РЕАЛІЗАЦІЯ ГАЛУЗЕВИХ ТА СПЕЦИФІЧНИХ ПРИНЦИПІВ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ У СТАДІЇ ДОСУДОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ

brief description

ОДЕСЬКА НАЦІОНАЛЬНА ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ

На правах рукопису

Волошина Владлена Костянтинівна

УДК 343.123.1:343.131

РЕАЛІЗАЦІЯ ГАЛУЗЕВИХ ТА СПЕЦИФІЧНИХ ПРИНЦИПІВ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ У СТАДІЇ ДОСУДОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ

Спеціальність 12.00.09 – кримінальний процес і криміналістика; судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник
Аленін Юрій Павлович
доктор юридичних наук,
професор

Одеса
2010

ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………………………….4

РОЗДІЛ 1. ПОНЯТТЯ, ОСОБЛИВОСТІ ТА СИСТЕМА ПРИНЦИПІВ ДОСУДОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ……………………………………………12
1.1.Поняття, особливості та система принципів кримінального процесу……………………………………………………………………………...12
1.2. Система принципів досудового розслідування………………………...55
Висновки до розділу 1…………………………………………………………...74

РОЗДІЛ 2. ЗМІСТ ГАЛУЗЕВИХ ПРИНЦИПІВ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ І ДЕЯКІ ПРОБЛЕМИ ЇХ РЕАЛІЗАЦІЇ У СТАДІЇ ДОСУДОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ……………………………………………77

2.1. Зміст принципу презумпції невинуватості та його реалізація у стадії досудового розслідування …………………………………………………………77
2.2. Зміст принципу забезпечення доведеності вини та його реалізація у стадії досудового розслідування ………………………………………………….91
2.3. Зміст принципу забезпечення підозрюваному, обвинуваченому права на захист та його реалізація у стадії досудового розслідування…………………………………………………………………….....96
2.4. Зміст принципу національної мови судочинства та його реалізація у стадії досудового розслідування…………………………………………………112
Висновки до розділу 2………………………………………………………….124

РОЗДІЛ 3. ЗМІСТ СПЕЦИФІЧНИХ ПРИНЦИПІВ СТАДІЇ ДОСУДОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ ТА ЇХ РЕАЛІЗАЦІЯ ………………...128

3.1. Зміст та реалізація принципу процесуальної самостійності слідчого…………………………………………………………………………….128
3.2. Зміст та реалізація принципу нерозголошення даних дізнання і досудового слідства ………………………………………………………………139
3.3. Зміст та реалізація принципу швидкості й оперативності досудового розслідування………………………………………………………...151
3.4. Зміст та реалізація принципу єдиноначальності досудового розслідування………………………………………………………………...……159
3.5. Зміст та реалізація принципу відомчого контролю за законністю дій та рішень органів та посадових осіб, які здійснюють досудове розслідування……………………………………………………………………...164
3.6. Зміст та реалізація принципу прокурорського нагляду за законністю дій та рішень органів та посадових осіб, які здійснюють досудове розслідування…………………………………………………………………...…170
3.7. Зміст та реалізація принципу судового контролю за законністю дій та рішень органів і посадових осіб, які здійснюють досудове розслідування………………………………………………………………….…..177
Висновки до розділу 3………………………………………………………...…..189

ВИСНОВКИ…………………………………………………………………192
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………...198

ВСТУП

Актуальність теми. На сучасному етапі розвитку кримінально-про- цесуального права України особливу увагу вчених і практиків привертають питання реформування системи досудового провадження як в цілому, так і окремих його інститутів.
Напрями реформування досудового розслідування дослідниками визначаються по-різному. Виходячи із наявних на даний час двох базових проектів Кримінально-процесуального кодексу України – проекту № 1233 та проекту Національної комісії зі зміцнення демократії та утвердження верховенства права, – можна говорити про відсутність єдиного магістрального напряму реформування досудового розслідування. Про це свідчить і велика кількість доктринальних пропозицій щодо реформування цього інституту.
Обрання напряму реформування досудового розслідування, у тому числі й типу реформування – англо-американського, континентального, змішаного – перш за все потребує визначення тих засад, на яких будуватиметься досудове розслідування для належного забезпечення реалізації завдань кримінального процесу. До цих основних засад належать принципи кримінального процесу, які реалізуються у стадії досудового розслідування. Принципи мають фундаментальне значення як для кримінального процесу в цілому, так і для його окремих стадій, оскільки виражають сутність і призначення кримінального процесу, сприяють досягненню його завдань. Однак окремі стадії кримінального процесу, будучи відносно самостійними його частинами, обумовлюють необхідність специфічності прояву дії принципів у їх межах, враховуючи специфіку завдань стадій, його суб’єктів, відносин між суб’єктами, порядок провадження кримінально-процесуальних дій та прийняття кримінально- процесуальних рішень.
У теорії кримінального процесу до проблематики принципів зверталася значна кількість дослідників. Загальним питанням поняття та системи принципів кримінального процесу присвячені праці О.В. Агутіна, В.П. Бож’єва, О.В. Гриненка, Ю.М. Грошевого, Т.М. Добровольської, З.Д. Єнікеєва, В.Т. Маляренка, Т.М. Мірошніченко, М.М. Михеєнка, П.І. Репешка, М.С. Строговича, І.В. Тирічева, В.М. Тертишника, Г.І. Чангулі, Р.Х. Якупова та ін. Аналізу окремих принципів кримінального процесу присвячені дослідження С.С. Аскерова, О.П. Герасимчука, В.О. Гринюка, С.Л. Деревянкіна, В.С. Зеленецького, Л.В. Карабут, О.С. Коблікова, С.О. Ковальчука, С.Ю. Ільченко, Л.Б. Ісмаілової, М.І. Леоненка, В.Я. Лівшиця, Л.М. Лобойка, В.Т. Маляренка, В.І. Мариніва, М.А. Маркуш, В.В. Навроцької, Г.Г. Незванова, Г.М. Резніка, З.І. Сарбаєва, К.Г. Фетисенка, А.Л. Ципкіна, С.Д. Шестакова та ін. Окремим аспектам розробки проблеми реалізації принципів кримінального процесу у стадії досудового розслідування присвячені наукові праці Ю.П. Аленіна, О.І. Бастрикіна, О.В. Гриненка, А.П. Гуляєва, М.В. Жогіна, Т.В. Каткової, В.Д. Лісогора, Г.К. Кожевнікова, І.Ф. Крилова, А.І. Макаркіна, Є.О. Матвієнка, А.О. Машовець, О.Р. Михайленка, Н.П. Митрохіна, Н.І. Николайчика, І.А. Пікалова, А.В. Самодіна, В.А. Стремовського, М.С. Строговича, Г.П. Саркісянца, О.В. Танцюри, Ф.Н. Фаткулліна, Г.П. Хімічевої, С.Ф. Шумиліна. Однак наукові праці, присвячені особливостям реалізації принципів кримінального процесу у стадії досудового розслідування, як правило, виконані на основі застарілого кримінально-процесуального законодавства та й в інших історичних та суспільно-політичних умовах. Практично недослідженими залишилися питання щодо поняття, системи та характеристики специфічних принципів досудового розслідування. Крім того, у даний час відсутні наукові праці, які були б присвячені комплексній розробці проблеми особливостей реалізації галузевих та специфічних принципів кримінального процесу у стадії досудового розслідування. Це й обумовило обрання теми дисертаційного дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Наукове дослідження виконано відповідно до напрямів, визначених Комплексною програмою профілактики правопорушень на 2007–2009 рр., затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2006 р. № 1767. Спрямованість дисертаційного дослідження відповідає програмі наукових досліджень Одеської національної юридичної академії. Тема є складовою частиною загальної наукової теми “Традиції та новації у сучасній українській державності і правовому житті” (державний реєстраційний номер 0106U004970), а також складовою частиною наукових досліджень кафедри кримінального процесу Одеської національної юридичної академії за темою “Проблеми ефективності кримінально-процесуального законодавства у сфері боротьби зі злочинністю та охорони прав особистості в умовах формування правової держави” на 2006–2010 рр.
Мета і завдання дослідження. Основна мета дисертації полягає в
розробці положень теоретичного та практичного характеру, пов’язаних з реалізацією галузевих та специфічних принципів кримінального процесу у стадії досудового розслідування.
Для досягнення зазначеної мети було поставлено такі завдання:
визначити поняття принципу та системи принципів кримінального процесу, з’ясувати структуру системи принципів кримінального процесу;
визначити структуру системи принципів кримінального процесу, яка реалізується у стадії досудового розслідування;
розкрити особливості реалізації галузевих принципів у стадії досудового
розслідування;
визначити поняття специфічних принципів досудового розслідування та їх правову природу;
розкрити зміст специфічних принципів досудового розслідування;
розробити пропозиції до діючого КПК та проекту КПК щодо удосконалення інституту принципів кримінального процесу у стадії досудового розслідування.
Об’єктом дослідження є правовідносини, що виникають при провадженні в кримінальній справі у стадії досудового розслідування.
Предметом дослідження є реалізація галузевих та специфічних принципів кримінального процесу у стадії досудового розслідування.
Методи дослідження. Методологічним підґрунтям наукового дослідження служить сукупність філософських, загальнонаукових та спеціальних методів наукового пізнання. За допомогою діалектичного методу поглиблено понятійний апарат, з’ясовано сутність принципів кримінального процесу, системи принципів кримінального процесу та системи принципів стадії досудового розслідування. З використанням формально-догматичного методу аналізувалися норми чинного кримінально-процесуального законодавства та формулювалися пропозиції щодо його вдосконалення. Порівняльно-правовий метод дозволив здійснити зіставлення норм законодавства України та законодавства Російської Федерації, КПК України та Модельного КПК для держав-учасниць СНД, КПК України та проектів КПК України. Метод системного аналізу правових норм застосовувався при дослідженні кримінально-процесуальних норм. Метод системно-структурного аналізу дав можливість дослідити структуру системи принципів кримінального процесу та структуру системи принципів стадії досудового розслідування. Логіко-нормативний метод використовувався при формулюванні пропозицій до діючого КПК та проектів КПК. Усі методи дослідження використовувались у взаємозв’язку та взаємозалежності, що забезпечило всебічність, повноту та об’єктивність дослідження, коректність, несуперечливість та істинність наукових результатів.
Теоретичну основу дисертаційного дослідження становлять наукові положення, що містяться у працях українських і зарубіжних дослідників з теорії держави та права, кримінально-процесуального права.
Нормативну базу дослідження становлять норми Конституції і законодавства України та зарубіжних держав, положення міжнародно-правових актів, практика Європейського суду з прав людини, Верховного Суду України.
Емпіричну базу дисертаційного дослідження становлять дані, одержані внаслідок вивчення 100 матеріалів кримінальних справ, розглянутих судами м. Одеси у 2003 – 2007 рр., а також 300 судових рішень, розміщених в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що ця робота є першим комплексним дослідженням проблеми реалізації галузевих та специфічних принципів кримінального процесу у стадії досудового розслідування. За результатами дослідження сформульовано ряд нових положень, висновків та пропозицій, які мають значення для науки та практики, відповідають вимогам наукової новизни. До них слід віднести такі:
уперше:
визначено структуру системи загальних та специфічних принципів стадії досудового розслідування;
висунуто та обґрунтовано тезу про те , що до специфічних принципів стадії досудового розслідування відноситься принцип відомчого контролю за законністю дій та рішень органів та посадових осіб, які здійснюють досудове розслідування;
сформульовано визначення принципу відомчого контролю за законністю дій та рішень органів та посадових осіб, які здійснюють досудове розслідування;
сформульовано визначення принципу прокурорського нагляду за законністю дій та рішень органів та посадових осіб, які здійснюють досудове розслідування;
сформульовано визначення принципу судового контролю за законністю дій та рішень органів та посадових осіб, які здійснюють досудове розслідування;
удосконалено:
критерії розмежування специфічних принципів досудового розслідування від загальних умов стадії досудового розслідування;
визначення принципу швидкості та оперативності досудового розслідування;
визначення принципу процесуальної самостійності слідчого;
визначення принципу недопустимості розголошення даних дізнання та досудового слідства;
визначення принципу єдиноначальності досудового розслідування;
набуло подальшого розвитку:
формулювання ознак принципів кримінального процесу;
обґрунтування тези про наявність у межах кримінального процесу специфічних принципів стадій кримінального процесу;
запропоновано:
внести зміни та доповнення до КПК України (зокрема, ст. ст. 19, 43, 48, 114, 121, 129, 1652, 217, 218, 219, 229) та проекту КПК України № 1233 (зокрема, ст. ст. 14, 19, 39, 47, 49, 136, 137, 222, 223, 226, 229).
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що сформульовані в дисертації висновки та пропозиції можуть бути використані у:
науково-дослідницькій сфері – для поглиблення теорії принципів кримінального процесу;
нормотворчій діяльності – для вдосконалення правової регламентації стадії досудового розслідування, підготовки проекту нового Кримінально-процесуального кодексу України, удосконалення чинного Кримінально-процесуального кодексу України;
правозастосовчій діяльності – для забезпечення єдності у застосуванні законодавства у сфері кримінального процесу;
навчальному процесі – при викладенні курсу “Кримінальний процес", спеціальних курсів, при підготовці відповідних розділів підручників, навчальних посібників і методичних рекомендацій.
Апробація результатів дослідження. Висновки й положення дисертаційного дослідження неодноразово обговорювалися на засіданнях кафедри кримінального процесу Одеської національної юридичної академії, використовувалися автором при проведенні семінарських занять із курсу “Кримінальний процес” в Одеській національній юридичній академії. Основні результати наукового дослідження оприлюднені на наукових та науково-практичних конференціях і семінарах, у тому числі на: Міжнародній науково-практичній конференції “Питання реформування кримінального судочинства” (м. Донецьк, 25 листопада 2005 р.); 9-й звітній науковій конференції професорсько-викладацького і аспірантського складу ОНЮА (м. Одеса, 26 квітня 2006 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Другі Прибузькі юридичні читання” (м. Миколаїв, 24 – 25 листопада 2006 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Актуальні проблеми права Росії та країн СНД – 2007” (м. Челябінськ, 29 – 30 березня 2007 р.); Міжнародній науково-практичній конференції студентів, аспірантів та молодих вчених “Правосуддя як інститут забезпечення та свобод людини і громадянина” (м. Великий Новгород, 20 – 21 квітня 2007 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Актуальні питання держави та громадянського суспільства на сучасному етапі” (м. Уфа, 10 – 11 квітня 2007 р.); Регіональній науково-практичній конференції, присвяченій 15-й річниці Юридичного інституту Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника “Верховенство права у правозастосовчій діяльності” (м. Івано-Франківськ, 12–13 жовтня 2007 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Треті Прибузькі юридичні читання” (м. Миколаїв, 23 – 24 листопада 2007 р.); IV Міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених “Правове життя: сучасний стан та перспективи розвитку” (м. Луцьк, 14 – 15 березня 2008 р.); Всеукраїнській науковій конференції “Правове життя сучасної України” (м. Одеса, 18 – 19 квітня 2008 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Процесуальні, тактичні та психологічні проблеми, тенденції і перспективи вдосконалення досудового слідства” (м. Одеса, 30 травня 2008 р.); XVІ Міжнародній науковій конференції студентів, аспірантів та молодих вчених “Ломоносов” (м. Москва, 14 – 18 квітня 2009 р.); Всеукраїнській науковій конференції молодих вчених та аспірантів “Проблеми вдосконалення правового регулювання щодо забезпечення прав та основних свобод людини і громадянина в Україні” (м. Івано-Франківськ, 23 – 24 квітня 2009 р.); Міжнародній науковій конференції професорсько-викладацького і аспірантського складу “Правове життя сучасної України” (м. Одеса, 5 – 6 червня 2009 р.).
Публікації. Основні положення дисертації відображені у 20 публікаціях, у тому числі у 8 статтях, опублікованих у наукових фахових виданнях, перелік яких затверджено ВАК України, та 12 тезах доповідей на конференціях.
Структура дисертації зумовлена метою та завданнями дослідження. Дисертація складається із вступу, 3 розділів, що містять 13 підрозділів, висновків, списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації становить 236 сторінок, із них основного тексту – 197 сторінок. Список використаних джерел містить 398 найменувань і розташований на 39 сторінках.

bibliography

ВИСНОВКИ
У дослідженні наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, що полягає у науково-теоретичному обґрунтуванні реалізації галузевих та специфічних принципів кримінального процесу у стадії досудового розслідування. До найбільш вагомих наукових результатів роботи належать такі:
1. Сферу діяльності принципу не можна обмежувати ні всіма стадіями кримінального процесу, ні деякими стадіями з обов’язковим проявом у стадії судового розгляду. Багато принципів кримінального процесу знаходять свій прояв в усіх або більшості стадій кримінального процесу, у тому числі і в стадії судового розгляду. Однак це не виключає існування тих правових положень, які, не маючи універсального для всього кримінального процесу характеру, відображають сутність, риси, спрямованість конкретної стадії або провадження як системи стадій. При цьому вони не будуть мати такого ступіня узагальнення, як ті принципи, які поширюють свою дію на всі стадії кримінального процесу, однак будуть мати ключовий характер для визначення сутності й спрямованості, досягнення специфічних завдань конкретної стадії або провадження.
Систему принципів кримінального процесу можна представити так: загальноправові принципи; міжгалузеві принципи; галузеві принципи: принципи, властиві всьому кримінальному процесу; специфічні принципи досудового провадження ( порушення кримінальної справи та досудове розслідування); специфічні принципи судового провадження.
2. У системі принципів досудового розслідування можна виділити дві самостійні підсистеми: загальні принципи (законність; юридична рівність; недоторканність особи; недоторканність житла та іншого володіння особи; невтручання в особисте життя; таємниця листування, телефонних та інших переговорів, телеграфних та інших повідомлень; незалежність суддів і підпорядкування їх тільки закону; змагальність; диспозитивність; публічність; обґрунтованість процесуальних рішень; обов’язковість процесуальних рішень; всебічність, об’єктивність, повнота досудового розслідування; забезпечення права на оскарження процесуальних дій, бездіяльності та рішень процесуальних органів; принцип вільної оцінки доказів; принцип безпосередності дослідження доказів; презумпція невинуватості; забезпечення доведеності вини; забезпечення підозрюваному, обвинуваченому права на захист; національна мова провадження досудового розслідування і специфічні принципи.
3. До специфічних принципів належать принципи, характерні винятково для досудового розслідування, обох або однієї із його форм − дізнання та досудового слідства. Специфічні принципи досудового розслідування − це найбільш загальні правові положення, що виражають специфічні, сутнісні риси й особливості стадії досудового розслідування і є гарантіями здійснення завдань даної стадії. Їхню систему становлять: оперативність і швидкість досудового розслідування кримінальної справи; єдиноначальність досудового розслідування; процесуальна самостійність слідчого; неприпустимість розголошення даних дізнання та досудового слідства; відомчий контроль за законністю дій та рішень органів і посадових осіб, що здійснюють досудове розслідування; прокурорський нагляд за законністю дій та рішень органів і посадових осіб, що здійснюють досудове розслідування; судовий контроль за законністю дій та рішень органів і посадових осіб, що здійснюють досудове розслідування. При цьому специфічні принципи досудового розслідування варто відрізняти від системи загальних умов досудового розслідування.
4. Для забезпечення дотримання принципу презумпції невинуватості при розгляді подання про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту необхідно внести до ч. 5 ст. 1652 КПК доповнення, що при розгляді судом подання про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту обов’язок доказування наявності підстав обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту покладається на орган дізнання, слідчого та прокурора. Це ж доповнення необхідно внести до ч. 2 ст. 136, ч. 3 ст. 137 Проекту КПК № 1233. Пункт 5 ст. 14 Проекту КПК № 1233 – “Презумпція невинуватості і забезпечення доведеності вини” має бути доповнений словами “які не можна усунути у порядку, передбаченому КПК”.
5. Специфіка прояву принципу забезпечення доведеності вини у стадії досудового розслідування полягає у таких аспектах: КПК у ст. 64 встановлює, що при провадженні досудового слідства, дізнання підлягають доказуванню: винність обвинуваченого у вчиненні злочину і мотиви злочину; КПК у ст. 65 встановлює, якими джерелами встановлюються фактичні дані, у тому числі щодо винності обвинуваченого; КПК встановлює, якими засобами мають збиратися ці фактичні дані, а Конституція забороняє ґрунтувати обвинувачення на доказах, отриманих незаконним шляхом, а також на припущеннях; КПК встановлює у ст. 22 суб’єктів, на яких покладено обов’язок доказування; КПК у ст. 22 передбачає відсутність обов’язку обвинуваченого доводити свою невинуватість.
6. Для забезпечення реалізації принципу забезпечення права підозрюваного, обвинуваченого на захист у стадії досудового розслідування необхідно, у разі відмови підозрюваного, обвинуваченого від захисника, надати йому комплекс процесуальних прав, які передбачені ст. 48 КПК для захисників, тому ст. 43 КПК та ст. 47 Проекту КПК № 1233 слід доповнити відповідним комплексом процесуальних прав обвинуваченому. Захисник повинен бути обов’язково повідомлений про провадження всіх слідчих дій, про що необхідно внести відповідні зміни до ст. 48 КПК та ч. 3 ст. 49 Проекту КПК № 1233. У КПК необхідно закріпити обов’язок фізичних та юридичних осіб, до яких направлено запити захисника про витребування документів, у разі наявності таких документів, та якщо вони не стосуються передбаченої законом таємниці надавати такі документи або їх копії захиснику, про що внести доповнення до п. 13 ст. 48 КПК та п. 13 ст. 49 Проекту КПК № 1233. За ненадання документів або їх копій захиснику необхідно встановити адміністративну відповідальність.
Необхідно передбачити обов’язок слідчого передати прокурору клопотання разом із матеріалами кримінальної справи у разі, якщо він відмовляє у задоволенні клопотання захисника, та зобов’язати прокурора самостійно вивчити заявлене клопотання та прийняти по ньому рішення: або скасувати постанову слідчого та дати йому вказівку про виконання дій, зазначених у клопотанні, або самостійно винести постанову про відмову у задоволенні клопотання (яка, у свою чергу, може бути оскаржена вищестоящому прокурору), про що внести відповідні доповнення до ст. 129 КПК та ст. 229 Проекту КПК. Доцільно у новому КПК встановити обов’язок захисника складати захисний висновок після ознайомлення з матеріалами справи. Цей захисний висновок повинен подаватися до суду і вручатися прокурору одночасно із врученням обвинувального висновку обвинуваченому. У зв’язку з цим необхідно ст. 49 Проекту КПК № 1233 доповнити новою частиною 9.
7. Для забезпечення реалізації принципу національної мови судочинства у стадії досудового розслідування необхідно при визначенні більшості населення місцевості залучати до справи спеціаліста-етнолога. Крім того, до ст.ст. 217, 218, 219 КПК необхідно внести доповнення щодо необхідності перекладу матеріалів кримінальної справи рідною мовою осіб, які ознайомлюються з ними, якщо вони не володіють мовою судочинства. Необхідно передбачити у КПК перелік документів, які вручаються у перекладі на рідну мову обвинуваченому, потерпілому, цивільному позивачу, цивільному відповідачу, а також положення, що право на користування послугами перекладача мають учасники кримінального процесу, крім адвокатів, а також інші особи, які сприяють веденню кримінального процесу. Необхідно доповнити ст. 19 проекту КПК № 1233 ч. 4, в якій передбачити: “Для визначення володіння підозрюваним, обвинуваченим, підсудним, засудженим, виправданим, особою, стосовно якої вирішується питання про застосування примусових заходів виховного або медичного характеру, їхніми законними представниками, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, їхніми представниками, свідком, мовою судочинства або іншою мовою призначається судово-лінгвістична експертиза”.
8. Принцип швидкості та оперативності досудового розслідування полягає у тому, що злочин або об’єктивно-протиправне діяння має бути розслідувано та розкрито у якомога коротший строк із моменту отримання інформації про його вчинення із повним додержанням вимог закону щодо законності, повноти та всебічності розслідування.
9. Принцип єдиноначальності досудового розслідування є керівним правовим положенням, з огляду на яке у стадії досудового розслідування ведення розслідування у формі дізнання та слідства покладено на одну особу, яка несе відповідальність за його провадження. Наявність слідчих і слідчо-оперативних груп не виключає можливість існування цього принципу, а тільки надають йому специфічного прояву. Елемент єдиноначальності наявний й у діяльності органів дізнання при провадженні дізнання, оскільки від імені органу дізнання може виступати та реалізовувати повноваження, надані цьому органу, лише його начальник. Для належної реалізації принципу єдиноначальності досудового розслідування ч. 3 ст. 222 Проекту КПК № 1233 необхідно доповнити положенням, що слідчі групи повинні негайно направляти керівнику групи копії всіх протоколів слідчих дій для їх дослідження. Частину 4 ст. 222 Проекту КПК № 1233 необхідно доповнити положенням, що керівник групи особисто проводить або бере участь у проведенні невідкладних слідчих дій. Керівник приймає рішення щодо притягнення як обвинуваченого та пред’являє обвинувачення, допитує обвинуваченого. Керівник групи складає обвинувальний висновок, постанову про закриття кримінальної справи, постанову про направлення справи до суду для звільнення особи від кримінальної відповідальності.
10. Відомчий контроль як специфічний принцип досудового розслідування – це правове положення, з огляду на яке у досудовому розслідуванні здійснюється контрольна функція у межах органу, в якому працює слідчий або дізнавач, за напрямами, визначеними діючим кримінально-процесуальним законодавством, з метою попередження, виявлення, усунення порушень та поновлення порушених прав. У проекті нового КПК для належної реалізації принципу відомчого контролю у частині контролю начальника слідчого відділу слід зазначити, що начальник слідчого відділу здійснює контроль за дотриманням прав і свобод фізичних та юридичних осіб при провадженні слідства. Тому ст. 39 проекту слід доповнити відповідним положенням.
11. Принцип прокурорського нагляду за законністю дій та рішень органів та посадових осіб, які здійснюють досудове розслідування, можна визначити як правове положення, з огляду на яке прокурором у досудовому розслідуванні здійснюється перевірка законності та обґрунтованості дій, рішень та бездіяльності органів дізнання, дізнавачів, слідчих, начальників слідчих відділів з метою попередження, виявлення, усунення порушень та поновлення порушених прав.
12. Судовий контроль як специфічний принцип досудового розслідування – це правове положення, з огляду на яке у досудовому розслідуванні здійснюється контрольна функція суду за напрямами, визначеними діючим кримінально-процесуальним законодавством, метою якої є охорона та захист конституційних прав та свобод людини у досудовому провадженні.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Агутин А. В. Понятие, структура и свойства системы принципов Российского уголовного процесса / А. В. Агутин, С. С. Ершов // Адвокатская практика. – № 3 – 2000. – С. 58-64.
2. Адвокатуру України захищають експерти Ради Європи. Р. Рамон Мюллера стосовно рішення Конституційного Суду України від 16.11.2000 р. у справі про право вільного вибору захисника // Адвокат. – 2001. − № 1-2. – C. 34-43.
3. Алейніков Г. Принцип змагальності сторін та діяльність адвоката-захисника щодо збирання доказів у досудовому слідстві / Г. Алейніков // Підприємництво, господарство і право. – 2002. − № 1. – С. 87-89.
4. Александров А. С. Принципы уголовного процесса / А. С. Александров // Правоведение. – 2003. − № 3. – С. 162-178.
5. Александров Г. Насущные вопросы предварительного следствия / Г. Александров // Социалистическая законность. – 1954. − № 4. – С. 20-28.
6. Алексеев С. Н. Надзор за законностью предварительного расследования как форма государственной защиты прав и свобод человека / С. Н. Алексеев // Право и политика. – 2001. – №10 – C. 101-105.
7. Аленин Ю. П. Процессуальные особенности производства следственных действий / Аленін Ю. П. – Кировоград : Центр.-Укр. изд. − 2002. – 264 с.
8. Аленін Ю. П. Ще раз до питання про самостійність і незалежність слідчого / Ю. П. Аленін // Актуальні проблеми держави та права : зб. наук. праць. − Вип. 44 / редкол.: С. В. Ківалов (голов. ред.) та ін. ; відп. за вип. Ю.М. Оборотов. – О. : Юрид. л-ра, 2008. – С. 149-164.
9. Алиев Т. Т. Основные начала уголовного судопроизводства / Т. Т. Алиев, Н. А. Громов – М., 2003. − 144 с.
10. Алиев Т. Т. Состязательность и равноправие сторон в уголовном судопроизводстве : [учеб. пособ.] / Т. Т. Алиев, Н. А. Громов, Л. М. Зейналова, Н. А. Лукичев – М., 2003. – 112 с.
11. Алтаев В. Я. Общая теория систем / Алтаев В. Я. − М., 1966.
12. Анненкова Т. С. Процессуальное положение обвиняемого и его защитника при расследовании преступлений / Т. С. Анненкова, Л. В. Макаров, Е. А. Межуева, Н. А. Громов // Следователь. – 2001. − № 4. – C. 23-31.
13. Арбатский А. Прощай, адвокатура! / А. Арбатский // Юридическая практика. – 2000. – 7 дек.− C. 11.
14. Афанасьев В. Г. Системность и общество / Афанасьев В. Г. − М. : Политиздат, 1980. – 368 с.
15. Ахмадуллин А. Всесторонность, полнота и объективность предварительного расследования как принцип уголовного процесса / А. Ахмадуллин // Законность. – 2005. − № 8. – С. 43-45.
16. Бабаева А. В. Реализация принципов уголовного процесса в стадии предварительного рассмотрения уголовного дела судьей / А. В. Бабаева // Проблеми законності. – 2003. – Вип. 64. – С. 133-139.
17. Бабич А. Орган дізнання, особа, яка провадить дізнання, і дізнавач: поняття та процесуальний статус / А. Бабич // Прокуратура. Людина. Держава. – 2005. – № 8. – С. 73-81.
18. Баулін О. В. Процесуальна самостійність і незалежність слідчого та їх правові гарантії : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 / О. В. Баулін. − Над. акад. внутр. справ України. − К., 2000. – 20 с.
19. Баулін О. В. Дізнавач як процесуально самостійний суб’єкт досудового розслідування / О. В. Баулін // Право України. – 2002. − № 4. – С. 113-117.
20. Баулін О. В. Процесуальна самостійність і незалежність слідчого та їх правові гарантії ; за ред. З.Д. Смітієнко / О. В. Баулін, Н. С. Карпов – К., 2001. – 232 с.
21. Беднарська В. М. Правосуддя на досудових стадіях / В. М. Беднарська // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності. – 2005. – № 3. – С. 280-286.
22. Бекешко С. П. К вопросу о понятии и системе общих условий производства предварительного расследования // Проблемы совершенствования советского законодательства и деятельности государственных органов. Республиканская научная конференция : тезисы / Бекешко С. П. − Белоруссия : Изд-во БГУ, 1969. − С. 184-186.
23. Берталанфи Л. Фон. Общая теория систем: критический обзор / Берталанфи Л. Фон // Исследования по общей теории систем. − М. : Прогресс, 1969. – С. 23-89.
24. Бибило В.Н. Конституционные принципы правосудия и их реализация в стадии исполнения приговора / Бибило В. Н. − Минск : Изд-во БГУ, 1986. – 160 c.
25. Бірюкова А. М. Забезпечення адвокатурою конституційного права обвинуваченого на захист у кримінальному процесі України : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 / А. М. Бирюкова. – О., 2006. − 20 с.
26. Бобырев В. Обеспечение законности при расследовании / В. Бобырев, С. Ефимичев, П. Ефимичев // Законность. – 2007. − № 12. – С. 28-31.
27. Божьев В. Процессуальное руководство производством предварительного следствия / В. Божьев // Уголовное право. – 2008. − № 3. – С. 65-69.
28. Божьев В. Состязательность на предварительном следствии / В. Божьев // Законность. – 2004. − № 1. – C. 3-6.
29. Божьев В. П. Процессуальная самостоятельность и независимость следователя: история и современность / В. П. Божьев, А. И. Трусов // Проблемы формирования социалистического правового государства : труды Академии. − М. : Акад. МВД СССР, 1991. − С. 118-124.
30. Бойко В. Про зміцнення гарантій права обвинуваченого на захист у стадії виконання вироку / В. Бойко // Вісник Львівського університету. Серія юридична. – 2001. – Вип. 36. – С. 533-535.
31. Бондаренко А. Закладення основ змагальності в процесуальну форму досудового провадження в Україні: деякі питання / А. Бондаренко // Право України. – 2006. − № 11. – С. 65-69.
32. Бринцев В. Досудове слідство: судовий слідчий чи “следственный судья”? / Б. Бринцев // Право України. – 1997. – № 7. – С. 7-9.
33. Брынцев В. Д. Защита прав и законных интересов человека в уголовном судопроизводстве (судебные прецеденты, комментарий практики, образцы процессуальных документов) / В. Д. Брынцев, В. Г. Чернухин. – Х. : Ксилон, 2000. – 420 c.
34. Брынцев В. Д. Судебный контроль (теория и практика) / В. Д. Брынцев, В. Г. Чернухин. – Х. , 2001. – 204 с.
35. Бурмистров К. Д. Роль прокурорского надзора в обеспечении социалистической законности / Бурмистров К. Д. − М., 1979. – 69 с.
36. Быков В. М. Принципы уголовного процесса по Конституции РФ 1993 г. / В. М. Быков // Российская юстиция. – 1994. − № 8. – С. 8-9.
37. Ванеева Л. А. К вопросу о теоретических и методологических основах исследования принципов уголовного судопроизводства / Л. А. Ванеева // Право и политика. – 2007. − № 6. – C. 116-121.
38. Вапнярчук В. Поняття органів дізнання та їх компетенція / В. Вапнярчук // Юридичний радник. – 2005. − № 3. – C. 88-90.
39. Вапнярчук В. В. Правовідносини особи, яка провадить дізнання, з начальником органу дізнання при розслідуванні кримінальних справ / В.В. Вапнярчук // Проблеми законності. – 1999. – Вип. 39. – C. 191-195.
40. Вапнярчук В. В. Процесуальне становище особи, яка провадить дізнання: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 / В. В. Вапнярчук. – Х., 2000. – 20 с.
41. Васильев О. Л. Изменения в уголовном процессе (лето 2007 г.): совершенствование предварительного расследования или очередной шаг к ослаблению прокуратуры? / О. Л. Васильев // Вестник Московского университета. Серия Право. – 2008. − № 2. – C. 23-34.
42. Викторов Б. А. Общие условия предварительного следствия в советском уголовном процессе / Викторов Б. А. – М. , 1971. – 60 с.
43. Влезько Д. А. Проблемы организационных функций начальника следственного отделения (отдела) в расследовании : автореф. дис. на соскание научн. степени канд. юрид. наук. / Влезько Д. А. – Краснодар, 2002. – 24 с.
44. Волошина В. К. Всебічність, повнота й об’єктивність дослідження обставин справи як міжгалузевий принцип у кримінальному судочинстві / В. К. Волошина // Підприємництво, господарство і право. – 2008. − № 7. – С. 134-136.
45. Волошина В. К. Принцип незалежності суддів і підкорення їх тільки закону: особливості реалізації у стадії досудового розслідування / В. К. Волошина // Актуальні проблеми юридичної науки : зб. тез міжнар. наук. конф. “Сьомі осінні юридичні читання” (м. Хмельницький, 28−29 листопада 2008 року): у 4 ч. – Ч. 4: “Кримінальне право. Кримінологія. Кримінально-виконавче право. Кримінальний процес. Криміналістика. Судова експертиза”. – Хмельницький : Вид. Хмельн. ун. управління та права, 2008. − С. 154-155.
46. Вопросы прокурорского надзора за предварительным следствием и дознанием // Социалистическая законность. – 1954. − № 4. – С. 52-62.
47. Ворожцов С. Принципы кассации по новому УПК / С. Ворожцов // Российская юстиция. − 2002. − № 12. – C. 14-16.
48. Выдря М. М. Расследование уголовного дела – функция уголовного процесса / М. М. Выдря // Советское государство и право. – 1980. – № 9. –
С. 78-82.
49. Гаврилов Б. Я. Обеспечение конституционных прав человека и гражданина в досудебном производстве : учеб.-метод. пособ. / Б. Я. Гаврилов. − М. : Моск. психолого-социальный ин-т , 2003. – 366 c.
50. Галузо В. Н. Судебный контроль за законностью и обоснованностью содержания под стражей подозреваемых и обвиняемых на стадии предварительного расследования : автореф. дис. на соискание науч. степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 “Уголовный процесс, криминалистика и судебная экспертиза” / В. Н. Галузо. – М., 1995 – 29 с.
51. Гловюк І. В. Слідчий суддя як суб’єкт судової діяльності у досудовому провадженні / І. В. Гловюк // Актуальні проблеми політики : зб. наук. праць / голов. ред. С. В. Ківалов; відп. за вип. Л. І. Кормич. – О. : Фенікс, 2008. – Вип. 33. – С. 184-190.
52. Гловюк І. В. Судова діяльність у досудовому провадженні : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 “Кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза” / І. В. Гловюк. – О., 2008. – 20 с.
53. Голунский С. А. К вопросу о реформе предварительного расследования / С. А. Голунский // Проблемы социалисти¬ческого права. − 1938. − № 4. − С.10-18.
54. Гомьен Д. Европейская конвенция о правах человека и Европейская социальная хартия: Право и практика / Гомьен Д., Харрис Д., Зваак Л. − М., 1998. − 600 с.
55. Гончаренко В. Г. Деякі зауваження у зв’язку з прийняттям нового Кримінально-процесуального кодексу України / В. Г. Гончаренко // Вісник Академії правових наук України. – 2003. − № 2-3. – C. 698-710.
56. Гордін Л. Я. Кримінально-процесуальні проблеми створення та діяльності слідчо-оперативних груп : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 “Кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза” / Л.Я. Гордін. – Х., 2008. – 18 с.
57. Горя Н. Принцип состязательности и функции защиты в уголовном процессе / Н. Горя // Советская юстиция. – 1990. − № 7. – C. 22-23.
58. Господарський процесуальний кодекс України // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 6. – Ст. 56.
59. Гревнова И. А. Некоторые содержательные аспекты уголовно-правового принципа / И. А. Гревнова // Следователь. − 2001. − № 3. – С. 2-4.
60. Гриненко А. В. Система принципов и цель производства по уголовному делу / А. В. Гриненко // Правоведение. – 2000. − № 6. − C. 179-192.
61. Гриненко А. В. Принцип презумпции невиновности и его реализация в досудебном уголовном процессе / Гриненко А. В., Кожевников Г. К., Шумилин С. Ф. – Х. : Консум, 1997. − 97 с.
62. Гродзинский М. М. Укрепление законности и вопросы уголов¬ного процесса / М. М. Гродзинский // Советское государство и право. − № 3.− 1956. − С. 89-97.
63. Громов Н. А. Уголовный процесс России : учеб. пособ. / Громов Н. А. − М. : Юрист , 1998. – 551 с.
64. Громов Н. А. Вновь открывшиеся обстоятельства в уголовном процессе / Громов Н. А. – М. : Спарк, 1999. – 220 c.
65. Громов Н. А. Принципы уголовного процесса, их понятие и система / Н. А. Громов, В. В Николайченко // Государство и право. – 1997. − № 7. – С. 33-40.
66. Грошевий Ю. М. Органи судової влади в Україні / Ю. М. Грошевий, І. Є Марочкін. – К. : Ін Юре, 1997. – 20 с.
67. Грошевий Ю. М. Проблеми удосконалення законодавства, що регулює кримінально-процесуальну діяльність / Ю. М. Грошевий // Вісник Академії правових наук України. – 2003. – № 2-3. – С. 686-698.
68. Гузела М. Контроль за законністю дій і рішень органів досудового розслідування як самостійна функція суду / М. Гузела // Вісник Львівського університету. – Серія юридична. – 2004. – Вип. 39. – С. 443-449.
69. Гуляев А. П. Быстрота уголовного судопроизводства / А. П. Гуляев // Вопросы борьбы с преступностью. – 1973. – Вып. 18. – С. 66-83.
70. Гуляев А. П. Следователь в уголовном процессе / Гуляев А. П. – М. : Юрид. лит., 1981. – 192 с.
71. Гусев Л. Н. Процессуальное положение следователя в советском уголовном процессе / Гусев Л. Н. // Вопросы судопроизводства и судоустройства в новом законодательстве Союза ССР / под ред. С. А. Голунского. − М. : Госюриздат, 1959. – С. 301-328.
72. Гуськова А. П. О практике судебного контроля за законностью и обоснованностью применения заключения под стражу в предварительном расследовании / А. П. Гуськова, В. А. Емельянов // Российский судья. – 2004. – № 4. – С. 11-14.
73. Давиденко С. Потерпілий як суб’єкт кримінально-процесуального доказування при обранні, зміні та скасуванні запобіжних заходів / С. Давиденко // Вісник Академії правових наук України. – 2006. − № 3. – C. 256-265.
74. Давыдов М. П. Принципы советского уголовного процесса / Давыдов М. П. − Свердловск, 1957. – 51 с.
75. Даль В. Толковый словарь живого великорусского языка: в 4 т. / Даль В. – М. : Рус. яз., – 1991. – Т. 4. – 683 c.
76. Даль В. Толковый словарь живого великорусского языка / Даль В. − М., 1980. − Т. 3. − 555c.
77. Деревянкін С. Л. Зміст і значення диспозитивності як принципу кримінального судочинства / С. Л. Деревянкін // Митна справа. – 2005. – № 1. − C. 68-72.
78. Добровольская Т. Н. Принципы советского уголовного процесса (Вопросы теории и практики) / Добровольская Т. Н. − М. : Юрид. лит., 1971. − 199 с.
79. Дознание и предварительное следствие (в вопросах и ответах) : практ. пособ. / С. В. Бородин (ред.) − М. : Высшая школа МООП РСФСР науч.-исслед. и ред.-издат. отдел, 1965. − 145 с.
80. Дроздов Г. Судебный контроль за расследованием преступлений / Г. Дроздов // Советская юстиция. – 1992. – № 15-16. – С. 12-13.
81. Дроздов О. До проблеми визнання документів доказами та порядку їх отримання / О. Дроздов // Вісник прокуратури. – 2009. − № 2. – C. 90-95.
82. Дубинский А. Я. Производство предварительного расследования органами внутренних дел / Дубинский А. Я. – К. : НИ и РИО Киевской высшей школы МВД СССР им. Ф.Э. Дзержинского, 1987. – 84 с.
83. Дюрягин И. Я. К вопросу о презумпции невиновности в уголовном судопроизводстве / И. Я. Дюрягин // Актуальные проблемы советского уголовного процесса. − Свердловск, 1987. – С. 17-21.
84. Європейська хартія регіональних мов або мов меншин, ратифіковано Законом № 802-IV ( 802-15 ) від 15.05.2003 // http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=994_014
85. Жеребятьев И. Некоторые вопросы реализации правосудия в уголовном судопроизводстве / И. Жеребятьев, А. Шамардин // Уголовное право. – 2004. – № 3. – С. 82-84.
86. Жогин Н. В. Предварительное следствие в советском уголовном процессе / Н. В. Жогин, Ф. Н. Фаткуллин. – М., 1965. – 368 с.
87. Жуковский В. М. Процессуальная независимость следователя и некоторые ее гарантии / В. М. Жуковский // Предварительное следствие в условиях правовой реформы : сб. науч. трудов / ред. кол.: Шадрин В. С. [и др.]. – Волгоград, ВСШ МВД СССР, 1991. – 136 с.
88. Заднепровский А. Нужна ли Украине классическая адвокатура / А. Заднепровский // Юридическая практика. – 2001. – 7 февр. − C. 6.
89. Зажицкий В. И. Правовые принципы в законодательстве Российской Федерации / В. И. Зажицкий // Государство и право. – 1996. − № 11. − С. 90-95.
90. Про банки і банківську діяльність: Закон України від 7 грудня 2000 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 5-6. – Ст. 30.
91. Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві: Закон України від 23 грудня 1993 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 11. – Ст. 51.
92. Про прокуратуру: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 53. – Ст. 793.
93. Про адвокатуру: Закон України від 19 грудня 1992 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 9. – Ст. 62.
94. Про судоустрій: Закон України від 7 лютого 2007 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 27-28. – Ст. 180.
95. Зейкан Я. П. Захист у кримінальній справі / Зейкан Я. П. − К. : КНТ, 2006. − 600 с.
96. Зеленецкий В. С. Принципы доследственного уголовного процесса / В. С. Зеленецкий // Весы Фемиды. – 2002. − № 1. – C. 3-12.
97. Зозулинський О. Теорія і практика бригадного методу розслідування / О. Зозулинський // Радянське право. – 1974. − № 4. – С. 37-38.
98. Золотых В. Заключение под стражу по решению суда / В. Золотых // Российская юстиция. – 2002. − № 11. – C. 10-13.
99. Иванов В. А. Дознание в советском уголовном процессе / Иванов В. А. – Л. : Изд-во ЛГУ, 1966. – 66 с.
100. Иващенко Ю. А. Роль ведомственного контроля на стадии возбуждения уголовного дела в обеспечении быстрого реагирования на преступления / Ю. А. Иващенко // Российский следователь. – 2005. − № 4. – C. 48-51.
101. Іваненко О. Процесуальна відповідальність як окремий і самостійний вид юридичної відповідальності / О. Іваненко // Право України. – 2006. − № 3. – C. 32-35.
102. Ісмаілова Л. Б. Забезпечення рівності і змагальності сторін у кримінальному судочинстві / Л. Б. Ісмаілова // Адвокат. – 2006. − № 10. – С. 16-19.
103. Ісмаілова Л. Б. Процесуальні та етико-психологічні питання забезпечення рівності сторін в кримінальному судочинстві України : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 “Кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза” / Л. Б. Ісмаілова – К., 2007. − 20 с.
104. Калугин А. Г. Сущность и формы процессуального контроля в деятельности органов предварительного расследования / А. Г. Калугин // Актуальные проблемы раскрытия и расследования преступлений: межвуз. сб. науч. трудов. – Вып. 2. – Красноярск, 2000. – С. 3-10.
105. Кальницкий В. В. Ведомственный процессуальный контроль за деятельностью следователей внутренних дел : автореф. дис. на соискание науч. степени канд. юрид. наук / В. В. Кальницкий. – М., 1982. – 24 с.
106. Карнаухов О. В. Забезпечення доведеності вини – конституційний принцип кримінального судочинства / О. В. Карнаухов // Вісник Національного університету внутрішніх справ. – 2006. – Вип. 33 – С. 19-25.
107. Касумов Ч. С. Презумпция невиновности в советском праве / Касумов Ч.С . – Баку : Элм, 1984. – 139 c.
108. Каткова Т. В. Проблеми реалізації принципу безпосередності дослідження доказів на досудовому слідстві : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 “Кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза”/ Т. В. Каткова. – Х., 1997. – 17 с.
109. Кашепов В. П. Институт судебной защиты прав и свобод граждан и средства ее реализации / В. П. Кашепов // Государство и право. – 1998. − № 2. – C. 66-71.
110. Кирій Л. Сутність, поняття і значення відомчого контролю при вирішенні питання про відмову у порушенні кримінальної справи / Л. Кирій // Право України. – 2005. – № 4. – C. 66-69.
111. Климчук М. Відомчий контроль під час розслідування злочинів про порушення правил дорожнього руху / М. Климчук // Підприємництво, господарство і право. – 2006. − № 3. – C. 139-142.
112. Кобликов А. С. Законность – конституционный принцип советского уголовного судопроизводства / Кобликов А.С. − М., 1979. – 200 с.
113. Кобликов А. С. Принципы уголовного процесса / А.С. Кобликов // Уголовный процесс Российской Федераци. – М., 1995. – 382 с.
114. Кобликов А. С. Судебное разбирательство / Кобликов А.С. – М., 1958. – 75 с.
115. Кобликов А. С. Учебник уголовного процесса / Кобликов А. С., Буробин В. Н., Мамыкин А. С. – М. : Спарк, 1995. – 382 с.
116. Коваленко Е. Запобіжні заходи у кримінальному судочинстві: особливості та підстави застосування / Е. Коваленко // Підприємництво, господарство і право. – 2006. − № 10. – C. 146-151.
117. Коваленко Є.Г. Кримінальний процес України : підручник / Є.Г. Коваленко, В.Т. Маляренко. – К. : Юрінком інтер, 2004. – 688 с.
118. Ковальчук С. О. Здійснення захисту у кримінальних справах на засадах змагальності та диспозитивності : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 “Кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза” / С. О. Ковальчук. – О., 2007. – 20 с.
119. Ковтун Н. Н. Судебный контроль в уголовном судопроизводстве России / Н. Н. Ковтун. – Н. Новгород : Нижегородская правовая академия, 2002. – 331 с.
120. Кодекс адміністративного судочинства // Відомості Верховної Ради України. – 2005. – № 35-36, № 37. – Ст. 446.
121. Кожевников И. Принципы состязательности и равноправия сторон в уголовном процессе / И. Кожевников // Российская юстиция. – 2000. − № 12.
122. Колодій А. М. Принципи права України / Колодій А. М. – К. : Юрінком, 1998. – 208 с.
123. Колоколов Н. А. Судебный контроль в стадии предварительного расследования: реальность, перспективы / Н. А. Колоколов // Государство и право. – 1998. – № 11. – С. 31-39.
124. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод // Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=995_004
125. Кондратьєв О. В. Завдання та форми судового контролю / О. В. Кондратьєв // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності. – 2003. – № 3. – С. 189-193.
126. Конституционные основы правосудия в СССР / под ред. В. М. Савицкого. – М. : Наука, 1981. – 360 с.
127. Конституція України // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.
128. Копетюк М. Правові аспекти процесуальної самостійності та незалежності слідчого / М. Копетюк // Підприємництво, господарство і право. – 2008. − № 12. – C. 174-177.
129. Корчева Т. В. Проблеми діяльності захисника в досудовому провадженні та в суді першої інстанції / Корчева Т. В. – Х., 2007. – 200 с.
130. Кострюкова В. І. Щодо співвідношення принципу презумпції невинуватості з принципом забезпеченості доведеності вини / В. І. Кострюкова // Актуальні проблеми держави та права. − Вип. 10. − С. 77-85.
131. Кострюкова В. І. Принцип обеспечения доказанности вины в общей системе принципов уголовного судопроизводства / В. І. Кострюкова // Актуальні проблеми держави і права. – 1999. – Вип. 6. – Ч. 1. – C. 296-303.
132. Криминалистика: учеб. для вузов МВД РФ / под ред. проф. А. Ф. Волынского. – М. : ЮНИТИ : Закон и право, 1999. − 615 с.
133. Кримінальний кодекс України // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 25-26. – Ст. 131.
134. Кримінальний процес України : підруч. для студ. юрид. вищих спец. закл. освіти / за ред. Ю. М. Грошевого та В. М. Хотенця. – Х. : Право, 2000. – 496 с.
135. Кримінальний процес України: практикум : навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / за ред. В. Т. Нора. – К. : Видавн. Дім Ін Юре, 2008. − 232 с.
136. Кримінально-процессуальний кодекс України // Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1001-05
137. Кримінально-процесуальне право України : підручник / за заг. ред. Ю. П. Аленіна. – Х. : ТОВ “Одіссей”, 2009. – 816 с.
138. Крылов И. Ф. Розыск, дознание, следствие / И. Ф. Крылов, А. И. Бастрыкин. – Ленинград, 1984. – 217 с.
139. Крысин Л. П. Толковый словарь иноязычных слов / Крысин Л. П. – М. : Рус. яз., 1998. – 847 с.
140. Кудрявцева А. В. О понятии принципа в уголовном процессе / А. В. Кудрявцева, Ю. Д. Лившиц // Правоведение. – 2001. − № 4. – С. 162-170.
141. Кузнецова О. Е. Конституционно-правовые основы судебного контроля судов общей юрисдикции / О. Е. Кузнецова // Российский судья. – 2004. – № 5. – C. 5-7.
142. Кузьмина О. В. Концептуальные основы реформирования уголовного судопроизводства в Российской Федерации / О. В. Кузьмина // Правоведение. – 2004. – № 2. – С . 123-132.
143. Кузьмічов В. С. Слідча діяльність: сутність, принципи, криміналістичні прийоми та засоби здійснення : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора юрид. наук : спец. 12.00.09 / В. С. Кузьмічов. − К.,1996. − 36 с.
144. Кузьмічов В. С. Слідча діяльність: характеристика та напрями удосконалення : монографія / В. С. Кузьмічов, Ю. М. Чорноус. – К. : ЗАТ “НІЧЛАВА”, 2005. – 448 с.
145. Кулаков В. В. Проблеми організації роботи апарату обласної прокуратури по нагляду за додержанням законів, органами, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, дізнання та досудове слідство : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 / В. В. Кулаков– Х., 1999. − 20 с.
146. Кулініч О. О. Загальні положення про інформацію з обмеженим доступом у цивільному праві : монографія / Кулініч О. О. – О. : Вид. Букаєв Вадим Вікторович, 2008. − 242 c.
147. Курс советского уголовного процесса. Общая часть / под ред. А. Д. Бойкова, И. И. Карпеца. − М. : Юрид. лит., 1989. – 638 c.
148. Куцин М. М. Функції суду як органу судової влади у кримінальних справах / М. М. Куцин // Часопис Київського університету права. – 2006. – № 1. – С. 148-154.
149. Ларин А. М. О принципах уголовного процесса и гарантиях прав личности в проектах УПК 1997 г. / А. М. Ларин // Российская юстиция. − 1997. − № 9. – С. 9-11.
150. Ларин А. М. Расследование по уголовному делу. Планирование и организация / Ларин А. М. − М. : Юрид. лит., 1970. − 224 с.
151. Ларин А. М. Расследование по уголовному делу: процессуальные функции / Ларин А. М. – М. : Юрид. лит., 1986. – 160 с.
152. Ларин А. М. Уголовный процесс: структура права и структура законодательства / Ларин А. М. – М. : Наука, 1985. – 239 с.
153. Леоненко М. Забезпечення прав обвинуваченого в аспекті реалізації принципу національної мови кримінального судочинства / М. Леоненко // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні : матеріали ІХ регіональної науково-практичної конференції (13−14 лютого 2003 р.). – Л., 2003. – С. 516-521.
154. Леоненко М. І. Принцип національної мови судочинства в аспекті реалізації прав обвинуваченого / М. І. Леоненко // Проблема правознавства та правохоронної діяльності. − 2002. − № 4.− С. 96-109.
155. Леоненко М. І. Принцип націон