РЕАЛІЗАЦІЯ ПРАВ ЛЮДИНИ ТА ГРОМАДЯНИНА В КОНТЕКСТІ ЗАХИСТУ ПРАВ ПАЦІЄНТА: ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВИЙ АСПЕКТ

brief description

ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

ГАЛАЙ ВІКТОРІЯ ОЛЕКСАНДРІВНА

УДК [342.726:614.253.83]001.891.3

РЕАЛІЗАЦІЯ ПРАВ ЛЮДИНИ ТА ГРОМАДЯНИНА В КОНТЕКСТІ ЗАХИСТУ ПРАВ ПАЦІЄНТА: ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВИЙ АСПЕКТ

12.00.01 – теорія та історія держави і права;
історія політичних і правових учень

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник:
доктор юридичних наук, професор Стеценко Семен Григорович

Київ - 2009

ЗМІСТ

ВСТУП ………………………………………………………………………..3

РОЗДІЛ 1. ПРАВА ЛЮДИНИ ТА ГРОМАДЯНИНА У СФЕРІ МЕДИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ………………………………………………………..12

1.1. Поняття та правове положення людини і громадянина при зверненні за медичною допомогою (правовий статус пацієнта)…………………................12
1.2. Теоретико-правова характеристика загальних та спеціальних прав пацієнта ……………………………………………………………………………..25
Висновки до першого розділу ……………………………………………...41

РОЗДІЛ 2. ЮРИДИЧНИЙ КОНФЛІКТ ЯК ПІДСТАВА ДЛЯ ЗАХИСТУ ПРАВ ПАЦІЄНТІВ………………………………………………………………... 44

2.1. Дефект надання медичної допомоги як передумова юридичного конфлікту між медичним персоналом та пацієнтом……………………………...44
2.2. Юридична відповідальність медичних працівників як наслідок юридичного конфлікту……………………………………………………………..53
Висновки до другого розділу ……………………………………..……..….74

РОЗДІЛ 3. СПОСОБИ ЗАХИСТУ ПРАВ ПАЦІЄНТІВ ………………..….76

3.1. Оскарження у механізмі захисту прав пацієнтів………………..……. 76
3.2. Захист прав пацієнтів через звернення до інститутів судочинства…..91
3.3. Застосування примирювальних процедур як спосіб розв’язання спорів між медичним персоналом та пацієнтом.………………………………………...124
3.4. Звернення за захистом прав до недержавних організацій...................147
Висновки до третього розділу …………………………..………………....175

ВИСНОВКИ ………………………………………………………………...179

ДОДАТКИ…………………………………………………………………...182

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ …………………..……………....189

ВСТУП
Актуальність теми. На сучасному етапі розвитку суспільства надзвичайної актуальності набуває проблема правового регулювання відносин у сфері охорони здоров’я. Реалізація прав людини та громадянина, їх захист у випадку порушення, приведення законодавства про охорону здоров’я у відповідність до загальноєвропейських стандартів є важливою правовою гарантією держави.
Розглядаючи пацієнта як людину, яка звернулася за медичною допомогою, відмітимо слабку обізнаність у правах та способах їх захисту. Це можна пояснити відсутністю знань стосовно прав людини, низьким рівнем правової культури пересічного громадянина.
У незадовільному стані реалізації прав пацієнта можна прослідкувати й інші причини, які не залежать від конкретної людини. Це, зокрема, відсутність достатньої інформації про державні та недержавні органи, до яких можна звернутися пацієнту у випадку порушення його прав, складність системи способів вирішення юридичного конфлікту між медичним працівником та пацієнтом.
Констатуємо також недостатність ґрунтовних наукових робіт, які б охопили весь спектр правового регулювання прав людини у сфері охорони здоров’я, а також розробили б нові підходи до визначення прав пацієнтів, їх реалізації та захисту за допомогою різних способів та суб’єктів.
Науково-теоретичною базою дослідження стали праці вітчизняних та зарубіжних фахівців з теорії держави і права та інших галузей права.
Теоретико-правові питання щодо причин виникнення юридичного конфлікту, правосвідомості, правової культури, правового статусу людини та способів реалізації прав розглядали у своїх роботах С.С. Алєксеєв, Б.І. Андрусишин, В.Д. Бабкін, А.Б. Венгеров, М.М. Гуренко-Вайцман, О.В. Зайчук, Р.А. Калюжний, А.М. Колодій, С.О. Комаров, Т.Л. Кононець, В.В. Копєйчиков, М.В. Кравчук, С.М. Легуша, В.В. Лемак, О.А. Лукашева, М.І. Матузов, В.С. Нерсесянц, Ю.М. Оборотов, Н.М. Оніщенко, Н.М. Пархоменко, В.Ф. Погорілко, В.Г. Пилипчук, П.М. Рабінович, О.Г. Рогова, Р.А. Ромашов, І.М. Сирота, О.Ф. Скакун, А.В. Старостюк, С.Г. Стеценко, С.М. Тимченко, Ю.М. Тодика, М.В. Цвік, А.Є. Шевченко, В.С. Шилінгов та ін.
Проблеми нормативного врегулювання прав людини у сфері охорони здоров’я, юридичної відповідальності та способів захисту прав пацієнтів висвітлювали у своїх працях такі вчені як С.В. Агієвець, В.І. Акопов, О.Ю. Александрова, Н.Б. Болотіна, С.Б. Булеца, В.Д. Волков, М.Ф. Герасименко, З.С. Гладун, В.В. Глуховський, М.Г. Гончаров, І.Ю. Григор’єв, Л.М. Дешко, Є.П. Жиляєва, Л.М. Ліпачова, Г.Я. Лопатенков, М.М. Малеїна, А.І. Марущак, О.А. Мірошниченко, І.О. Петрова, О.М. Піщіта, О.О. Прасов, З.В. Ромовська, І.Я. Сенюта, В.В. Сергєєв, А.В. Соловйов, Р.О. Стефанчук, В.Ю. Стеценко, В.Б. Філатов, О.П. Щепін та ін.
Вагомим інструментом у захисті прав пацієнтів є залучення представників недержавних організацій та інших інститутів громадянського суспільства. Теоретичні питання щодо правового статусу, функцій недержавних організацій, їх місця та ролі у громадянському суспільстві обґрунтовували такі науковці як К.Л. Бугайчук, О.М. Ващук, О.Ю. Віннікова, В.В. Глуховський, Є.Є. Додіна, Н.М. Дорошева, Є.Ю. Захарова, М.В. Лациба, Н.Б. Метьолкіна, О.В. Мусатова, М.М. Слюсаревський та ін.
Більшість наукових досліджень присвячені, передусім, окремим правам людини у сфері охорони здоров’я, використанню традиційних способів врегулювання спорів між пацієнтами та медичним персоналом шляхом звернення до адміністрацій органів охорони здоров’я, інститутів цивільного чи кримінального судочинства та окремим питанням юридичної відповідальності за правопорушення медичних працівників.
Концепція нашого дослідження ґрунтується на характеристиці усього спектру прав людини та громадянина у сфері охорони здоров’я за допомогою теоретико-правової систематизації та аналізу шляхів захисту цих прав різними законними способами, з акцентом на тих, які, незважаючи на їх ефективність, залишаються поза увагою дослідників.
Такими способами є, зокрема, здійснення захисту прав із залученням механізмів правового регулювання інституцій громадянського суспільства. Діяльність недержавних організацій та інших громадських формувань із захисту прав пацієнтів залишається мало вивченою. Тому у нашому науковому дослідженні вона аналізується з точки зору її ефективності щодо захисту прав пацієнтів як одного з елементів правозахисного механізму держави і громадянського суспільства.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана у відповідності до плану наукової діяльності кафедри історії і теорії держави та права Запорізького національного університету „Загальнотеоретичні аспекти розвитку українського права в умовах євроінтеграції та глобалізації” (номер державної реєстрації 0106U008394). Тему дисертації затверджено науково-технічною радою Запорізького національного університету (протокол №2 від 16 жовтня 2008 р.) та уточнено науково-технічною радою Запорізького національного університету (протокол № 11 від 18 червня 2009 р.).
Дисертаційне дослідження пов’язане з виконанням указу Президента України від 6 грудня 2005 року № 1694 „Про невідкладні заходи щодо реформування системи охорони здоров’я населення”, постанови Кабінету Міністрів України від 10 січня 2002 року № 14 „Про затвердження Міжгалузевої комплексної програми „Здоров’я нації” на 2002-2011 роки”, постанови Кабінету Міністрів України від 13 червня 2007 року № 815 „Про затвердження Національного плану розвитку системи охорони здоров’я на період до 2010 року”.
Мета і завдання дослідження. Метою наукового дослідження є обґрунтування теоретичних і практичних положень, формування пропозицій щодо вдосконалення механізму реалізації прав людини та громадянина в контексті захисту прав пацієнта із використанням належних правових засобів.
Для досягнення цієї мети було поставлено наступні завдання:
– сформулювати авторське визначення поняття „пацієнт” у контексті реалізації прав людини та громадянина на медичну допомогу;
– розробити та обґрунтувати універсальну теоретико-правову класифікацію прав людини в галузі охорони здоров’я;
– визначити зміст дефектів надання медичної допомоги як передумови виникнення юридичного конфлікту між медичним персоналом та пацієнтом;
– внести пропозиції щодо вдосконалення системи юридичної відповідальності за вчинені правопорушення, розглядаючи інститут юридичної відповідальності як наслідок юридичного конфлікту;
– розкрити юридичний механізм здійснення правового захисту пацієнтів за допомогою державних та недержавних способів захисту цих прав, зокрема характеристики системи оскарження порушених прав у сфері охорони здоров’я, діючих інститутів судочинства та застосування новаційних альтернативних процедур розв’язання спорів між медичним працівником та пацієнтом;
– охарактеризувати основні правові засади діяльності недержавних організацій із захисту прав пацієнтів та інших інституцій громадянського суспільства і здійснити теоретико-правову класифікацію цих організацій;
– розробити систему критеріїв ефективності застосування способів захисту прав пацієнтів.
Об’єкт дослідження – суспільні відносини, які виникають у галузі охорони здоров’я і стосуються реалізації прав людини і громадянина.
Предмет дослідження – особливості реалізації прав людини та громадянина в контексті захисту прав пацієнта із залученням державних органів та інституцій громадянського суспільства.
Методи дослідження. Методи дослідження обрано з урахуванням мети та завдань, а також предмета і об’єкта наукового дослідження. Методологічною основою є система філософських, загальнонаукових, конкретно-наукових і спеціально-наукових методів.
Філософські методи дали змогу визначити зміст правовідносин у галузі охорони здоров’я, розглянути права людини та громадянина при зверненні за медичною допомогою (правовий статус пацієнта) (підрозділ 1.1. та 1.2.) і способи його захисту у взаємозв’язку (розділ 3).
Для загальнотеоретичного аналізу системи прав пацієнтів (підрозділ 1.1.), видів юридичної відповідальності (підрозділ 2.2.), способів захисту прав (підрозділ 3.2.) застосовувалися методи міждисциплінарного дослідження. З метою дослідження і формулювання правового визначення понять „пацієнт”, „права пацієнта” (підрозділ 1.1.), „дефекти надання медичної допомоги” (підрозділ 2.1.) було застосовано методи аналізу і синтезу.
Порівняльно-правовий метод використовувався для аналізу накопиченого досвіду країн Європи щодо реалізації та захисту прав пацієнта, залучення до цієї діяльності інструментарію недержавного сектору (підрозділи 3.3., 3.4.).
За допомогою методу системно-структурного дослідження характеризувалися види юридичної відповідальності за порушення прав пацієнта (підрозділ 2.2.) та систему способів захисту прав пацієнта у діяльності недержавних організацій (підрозділ 3.4.).
Зі спеціально-наукових методів було використано спеціально-юридичний, формально-правовий та інші, які дали змогу детально розглянути юридичний конфлікт як підставу захисту прав пацієнтів (підрозділ 2.1.).
Емпіричну базу дослідження склали проведені опитування:
1) 106 громадян, які зверталися за юридичною допомогою до громадських інституцій, що займаються правозахисною діяльністю у сфері медицини;
2) 84 представників юридичних клінік вищих навчальних закладів України та країн СНД;
3) 26 провідних зарубіжних вчених та практиків з недержавного сектора у галузі медичного права на міжнародному круглому столі (березень 2008 р., Карлів університет, м. Прага).
4) 14 представників постійно діючих третейських судів в Україні.
Дисертант використав у науковому дослідженні досвід захисту прав пацієнтів недержавними організаціями: „Київським правозахисним альянсом”, „Всеукраїнською Радою захисту прав та безпеки пацієнтів”, „Фундацією медичного права та біоетики України”.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що:
вперше:
– визначено та обґрунтовано систему способів захисту прав пацієнтів, складовими якої є не лише державні, але і громадські механізми (медіація, третейське судочинство, діяльність спеціалізованих громадських організацій та інших громадських формувань);
– здійснено класифікацію способів захисту прав пацієнтів, серед яких виокремлюється: система оскарження порушених прав у сфері охорони здоров’я; звернення до інститутів судочинства; застосування примирювальних процедур; звернення до недержавних організацій;
– запропоновано авторську універсальну класифікацію прав людини у сфері охорони здоров’я: конституційно визначені права людини і громадянина; загальні та спеціальні права пацієнтів;
– узагальнено систему критеріїв ефективності звернень пацієнтів за захистом порушених прав у сфері охорони здоров’я за допомогою того чи іншого способу захисту прав;
– розкрито основні правові засади діяльності і теоретико-правову класифікацію недержавних організацій та інших інституцій громадянського суспільства, що займаються захистом прав пацієнта;
– обґрунтовано роль юридичних клінік вищих навчальних закладів як інституцій громадянського суспільства, які поєднують правозахисну діяльність у сфері захисту прав пацієнтів з підготовкою кваліфікованих юристів;
удосконалено:
– теоретико-правові положення щодо видів дефектів надання медичної допомоги, відповідно до яких у системі медичних дефектів пропонується замість категорії „професійний злочин” вживати поняття „професійне правопорушення”, що охоплює як проступки, так і професійні злочини;
– методологічні положення про захист прав пацієнтів шляхом застосування звернення до Європейського Суду з прав людини та аналіз судових рішень;
отримали подальший розвиток:
– теоретико-правове визначення поняття „пацієнт” – це людина незалежно від віку, статі, расової належності, віросповідання, національності, стану здоров’я та інших чинників, яка реалізує своє право на отримання медичної допомоги;
– положення стосовно дисциплінарної відповідальності медичних працівників за невиконання чи неналежне виконання професійних обов’язків, зокрема, розширення практики застосування додаткових видів стягнень (зауваження, тимчасове відсторонення від виконання посадових обов’язків);
– загальні положення щодо залучення фахівців громадського сектору до розгляду скарг на неякісне надання медичної допомоги в органах виконавчої влади.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що викладені в дисертації положення, висновки та пропозиції можна використовувати:
– у науково-дослідній роботі – для подальших наукових розробок щодо проблем забезпечення прав і свобод людини, медичних правовідносин та вдосконалення інститутів громадянського суспільства;
– у навчальному процесі – для проведення занять в юридичних та медичних закладах освіти у процесі викладання навчальних дисциплін „Теорія держави і права”, „Цивільне право”, „Право соціального забезпечення”, „Медичне право України” та інших дисциплін цього спрямування, а також під час розробки навчальних посібників, підручників, методичної літератури (акт впровадження в Національній академії прокуратури України від 15.09.2009 р.);
– у правотворчості – для вдосконалення законодавства шляхом внесення змін до законів у сфері охорони здоров’я і розробки законопроектів, що стосуються захисту прав пацієнтів та діяльності громадських організацій медико-правового спрямування; вдосконалення нормативно-правових основ застосування юридичної відповідальності за правопорушення медичних працівників;
– у правозастосуванні – для вдосконалення практичної діяльності судових органів, державних органів сфери охорони здоров’я;
– у правозахисній роботі – для юристів громадських організацій, які займаються захистом прав людини в сфері охорони здоров’я (акт впровадження в громадській організації „Київський правозахисний альянс” від 20.06.2009 р.);
– у правопросвітницькій роботі – для розробки тематичних лекцій, семінарів, інтерактивних тренінгів з питань медичного права та захисту прав пацієнтів (акт впровадження в юридичній клініці Навчально-наукового інституту підготовки кадрів громадської безпеки та психологічної служби Київського національного університету внутрішніх справ України від 01.09.2009 р.).
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійним дослідженням автора. У наукових працях, виконаних у співавторстві, дисертант опрацьовував положення, пов’язані з теоретико-правовою характеристикою прав пацієнта та способів їх захисту. Науковий доробок співавторів у дисертації не використовувався.
Апробація результатів дисертації. Результати дисертаційного дослідження оприлюднювалися у виступах і доповідях на міжнародних та всеукраїнських науково-практичних форумах: „Адміністративне право і процес: шляхи вдосконалення законодавства і практики” (м. Київ, 2006 р.), „Медичне право України: проблеми становлення і розвитку” (м. Львів, 2007 р.), „Від громадянського суспільства – до правової держави” (м. Харків, 2007 р.), „Взаємодія міліції з громадськими формуваннями та населенням щодо охорони громадського порядку” (м. Київ, 2008 р.), „Розвиток медичного права в країнах Східної Європи 2008: Запрошення до діалогу” (м. Прага, 2008 р.), „Медичне право України: правовий статус пацієнтів в Україні та його законодавче забезпечення (генезис, розвиток, проблеми і перспективи вдосконалення)” (м. Львів, 2008 р.), „Медичне право України: проблеми управління та фінансування охорони здоров’я” (м. Львів, 2009 р.), „Правоосвітницька діяльність юридичних клінік на базі вищих навчальних закладів” (м. Дніпропетровськ, 2009 р.).
Публікації. Результати дисертаційного дослідження опубліковані у п’ятнадцяти працях, з яких: три навчальні посібники; чотири статті у виданнях, що визначені ВАК України як фахові з юридичних наук; 8 тез у збірниках науково-практичних конференцій.
Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів з висновками, восьми підрозділів, загальних висновків, шести додатків та списку використаних джерел (309 позицій). Загальний обсяг роботи 222 сторінки. Обсяг тексту дисертації – 181 сторінка. Додатки складаються з 7 сторінок. Список використаних джерел займає 34 сторінки.

bibliography

ВИСНОВКИ

У висновках дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі щодо обґрунтування механізму реалізації прав людини та громадянина в контексті захисту прав пацієнта із використанням належних правових засобів.
1. Сформульовано авторське визначення поняття „пацієнт” – це людина незалежно від віку, статі, расової належності, віросповідання, національності, стану здоров’я та інших чинників, яка реалізує своє право на отримання медичної допомоги.
2. Класифіковано права людини у сфері охорони здоров’я:
а) конституційно визначені права людини і громадянина у сфері охорони здоров’я: права, які безпосередньо належать до сфери охорони здоров’я; права, які опосередковано стосуються охорони здоров’я;
б) загальні права пацієнта: право на вибір методів лікування; право на вибір лікаря (у т.ч. проведення консиліуму лікарів) та лікувального закладу; право на згоду або відмову від лікування; право на відкриту та конфіденційну інформацію про стан здоров’я (у т.ч. право на дотримання лікарської таємниці); право на медичну експертизу; права пацієнта, що знаходиться на стаціонарному лікуванні; право на забезпечення лікарськими (у т.ч. імунобіологічними препаратами) та протезними засобами.
в) спеціальні права пацієнтів: залежно від напряму медичної діяльності (наприклад, права пацієнтів (як донорів, так і реципієнтів) при трансплантації; залежно від особливостей хвороби пацієнта (наприклад, права психічно хворих; права хворих на туберкульоз); залежно від особливостей окремих груп пацієнтів (наприклад, права інвалідів; людей похилого віку; вагітних жінок та матерів).
3. З огляду на зростання останнім часом кількості пацієнтів з хворобами, які передбачають перенесення пацієнтом тяжких страждань, пов’язаних з болем різного ступеню (наприклад, онкологічні хворі), запропоновано закріпити на законодавчому рівні такі загальні права пацієнта як: право на поважне, гуманне ставлення з боку медичного персоналу; право на полегшення болю у випадках, передбачених законом.
4. Доведено, що дефект надання медичної допомоги, як правило, є передумовою юридичного конфлікту між пацієнтом та медичним працівником. Традиційна система дефектів (медична помилка, нещасний випадок та професійний злочин) є недосконалою і потребує заміни категорій „професійний злочин” на „професійне правопорушення”.
5. Обґрунтовано, що застосування юридичної відповідальності як елементу державного примусу до медичного працівника відбувається за умови виникнення юридичного конфлікту між учасниками правовідносин „пацієнт – медичний працівник” та неможливості вирішення конфлікту шляхом примирення сторін.
6. Удосконалено теоретико-правове розуміння дисциплінарної відповідальності медичних працівників за невиконання чи неналежне виконання професійних обов’язків шляхом розширення практики застосування додаткових видів стягнень (зауваження, тимчасове відсторонення від виконання посадових обов’язків);
7. Сформульована класифікація способів захисту прав пацієнтів:
а) система оскарження, за допомогою якої вирішуються правові конфлікти у сфері охорони здоров’я (до адміністрації медичного закладу; до районних відділів та обласних (міських) управлінь охорони здоров’я при місцевих державних адміністраціях; до органів та підрозділів Міністерства охорони здоров’я; до управлінь захисту прав споживачів; до органів міліції та прокуратури; до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини; до інших організацій, що мають повноваження захищати права пацієнтів);
б) звернення до інститутів судочинства (до судів загальної юрисдикції у цивільних та кримінальних справах та справах про адміністративні правопорушення, до адміністративних судів, Конституційного суду України, до Європейського суду з прав людини);
в) застосування примирювальних процедур як способів розв’язання спорів між медичним персоналом та пацієнтом (переговори „лікар (медичний заклад) – пацієнт”, залучення медіативних процедур, звернення до третейського суду;
г) звернення за захистом прав до недержавних організацій (звернення до громадських та благодійних організацій, звернення до юридичних клінік вищих навчальних закладів як перспективних інституцій захисту прав пацієнта, які поєднують правозахисну діяльність у галузі медичного права з підготовкою кваліфікованих юристів.
8. Недержавні організації із захисту прав пацієнтів класифіковано за такими критеріями: за метою діяльності; за порядком легалізації; за нормативним регулюванням; за територіальним статусом; за організаційно-правовою формою; за суб’єктною спрямованістю; за напрямами діяльності.
9. До елементів стратегії об’єднання недержавних організацій із захисту прав пацієнтів належать такі: формування єдиної концепції та установчих засад діяльності недержавних організацій; об’єднання потенціалу та накопиченого досвіду роботи громадських організацій із захисту прав пацієнтів; налагодження постійного обміну інформацією та програмної співпраці між спорідненими правозахисними організаціями усіх регіонів; об’єднання існуючих недержавних інституцій в альянси та коаліції для координації спільних ініціатив та громадського контролю; визнання потенціалу недержавних інституцій державою та активнішого залучення їх представників до участі в публічному управлінні; розширення форм наукових, просвітницьких та інших заходів, що проводяться з метою популяризації громадської правозахисної діяльності у галузі охорони здоров’я.
10. Запропоновано таку систему критеріїв ефективності застосування способів захисту прав пацієнтів: нормативна врегульованість; простота звернення; об’єм фінансових витрат пацієнта; строки вирішення питання; гарантованість державою реалізації захисту; кваліфікованість адресата звернення в юридичних аспектах справи; зацікавленість адресата звернення у реагуванні на звернення.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Булеца С.Б. Право фізичної особи на життя та здоров’я (порівняльно-правовий аспект): [монографія] / С.Б. Булеца. – Ужгород: Ліра, 2006. – 172 с.
2. Теорія держави і права. Академічний курс: Підручник / [ред. О.В. Зайчука, Н.М. Оніщенко]. – К.: Юрінком Інтер, 2006. – 688 с.
3. Венгеров А.Б. Теория государства и права: Учебник для юридических вузов / А.Б. Венгеров. – М.: Новый Юрист, 1998. – 624с.
4. Гладун З.С. Адміністративно-правове регулювання охорони здоров’я населення в Україні: [монографія] / З.С. Гладун . – К.: Юрінком Інтер, 2007. – 720 с.
5. Глуховський В.В. Забезпечення прав пацієнтів і громадян в області медицини як найбільш ефективна частина реформи охорони здоров’я в Україні / В.В. Глуховський // Стратегія реалізації державних гарантій надання медичної допомоги населенню України на засадах медичного страхування: зб. наук. праць за матеріалами наук.-практ. конф., 25-26 груд. 2001 р. Ірпінь, 2001. – С. 46-52.
6. Конституція України // Відомості Верховної Ради України. – 1996. –№ 30. – ст.141.
7. Скалецька З.С. Права пацієнтів: поняття та особливості захисту / З.С. Скалецька // Особливості правового захисту прав пацієнтів: матеріали семінару-тренінгу (част. II), (20 жовт. 2006 р.). – Київ, 2006. – С. 1 - 20.
8. Лопатенков Г.Я. Права пациента. Практические рекомендации / Г.Я. Лопатенков. – СПб.: БХВ-Петербург, 2005. – 160 с.
9. Булеца С.Б. Право фізичної особи на життя та здоров’я як об’єкт цивільно-правової регламентації: порівняльно-правовий аналіз регулювання в Україні, Угорській, Словацькій та Чеській республіках: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.03 – „Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право” / С.Б. Булеца. – Одеса, 2005. – 22 с.
10. Стеценко С.Г. Медичне право України: Підручник / Стеценко С.Г., Стеценко В.Ю., Сенюта І.Я; за заг. ред. д.ю.н., проф. С.Г. Стеценка. – К.: Всеукраїнська асоціація видавництв „Правова єдність”, 2008. – 507 с.
11. Ромашов Р.А. Правовое положение лица в сфере медицинской деятельности: проблем теории и практики / Р.А. Ромашов, М.С. Ильичева // Медичне право України: правовий статус пацієнтів в Україні та його законодавче забезпечення ( генезис, розвиток, проблеми і перспективи вдосконалення): матеріали II Всеукр. наук.-практ. конф., 17-18 квіт. 2008 р., Львів / упор. І.Я. Сенюта, Х.Я. Терешко. – Львів: Вид-во ЛОБФ "Медицина і право", 2008. – С. 273-276.
12. Проблемы общей теории права и государства: Учебник для вузов / [общ. ред. академіка РАН, д. ю. н., проф. В.С. Нерсесянца]. – М.: Норма, 2006. – 832 с.
13. Права людини в системі взаємовідносин „лікар-пацієнт” в відкритому суспільстві / [авт. уклад.: Т.К.Набухотний, В.П. Павлюк, Т.С. Макієнко, Ю.М. Скалецький]. – Київ, „Медицина України”, 2000. – 267 с.
14. Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції: Закон України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – № 40. – ст. 263.
15. Про ратифікацію Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права та Міжнародного пакту про громадянські і політичні права: затверджено указом Президії Верховної Ради Української РСР від 19 жовтня 1973 року № 2148-VIII [Електронний ресурс]. – Режим доступу до указу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/ main.cgi?nreg=2148-08.
16. Про ратифікацію Конвенції про права дитини: затверджено постановою Верховної Ради Української РСР від 27 лютого 1991 року № 789-XII // Відомості Верховної Ради Української РСР. – 1991. – № 13. – ст. 145.
17. Цивільний кодекс України // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 40-44. – ст. 356.
18. Основи законодавства України про охорону здоров’я: Закон України від 19 листопада 1992 року № 2801-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 4. – ст. 19.
19. Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні: Закон України від 21 березня 1991 року № 875-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 21. – ст. 252.
20. Про запобігання захворюванню на синдром набутого імунодефіциту (СНІД) та соціальний захист населення: Закон України від 12 грудня 1991 року № 1972-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 11. – ст. 152.
21. Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення: Закон України від 24 лютого 1994 року № 4004-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 27. – ст. 218.
22. Про судову експертизу: Закон України від 25 лютого 1994 року № 4038-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 28. – ст. 232.
23. Про донорство крові та її компонентів: Закон України від 23 червня 1995 року № 239/95-ВР // Відомості Верховної Ради України – 1995. – № 23. – ст. 183.
24. Про лікарські засоби: Закон України від 4 квітня 1996 року № 123/96-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 22. – ст. 86.
25. Про трансплантацію органів та інших анатомічних матеріалів людини: Закон України від 16 липня 1999 року № 1007-XIV // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 41. – ст. 377.
26. Про захист населення від інфекційних хвороб: Закон України від 6 квітня 2000 року №1645-III // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 29. – ст. 228.
27. Про імплантацію електрокардіостимуляторів: Закон України від 14 вересня 2000 року № 1950-III // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 43. – ст. 369.
28. Про психіатричну допомогу: Закон України від 22 лютого 2000 року № 1489- XII // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 19. – ст. 143.
29. Про боротьбу із захворюванням на туберкульоз: Закон України від 5 липня 2001 року № 2586-III // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 49. – ст. 258.
30. Про заборону репродуктивного клонування людини: Закон України від 14 грудня 2004 року № 2231-IV // Відомості Верховної Ради україни. —2005. – № 5. – ст. 111.
31. Про додаткові заходи щодо поліпшення медичної допомоги населенню України: Указ Президента України від 8 серпня 2000 року № 963/2000 // Офіційний вісник України. – 2000. – № 32. – Ст. 1344.
32. Про затвердження Міжгалузевої комплексної програми „Здоров’я нації” на 2002-2011 роки: затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 10 січня 2002 року № 14 // Офіційний вісник України. – 2002. – № 9. – Ст. 403.
33. Агиевец С.В. Теоретические проблемы правового регулирования медицинской помощи: [монографія] / С.В. Агиевец. – Гродно: ГрГУ, 2002. – 168 с.
34. Проблемы общей теории права и государства: Учебник для вузов / [общ. ред. академіка РАН, д. ю. н., проф. В.С. Нерсесянца]. – М.: Норма, 2006. – 832 с.
35. Скалецька З.С. До питання реформування законодавства щодо прав пацієнтів та їх реалізації / З.С. Скалецька // Медичне право України: правовий статус пацієнтів в Україні та його законодавче забезпечення ( генезис, розвиток, проблеми і перспективи вдосконалення): матеріали II Всеук. наук.-практ. конф., 17-18 квітня 2008 р., Львів / упор. І.Я. Сенюта, Х.Я. Терешко. – Львів: Вид-во ЛОБФ "Медицина і право", 2008. – С. 300-303.
36. Лівак П. Правові засади реалізації прав людини на медичну допомогу / Петро Лівак // Науковий вісник Національної академії державної податкової служби України. – Ірпінь, 2004. – № 4(26)2004. – С.247-255.
37. Медицинское право: Учебник / С.Г. Стеценко. – СПб.: Издательство "Юридический центр Пресс", 2004. – 572 с.
38. Сенюта І.Я. Система прав громадян України у сфері охорони здоров’я // Вісник Львівського університету. Серія юридична. – Випуск 38 / І.Я. Сенюта. – Львів, 2003. – С. 8-13.
39. Болотіна Н.Б. Пацієнт: поняття, права та обов’язки / Н.Б. Болотіна // Правова держава: щорічник наук. праць / Ін-т держави і права імені В.М. Корецького НАН України. (Вип. 14). – К., 2003. – С. 301-309.
40. Малеин Н.С. Закон и охрана здоровья граждан / Н.С. Малеин, М.Н. Малеина. – М.: Знание, 1986. – 64 с. – (Новое в жизни, науке, технике. Сер. "Право в нашей жизни". – №5).
41. Білан І. Як реалізовуватимуться права пацієнтів в Україні / Ілона Білан [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ucipr.kiev.ua/modules.php?op= modload&name= News&file=article&sid =6032561.
42. Проект Закону України „Про захист прав пацієнтів” від 6 грудня 2007 року № 1132 [Електронний ресурс]. – Режим доступу до зак.: www.rada.gov.ua: 8080/pls/ zweb_n/webproc4_1?id=&pf3511.
43. Загальна декларація прав людини від 10 грудня 1948 р. // Права людини: Міжнародні договори України, декларації, документи / [упоряд. Ю.К. Качуренко]. – [2-ге вид.]. – К.: Юрінформ, 1992. – С. 18-24.
44. Мірошниченко О.А. Право людини на життя ( теорія та практика міжнародного співробітництва): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.11 „Міжнародне право” / О.А. Мірошниченко. – Харків, 2005. – 20 с.
45. Сенюта І.Я. Медичне право: право людини на охорону здоров’я: [монографія] / І.Я. Сенюта. – Львів: Астролябія, 2007. – 224 с.
46. Сидоров П. И. Правовая ответственность медицинских работников: Учебн. Пособие / Сидоров П.Н., Соловьев А.Г., Дерягин Г.Б. – М.: МЕДпресс-информ, 2004. – 496 с.
47. Програма подання громадянам гарантованої державою безоплатної медичної допомоги: постанова Кабінету Міністрів України від 11 липня 2002 року № 955 // Офіційний вісник України. – 2002. – № 28. – Ст. 1324.
48. Щодо офіційного тлумачення положення частини третьої статті 49 Конституції України „у державних і комунальних закладах охорони здоров’я медична допомога надається безоплатно” (справа про безоплатну медичну допомогу): Рішення Конституційного Суду України від 29 травня 2002 року № 10-рп/2002 // Офіційний вісник України. – 2002. – № 23. – Ст. 1132.
49. Про затвердження переліку платних послуг, які надаються в державних закладах охорони здоров’я та вищих медичних закладах освіти: затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17 вересня 1996 року № 1138 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1138-96-%EF.
50. Про затвердження Переліку платних послуг, які надаються в державних закладах охорони здоров’я та вищих медичних закладах освіти (справа про платні медичні послуги): Рішення Конституційного Суду України від 25 листопада 1998 року № 15-рп // Офіційний вісник України. – 1998. – № 50. – Ст. 1854.
51. Малеина М.Н. Личные неимущественные права граждан: понятие, осуществление, защита / М.Н. Малеина. – М.: МЗ Пресс, 2000. – 244 с.
52. Болотіна Н.Б. Право соціального захисту: становлення і розвиток в Україні / Н.Б. Болотіна. – К.: Знання, 2005. – 381 с.
53. Про охорону навколишнього природного середовища: Закон України від 25 червня 1991 року № 1264-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 41. – ст. 546.
54. Акопов В.И. Медицинское право: книга для врачей, юристов и паціентов / В.И. Акопов. – Москва: ИКЦ „МарТ”; Ростов н/Д: Издательский центр „МарТ”, 2004. – 368 с. (Серия „Юридическая практика”).
55. Про впорядкування безоплатного та пільгового відпуску лікарських засобів за рецептами лікарів у разі амбулаторного лікування окремих груп населення та за певними категоріями захворювань: затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17 серпня 1998 року № 1303 // Офіційний вісник України. – 1998. – № 33. – Ст. 61.
56. Цивільний процесуальний кодекс України // Відомості Верховної Ради УРСР. – 2004. – № 40-41,42. – ст. 492.
57. Кримінально-процесуальний Кодекс України // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1961. – № 2. – ст. 15.
58. Медицинское право Украины: Учебное пособие / [Волков В.Д., Дешко Л.Н., Заблоцкий В.П. и др.]. – Донецк: ДонНУ, 2005. – 268 с.
59. Пипченко Б.Ю. Дискусійні аспекти надання згоди на донорство органів та тканин для трансплантації / Б.Ю. Пипченко // Медичне право України: правовий статус пацієнтів в Україні та його законодавче забезпечення ( генезис, розвиток, проблеми і перспективи вдосконалення): матеріали II Всеукр. наук.-практ. конф., 17-18 квіт. 2008 р., Львів / упор. І.Я. Сенюта, Х.Я. Терешко. – Львів: Вид-во ЛОБФ „Медицина і право”, 2008. – С. 234-239.
60. Про схвалення Концепції демографічного розвитку на 2005-2015 роки: затверджено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 2004 року № 724-р // Офіційний вісник України. – 2004. – № 41. – Ст. 2719.
61. Про схвалення Концепції Державної програми „Репродуктивне здоров’я нації на 2006-2015 роки”: затверджено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2006 року № 244-р // Офіційний вісник України. – 2006. – № 18. – Ст. 1352.
62. Проект Закону про репродуктивні права та гарантії їх здійснення №5105 від 10.02.2004 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.rada.gov.ua: 8080/pls/zweb_n/ webproc4_1?id=&pf3511=17135.
63. Проект Закону про охорону репродуктивного здоров’я №5369 від 12.07.2005 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://gska2.rada.gov.ua/ pls/zweb_n/ webproc4_1?id=&pf3511=17722.
64. Малеина М.Н. Человек и медицина в современном праве. Учебное и практическое пособие / М.Н. Малеина. – М.: Издательство БЕК, 1995. – 272 с.
65. Романовский Г.Б. Демография и проблемы правового регулирования медицинской деятельности по планированию семьи / Г.Б. Романовський // Медичне право України: правовий статус пацієнтів в Україні та його законодавче забезпечення (генезис, розвиток, проблеми і перспективи вдосконалення): матеріали II Всеукр. наук.-практ. конф, 17-18 квіт. 2008 р., Львів / упор. І.Я. Сенюта, Х.Я. Терешко. – Львів: Вид-во ЛОБФ „Медицина і право”, 2008. – С. 119-123.
66. Джочка О.П. Загальнотеоретичний аспект правового регулювання репродуктивної функції / О.П. Джочка // Медичне право України: проблеми становлення та розвитку: матеріали I Всеукр. наук.-практ. конф., 19-20 квіт. 2007 р., Львів / упор. Сенюта І.Я., Терешко Х.Я. – Львів: ЛОБФ „Медицина і право”, 2007. – С. 127-133.
67. Инструкция по содействию реализации прав человека для лиц, страдающих психическими расстройствами / ВОЗ, отдел психического здоровья и профилактики наркоманий; пер. с англ. – Киев: Сфера, 1997. – 103 с.
68. Про затвердження Державної програми „Онкологія” на 2002-2006 роки: затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2002 року № 392 // Офіційний вісник України. – 2002. – № 14. – Ст. 22.
69. Про Комплексну програму „Цукровий діабет”: Указ Президента України від 21 травня 1999 року № 545/99 // Офіційний вісник України. – 1999. – № 21. – Ст. 22.
70. Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей: Закон України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 15. – ст. 190.
71. Про військовий обов’язок і військову службу: Закон України від 25 березня 1992 року № 2232-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 27. – ст. 385.
72. Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні: Закон України від 16 грудня 1993 року № 3721-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 4. – ст. 18.
73. Про Програму „Здоров’я літніх людей”: Указ Президента України від 10 грудня 1997 року № 1347/97 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/ cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1347%2F97.
74. Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи: Закон України від 28 лютого 1991 року № 796-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 16. – ст. 200.
75. Про оптимізацію надання медичної допомоги постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи населенню в спеціалізованих медичних закладах: затверджено наказом Міністерства охорони здоров’я України від 16 жовтня 2000 року № 257 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.uazakon.com/documents/date_2f/pg_isckwd.htm.
76. Конфліктологія. Словник: поняття, категорії, терміни / [ред. М. П. Гетьманчук, П. П. Ткачук]. – Львів: ЛІСВ, 2007. – 205 с.
77. Ромашов Р.А. Юридическая конфликтологія: Учебное пособие / Р.А. Ромашов. - СПб.: Астерион, 2006. – 228 с.
78. Альтернативні підходи до розв’язання конфліктів: теорія і практика застосування / [уклад.: Гайдук Н., Сенюта І., Бік О., Терешко Х.]. – Львів: ПАІС, 2007. – 296 с.
79. Ромашов Р.А. Правовое положение лица в сфере медицинской деятельности: проблем теории и практики / Р.А. Ромашов, М.С. Ильичева // Медичне право України: правовий статус пацієнтів в Україні та його законодавче забезпечення (генезис, розвиток, проблеми і перспективи вдосконалення): матеріали II Всеукр. наук.-практ. конф., 17-18 квіт. 2008 р, Львів / упор. І.Я. Сенюта, Х.Я. Терешко. – Львів: Вид-во ЛОБФ „Медицина і право”, 2008. – С. 273-276.
80. Стеценко С.Г. Платные медицинские услуги: актуальне вопросы юридической регламентации / С.Г. Стеценко // Медицинское право. Федеральный научно-практический журнал. – 2003. – № 1. – С. 30.
81. Кравчук М.В. Теорія держави і права (Опорні конспекти): Навч. посіб. / М.В. Кравчук. – К.: Атіка, 2003. – 286 с.
82. Права і безпека пацієнтів в Україні: результати громадського моніторингу // Інформаційний вісник Міжнародного фонду „Відродження”. - 2007. - №6 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.irf.kiev.ua/ files/ukr/ news_newsletter_1267_ua_PR.pdf.
83. Стеценко С.Г. Очерки медицинского права / Стеценко С.Г., Пищита А.Н., Гончаров Н.Г. – М.: ЦКБ АН, 2004. – 170 с.
84. Скакун О.Ф. Теорія держави і права: Підручник / О.Ф. Скакун; [пер. з рос.]. – Харків: Консум, 2001. – 656 с.
85. Заварза Т.В. Специфіка юридичної відповідальності медичних працівників / Т.В. Заварза // Медичне право України: правовий статус пацієнтів в Україні та його законодавче забезпечення (генезис, розвиток, проблеми і перспективи вдосконалення): матеріали II Всеукр. наук.-практ. конф., 17-18 квіт. 2008 р., Львів / упор. І.Я. Сенюта, Х.Я. Терешко. – Львів: Вид-во ЛОБФ "Медицина і право", 2008. – С. 119-123.
86. Антонов С.В. Лікарська помилка як особливий критерій при встановленні вини медичних працівників у цивільно-правовому делікті / С.В. Антонов // Держава і право: збір. наук. праць. Юридичні і політичні науки (Випуск 18). – К.: Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2002. – С. 224-229.
87. Найда А. Професійні правопорушення медичних працівників за новим кримінальним законодавством України / А. Найда, О. Малик // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні: матеріали Х регіон. наук.-практ. конф., 5-6 лют. 2004 р. – Львів: Львівськ. нац. ун-т ім. І. Франка. – 2004. – С. 384-387.
88. Морозов А.М. Актуальні питання професійної відповідальності лікарів в сучасній Україні / А.М. Морозов, А.В. Степаненко, С.В. Кучеренко // Управління закладом охорони здоров’я. – 2007. – № 1. – С. 60-66.
89. Юридический анализ професиональных ошибок медицинских работников / [Сергеев В.В. Захаров С.О., Ардашкин А.П., Тарасов А.А.]. – Самара: "Типография "Сокол-Т", 2000. – 144 с.
90. Юридична енциклопедія: В 6 т. / [Редкол.: Ю.С. Шемшученко (голова) та ін.]. – К.: „Укр. енцикл.”. – Т.1. – 1998. – 672 с.
91. Заподіяння лікарем-акушером тяжких тілесних ушкоджень дитині під час пологів визнано казусом (випадком), що виключає кримінальну відповідальність, оскільки настання таких наслідків не було викликане його умислом чи необережністю: Ухвала Верховного Суду України вiд 11.01.2001 // Рішення Верховного Суду України. – 2002. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgibin/laws/ main.cgi?find=1&textl=1&user= 1243075113043771&text=%EA%E0%E7%F3%F1&x=9&y=8.
92. Сергеев В.В. Ответственность за врачебные ошибки / В.В. Сергеев // Развитие медицинского права в странах Восточной Европы. 2008: Приглашение к діалогу: материалы Междунар. круг. стола. – Прага, Чехия. – 2008. – С. 18-19.
93. Теорія держави і права: Навчальний посібник / [заг. ред. проф. Р.А. Ромашова, ст. наук. співробітника Н.М. Пархоменко]. – К.: КНТ, 2007. – 216 с.
94. Мордовец А.С. Юридическая ответственность и права человека / А.С. Мордовец // Правовая политика и правовая жизнь. – 2005. – № 3. – С. 139-148.
95. Нагайчук Н.Г. Правове регулювання медичного страхування / Н.Г. Нагайчук // Зб. наук. праць. Серія: Економ. науки (Випуск 13) / Черкаськ. держ. технологіч. ун-т. – Черкаси: ЧДТУ, 2005. – С. 184-187.
96. Гревцова Р.Ю. Юридична відповідальність медичних працівників за правопорушення у сфері охорони здоров’я / Р.Ю. Гревцова // Управління закладом охорони здоров’я. – 2007. – № 4. – С. 12-20.
97. Козуліна С.О. Оцінка та напрями реформування правової бази щодо попередження правопорушень медичних працівників за роки незалежності України / С.О. Козуліна // Стратегія реалізації державних гарантій надання медичної допомоги населенню України на засадах медичного страхування: зб. наук. праць за матеріалами наук.-практ. конф., 25-26 груд. 2001 р. – Ірпінь, 2001. – 253 с.
98. Стеценко С.Г. Юридическая регламентация медицинской деятельности в России (исторический и теоретико-правовой анализ): автореферат дис. на здобуття наук. ступеня докт. юрид. наук: спец. 12.00.01 „Теорія и история права и государства; история правовых учений” / С.Г. Стеценко. – Санкт-Петербург, 2002. – 52 с.
99. Права людини в Україні - 2006. XVII. Право на охорону здоров’я та медичну допомогу. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://helsinki.org.ua/index.php?id= 1187868417.
100. Бурий О.А. Насильницька трансплантація органів і тканин людини як один из видів злочинної торгівлі людьми / О.А. Бурий, Р.І. Сибірна, Ю.С. Ярмишин // Актуальні питання реформування правової системи Украіни: зб. наук. ст. за матеріалами 4 Міжнар. наук.-практ. конф., 1-2 черв.2007 р., Луцьк, у 2-х т. / уклад. Т.Д. Климчук, І.М. Якушев. - Луцьк: РВВ "Вежа" Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки. – Т.II. – 2007. – С. 166-169.
101. Глашев А.А. Медицинское право: Практическое руководство для юристов и медиков / А.А. Глашев. – М.: Волтерс Клувер, 2004. – 208 с.
102. Блинов А.Г. Эффективность уголовного законодательства Российской Федерации в сфере охраны прав и свобод пациента / А.Г. Блинов // Научные труды II Всероссийского сьезда (Национального конгресса) по медицинскому праву., 13-15 апр. 2005 г., Москва, Россия / под ред. член-корр. РАМН, проф. Ю.Д. Сергеева. – М.: НАМП, 2005. – С. 308-313.
103. Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 15 лютого 2008 року „Про хід реформування системи кримінальної юстиції та правоохоронних органів”: Указ Президента України від 8 квітня 2008 року № 311/2008 // Офіційний вісник Президента України. – 2008. – № 12. – Ст. 486.
104. Проект Концепція реформи адміністративного права України (Витяг). [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.pravo.vuzlib.net/ book_z664_page_16.html.
105. Пояснювальна записка до проекту Кодексу України про адміністративні проступки. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: gska2.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc34?id=&pf3511=18191&pf35401=52937.
106. Кодекс законів про працю України // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1971. – № 50. – ст. 375.
107. Про удосконалення амбулаторно-поліклінічної допомоги дітям в Україні (Примірне Положення про головного лікаря дитячої міської поліклініки): затверджено наказом Міністерства охорони здоров’я України від 29 листопада 2002 року № 434 [Електронний ресурс]. – Режим доступу до нак.: http://zakon.nau.ua/doc/?uid=1039.2238.0.
108. Про недоліки при наданні медичної допомоги новонародженій дитині Сальмі в акушерському відділенні ЦРЛ Уманського району Черкаської області: затверджено наказом Міністерства охорони здоров’я України від 15 лютого 2002 року № 61 [Електронний ресурс]. – Режим доступу до нак.: http://www.uazakon.com/documents/date_2m/pg_itgsow.htm.
109. Марущак А. Правове регулювання відносин щодо лікарської таємниці в Україні / А. Марущак // Юридичний радник. – 2007. – № 3. – С. 45-49.
110. Про затвердження Галузевих правил внутрішнього трудового розпорядку: затверджено наказом Міністерства охорони здоров’я України. – 2000. – № 204-о [Електронний ресурс]. – Режим доступу до нак.: http://www.moz.gov.ua/ ua/print/?docID=6886&_tpl=prn.
111. Антонов С.В. Цивільно-правова відповідальність за заподіяння шкоди здоров’ю при наданні платних медичних послуг: автореферат дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.03 „Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право” / С.В. Антонов. – Київ, 2006. – 19 с.
112. Про захист прав споживачів: Закон України від 12 травня 1991 року № 1023-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 30. – ст. 379.
113. Антонов С.В. Розмежування договірної та деліктної відповідальності за шкоду здоров’ю, заподіяну при наданні шкоди, за договором про надання медичної допомоги / С.В. Антонов // Держава і право: зб. наук. праць. Юридичні і політичні науки (Вип. 23). – К.: Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2004. – С. 331-336.
114. Кодекс Адміністративного судочинства України // Відомості Верховної Ради України. – 2005. – № 35-36, № 37. – ст. 446.
115. Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / [уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел]. – К.; Ірпінь: ВТФ "Перун", 2005. – 1728 с.
116. Словарь русского языка: В 4-х Т. / [ред. А.П. Евгеньева]. – 2-е изд., испр. и доп. – М.: Русский язык. – Т.4: С-Я. – 1984. – 794 с.
117. Обеспечение и защита прав пациента в Российской Федерации / [Филатов В.Б., Петрова И.А., Жиляева Е.П.]; под ред. О.П. Щепина, В.Б. Филатова. – М.: ГРАНТЪ, 2003. – 160 с.
118. Матвієнко А.М. Методи гарантування та захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина / А.М. Матвієнко // Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ України. – 2004. – № 5. – С. 171-177.
119. Слюсар К.С. Методи гарантування і захисту конституційних прав та свобод людини і громадянина / К.С. Слюсар // Право України. – 2006. – № 4. – С. 35-39.
120. Слюсар К.С. Механізм захисту прав людини / К.С. Слюсар // Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ України. – 2005. – № 1. – С. 192-199.
121. Дашо Т. Забезпечення та захист прав і свобод людини і громадянина – передумова формування громадянського суспільства / Т. Дашо // Актуальні проблеми реформування державного управління в Україні: матеріали щоріч. наук.-практ. конф., 20 січ. 2006 р. / наук. ред. проф. Я.Й. Малика: у 2 ч. – Львів: ЛРІДУ НАДУ, 2006. – Ч.1. – С. 88-90.
122. Бірченко Ю. Визначення поняття ефективності правових норм / Ю. Бірченко // Наукові записки. – Том 19. – Спеціальний випуск [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.library.ukma.kiev.ua/e-lib/NZ/NZV19_2001_Spets/49_birchenko_yui.pdf.
123. Галунько В.В. Ефективність діяльності суб'єктів владних повноважень із охорони суб'єктів права власності / В.В. Галунько // Персонал. – 2007. – № 3. – С. 81-83.
124. Гринюк Р. Інституційна умова реалізації принципу реальності прав і свобод людини і громадянина / Р. Гринюк // Правничий часопис Донецького університету. – 2007. – № 1(17). – С. 8-16.
125. Про інформацію: Закон України від 2 жовтня 1992 року № 2657-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 48. – ст. 650.
126. Сенюта І.Я. Адміністративно-правовий захист прав пацієнтів в Україні / І.Я. Сенюта // Адміністративне право і процес: шляхи вдосконалення законодавства і практики: зб. матер. наук.-практ. конф., 22 груд. 2006 р., Київ / ред. кол.: О.М. Джужа, В.М. Дзюба, С.Г. Стеценко [та ін.]. – К.: Київський нац. ун-т внутр. справ, 2006. – С. 225-229.
127. Про звернення громадян: Закон України від 2 жовтня 1996 року № 393/96-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 47. – ст. 256.
128. Про інформацію: Закон України від 2 жовтня 1992 року № 2657-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 48. – ст. 650.
129. Стеценко С.Г. Адміністративне право України: Навчальний посібник / С.Г. Стеценко. – К.: Атіка, 2007. – 624 с.
130. Про затвердження Положення про клінічний лікувально-профілактичний заклад охорони здоров’я: затверджено наказом Міністерства охорони здоров’я України від 5 червня 1997 року № 174 [Електронний ресурс]. – Режим доступу до нак.: http://www.uazakon.com/documents/date_a4/ pg_ienexw.htm.
131. Про удосконалення амбулаторно-поліклінічної допомоги дітям в Україні (Примірне Положення про головного лікаря дитячої міської поліклініки): затверджено наказом Міністерства охорони здоров’я України від 29 листопада 2002 року № 434 [Електронний ресурс]. – Режим доступу до нак.: http://zakon.nau.ua/ doc/?uid=1039.2238.0.
132. Семенюк І. Кожен п’ятий пацієнт – жертва помилки медиків / Інна Семенюк // ВГОРУ. – 2009. – № 4(330). – С. 5.
133. Про затвердження рекомендаційних переліків управлінь, відділів та інших структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій: затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2007 року № 996 // Офіційний вісник України. – 2007. – № 58. – Ст. 2307.
134. Про затвердження Положення про Міністерство охорони здоров’я України: постанова Кабінету Міністрів України від 2 листопада 2006 року № 1542 // Офіційний вісник України. – 2006. – № 45. – С. 39.
135. Про затвердження Порядку державної акредитації закладу охорони здоров’я: затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 15 липня 1997 року № 765 // Офіційний вісник України. – 1997. – № 29. – С. 61.
136. Яворський В. Люди відчувають більше свободи, але держава права людини не забезпечує / В. Яворський // Громадянське суспільство. – 2008. – № 5(7). – С. 2-6.
137. Про міліцію: Закон України від 20 грудня 1990 року № 565-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 4. – ст. 20.
138. Про прокуратуру: Закон України від 5 листопада 1991 року № 1789- XII // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 53. – ст. 793.
139. Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини: Закон України від 23 грудня 1997 року № 776/97-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1998. – № 20. – ст. 99.
140. Уповноважений Верховної ради України з прав людини [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ombudsman.kiev.ua.
141. Наулік Н. Інститут Омбудсмана – складова національних засобів захисту прав людини / Н. Наулік // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні: матеріали Х рег. наук.-практ. конф., 5-6 лют. 2004 р. – Львів: Львівськ. нац. ун-т ім. І. Франка, 2004. – С. 20-22.
142. Health Service Ombudsman [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.Health.ombudsman.org.ua.
143. Нечипоренко О.Л. Знайомтесь: Уповноважений Верховної Ради україни з прав людини / О.Л. Нечипоренко. – К.: [Ін-т громадян. сусп-ва], 2003. – 24 с.
144. Апанасенко Г. Чи можна управляти здоров’ям? / Геннадій Апанасенко // Дзеркало тижня. – 2005. – № 50. – С. 15.
145. Канунникова Л.В. Компенсация морального вреда / Л.В. Канунникова // Научные труды II Всероссийского сьезда (Национального конгресса) по медицинскому праву., 13-15 апр. 2005 г., Москва, Россия / под ред. член-корр. РАМН, проф. Ю.Д. Сергеева. – М.: НАМП, 2005. – С. 363-368.
146. Антонов С.В. Особливості відшкодування шкоди, заподіяної пацієнтові невдалим медичним втручанням / С.В. Антонов // Управління закладом охорони здоров’я. – 2007. – № 7. – С. 16-25.
147. Олендій Л. Психіатрія – зона високого ризику порушення прав людини / Леся Олендій // Львівська газета. – 2005. – № 671(105). – С. 7.
148. Про телебачення і радіомовлення: Закон України від 21 грудня 1993 року № 3759-XII // Відомості Верховної Ради України 1994. – № 10. – ст. 43.
149. Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди: постанова Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 [Електронний ресурс]. – Режим доступу до пост.: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=v0004700-95.
150. Рабінович П.М. Право людини на компенсацію моральної шкоди (загальнотеоретичні аспекти) / П.М. Рабінович, О.В. Грищук // Праці Львівської лабораторії прав людини і громадянина Науково-дослідного інституту державного будівництва та місцевого самоврядування Академії правових наук України / редкол.: П.М. Рабінович (гол.ред.) [та ін.]. – Серія I. Дослідження та реферати (Випуск 9). – Львів, 2006. – 140 с.
151. Обеспечение и защита прав пациента в Российской Федерации / [Филатов В.Б., Петрова И.А., Жиляева Е.П.]; под ред. О.П. Щепина, В.Б. Филатова. – М.: ГРАНТЪ, 2003. – 160 с.
152. Радул В.В. Защита прав пациентов в Омской области / В.В. Радул, О.В. Соколова // Научные труды III Всероссийского сьезда (Национального конгресса) по медицинскому праву / под. ред. члена-корр. РАМН, проф. Ю.Д. Сергеева. – М.: НАМП, 2007. – С. 355-360.
153. Ившин И.В. Проблемы использования специальных медицинских знаний при разрешении дел о возмещении вреда, причиненного ненадлежащей медицинской помощью / И.В. Ившин // Научные труды III Всероссийского сьезда (Національного конгресса) по медицинскому праву / под ред. члена-корр. РАМН, проф. Ю.Д. Сергеева. – М.: НАМП, 2007. – С. 467-471.
154. Хворостянкіна А. Європейські стандарти адміністративного процесу [Електронний ре