Репіч Тетяна Анатоліївна. Удосконалення конкурентних стратегій підприємств на локальному ринку хліба і хлібобулочних виробів

brief description

Репіч Тетяна Анатоліївна. Удосконалення конкурентних стратегій підприємств на локальному ринку хліба і хлібобулочних виробів: дис... канд. екон. наук: 08.06.01 / Національний ун-т харчових технологій. - К., 2004

Репіч Т.А. Удосконалення конкурентних стратегій підприємств на локальному ринку хліба і хлібобулочних виробів. Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.01 Економіка, організація і управління підприємствами. Національний університет харчових технологій, Київ, 2004.
Дисертацію присвячено питанням розроблення і удосконалення конкурентних стратегій розвитку підприємств хлібопекарської промисловості як гравців локального товарного і територіального ринку і відповідно практичних рекомендацій щодо їхнього впровадження в сучасних умовах ринку обмеженого ресурсу.
У роботі одержали подальший розвиток теоретичні і методологічні аспекти характеристик локальних товарного і територіального ринків. Здійснено комплексну оцінку сучасних конкурентних стратегій поведінки хлібопекарських підприємств на етапі розвитку ринку обмеженого ресурсу.
Розроблено практичні рекомендації по розвитку локального ринку хлібобулочних виробів, удосконаленню інноваційної діяльності, щодо комплексної оптимізації структури асортименту підприємств м. Києва. Сформульовано пропозиції по удосконаленню механізму впливу податкової системи на діяльність підприємств шляхом зменшення інтенсивності зовнішніх порушень, таких як ставка податку з додаткової вартості.
Основні результати дисертаційного дослідження використовуються як у практичній роботі підприємств харчової промисловості України, так і в навчальному процесі факультету економіки і менеджменту НУХТ.

В умовах ринкової трансформації економіки України існує об’єктивна потреба у створенні механізмів адаптації підприємств до нових умов господарювання.
Результати дослідження дали змогу зробити наступні висновки:

Невід’ємною умовою становлення ринкової економіки та особливістю ринкової системи господарювання на основі трансформації народного господарства України є зміна його визначальних характеристик як економічної системи. Ефективність функціонування ринкової економіки є похідною від ефективності функціонування її підсистем (регіонів, галузей, підприємств), існує об’єктивна потреба у визначенні шляхів економічного розвитку кожної з них. Тому важливою вимогою до дослідження товарних ринків є диференційований підхід, що дозволяє врахувати і відбити особливості окремих регіональних або територіальних ринків.
Конкуренція на локальному ринку, споживчий попит і місцеві постачальники сприяють зростанню конкурентоздатності за рахунок стимулювання і підтримки високої продуктивності. Сприятливі чинники місця розташування одних підприємств, включаючи сильну локальну конкуренцію, дозволяють їм досягти високого рівня продуктивності і розвиватися швидше, ніж підприємствам, розташованим в інших місцях.
У якості основних ознак локальних товарних ринків виділяємо наступні: визнання даного ринку виробниками і споживачами у якості окремої, самостійної сфери економічної діяльності; необхідність і наявність спеціалізованих виробничих потужностей для створення реалізованого на ринку продукту; наявність: специфічних характеристик і шляхів використання реалізованого на даному ринку продукту, тобто його конкретної корисності, певного контингенту споживачів даної продукції, певного рівня цін, характерного для даної продукції, збутових організацій, що спеціалізуються на продажі даної продукції "чутливість" даного ринку до змін цін на реалізовану на ньому продукцію рівень еластичності попиту по цінах;. Всі ознаки можна віднести до ринку хліба та хлібобулочних виробів, а значить, вважати реально існуючим локальний продуктовий ринок хліба та хлібобулочних виробів у межах загального національного ринку.
Локальний територіальний ринок характеризується, у першу чергу, географічною близькістю виробників до власних локальних споживачів. Серед інших характеристик локального територіального ринку відмітимо однорідні умови конкуренції, що помітно відрізняються від умов сусідніх локальних ринків, відповідність місцевим традиціям і менталітету споживачів, наявність на локальному територіальному ринку локальних брендів. Всі вищеназвані характеристики локального продуктового та географічного ринків повною мірою можна віднести до ринку хліба та хлібобулочних виробів м. Києва, тому ми виділяємо та вважаємо реально існуючим окремий локальний ринок хліба та хлібобулочних виробів міста Києва і надалі розглядатимемо його як окремий специфічний локальний ринок.
Проведений аналіз дозволяє відмітити у функціонуванні локального товарного ринку хліба в сучасних умовах ряд особливостей, що відрізняють його від функціонування інших харчових підприємств: неприпустимість зриву постачання населення хлібопекарською продукцією; необхідність збереження забезпечення населення хлібом у свіжому вигляді й в асортименті, дотримання встановлених термінів його реалізації і графіків доставки та інш.
У сучасних умовах на зміну типовому розвитку хлібопекарської підгалузі приходить індивідуальний вибір стратегії розвитку та удосконалення роботи кожного підприємства. Основними завданнями, на яких сконцентровано увагу, мають стати: диверсифікація виробництва, наприклад, розвиток технологій випуску заморожених напівфабрикатів; удосконалення, упорядкування та оптимізація структури асортименту та розробка нових видів продукції; зменшення інтенсивності зовнішніх порушень шляхом удосконалення системи оподаткування підприємств хлібопекарської промисловості.
Практичний зміст роботи становить удосконалення системи оподаткування для хлібопекарських підприємств; розробка різних типів конкурентних стратегій поведінки хлібопекарських підприємств в умовах локального товарного та територіального ринку; упорядкування та удосконалення напрямів зміни асортименту на хлібопекарських підприємствах.
Основні положення дисертаційної роботи можуть бути використані в практичні роботі регіональних органів місцевого самоврядування при розробці поточних і перспективних програм соціально-економічного розвитку, підприємницькими структурами при складанні бізнес-планів господарської діяльності та розробці стратегії розвитку підприємства, а також в наукових дослідженнях, присвячених регіональному економічному розвитку шляхом проведення стратегічного економічного планування розвитку регіонів, та при вивченні дисциплін з менеджменту організацій і економіки підприємств.