Рогатенюк Елана Володимирівна. Науково-методичні основи розвитку механізму ціноутворення у регіональному рекреаційному комплексі (на прикладі АР Крим)

brief description

Рогатенюк Елана Володимирівна. Науково-методичні основи розвитку механізму ціноутворення у регіональному рекреаційному комплексі (на прикладі АР Крим). : Дис... канд. наук: 08.10.01 2006

Рогатенюк Е.В. Науково-методичні основи розвитку механізму ціноутворення у регіональному рекреаційному комплексі (на прикладі АР Крим). Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.10.01 Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка. Національна академія природоохоронного та курортного будівництва Міністерства освіти і науки України, Сімферополь, 2006.
Робота присвячена дослідженню особливостей розвитку механізму ринкового ціноутворення у регіональному рекреаційному комплексі, проведена на прикладі АР Крим. У роботі уточнено сутність ринкової ціни й ціноутворення, конкретизовано зміст функцій ціни та її суспільного призначення, визначено роль ціноутворення у перетворені господарського механізму. Встановлено, що основою розвитку механізму регіонального ціноутворення є оновлення, адаптація і вдосконалення складових його функціональної сфери цілей, факторів і методів ціноутворення, що зумовило необхідність їх систематизації.
Одержали подальший розвиток схеми класифікації рекреаційних потреб і ресурсів; напрямів і видів рекреаційної діяльності. Уточнено зміст і структуру рекреаційного продукту як результату і водночас предмету рекреаційної діяльності. Проведена структуризація елементів регіонального рекреаційного комплексу як функціонально-територіальної системи, що дозволило визначити реальний внесок всіх його складових у створення рекреаційного продукту та утворення його ціни.
Розроблена економетрична модель функціональної сфери механізму ринкового ціноутворення, за результатами аналізу якої обґрунтовані заходи з оновлення і адаптації інформаційного забезпечення рекреаційної діяльності в регіоні; методичні рекомендації щодо проектування рекреаційного статусу територій-таксонів на основі споживчих характеристик рекреаційного продукту, який створюється в їх рамках; методичні рекомендації щодо вдосконалення процесу формування ціни на рекреаційний продукт територій-таксонів.

Основний результат дослідження полягає в розвитку теоретичних положень, обґрунтуванні та розробці організаційно-методичних рекомендацій з оновлення, адаптації і вдосконалення механізму ринкового ціноутворення у регіональному рекреаційному комплексі.
Одержані результати дослідження базуються на наступних висновках і положеннях науково-прикладного характеру:

Еволюцію теорії ціни необхідно розглядати на фоні розвитку постіндустріальної парадигми, головним соціальним орієнтиром якої є людина, розвиток її творчих начал, рівня загальної культури і моральності; загального методу дослідження, складовими якого є формальна логіка, діалектика, системний аналіз, економіко-математичне моделювання; економічної науки, яка пройшла шлях від ойкономії до політекономії багатства, потім політекономії праці і, нарешті, економікс теорії оптимального функціонування раціональної системи господарювання.
Ціна, як багатозначна за своїм змістом і складом економічна категорія, поєднує в собі основні положення чотирьох базових концепцій: теорії вартості, теорії цінності, теорії ціни рівноваги, теорії ринкової ціни. За результатами систематизації основ ціноутворення згідно базових концепцій виділено ознаки, що дозволяють конкретизувати зміст ринкової ціни: основна сфера економіки; об'єкт ціноутворення; характер категорії ціни; відносини, що втілені в ціні; роль держави в ціноутворенні. Використання даного теоретичного підходу дозволило зробити наступні висновки:

об'єкту ціноутворення слід надати більш широке і ємніще поняття «благо», яке включає все, що має корисність, тобто здатність задовольняти потреби суб'єктів соціально-економічної системи; при цьому благо (товари, послуги, роботи чи їх сукупність) може мати раціональну або ірраціональну вартість, тобто бути результатом праці або бути нею опосередкованою;
як предмет ціноутворення слід сприйняти грошовий вираз комплексу факторів, що визначають, формують і корегують ціну в певний час і за певних умов;
пріоритетним напрямом державної дії на процес ціноутворення, незалежно від рівнів соціально-економічної системи, повинно стати не визначення рівня цін, а виявлення причин їх відхилень від нормального стану і розробка відповідних заходів.

Ґрунтуючись на додаткових ознаках (стадії суспільного відтворення, моделей управління економікою, діючої системи цін, рівня економічної системи) уточнено зміст функцій ціни, як способу реалізації в реальній дійсності внутрішньої, глибинної її суті, та ролі ціни конкретних результатів, що одержано від практичного використання функцій. Це знайшло відображення в розширеній схемі класифікації функцій ціни, на основі якої було виявлено особливості їх прояву на регіональному рівні та сформульовано підходи до розподілу повноважень між державою і місцевими органами самоврядування у галузі ціноутворення.

Базуючись на функціонально-цільовому підході, у складі механізму ринкового ціноутворення, як динамічної системи, виділено:

первинну сферу (сферу, що забезпечує), яка включає соціально-економічні, організаційно-економічні та організаційно-правові відносини, що характеризують спосіб організації і регулювання відносин у галузі ціноутворення, а також принципи ціноутворення;
вторинну (функціональну) сферу, яка включає систему цілей суб'єктів, що господарюють у регіоні, комплекс факторів і методів ціноутворення;
ядро, що включає діючу в суспільстві систему цін;
функції і роль ціни, що виступають як критерії ефективності функціонування механізму ринкового ціноутворення.

Для визначення концептуальних основ розвитку механізму регіонального ціноутворення, вперше запропоновано підхід до структуризації елементів його функціональної сфери: цілей, факторів і методів ціноутворення. На базі даного підходу розроблено:

схему класифікації маркетингових цілей рекреаційних за призначенням суб’єктів господарювання, що реалізуються за допомогою ціноутворення; виділено одинадцять цілей, які згруповано в три блоки цілі, що базуються на прибутку, на об’ємах продаж та на іміджі;
схему класифікації факторів ціноутворення; виділено десять найбільш важливих факторів, які згруповано в чотири блоки фактори, що визначають ціну; що формують ціну, що регулюють ціну, що корегують ціну;
схему класифікації методів ціноутворення, що дозволяє врахувати тип ринку, етапи життєвого циклу продукції, етапи ціноутворення, цілі ціноутворення, ціноутворюючі фактори; виділено чотири групи методів ціноутворення ринкові, ціннісні, витратні та параметричні.

Ґрунтуючись на синтезі двох дослідницьких позицій «від потреб» і «від ресурсів», розроблено:

схему класифікації рекреаційних потреб як виразу необхідності (цілеспрямованості) рекреаційної діяльності; виділені власне рекреаційні потреби (курортні та туристські), потреби, що забезпечують їх реалізацію (базові, супутні, організаційно-економічні, потреби в розвитку рекреаційної індустрії);
схему класифікації рекреаційних ресурсів як виразу можливості (доцільності) рекреаційної діяльності, що відповідає класифікації рекреаційних потреб;
схему класифікації напрямів і видів рекреаційної діяльності як логічне завершення результатів класифікації рекреаційних потреб і ресурсів;
схему структуризації елементів регіонального рекреаційного комплексу як форми розвитку регіонального економічного простору, у складі якого були виділені рекреаційні за призначенням суб’єкти господарювання, підприємства, що забезпечують рекреаційну діяльність підприємства інфраструктури рекреаційного регіону, підприємства ринкової інфраструктури та органи управління регіональним рекреаційним комплексом.

Рекреаційний продукт є результатом та водночас предметом рекреаційної діяльності. Його комплексний і багатофункціональний характер зумовив необхідність систематизації вхідних в його склад послуг цільових, базових, супутніх і додаткових. У свою чергу, це дозволило конкретизувати зміст рекреаційного продукту, рекреаційного пакету та рекреаційного туру як об'єктів ціноутворення, а також обкреслити сферу діяльності в галузі ціноутворення курортних установ і туристських організацій, туроператорів і турагентів.
Для конкретизації дії механізму ринкового ціноутворення у регіональному рекреаційному комплексі вперше розроблено економетричну модель його функціональної сфери. Використання цієї моделі дало можливість виявити особливості процесу ціноутворення на продукт діяльності курортних установ і туристських організацій, які обумовлені специфікою природно-ресурсного і економічного потенціалу територій їх функціонування. Результати моделювання зумовили доцільність територіальної диференціації заходів щодо вдосконалення механізму ціноутворення на регіональний рекреаційний продукт.
З метою розвитку механізму ціноутворення на регіональний рекреаційний продукт розроблено: 1) заходи з оновлення та адаптації інформаційного забезпечення рекреаційної діяльності у регіоні; 2) методичні рекомендації щодо проектування рекреаційного статусу територій-таксонів на основі споживчих характеристик рекреаційного продукту, якій виробляється в їх рамках; 3) методичні рекомендації щодо вдосконалення процесу формування ціни на рекреаційний продукт територій-таксонів. Результати практичного застосування методичних розробок підтвердили можливість використання ціноутворення як ефективного інструменту управління ринкового типу