Пузанов Ігор Іванович. Економічні фактори формування умов зовнішньої торгівлі України

brief description

Пузанов Ігор Іванович. Економічні фактори формування умов зовнішньої торгівлі України: Дис... д- ра екон. наук: 08.05.01 / Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. - К., 2002. - 507 арк. - Бібліогр.: арк. 443-469

Пузанов І.І. Економічні фактори формування умов зовнішньої торгівлі України- Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.05.01 - світове господарство і міжнародні економічні відносини.- Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Київ, 2002.
В дисертації досліджено основні теоретичні концепції формування умов зовнішньої торгівлі і зміни відносних цін. В контексті впливу умов торгівлі на економічний розвиток розглянуто імпортозамінне і експортоорієнтовне зростання. Системно розглянуто місце умов торгівлі при формуванні макроекономічної політики, структурну адаптацію економіки до зміни умов торгівлі, використання і оптимізацію іноземних позик, переміщення факторів виробництва між секторами економіки в залежності від поліпшення і погіршення умов торгівлі. Наведені розрахунки зміни умов торгівлі за галузями національної економіки. Зроблено аналіз ендогенних і екзогенних факторів впливу на умови торгівлі України.
Визначено залежність між умовами торгівлі і національним доходом, споживанням, дефіцитом поточних операцій, іноземними кредитами і зовнішнім боргом, структурою виробництва, розподілом внутрішніх інвестицій, нагромадженням. Визначені умови торгівлі в контексті основних векторів інтеграції економіки України у світове господарство, проаналізовано зміну структури зовнішній торгівлі з країнами ЄС і СНД в залежності від умов торгівлі. Проаналізовано вплив на умови торгівлі регулювання відносних цін на експортну та імпортну продукцію, критерії оптимальності обсягів виробництва на внутрішній і зовнішній ринки, місце і роль внутрішньогалузевої торгівлі.
Сформульовано концептуальні підходи до формування зовнішньоторговельної політики і основні домінанти державної стратегії подальшого розвитку експортного потенціалу з урахуванням адаптації національної економіки до довготривалих порушень цінових пропорцій, рухом факторів виробництва між основними секторами національної економіки. Розроблено економетричну модель аналізу впливу зовнішньої торгівлі на основні макроекономічні показники.

Найважливішими висновками дисертаційного дослідження можна вважати такі теоретичні, методологічні та практичні положення:

У дисертаційному дослідженні знайшли теоретичне узагальнення та нове вирішення проблеми формування умов зовнішньої торгівлі України, обгрунтування методологічних засад та розробка методичних підходів оцінки галузевих змін умов торгівлі. Запропоновано концептуальні підходи до стратегії розвитку експортного потенціалу в контексті поліпшення умов зовнішньої торгівлі.

На теоретичному рівні визначено, що добробут країни залежить від чистого результату ефекту умов торгівлі й ефекту доходу. Якщо ефект доходу позитивний і умови торгівлі країни поліпшуються, добробут країни зросте. Якщо вони несприятливі, добробут країни знизиться. Якщо ефекти доходу і умов торгівлі змінюються в протилежних напрямах, добробут країни може погіршитися, поліпшитися або залишитися незмінним, у залежності від відносної величини цих двох протилежних сил. Умови торгівлі можуть погіршитися навіть, якщо ефект доходу сам по собі викликає тенденцію зростання добробуту країни, причому погіршитися настільки, що це приведе до чистого пониження добробуту країни.
Адаптації до довготривалих порушень цінових пропорцій і фінансів передбачає структурні зрушення в економіці, що вимагають для своєї матеріалізації часу, необхідних факторів виробництва і фінансових ресурсів, передбачає рух факторів виробництва між експортооріентованом сектором і внутрішнім сектором, конкуруючим з імпортною продукцією, приводить до серйозних змін пропорцій відносних цін.
Зміни умов торгівлі впливають на стимули для внутрішніх інвестицій, які в свою чергу, впливають на розміри іноземних запозичень. Зростання внутрішніх інвестицій при поліпшенні умов торгівлі обумовлюється ситуацією на міжнародному ринку капіталів, а також технологічним рівнем виробництва та галузевими відмінностями в продуктивності праці.
Невизначеність динаміки умов торгівлі сприяє проведенню політики, спрямованої на стимулювання високої норми накопичень. Вона стимулює отримання більшого позитивного сальдо поточних операцій. Адаптація до погіршень умов торгівлі передбачає зниження сукупних витрат і, при деяких припущеннях, сприяє зниженню реального валютного курсу.
Різкий перехід до ринкової трансформації в Україні привів до зближення внутрішніх цін із світовим рівнем, сприяв кризі цілих галузей, падінню виробництва, розпаду внутрішньогалузевих і міжгалузевих пропорцій, породивши зміни у відносних цінах і співвідношенні витрат при випуску продукції на підприємствах. Падіння виробництва в одних галузях не компенсувалося зростанням в інших, в яких продукція повинна була б в цей час зростати у відносній вартості.
Різке погіршення умов зовнішньої торгівлі України спостерігалося у 1991-1993 рр. внаслідок руху цін на імпортовані енергоносії до світового рівня. Наслідки кризи умов торгівлі для України виявилися істотно більш важкими, ніж наслідки нафтових крих 1973-1974 і 1980-1981 рр., які відчули на собі країни - імпортери нафти. У 1995-2000 рр. динаміка співвідношення експортних та імпортних цін стає більш позитивною, що є одним із сприятливих моментів для стабілізації національної економіки України. Слід відмітити, що скорочення експорту в ці роки відбувалося на фоні поліпшення умов торгівлі. В той же час скорочення експорту, вираженого через очищений від інфляції долар було не істотним у порівнянні з поточними значеннями експорту. Звертає на себе увагу те, що позитивна динаміка поліпшення поточного балансу практично корелює з динамікою поліпшення умов торгівлі. Поліпшення поточного балансу 1998 р. у порівнянні з 1997 р. було незначним, так само як і умов торгівлі. Зміни 1999 р. у порівнянні з 1997 р. носять істотний характер. Значне поліпшення умов торгівлі супроводжувалося істотним поліпшенням поточного балансу, що дозволило збільшити міжнародні резерви, особливо у 1998 р., та зменшити валовий державний борг.
У 1995-2000 рр. в жодній галузі не спостерігалася стійка динаміка зростання експортних цін. У трохи кращому становищі була машинобудівна та металообробна, деревообробна й целюлозно-паперова промисловість. Фактично без змін залишилися ціни медичної та мікробіологічної галузі. Відносно незначне падіння цін спостерігалося на продукцію будівельних матеріалів, легку та місцеву промисловість. Значно погіршилася кон`юнктура зовнішнього ринку на продукцію хімічної та нафтохімічної і металургійної промисловості. В найгіршому становищі опинились паливно-енергетичні ресурси.
Зроблена на основі багатомірної середньої періодизація зміни умов торгівлі за галузями національної економіки свідчить, що найбільш сприятлива ситуація склалася у 2000 р. Різкий спад спостерігався у хімічній, промисловості, промисловості будівельних матеріалів, легкій, машинобудуванні у 1997 р., металургійній - 1998 р. і легкій - у 1999 р. Розрахунки з використанням багатомірної середньої корелюють з динамікою зміни умов торгівлі, тому цей підхід може використовуватися в практиці оцінки зміни умов торгівлі окремих видів товарів за галузями економіки.
Участь у інтеграційних союзах сприяє поліпшенню умов торгівлі по відношенню до інших країн світу, а це, в свою чергу, створює додаткові стимули відносно регіонализації зовнішньої торгівлі. Чистий ефект попиту на товари країн, що формують союз буде неоднозначним - кожна країна буде прагнути експортувати більше своїх товарів і менше імпортувати. Попит на товари з інших країн, без сумніву, впаде. Отже, щоб продати товари, відносна ціна товарів з інших країн повинна знизитися, що приведе до асиметрії - ціна товарів країн, що формують союз зросте у відносних цінах товарів інших країн. Зроблені в роботі розрахунки свідчать, що західний і східний вектори інтеграції економіки здійснюють різноспрямований вплив на умови торгівлі. Більш позитивна динаміка формування умов торгівлі складалася з країнами СНД.
Аналіз впливу валютного курсу на умови торгівлі дозволяє зробити висновок, що виробництво продукції в реальному валютному виразі зростає на величину відношення зміни номінального валютного курсу до зміни внутрішньої ціни товару, що не надходить в сферу міжнародної торгівлі, а виробництво останнього знизиться в реальному валютному виразі на ту ж саму величину. Якщо і валютний курс і відносні ціни товарів, які не надходять в сферу міжнародної торгівлі, збільшуються пропорційно зростанню пропозиції грошей, економіка знаходиться в рівновазі, як зовнішній, так і внутрішній. Поки валютний курс утримується незмінним, відносні ціни товарів, які не надходять у сферу міжнародної торгівлі, зростають, але не пропорційно зростанню пропозиції грошей. Коли номінальний валютний курс не змінюється, зростання цін товарів, які не надходять у міжнародну торгівлю, передбачає переоцінку валютного курсу. Ця переоцінка призводить до зростання попиту і скорочення пропозиції товарів, які експортуються. Дефіцит рахунку поточних операцій спостерігається разом із скороченням нагромаджень приватного сектора.
Для промислових товарів, безпосередньо конкуруючих з імпортною продукцією, при тарифному захисті, ціна, що встановлюється національними виробниками, буде стримуватися нижньою межею ціни імпортної продукції на внутрішньому ринку, оскільки у разі її перевищення, споживачі можуть змінити свій попит на користь більш дешевої імпортної продукції. На практиці внутрішня ціна товарів, конкуруючих з імпортною продукцією, не обов`язково точно слідує світовим цінам з урахуванням тарифу. При існуванні системи тарифного захисту у разі нормального функціонування внутрішнього ринку, внутрішні ціни будуть стійко пов`язані з світовими цінами.
Українська економіка досить швидко перейшла до торговельного режиму, що в цілому не відповідає специфіки її економічного розвитку, оскільки скасування тарифних і адміністративних бар`єрів, квот і нетарифних бар`єрів не супроводжувалося створенням інструментів самозахисту, в практику не впроваджувалися інструменти стимулювання експорту, а втручання держави через міністерства і державні зовнішньоторговельні компанії було зведено до мінімуму. В реальності була впроваджена модель, яка сприяла легкому проникненню на внутрішній ринок іноземних компаній. Різке падіння виробництва, кредитні обмеження і інвестиційний колапс привели до того, що її експорт концентрується у традиційних експортних секторах з низькою капіталоємністю, що супроводжувалось негативною динамікою умов торгівлі.
Головним чинником досягнення стійкої позитивної динаміки умов торгівлі кpаїни можуть бути лише науково-технологічні інновації, застосування яких суттєво змінює обсяги та якість виpобництва і споживання. Укpаїна може пpетендувати на належне місце в Євpопі та світі лише в тому випадку, якщо опанує найбільш складний інноваційний шлях pозвитку, підвалини якого мають бути pеалізовані в процесі стpуктуpної пеpебудови економіки. Йдеться пpо забезпечення оpганічної єдності у pеалізації завдань стpуктуpної та інноваційної політики. Звідси основою стpатегічного куpсу на найближчі pоки, його визначальним пpинципом має стати опpацювання та pеалізація деpжавної політики, спpямованої на pозвиток інноваційної моделі стpуктуpної пеpебудови економіки та її зpостання, утвеpдження України як високотехнологічної деpжави.