Ревенко Олена Вікторівна. Стратегічне управління розвитком підприємства

brief description

Ревенко Олена Вікторівна. Стратегічне управління розвитком підприємства : Дис... канд. наук: 08.06.01 2007

Ревенко О. В. Стратегічне управління розвитком підприємства. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.01 економіка, організація і управління підприємствами Харківський національний економічний університет, Харків, 2006.
Дисертацію присвячено комплексу питань, пов’язаних із узагальненням і розвитком теоретичних і методичних підходів, а також розробленням практичних рекомендацій щодо вдосконалення стратегічного управління розвитком підприємств.
В роботі проаналізовано сутність і уточнено визначення поняття „розвиток підприємства”. Визначено модель оцінки стратегічного потенціалу підприємства. Дисертація містить оцінку стратегічної позиції підприємства з урахуванням рівня розвитку його стратегічного потенціалу і впливу зовнішнього середовища. Обґрунтовано вибір стратегічного напрямку розвитку із застосуванням матричного методу. Удосконалено класифікацію стратегій розвитку підприємства через введення ознаки, що відображає спрямованість на вирішення певних протиріч у внутрішньому і зовнішньому середовищі. Обґрунтовано специфіку формування варіативних елементів стратегії розвитку та стратегічного контролю на основі визначення характерної для підприємства ситуації еквіфінальності.

У дисертаційній роботі вирішено важливе науково-практичне завдання щодо узагальнення і розвитку теоретичних і методичних підходів, а також розроблення практичних рекомендацій з удосконалення стратегічного управління розвитком підприємств, а саме: досліджені теоретико-методичні основи стратегічного управління розвитком підприємства, уточнено термінологічний апарат та подано взаємозв’язок основних понять, що відображають теоретичне підґрунтя процесу розвитку підприємства, запропоновано модель оцінки стратегічного потенціалу, обґрунтовано методичний підхід до вибору стратегічного напряму розвитку підприємства .
До найбільш значущих результатів проведеного дослідження відносяться такі:
1. Дослідження різноманітних підходів до перебігу процесів розвитку підприємств, визначення його передумов та закономірностей в умовах розбудови ринкової економіки в Україні, обґрунтування конструктивної ролі криз, дозволило дійти висновку, що в стратегічному управлінні розвитком підприємства під час прийняття стратегічних рішень необхідно актуалізувати всі складові різних аспектів цього поняття. В зв’язку з цим виявилось доцільним уточнення змісту поняття „розвиток підприємства” через поняття „стратегічний потенціал” та „протиріччя між внутрішнім і зовнішнім середовищем”.
2. Виявлення специфіки розвитку підприємства дозволяє визначити фактори, що впливають на його забезпечення, шляхом встановлення характеру взаємозв’язку основних понять, що його зумовлюють: розвиток, протиріччя, стратегічний потенціал, стратегічні ресурси, конкурентна перевага, стратегія розвитку.
3. Важливою проблемою підприємства є розвиток його стратегічного потенціалу та виявлення тих його складових, які потребують вдосконалення. Доведено, що в якості інтегральної характеристики внутрішнього середовища підприємства доцільне використання стратегічного потенціалу. Запропонована модель його оцінки враховує рівень розвитку, можливості залучення стратегічних ресурсів та їх відповідність стратегічній меті.
4. Процес розвитку, як складне явище, характеризується спрямованістю підприємства досягти високих результатів діяльності при збереженні та підвищенні рівня його розвитку. При цьому виникає закономірна періодичність настання криз, викликаних сформованими протиріччями. З метою вибору адекватної стратегії розвитку необхідний аналіз внутрішнього і зовнішнього середовища. Характер протиріч обумовлює певну стратегічну позицію підприємства на ринку, яку запропоновано визначати матричним методом з використанням показників рівня розвитку стратегічного потенціалу підприємства та впливу зовнішнього середовища.
5. Підприємство може забезпечити власний розвиток шляхом ефективного формування стратегії розвитку, що набуває особливої важливості і складності в умовах динамічного зовнішнього середовища. Основними складовими цього процесу виступають прийняття управлінського рішення щодо стратегії розвитку і стратегічний контроль.
6. Оскільки виникнення кризи пов’язано з існуванням протиріч між елементами внутрішнього середовища підприємства як системи, та між його внутрішнім і зовнішнім середовищем, визначено класифікацію стратегій розвитку в залежності від спрямованості вирішення сформованих суперечностей.
7. В основі вибору стратегічного напрямку розвитку підприємства лежить стратегічна позиція, що сформувалася в результаті його діяльності. З метою успішної реалізації обраної стратегії, вона має супроводжуватись здійсненням стратегічного контролю. Доведено, що стратегічний контроль спрямований на виконання оцінки і коригування обраної стратегії. За допомогою запропонованого методу діагностики сформованої ситуації еквіфінальності обґрунтовуються зміни варіативних елементів стратегії розвитку та головні напрямки реалізації стратегічного контролю.