с.
96. Местечкин В.И. Сущность профессионального образования в организационно-образовательном менеджменте: профессионально-деятельностный подход. Челябинск, 2002. 214с.
97. Методи психодіагностики в системі професійної консультації безробітних: Метод. посіб. / Держ. Центр зайнятості України, Ін-т підготов. кадрів держ. служби зайнятості України, Ін-т педагогіки і психології проф. освіти Акад. пед. наук України. К., 2000. 314с.
98. Мистецтво життєтворчості особистості. У 2-х ч. Ч. 1. Теорія і технологія життєтворчості: Наук.-метод. посіб. / Ред. рада: В.М.Доній та ін. К., 1997. 392с.
99. Митина Л.М. Психология развития конкурентноспособной личности. 2-е изд., стер. М.: Изд-во Московского психолого-социального ин-та; Воронеж: Изд-во НПО Модэк”, 2003. 400с.
100. Мілютіна К.Л. Теорія та практика психологічного тренінгу: Навч. посіб. К.: МАУП, 2004. 192с.
101. Мучински П. Психология, профессия, карьера. 7-е изд. СПб.: Питер, 2004. 539с.
102. Наследов А.Д. Математические методы психологического исследования. Анализ и интерпретация данных: Учеб. пособ. 2-е изд., испр. и доп. СПб.: Речь, 2006. 392с.
103. Національна доктрина розвитку освіти // Педагогіка і психологія професійної освіти. 2002. №2. С.9-22.
104. Несторенко Т., Богданова О. Використання методу групового інтерактивного навчання на уроках історії та правознавства // Історія в школі. 2002. №3. С.8-11.
105. Ничкало Н.Г. Проблеми трансформації в умовах ринку праці // Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання у підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми: Зб. наук. пр. / Ред. кол.: І.А.Зязюн та ін. К.; Винниця: ДОВ Вінниця, 2004. 503с.
106. Новий тлумачний словник української мови: У 4-х т. / Уклад. В.В.Яременко, О.М.Сліпушко. К.: Аконіт, 2000. Т.3. 927с.
107. Новий тлумачний словник української мови: У 4 т. / Уклад. В.В.Яременко, О.М.Сліпушко. К.: Аконіт, 1999. Т.4. 941с.
108. Новиков П.Н., Зуев В.М. Опережающее образование: Гипотезы и реалии. М.: Рос. учеб. центр ФСЗН России, 1996. 136с.
109. Носс И.Н., Васина Н.В. Введение в практику психологического исследования. М.: Изд-во Ин-та психотерапии, 2004. 348с.
110. Образование: сокрытое сокровище: Доклад международной комиссии по образованию, представленный для ЮНЕСКО. М.: Изд-во ЮНЕСКО, 1997. 295с.
111. Общепредметное содержание образовательных стандартов: Проект Стандарт общего образования” / Ред. сост. А.В.Хуторской М., 2002. 232с.
112. Овчарук О. Компетентності як ключ до оновлення змісту освіти // Стратегія реформування освіти в Україні: Рекомендації з освітньої політики. К.: К.І.С., 2003. С.13-43.
113. Олейникова О. Модульні програми, засновані на компетенціях: російський досвід // Професійно-технічна освіта. 2006. №3. С.32-38.
114. Олійник В.В. Наукові основи управління підвищенням кваліфікації педагогічних працівників профтехосвіти. К.: Міленіум, 2003. 594с.
115. Оскарссон Б. Базовые навыки как обязательный компонент высококачественного профессионального образования: Доклад 5. // Оценка качества профессионального образования / Под общ. ред. В.И.Байденко, Дж. ван Зантворта; Европейский фонд подготовки кадров. М.: Исслед. центр проблем качества подготовки специалистов, 2001. 186с.
116. Основи практичної психології: Підручник / В.Панок, Т.Титаренко, Н.Чепелєва та ін. К.: Либідь, 1999. 536с.
117. Основи професіографії: Навч. посіб. / Карпіловська С.Я., Мітельман Р.Й., Синявський В.В. та ін. К.: МАУП, 1997. 148с.
118. Панок В.Г. До побудови теоретичних засад української практичної психології // Проблеми розвиваючого навчання: Матеріали Ι та ΙΙ міжнар. конф. / За ред. акад. С.Д.Максименка. К., 1997. С.344-351.
119. Педагогика: Учеб. пособ. для студ. пед. учеб. заведений / В.А.Сластенин, И.Ф.Исаев, И.Мищенко, Е.Н.Шиянов. М.: Школа-Пресс, 1998. 512с.
120. Пєхота О.М., Старєва А.М. Особистісно орієнтоване навчання: підготовка вчителя. Миколаїв: Іліон, 2005. 272с.
121. Пидласый И.П. Педагогика. М.: Просвещение, 1996. 432с.
122. Пищулин В.Г. Модель выпускника университета. // Педагогика. 2002. №9. С.22-27.