РЕАЛІЗАЦІЯ ЗАКОНУ В УКРАЇНІ: ЗАГАЛЬНІ ЗАКОНОМІРНОСТІ І ОСОБЛИВОСТІ

brief description

Міністерство освіти і науки України
Київський національний університет імені Тараса Шевченка

На правах рукопису

КРАВЧЕНКО МИХАЙЛО ГЕОРГІЙОВИЧ
УДК 340.12

РЕАЛІЗАЦІЯ ЗАКОНУ В УКРАЇНІ: ЗАГАЛЬНІ ЗАКОНОМІРНОСТІ І ОСОБЛИВОСТІ
12.00.01. – теорія та історія держави і права;
історія політичних і правових учень

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук
Науковий керівник:
Котюк Володимир Олександрович
кандидат юридичних наук, професор

Київ – 2012

ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………...…….…………………….3

РОЗДІЛ I. Поняття, суть, призначення і види законів України
1.1. Методологія дисертаційного дослідження та ступінь наукової розробки теми………………..…………………………………...………………………10
1.2. Поняття, основні ознаки та вимоги до якісного закону...….…...…..……...34
1.3. Класифікація законів………….………………..…………..…………..……..56
Висновки до розділу І……………………………...………....……………………77

РОЗДІЛ II. Реалізація закону: поняття, форми, умови та ефективність
2.1. Поняття і суть реалізації закону………………………………………………80
2.2. Загальна характеристика форм, меж дії та умов реалізації законів в Україні ...............................................................................................................98
2.3. Ефективність реалізації закону……………………………………………...122
Висновки до розділу ІІ...………………………………………………………….137

РОЗДІЛ III. Поняття, суть та основні види загальних закономірностей реалізації закону в Україні
3.1. Поняття та суть загальних закономірностей реалізації закону…………....140
3.2. Класифікація загальних закономірностей реалізації закону…………...….158
3.3. Особливості реалізації закону в Україні……………………………………174
Висновки до розділу ІІІ.…..………………………………………………………199

ВИСНОВКИ……………………………..………….……………...………….….202
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………….………….….206

Вступ
Актуальність теми. Реалізація законів є правовою основою нормального функціонування держави, забезпечення економічного та соціального буття українського суспільства. Крім цього, реалізація закону є завершальним, найважливішим етапом буття закону. Цей етап є підсумком законотворчої роботи, а також іспитом, який визначає якість та ефективність закону. Саме на цьому етапі можна побачити дієвість позитивних рішень та новел, які покликані на законодавчому рівні вирішити актуальні проблеми у різних сферах буття українського суспільства, усунути недосконалість чинного законодавства України. Разом із тим, видні також усі вади та прорахунки, які були зроблені при створенні закону.
Незважаючи на очевидну важливість реалізації закону для громадянина, суспільства і України, як держави, теорія реалізації закону, в сучасній юридичній літературі, досліджується у недостатньому обсязі. Сьогодні існує значна кількість досліджень на галузевому рівні, які присвячені проблемам реалізації окремих законів. Такі наукові розробки мають значну практичну цінність, оскільки присвячені аналізу конкретних проблем реалізації законів, визначення наявних дефектів чинного законодавства: юридичних колізій, прогалин в чинному законодавстві тощо. Однак, науковці, як правило, залишають поза увагою сам процес реалізації закону. Крім того, значна кількість наукових досліджень теоретичних проблем реалізації закону здійснювалася ще за радянської доби. Висновки, які були зроблені в цих роботах, є певною мірою застарілими та потребують переосмислення.
У зв’язку із цим актуальними є подальші дослідження теорії реалізації закону. Основним фактором, який істотно впливає на результати реалізації законів та на ефективність кожного закону зокрема, є процес його реалізації. Цей процес є надзвичайно складним та залежить від багатьох чинників. Важливе місце серед них займають закономірності реалізації закону. В цілому, саме знання про процес реалізації закону, його загальні закономірності та особливості може істотно вдосконалити практику реалізації законів в Україні та бути корисним для подолання різних негативних явищ, які ускладнюють процес реалізації закону: надмірної бюрократизації процесу реалізації законів; відсутності механізмів реалізації законів; низького рівня професійних знань і культури державних службовців тощо. Отже, теоретичне та практичне значення проблеми, недостатня її наукова розробка обумовили вибір теми дисертації, її структурну побудову, мету та задачі дослідження.
Теоретичною основою дослідження слугували наукові праці відомих вітчизняних правознавців: Бобровник С. В., Богачової О. В., Богінича О. Л., Грищенко А. В., Головатого С. П., Дутки Г. І., Дзейко Ж. О., Євграфова Є. П., Зайця А. П., Зайчука О. В., Ковальчука О. М., Козловського А. А., Козюбри М. І., Колодія A. M., Копєйчикова В. В., Копиленка О. П., Котюка В. О., Марчука В. М., Мельник О. М., Малишева Б. В., Мяловицької Н. А., Назаренко Є. В., Недбайла П. О., Оніщенко Н. М., Рабіновича П. М., Скакун О. Ф., Скрипнюка О. В., Тимошенко В. І., Шаповала В. М., Шемшученка Ю. С., Юзькова Л. П., Ющика О. І. та ін.
При підготовці дисертації були використані наукові ідеї в галузі теорії держави і права представників радянської та російської науки Алексєєва С. С., Гоймана В. І., Каюмова А. Д., Керімова Д. А., Козуліна І. А., Лазарєва В. В., Лукашевої Є. А., Кудрявцева В. М., Малікова М. К., Нерсесянца В. С., Решетова Ю. С., Сапуна В. А., Фаткуліна Ф. М., Халфіної Р. О., Тіхомірова Ю. О., Новика Ю. І., Сенякіна І. М., Піголкіна А. С. та ін.
Було використано праці таких представників західної правової науки, як: Ж. Бюрдо, В. Крабе, Ф. Лассаль, Г. Філліпс, М. Оріу, І. Сабо, Є. Уейд та ін.
Зв’язок роботи з науковими програми, планами, темами. Дисертацію виконано в рамках комплексних наукових досліджень Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Дисертація є складовою частиною загальної наукової теми „Механізм адаптації законодавства в сфері прав громадян України до законодавства Європейського Союзу” (тема № 06 БФ042-01, державний реєстраційний номер 0101U003579) та загальної наукової теми „Доктрина права в правовій системі України: теоретичний і практичний аспекти” (тема № 11 БФ 042 - 01, державний реєстраційний номер 0111U008337) і відповідає проблематиці наукових досліджень кафедри теорії права та держави юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Мета й задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є системне теоретико-правове дослідження загальних закономірностей, які властиві процесу реалізації законів, а також особливостей його реалізації в сучасній Україні.
Для досягнення зазначеної мети дисертантом поставлено такі задачі:
– визначити на основі сучасних досліджень в галузі теорії права ознаки та вимоги, яким має відповідати якісний юридичний закон як важливої передумови ефективності його реалізації;
– здійснити класифікацію юридичних законів;
– обґрунтувати, на основі напрацювань у сфері теорії права, авторське поняття та суть реалізації закону;
– виявити форми, межі дії та умови реалізації законів в Україні;
– проаналізувати основні проблеми ефективності реалізації законів;
– виокремити загальні закономірності реалізації законів;
– здійснити класифікацію загальних закономірностей реалізації законів;
– визначити особливості реалізації законів в Україні.
Об’єктом наукового дослідження є реалізація законів в Україні як багатоаспектна категорія.
Предметом наукового дослідження є загальні закономірності і особливості реалізації законів в Україні.
Методи дослідження. Для одержання найбільш достовірних наукових результатів були використані загальнонаукові та конкретно-наукові методи, обрані з урахуванням мети, задач, об’єкта та предмета дослідження.
Серед загальнонаукових методів було застосовано: діалектичний, системний, історичний та логічний методи наукового дослідження. Застосувавши діалектичний метод ми простежити еволюцію і сучасний стан розвитку наукових уявлень відносно вимог, які мають ставитися до закону (підрозділи 1.2 та 1.3). Використання системного методу надало можливість: а) сформувати авторську позицію про систему законодавства в Україні та визначити місце закону в цій системі; б) визначити місце реалізації закону в процесі реалізації права (підрозділи 1.2, 2.1 та 2.2). Застосування історичного методу надало можливість отримати уявлення: а) про методи реалізації законів у країнах з антиправовими режимами; б) про становлення і сучасний стан окремих видів законів (підрозділи 1.3 та 3.3). Використання логічного методу полягало у використанні таких логічних операцій, як: класифікація, аналіз та синтез. Так, класифікація законів та міжнародних договорів надала можливість отримати комплексне уявлення про ознаки та специфічні риси цих компонентів законодавства. Крім того, застосування класифікації було необхідним для визначення видів загальних закономірностей реалізації закону (підрозділи 1.3, 2.1, 2.2 та 3.2).
Серед конкретно-наукових методів були використані: метод порівняльного правознавства, структурно-функціональний та формально-юридичний методи. Застосування методу порівняльного правознавства надало можливість проаналізувати і вивчити досвід зарубіжних країн щодо: а) розуміння процесу реалізації права та його складових; б) практики реалізації законів та реалізації інших компонентів законодавства (підрозділи 2.1 та 2.2). Використання структурно-функціонального методу надало можливість проаналізувати процес реалізації окремих видів законів (підрозділ 3.3). Формально-юридичний метод було задіяно при: аналізі позицій дослідників відносно питань про: реалізацію права, ефективність реалізації закону; загальні закономірності реалізації закону, а також при аналізі змісту юридичних норм (підрозділи 1.3, 2.1, 2.2, 2.3 та 3.1).
Наукова новизна одержаних результатів. Дисертація є однією з перших в Україні комплексних монографічних досліджень загальних закономірностей та особливостей реалізації закону. Наукова новизна роботи та особистий внесок автора викладено у таких ідеях та положеннях, що виносяться на захист:
уперше:
• здійснено системний аналіз загальних закономірностей реалізації закону, запропоновано авторське визначення поняття „закономірностей реалізації закону” як виду державно-правових закономірностей, які відображають основні, об’єктивні, суттєві, сталі та систематичні зв’язки державно-правових явищ та процесів між собою, а також з іншими соціальними явищами і процесами під час виникнення, функціонування, розвитку та припинення процесу реалізації закону;
• обґрунтовано класифікацію загальних закономірностей реалізації закону за наступними критеріями:
- на підставі їхнього змісту: закономірності виникнення, функціонування і розвитку процесу реалізації закону;
- на підставі масштабу їхньої дії: закономірності, які властиві для реалізації будь-якого закону і закономірності, які властиві для реалізації певної групи законів;
- на підставі терміну їхньої дії: постійні та тимчасові;
- на підставі характеру їхнього впливу на процес реалізації закону: закономірності, які позитивно впливають на процес реалізації закону та закономірності, які негативно впливають на процес реалізації закону;
• виокремлено загальні закономірності реалізації закону:
- істотного впливу випадкових чинників на процес реалізації закону;
- поєднання впорядкованого та хаотичного в процесі реалізації закону;
- обумовленості реалізації охоронних норм порушенням регламентуючих норм;
удосконалено:
• розуміння співвідношення закономірностей реалізації права та загальних закономірностей реалізації закону, які відіграють взаємодоповнюючу роль у розкритті природи процесу реалізації закону;
• розуміння взаємозв’язків процесу реалізації закону із процесами реалізації таких складових законодавства, як акти Конституційного Суду України та міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України. Акти Конституційного Суду України є елементом механізму реалізації закону. У свою чергу закон є елементом механізму реалізації міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України;
• запропонована ідея про запровадження системи постійного державного та громадського моніторингу ефективності реалізації законів;
дістало подальшого розвитку:
• запропоновано авторське бачення реалізації закону як складного, багаторівневого процесу, метою якого є втілення приписів закону в реальні суспільні відносини у формах правомірної поведінки і діяльності: дотримання, виконання, використання, застосування, для досягнення певних, наперед визначених, позитивних результатів за допомогою системи специфічних юридичних засобів і методів;
• проведена класифікація видів реалізації закону: 1) за методами і способами реалізації законів (демократичні та антидемократичні); 2) у залежності від важливості реалізації самого закону для суспільства (першочергові та поточні).
Теоретичне і практичне значення одержаних результатів полягає в їхньому використанні:
а) у науковій діяльності – для подальшого дослідження процесу реалізації закону, а також визначення чинників, які визначають ефективність даного процесу;
б) у навчальному процесі: в процесі викладання предметів „Загальна теорія права”, „Загальна теорія держави”, „Законодавча техніка”, „Застосування правових норм” та при написанні відповідних методичних розробок;
в) у практичній діяльності – для покращення практики реалізації законів в Україні як важливої передумови для подолання негативних явищ, які обумовлюються не реалізацією законів, зокрема: правового нігілізму, негативних процесів та явищ у суспільстві та економіці України, кризи державної влади тощо. Окремі положення дослідження можуть бути корисними при вироблені методів подолання надмірної бюрократизації процесу реалізації законів, корупції та інших негативних явищ, які негативно впливають на процес реалізації законів.
Апробація результатів дисертаційного дослідження. Основні положення дисертації обговорювалися і були схвалені на засіданнях кафедри теорії права та держави юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Окремі положення дисертації були предметом обговорення на наступних науково-практичних конференціях: Науково-практична конференція „Інформаційні правовідносини та право інтелектуальної власності як інститути приватного права: четверті цивілістичні читання, присвячені пам’яті професора О.А. Підопригори” (м. Київ 25.03.2010 р.); Міжнародна науково-практична конференція студентів та аспірантів „Актуальні проблеми державотворення в Україні очима молодих учених” (м. Київ, 23.04.2010 р.); Міжнародна науково-практична конференція „Розвиток права України: від Конституції Пилипа Орлика до сьогодення” (м. Київ, 20.05.2010 р.); Міжнародна науково – практична конференція студентів та аспірантів „Актуальні проблеми державотворення в Україні очима молодих учених” (м. Київ, 21.04.2011р.); Міжнародна науково – практична конференція „Актуальні питання державотворення в Україні ” (м. Київ, 30.03.2012р.).
Публікації. Основні теоретичні положення, зроблені дисертантом за результатами наукового дослідження викладено у дев’яти публікаціях, з яких шість статей опублікованих у наукових фахових виданнях та трьох матеріалах і тезах доповідей на наукових конференціях.
Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів (9 підрозділів), висновків та списку використаних джерел (230 найменувань). Повний обсяг дисертації становить 226 сторінок, із них 205 сторінок основного тексту.

bibliography

ВИСНОВКИ

Проведене наукове дослідження дозволяє зробити такі загальні висновки:
1. Реалізація закону є ключовим питанням теорії держави і права. Вирішенням того, яким чином необхідно реалізовувати закони, займалися спеціалісти в різні епохи. Однак це питання й нині не є до кінця вирішеним. Важливою передумовою ефективності процесу реалізації закону та отримання позитивних результатів такої реалізації є якість закону. Якість закону – це комплексна категорія, яка полягає у поєднанні ознак закону, які у своїй сукупності визначають його як окремий вид нормативно-правових актів, який посідає особливе місце у системі законодавства держави, а також вимог, яким він має відповідати. Вона обумовлюється не тільки властивостями самого закону, але й економікою, політикою та іншими явищами і процесами, які впливають на закон та його реалізацію. Незважаючи на комплексну природу якості закону, існує об’єктивна необхідність у з’ясуванні власне юридичних ознак та вимог, дотримання яких є передумовою якості закону.
2. Серед груп ознак якісного юридичного закону можна назвати такі: а) ознаки, які є спільними для всіх нормативно-правових актів і, у тому числі, для законів: 1) юридичний закон регулює основні, найбільш значимі, найважливіші суспільні відносини; 2) нормативність; 3) загальнообов’язковість; 4) формальна визначеність; 5) юридичний закон має межі дії; б) ознаки юридичного закону, які хоча властиві й іншим нормативно-правовим актам, проте по відношенню до закону мають певну специфіку: 1) особливий статус суб’єктів, які приймають закон; 2) особлива процедура прийняття; 3) особлива, чітко визначена внутрішня форма та зовнішня структура; 4) особлива процедура скасування і внесення змін; в) ознака, якою закон відрізняється від інших нормативно-правових актів: найвища юридична сила.
3. Комплексна природа якості закону передбачає дотримання певних вимог, які є передумовами реалізації його приписів: 1) вимога щодо змісту приписів закону, які виявляються в необхідності адекватного відображення і узгодження в законі прав, свобод та інтересів різних суб’єктів права; 2) вимога адекватного розподілу прав та обов’язків між суб’єктами права; 3) своєчасність закону та відповідність його рівню розвитку суспільних відносин; 4) оптимальність рішення, яке покладено в основу нормативно-правового регулювання; 5) ресурсне забезпечення закону; 6) вірно сформульовані мета і завдання закону; 7) правильний вибір методу нормативно-правового регулювання; 8) гарантованість правових можливостей суб’єктів права; 9) дотримання вимог законодавчої техніки при створенні закону тощо.
4. Кожен різновид закону має свою специфіку, яка стосується його змісту, форми та об’єкту регулювання. Проте, на думку автора, важливішим є поділ законів за методами і способами реалізації законів на: демократичні та антидемократичні, та у залежності від важливості реалізації самого закону для суспільства на першочергові та поточні. Запропонована класифікація дозволяє розкрити специфічні риси реалізації відповідних видів юридичних законів.
5. Реалізація закону – це складний, багаторівневий процес, метою якого є втілення приписів закону в реальні суспільні відносини у формах правомірної поведінки і діяльності: дотримання, виконання, використання, застосування для досягнення певних, наперед визначених, позитивних результатів за допомогою системи специфічних юридичних засобів і методів. Суть реалізації закону полягає в тому, що за допомогою закону у формах правомірної поведінки і діяльності реалізуються приписи права, які складають зміст закону, для досягнення певних, наперед визначених, позитивних результатів. Процес реалізації права і реалізації закону можна співвідносити як дві системи, які частково співпадають, мають подібні завдання, цілі, функції та призначення. Ці два процеси виражають динамічний аспект правової системи держави. Закономірності реалізації права розповсюджуються на процес реалізації закону. Однак поряд із цими закономірностями існують специфічні, притаманні лише закону, закономірності його реалізації. Це обумовлюються специфічними завданнями, які стоять перед законом, ступеню забезпеченості закону, масштабами регульованих за допомогою закону суспільних відносин та іншими факторами.
6. Однією із основних проблем реалізації законів є проблема підвищення ефективності реалізації законів. Важливим фактором, який зможе істотно вплинути на підвищення ефективності реалізації законів, є запровадження системи постійного державного та громадського моніторингу ефективності реалізації законів. Суть цієї системи зводиться до постійного відшуковування різноманітних дефектів юридичних законів, які виявляють себе у процесі їхньої реалізації. Ця система допоможе поступово звільнити вітчизняну законодавчу базу від неефективних, недіючих норм та законів.
7. Загальні закономірності реалізації закону є видом закономірностей державно-правових явищ та процесів, зокрема, закономірностей права. Для них властиві певні ознаки, якими вони відрізняються від схожих та близьких за суттю явищ. До основних ознак загальних закономірностей реалізації закону можна віднести наступні: 1) такі закономірності є одноманітністю, регулярністю повторень взаємодії державно-правових явищ та процесів під час реалізації закону; 2) вони є завжди певним взаємозв’язком державно-правових явищ та процесів під час реалізації закону; 3) мають стійкий, систематичний характер; 4) існують об’єктивно; 5) відображають глибинні, істотні властивості процесу реалізації закону; 6) мають логічне обґрунтування; 7) діють у певних межах; 8) реалізуються за допомогою правомірної поведінки та діяльності; 9) визначаються на підставі аналізу практики реалізації законів.
8. Загальні закономірності реалізації закону – це вид державно-правових закономірностей, які розглядаються як об’єктивний, необхідний, суттєвий, сталий і систематичний зв’язок державно-правових явищ та процесів між собою, а також з іншими соціальними явищами і процесами під час виникнення, функціонування, розвитку та припинення процесу реалізації закону.
9. Загальні закономірності реалізації закону можна класифікувати: за їхнім змістом (закономірності виникнення, функціонування і розвитку процесу реалізації закону); за масштабом їхньої дії ( закономірності, які властиві для реалізації будь-якого закону і закономірності, які властиві для реалізації певної групи законів); за терміном їхньої дії (постійні та тимчасові); за характером їхнього впливу на процес реалізації закону (закономірності, які позитивно впливають на процес реалізації закону та закономірності, які негативно впливають на процес реалізації закону).
10. Питання про особливості реалізації законів в Україні можна розглядати з декількох позицій. Особливості реалізації законів визначається крізь призму галузевої приналежності законів. Так, можна говорити про особливості реалізації: цивільно-правових, кримінально-правових, конституційно-правових законів тощо. Особливості реалізації мають окремі види законів України, зокрема: Конституція України, конституційні закони, закони Української РСР, що не втратили чинності, забезпечуючі (оперативні) закони тощо. Критерієм для визначення особливостей реалізації закону є форма адміністративно-територіального устрою в країні, де реалізуються закони. Вона обумовлює специфіку взаємодії законів, які посідають різне ієрархічне становище у системі нормативно-правових актів держави. Україна є унітарною державою, і тому тут відсутня проблема неузгодженості реалізації приписів федеративних законів та законів суб’єктів федерації. Разом із тим, ієрархічна будова системи законодавства в Україні не позбавлена певної специфіки. Важливим критерієм для визначення особливостей реалізації законів є способи і методи, якими вони реалізуються. Україна має прагнути до реалізації законів із використанням демократичних, правових способів та методів. Із практики реалізації законів мають зникнути негативні, антиправові способи і методи реалізації законів, які все ще мають місце в Україні.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Актуальные проблемы реформирования правовой системы Российской Федерации : сб. материалов междунар. науч.-практ. конф., посвящ. 125-летию Белгор. гос. ун-та / [отв. ред.: Е. В. Новиков и др.]. — Белгород : Изд-во БелГУ, 2002. — Ч. 1. — 376 с.
2. Алексеев С. С. Общая теория права / С. С. Алексеев. — М. : Юрид. лит. — 1981. — Т. 1. — 359 с.
3. Алексеев С. С. Право на пороге нового тысячелетия : некоторые тенденции мирового правового развития — надежда и драма современной эпохи / С. С. Алексеев. — М. : Статут, 2000. — 252, [3] с.
4. Алексеев С. С. Теория права / С. С. Алексеев. — 2-е изд., перераб. и доп. — М. : Бек, 1995. — 320 с.
5. Арбузкин А. Опыт разработки конституционно-правовой типологии государств / А. Арбузкин // Конституционное право: восточноевропейское обозрение. — 2001. — № 1. — С. 25—32.
6. Афанасьев В. Т. Научное управление обществом: опыт системного исследования / В. Т. Афанасьев. — М. : Политиздат, 1973. — 392 с.
7. Беккариа Ч. О преступлениях и наказаниях / Чезаре Беккариа. — М. : Стелс : Бимпа, 1995. — 303 с.
8. Бобровник С. В. Система законодавства України: актуальні проблеми та перспективи розвитку / Бобровник С. В., Богінич О. Л. — К. : Наук. думка, 1994. — 123 с.
9. Бобровник С. В. Теоретико-правові дослідження і перспективи їх розвитку / С. В. Бобровник // Правова держава. — 2000. — Вип. 11. — С. 18—26.
10. Бобылев А. И. Механизм правового воздействия на общественные отношения / А. И. Бобылев // Государство и право. — 1999. — № 5. — С. 104—109.
11. Богачова О. В. Законотворчий процес в Україні: проблеми вдосконалення : автореф. дис. ... канд. юрид. наук / Богачова Олена Вікторівна ; Ін-т законодавства Верховної Ради України. — К., 2006. — 25 с.
12. Богуславский М. М. Международное частное право : [учеб. для вузов по специальности "Юриспруденция"] / М. М. Богуславский. — 5-е изд., перераб. и доп. — М. : Юристъ, 2004. — 602 с. — (Institutiones).
13. Ветютнев Ю. Ю. Государственно-правовые закономерности : (введение в теорию) / Ю. Ю. Ветютнев. — Элиста : Джангар, 2006. — 204 с.
14. Виндельбанд В. Нормы и законы природы / В. Виндельбанд // Дух и история : избранное / Вильгельм Виндельбанд. — М., 1995. — С. 184—208.
15. Владимирський-Буданов М. Ф. Отчет о годичной командировке 1880—1881 года / М. Ф. Владимирський-Буданов // Университетские известия. — 1881. — № 11. — С. 1—55.
16. Власенко Н. А. Закономерности развития политико-правовой реформы / Н. А. Власенко // Проблемы осуществления правовой реформы : тез. межвуз. науч.-практ. конф. / Тюмен. ун-т. — Тюмень, 1990. — С. 3—5.
17. Гавердовский А. С. Имплементация норм международного права / А. С. Гавердовский. — К. : Вища шк., 1980. — 319 с.
18. Георгіца А. З. Конституційне право зарубіжних країн : підручник / А. З. Георгіца. — Тернопіль : Астон, 2003. — 432 с.
19. Глезерман Г. Е. Законы общественного развития: их характер и использование / Г. Е. Глезерман. — М. : Прогресс, 1979. — 303 с.
20. Гойман В. И. Действие права : (методол. анализ) / В. И. Гойман. — М. : Акад. МВД РФ, 1992. — 180, [1] с.
21. Головатий С. Верховенство права : монографія : у 3 кн. / Сергій Головатий. — К. : Фенікс, 2006. — Кн. 3. — С. LXI—LXIII, 1277—1747.
22. Гончарук С. И. Объективные законы и их отражение в философии и в конкретных науках : вариант лекции по соц. философии / С. И. Гончарук // Философия и общество. — 1999. — № 3. — С. 168—181.
23. Господарський процесуальний кодекс України вiд 16 січ. 2003 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1992. — № 6. — Ст. 56.
24. Градовский А. Д. Собрание сочинений А. Д. Градовского. — 2-е изд. — СПб. : тип. М. М. Стасюлевича, 1901. — Т. 7 : Начала руского государственного права. — VI, 390, XC c.
25. Грищенко А. В. Правовий закон: питання теорії та практики в Україні : автореф. дис. ... канд. юрид. наук / Грищенко Анна Володимирівна ; Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка. — К., 2002. — 18 с.
26. Грушевицкая Т. Г. Концепции современного естествознания : учеб. пособие для студентов дневного и заоч. отд-ний вузов / Т. Г. Грушевицкая, А. П. Садохин. — М. : Высш. шк., 1998. — 381 с.
27. Гурвич Г. Д. Философия и социология права : избр. соч. / Г. Д. Гурвич. — СПб. : Издат. дом С.-Петерб. гос. ун-та, 2004. — 847, [1] с., [1] л. портр. — (Антология теории права и государства).
28. Давидюк Г. П. Социологические законы / Г. П. Давидюк // Социс. — 2001. — № 6. — С. 96—103.
29. Демків Р. Я. Закон в системі нормативно-правового регулювання діяльності міліції : автореф. дис. ... канд. юрид. наук / Демків Роман Ярославович ; Київ. нац. ун-т внутр. справ. — К., 2007. — 16 с.
30. Дзейко Ж. О. Законодавча техніка в Україні : іст.-теорет. дослідж. : монографія / Ж. О. Дзейко. — К. : Київ. ун-т, 2007. — 360 с.
31. Дмитрієв А. І. Міжнародне публічне право : практикум / А. І. Дмитрієв, А. С. Мацко, В. І. Муравйов. — К. : Юрінком Інтер, 2001. — 352 с.
32. Договор о разграничении предметов ведения и полномочий между органами государственной власти Российской Федерации и органами государственной власти Республики Бурятия (Москва, 29 августа 1995 г.) // Российские вести. — 1996. — 26 февр.
33. Договор Российской Федерации и Республики Башкортостан "О разграничении предметов ведения и взаимном делегировании полномочий между органами государственной власти Российской Федерации и органами государственной власти Республики Башкортостан" (Москва, 3 августа 1994 г.) // Российские вести. — 1996. — 22 февр.
34. Договор Российской Федерации и Республики Татарстан "О разграничении предметов ведения и взаимном делегировании полномочий между органами государственной власти Российской Федерации и органами государственной власти Республики Татарстан" (Москва, 15 февраля 1994 г.) // Российская газета. — 1994. — 17 февр.
35. Дробязко С. Г. Специфика закономерностей социалистического общенародного права и их классификация / С. Г. Дробязко // XXVI съезд КПСС и проблемы теории государства и права : [докл. конф., 19—21 окт. 1981 г. / редкол.: А. М. Васильев (отв. ред.) и др.]. — М., 1982. — С. 59—62.
36. Друянов А. Л. Место закона в системе категорий материалистической диалектики / А. Л. Друянов. — М. : Высш. шк., 1981. — 144 с.
37. Дутка Г. І. Закон у системі нормативно-правових актів України : автореф. дис. ... канд. юрид. наук / Дутка Галина Іванівна ; Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка. — К., 2003. — 18 с.
38. Дутка Г. І. Закон у системі нормативно-правових актів Україні : дис. … канд. юрид. наук / Дудка Галина Іванівна. — К., 2003. — 203 арк.
39. Евграфов П. Б. Законодательные акты СССР и их роль в укреплении социалистической законности : [учеб. пособие для спец. "Правоведение"] / П. Б. Евграфов. — К. : УМКВО, 1989. — 68 с.
40. Ермошин Г. Единой России — единое правовое пространство / Г. Ермошин // Российская юстиция. — 1999. — № 1. — С. 13—14.
41. Житловий Кодекс Української РСР вiд 30 черв. 1983 р. // Відомості Верховної Ради УРСР. — 1983. — № 28. — Ст. 573.
42. Загальна декларація прав людини вiд 15 груд. 2008 р. // Офіційний вісник України. — 2008. — № 93. — Ст. 3103.
43. Загальна теорія держави і права : навч. посіб. / за ред. В. В. Копєйчикова. — Стер. вид. — К. : Юрінком Інтер, 2000. — 312 с.
44. Заєць А. П. Правова держава в контексті новітнього українського досвіду / А. П. Заєць. — К. : Парлам. вид-во, 1999. — 248 с.
45. Земельний кодекс України вiд 25 жовт. 2001 р. // Відомості Верховної Ради України. — 2002. — № 3/4. — Ст. 27.
46. Зенков В. Н. Правосознание государственных служащих как фактор эффективного действия федеральных законов и других законодательных актов / В. Н. Зенков // Эффективность закона / отв. ред.: В. М. Сырых, Ю. А. Тихомиров. — М., 1997. — С. 61—81.
47. Зиновьев А. А. На пути к сверхобществу / Александр Зиновьев. — М. : Центрполиграф, 2000. — 637, [1] с.
48. Игнатенко Г. В. Международное право и общественный прогресс / Г. В. Игнатенко. — М. : Междунар. отношения, 1972. — 151 с.
49. Ильин В. В. Особенности законов гуманитарных наук / В. В. Ильин // Проблема закона в общественных науках / под ред. П. А. Рачкова, B. C. Манешина. — М., 1989. — С. 15—27.
50. Испанская Конституция ... от 27 дек. 1978 г. — Режим доступа: http://spalex.narod.ru/faq_s/konst.html. — Загл. с экрана.
51. Історія українського права / за ред. О. О. Шевченка. — К. : Олан, 2001. — 214 с.
52. Кант И. Критика чистого разума / Иммануил Кант. — Симферополь : Реноме, 1998. — 462 с. — (Интеллектуальная библиотека).
53. Карташов В. Н. Юридическая деятельность в социалистическом обществе / В. Н. Карташов. — Ярославль : ЯрГУ, 1987. — 83 с.
54. Каюмов А. Д. Закон и его реализация : дис. ... канд. юрид. наук / Каюмов Айрат Дамирович. — Казань, 1999. — 161 л.
55. Келина С. Г. Принципи советского уголовного права / Келина С. Г., Кудрявцев В. Н. — М : Наука, 1988. — 173, [2] с.
56. Керимов Д. А. Законодательная техника : науч.-метод. и учеб. пособие / Д. А. Керимов. — М. : Норма : ИНФРА-М, 1998. — 121, [1] с.
57. Керимов Д. А. Методология права : (предмет, функции, проблемы философии права) : [монография] / Д. А. Керимов. — 2-е изд. — М. : Аванта+, 2001. — 558, [1] с.
58. Керимов Д. А. Философские основания политико-правовых исследований / Д. А. Керимов. — М. : Мысль, 1986. — 330 с.
59. Керимов Д. А. Философские проблемы права / Д. А. Керимов. — М. : Мысль, 1972. — 472 с.
60. Кессиди Ф. Х. Гераклит / Ф. Х. Кессиди. — М. : Мысль, 1982. — 200 с. — (Мыслители прошлого).
61. Ковальчук. О. М. Теорія права у працях вчених Київського університету (XIX — початок XX століття) : монографія / О. М. Ковальчук. — К. : Юрінком Інтер, 2009. — 192 с.
62. Кодекс адміністративного судочинства України від 6 лип. 2005 р. // Відомості Верховної Ради України. — 2005. — № 35/36, № 37. — Ст. 446.
63. Кодекс України про адміністративні правопорушення вiд 7 груд. 1984 р. // Відомості Верховної Ради УРСР. — 1984. — № 51. — Ст. 1122.
64. Козлов В. А. Правопонимание и общая теория права: логико-методологический аспект / В. А. Козлов // Правоведение. — 1987. — № 6. — С. 21—28.
65. Колесник В. В. Верховенство закону: правопозитивне розуміння і структурний аналіз / Колесник В. В., Новосьолов О. Б., Бичковський О. П. // Правова держава. — 1994. — Вип. 5. — С. 66—69.
66. Комментарий к Конституции Российской Федерации / общ. ред. Ю. В. Кудрявцева. — М. : Фонд "Правовая культура", 1996. — 552 с.
67. Конституция Австрийской Республики 1920 г. // Конституции государств Европейского Союза : [сборник] / Ин-т законодательства и сравнит. правоведения при Правительстве Рос. Федерации. — М., 1997. — С. 11—100.
68. Конституция и закон: стабильность и динамизм / [Туманов В. А. и др.]. — М. : Юрид. кн. : ЧеРо, 1998. — 206, [1] с. — (Конфликт закона и общества).
69. Конституция Италии // Конституции зарубежных государств : Соедин. Штаты Америки. Великобритания. Франция. Германия. Италия. Япония. Канада : [офиц. тексты / сост В. В. Маклаков]. — М., 1996. — С. 243—275.
70. Конституция Российской Федерации : принятая всенарод. голосованием 12 дек. 1993 г. // Российская газета. — 1993. — 25 дек.
71. Конституція Болгарії // Конституції нових держав Європи і Азії / упоряд. С. Головатий. — К., 1996. — С. 119—156.
72. Конституція Молдови // Конституції нових держав Європи та Азії / упоряд. С. Головатий. — К., 1996. — С.192—232.
73. Конституція України від 28 черв. 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1996. — № 30. — Ст. 141.
74. Копиленко О. Л. Ідея правової держави та її реалізація в законотворчому процесі / О. Л. Копиленко // Віче. — 2010. — № 16. — С. 8—9.
75. Котюк В. О. Загальна теорія держави і права : навч. посіб. / В. О. Котюк. — К. : Атіка, 2005. — 592 с.
76. Котюк В. О. Теорія права : курс лекцій : навч. посіб. для юрид. ф-тів вузів / В. О. Котюк. — К. : Вентурі, 1996. — 208 с.
77. Кравченко В. В. Конституційне право України : навч. посіб. / В. В. Кравченко. — Вид. 4-те, виправл. та доповн. — К. : Атіка, 2006. — 568 с.
78. Кримінальний Кодекс України від 5 квіт. 2001 р. // Відомості Верховної Ради України. — 2001. — № 25/26. — Ст. 131.
79. Крокачов Н. О понятии правовых отношений / Н. Крокачов, В. Прохоров // Правоведение. — 1986. — № 3. — С. 40—48.
80. Кудрявцев В. Н. Право и поведение / В. Н. Кудрявцев. — М. : Юрид. лит., 1978. — 192 с.
81. Кудрявцев В. Н. Право развитого социализма: принципы и закономерности / В. Н. Кудрявцев // Вопросы философии. — 1983. — № 12. — С. 54—62.
82. Кудрявцев В. Н. Правомерное поведение: норма и патология / В. Н. Кудрявцев // Избранные труды по социальным наука : в 3 т. / В. Н. Кудрявцев. — М., 2002. — Т. 1. — С. 9—237.
83. Кудрявцев В. Н. Преступность и нравы переходного общества / В. Н. Кудрявцев. — М. : Гардарики, 2002. — 237, [1] с. — (Disciplinae).
84. Кудрявцев В. Н. Причины правонарушений / В. Н. Кудрявцев. — М. : Наука, 1976. — 288 с.
85. Кузин А. И. Государство и закон в современном российском обществе : полит.-правовое исслед. : дис. … канд. юрид. наук / Кузин Андрей Иванович. — Уфа, 2003. — 181 л.
86. Кульчицький С. Еволюція державного устрою в Україні: від тоталітаризму до демократії / С. Кульчицький // Віче. — 1997. — № 1. — С. 21—31.
87. Лебедев М. П. Государственные решения в системе управления социалистическим обществом / Лебедев М. П. — М. : Юрид. лит., 1974. — 296 с.
88. Легуша С. Правова діяльність як категорія теорії права / С. Легуша // Право України. — 2006. — № 1. — С. 19—22.
89. Лившиц Р. 3. Теория права : учеб. для студентов юрид. вузов / Р. З. Лившиц. — М. : Бек, 1994. — 208, [2] с.
90. Лукашук И. И. Нормы международного права в правовой системе России : (учеб.-практ. пособие) / И. И. Лукашук. — М. : Спарк, 1997. — 89, [1] с.
91. Лукьянова Е. Г. Некоторые тенденции развития российского права в условиях глобализации / Е. Г. Лукьянова // Правовая система России в условиях глобализации / [ред.-сост.: Н. П. Колдаева, Е. Г. Лукьянова]. — М., 2005. — С. 68—71.
92. Малеин Н. С. Охраняемый законом интерес / Малеин Н. С. // Советское государство и право. — 1980. — № 1. — С. 20—24.
93. Малишев Б. В. Десять тез щодо принципу верховенства права в Україні // Філософські, методологічні та психологічні проблеми права / Б. В Малишев // Філософські, методологічні та психологічні проблеми права : матеріали ІІ Всеукр. наук.-теорет. конф. (Київ, 31 січня 2009 р.) / редкол.: Є. М. Моїсеєв [та ін.]. — К., 2008. — С. 38—39.
94. Малишев Б. В. Застосування норм права : (теорія і практика) : навч. посіб. / Б. В. Малишев, Москалюк О. В. — К. : Реферат, 2010. — 260 с.
95. Малишев Б. В. Принцип верховенства права і мета держави Україна: діалектика взаємозв’язку у праворозумінні / Б. В. Малишев // Вибрані роботи учасників ІІ міжнародного науково-практичного форуму "Верховенство права та права людини", Київ, 7—9 травня 2010 р. / Нац. ун-т "Києво-Могилянська академія". — К., 2010. — С. 107—110.
96. Малишев Б. В. Судовий прецедент у правовій системі Англії / Малишев Б. В. — К. : Праксіс, 2008. — 344 с.
97. Мальцев Г. В. Социальная справедливость и права человека в социалистическом обществе / Г. В. Мальцев // Советское государство и право. — 1975. — № 11. — С. 10—18.
98. Марксистско-ленинская философия : учеб. пособие / редкол.: Рожин В. П. [и др.]. — М. : Политиздат, 1964. — 544 с.
99. Марочкин С. Ю. Действие норм международного права в правовой системе Российской Федерации / Марочкин С. Ю. — Тюмень : Изд-во ТГУ, 1998. — С. 199.
100. Марчук В. М. Нариси з теорії права : навч. посіб. / В. М. Марчук, Ніколаєва Л. В. — К. : Істина, 2004. — 304 с.
101. Матвеєва Ю. І. Соціальна ефективність правових норм / Ю. І. Матвеєва // Наукові записки НаУКМА. — 2006. — Т. 53 : Юридичні науки. — С. 31—35.
102. Материалистическая диалектика : крат. очерк теории / [П. Н. Федосеев др.]. — М. : Политиздат, 1980. — 287 с.
103. Медведчук В. В. Питання ефективності чинного законодавства / В. В. Медведчук // Право України. — 1998. — № 6. — С. 69—72.
104. Мельник О. М. Правове регулювання та шляхи підвищення його ефективності : дис. … канд. юрид. наук / Мельник Олена Миколаївна. — К., 2004. — 213 арк.
105. Мельник О. М. Фактори ефективності законодавства / Мельник О. М. // Держава і право. — 2008. — № 41. — С. 28—35.
106. Миронов Н. В. Международное право / Н. В. Миронов // Нормы и их юридическая сила / Н. В. Миронов. — М., 1980. — С. 27—31.
107. Момджян К. Х. Введение в социальную философию / К. Х. Момджян. — М. : Кн. дом "Университет" : Высш. шк., 1997. — 447 с.
108. Моніторинг ефективності законодавства: мета, критерії, реальність / за заг. ред. В. О. Зайчука. — К. : Ін-т законодавства Верховної Ради України, 2009. — 386 с.
109. Монтескье Ш. Л. Избранные произведения / Монтескье Шарль Луи. — М. : Госполитиздат, 1955. — 800 с.
110. Мор Т. Утопія / Т. Мор. Місто сонця / Т. Кампанелла. — К. : Дніпро, 1988. — 206 с. — (Вершини світового письменства).
111. Мудрость тысячилетий : энциклопедия / авт.-сост. В. Балязин. — М. : Олма-Пресс, 2001. — 848 с.
112. Мяловицька Н. А. Автономія та її роль у державному будівництві : (країни Європи) : монографія / Н. А. Мяловицька. — К. : Логос, 2009. — 503 с.
113. Неволин К. А. Полное собрание сочинений К. А. Неволина. — СПб. : тип. Э. Праца, 1859. — Т. 1 : Исследования о различных предметах законоведения. — [6], 643 с.
114. Неволин К. А. Энциклопедия законоведения / соч. д-ра прав и орд. проф. энциклопедии законоведения и учреждений Рос. империи в Ун-те св. Владимира Константина Неволина. — К. : Унив. тип., 1839. — Т. 1 : Введение в энциклопедию законоведения, общая часть ее и первая половина особенной части. — VIII, 633 с.
115. Недбайло П. Е. Закон в социалистическом государстве : автореф. дис. ... канд. юрид. наук / П. Е. Недбайло ; Акад. обществ. наук при ЦК КПСС. — Львов, 1947. — 19 с.
116. Нерсесянц В. С. Общая теория права и государства : учеб. для студентов вузов, обучающихся по спец. "Юриспруденция" / В. С. Нерсесянц. — М. : Норма : ИНФРА-М, 1999. — 552 с.
117. Новик Ю. И. Психологические проблемы правового регулирования / Ю. И. Новик. — Минск : Унив. изд-во, 1989. — 133, [2] с.
118. О государственном контроле за осуществлением международных автомобильных перевозок и об ответственности за нарушение порядка их выполнения : Закон Российской Федерации от 24 июля 1998 №127-ФЗ // Собрание законодательства Российской Федерации. — 1998. — № 31. — Ст. 3805.
119. О порядке принятия и вступления в силу поправок к Конституции Российской Федерации : Закон Российской Федерации от 4 марта 1998 р. № 33-ФЗ // Собрание законодательства Российской Федерации. — 1998. — № 31. — Ст. 3805.
120. Общая теория права : учеб. для юрид. вузов / [Ю. А. Дмитриев и др.] ; под общ. ред. А. С. Пиголкина. — 2-е изд., перераб. и доп. — М. : Изд-во МГТУ, 1995. — 383 с.
121. Овчаренко І. М. Закони у системі джерел (форм) права та їх класифікація : автореф. дис. ... канд. юрид. наук / Овчаренко Ігор Миколайович ; Нац. ун-т внутр. справ. — Х., 2004. — 19 с.
122. Овчинников С. Н. Закономерности развития и функционирования права : автореф. дис. ... канд. юрид. наук / Овчинников Сергей Николаевич ; ЛГУ им. А. А. Жданова. — Л., 1979. — 15 с.
123. Оніщенко Н. М. Правова система: проблеми теорії / Н. М. Оніщенко. — К. : Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького, 2002. — 352 с.
124. Організація моніторингу ефективності законодавства та прогнозування наслідків його застосування : [наук. тема] / Ін-т законодавства Верховної Ради України. — Держ. реєстрац. № 0104U006941. — Режим доступу: http://instzak.
rada.gov.ua/instzak/control/uk/publish/article?art_id=45204. — Назва з екрана.
125. Орзих М. Право и личность : вопросы теории правового воздействия на личность социалист. общества / М. Орзих. — К. ; Одесса : Вища шк., 1978. — 143 с.
126. Ориу М. Основы публичного права / Морис Ориу. — М. : Изд-во Комунист. акад., 1929. — XXIV, 759 с.
127. Осипова Н. П. Становлення в Україні європейських принципів оцінки соціальної ефективності права як наукова і практична проблема / Н. П. Осипова // Трансформація політики в право: різні традиції та досвід : матеріали міжнар. наук. конф. (9—12 листоп. 2005, м. Харків) / за ред. В. Я. Тація. — X., 2006. — С. 154.
128. Основи законодавства Союзу РСР і союзних республік про оренду вiд 23 листоп. 1989 р. // Відомості Верховної Ради. — 1989. — № 25. — Ст. 481.
129. Основи законодавства України про охорону здоров'я вiд 19 листоп. 1992 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1993. — № 4. — Ст. 19.
130. Памятники римского права : Законы XII таблиц. Институции Гая. Дигесты Юстиниана : [тексты : для юрид. вузов]. — М. : Зерцало, 1997. — 608 с.
131. Перестройка и правовое воспитание советских / [Н. И. Козюбра и др.]. — К. : Наук. думка, 1989. — 301, [2] с. — (Актуальные проблемы коммунистического воспитания : АПКВ).
132. Поленина С. В. Качество закона и совершенствование правотворчества / Поленина С. В. // Советское государство и право. — 1987. — № 7. — С. 12—19.
133. Правознавство : підручник / відп. ред. О. В. Дзера. — 10-те вид., переробл. і доповн. — К. : Юрінком Інтер, 2007. — 848 с.
134. Про адвокатуру : Закон України від 19 груд. 1992 р. № 2887-XII // Відомості Верховної Ради України. — 1993. — № 9. — Ст. 62.
135. Про бджільництво : Закон України вiд 22 лют. 2000 р. № 1492-III // Відомості Верховної Ради України. — 2000. — № 21. — Ст. 157.
136. Про всеукраїнський референдум : Закон України від 6 лист. 2012 р. № 1286-XII // Відомості Верховної Ради. — 2012. — № 92. — Ст. 7.
137. Про державне мито : Декрет Кабінету Міністрів України від 21 січ. 1993 р. № 7-93 // Відомості Верховної Ради України. — 1993. — № 13. — Ст. 113.
138. Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні : Постанова Верховної Ради України від 30 жовт. 1996 р. № 448/96-ВР // Відомості Верховної Ради України. — 1996. — № 51. — Ст. 293.
139. Про державний бюджет на 2009 рік : Закон України вiд 26 груд. 2008 р. № 835-VI // Відомості Верховної Ради України. — 2009. — № 20, № 21/22. — Ст. 269.
140. Про Державний бюджет України на 2013 рік : Закон України вiд 06 груд. 2013 р. № 5515-VI // Відомості Верховної Ради України. — 2012. — № 7/8. — С. 194.
141. Про державну виконавчу службу : Закон України вiд 24 берез. 1998 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1998. — № 36. — Ст. 243.
142. Про Державну програму економічного і соціального розвитку України на 2010 рік : Закон України вiд 20 трав. 2010 р. № 2278-VI // Відомості Верховної Ради України. — 2010. — № 33. — С. 1140.
143. Про державну службу : Закон України вiд 16 груд. 1993 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1993. — № 52. — Ст. 490.
144. Про дію міжнародних договорів на території України : Закон України від 10 груд. 1991 р. № 1953-XII // Відомості Верховної Ради України. — 1992. — № 10. — Ст. 137.
145. Про донорство крові та її компонентів : Постанова Верховної Ради України від 23 черв. 1995 р. № 239/95-ВР // Відомості Верховної Ради України. — 1995. — № 23. — Ст. 183.
146. Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків : Закон України вiд 4 верес. 2008 р. № 500-VI // Відомості Верховної Ради України. — 2008 р. — № 46. — Ст. 323.
147. Про затвердження Указу Президента України "Про оголошення окремих територій Вінницької, Івано-Франківської, Закарпатської, Львівської, Тернопільської та Чернівецької областей зонами надзвичайної екологічної ситуації" : Закон України вiд 31 лип. 2008 р. № 338-VI // Відомості Верховної Ради України. — 2008. — № 35. — Ст. 275.
148. Про затвердження Указу Президента України "Про оголошення територій міста Калуш та сіл Кропивник і Сівка-Калуська Калуського району Івано-Франківської області зоною надзвичайної екологічної ситуації" : Закон України вiд 12 лют. 2010 р. № 1885-VI // Відомості Верховної Ради України. — 2008. — № 35. — Ст. 275.
149. Про Конституційний Суд України : Закон України від 16 жовт. 1996 р. № 422/96-ВР // Відомості Верховної Ради України. — 1996. — № 49. — Ст. 272.
150. Про космічну діяльність : Закон України від 15 листоп. 1996 р. № 503/96-ВР // Відомості Верховної Ради України. — 1997. — № 1. — Ст. 2.
151. Про ліцензування певних видів господарської діяльності : Закон України від 1 черв. 2000 р. № 1775-III // Відомості Верховної Ради України. — 2000. — № 36. — Ст. 299.
152. Про міжнародні договори України : Закон України від 29 черв. 2004 р. № 1906-IV // Відомості Верховної Ради України. — 2004. — № 50. — Ст. 540.
153. Про міліцію : Закон України вiд 20 груд. 1990 р. № 565-XII // Відомості Верховної Ради УРСР. — 1991. — № 4. — С. 95.
154. Про молоко і молочні продукти : Закон України вiд 24 черв. 2004 р. № 1870-IV // Відомості Верховної Ради України. — 2004. — № 47. — Ст. 513.
155. Про наукову і науково-технічну діяльність : Закон України вiд 13 груд. 1991 р. № 1977-XII // Відомості Верховної Ради України. — 1992. — № 12. — Ст. 165.
156. Про нормативно-правові акти : Закон України : проект від 12 груд. 2012 р. № 0922 / ініціатор законопроекту Мірошниченком Ю. Р. — Режим доступу: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc4_1?id=&pf3511=39235. — Назва з екрана.
157. Про оплату праці : Закон України від 24 берез. 1995 р. № 144 // Відомості Верховної Ради України. — 1995. — № 17. — Ст. 121.
158. Про порядок введення у дію Закону України "Про внесення змін і доповнень до Кодексу України про адміністративні правопорушення і Кримінального кодексу України" : Постанова Верховної Ради України від 15 груд. 1994 р. № 296/94-ВР // Відомості Верховної Ради України. — 1995. — № 3. — Ст. 21.
159. Про порядок обкладання митом предметів, які ввозяться (пересилаються) громадянами в Україну : Декрет Кабінету Міністрів України від 11 січ. 1993 р. № 2-93 // Відомості Верховної Ради України. — 1993 р. — № 12. — Ст. 105.
160. Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності : Указ Президента України від 10 черв. 1997 р. № 503/97 // Офіційний вісник України. — 1997. — № 24. — С. 11.
161. Про правонаступництво України : Закон України від 12 верес. 1991 р. № 1543-XII // Відомості Верховної Ради України. — 1991. — № 46. — Ст. 617.
162. Про проведення виконавчих дій : інструкція від 15 груд. 1999 р. № 74/5 // Офіційний вісник України. — 1999. — № 51. — С. 102.
163. Про ратифікацію Конвенції про охорону підводної культурної спадщини вiд 20 верес. 2006 р. № 164-V // Відомості Верховної Ради України. — 2006. — № 45. — Ст. 438.
164. Про Регламент Верховної Ради України : Закон України від 10 лют. 2010 р. N 1861-VI // Відомості Верховної Ради України. — 2010. — № 14/15, № 16/17. — Ст. 133.
165. Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг : Закон України вiд 12 лип. 2001 р. № 2664-III // Відомості Верховної Ради України. — 2002. — № 1. — Ст. 1.
166. Рабинович П. М. Социалистическое право как ценность / П. М. Рабинович. — Львов : Вища шк. : Изд-во при Львов. ун-те, 1985. — 167 с.
167. Рабинович П. М. Упрочение законности — закономерность развитого социализма : (теорет.-методол. проблемы) : автореф. дис. … д-ра юрид. наук / Рабинович П. М. ; АН СССР, Ин-т государства и права. — М., 1979. — 37 с.
168. Рабинович П. М. Упрочение законности — закономерность социализма. Вопросы теории и методологии исследования / П. М. Рабинович. — Львов : Вища шк. : Изд-во при Львов. ун-те, 1975. — 260 с.
169. Радбрух Г. Філософія права / Густав Радбрух. — К. : Тандем, 2006. — 316 с. — (Підручники світу).
170. Ренненкампф Н. К. Очерки юридической энциклопедии / [соч.] проф. Ун-та св. Владимира Н. Ренненкампфа. — 2-е изд., испр. и доп. — К. : Н. Я. Оглоблин, 1880. — [2], II, 282, V с.
171. Решетов Ю. С. Реализация норм советского права : систем. анализ / Ю. С. Решетов. — Казань : изд-во Казан. ун-та, 1989. — 154, [2] с.
172. Рішення Конституційного Суду України від 9 лип. 1998 р. № 12-рп/98 у справі про тлумачення терміну "законодавство" // Офіційний вісник України. — 1998. — № 32. — Ст. 59.
173. Ропаков К. М. Категория цели: проблемы исследования / Н. И. Ропаков. — М. : Мысль, 1980. — 127 с.
174. Российская юридическая энциклопедия / [Абова Т. Е. и др.]. — М. : Инфра-М, 1999. — 1110 с.
175. Российское законодательство: проблемы и перспективы / [Абрамова А. И и др.]. — М. : Бек, 1995. — XVII, 457 с.
176. Самохвалов В. В. Законність і справедливість : теорет.-правові проблеми співвідношення та взаємодії : автореф. дис. ... канд. юрид. наук / Самохвалов В'ячеслав Вікторович ; Ін-т законодавства Верховної Ради України. — К., 2006. — 18 с.
177. Сапун В. А. Теория правовых средств и механизм реализации права : дис. ... д-ра юрид. наук / Сапун Валентин Андреевич. — Нижний Новгород, 2002. — 321 с.
178. Сенякин И. Н. Специализация и унификация российского законодательства : (проблемы теории и практики) : автореф. … дис. ... д-ра юрид. наук / Сенякин Иван Николаевич ; Сарат. юрид. ин-т. — Саратов, 1993. — 32 с.
179. Система законодательства Республики Башкортостан: становление и дальнейшее развитие : (материалы респ. науч.-практ. конф., 27 февр. 1996 г.) / [отв. ред. Раянов Ф. М.]. — Уфа : АН Респ. Башкортостан, 1996. — 238 с.
180. Сімейний кодекс України від 10 січ. 2002 р. // Відомості Верховної Ради України. — 2002. — № 21/22. — Ст. 135.
181. Скакун О. Ф. Теория государства и права : учебник / О. Ф. Скакун. — Х. : Консул ; Ун-т внутр. дел, 2000. — 704 с.
182. Скриль С. А. Ефективне законодавство як соціально-правове явище / С. А. Скриль // Держава і права. Юридичні і політичні науки. — 2000. — Вип. 7. — С. 12—18.
183. Совгиря О. В. Конституційне право України : навч. посіб. / О. В. Совгиря, Н. Г. Шукліна. — К. : Юрінком Інтер, 2008. — 632с.
184. Советское законодательство: пути перестройки / Алексеев С. С [и др]. — М. : Юрид. лит., 1989. — 431 с.
185. Спекторский Е. В. Энциклопедия права / Е. В. Спекторский. — Варшава : ВИУ, 1912. — 192 с.
186. Сравнительное конституционное право / [В. Е. Чиркин и др.]. — М. : Манускрипт, 1996. — 728, [1] с.
187. Сырых В. М. Логические основания общей теории права : в 2 т. / В. М. Сырых. — М. : Юстицинформ, 2000. — Т. 1 : Элементный состав. — 527 с.
188. Сырых Е. В. Общие критерии качества закона : дис. … канд. юрид. наук / Сырых Елена Владимировна. — М., 2001. — 221 л.
189. Тарасишина О. М. Справедливість і толерантність у сучасному праві України : автореф. дис. ... канд. юрид. наук / Тарасишина Оксана Миколаївна ; Одес. нац. юрид. акад. — Одеса, 2008. — 19 с.
190. Теория права и государства : учеб. для студентов и аспирантов юрид. вузов и фак. / [Боботов С. В. и др.]. — М. : Бек, 1995. — 323 с.
191. Теорія держави і права. Академічний курс : підручник / за ред. О. В. Зайчука, Н. М. Оніщенко. — 2-ге вид., переробл. і доповн. — К. : Юрінком Інтер, 2008. — 688 с.
192. Тимошенко В. І. Мотивація правової поведінки / В. І. Тимошенко // Держава і право. Юридичні і політичні науки. — 2006. — Вип. 36. — С. 9—15.
193. Тимошенко В. І. Правова держава : (теорет.-іст. дослідж.) / В. І. Тимошенко. — К. : Наук. думка, 1994. — 132 с.
194. Тимченко И. А. Законодательная деятельность союзных республик в сфере государственного управления / И. А. Тимченко. — К. : Наук. думка, 1978. — 287 с.
195. Тихомиров Ю. А. Пу