ПСИХОЛОГІЧНІ УМОВИ РОЗВИТКУ МУЗИЧНИХ ЗДІБНОСТЕЙ У ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

brief description

Державний вищий навчальний заклад
„Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди

На правах рукопису

РУДЕНКО Оксана Володимирівна
УДК 159.928 − 053.4:78

ПСИХОЛОГІЧНІ УМОВИ РОЗВИТКУ МУЗИЧНИХ ЗДІБНОСТЕЙ У ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

19.00.07 педагогічна та вікова психологія

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата психологічних наук

Науковий керівник:
Побірченко Неоніла Антонівна,
доктор психологічних наук,
професор

Переяслав-Хмельницький − 2008

ЗМІСТ
ВСТУП.....4
РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ МУЗИЧНИХ ЗДІБНОСТЕЙ У СТАРШИХ ДОШКІЛЬНИКІВ ..12
1.1. Наукові підходи до проблеми вивчення музичних здібностей та їх структури у підростаючої особистості............12
1.2. Аналіз психологічних умов розвитку музичних здібностей дошкільників .....34
1.3. Розвиток вокальних здібностей як провідна умова розвитку музичних здібностей у старших дошкільників....44
Висновки до першого розділу..57
РОЗДІЛ ІІ. ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ РОЗВИТКУ МУЗИЧНИХ ЗДІБНОСТЕЙ У ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ .....59
2.1. Психодіагностичний інструментарій вивчення структури музичних здібностей старших дошкільників...59
2.2. Аналіз результатів вивчення розвитку музичних здібностей старших дошкільників......78
2.2.1. Специфіка розвитку складових музичних здібностей у дітей старшого дошкільного віку ..78
2.2.2. Особливості співвідношення між перцептивним і репродуктивним компонентами музичного слуху дошкільників ..90
Висновки до другого розділу ..96
РОЗДІЛ ІІІ. АКТИВІЗАЦІЯ ПСИХОЛОГІЧНИХ УМОВ РОЗВИТКУ МУЗИЧНИХ ЗДІБНОСТЕЙ СТАРШИХ ДОШКІЛЬНИКІВ 98
3.1. Програма розвитку музичних здібностей дітей старшого дошкільного віку .....98
3.2. Особливості впливу психологічних умов на розвиток музичних здібностей старших дошкільників.131
3.3. Порівняльний аналіз результатів співвідношення компонентів структури музичних здібностей старших дошкільників.142
3.4. Методичні рекомендації з розвитку музичних здібностей у дітей старшого дошкільного віку159
Висновки до третього розділу167
ВИСНОВКИ ..169
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ .172
ДОДАТКИ .190

ВСТУП
Актуальність проблеми. В умовах інтенсивного розвитку всіх суспільних складових зміст освіти, освітні стандарти перебувають у постійній динаміці і тому потребують постійного психологічного моніторингу й психологічного супроводу. Це спонукає до пошуку нових шляхів і методів психологічної підтримки розвитку особистості.
Організатори навчально-виховного процесу у своїй роботі керуються перш за все положеннями державної національної програми Освіта” (Україна ХХІ ст.), де чітко визначено пріоритетні напрями реформування освіти: формування національної свідомості, любові до рідної землі, свого народу, культури та історії рідного народу та ін. У Законі України Про дошкільну освіту” (ст.4.1.) зазначено, що дошкільна освіта є обов’язковою первинною складовою системи безперервної освіти в Україні. Дошкільна освіта цілісний процес, спрямований на забезпечення різнобічного розвитку дитини дошкільного віку відповідно до її задатків, нахилів, здібностей, індивідуальних, психічних та фізичних особливостей. І саме для цього віку суттєвою має бути роль пісні, народної музики в цілому, оскільки в їх змісті збережено генетичні сенсорні еталони українського народу. Спів один з найулюбленіших видів музичної діяльності дітей. Велику роль тут відіграє емоційний фактор. Дошкільний вік це період стрімкого психічного розвитку дитини, початку соціалізації, входження дитини в колектив. Для неї дуже важливо і приємно відчути себе частиною групи, виконувати спільну діяльність. Коли діти співають пісню і чують, що їх голоси зливаються, емоційний вплив від виконання значно посилюється.
Відомо, що українці здавна славилися своєю музичністю, пісенністю. Та на сучасному етапі твори з Шкільного репертуару” М.Д.Леонтовича ми чуємо у виконанні народних хорів, учасники яких вже мають відповідну музичну підготовку, але ніяк не у виконанні дітей, яким важко співати чисто в унісон, не кажучи вже про багатоголосся. Природно постає запитання, чому втрачені музичні здібності? Те, що є надбанням суспільно-історичного досвіду, історичною пам’яттю забувається”, згасає, як непідкріплений рефлекс, а музичним досвідом, що набувається в процесі онтогенезу (сучасна музика, що звучить на радіо, телебаченні, у записах), з початком навчання певною мірою нехтуємо.
Розвиток музичних здібностей старших дошкільників є важливим сензитивним та творчим аспектом щодо естетичного становлення особистості дитини. Ці здібності впливають на розвиток естетичного світосприйняття, креативного потенціалу, мовленнєвої активності, уяви, мислення, пам’яті, емоційної сфери, пізнавального інтересу дитини, взаємодії дошкільника з дорослими. Крім того, розвиток музичних здібностей сприяє розвитку загальної культури: музичного слуху, вокальних здібностей, вміння сприймати, розуміти, запам’ятовувати й емоційно переживати музичні твори.
Внаслідок різнобічного аналізу наукових робіт визначено, що музичні здібності, на відміну від інших видів здібностей, є такими, що проявляються і можуть розвиватися з раннього віку. Так вокальна функція виявляється з першим криком дитини (А.Л.Арисменді, С.Атанасова-Вукова, В.А.Багадуров), емоційний відгук на музику вчені спостерігають ще до народження дитини (О.Л.Готсдінер, І.Л.Дзержинська). При цьому елементи підспівування, моторних реакцій на музику ми спостерігаємо ще протягом першого року життя дитини, а це і є першими проявами музичних здібностей , їх перцептивного та репродуктивного компоненту.
Для осмислення зазначеної проблеми велике значення мають положення про взаємозв’язок навчання і розвитку (Л.С.Виготський, Г.С.Костюк, С.Л.Рубінштейн та ін.), вплив загальних здібностей на розвиток спеціальних (А.К.Бриль, Л.С.Виготський, І.П.Гейнріхс, А.Л.Готсдінер, О.В.Запорожець, Г.С.Костюк, В.А.Крутецький, Н.С.Лейтес, С.Л.Рубінштейн), здібності, обдарованість та творчість підростаючої особистості (Д.Б.Богоявленська, О.В.Коваль, О.М.Матюшкін, В.О.Моляко, О.Л.Музика, О.К.Тихомиров), значення емоційності в процесі розвитку музичних здібностей (Н.А.Ветлугіна, Б.Любан-Плоцца, С.І.Науменко, Т.І.Науменко, К.В.Тарасова, Б.М.Теплов, В.М.Шацька), основні положення визначення сензитивних періодів розвитку музичних здібностей (Г.О.Ільїна, П.Міхель, Т.І.Науменко, К.В.Тарасова), роль активності і діяльності в розвитку дитини (О.В.Запорожець, Г.О.Люблінська, Н.А.Побірченко, Г.І.Щукіна) Також слід звернутися до досліджень Б.М.Теплова, який розкриваючи поняття музичні здібності”, виділив у них перцептивний та репродуктивний компоненти у їх взаємозв’язку; визначив емоційність як основну ознаку музикальності і обґрунтував зв’язок емоційного та пізнавального аспекту музичності. До того ж, у сучасних дослідженнях проблема ролі інтелектуальних процесів: музичної пам’яті, мислення, уваги, музичної уяви є досить актуальною (Л.А.Баренбойм, А.К.Бриль, І.П.Гейндріхс, А.Л.Готсдінер, І.Л.Дзержинська, Ц.Колев, О.О.Мальцева, С.І.Науменко, Т.В.Нестеренко, К.В.Тарасова, Г.М.Ципін).
Аналіз досліджень, присвячених вивченню музичних здібностей та їх складових, показує, що в залежності від підходу до проблеми розглядалися різні погляди на структуру музичності (Н.С.Гребенюк, Д.Кріс, С.І.Науменко, К.Сішор, К.В.Тарасова, Б.М.Теплов). Потребують детального вивчення висновки вчених різних галузей про спів, як провідний вид музичної діяльності Л.М.Василенко, С.Н.Гладкая, І.Л.Дзержинська, В.В.Ємєльянов, О.І.Зеленська, Р.Т.Зініч-Сєпова, А.І.Катинене, Ц.Колев, К.М.Малініна, Е.П.Печерська, К.Хофман та інші. Особливої уваги заслуговують дослідження фізіологів та фоніатрів про особливості формування співочих навичок та вплив співу на психофізіологічний розвиток дитини (В.А.Багадуров, М.П.Блінова, М.С.Грачова, В.Г.Ємельянов, Ф.Ф.Засєдателев, Н.Ф.Лебедєва, І.І.Левідов, В.П.Морозов).
Обґрунтовані висновки щодо високого ступеня вокальності української народної мелодії та мови і доцільності їх використання в процесі навчання музиці подають етнопсихологи, психогенетики та мистецтвознавці В.Г.Антонюк, Д.Аспелунд, О.Г.Бенч-Шокало, Ф.Засєдателев, Б.Н.Павленко, Л.В.Пархоменко, І.О.Сікорський, С.Талгін, Л.Л.Хрістіанденсен.
Сьогодні актуалізується використання національних музичних надбань у взаємозв’язку із сучасними підходами до проблеми навчання музики, тому важливим є завдання узагальнити здобутки вчених різних галузей психологів, педагогів, етнопсихологів, мистецтвознавців, культурологів, фізіологів тільки так можна запропонувати дієві рекомендації щодо розвитку музичних здібностей дошкільників. Останнім часом ведуться активні дослідження щодо здібностей, творчості, обдарованості, тим не менш, недостатньо дослідженими залишаються питання про музичні здібності, їх структуру, місце загальних здібностей у розвитку музичності, вікові особливості розвитку музичних здібностей у дошкільників.
Актуальність і недостатня розробленість проблеми розвитку музичних здібностей у дошкільників зумовили вибір теми нашого дослідження: Психологічні умови розвитку музичних здібностей у дітей старшого дошкільного віку”.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації узгоджена з темою: Розвиток особистості в різних умовах соціалізації” та планом науково-дослідної роботи кафедри загальної та практичної психології Переяслав-Хмельницького державного вищого навчального закладу Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди”, затверджена вченою радою університету (протокол №5 від 6.04.2004 р.) та Радою з координації психолого-педагогічних досліджень АПН України (протокол №1 від 25.01.2005 р.).
Мета дослідження теоретично обґрунтувати зміст, структуру, умови розвитку музичних здібностей старших дошкільників та експериментально дослідити вплив психологічних умов на розвиток цих здібностей.
В основу дослідження покладено припущення про те, що музичні здібності старших дошкільників мають вивчатися за допомогою вияву психологічних особливостей їх перцептивно-репродуктивних можливостей, а ефективність розвитку цих здібностей забезпечується музично-інтелектуальним потенціалом, інтегруванням змісту перцептивно-репродуктивної основи музичності старших дошкільників, вихованням у них вокальної культури, використанням національної музичної спадщини як генетично й фенотипічно заданих сенсорних еталонів музичних здібностей, розвитком пізнавального інтересу до музичних занять та організацією ефективної взаємодії з дорослим у процесі музичних занять.
У відповідності з поставленою метою визначені основні завдання дослідження:
1. Визначити теоретичні підходи до проблеми вивчення музичних здібностей підростаючої особистості та психологічних умов їх розвитку в різних наукових джерелах.
2. Обґрунтувати складові структури розвитку музичних здібностей старших дошкільників, визначити критерії, показники та рівні їх розвитку.
3. Виявити вплив психологічних умов на розвиток музичних здібностей дітей старшого дошкільного віку.
4. Розробити та апробувати програму розвитку музичних здібностей у дітей 6-го року життя.
Об’єкт дослідження музичні здібності дітей дошкільного віку.
Предмет дослідження психологічні умови розвитку музичних здібностей у дітей дошкільного віку.
Методи дослідження. Відносно до визначених завдань комплексно застосовувалися такі методи дослідження: теоретичний аналіз проблеми, класифікація, систематизація, порівняння та узагальнення; діагностичні включене спостереження, бесіда, анкетне опитування, метод експертних оцінок тощо. У ході емпіричного дослідження основним став метод експерименту, що складався з констатувального формувального та контрольного етапів. На кожному етапі застосовувався комплекс спеціальних методик К.В.Тарасової та С.І.Науменко: „Діагностика емоційного відгуку на музику, „Вивчення чуття ритму, „Звуковисотний слух, „Чуття гармонії, „Динамічний слух, „Чуття тембру, „Ладове чуття, „Музичне мислення, „Музична пам’ять, „Музична уява та ін. Обробка експериментально отриманих даних здійснювалась з використанням методів математичної статистики: аналіз середніх величин, методики на вивчення достовірності відмінностей між досліджуваними психологічними показниками (коефіцієнту t-Ст’юдента) та ін. В інтерпретаційних цілях використовувалось графічне моделювання.
Експериментальною базою дослідження були ДНЗ „Веселка с.Насташка Рокитнянського р-ну Київської області, ДНЗ „Сонечко м. Переяслав-Хмельницький Київської області, „Теремок м.Канів Черкаської області.
Наукова новизна та теоретичне значення одержаних результатів:
− вперше обґрунтовано структуру музичних здібностей старших дошкільників, яка включає такі компоненти як емоційний відгук на музику та музичний слух; доведено, що музичний слух, як складне психологічне утворення, містить у своїй основі перцептивно-репродуктивні співвідношення його складових (ладового, ритмічного, звуковисотного, гармонійного, динамічного, тембрового слуху), які забезпечуються музично-інтелектуальними процесами (музичною пам’яттю, музичним мисленням і музичною уявою); виявлено психологічні умови (активізація емоційного відгуку дитини на музику; актуалізація перцептивно-репродуктивної основи музичних здібностей; підвищення пізнавального інтересу до музичних занять; організація ефективної взаємодії дошкільників з дорослими у процесі музичної діяльності; становлення музичного слуху шляхом використання народної музики; розвиток вокальних здібностей у процесі співочої діяльності), що підвищують ефективність формування музичності в дітей старшого дошкільного віку; розроблено та впроваджено експериментальну програму розвитку музичних здібностей у дітей старшого дошкільного віку;
− розширено і доповнено знання про особливості розвитку музичних здібностей старших дошкільників; психологічні характеристики співу, як умови розвитку музичних здібностей; вплив вокалізації на фізіологічний та психічний розвиток дитини; специфіку використання суспільно-історичного та музичного досвіду в процесі розвитку музичних здібностей дошкільників;
− набуло подальшого розвитку розуміння сутності музичних здібностей, особливостей та засобів їх розвитку в дітей старшого дошкільного віку в умовах дошкільного навчального закладу.
Практичне значення дослідження полягає в тому, що запропонований та апробований автором комплексний пакет психодіагностичних методик та методичних матеріалів може використовуватися музичними керівниками та психологами для визначення рівня розвитку музичних здібностей старших дошкільників. Розроблена і експериментально апробована програма спецкурсу Розвиток музичних здібностей у дітей старшого дошкільного віку”, що має в своїй основі поєднання класичного народного та сучасного музичного досвіду, може бути застосована працівниками дошкільних закладів, батьками, викладачами, студентами для розвитку музичних здібностей у дітей старшого дошкільного віку. Теоретичні та експериментальні результати дослідження можуть бути використані в процесі підготовки майбутніх психологів та педагогів з курсів: „Загальна психологія (тема „Здібності); „Вікова і педагогічна психологія (теми „Дошкільний вік, „Психологія навчання, „Психологія виховання), „Психодіагностика (теми „Психодіагностика здібностей, „Психодіагностика дітей дошкільного віку).
Вірогідність і надійність отримуваних результатів забезпечувались методологічним і теоретичним обґрунтуванням вихідних позицій; послідовною реалізацією визначених положень; застосуванням методу системного аналізу до вивчення особливостей музичних здібностей та можливостей їх розвитку в дітей шостого року життя; використанням комплексу методів у відповідності до предмету, мети і завдань дослідження; репрезентативністю вибірки досліджуваних; поєднанням кількісного і якісного аналізу отриманих результатів; застосуванням методів математичної статистики.
Апробація та впровадження результатів дослідження. Основні положення дисертації доповідались і отримали схвалення на звітних наукових конференціях державного вищого навчального закладу „Переяслав-Хмельницький педагогічний університет імені Григорія Сковороди (Переяслав-Хмельницький, 2004-2006 рр.); на міжнародних науково-практичних конференціях: Творчість як засіб особистісного росту та гармонізації людських стосунків” (м.Житомир, 22-23 квітня 2005 р.), Актуальні проблеми профорієнтації в неперервній освіті” (м.Кам’янець-Подільський, 12-13 жовтня 2006 р.), Проблеми організації та діяльності психологічної служби: реалії, досвід і перспективи” (м. Переяслав-Хмельницький 19-20 жовтня 2006 р.). Результати дослідження впроваджувались у навчально-виховному процесі дошкільних закладів №9 Сонечко”, м. Переяслав-Хмельницький Київської області (довідка № 34 від 12.02.2008р.), „Теремок м. Канів Черкаської області (довідка № 17 від 27.02.2008р.), „Веселка с. Насташка Рокитнянського району, Київської області (довідка № 68 від 06.02.2008р.). Розроблений автором спецкурс „Розвиток музичних здібностей у дітей старшого дошкільного віку впроваджено у процес підготовки студентів, які навчаються за спеціальністю „Музика педагогічного факультету державного вищого навчального закладу Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди” (довідка №162 від 04.03.2008 р.).
Публікації. Зміст та результати роботи відображено у 6 одноосібних публікаціях у фахових виданнях, затверджених ВАК України, у матеріалах наукових конференцій.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел, що нараховує 212 найменувань, і додатків. Основний зміст дисертації викладено на 170 сторінках комп’ютерного набору, робота містить 10 таблиць, 11 рисунків загальним обсягом 12 сторінок.

bibliography

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено теоретичний аналіз, методологічне обґрунтування та експериментальне розв’язання проблеми розвитку музичних здібностей у дітей старшого дошкільного віку. Розкрито наукові положення про структуру музичних здібностей; особливості їх становлення у дошкільників; визначено психологічні умови, критерії та рівні розвитку музичних здібностей старших дошкільників; здійснено експериментальну апробацію розвивальної програми.
Узагальнення результатів дисертаційного дослідження дало можливість зробити такі висновки:
1. Музичні здібності − індивідуально-психологічні властивості особистості, які забезпечують можливість успішного виконання музичної діяльності. Старший дошкільний вік є сензитивним для розвитку музичних здібностей, оскільки в дітей цього віку яскраво виражена емоційність реакції на музику і вони здатні оволодівати основними прийомами музичної діяльності.
2. В основі структури музичних здібностей лежать перцептивно-репродуктивні співвідношення компонентів музичного слуху (ладовий, ритмічний, звуковисотний, гармонійний, динамічний, тембровий слух), які забезпечуються музично-інтелектуальними процесами (музичною пам’яттю, музичним мисленням і музичною уявою).
3. Психологічними умовами розвитку музичних здібностей є: активізація емоційного відгуку дитини на музику; актуалізація перцептивно-репродуктивної основи музичних здібностей; підвищення пізнавального інтересу до музичних занять; організація ефективної взаємодії дошкільників з дорослими у процесі музичної діяльності; становлення музичного слуху шляхом використання народної музики; розвиток вокальних здібностей у процесі співочої діяльності.
4. Критеріями визначення рівнів розвитку музичних здібностей є: якість емоційної реакції на музику; особливості відчуття і відтворення ритмічної, звуковисотної, гармонійної, динамічної, тембрової та ладової організації музичного твору; уміння відчувати його логіку, форму, настрій, впізнавати і відтворювати почуті раніше мелодії, створювати і передавати з допомогою слова, руху, малюнка музичні образи. Розвиток музичних здібностей старших дошкільників характеризується високим, середнім і низьким рівнями, які визначаються відповідно до рівня сформованості, систематичності та цілісності прояву усіх вказаних вище критеріїв.
5. Експериментальне вивчення музичних здібностей дошкільників виявило такі їх психологічні особливості: розвиненість емоційності, що проявляється в рухових реакціях на музику; динамічного й тембрового слуху (як перцептивного, так і репродуктивного компонента) та ритмічного слуху (репродуктивного компонента); слабка розвиненість складових музичного слуху (чуття ладу, звуковисотний слух) та музично-інтелектуальних процесів (музичне мислення та пам’ять).
6. Розвиток музичних здібностей старших дошкільників має базуватися на основних положеннях розвивальної діяльності (безпосередня участь дитини в музичній діяльності, використання їх природної активності, активізація в них пізнавальних та соціальних мотивів) та особистісно орієнтованого виховання (зорієнтованість на особистість дитини, забезпечення гармонійного становлення особистості, розуміння і прийняття поведінкових проявів дошкільників). Розвиток перцептивного та репродуктивного структурних компонентів музичного слуху (ладовий, ритмічний, звуковисотний, гармонійний, динамічний, тембровий слух) та музично-інтелектуальних процесів (музичної пам’яті, музичного мислення і музичної уяви) залежить від активізації психологічних умов. Крім того, для розвитку музичних здібностей дітей старшого дошкільного віку важливим є комплексне використання форм і методів роботи на музичному занятті та високохудожнього, позитивно-емоційого музичного матеріалу, який відповідає віковим особливостям дітей.
7. Розробленим змістом програмно-методичного забезпечення та експериментальної його апробації підвищено ефективність впливу психологічних умов на розвиток музичних здібностей, а саме: музичній діяльності найкраще сприяє емоційно-позитивна вільна, невимушена атмосфера у стосунках „вихователь − дитина, „дитина − дитина; впровадження в процес розвитку музичних здібностей положень діяльнісного та особистісно орієнтованого підходу з урахуванням вікових та індивідуально психофізіологічних особливостей дітей старшого дошкільного віку.
Подальше дослідження проблеми потребує використання інформаційно-дослідницьких даних про те, що у дітей 5-6 років обмежений музичний досвід. Розвиток музичності дітей потребує встановлення взаємозв’язків між структурними компонентами музичних здібностей; підвищення рівня розвитку інтелектуальної основи музичності музично-слухових уявлень, музичної пам’яті, музичного мислення. Перспективними, на нашу думку, є такі напрямки роботи, як вивчення особливостей розвитку музичних здібностей у дітей з нерозвиненою слухо-вокальною координацією та дослідження впливу музичного розвитку дітей на становлення загальних здібностей, що й стане предметом наших подальших досліджень.

Список використаних джерел
1. Алексеев В. Обучение детей выразительному пению // Дошкольное воспитание. − М., 1980. − №1. − С.17 − 20.
2. Алмазов Е.И. Роль врача-фониатра при воспитании детского голоса // Развитие детского голоса / Под ред. Шацкой В.Н. М., 1971. − С.84 − 87.
3. Ананьев Б.Г. О соотношении способностей и одарённости // Проблемы способностей. М., 1961. − С.13 − 29.
4. Ананьев Б.Г. О соотношении способностей и одарённости // Проблемы способностей. М.: Изд-во АПН РСФСР, 1962. С.15 − 32.
5. Ананьев Б.Г. Формирование одарённости // Склонности и способности. Л.: ЛГУ, 1962. С.15 − 36.
6. Антонюк В.Г. Етномузикальні чинники навчання співу: Наукове дослідження. К.: Українська ідея, 1999. 24 с.
7. Антонюк В.Г. Пісенно-фольклорні витоки українського вокального мистецтва: Дослідницька праця. К.: Українська ідея, 1999. 24 с.
8. Антонюк В.Г. Українська вокальна школа: етнокульторогічний аспект: Монографія. К., 1999. 166 с.
9. Арисменди А.Л. Дошкольное музыкальное воспитание: Перевод с испанского. − М., 1989. 176 с.
10. Аспелунд Д.Л. Развитие певца и его голоса / Под ред. М.Л.Львова. М.-Л.: Музгиз, 1956. 192 с.
11. Атанасова-Вукова, Сия. Възможност за песне при деца от 1 до 3 годіни. Научни трудове. − т.VII. − София. − 134 с.
12. Бабаджан Т.С. Музыкальное воспитание // Развитие и воспитание детей раннего возраста. Л., 1965. − С.53 − 61.
13. Багадуров В.А. Вокальное воспитание детей. М.: АПН РСФСР, 1953, − 96 с.
14. Багадуров В.А. Воспитание и охрана детского голоса / Сб.ст. М.: Изд-во АПН РСФСР, 1953. 72 с.
15. Багадуров В.А. Начальные приёмы развития детского голоса / Под общ. ред. д-ра искусств. н., проф. В.А. Багадурова. − М.: Изд. АПН РСФСР, 1954. − 44 с.
16. Багадуров В.А. Начальные приёмы развития детского голоса / Под общ. ред. д-ра искусств. н., проф. В.А. Багадурова. М.: Изд. АПН РСФСР, 1953. − 72 с.
17. Базовий компонент дошкільної освіти в Україні / АПН України. — К.: Ред. журналу "Дошкільне виховання", 1999. − 62 с.
18. Бальчитис Э.И. Некоторые методологические основы музыкального воспитания детей в общеобразовательных школах Литовской СССР // Развитие слуха певческого голоса и музыкально-творческих способностей. − №44. − М., 1982. 272 с.
19. Баренбойм Л.А. Выдающиеся советские музыканты просветители // Музыкальное воспитание в современном мире. М., 1973. − С.179 − 186.
20. Баренбойм Л.А. Музыкальная педагогика и исполнительство. Л.: Музыка: Ленингр. отд., 1979. − 231 с.
21. Белобородова В.К. Развитие музыкального слуха учащихся первых классов. М.: АПН РСФСР, 1956. − 97 с.
22. Беляева-Экземплярская С.Н. О психологии восприятия музыки. М.: Русский книжник, 1923. − 164 с.
23. Бенч-Шокало О.Г. Український хоровий спів: Актуалізація звичаєвої традиції: Навч.посіб. − К.: Ред.журн. „Укр. світ, 2002. − 440 с.
24. Бехтерев В.М. Значение музыки в эстетическом воспитании ребёнка с первых дней его детства. М., 1915. − 112 с.
25. Біла І.М. Особливості аналогізування в мисленнєвій діяльності старших дошкільників // Стратегії творчої діяльності: школа В.О.Моляко / Заг. ред. В.О.Моляко. − К.: Освіта України, 2008. − С. 233 − 263.
26. Біла І.М. Творчість та її розвиток у дітей // Проблеми загальної та педагогічної психології: Зб. наук. пр. Ін-ту психології ім. Г.С.Костюка АПН України. − К., 2001, Т.ІІІ, ч.8. − С.31 − 37.
27. Благонадёжина Л.В. Психологический анализ слухового представления мелодии // Уч.зап. Гос. института психологии. М., 1940. Т.I. − С. 97 − 116.
28. Блинова М.П. Физиологические основы ладового чувства // Вопросы теории и эстетики музыки. − Вып 1. − М., 1972, С. 32 − 48.
29. Блинова М.П. Физиологические основы музыкального воспитания // Методика музыкального воспитания школьников I-IV классов. М.-Л.: Просвещение, 1965. С. 247 − 264.
30. Бодалёв А.А. О направлениях и задачах научной разработки проблемы способностей // Вопр. психологии. 1987. − №1. С.119 − 124.
31. Бочкарёв Л.Л. Социально-перцептивные механизмы музыкального переживания // Вопр.психологии. 1986. − №3. С. 150 − 158.
32. Брунер, Джером. Психология сознания: за пределами непосредственной информации: Пер. с англ. Бабицкого К.И. − М.: Прогресс, 1977. 412 с.
33. Брыль А.К. Формирование музыкальной памяти как необходимое условие совершенствование певческой деятельности младших школьников: Автореф... канд.пед.наук.: 13.00.02. М., 1979. − 19 с.
34. Вайчете А.И. К вопросу о роли управления музыкальным развитием детей 6-7 лет // Воспитание и развитие детей в д/с.: Мат. конф. мол. учёных Ин-та дошк. восп. АПН СССР /Ред.-сост. К.В. Тарасова. М., 1976. С.57 − 60.
35. Валлон, Анри. Психическое развитие ребёнка: Перевод с франц. Анциферовой М.: Просвещение”. 1967. 196 с.
36. Василенко Л.М. Взаємодія вокального і методичного компонентів у процесі професійної підготовки майбутнього вчителя музики: Дис Канд. пед. наук. 13.00.04. Київ, 2003. 214 с.
37. Ветлугина Н.А. Музыкальное развитие ребёнка. М.: Просвещение, 1968. 413 с.
38. Ветлугина Н.А. Развитие музыкальных способностей дошкольников в процесе музыкальных игр. М.: АПН РСФСР, 1958. 248 с.
39. Ветлугина Н.А. Художественное творчество и ребёнок. М.: Педагогика, 1972. 287 с.
40. Викат М.Ю. Некоторые аспекты диференцированого подхода к певческой деятельности дошкольников // Воспитание и развитие детей в д/с.: Мат. конф. мол. учёных Ин-та дошк. восп. АПН СССР / Ред.-сост. К.В. Тарасова. М., 1976. С.60 − 63.
41. Выготский Л.С. Воображение и его развитие в детском возрасте // Хрестоматия по психологии / Под ред. А.В.Петровского. − М.: Просвещение, 1987. − С. 320 − 325.
42. Выготский Л.С. Воображение и творчество в детском возрасте: Психологический очерк. Кн. для учителя. М.; Просвещение, 1991. 90 с.
43. Выготский Л.С. Психология искусства / Под ред. М.Г. Ярошевского. М. Искусство, 1968. 575 с.
44. Выготский Л.С. Психология развития человека. − М.: Смысл; Эксмо, 2003. − 1136 с.
45. Гарбер Л.А. Начальная стадия развития музыкальных способностей // Проблемы способностей. М.: Изд-во АПН РСФСР, 1962. С.214 − 228.
46. Гейнрихс И.П. Музыкальная память // Музыкально-педагогическая подготовка учителя. М., 1973. − С. 64 − 87.
47. Гиппенрейтер Ю.Б. Введение в общую психологию. Курс лекций. М.: Изд-во Моск. у-та, 1998. − 320 с.
48. Гладкая С.Н. Исследование формирования певческих навыков у младших школьников (1-2 классы общеобразовательной школы). Автореф... канд. пед. наук: 13.00.02. М., 1975. 20 с.
49. Гладкая С.Н., Ростовська Н.Г. Порівняння як засіб пізнання в музичній педагогіці // Развитие музыкального слуха, певческого голоса и музыкально-творческих способностей учащихся общеобразовательной школы: Сб. тез. IV науч. конф., апр.1972, г. Москва / Под ред. Алиева Ю.Б. и др. М., Б.и., 1982. С. 31 − 33.
50. Готсдинер А.Л. Генезис и динамика формирования способности к восприятию музыки. Автореф... д-ра психол. наук: 19.00.07/ АПН СССР НИИ общей и педагогической психологии. М., 1989. 45 с.
51. Готсдинер А.Л. Формирование музыкально-слуховых представлений // Методы активизации эстетического воспитания в школе. Л., 1968. − 253 с.
52. Грачёва М.С. Голосовая складка человека // Развитие детского голоса / Под ред. Шацкой В. Н. М., 1971. С.20 − 28.
53. Гребенюк Н.Є. Вокально-виконавська творчість: Дис д-ра мистецтвознавства. К., 2000. 370 с.
54. Грушевський М.С. Культурно-національний рух на Україні в ХVI-XVII віці. − 2-ге. вид. Дніпровського Союзу Споживчих Союзів України (Дніпросоюз), 1919. − 248 с.
55. Грушевський М.С. Історія України-Руси: В 11 т., 12 кн. / НАН України; Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С.Грушевського та ін. / П.С. Сохань (голова ред. кол.) − К.: Наук. думка, 1991. − (Пам'ятки історичної думки України). Т. 6 : Життя економічне, культурне, національне XIV-XVII віків. − 680 с.
56. Детский голос. Экспериментальные исследования / Под ред. В.Н. Шацкой. М.: Педагогика, 1970. 232 с.
57. Дзержинская И.Л. Музыкальное восприятие в раннем дошкольном возрасте // Развитие музыкального слуха, певческого голоса и музыкально-творческих способностей учащихся общеобразовательной школы: Сб. тез. IV науч. конф., апр.1972, г. Москва / Под ред. Алиева Ю.Б. и др. М., Б.и., 1982. С. 111−113.
58. Дзержинская И.Л. Пути совершенствования музыкального воспитания в дошкольных учреждениях // Дошкольное воспитание. − №1. − 1980. С.86 − 88.
59. Дилецький М. Граматика музикальна: Фотокопія рукопису 1723р. / Підготув. О.С.Цапай-Якименко. К.: Музична Україна, 1970. 111с.
60. Дитина. Програма виховання і навчання дітей від 3 до 7 років. К.: Богдана, 2003. 325 с.
61. Ельконін Д.Г. Деякі особливості сприймання ритму // Наукові записки НДІ психології УРСР. 1958. Т.9. С.94 − 125.
62. Емельянов В.В. Развитие голоса: Координация и тренинг. 3 изд., испр. СПб.: Лань, М., Краснодар, − 2003. 191 с.
63. Емельянов В.Г. Пути и резервы повышения эффективности мероприятий по охране певческих голосов детей и подростков // Развитие детского голоса / Под ред. Шацкой В.Н. М., 1971. С. 53 − 64.
64. Ендовицкая Т.В. Особенности развития звуковысотной различительной чувствительности в дошкольном возрасте // Развитие детского возраста / Под ред. В.Н.Шацкой. М.: Изд-во АПН РСФСР, 1963. С. 196 − 203.
65. Ермолаев В.Г. Пути и резервы повышения эффективности мероприятий по охране певческих голосов детей и подростков // Развитие детского голоса / Под ред. Шацкой В.Н. − М., 1971 − С.45 − 53.
66. Ефименко П. Школа для обучения певчих, назначавшихся ко двору // Киевская старина, − 1883. Т.VI. С.169 − 174.
67. Жербина Л.М. Развитие теории и практики обучения пению в советской дошкольной педагогике 1917-1975 г.г. К., 1977. 150 с.
68. Жорнова О.І. Музично-творчий розвиток учнів молодшого шкільного віку засобами сучасного дитячого фольклору.: Дис канд. пед. наук: 13.00.02. К., 1998. 166 с.
69. Запорожец А.В. Значение ранних периодов детства для формирование детской личности // Хрестоматия по психологии / Под ред. А.В.Петровского. − М.: Просвещение, 1987. − С. 300 − 316.
70. Запорожец А.В. Некоторые психологические вопросы сенсорного воспитания в раннем и дошкольном детстве // Сенсорное воспитание дошкольника. М.: Изд-во АПН РСФСР, 1963. С. 30 − 56.
71. Заседателев Ф.Ф. Научные основы постановки голоса. Изд. 3-е. М.: ОГИЗ, 1935. 104 с.
72. Збруева Н.П. Ритмическое воспитание. М.: Худ. лит-ра, 1935. 111 с.
73. Зеленська О.І. Співають діти на уроках музики початкових класів: Навч.-мет. посібник. К.: Видавництво НПУ імені М.П. Драгоманова, 2003. 222 с.
74. Зинич-Слепова Р.Т. Развитие музыкального слуха и певческого голоса у нечисто интонирующих дошкольников. Автореф... канд. пед. наук.: 13.00.02. М., 1968. 20 с.
75. Ильин Е.П. Проблема способностей: два подхода к её решению. Психол. энциклопедия. 1987. − №2. С. 37 − 47.
76. Іванов В.Ф. Нове про Глухівську школу // Музика. 1988. − №6. С. 21 − 23.
77. Іванов В.Ф. Співацька освіта в Україні X-XVIII ст. К.: Вища школа, 1992. − 71 с.
78. Кабалевский Д.Б. Воспитание ума и сердца: Книга для учителя: Сборник. М.: Просвещение, − 1981. 192 с.
79. Кабалевский Д.Б. Музыка и музыкальное воспитание: Статьи и выступления разных лет. М.: Знание, − 1984. − 64 с.
80. Кабалевский Д.Б. Про трёх китов и многое другое.: Книжка о музыке. М.: Детская литература”, 1970. 224 с.
81. Кабанова-Меллер Е.Н. Психология формирования знаний и навыков у школьников. Проблемы приёмов умственной деятельности. М.: Изд.-во АПН РСФСР, 1962. 376 с.
82. Калин И.В., Богоявленская Д.Б. І Международная конф. „Одаренность: рабочая концепция, т. 22. − №3. − С.134 − 138.
83. Катинене А.И. Педагогические условия формирования певческой деятельности детей 5-7 лет.: Автореф... канд. пед. наук. М. − 1974. − 24 с.
84. Кауфман В.И. Внутренний слух и его роль в практической деятельности личности // Тр. гос. ин-та по изучению мозга им. В.М. Бехтерева. Л., 1947. Т. 18. − С.198 − 224.
85. Кенеман А.В. Музыкальная игра в системе музыкально-ритмического воспитания детей дошкольного возраста // Вопросы эстетического воспитания в детском саду. М.: Учпедгиз, 1960, − С. 115−123.
86. Коваль О.В. Формування музичних здібностей молодших школярів на уроках музики. Дис. канд. пед. наук: 13.00.02. / Ніжинський ДПУ імені Миколи Гоголя. − К., 2002. − 251с.
87. Колев Ц. Музыкально-слуховые представления и вокальная интонация в детском возрасте // Развитие детского голоса: Мат-лы ІІІ науч конференции по вопросам вокально-хорового воспитания детей, подростков и молодёжи 25-30 марта 1968 года // Под ред. действ. члена АПН СССР В.Н.Шацкой. М., 1971. С.157 − 168.
88. Коментар до базового компонента дошкільної освіти в Україні: наук.-метод. посіб. / Наук. ред. Л.О.Кононко. − К.: Ред. журн. „Дошкільне вховання, 2003. − 243 с.
89. Костюк Г.С. Навчально-виховний процес і психічний розвиток особистості / За ред. Л.М. Проколієнко. − К.: Рад. Школа, 1989. − 608 с.
90. Костюк Г.С. Психологические нормы мышления // Психологическая наука в СССР. М.: Изд-во АПН РСФСР, 1959. Т. I. − С. 47 − 64.
91. Костюк О.Г. Сприймання музики і художня культура слухача. К.: Наук. думка, 1965. 123 с.
92. Крутецкий В.А. Развитие ленинских идей в советской психологии способностей. М., 1970. − 179 с.
93. Кулинский Б.О. О детях с неразвитым музыкальным слухом // Развитие детского голоса. М.: Изд. АПН РСФСР, 1963. С. 242 − 251.
94. Кулієва А.Я. Вокальні національні традиції та проблеми перехідних тонів. Дис... канд. мистецтв.: 17.00.03 / Одеська держ. конц. ім. А. Дежданової. − 2001. − 172 с.
95. Ларіна І.О. Зміст музично-педагогічної підготовки дошкільних працівників в Україні (20-і поч. 30-х р.р. ХХ ст.): Автореф канд. пед. наук. Харків, 1996. 14 с.
96. Лебедева Н.Ф. Изучение кислородного баланса у вокалистов детей в процессе пения // Развитие детского голоса / Под ред. Шацкой В.Н. М., 1971. С.90 − 93.
97. Лебедева Н.Ф. Методические указания по охране детского голоса: Для врачей-фониатров и вокальных педагогов / Сост. Н.Ф.Лебедева. − Л., 1988. 12 с.
98. Левидов И.И. Вокальное воспитание детей. М.: Просвещение. 1987. 52 с.
99. Левидов И.И. Детское пение и охрана голоса детей. Л. 1935. − 72 с.
100. Левитов Н.Д. Проблема экспериментального изучения способностей // Проблемы способностей. М.: Изд. АПН РСФСР, 1962. С. 32 − 41.
101. Левченко Л.Л., Шевчук А.С. Прилучаємось до музичної скарбниці // Дитина: програма виховання і навчання дітей від 3 до семи років / Наук. кер. О.В.Проскура, Л.П.Клінчина, В.У.Кузьменко. К.: Богдана”, 2003. С. 275 317.
102. Лейтес Н.С. Индивидуальные различия в способностях // Психологичская наука в СССР. М.: Изд. АПН РСФСР, 1960. Т. 2 − С. 74 − 87.
103. Лейтес Н.С. Одарённость и возрастные особенности // Вопр. психологии. 1962. − №5. С. 5 − 15.
104. Лейтес Н.С. Одарённые дети // Психология индивидуальных различий / Под ред. Ю.Б.Гиппенрейтер и В.Я.Романова. − 2-е изд. − М.: „ЧеРо, 2002. − С. 304 − 313.
105. Леонтович М.Д. Практичний курс навчання співу у середніх школах України. К.; Музична Україна”, 1989. 134 с.
106. Леонтьев А.Н. О механизме чувственного отражения // Вопр. психологии. 1959. − №2. С. 19 − 41.
107. Леонтьев А.Н. Природа и формирование психических свойств и процессов человека // Вопр. психологии. 1955. − №1. С. 29 − 35.
108. Леонтьев А.Н. Проблемы развития психики. 2-е доп. изд. М.: Мысль, 1965. 572 с.
109. Лисенко М.В. Про народну пісню і народність в музиці. − К.: Мистецтво”. 1995. − 68 с.
110. Лосев А.Ф. Музыка как предмет логики // Лосев А.Ф. Форма Стиль Выражение. М.: Мысль, 1990. С.405 − 602.
111. Лурия А.Р. Основы нейропсихологии: Учеб. пособие для студ. вузов, обу