Редчіц Микола Анатолійович. Гігієнічне обґрунтування комплексної програми оптимізації навчальної діяльності учнів молодшого шкільного віку у школі-ліцеї

brief description

Редчіц Микола Анатолійович. Гігієнічне обґрунтування комплексної програми оптимізації навчальної діяльності учнів молодшого шкільного віку у школі-ліцеї : Дис... канд. наук: 14.02.01 2003

Редчіц М.А. Гігієнічне обґрунтування комплексної програми оптимізації навчальної діяльності учнів молодшого шкільного віку у школі-ліцеї Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеці-альністю 14.02.01 гігієна. Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М. Мар-зеєва АМН України, Київ, 2003.
Дисертація присвячена гігієнічному обґрунтуванню комплексної програми оптимізації навчальної діяльності учнів у віці 7-10 років, які перебувають у школі-ліцеї. Встановлено, що навчання в умовах сучасних інноваційних заходів шкільної освіти зумовлює появу цілого ряду тенденцій несприятливого змісту з боку психофізіологічних функцій, особливостей особистості та стану здоров’я дівчаток та хлопчиків і, отже, висуває у число першочергових необхідність удосконалення та раціональної організації їх навчальної діяльності.
Розроблена, науково обґрунтована та впроваджена комплексна програма оптимізації навчальної діяльності учнів молодшого шкільного віку, що перебувають у школі-ліцеї, провідними складовими якої є: раціональна організація режиму добової діяльності учнів, використання як традиційних, так і нетрадиційних форм фізичного виховання, психогігієнічних засобів впливу на особистість школярів, заходів щодо покращання санітарно-гігієнічних умов навчальної діяльності у школі та вдома. Застосування комплексної програми оптимізації навчальної діяльності учнів молодшого шкільного віку у школі-ліцеї сприяє збереженню та зміцненню здоров’я, підвищенню функціональних можливостей адаптаційних ресурсів організму, збільшенню рівня навчальної успішності дівчаток та хлопчиків.

1. На основі проведення комплексних наукових досліджень з використанням сучасних методів багатовимірного статистичного аналізу наведене нове вирішення проблеми підвищення рівня адаптації молодших школярів до умов перебування в сучасній школі, науково обґрунтована комплексна програма оптимізації навчальної діяльності учнів молодшого шкільного віку у школі-ліцеї, яка сприяє збереженню та зміцненню здоров’я, підвищенню функціональних можливостей та адаптаційних ресурсів організму, зростанню рівня навчальної успішності дівчаток та хлопчиків.
2. Результати гігієнічної оцінки процесів формування психофізіологічних функцій та особливостей особистості молодших школярів, які навчаються у школі-ліцеї, у порівнянні з їх однолітками із загальноосвітньої школи, засвідчують появу цілого ряду тенденцій несприятливого змісту, зумовлених гальмуванням процесів пристосування школярів до умов перебування в інноваційних закладах шкільної освіти та вказують на незаперечну залежність величин критеріальних показників функціонального стану орга-нізму дітей, що перебувають у початкових класах, від рівня навчального навантаження, яке чітко детермінується змістом, профілем, режимом та умовами навчання.
3. До провідних типів зрушень з боку процесів формування критеріальних показників функціонального стану організму учнів молодшого шкільного віку, що відбуваються у природних умовах перебування у школі-ліцеї, слід віднести наступні типи: такий, що зростає (образна, вербальна та механічна пам’ять, дивергентне, вербальне, логічне та вербально-логічне мислення, м’язова сила та координація рухів як у дівчаток, так і у хлопчиків, а також швидкість зорово-моторної реакції лише у хлопчиків), стабільний (образне мислення у дівчаток та хлопчиків, швидкість зорово-моторної реакції лише у дівчаток) та такий, що знижується (КЧЗСМ та стійкість уваги як у дівчаток, так і у хлопчиків).
4. В ході досліджень розроблена, науково обґрунтована та запроваджена комплексна програма оптимізації навчальної діяльності учнів молодшого шкільного віку, що перебувають у школі-ліцеї, провідними складовими якої є: раціональна організація режиму добової діяльності учнів, використання як традиційних, так і нетрадиційних форм фізичного виховання, застосування психогігієнічних засобів впливу на особистість школярів, а також заходів щодо покращання санітарно-гігієнічних умов навчальної діяльності у школі та вдома.
5. Невід’ємним компонентом комплексної програми оптимізації навчальної діяльності учнів молодшого шкільного віку, які перебувають у школах нового типу, є запровадження цілого ряду гігієнічних заходів з раціональної організації навчальної діяльності та оптимізації внутрішньошкільного середовища, що забезпечують корекцію навчального навантаження, основних режимних елементів та навчального розкладу, раціональну організацію уроку, покращання стану повітряного середовища і освітлення класних приміщень та створюють важливі передумови щодо підвищення адаптаційних можливостей організму дівчаток та хлопчиків.
6. Використання комплексної програми оптимізації навчальної діяльності учнів молодшого шкільного віку у школі-ліцеї зумовлює появу виражених позитивних змін з боку критеріальних показників провідних психофізіологічних функцій: зростання швидкості зорово-моторної реакції на 21,3% серед дівчаток та на 29,5% серед хлопчиків (в традиційних умовах навчання відповідно на 14,1% і 23,8%), збільшення показників КЧЗСМ на 0,4% у дівчаток та 4,9% у хлопчиків (в групі контролю реєструвалось їх зменшення відповідно на 20,5% і 11,0%), покращання значень інтегрального показника координації рухів на 26,7% серед дівчаток та на 20,9% серед хлопчиків (у звичайних умовах перебування спостерігалось їх суттєве погіршання, відповідно в 3,7 та в 2,7 рази); сприятливих зрушень з боку таких особливостей особистості школярів, як характеристики уваги, пам’яті і мислення, що полягали у покращанні показників стійкості уваги на 90,3% серед дівчаток та в 2,2 рази серед хлопчиків (в традиційних умовах відповідно на 36,1% і 11,9%), показників образної, вербальної та механічної пам’яті, образного, вербального та логічного мислення тощо.
7. Важливим наслідком застосування розробленої комплексної програми оптимізації навчальної діяльності слід вважати суттєве покращання показників стану здоров’я молодших школярів, найбільш характерними проявами якого є зниження числа випадків і днів захворювань з тимчасовою втратою працездатності з 95,94 до 52,70 і з 620,27 до 298,64 на 100 учнів (у традиційних умовах відповідно з 96,15 до 73,07 і з 615,38 до 530,76); зростання питомої ваги дітей, які належать до І групи здоров’я з 28,4% до 36,5% (в групі контролю реєструвалось зменшення частки практично здорових учнів) та зрос-тання в середньому на 14,5% питомої ваги дітей, які протягом року жодного разу не хворіли.
8. До числа найбільш вагомих результатів використання комплексної програми оптимізації навчальної діяльності молодших школярів-ліцеїстів необхідно віднести педагогічно-значущі наслідки її запровадження, зокрема, забезпечення стабілізації показників середнього бала навчальної успішності серед дівчаток та підвищення на 2,1% серед хлопчиків (в традиційних умовах навчання спостерігалось його зниження відповідно на 1,3% і 2,4%), виражені позитивні зрушення критеріальних показників успішності з окремих базових з навчальної точки зору предметів, насамперед, з читання та математики, а також появу позитивних зрушень з боку характеристик особливостей перебігу адаптаційних процесів.
9. З метою здійснення узагальненого визначення ступеня розвитку провідних психофізіологічних функцій та особливостей особистості дівчаток та хлопчиків, які визначають рівень адаптації до умов перебування у школі-ліцеї та ступінь навчальної успішності, на підставі вивчення особливостей розвитку критеріальних показників функціонального стану вищої нервової діяльності та сенсорних систем організму, створені інформаційно здатні математичні моделі їх прогностичної оцінки, розроблений та науково обґрунтований метод комплексної оцінки показників психофізіологічної адаптації учнів молодшого шкільного віку до навчання в умовах інноваційних закладів сучасної шкільної освіти.