Резніченко Наталя Олександрівна. Розвиток зв'язного російського мовлення учнів 5-х класів у процесі роботи над виражальними засобами художнього тексту

brief description

Резніченко Наталя Олександрівна. Розвиток зв'язного російського мовлення учнів 5-х класів у процесі роботи над виражальними засобами художнього тексту. : Дис... канд. наук: 13.00.02 2008

Резніченко Н.О. Розвиток зв’язного російського мовлення учнів 5 класів у процесі роботи над виражальними засобами художнього тексту. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук зі спеціальності 13.00.02 теорія та методика навчання (російська мова). Херсонський державний університет. Херсон, 2008.
Дисертація є теоретико-експериментальним дослідженням актуальної проблеми лінгводидактики розвиток зв’язного мовлення учнів 5-х класів у процесі роботи над виражальними засобами художнього тексту на уроках російської мови. У роботі розглянуто лінгвістичні поняття, такі як «художній текст», «категорія виразності», «виражальні засоби художнього тексту»; розглянуто психологічні аспекти розвитку зв’язного мовлення учнів 5-х класів, уточнено поняття «мовленнєва творча діяльність»; визначено дидактичні засади розвитку зв’язного мовлення учнів 5-х класів (принципи, методи, прийоми, система вправ). Створено лінгводидактичну модель навчання, реалізація якої здійснювалася поетапно з використанням системи навчально-тренувальних вправ (рецептивних, репродуктивних, конструктивних і творчих). Ефективність розробленої методики обґрунтовано теоретично та підтверджено експериментально.

Наукові та практичні результати дослідження дозволяють зробити таківисновки:
1. Теоретичне осмислення лінгвістичних, психологічних, лінгводидактичних засад розвитку мовлення учнів у процесі роботи над виражальними засобами художнього тексту, а також результати діагностико-констатувального зрізу підтвердили актуальність проблеми дослідження, необхідність створення методики розвитку зв’язного російського мовлення учнів 5-х класів під час засвоєння виражальних засобів художнього тексту.
2. Вивчення наукової літератури вказує на те, що розвиток зв'язного російського мовлення учнів у процесі роботи над засобами виразності художнього тексту залежить від того, наскільки в методиці навчання враховується своєрідність художнього мовлення (виразність, образність, зображальність, емоційність, експресивність), а також особливості виражальних одиниць мови, їх роль, яку вони виконують у художньому тексті.
3. Експериментально-дослідне навчання доводить, що робота з розвитку зв'язного російського мовлення учнів у процесі оволодіння виражальними засобами художнього тексту вимагає врахування вікових психофізіологічних особливостей учнів 5-х класів, специфіки сприйняття учнями художнього тексту, яке супроводжується цілим комплексом психічних процесів: розвитком емоційної сфери, образного мислення; пізнавальної і творчої діяльності учнів 5-х класів.
4. У ході визначення лінгводидактичних засад з проблеми дослідження встановлено педагогічні умови, що забезпечують ефективність формування комунікативно-мовленнєвих умінь учнів 5-х класів у роботі над виражальними засобами художнього тексту на уроках російської мови. Серед них: особливості реалізації загальнодидактичних принципів (свідомості і творчої активності, доступності, наочності, наступності і перспективності, зв’язку роботи над мовними засобами виразності з теоретичними розділами програми, зв’язку теорії з практикою, міжпредметних зв'язків), загальнометодичних принципів (розуміння мовних значень, оцінки виразності мовлення, розвитку чуття мови, єдності розвитку мовлення та образного мислення), специфічних (забезпечення емоційного фону, розвитку емоційної сфери психіки дитини); доцільність використання теоретичних (пізнавальних), теоретико-практичних, практичних методів навчання, методів контролю і самоконтролю; специфіка побудови системи навчально-тренувальних вправ (рецептивних, репродуктивних, конструктивних, продуктивних).
5. Аналіз програм, підручників, посібників з російської мови свідчить про те, що навчальні матеріали не в повній мірі сприяють роботі над виражальними засобами художнього тексту з метою розвитку зв’язного мовлення учнів. Відсутність у шкільних програмах і в критеріях оцінювання навчальних досягнень вимог щодо володіння учнями виражальними мовними засобами обумовлює необхідність розробки критеріїв і рівнів сформованості позначених умінь для учнів 5 класу.
Діагностика рівня сформованості комунікативно-мовленнєвих умінь учнів 5-х класів, проведена у школах з російською мовою викладання, виявила, що учні не завжди уміють знаходити в художньому тексті мовні засоби виразності, не усвідомлюють у достатній мірі їх функціонально-стилістичні особливості і виразні можливості, не завжди використовують виражальні засоби у власних висловлюваннях.
6. Запропонована методика розвитку зв'язного російського мовлення учнів 5-х класів у процесі роботи над виражальними засобами художнього тексту охоплює три взаємозв'язані етапи навчання: підготовчий, репродуктивно-конструктивний і продуктивний (творчий). Перший етап спрямований на формування рецептивних умінь учнів (знаходити в тексті виражальні мовні одиниці, визначати їх приналежність до того або іншого мовного рівня, пояснювати їх стилістичну роль). Другий етап передбачав формування і розвиток репродуктивно-конструктивних умінь, пов'язаних з відтворенням в усному і писемному мовленні текстів художнього стилю, насичених виражальними засобами мови; включення їх у мовлення в ході конструктивних дій і трансформаційних операцій. На третьому етапі експериментального навчання вдосконалювалися уміння самостійно, доречно і творчо послуговуватися виражальними засобами у власному мовленні з урахуванням поставленого комунікативного завдання.
7. У ході експериментального навчання доведено, що сформовані комунікативно-мовленнєві вміння:рецептивні, пов'язані із сприйняттям засобів виразності художнього тексту;репродуктивні, орієнтовані на відтворення зразкових художніх текстів із збереженням авторських виражальних засобів;конструктивнірозраховані на побудову словосполучень, речень з використанням виражальних засобів, перетворення тексту;продуктивні(творчі),націлені на створення власних висловів з використанням різних виражальних мовних одиниць, - підвищують рівень володіння зв’язним російським мовленням учнями 5-х класів.
8. Порівняльний аналіз даних констатувального та формувального експериментів підтвердив ефективність розробленої системи вправ (рецептивних, репродуктивних, конструктивних, продуктивних), спрямованих на формування комунікативно-мовленнєвих умінь учнів на основі виражальних засобів художнього тексту. Запропоновані в дисертаційній роботі завдання, що передбачають уключення мовних засобів виразності в словосполучення, речення й текст за допомогою конструктивних дій (синонімічної заміни, комунікативно-доцільного відбору синонімів, антонімів), трансформаційних операцій (доповнення тексту, його редагування), а також продуктивних мовленнєвих дій (створення власних текстів), сприяють підвищенню рівня володіння учнями зв'язним мовленням на уроках російської мови.
9. Якісний і кількісний аналізи контрольного зрізу дають можливість стверджувати, що уміння «бачити» виражальні мовні одиниці в художньому тексті, відтворювати художні тексти із збереженням авторських виражальних засобів, використовувати засоби виразності різних рівнів мови у власній мовленнєвій діяльності значно вище в учнів ЕК, ніж в учнів КК.
Порівняльний аналіз результатів констатувального та формувального експериментів засвідчив просування в рівнях володіння виражальними засобами мови учнів 5-х класів (відносна кількість учнів з низьким рівнем зменшилася на 22,6 %; кількість учнів з високим рівнем виросла на 12,3 %, що свідчить про ефективність запропонованої методики розвитку зв'язного мовлення учнів).
Дисертаційне дослідження не претендує на остаточне розв’язання всіх аспектів порушеної проблеми. Перспективними залишаються такі: 1) розвиток зв’язного мовлення учнів у процесі роботи над виражальними засобами художнього тексту на міжпредметній основі; 2) реалізація наступності й перспективності в розвитку виразного мовлення учнів в основній та старшій школі; 3) формування комунікативно-мовленнєвих умінь учнів у процесі роботи над виражальними засобами текстів різних стилів мовлення.