Ринкова трансформація аграрного сектора Україн

brief description

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ М. П. ДРАГОМАНОВА

На правах рукопису

ШУЛЬГА ОЛЬГА АНТОНІВНА

УДК 338.43(477)(043.3)

Ринкова трансформація аграрного сектора України

Спеціальність 08.00.01 – економічна теорія та історія економічної думки

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Науковий керівник:
Радченко Володимир Васильович,
кандидат економічних наук, доцент

Київ – 2012

ЗМІСТ
ВСТУП………………………………………………………………………………..3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ РИНКОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ АГРАРНОГО СЕКТОРА УКРАЇНИ……………………………………………..13
1.1. Економічні відносини в аграрному секторі напередодні трансформаційних перетворень економіки України……………………………...13
1.2. Теоретичне обґрунтування ринкового розвитку аграрного сектору України……………………………………………………………….......................32
Висновки до розділу 1……………………………………………………………...53
РОЗДІЛ 2. СТАНОВЛЕННЯ РИНКОВИХ ФОРМ ЗЕМЛЕВОЛОДІННЯ І ЗЕМЛЕКОРИСТУВАННЯ В АГРАРНОМУ СЕКТОРІ УКРАЇНИ…………..56
2.1. Значення досвіду формування ринкових форм землеволодіння і землекористування в історії розвитку аграрних відносин в Україні………………………………………………………………………………...56
2.2. Сутність, етапи та особливості ринкової трансформації земельних відносин у аграрному секторі сучасної України…………………………………79
2.3. Характеристика сучасного стану відносин власності на землю в аграрному секторі України………………………………………….........................96
Висновки до розділу 2……...……………………………………………………...110
РОЗДІЛ 3. ІНСТИТУЦІОНАЛЬНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РИНКОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ АГРАРНОГО СЕКТОРА УКРАЇНИ…………………...113
3.1. Формування господарських структур ринкового типу………………………113
3.2. Ринок засобів виробництва для аграрного сектора та проблема паритету цін між І та ІI сферами АПК………………………………................127
3.3. Роль держави у розвитку аграрного сектору в умовах його ринкової трансформації……………………………………………………………………..142
Висновки до розділу 3……….…….………………………………………………169
ВИСНОВКИ…………………………………………………………………….......172
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………………….178
ДОДАТКИ…………………………………………………………………………..205

ВСТУП

Актуальність теми. У результаті ринкових трансформацій в аграрному секторі України вдалося подолати державну монополію на землю та сформувати господарські структури ринкового типу. Однак, так і не вдалося налагодити конкурентоспроможне аграрне виробництво, забезпечити найбільш раціональне та ефективне використання земельних та інших ресурсів. Натомість, в умовах ринкових перетворень зазнав значної руйнації рівень розвитку і фінансово-економічний стан сільського господарства, відбувається деградація села.
У значній мірі це зумовлено однобічними підходами до проблем ринкової перебудови аграрного сектора. На початку реформ домінувала думка про всесильність ринку. Був не врахований світовий досвід трансформації економічних відносин, який показує, що держава у сучасних умовах є невід’ємним елементом ринкової економічної системи будь-якої країни.
Сьогодні проводиться курс на розвиток ринкових реформ в економіці. В аграрному секторі це пов’язується насамперед із завершенням земельної реформи, яка передбачає формування ринку земель сільськогосподарського призначення та визнання землі капіталом на рівні з іншими засобами виробництва. Великого значення надається формуванню нового та вдосконаленню діючого інституціонального середовища аграрного сектора. Вирішення цих питань має дати поштовх для розвитку всіх сфер АПК через так званий «мультиплікативний ефект». Однак, різноманітність поглядів вчених і політиків з приводу вирішення цих питань ускладнює процес розробки комплексної концепції їх розв’язання, яка б чітко визначала зміст всіх напрямків реформування аграрних відносин, роль у цьому процесі держави.
Саме тому в сучасних умовах існує нагальна необхідність в теоретичному аналізі і узагальненні практики здійснення ринкових трансформацій в аграрному секторі економіки та визначенні перспектив подальших перетворень, які мають бути спрямовані на вирішення проблем галузі та вихід сільськогосподарського виробництва на світовий рівень.
Проблеми розвитку і удосконалення господарського механізму ринкової економіки досліджували у своїх працях А. Сміт, Дж. Кейнс, А. Маршалл, Й. Шумпетер та ін. Теоретичні розробки концептуальних підходів до вдосконалення процесів інституціоналізації ринку здійснили такі економісти, як А. Алчіан, Дж. Б’юкенен, Р. Коуз, Д. Норт та ін. Вагомий внесок у дослідження особливостей становлення і розвитку ринкового механізму в аграрному секторі економіки України, підвищення його ефективності зробили вчені-економісти І. Лукінов, Ю. Лопатинський, О. Могильний, О. Онищенко, Т. Осташко, Б. Панасюк, В. Радченко, П. Саблук, В. Ситник, В. Юрчишин та ін.
Суттєвий внесок у дослідження проблем ринкової трансформації аграрного сектора України за окремими напрямками внесли такі вітчизняні вчені: розвиток земельно-орендних відносин та формування ринку земель сільськогосподарського призначення – А. Третяк, Л. Новаковський, І. Кирилюк, М. Павлишенко, М. Федоров, П. Саблук та інші; формування і функціонування форм господарювання в аграрному секторі та перспектив їх подальшого розвитку – В. Андрійчук, О. Онищенко, В. Месель-Веселяк, М. Малік, Є. Майовець, П. Макаренко, Л. Мельник, О. Шубравська, О. Шпичак та ін.; проблеми матеріально-технічного забезпечення сільгосппідприємств і формування ринку техніки – Я. Білоусько, В. Іванишин, В. Кравчук, Г. Підлісецький, В. Товстопят, В. Яковенко та інші; явища диспаритету цін та забезпечення еквівалентності міжгалузевих відносин – В. Валентинов, О. Олійник, Т. Олійник, Л. Шморгун, О. Шпичак та інші.
Дослідженнями проблем у сфері теорії і практики державного регулювання аграрного виробництва займаються М. Дем’яненко, І. Михасюк, О. Могильний, Г. Черевко, В. Юрчишин та інші. Вагомий внесок у дослідження впливу вступу України до СОТ на розвиток аграрного сектору економіки зробили такі вчені, як О. Бородіна, М. Дем’яненко, М. Долішній, Л. Євчук, Ф. Іванина та ін.
Однак процес ринкової трансформації аграрного сектора економіки України на сучасному етапі потребує нових наукових узагальнень і подальшого дослідження даних проблем. Зокрема, на нашу думку, відсутній цілісний глибокий аналіз ринкових перетворень аграрного сектора економіки України на концептуальній основі виявлення і врахування його трансформаційного потенціалу, причин його кризового стану, всебічно не досліджені альтернативи формування і функціонування ринку земель сільськогосподарського призначення, потребує подальшого обґрунтування стратегія розвитку ринку техніки та технічного забезпечення аграрного сектора, вивчення впливу вступу України до СОТ на ринкові перетворення, не обґрунтовані параметри і структура всього АПК країни у зв’язку із ринковою трансформацією економіки країни і розвитком глобалізаційних процесів тощо. Теоретична і практична значущість даних проблем для розвитку аграрного сектора економіки обумовили вибір теми, постановку мети і завдань дисертаційного дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до теми науково-дослідних робіт кафедри економічної теорії Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова і є складовою теми «Актуальні проблеми розвитку економічної системи України в умовах трансформаційних перетворень», (номер державної реєстрації 0103U004015). Роль автора у дослідженні цієї теми полягала у розробці підрозділу «Аграрні відносини в трансформаційній економіці України».
Мета та завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є з’ясування необхідності, сутності та особливостей здійснюваних ринкових перетворень в аграрному секторі економіки України, причин його теперішнього кризового стану та визначення напрямів вдосконалення державної аграрної політики в умовах ринкової трансформації економіки України.
У відповідності до поставленої мети визначені наступні завдання дослідження:
– з’ясувати зміст аграрного сектора як економічної категорії та його функціональну роль в умовах ринкової трансформації;
– дослідити передумови та об’єктивні причини ринкового розвитку аграрного сектора, проаналізувати хід і результати аграрних трансформацій в Україні;
– проаналізувати історію відносин землеволодіння і землекористування в Україні в контексті становлення і розвитку ринкових відносин в сучасних умовах;
– визначити та охарактеризувати етапи земельної реформи в Україні, запропонувати доцільний варіант її завершення, що передбачає розв’язання проблеми ринку земель сільськогосподарського призначення;
– обґрунтувати перспективи розвитку господарських структур в аграрному секторі;
– виявити причини незадовільного матеріально-технічного забезпечення сільськогосподарських виробників, запропонувати напрями розбудови ринку вітчизняної сільськогосподарської техніки;
– розкрити причини диспаритету цін між І та ІІ сферами АПК і запропонувати заходи щодо його послаблення;
– обґрунтувати необхідність посилення ролі держави в проведені реформ в аграрному секторі, визначити шляхи поліпшення його державного регулювання.
Об’єктом дослідження є аграрний сектор економіки України.
Предметом дослідження є закономірності та протиріччя формування нової системи економічних відносин в аграрному секторі економіки України в результаті його ринкової трансформації.
Методи дослідження. У дисертації при з’ясуванні сутності та особливостей економічних явищ і процесів були використані загальнонаукові і спеціальні методи дослідження. За основу взято діалектичний метод пізнання економічних процесів в аграрному секторі у їх розвитку, взаємозв’язку та взаємодії. Використовувалися методи аналізу і синтезу, системний підхід, метод узагальнення, забезпечено дотримання єдності логічного та історичного підходів, кількісного і якісного аналізу.
Методи аналізу і синтезу використані при дослідженні передумов ринкового реформування аграрного сектора, причин його теперішнього кризового стану, ефективності функціонування господарських структур, впливу державної аграрної політики на розвиток аграрного сектору (розділ 1 і 3). Єдність логічного і історичного підходів застосовано при з’ясуванні історії розвитку земельних відносин, теорій державного регулювання (розділ 2 і 3). Кількісний і якісний аналіз – при з’ясуванні тенденцій в реформуванні відносин власності на землю, форм господарювання, цінового диспаритету, стану матеріально-технічного забезпечення сільськогосподарських товаровиробників (розділ 2 і 3). Метод узагальнення застосовувався при визначенні результатів аграрної реформи, аргументів «за» і «проти» у запровадженні ринку земель сільськогосподарського призначення (розділ 1 і 2). Системний підхід використано в ході виявлення і розкриття проблем, що виникають в розвитку аграрного сектора економіки, зокрема, причин аграрної кризи, напрямів розвитку ринку вітчизняної сільськогосподарської техніки, систематизації позитивних і негативних очікувань у зв’язку зі членством в СОТ (розділ 1 і 3).
Інформаційну базу дослідження становлять Закони України, Укази Президента України, Постанови Верховної Ради України, Постанови Кабінету Міністрів України, роботи зарубіжних та вітчизняних вчених щодо становлення, функціонування та розвитку аграрного сектора та, зокрема, ринку землі. Використані статистичні дані Державного комітету статистики, Державного комітету земельних ресурсів, Міністерства аграрної політики, монографії та публікації з аграрної проблематики.
Наукова новизна одержаних результатів та особистий внесок автора полягають в теоретичному узагальненні та систематизації виявлених особливостей ринкової трансформації аграрного сектора України, обґрунтуванні напрямів вдосконалення державної аграрної політики. При цьому отримані такі суттєві результати:
вперше:
– досліджується ринкова трансформація аграрного сектора України на основі концептуального підходу виокремлення і введення в науковий обіг поняття «трансформаційний потенціал аграрного сектора економіки», під яким розуміється сукупність трансформаційних можливостей аграрного сектора, яка складається як результат впливу історичного розвитку, нагромадженого вітчизняного досвіду аграрних перетворень, вияву соціально-економічних проблем розвитку села в попередні періоди, що впливають на зміст і терміни ринкових перетворень, здатність господарюючих суб’єктів ефективно працювати в нових умовах. Доведено, що основним прорахунком при проведенні ринкових трансформацій в аграрному секторі України була саме недооцінка його трансформаційних можливостей, які пов’язані з історичними традиціями, культурою, менталітетом, психологічною готовністю населення, довірою до уряду, нормами поведінки, наявністю інфраструктури і т.д. Запропоновано механізм формування і функціонування в Україні цивілізованого ринку земель сільськогосподарського призначення з активною взаємодією аграріїв і держави.
удосконалено:
– трактування економічної категорії «аграрний сектор», яка визначається як сектор економіки, що охоплює господарюючих суб’єктів різних організаційно-правових форм незалежно від форми власності, які займаються виробництвом сільськогосподарської продукції, її власною переробкою та збутом. Зроблено висновок про некоректність тлумачення «аграрного сектора» як всієї системи агропромислового виробництва у зв’язку з різною специфікою виробництва в сільському господарстві та галузях промисловості ІІІ сфери АПК (переробній і харчовій промисловості);
– теоретичне обґрунтування пріоритетного значення державного регулювання аграрного сектора порівняно з ринковим саморегулюванням в умовах трансформаційних перетворень економіки, що зумовлюється насамперед необхідністю забезпечити формування ефективної економічної поведінки суб’єктів аграрного сектора та тривалістю і складністю процесу пристосування їх поведінки до умов нового інституціонального середовища;
набули подальшого розвитку:
– оціночні підходи до з’ясування історії відносин власності на землю в процесі дослідження передумов та причин найголовніших земельних реформ в історії України на основі формаційного підходу до аналізу періодизації історії людського суспільства. Це дозволило зробити висновок про передчасність всезагального усуспільнення землі і аграрного виробництва у Радянському Союзі, що не відповідало рівню розвитку продуктивних сил. Саме економічна недосконалість процесу формування суспільного землеволодіння і землекористування в попередні періоди, поряд з іншими чинниками, підводила підґрунтя під сучасні аграрні реформи;
– характеристика основних етапів земельної реформи з урахуванням корінних недоліків при її проведенні на кожному з етапів. Встановлено, що на першому і другому етапах спад сільськогосподарського виробництва був пов’язаний переважно з дією факторів попиту, на третьому – спричинений в основному факторами пропозиції;
– обґрунтування напрямів розвитку ринку вітчизняної сільськогосподарської техніки, якими є: 1) налагодження на власних машинобудівних заводах масового виробництва лише тієї української техніки, яка відповідає сучасним вимогам агровиробництва країн-членів СОТ; 2) створення на базі вітчизняних потужностей спільних підприємств з заводами країн СНД; 3) створення на базі вітчизняних потужностей спільних підприємств із заводами країн далекого зарубіжжя; 4) розвиток на цій основі ринку вторинної вітчизняної техніки та налагодження капітально-відновлювального ремонту;
– аргументація сучасних підходів щодо підвищення ефективності державного регулювання аграрного сектора шляхом посилення регіональної спеціалізації, кооперації та інтеграції суб’єктів аграрного сектора; сприяння техніко-технологічній модернізації сільськогосподарського виробництва на базі вітчизняних машинобудівних заводів; посилення ролі державного регулювання цін, сприяння створенню кооперативів на рівні районів і областей з метою протистояння монополізму І та ІІІ сфер АПК; удосконалення механізму державної підтримки сільськогосподарських товаровиробників; перехід до інноваційної моделі розвитку аграрного сектора.
Практичне значення одержаних результатів полягає у поглибленні розуміння сутності та особливостей ринкових трансформацій в аграрному секторі України. Обґрунтовані у дисертаційній роботі положення, висновки і запропоновані рекомендації можуть бути використані у процесі розробки державної аграрної політики, нормативно-правових документів, у практичній діяльності органів державного управління та у навчальному процесі. Зокрема, науково-практичні висновки та рекомендації дисертанта щодо підвищення ефективності державного регулювання розвитком аграрного сектора були використані Департаментом науково-освітнього забезпечення АПВ та розвитку сільських територій Міністерства аграрної політики та продовольства при підготовці пропозицій щодо комплексного вирішення питання реалізації державної політики у сфері розвитку інфраструктури аграрного ринку та сталого розвитку сільських територій (довідка № 37-18-2-15/6910 від 25.04.2012 р.). Окремі положення та пропозиції дисертаційної роботи щодо вдосконалення орендних відносин були використані управлінням Держкомзему у Бородянському районі Київської області при підготовці пропозицій у процесі підготовки плану заходів щодо комплексного вирішення питання реалізації державної політики у сфері земельних відносин (довідка №90 від 27.04.2012 р.). Теоретичні та практичні положення дисертаційної роботи були впроваджені при розробці навчальних програм курсів «Політекономія», «Основи економічної теорії», «Перехідна економіка», «Державне регулювання економіки», спецкурсу «Актуальні проблеми трансформаційної економіки України», що внесені до навчальних планів спеціальностей («Економічна теорія» та ін.), навчальний процес з яких забезпечує кафедра економічної теорії Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова (довідка від 24.04.2012 р.).
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є завершеним самостійним науковим дослідженням, в якій представлений авторський підхід в дослідженні ринкової трансформації аграрного сектора України в умовах ринкових перетворень національної економіки, визначено практичні рекомендації щодо вдосконалення державної аграрної політики. Результати наукового дослідження, висновки і рекомендації, які виносяться на захист, отримані здобувачем самостійно та представлені в одноосібно опублікованих працях.
Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дисертаційної роботи були обговорені на звітних науково-практичних конференціях викладачів кафедри економічної теорії Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова та п’ятнадцяти Міжнародних науково-практичних конференціях: «Соціально-економічні фактори розвитку України в умовах глобалізації» (м. Київ, 2008 р.), «Ринкова трансформація економіки: стан, проблеми, перспективи» (м. Феодосія, 2008 р.), «Сучасні проблеми інноваційного розвитку держави» (м. Дніпропетровськ, 2008 р.), «Пріоритети національного економічного розвитку в контексті глобалізаційних викликів» (м. Київ, 2008 р.), «Фінансова сфера та її роль у зростанні конкурентних переваг національних економік» (м. Ірпінь, 2009 р.), «Проблеми економіки підприємств у сучасних умовах» (м. Київ, 2009, 2010 р.), «Соціально-економічний розвиток України в ХХІ столітті: проблеми, пріоритети і перспективи» (м. Кам’янець-Подільський, 2009 р.), «Умови економічного зростання в країнах з ринковою економікою» (м. Переяслав-Хмельницький, 2009, 2010 р.), «Інноваційний розвиток суспільства за умов крос-культурних взаємодій» (м. Суми, 2009 р.), «Проблеми економічного і соціального розвитку в умовах світової кризи» (м. Донецьк, 2009 р.), «Актуальні проблеми економіки та менеджменту: теоретичні і практичні аспекти» (м. Хмельницький, 2010 р.), «Актуальні проблеми економіки та менеджменту: теоретичні і практичні аспекти» (м. Ялта, 2011 р.), «Восьмі юридичні читання. Правові проблеми взаємодії влади і громадянського суспільства» (м. Київ, 2012 р.).
Публікації. За результатами виконаного дослідження опубліковано 26 одноосібних наукових праць загальним обсягом 9,4 д.а., з них: 13 статей – у наукових фахових виданнях, 13 публікацій – у інших виданнях.

bibliography

ВИСНОВКИ

У дисертації теоретично узагальнено і запропоновано нове вирішення наукової задачі – з’ясування необхідності, сутності та особливостей здійснюваних ринкових перетворень в аграрному секторі економіки України, причин його теперішнього кризового стану та визначення напрямів вдосконалення державної аграрної політики в умовах ринкової трансформації економіки України. Дослідження дало змогу зробити наступні висновки:
1. Під «аграрним сектором економіки» слід розуміти сектор економіки, який охоплює господарюючих суб’єктів різних організаційно-правових форм незалежно від форми власності, які займаються виробництвом сільськогосподарської продукції, її власною переробкою та збутом.
2. Об’єктивними причинами вибору ринкового шляху розвитку аграрного сектору економіки були: проголошення загальнодержавного курсу на перехід до ринкової економіки; вичерпання екстенсивних факторів економічного зростання; негнучкість і низька адаптивність адміністративно-командної системи до НТП; неефективні базові відносини, які пов’язані з відчуженням працівника від власності на засоби виробництва і результатів його праці; ігнору¬вання на практиці об’єктивних економічних законів.
Ринкова трансформація аграрного сектора була обумовлена також тим, що найбільш прийнятним розвитком для аграрного сектора є саме ринковий розвиток. Це обумовлено такими його особливостями: по-перше, наявністю великої кількості продавців і покупців сільськогосподарської продукції, жоден з яких не має монопольної влади на ринку (тобто є умови для розвитку ринкової конкуренції); по-друге, продукція сільського господарства належить до приватних благ, які споживаються індивідуально кожною людиною; по-третє, умови функціонування суб’єктів господарювання аграрного сектора подібні до досконалої конкуренції; по-четверте, неоднорідна структура сільськогосподарського виробництва; по-п’яте, можливість використання різних каналів реалізації сільськогосподарської продукції.
3. Аграрні трансформації в Україні відбувалися за запропонованою МВФ ліберальною моделлю, яка, як підтвердив досвід, була для України руйнівною. Прийнятною з меншими соціально-економічними втратами була б модель послідовного і планомірного розвитку з врахуванням інституціональних особливостей країни. Основним прорахунком при проведенні ринкових трансформацій в аграрному секторі була недооцінка його трансформаційного потенціалу, який являє собою сукупність його трансформаційних можливостей, що впливають на зміст і терміни ринкових перетворень, на здатність його господарюючих суб’єктів ефективно працювати в нових умовах.
Причини кризового стану аграрного сектора можна поділити на три групи: 1) об’єктивні, що зумовлені успадкованим станом економіки; 2) суб’єктивно-об’єктивні причини, що викликані ринковою трансформацією економіки; 3) суб’єктивні, що спричинені прорахунками та помилками при реформуванні адміністративно-командної системи. Ці причини викликані економічними, політичними, соціальними, організаційними і інституційними чинниками.
4. В історії розвитку земельних відносин в Україні у ХІХ-ХХ ст. можна виділити чотири масштабних реформи: Селянська реформа 1861 року, Столипінська, реформи за радянських часів, та сучасна реформа, починаючи з 1991 року. Історія земельних реформ свідчить, що по суті вони зводяться до змін у відносинах власності на землю і мають переважно приватновласницьке спрямування. Усі реформи довгий час визрівали усередині суспільства та здійснювалися державною владою. Щодо сучасної аграрної реформи, то вона спричинена недосконалістю процесу формування суспільного землеволодіння.
Селянська реформа 1861 р. не подолала соціально-економічних проблем на селі, проте дала поштовх розвитку приватного землеволодіння селян. Столипінська аграрна реформа була продовженням Селянської реформи 1861 року. Вона прискорила приватизацію землі; започаткувала розвиток фермерського (селянського) господарства; піддала значній руйнації общинне землеволодіння та зменшила поміщицьке землеволодіння; було сформовано багатоукладну економіку аграрного сектора; переведено сільське господарство на індустріальну основу.
Реформами за радянських часів була скасована приватна власність на землю, здійснено розподіл землі між селянами на засадах зрівнялівки, надавався пріоритет на користування землею комунам і артілям, проголошувалась націоналізація землі та монополізація державою матеріально-технічного забезпечення і збуту сільгосппродукції. Справжнім власником землі стала держава. Дані реформи (крім непу) мали антиринковий характер.
5. Сучасна земельна реформа в Україні пройшла ряд етапів.
Перший етап (1991-1993 рр.) – початковий, пов’язаний з роздержавленням і приватизацією земель шляхом передачі їх у колективну власність недержавним сільськогосподарським підприємствам та у приватну – громадянам. На даному етапі відбулася трансформація концепції плюралізму форм господарювання в концепцію плюралізму форм власності, розпочато приватизацію землі.
Другий етап (1994-1998 рр.) – розподільчий, на якому відбулася грошова оцінка і паювання сільськогосподарських угідь, переданих у колективну власність підприємствам, між членами цих підприємств і пенсіонерами з їх числа. Як і на попередньому етапі, зміни у відносинах власності відбулися шляхом трансформування державної власності переважно в колективну.
Третій етап (з 1999 р.) – сучасний, створення на базі недержавних сільськогосподарських підприємств нових господарських структур ринкового типу на основі приватної власності на землю і майно. Відбулася передача розпайованих сільсько¬господарських угідь із колективної власності сільськогос¬подарських підприємств у приватну власність їх членів. На даному етапі було повністю подолано монополію державної власності на землю.
Встановлено, що на першому і другому етапах земельної реформи спад сільськогосподарського виробництва був пов’язаний переважно з факторами попиту, а на третьому – в основному спричинений факторами пропозиції.
6. Вирішення сьогоднішніх проблем в аграрному секторі України пов’язують із завершення земельної реформи та зняттям мораторію на купівлю-продаж земель сільськогосподарського призначення. Проте це питання не знаходить сьогодні однозначного вирішення.
На нашу думку, ринок земель сільськогосподарського призначення в Україні стане можливим лише тоді, коли аграрій стане його активним учасником. Тому не варто поспішати зі зняттям мораторію на купівлю-продаж земель сільськогосподарського призначення і впровадженням ринку землі. Зараз, перш за все, потрібно зосередитись на підвищенні культури земельних відносин в країні через стимулювання кооперування, вдосконалення орендних відносин та поширення застави землі. Пропонуємо запровадити ринок земель сільськогосподарського призначення в два етапи: 1) підготовчий, змістом якого є вдосконалення орендних відносин та поширення застави землі; 2) період кінцевого формування адекватних умов ринку землі за участю держави та з врахуванням інтересів як власників землі, так і суспільства в цілому.
7. Важливою складовою стратегії розвитку аграрного сектора України має стати кооперація як форма ефективної взаємодії товаровиробників. Стратегічним напрямом у розвитку кооперування повинно стати створення кооперативів за участю сільськогосподарських підприємств та науково-дослідних установ. Крім того, повинна розвинутися така форма господарювання, де на основі кооперації взаємодіяли б велике і дрібне виробництво. Перспективною є і кооперація приватних господарств між собою по виробничому постачанню, обслуговуванню, збуту продукції. Мова йде про посилення в аграрному виробництві процесів регіональної спеціалізації та інтеграції, формування регіональних кластерних агропромислових об’єднань на кооперативних засадах із замкненим циклом виробництва.
8. Основними причинами погіршення технічного забезпечення аграрного виробництва є: зниження купівельної спроможності сільськогосподарських підприємств; зменшення за таких умов виробництва сільськогосподарської техніки вітчизняними заводами та невідповідність більшості вітчизняних сільгоспмашин сучасним вимогам аграрного виробництва.
Розвиток ринку вітчизняної сільськогосподарської техніки в Україні має відбуватися в чотирьох напрямках: 1) налагодження на власних машинобудівних заводах масового виробництва лише тієї техніки, що відповідає сучасним вимогам агровиробництва країн-членів СОТ; 2) створення на базі вітчизняних потужностей спільних підприємств з заводами країн СНД по випуску сільгоспмашин, які не поступаються за технічними характеристиками зразкам аналогічної техніки країн далекого зарубіжжя, але є нижчими за ціною; 3) створення на базі вітчизняних потужностей спільних підприємств з заводами країн далекого зарубіжжя по виробництву сільськогосподарської техніки, аналоги якої не можна виробити на вітчизняних заводах і спільних підприємствах з заводами країн СНД; 4) розвиток на цій основі ринку вторинної вітчизняної техніки та налагодження капітально-відновлювального ремонту.
9. Вирішення проблеми техніко-технологічного забезпечення сільськогосподарських підприємств пов’язано з послабленням цінового диспаритету між промисловою і сільськогосподарською продукцією. Основними причинами диспаритету цін між І та ІІ сферами АПК є монополізм І сфери АПК на ринку техніки та недосконала цінова політика держави на сільськогосподарську продукцію. Для вирішення проблеми потрібно переглянути підхід до практики формування цін на сільськогосподарську продукцію, посилити роль державного регулювання цін, сприяти створенню кооперативів на рівні районів та областей з метою протистояння монополізму І та ІІІ сфер АПК, підвищити продуктивність сільськогосподарського виробництва тощо.
10. Можна виділити три групи факторів, які обумовлюють об’єктивну необхідність посилення державного регулювання аграрного сектора економіки. Перша група факторів пов’язана з особливостями ринку та вадами ринкового саморегулювання, друга – з особливостями сільського господарства як галузі та його роллю і місцем в економіці держави, а третя – з особливостями сільського господарства України, його місцем в економіці країни і житті народу.
Подальші ринкові трансформації в аграрному секторі повинні відбуватися при посиленні ролі держави в їх здійсненні. Це зумовлено насамперед необхідністю забезпечити формування ефективної економічної поведінки суб’єктів аграрного сектора та тривалістю і складністю процесу перебудови поведінки його суб’єктів до умов нового інституціонального середовища.
Для підвищення ефективності державного регулювання розвитку аграрного сектора України необхідно, перш за все, розробити стратегії розвитку села та сільського господарства. Це допоможе забезпечити послідовність і комплексність у прийнятті державних рішень щодо розподілу бюджетних коштів, сприятиме їх концентрації на пріоритетних напрямах, підвищить результативність відповідних програм.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абалкин Л. Роль государства и борьба с экономическими догмами / Л. Абалкин // Экономист. – 1998. – №9. – С. 3-11.
2. Абалкин Л. Рынок в экономической системе социализма / Л. Абалкин // Вопросы экономики. – 1989. – №7. – С. 3-12.
3. Аграрна реформа в Україні / П. І. Гайдуцький, П. Т. Саблук, Ю. О. Лупенко та ін.; За ред. П. І. Гайдуцького. – К.: ННЦ ІАЕ, 2005. – 424 с.
4. Аграрная реформа в странах Центрально-Восточной Европы и России (1990-2000). – М.: Наука, 2003. – 255 с.
5. Аграрний сектор у світовій і національній економіці України / П. М. Макаренко, П. І. Лазаренко, І. Г. Кириленко, О. М. Леонтьєв; За ред. П. М. Макаренка. – Дніпропетровськ: Пороги, 1995. – 372 с.
6. Аграрний сектор України на шляху до євро інтеграції: моногр. / Авт. кол.: Бетлій М. та ін.; За ред. О. М. Бородіної. – Ужгород: ІВА, 2006. – 496 с.
7. Аграрний сектор: моделі управління / За ред. проф. П. М. Макаренка. – Суми: Видавництво «Довкілля», 2006. – 438 с.
8. Азізов С. П. Організація аграрного виробництва і бізнесу: Підручник / С. П. Азізов, П. К. Канінський; За ред. проф. С. П. Азізова. – К.: «Фенікс», 2006. – 790 с.
9. Андрійчук В. Г. Економіка аграрних підприємств: Підр. / В. Г. Андрійчук. – 2-ге вид, доп. і перероблено. – К.: КНЕУ, 2002. – 624 с.
10. Андрійчук В. Г. Ефективність діяльності аграрних підприємств : теорія, методика, аналіз: моногр. / В. Г. Андрійчук. – К.: КНЕУ, 2005. – 292 с.
11. Андрійчук В. Г. Капіталізація сільського господарства : стан та економічне регулювання розвитку: моногр. / В. Г. Андрійчук. – Ніжин: ТОВ «Видавництво «Аспект-Поліграф», 2007. – 216 с.
12. Андрійчук В. Г. Сучасна аграрна політика: проблемні аспекти / В.Г. Андрійчук, М. В. Зубець, В. В. Юрчишин. – К.: Аграрна наука, 2005. – 140 с.
13. Антипова Л. І. Залучення зарубіжного досвіду організації земельно-орендних відносин / Л. І. Антипова // Економіка АПК. – 2007. – №1. – С. 147-153.
14. АПК в системі зовнішньоекономічної діяльності України / П. Т. Саблук, А. А. Фесина, В. І. Власов та ін.; За ред. П. Т. Саблука. – К.: ННЦ ІАЕ, 2005. – 242 с.
15. Бабич М. М. Особливості реформування ринку земель сільськогосподарського призначення / М. М. Бабич // Економіка АПК. – 2006. – №12.– С. 65-67.
16. Балян А. В. Зарубіжний досвід реформування сільського господарства / А. В. Балян, М. Д. Федорюк // Економіка АПК. – 2005.– №1. – С. 132-137.
17. Балян А. В. Земельні реформи у постсоціалістичних країнах Східної Європи / А. В. Балян // Економіка АПК. – 2001. – №11. – С. 115-118.
18. Бельчук А. Вновь об оценке реформ в Китае / А. Бельчук // Мировая экономика и международные отношения. – 2005. – №4. – С. 86-93.
19. Білик Ю. Оцінка порівняльних переваг в умовах міжнародної економічної інтеграції (на прикладі сільського господарства України) / Ю. Білик //Економіка України. – 2007. – №6. – С. 69-76.
20. Білик Ю. Д. Державний захист вітчизняного сільськогосподарського товаровиробника та протекціоністська політика в Україні: моногр. / Ю. Д. Білик. – К.: Урожай, 2000. – 192 с.
21. Білоусько Я. Проблеми розвитку орендних відносин у сільському господарстві України / Я. Білоусько // Економіка Радянської України. – 1990. – №4. – С. 87-89.
22. Білоусько Я. К. Досвід формування та використання машинно-тракторного парку розвинутих країн / Я. К. Білоусько, А. М. Головко, В. Л. Товстопят, В. П. Яковенко //Економіка АПК. – 2003. – №5. – С. 127-133.
23. Білоусько Я. К. Сільськогосподарське машинобудування: бути чи не бути? / Я. К. Білоусько, В. П. Товстопят. – К.: ННЦ ІАЕ, 2010. – 160 с.
24. Білоусько Я. К. Стратегічні напрями реформування і розвитку вітчизняного сільськогосподарського машинобудування / Я. К. Білоусько, В. Л. Товстопят // Економіка АПК. – 2011. – №1.– С. 111-113.
25. Білоусько Я. К. Тенденції розвитку вітчизняного сільськогосподарського машинобудування / Я. К. Білоусько // Економіка АПК. – 2010. – №7. – С. 84-90.
26. Білоусько Я. К. Техніко-технологічне забезпечення сільського господарства / Я. К. Білоусько, Ю. Я. Лузан, В. Л. Товстопят // Економіка АПК. – 2009. – №12.– С. 29-33.
27. Богиня Д. До питання щодо різних варіантів ринкових реформ / Д. Богиня, Г. Волинський // Економіка України. – 1994. – №3. – С. 29-35.
28. Богиня Д. Українське село вмирає: національна небезпека / Д. Богиня, К. Якуба // Економіка України. – 2011.– №4. – С. 56-66.
29. Бодров В. Г. Основи конкурентоспроможності економіки України / В. Г. Бодров // Фінанси України. – 2007. – №9. – С. 67-74.
30. Бородіна О. Сільський розвиток в Україні: проблеми становлення / О. Бородіна, І. Прокопа // Економіка України. – 2009. – №4. – С. 74-85.
31. Бородіна О. Сільський розвиток в Україні: проблеми становлення / О. Бородіна, І. Прокопа // Економіка України. – 2009. – №5. – С. 59-67.
32. Будзяк В. М. Формування ринку земель сільськогосподарського призначення / В. М. Будзяк // Економіка АПК. – 2008. – №8. – С. 118-122.
33. Бурдейний І. М. З досвіду державного регулювання сільськогосподарського виробництва зарубіжних країн / І. М. Бурдейний // Економіка АПК. – 2001. – №2. – С. 124-127.
34. Бурковський І. Д. Чи потрібен нам ринок уживаної техніки / І. Д. Бурковський // Економіка АПК. – 2004. – №3. – С.76-80.
35. В Україні відсутня державна політика з підтримки АПК // Agroexpert. – 2009. –№5. – С. 6.
36. Валентинов В. Л. Визначення напрямів цінового регулювання в аграрному секторі / В. Л. Валентинов // Економіка АПК. – 2005. – №4. – С. 87-89.
37. Валентинов В. Л. Теоретичні особливості нееквівалентності міжгалузевих відносин в АПК / В. Л. Валентинов // Економіка АПК. – 2002. – №11. – С. 34-37.
38. Власність у сільському господарстві / В. В. Юрчишин, О. М. Онищенко, П. Т. Саблук та ін.; За ред. В. В. Юрчишина, П. Т. Саблука. – К.: Урожай, 1993. – 352 с.
39. Гаврилишин О. Основні елементи теорії ринкової системи / О. Гаврилишин. – К.: Наукова думка, 1992. – 128 с.
40. Гагаринова В. Ф. Удосконалення умов і форм господарювання АПК в період становлення ринкової економіки / В. Ф. Гагаринова // Питання політичної економії: збірник наукових праць / За ред. А. А. Чухна. – К.: Либідь, 1992. – Вип. 219. – С. 111-117.
41. Гайдуцький П. Земельні відносини: проблеми і деякі шляхи їх вирішення / П. Гайдуцький, О. Онищенко, В. Юрчишин // Економіка АПК. – 1994. – №1. – С. 11-18.
42. Гайдуцький П. І. Формування ринкових відносин в агропромисловому комплексі: навч. посіб. / П. І. Гайдуцький, О. Є. Подолєва. – К.: Вища школа, 1994. – 175 с.
43. Гальчинський А. Час виправляти помилки / А. Гальчинський // Віче. – 2000. – №7(100). – С. 75-87.
44. Гарнага О. М. Ринок сільськогосподарських земель і специфіка його формування / О. М. Гарнага // Землевпорядний вісник. – 2005. – №2. – С. 61-64.
45. Головатюк М. С. Новий Земельний кодекс України: ринок землі та його регулювання / М. С. Головатюк // Економіка АПК. – 2002. – №9. – С. 6-10.
46. Горкіна Л. Кооперація у контексті ліберально-демократичної концепції модернізації суспільства / Л. Горкіна // Економіка України. – 2011.– №4. – С. 4-15.
47. Горьовий В. Розвиток і сучасний стан функціонування фермерських господарств регіону / В. Горьовий // Економіка України. – 2007. – №12. – С. 61-68.
48. Гош О. Проблеми перебудови загальнонародної власності / О. Гош // Економіка Радянської України. – 1990. – №5.– С. 26-31.
49. Грінберг Р. Інституційні уроки ринкових трансформацій / Р. Грінберг // Економіка України. – 2011. – №1. – С. 27-37.
50. Губенко В. І. Механізм СОТ в країнах з розвинутою ринковою економікою та можливості його застосування в Україні / В. І. Губенко // Економіка АПК. – 2002. –№6. – С. 123-126.
51. Ґудзь О. Є. Удосконалення механізму кредитних субсидій підприємств АПК / О. Є. Ґудзь // Економіка АПК. – 2009. – №9. – С. 59-61.
52. Гутко Л. М. Досвід державної підтримки страхування ризиків сільськогосподарського виробництва / Л. М. Гутко // Економіка АПК. – 2009. – №10. – С. 147-152.
53. Данькевич А. Є. Передумови та основні принципи розвитку агрохолдингів / А. Є. Данькевич // Економіка АПК. – 2011. – №5. – С. 139-147.
54. Дем’яненко І. В. Фінансова стабілізація підприємств і механізми її забезпечення / І. В. Дем’яненко. – К.: Інститут аграрної економіки, 2001. – 72 с.
55. Дем’яненко М. Я. Державна підтримка як фактор забезпечення конкурентоспроможного аграрного виробництва / М. Я. Дем’яненко, Ф. В. Іванина // Економіка АПК. – 2009. – №9. – С. 3-9.
56. Дем’яненко М. Я. Проблеми аграрної економіки із вступом України до СОТ / М. Я. Дем’яненко, Ф. В. Іванина // Економіка АПК. – 2003. – №11. – С. 57-66.
57. Дем’яненко С. Агрохолдинги в Україні: процес становлення та розвитку / С. Дем’яненко // Економіка України. – 2009. – №12. – С. 50-61.
58. Дерев’янкін Т. Післяжовтневі експерименти над вітчизняним ринковим господарством (1918-1928 рр.) / Т. Дерев’янкін // Економіка України. – 2008. – №12. – С. 64-80.
59. Дмитренко В. Вітчизняні гектари і Лондонська біржа / В. Дмитренко // Уряд. кур’єр. – 2011. – №35. – 24 лют. – С. 17.
60. Долішній М. І. Ринок продовольства України в аспектах СОТ / М. І. Долішній, В. І. Топіха, В. В. Булюк, В. А. Романова. – Миколаїв: МДАУ, 2006. – 221 с.
61. Доповідь Президента Національної академії аграрних наук України академіка НААН Зубця М. В. на загальних зборах академії 24 листопада 2010 року // АгроІнком. – 2010. – №10-12. – С. 3-12.
62. Дюмулен И. И. Всемирная торговая организация / И. И. Дюмулен. – М.: ЗАО «Издательство «Экономика», 2003. – 271 с.
63. Евстигнеева Л. Куда же ведут реформы? (размышление по поводу статьи Дж. Стиглица) / Л. Евстигнеева, Р. Евстигнеев // Вопросы экономики. – 1999. – №9. – С. 4-18.
64. Економіка України: десять років реформ / За ред. З. Ватаманюка та С. Панчишина. – Львів: ЛНУ ім. Івана Франка, 2001.– 496 с.
65. Економічна енциклопедія: у 3 т. / Редкол.: …С. В. Мочерний (відп. ред.) та ін. – К.: Видавничий центр «Академія», 2000. – Т. 1. – 864 с.
66. Економічна енциклопедія: у 3 т. / Редкол.: …С. В. Мочерний (відп. ред.) та ін. – К.: Видавничий центр «Академія», 2001. – Т. 2. – 848 с.
67. Економічна енциклопедія: у 3 т. / Редкол.: …С. В. Мочерний (відп. ред.) та ін. – К.: Видавничий центр «Академія», 2002. – Т. 3. – 952 с.
68. Євчук Л. А. Вступ України до СОТ: необхідність та очікувані результати / Л. А. Євчук // Економіка АПК. – 2003. – №7. – С. 156-160.
69. Єременко В. Концепція продовольчої політики України / В. Єременко // Економіка України. – 1992. – №9. – С. 53-59.
70. Закон України «Про основні засади державної аграрної політики на період до 2015 року» // Урядовий кур’єр. Орієнтир. – 2005. – 16 лист. – №218. – С. 1-3.
71. Закон України «Про особисте селянське господарство» // Відом. Верхов. Ради України. – 2003. –№29. – Ст. 232.
72. Закон України «Про оцінку земель» // Відом. Верхов. Ради України. – 2004.– №15. – Ст. 229.
73. Закон України «Про плату за землю» // Відом. Верхов. Ради України. – 1992. – №38. – Ст. 360.
74. Закон України «Про податок на додану вартість» // Відом. Верхов. Ради України. – 1997. – №21. – Ст. 156.
75. Закон України «Про фермерське господарство»// Відом. Верхов. Ради України. – 2003. – №45. – Ст. 363.
76. Закони України «Про фіксований сільськогосподарський податок», «Про сільськогосподарську кооперацію». За станом на 16 серпня 2006 року / Верховна Рада України: Офіц. вид. – К.: Парламентське вид-во, 2006. – 30 с. – (Серія «Закони України»).
77. Земельна реформа на Україні: Зб. законодавчих та урядових актів. – К.: Україна, 1991. – 96 с.
78. Земельний кодекс України // Відом. Верхов. Ради України. – 2002.– №3-4. –Ст. 27.
79. Зінченко С. Прорив українського села / С. Зінченко //Агро Перспектива. –2008. – №1. – С. 16-19.
80. Зінчук Т. Аграрна політика України: можливості та перспективи інтеграції в ЄС / Т. Зінчук // Економіка України. – 2000. – №12. – С. 58-66.
81. Зубець М. Актуальні проблеми економіки України / М. Зубець, Б. Панасюк. – К.: Аграрна наука, 2004. – 84 с.
82. Зубець М. Розвиток інноваційних процесів в агропромисловому виробництві / М. Зубець, С. Тивончук. – К.: Аграрна наука, 2004. – 192 с.
83. Іванишин В. В. Ефективність нової техніки та її оцінка на етапі випробування / В. В. Іванишин, Т. Л. Бабинець // Економіка АПК. – 2008. – №1. – С. 21-24.
84. Іванишин В. В. Інноваційне забезпечення оновлення техніко-технологічної бази підприємств АПК / В. В. Іванишин // Економіка АПК. – 2010. – №1. – С. 128-133.
85. Іванюк І. В. Теоретичний аспект розвитку орендних земельних відносин у сільському господарстві / І. В. Іванюк, П. Ю. Ткачук // Економіка АПК. – 2009. –№11. – С. 53-55.
86. Інноваційна діяльність в аграрній сфері: інституціональний аспект: монографія / [Саблук П. Т., Шпикуляк О. Г., Курило Л. І. та ін.]. – К.: ННЦ ІАЕ, 2010. – 706 с.
87. Інноваційна стратегія українських реформ / А. С. Гальчинський., В. М. Геєць, А. К. Кінах, В. П. Семиноженко. – К.: Знання України, 2002. – 336 с. – Бібліогр.: С. 313-326.
88. Історіографія, методологія та джерельна база досліджень аграрних відносин в Україні у другій половині ХХ століття / Нац. акад. наук України, Ін-т історії України, Укр. акад. історичних наук. – К., 2000. – 136 с.
89. Іщенко Г. Ціну на землю визначить ринок, а основним гравцем буде держава? / Г. Іщенко // Уряд. кур’єр. – 2011. – №71. – 19 квітн. – С. 8,17.
90. Іщенко Г. Чи домовиться промисловість з аграріями? / Г. Іщенко // Уряд. кур’єр. – 2008. – №65. – 8 квітн. – С. 8.
91. Калашникова Т. В. Механізм і пріоритети державної підтримки аграрного сектору економіки / Т. В. Калашникова // Економіка АПК. – 2008. – №8. – С. 100-104.
92. Кваша С. М. Земельні відносини в контексті моделей розвитку сільського господарства України / С. М. Кваша // Економіка АПК. – 2009. – №3. – С. 54-57.
93. Кириленко І. Г. Аграрна реформа в Україні: надбання, проблеми / І. Г. Кириленко // Економіка АПК. – 2005. – №5. – С. 8-14.
94. Кобута І. В. Оцінка впливу вступу України до СОТ на окремі ринки сільськогосподарської продукції / І. В. Кобута, О. Л. Шевцов // Економіка АПК. –2007. – №1. – С. 127-135.
95. Коваль Н. В. Перспективи розвитку особистих селянських господарств / Н. В. Коваль // Економіка АПК. – 2007. – №9. – С. 21-24.
96. Колесник І. А. Формування ринку земель в Україні / І. А. Колесник // Економіка АПК. – 2003. – №7. – С. 129-132.
97. Колодко Г. Уроки десяти лет постсоциалистической трансформации / Г. Колодко // Вопросы экономики. – 1999. – №9. – С. 19-32.
98. Концепція ціноутворення на сільськогосподарську продукцію / [П. Т. Саблук, В. Я. Месель-Веселяк, М. Я. Дем’яненко та ін.]. // Економіка АПК. – 2008.– №1. – С. 3-20.
99. Корнаї Я. Шлях до вільної економіки. Відхід від соціалістичної системи: угорський приклад / Я. Корнаї; Пер. з англ. В. Д. Сінора, М. П. Загребельний, Ю. Т. Лазаренко. – К.: Наукова думка, 1991. – 140 с.
100. Кравчук В. Обґрунтування системних дій для підвищення конкурентоспроможності та якості вітчизняної сільськогосподарської техніки / В. Кравчук, В. Соловей, Т. Цема, С. Афанасьєва // Техніка і технології АПК. – 2010. –№1. – С. 26-29.
101. Кравчук В. Окремі аспекти досліджень технічного забезпечення АПК / В. Кравчук // Техніка АПК. – 2008. – №3-4. – С. 6-7.
102. Кравчук В. Технічна політика АПК в контексті вступу України до СОТ / В. Кравчук // Техніка АПК. – 2008. – №5. – С. 9-11.
103. Кравчук С. В. Актуальні питання державного фінансування аграрного виробництва за умови вступу до Світової організації торгівлі / С. В. Кравчук // Економіка АПК. – 2005. – №12. – С. 81-86.
104. Крисак А. Інституціональне забезпечення сільськогосподарського землекористування: специфіка і суперечності мораторного періоду / А. Крисак // Економіст. – 2010. – №8. – С. 33-37.
105. Кучма Л. Д. Шляхом радикальних економічних реформ / Л. Д. Кучма – К.: Виробниче об’єднання «Політграфкнига», 1994. – 96 с.
106. Кушнір І. В. Видатки бюджету на підтримку аграрного сектору та їх ефективність / І. В. Кушнір // Економіка АПК. – 2011. – №5. –С. 98-102.
107. Лерман Ц. Десять лет земельных реформ: какие уроки Россия может извлечь из мирового опыта / Ц. Лерман // Вопросы экономики. – 2001. – №8. – С. 102-117.
108. Лопатинський Ю. М. Трансформація аграрного сектора: інституційні засади : моногр. / Ю. М. Лопатинський – Чернівці: Рута, 2006. – 344 с.
109. Лортикян Е. Проблема плану і ринку в поглядах українських економістів 20-х років / Е. Лортикян // Економіка України. – 1991. – №12. – С. 65-72.
110. Лузан Ю. Я. Напрями розвитку сільськогосподарського виробництва і соціальної сфери / Ю. Я. Лузан // Економіка АПК. – 2009. – №7. – С.3-12.
111. Лузан Ю. Я. Організаційно-економічний механізм забезпечення розвитку агропромислового виробництва України: теоретико-методологічний аспект / Ю. Я. Лузан // Економіка АПК. – 2011. – №2. – С. 3-12.
112. Лукинов И. Перестройка в аграрной сфере / И. Лукинов // Вопросы экономики. – 1989. – №5. – С. 3-7.
113. Лукинов И. И. Воспроизводство и цены: моногр. / И. И. Лукинов – М.: «Экономика», 1977. – 431 с.
114. Лукинов И. И. Эволюция экономических систем: моногр. / И. И. Лукинов – М.: ЗАО «Издательство «Экономика», 2002. – 567 с.
115. Лукінов І. Ринкові реформи у подоланні кризи / І. Лукінов // Економіка України. – 1996. – №1. – С. 4-19.
116. Лукінов І. І. Вибрані праці: у 2 кн. / І.І. Лукінов. – К.: ННЦ ІАЕ, 2007.– Кн. 2. – 794с.
117. Лукінов І. І. Економічні трансформації (наприкінці ХХ сторіччя): моногр. / І. І. Лукінов. – К.: Інститут економіки НАН України, 1997. – 456 с.
118. Лукінов І. І. Наукова модель економіки перехідного періоду / І. І. Лукінов // Економіка АПК. – 1995. – №9. – С. 22-27.
119. Майовець Є. Аграрне підприємництво в Україні : моногр. / Є. Майовець. – Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2006. – 428 с.
120. Макаренко П. М. Методологічні аспекти функціонування господарств населення / П. М. Макаренко // Економіка АПК. – 2005. – №12. – С. 8-11.
121. Макаренко П. М. Фермерство України у контексті тенденцій розвитку світового сільського господарства / П. М. Макаренко, Л. Ю. Мельник // Економіка АПК. – 2008. – №4. – С.145-152.
122. Макконнелл К. Р., Брю С. Л. Экономикс: Принципы, проблемы и политика: в 2т. / К. Р. Макконнелл, С. Л. Брю; Пер. с англ. 11-го изд. – М.: Республіка, 1992. – Т.1. – 399 с.
123. Макконнелл Кэмпбелл Р., Брю Стэнли Л. Экономикс: Принципы, проблемы и политика: в 2т. / К. Р. Макконнелл, С. Л. Брю; Пер. с англ. 11-го изд. – М.: Республіка, 1992. – Т.2. – 400 с.
124. Малієнко А. Історичні передумови сучасної аграрної реформи та можливі соціально-економічні наслідки торгівлі землею / А. Малієнко // Техніка АПК. – 2008. – №2. – С. 26-28.
125. Маркс К. Капитал. Критика политической экономии / К. Маркс; Под ред. Ф. Энгельса. – М., Политиздат, 1978. – Т. ІІІ, кн. ІІІ. Процесс капиталистического производства, взятый в целом. Ч. ІІ. І-IV, 509-1084 с.
126. Мартынов В. Д. Фермерская кооперация / В. Д. Мартынов. – М.: Знание, 1990. – 64 с.
127. Матеріали Всеукраїнського симпозіуму з проблем аграрної історії / НАН України: Інститут історії України (С. В. Кульчицький (відп. ред.), М. І. Бушин (уклад.), А. Г. Морозов (уклад.). – К., 1996. – Ч.ІІ. – 144 с.
128. Мау В. Российские экономические реформы глазами западных критиков / В. Мау // Вопросы экономики. – 1999. – №11. – С. 4-23.
129. Мау В. Российские экономические реформы глазами западных критиков / В. Мау // Вопросы экономики. – 1999. – №12. – С. 34-47.
130. Мельник Л. Ю. Колективні форми сільськогосподарського виробництва: економічний потенціал і проблеми ефективного функціонування / Л. Ю. Мельник, П. М. Макаренко // Економіка АПК. – 2003. – №7. – С. 23-28.
131. Мельник Л. Ю. Структура форм господарювання в агросфері економічно високорозвинених країн / Л. Ю. Мельник, П. М. Макаренко // Економіка АПК. –2003. – №9. – С. 28-36.
132. Мельник О. М. Логіка економічного розвитку: Навч. посіб. / О. М. Мельник. – К.: КНЕУ, 2004. – 228 с.
133. Месель-Веселяк В. Я. Розвиток форм господарювання в аграрному секторі України (результати, проблеми) / В. Я. Месель-Веселяк // Економіка АПК. – 2006. –№12. – С. 34-41.
134. Месель-Веселяк В. Я. Форми господарювання і земельні відносини в сільськогосподарському виробництві України / В. Я. Месель-Веселяк, М. М. Федоров // Економіка АПК. – 1996. – №12. – С.12-19.
135. Микитенко І. А. Земельні реформи і селянська психологія в Україні / І. А. Микитенко. – К.: Інститут аграрної економіки, 2002. – 40 с.
136. Минервин И. Трансформация российской экономики: многообразие подходов, сходство выводов / И. Минервин // Вопросы экономики переходного периода. – 2005. – №12. – С. 57-65.
137. Михасюк И. Р. Эффективность плановой экономики / И. Р. Михасюк. – Львов: «Вища школа», 1983. – 248 с.
138. Мішеніна Н. Стратегії інвестиційного забезпечення сталого розвитку аграрного сектору України / Н. Мішеніна, І. Мареха // Економіст. – 2011. –№1. – С.33-38.
139. Могильний О. Критерії ефективності державного регулювання аграрного сектора економіки / О. Могильний // Економіка України. – 2003. – №12. – С. 65-69.
140. Могильний О. М. Державне регулювання аграрного виробництва в період трансформації економіки / О. М. Могильний. – К.: ІАЕ УААН, 2002. – 430 с.
141. Могильний О. М. Державне регулювання економіки: навч. посіб. / О. М. Могильний. – К.: ІПК ДСЗУ, 2006. – 490 с.
142. Молдаван Л. В. Роль кооперативів у подоланні сільської бідності / Л. В. Молдаван, Д. Ф. Крисанов, Л. О. Удова // Економіка АПК. – 2010. – №11. – С. 121-129.
143. Мостовий Г. І. Агробізнес: державне регулювання: моногр. / Г. І. Мостовий. – Х.: Основа, 2002. – 300 с.
144. Муратова Л. Продуктивність суспільної праці в сільському господарстві / Л. Муратова // Економіка Радянської України. – 1990. – №9. – С. 37-40.
145. Народне господарство Української РСР у 1990 році: Стат. щорічник / Мін-во стат-ки УРСР; Від. за випуск В. В. Савченко. – К.: Техніка, 1991. – 496 с.
146. Насадюк І. Податок на додану вартість за новим Податковим кодексом / І. Насадюк //Agroexpert. – 2011. – №2. – С. 77-79.
147. Національна доктрина реформування та розвитку агропродовольчого комплексу України (проект) / [ П. Т. Саблук, В. Я. Месель-Веселяк, М. Я. Дем’яненко та ін.]. // Економіка АПК. – 2011. – №4. – с. 3-6.
148. Непочатенко О. О. Державна підтримка підприємств АПК через удосконалення системи кредитування / О. О. Непочатенко // Економіка АПК. – 2008. – №8. – С. 95-100.
149. Нечипоренко О. М. Світова практика розвитку земельних відносин / О. М. Нечипоренко // Економіка АПК. – 2007. – №4. – С. 154-157.
150. Никифоров Л. Арендные отношения: проблемы становления / Л. Никифоров // Вопросы экономики. – 1989. – №11. – С. 3-16.
151. Нікіпєлов В. АПК потребує вітчизняної сільгосптехніки / В. Нікіпєлов // Голос України. – 2008. – №22(4272). – 5 лют. – С. 9.
152. Новаковський Л. Я. Земельна реформа і землеустрій в Україні / Л. Я. Новаковський, А. М. Третяк, Д. С. Добряк. – Київ, 2001. – 138 с.
153. Новаковський Л. Я. Основні положення концепції розвитку земельної реформи в Україні / Л. Я. Новаковський, А. М. Третяк. – Київ, 2000. – 53 с.
154. Новаковський Л. Я. Соціально-економічні проблеми сучасного землекористування / Л. Я. Новаковський, М. А. Олещенко – К.: Урожай, 2007. – 276 с.
155. Огонь Ц. Г. Програмно-цільовий метод та ефективність бюджетних програм / Ц. Г. Огонь // Фінанси України. – 2009. – №7. – С. 20-29.
156. Олійник О. В. Паритет цін і його рух / О. В. Олійник, Т. І. Олійник // Економіка АПК. – 2006. – №8. – С. 114-119.
157. Олійник О. В. Паритет цін на фактори виробництва та тенденції економічного розвитку / О. В. Олійник, Т. І. Олійник // Економіка АПК. – 2007. – №7. – С. 120-125.
158. Олійник Т. Тенденції, фактори та перспективи розвитку господарств різних категорій в аграрному секторі економіки України / Т. Олійник // Економіка України. – 2007. – №7. – С. 56-64.
159. Омелянчук І. Земля тривоги та надії / І. Омелянчук // Уряд. кур’єр. – 2011. – №36. – 25 лют. – С. 8.
160. Онищенко О. Завершення початкового етапу формування нової організаційної структури аграрного сектора / О. Онищенко // Економіка України. –2001. – № 7. – С. 59-69.
161. Онищенко О. Сільське господарство в країнах з перехідною економікою: структурна реформа / О. Онищенко, Н. Спунер, Т. Осташко // Економіка України. – 1996. – №3. – С.74-82.
162. Онищенко О. Сільське господарство, село і селянство України у дзеркалі пострадянської аграрної політики / О. Онищенко, В. Юрчишин // Економіка України. – 2006. – №1. – С. 4-13.
163. Онищенко О. Формування нової організаційної структури аграрного сектора України / О. Онищенко // Економіст. – 1999. – №1. – С. 48-57.
164. Онищенко О. М. Ставлення до Указу президента України про прискорення реорганізації КСП / О. М. Онищенко // Економіка АПК.– 2000. – №4. – С. 10-17.
165. Організаційно-економічна модернізація аграрної сфери: наукова доповідь / за заг. ред. акад. НААН П. Т. Саблука. – К.: ННЦ ІАЕ, 2011. – 342 с.
166. Осика С. Г. Світова організація торгівлі. – 2-ге вид., переробл. і доп. / С. Г. Осика, В. Т. П’ятницькій – К.: «К.І.С.», 2004. – 516 с.
167. Особисті підсобні господарства України – аналіз витрат та ефективності виробництва видів сільськогосподарської продукції / За ред. О. М. Шпичака. – К.: ІАЕ УААН, 2001. – 240 с.
168. Особливості аграрної реформи в Україні / П. Саблук. – К.: ЗАТ «Нічлава», 1997. – 304 с.
169. Осташко Т. Що СОТ прийдешня нам готує? / Т. Осташко // Пропозиція. –2004. – №8/9. – С. 36-38.
170. Осташко Т. О. Внутрішній агропродовольчий ринок України в умовах СОТ / Т. О. Осташко, Л. Ю. Волощенко, Г. В. Лєнівова; відпов. ред. д-р екон. наук, проф. В. О. Точилін; НАН України; Ін-т екон. та прогнозув. – К., 2010. – 208 с.: табл., рис.
171. Осташко Т. О. Ринкова трансформація аграрного сектора: моногр. / Т. О. Осташко – К.: Фенікс, 2004. – 280 с.
172. Осташко Т. О. Цінова конкурентоспроможність м’ясомолочної продукції в умовах СОТ / Т. О. Осташко // Економіка АПК. – 2011. – №2. – С. 155-161.
173. Павлишенко М. Приватизація землі та її соціально-економічні наслідки / М. Павлишенко // Економіка України. – 2008. – №12. – С. 29-39.
174. Павлишенко М. Роздержавлення і приватизація: новий погляд на проблему / М. Павлишенко // Економіка України. – 1994. – №9. – С.59-68.
175. Панченко П. П. Аграрна історія України: підручник. – 2-ге вид, випр. і доп. / П. П. Панченко, В. А. Шмарчук – К.: Т-во «Знання», КОО, 2000. – 342 с.
176. Панчишин С. Теорія та досвід переходу до ринкового макроекономічного регулювання / С. Панчишин, А. Стасишин // Формування ринкової економіки в Україні: Зб. наук. праць. – Львів, 1999. – Вип. 4. – С. 25-31.
177. Пасхавер Б. Рентабельність агросфери: проблеми стабільності / Б. Пасхавер // Економіка України. – 2004. – №2. – С. 73-82.
178. Пасхавер Б. Цінова конкурентність аграрного сектора / Б. Пасхавер // Економіка України. – 2007. – №1. – С. 78-87.
179. Пасхавер Б. Й. Ринок землі: світовий досвід та національна стратегія / Б. Й. Пасхавер // Економіка АПК. – 2009. – №3. – С. 47-53.
180. Пахомов Ю. Реформи в Україні та Східній Європі: порівняльний аналіз / Ю. Пахомов // Розбудова держави. – 1998. – №3/4. – С.26-31.
181. Підлісецький Г. М. Підвищення рівня фондооснащеності аграрного виробництва як основа зростання його ефективності / Г. М. Підлісецький, М. М. Могилова // Економіка АПК. – 2009. – №12. – С. 21-28.
182. Податковий кодекс // Бюлетень законодавства і