Радул Сергій Григорович. Формування міжкультурної компетентності майбутнього вчителя іноземної мови у процесі професійної підготовки

brief description

Радул Сергій Григорович. Формування міжкультурної компетентності майбутнього вчителя іноземної мови у процесі професійної підготовки.- Дис. канд. пед. наук: 13.00.04, Уман. держ. пед. ун-т ім. Павла Тичини. - Умань, 2014.- 252 с.

Міністерство освіти і науки України
Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка

На правах рукопису

РАДУЛ СЕРГІЙ ГРИГОРОВИЧ

УДК 37.015.311

ФОРМУВАННЯ МІЖКУЛЬТУРНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ У ПРОЦЕСІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ

13.00.04 – теорія і методика професійної освіти

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата педагогічних наук

Науковий керівник:
Кравцов Віталій Олександрович,
кандидат педагогічних наук, доцент

Кіровоград – 2014

ЗМІСТ
ВСТУП…………………………………………………………………….. 3
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ МІЖКУЛЬТУРНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ................................................................. 10
1.1. Компетентнісний підхід як теоретична основа професійної підготовки майбутнього вчителя іноземної мови………………………. 10
1.2. Міжкультурна компетентність майбутнього вчителя іноземної мови як науково-педагогічна проблема…….…………………………… 29
1.3. Зміст та структура міжкультурної компетентності майбутнього вчителя іноземної мови..………….……………………………………… 47
Висновки до першого розділу…….……………………………………… 62
РОЗДІЛ 2 ОБҐРУНТУВАННЯ ПЕДАГОГІЧНИХ УМОВ ФОРМУВАННЯ МІЖКУЛЬТУРНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ У ПРОЦЕСІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ………………………………………….. 65
2.1. Культурологічне спрямування професійної підготовки майбутнього вчителя іноземної мови……………………………………. 66
2.2. Активізація міжособистісної комунікації як умова формування міжкультурної компетентності майбутнього вчителя іноземної мови... 81
2.3. Формування міжкультурної компетентності майбутнього вчителя іноземної мови у процесі науково-дослідної роботи …………………... 95
Висновки до другого розділу……………………………………….......... 113
РОЗДІЛ 3 ДОСЛІДНО-ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА РОБОТА З ФОРМУВАННЯ МІЖКУЛЬТУРНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ У ПРОЦЕСІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ ………………………………………… 115
3.1. Методика діагностики міжкультурної компетентності майбутнього вчителя іноземної мови……………………………………. 116
3.2. Методика формування міжкультурної компетентності майбутнього вчителя іноземної мови …………………………………...
3.3. Аналіз результатів дослідно-експериментальної роботи з формування міжкультурної компетентності майбутнього вчителя іноземної мови……………………………………………………………..
140

166
Висновки до третього розділу……………………………………………. 177
ВИСНОВКИ……….…………………………………………………….... 180
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ………………………………... 184
ДОДАТКИ ……………………………………….….…………………….. 217

ВСТУП
Актуальність теми. В умовах інтеграції України у світовий освітній простір та стрімкого зростання міжнародних контактів нагальною є потреба подолання не тільки мовних, а й культурно-ментальних перешкод між представниками різних культур. Водночас сучасні тенденції розвитку суспільства висувають нові вимоги і до професійної підготовки фахівців з іноземної мови. Майбутній учитель іноземної мови має оволодіти вмінням бути посередником між власною та іншомовною культурою, визначати причини порушень міжкультурної комунікації, ефективно усувати непорозуміння та конфліктні ситуації, зумовлені міжкультурними відмінностями. У Концепції розвитку неперервної педагогічної освіти та в Національній доктрині розвитку української освіти на період до 2021 року наголошується, що в нових економічних і соціокультурних умовах, прискорення інтеграції України у міжнародний освітній простір, сучасний ринок праці вимагає компетентних громадян, здатних самостійно застосовувати знання у нестандартних, постійно змінюваних життєвих ситуаціях. Тому розв’язання проблеми формування міжкультурної компетентності майбутнього вчителя іноземної мови нині набуло особливої актуальності.
Міжкультурна компетентність як науково-педагогічна проблема була предметом дослідження багатьох зарубіжних і вітчизняних учених. Поняття «міжкультурна компетентність» більшість науковців використовують у професійному та соціокультурному аспектах (В. Баркасі [24], О. Бирюк [43], Н. Білоцерковська [38], Д. Годлевська [72], Д. Іщенко [108], В. Калінін [114], С. Шехавцова [274] та ін.). Дослідження, присвячені аналізу міжкультурної компетентності, ґрунтуються на положеннях компетентнісного підходу (Н. Бібік [36; 37], В. Давидов [83], Е. Зеєр [100; 101; 102], І. Зимняя [104; 105; 106], О. Коберник [120], В. Кравцов [199], В. Краєвський [125], І. Лернер [143], М. Михайліченко [157], О. Овчарук [166], Д. Пащенко [178], Н. Побірченко [186], О. Пометун [190; 191], Д. Равен [196; 197], О. Савченко [215], Л. Хоружа [260], В. Хутмахер [292], А. Хуторський [262; 263], О. Цокур [265]), теорії діалогу культур (М. Бахтін [26; 27; 28], В. Біблер [39; 40; 41; 42]), теорії міжкультурної комунікації (М. Люстиг [294], Дж. Коестер [294], В. Хоуел [290], Г. Бейтсон [31], І. Клюканов [119], В. Сафонова [219; 220], С. Тер-Мінасова [244]), а також на фундаментальних положеннях теорії особистості (К. Абульханова-Славська [1; 2], Б. Ананьєв [6], Л. Божович [46], Л. Виготський [66], А. Петровський [183] та ін.). Особливості формування міжкультурної компетентності майбутніх учителів іноземної мови досліджували Ф. Ахмедов [17], М. Баришніков [25], О. Бистрай [44], Ю. Варданян [57], Н. Гальсакова [67; 69; 70 ], А. Горчев [68], Г. Єлізарова [92; 93], Т. Колодько [122], Т. Кускова [137], В. Сафонова [219; 220], С. Шехавцова [274] та ін.
Аналіз наукової літератури засвідчує, що залишаються недостатньо дослідженими інші аспекти формування міжкультурної компетентності майбутнього вчителя іноземної мови. Актуальність нашого дослідження ми вбачаємо в тому, що його результати дають можливість більш ефективно вирішувати завдання підготовки високопрофесійного вчителя іноземної мови та сприятимуть розв’язанню ряду суперечностей, а саме:
 між суспільними вимогами до рівня міжкультурної компетентності майбутнього вчителя іноземної мови та реальним станом розвитку цієї професійної характеристики у процесі професійної підготовки;
 між рівнем теоретичної та практичної дослідженості проблеми формування міжкультурної компетентності майбутнього вчителя іноземної мови та потребою цілісного розв’язання цієї проблеми в теорії і методиці професійної освіти;
 між потребою розвивати міжкультурну компетентність майбутнього вчителя іноземної мови та станом науково-методичного забезпечення процесу професійної підготовки у вищому навчальному закладі.
Отже, недостатня наукова розробленість означеної проблеми, відсутність її системного наукового аналізу, а також необхідність розв’язання вказаних суперечностей зумовили вибір теми дослідження – «Формування міжкультурної компетентності майбутнього вчителя іноземної мови у процесі професійної підготовки».
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження пов’язане з реалізацією основних програм розвитку вищої педагогічної освіти України та з науково-дослідною темою кафедри педагогіки та освітнього менеджменту Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка «Організаційно-педагогічні умови соціально-професійної підготовки вчительських кадрів» (реєстраційний шифр №0104U003704). Тему дослідження затверджено на засіданні вченої ради Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка (протокол № 11 від 31 травня 2010 року) та узгоджено в Міжвідомчій раді з координації наукових досліджень із педагогічних і психологічних наук в Україні (протокол № 6 від 28 вересня 2010 року).
Мета дослідження – на основі теоретичного обґрунтування проблеми дослідження визначити та експериментально перевірити педагогічні умови формування міжкультурної компетентності майбутнього вчителя іноземної мови у процесі професійної підготовки.
Гіпотеза дослідження. В основу дослідження покладено припущення, що процес формування міжкультурної компетентності майбутнього вчителя іноземної мови буде ефективним у разі реалізації таких педагогічних умов: культурологічного спрямування професійної підготовки; активізації міжособистісної комунікації; міжкультурного спрямування науково-дослідної діяльності майбутнього вчителя іноземної мови.
Відповідно до мети й гіпотези визначено такі задачі дослідження:
1. Здійснити теоретичний аналіз проблеми формування міжкультурної компетентності майбутнього вчителя іноземної мови.
2. Уточнити сутність та змістові характеристики міжкультурної компетентності майбутнього вчителя іноземної мови.
3. Визначити критерії, показники та схарактеризувати рівні сформованості міжкультурної компетентності майбутнього вчителя іноземної мови.
4. Теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити педагогічні умови ефективного формування міжкультурної компетентності майбутнього вчителя іноземної мови у процесі професійної підготовки.
Об’єкт дослідження – процес професійної підготовки майбутнього вчителя іноземної мови.
Предмет дослідження – педагогічні умови формування міжкультурної компетентності майбутнього вчителя іноземної мови у процесі професійної підготовки.
Методи дослідження. Для досягнення мети, реалізації задач і перевірки гіпотези використано комплекс загальнонаукових та спеціальних методів дослідження: теоретичні – аналіз і систематизація наукових джерел із педагогіки, психології, філософії, іноземної мови; класифікація, дедукція, індукція, моделювання з метою одержання об’єктивних висновків та теоретичних узагальнень стосовно сутності і умов формування міжкультурної компетентності майбутнього вчителя іноземної мови; емпіричні – діагностичні (анкетування, бесіда, тестування); обсерваційні (пряме, побічне, безпосереднє й опосередковане спостереження); прогностичні (експертні оцінки, узагальнення незалежних характеристик, ранжування, шкалування) для одержання даних під час педагогічного експерименту; методи математичної статистики.
Експериментальна база дослідження. Дослідно-експериментальна робота здійснювалася на базі Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка. Результати дослідження апробувалися в навчально-виховному процесі Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка та Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що:
– уперше обґрунтовано педагогічні умови формування міжкультурної компетентності майбутнього вчителя іноземної мови у процесі професійної підготовки (культурологічного спрямування професійної підготовки; активізації міжособистісної комунікації; міжкультурного спрямування науково-дослідної діяльності майбутнього вчителя іноземної мови); визначено структурні компоненти (когнітивний, культурологічний, мотиваційний), критерії (культурно-мовленнєвий, соціокультурний, професійної спрямованості), показники та схарактеризовано рівні сформованості міжкультурної компетентності майбутнього вчителя іноземної мови (початковий, низький, достатній; високий);
– уточнено сутність понять «компетенція», «компетентність», «міжкультурна компетентність майбутнього вчителя іноземної мови» (інтегративна характеристика особистості, що уособлює сукупність професійно важливих знань, умінь та навичок, систему мотивів і ціннісних орієнтацій, необхідних для розв’язання завдань професійної й міжкультурної діяльності та забезпечує функціональну здатність до діяльності в ситуації міжкультурної взаємодії в стилі співпраці й толерантності);
– набули подальшого розвитку положення про взаємозв’язок впливу навчальної, комунікативної та науково-дослідної роботи на формування міжкультурної компетентності майбутнього вчителя іноземної мови у процесі професійної підготовки; методичні положення щодо впровадження компетентнісного підходу у процес професійної підготовки майбутнього вчителя іноземної мови.
Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що розроблено та апробовано методику діагностування міжкультурної компетентності майбутнього вчителя іноземної мови, яка ґрунтується на положеннях критеріально-рівневого підходу, що дає змогу практично визначити динаміку розвитку досліджуваної характеристики на різних етапах професійної підготовки; розроблено методичні поради викладачам, керівникам студентських наукових товариств, студентам із питань залучення майбутніх учителів іноземних мов до різних видів діяльності з метою розвитку їхньої міжкультурної компетентності; розроблено та впроваджено в зміст професійної підготовки майбутнього вчителя іноземної мови спецкурс «Міжкультурна компетентність майбутнього вчителя іноземної мови». На основі узагальнення теоретичних положень, науково-методичної літератури та даних експериментальної роботи розроблено методичні рекомендації для студентів та викладачів щодо формування міжкультурної компетентності майбутніх учителів іноземної мови у процесі професійної підготовки.
Результати дослідження, висвітлені в дисертації та навчальному посібнику «Міжкультурна компетентність майбутнього вчителя іноземної мови», можуть використовуватися у процесі професійно-педагогічної підготовки майбутніх учителів іноземної мови та в науково-дослідній роботі у вищій школі.
Результати дослідження впроваджено в систему навчально-виховного процесу Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка (довідка № 1355 від 18.11.2013 р.), Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка (довідка № 4238/01-55/33 від 15.11.2013 р.), Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького (довідка № 452/03 від 14.11.2013 р.).
Апробація результатів дисертації Основні результати дослідження відображено в доповідях на науково-практичних конференціях різного рівня: міжнародних: «Актуальные вопросы современной музыки в педагогической теории и практики» (Усті-над-Лабем, Чехія, 2012), «Творческое развитие и саморазвитие личности в условиях межкультурного образования» (Гродно, Білорусь, 2013), «Міжкультурна комунікація: мова – культура – особистість» (Острог, Україна, 2013), «Василь Сухомлинський у діалозі з сучасністю: розвиток творчої особистості» (Кіровоград – Павлиш, Україна, 2013), «Наука и образование ХХІ века: теория, практика, инновации» (Ополе, Польща, 2013); ХХ Всеукраїнських педагогічних читаннях «Василь Сухомлинський у діалозі з сучасністю: розвиток творчої особистості» (Кіровоград – Павлиш, 2013); на звітних наукових конференціях викладачів Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка (Кіровоград, 2011–2013), теоретико-методологічному семінарі кафедри педагогіки та освітнього менеджменту Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка.
Публікації. Основні положення і результати дослідження висвітлено у 12 одноосібних публікаціях, серед яких 7 відбивають основні наукові результати, надрукованих у фахових виданнях, 3 мають апробаційний характер, 2 – додатково відображають наукові результати дисертації.

bibliography

ВИСНОВКИ
У дисертації наведено теоретичне узагальнення і новий підхід до вирішення важливого та актуального завдання, що полягає у визначенні та експериментальній перевірці педагогічних умов формування міжкультурної компетентності майбутнього вчителя іноземної мови у процесі професійної підготовки. Результати дослідження засвідчують, що мети досягнуто, виконано визначені задачі, підтверджено гіпотезу, отже, маємо підстави для таких висновків:
1. На основі аналізу проблеми формування міжкультурної компетентності майбутнього вчителя іноземної мови визначено, що компетентнісний підхід розглядається як пріоритетний теоретико-методологічний підхід до організації професійної освіти, що передбачає формування у майбутнього вчителя системи компетентностей як особистісно-професійних характеристик, що поєднують розвиток когнітивної, мотиваційної, етичної, соціальної та поведінкової сфер особистості, зумовлюють орієнтацію змісту освіти на кінцевий результат – формування функціональної готовності майбутнього фахівця виконувати визначені види діяльності на достатньому та високому рівнях, працювати ефективно й відповідально, згідно з чітко сформульованими вимогами.
З огляду на аналіз підходів до класифікації компетентностей, міжкультурна компетентність майбутнього вчителя іноземної мови визначена ключовою компетентністю.
Міжкультурна компетентність майбутнього вчителя іноземної мови як наукова проблема є предметом активного наукового пошуку, досліджується в контексті з’ясування встановлення її сутнісних зв’язків із такими поняттями, як професіоналізм, професійна компетентність, професійна готовність, соціокультурна компетентність, комунікативна компетентність, іншомовна компетентність і потребує системного наукового аналізу.
2. Визначено, що міжкультурна компетентність є однією з важливих характеристик підготовки висококваліфікованого вчителя іноземної мови, його професійної компетентності. Міжкультурна компетентність майбутнього вчителя іноземної мови – це інтегративна характеристика особистості, що уособлює сукупність професійно важливих знань, умінь та навичок, систему мотивів і ціннісних орієнтацій, необхідних для розв’язання завдань професійної й міжкультурної діяльності та забезпечує функціональну здатність до діяльності в ситуації міжкультурної взаємодії в стилі співпраці й толерантності.
У структурі міжкультурної компетентності майбутнього вчителя іноземної мови виокремлено когнітивний, культурологічний, мотиваційний компоненти. Зміст структурних компонентів уточнюється через сукупність компетенцій, які утворюються системами знань, умінь, навичок, якостей і здібностей, забезпечують функціональну готовність майбутнього вчителя здійснювати ефективну педагогічну та соціокультурну діяльність і можуть розглядатися як змістовні характеристики.
3. На підставі теоретичного аналізу та пілотажного експериментального дослідження визначено критерії сформованості міжкультурної компетентності майбутнього вчителя іноземної мови: культурно-мовленнєвий, соціокультурний, професійної спрямованості. Зміст визначених критеріїв деталізовано відповідними групами показників.
Визначені критерії та показники уможливили виокремлення рівнів сформованості міжкультурної компетентності майбутнього вчителя іноземної мови та визначення їх відповідних значень числових інтервалів (на основі визначених коефіцієнтів): початковий (2,0–3,5), низький (3,51–4,0), достатній (4,01–4,5); високий (4,51–5,0).
4. Теоретично обґрунтовано та практично апробовано педагогічні умови ефективного формування міжкультурної компетентності майбутнього вчителя іноземної мови у процесі професійної підготовки: культурологічне спрямування професійної підготовки майбутнього вчителя іноземної мови, що забезпечує знання культурних відмінностей своєї країни та культур інших країн, формування національної самосвідомості, виховання майбутнього вчителя як суб’єкта культури; активізація міжособистісної комунікації майбутнього вчителя іноземної мови, що передбачає організацію навчального процесу на засадах суб’єкт-суб’єктної взаємодії, насичення міжособистісного спілкування міжкультурною проблематикою, інтенсифікацію комунікації з представниками інших культур, носіями іноземної мови, сприяє підвищенню рівня соціальних та особистісних якостей майбутнього вчителя, ділової взаємодопомоги та співпраці; міжкультурне спрямування науково-дослідної діяльності майбутнього вчителя іноземної мови, що передбачає активізацію наукових досліджень студентів із міжкультурної проблематики, активне використання іноземної мови, участь у міжнародних наукових проектах.
На формувальному етапі дослідження здійснено перевірку визначених педагогічних умов формування міжкультурної компетентності майбутнього вчителя іноземної мови у процесі професійної підготовки, яка засвідчила їхню ефективність.
Методика діагностики рівнів сформованості міжкультурної компетентності майбутніх учителів іноземної мови передбачала поєднання комплексної оцінки досліджуваного утворення в процесі самооцінки та оцінки експертів на основі визначених критеріїв, показників, індикаторів, їхню математичну обробку, порівняння та узагальнення, а також використання методів спостереження, вивчення звітної документації, відкрите анкетування, застосування апробованих методик психолого-педагогічної діагностики певних професійно-особистісних якостей, що утворювали зміст досліджуваної компетентності.
З’ясовано, що на початку експерименту рівні сформованості міжкультурної компетентності майбутніх учителів іноземної мови у ЕГ і КГ принципово не відрізнялися, характеризувалися, переважно, як початковий (у 40,0 – 45,0 % респондентів) та низький (у 40,0 – 41,0 % респондентів).
В основу методики формувального етапу експерименту було покладено розроблену програму, що передбачала комплексну реалізацію та актуалізацію впливу визначених нами педагогічних умов у процесі професійної підготовки учасників експериментальної групи за допомогою впровадження сукупності стимулів розвитку досліджуваного утворення, змістовної й методичної оптимізації процесу професійної підготовки, залучення студентів до різних форм навчальної, науково-дослідної, комунікативної та соціально значущої діяльності.
Дослідно-експериментальна робота засвідчила, що ефективними формами реалізації педагогічних умов є впровадження спецкурсу «Міжкультурна компетентність майбутнього вчителя іноземної мови», діалогічних методів навчання, уміщення у зміст професійно-орієнтованих та психолого-педагогічних дисциплін міжкультурної тематики, комунікація з носіями іноземної мови й культури, міжкультурна тематика курсових та кваліфікаційних робіт, участь у міжнародних інтернет-конференціях.
Одержані дані щодо рівнів сформованості міжкультурної компетентності у майбутніх учителів після закінчення формувального етапу дослідження в порівняльному аспекті засвідчили позитивну динаміку рівня сформованості досліджуваної компетентності в експериментальній групі порівняно з показниками контрольної групи та з показниками на початок експерименту, загальний позитивний характер експерименту та ефективність визначених педагогічних умов.
Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів розв’язання проблеми. Його результати можуть стати основою поглибленого вивчення процесу формування міжкультурної компетентності майбутнього вчителя іноземної мови у процесі громадської діяльності, а також – теорії і практики формування досліджуваної характеристики в умовах магістерської підготовки.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абульханова-Славская К. А. Деятельность и психология личности / К. А. Абульханова-Славская . – М. : Наука, 1980. – 333 с.
2. Абульханова-Славская К. А. Стратегия жизни / К. А. Абульханова-Славская . – М. : Мысль, 1991. – 299 с.
3. Авво Б. В. Методология компетентностного похода в высшем образовании [Электронный ресурс] / Б. В. Авво. – Режим доступа : http://www.1.emissia.peterhost.ru/offline/2005/978.htm. – Загл. с экрана.
4. Азимов Е. Г. Словарь методических терминов / Е. Г. Азимов, А. Н. Щукин. – СПб. : Златоуст, 1999. – 472 с.
5. Алмазова Н. И. Когнитивные аспекты формирования межкультурной компетентности при обучении иностранному языку в неязыковом вузе : дис. ... д-ра пед. наук : 13.00.02 / Алмазова Надежда Ивановна. – СПб., 2003. – 446 с.
6. Ананьев Б. Г. Человек как предмет познания / Б. Г. Ананьев. – 3-е изд. – СПб. : Питер, 2002. – 351 с.
7. Англо-русский терминологический справочник по методике преподавания иностранных языков : Справочник / И. Л. Колесникова, А. О. Долгина. – СПб. : Рус.-Балт. информ. Центр «Блиц», 2001. – 224 с.
8. Андреев А. Л. Компетентностная парадигма в образовании: опыт философско-педагогического анализа / А. Л. Андреев // Педагогика. – 2005. – № 4. – С. 19–27.
9. Андреева Г. М. Социальная психология / Г. М. Андреєва. – М. : Изд-во Московського ун-та, 1980. – 416 с.
10. Архангельский С. И. Учебный процесс в высшей школе, его закономерные основы и методы / С. И. Архангельский. – М. : Высш. шк., 1980. – 368 с.
11. Аухадеева Л. А. Коммуникативная культура и мастерство учителя : Метод. реком. [Текст] / Л. А. Аухадеева. – Казань : ТГГПУ, 2008. – 32 с.
12. Аухадеева Л. А. Коммуникативная культура студентов педагогического вуза [Текст] / Л. А. Аухадеева // Высшее образование сегодня. – М., 2006. – № 11. – С. 54–56.
13. Аухадеева Л. А. Коммуникативная культура студентов педагогического вуза [Текст] / Л. А. Аухадеева. – М. : ВИНИТИ, 2006. – 224 с.
14. Аухадеева Л. А. Подготовка будущего учителя: структурное исследование коммуникативной культуры [Текст] / Л. А. Аухадеева // Интеграция образования. – Саранск. – 2006. – № 2. – С. 40–47.
15. Аухадеева Л. А. Формирование и развитие коммуникативной культуры педагога [Текст] / Л. А. Аухадеева // Дополнительное образование и воспитание. – М., – 2007. – № 5. – С. 8–12.
16. Аухадеева Л. А. Формирование культуры коммуникативной деятельности как приоритетное направление подготовки учителя [Текст] / Л. А. Аухадеева // Вестник высшей школы. – М., – 2006. – № 11. – С. 16–20.
17. Ахмедов Ф. М. Формирование межкультурной компетентности будущего учителя английского языка с учетом особенностей иноязычной культуры [Текст] / Ф. М. Ахмедов // Молодой ученый. – 2013. – № 2. – С. 331–333.
18. Багрій В. Н. Критерії та рівні сформованості професійних умінь майбутніх соціальних педагогів [Електронний ресурс] / В. Н. Багрій. – Режим доступа : http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/znpkhist/2012_6/12bvnmsp.pdf.
19. Байденко В. И. Выявление состава компетенций выпускников вузов как необходимый этап проектирования ГОС ВПО нового поколения : методическое пособие / В. И. Байденко – М. : Исследовательский центр проблем качества подготовки специалистов, 2006. – 72 с.
20. Бакай С. Ю. Педагогічна підготовка викладачів вищих навчальних закладів / С. Ю. Бакай // Матеріали міжвузівської наук.-практ. конф. – Х. : ОВС, 2002. – 164 с.
21. Барабанова И. Г. Необходимость обучения особенностям различных культур при обучении деловому английскому / И. Г. Барабанова // Специфика преподавания иностранных языков в вузе на современном этапе. – Ростов-на-Дону, 1998. – С. 7–8.
22. Баранцова І. О. Методичні рекомендації до спецкурсу «Культурологічна складова фахової підготовки майбутнього вчителя гуманітарних дисциплін» / І. О. Баранцова. – Мелітополь, 2010. – 128 с.
23. Баранцова І. О. Професійна підготовка майбутнього вчителя гуманітарних дисциплін у контексті діалогу культур / І. О. Баранцова // Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка / Збірник наукових праць. – Житомир, 2009. – Вип. 19. – С. 129–133.
24. Баркаси В. В. Формирование профессиональной компетентности у будущих учителей иностранных языков : дис. … канд. пед. наук : 13.00.08 «Теория и методика профессионального образования» / Баркаси Вікторія Володимирівна. – Одесса : 2004. – 193 с.
25. Барышников Н. В. Параметры обучения межкультурной коммуникации в средней школе / Н. В. Барышников // Иностранные языки в школе. – 2002. – №2. – С. 28–32.
26. Бахтин М. М. Вопросы литературы и эстетики: исследования разных лет / М. М. Бахтин. – М. : Художественная литература, 1975. – 502 с.
27. Бахтин М. М. Проблемы поэтики Достоевского / М. М. Бахтин. – [Изд. 4-е.]. – М. : Сов. Россия, 1979. – 320 с.
28. Бахтин М. М. Эстетика словесного творчества / М. М. Бахтин. – М. : Искусство, 1979. – 423 с.
29. Бацевич Ф. С. Словник термінів міжкультурної комунікації / Ф. С. Бацевич – К. : Довіра, 2007. – 205 с.
30. Бевз Н. В. Країнознавчі аспекти формування комунікативної компетенції студентів 1 курсу немовних вищих закладів освіти та учнів старших класів ліцеїв і гімназій / Н. В. Бевз, Т. В. Гордевська // Іноземні мови. – 2001. – № 2. – С. 45–46.
31. Бейтсон Г. Экология разума. Избранные статьи по антропологии, психиатрии и эпистемологии / Г. Бейтсон; пер. с англ. – М. Смысл, 2000. – 476 с.
32. Бендлер Р. Рефрейминг: ориентация личности с момощью речевых стратегий / Р. Бендлер, Дж. Гриндер; [пер. с англ. И. М. Ребейко]. – Воронеж : НПО «МОДЄК», 1995. – 256 с.
33. Бердичевский A. JI. Современные тенденции в обучении иностранному языку в Европе / A. JI. Бердичевский // Русский язык за рубежом. – 2002. – № 2. – С. 23–28.
34. Бех І. Д. Теоретико-прикладний сенс компетентнісного підходу в педагогіці / І. Д. Бех // Педагогіка і психологія. – 2010. – № 2. – С. 26–31.
35. Бех П. О. Концепція викладання іноземних мов в Україні / П. О. Бех, Л. В. Биркун // Іноземні мови. – 1996. – № 2. – С. 3–8.
36. Бібік Н. М. Компетентнісний підхід до презентації освітніх результатів / Н. М. Бібік // Школа І ступеня: теорія і практика : зб. наук. пр. Переяслав-Хмельницьк. держ. пед. ун-ту імені Григорія Сковороди. – Переяслав-Хмельницький, 2004. – Вип. 10. – С. 24–37.
37. Бібік Н. М. Компетентнісний підхід: рефлексивний аналіз застосування // Компетентнісний підхід в сучасній освіті. Світовий досвід та українські перспективи / Н. М. Бібік // під заг. ред. Овчарук О. В. – К., 2001. – 111 с.
38. Білоцерківська Н. Г. Формування соціокультурної компетентності майбутніх учителів у процесі вивчення гуманітарних дисциплін : автореф. дис. на здобуття канд. пед. наук : спец. 13.00.04 «Теорія та методика професійної освіти» / Н. Г. Білоцерківська. – Х., 2009. – 20 с.
39. Библер B. C. Две культуры. Диалог культур. (Опыт определения) / B. C. Библер // Вопросы философии. – 1989. – № 6. – С. 31–42.
40. Библер B. C. Диалог культур и школа XXI века / B. C. Библер // Школа диалога культур. Идеи. Опыт. Проблемы. – Кемерово : «АЛЕФ», 1993. – 162 с.
41. Библер В. С. От наукоучения – к логике культуры / B. C. Библер. – М., 1991. – С. 8–10, 258–302, 412.
42. Библер В. С. Школа «диалога культур» / B. C. Библер // Советская Педагогика. – 1989. – № 2. – С. 55–61.
43. Бирюк О. В. Формування соціокультурної компетенції майбутніх учителів засобами англомовних публіцистичних текстів / О. В. Бирюк // Вісник ЖДПУ. – Житомир : Вид. центр ЖДПУ, 2003. – Вип. 12. –
С. 157–159.
44. Быстрай Е. Б. Формирование межкультурной педагогической компетентности будущих учителей : монография / Е. Б. Быстрай. – СПб. : РГПУ имени А. И. Герцена, 2003. – 123 с.
45. Бодалев А. А. Психологические условия оптимизации педагогического общения / Психология педагогического общения. Сборник научных трудов. – Кировоград, 1991. – Том 1. – С. 4–14.
46. Божович Л. И. Личность и ее формирование в детском воздасте / Л. И. Божович. – М., 1968. – 464 с.
47. Бокарева Г. А. Дидактические основы совершенствования профессиональной подготовки студентов в процессе обучения общенаучным дисциплінам : автореф. дис. … д-ра пед. наук : 13.00.08 «Теория и методика профессионального образования» / Г. А. Бокарева. – Москва, 1988. – 38 с.
48. Болотов В. А. Компетентностная модель : от идеи к образовательной программе / В. А. Болотов, В. В. Сериков // Педагогика. – 2003. – № 10. – С. 8–14.