Рогоза Микола Єгорович. Організаційно-економічний механізм забезпечення ефективності діяльності промислових підприємств

brief description

Рогоза Микола Єгорович. Організаційно-економічний механізм забезпечення ефективності діяльності промислових підприємств : Дис... д-ра екон. наук: 08.06.01 / Полтавський ун-т споживчої кооперації України. — Полтава, 2005. — 470арк. : табл. — Бібліогр.: арк. 390-421

Полтавський університет споживчої кооперації України
На правах рукопису
РОГОЗА Микола Єгорович
УДК 658.1:519:303.73:339.138
ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНИЙ МЕХАНІЗМ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
ЕФЕКТИВНОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ ПРОМИСЛОВИХ
ПІДПРИЄМСТВ
08.06.01 - економіка, організація і управління підприємствами
Дисертація на здобуття наукового ступеня
доктора економічних наук
Науковий консультант Ткаченко Володимир Андрійович, доктор економічних наук, професор
Полтава - 2005
ЗМІСТ
ВСТУП 4
РОЗДІЛ 1. СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ ПІДСТАВИ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНІ ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВ В УМОВАХ ТРАНСФОРМАЦІЇ ЗОВНІШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА 19
1.1. Передумови й проблеми адаптації підприємств
до ринку в умовах трансформації економіки 19
1.2. Організаційно-соціальні аспекти створення конкурентних
переваг для вітчизняних підприємств 30
1.3. Концептуальний підхід щодо визначення впливу складових
зовнішнього середовища на місію підприємства 47
Висновки до розділу 1 64
РОЗДІЛ 2. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ТА МЕТОДОЛОГІЧНА БАЗА ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНОГО МЕХАНІЗМУ РОЗВИТКУ В СИСТЕМАХ УПРАВЛІННЯ ПРОМИСЛОВИМИ ПІДПРИЄМСТВАМИ В УМОВАХ НЕВИЗНАЧЕНОСТІ 67
2.1. Методологічні основи створення механізму функціонування
підприємств 67
2.2. Особливості механізму розвитку підприємства і їх вплив
на системи управління 100
2.3. Організаційно-економічний механізм ефективного
використання потенціалу підприємства 127
2.4. Методологія оцінки напрямків розвитку підприємства 151
Висновки до розділу 2 164
РОЗДІЛ 3. МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВ В УМОВАХ НЕВИЗНАЧЕНОСТІ РИНКОВОГО СЕРЕДОВИЩА 169
3.1. Механізм адаптації підприємства до зовнішнього середовища 169
3.2. Виробничі системи в структурі організаційно-економічного
механізму управління розвитком підприємства 190
3.3. Методологічні основи реструктуризації підприємства 199
3.4. Методологія адаптації системи управління до технологічних
інновацій 226
Висновки по розділу 3 237
РОЗДІЛ 4. МЕХАНІЗМ УПРАВЛІННЯ РЕСУРСНИМ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯМ ВИКОРИСТАННЯ ПОТЕНЦІАЛУ ПІДПРИЄМСТВА 242
4.1. Системно-логічний підхід щодо визначення систем управління
інноваційним розвитком 242
4.2. Механізм оцінки формування ресурсів інвестиційно -
інноваційного розвитку 269
4.3. Методи формування структури ресурсів для інноваційного
розвитку 288
Висновки по розділу 4 295
РОЗДІЛ 5. МЕТОДИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ В УМОВАХ ЗМІН СОЦІАЛЬНО -ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН 298
5.1. Стратегії підприємства як основа управління ефективністю
діяльності промислових підприємств 298
5.2. Теоретично-методологічні основи оцінки прогнозування
діяльності підприємства та ризику інновацій 322
5.3. Методи забезпечення соціального і економічного
розвитку підприємства 346
5.4. Методологія управління мотиваційними чинниками забезпечення
ефективності діяльності підприємств 366
Висновки до розділу 5 382
ВИСНОВКИ 385
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 390
ДОДАТКИ 422

Рогоза М.Є. Організаційно-економічний механізм забезпечення ефективності діяльності промислових підприємств. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.06.01 Економіка, організація і управління підприємствами. Інститут економіки промисловості НАН України, Донецьк, 2006.
У дисертації розроблено організаційно-економічні механізми забезпечення ефективності діяльності промислових підприємств в умовах трансформації економіки, впливу середовища господарювання, а саме: механізм забезпечення ефективності діяльності промислових підприємств шляхом використання його потенціалу в напрямку адаптації до ринкових умов через реструктуризацію (організаційну, технологічну); методика прогнозної оцінки відносин між суб’єктами зовнішнього середовища; методологія оцінки напрямків розвитку, яка базується на оцінці розробленої стратегії розвитку та прогнозуванні на основі створених механізмів управління та формування ресурсного забезпечення інноваційного розвитку за умови достатньої оцінки стратегії відносин між суб’єктами зовнішнього середовища господарювання та його особливостей; методика оптимізації технологічних процесів і використання потенціалу підприємства; механізми управління мотиваційною поведінкою.

Результатом дисертаційної роботи є вирішення наукової проблеми, яка полягає в розробці методологічних основ і механізмів забезпечення ефективності діяльності промислових підприємств.
На основі одержаних результатів можна зробити такі висновки:
1. Розглядаючи промислове підприємство як керовану складну соціально-економічну систему в постійному русі і розвитку, встановлено, що ефективність його діяльності залежить від того, наскільки в його системі управління контролюються економічні процеси, що відбуваються на рівні регіону (мезорівень) та держави (макрорівень). У зв’язку з цим запропоновано управління підприємством розглядати як управління динамічною системою через взаємодію його внутрішніх соціальних і економічних процесів із зовнішнім середовищем на основі їх комплексного дослідження та нової методології вибору стратегії комплексного управління ними.
2. Оскільки взаємовідносини між підприємством і податковою адміністрацією залежать від факторів економічного, фінансового, політичного, юридичного, соціального характеру, сукупність яких є проблемоутворюючим середовищем для таких відносин, то вирішення цієї проблеми запропоновано в рамках гармонізації факторів для діючих суб’єктів. У зв’язку з цим визначено, що з метою ефективного розвитку економіки підприємства і національної економіки податкова система в період розвитку (трансформації) ринкових відносин повинна впливати на діючу законодавчу систему на основі нових відносин із суб’єктами економіки для формування нових понять податкової політики, її змісту та створення умов, за яких можливе ефективне її використання в напрямку розвитку позитивного впливу на промислове підприємство.
3. Для реалізації потенціалу промислового підприємства було проведено аналіз бізнес-процесів на підприємстві, в результаті якого систематизовано функції управління інформаційним забезпеченням та запропоновано концепцію побудови системи збору й обробки інформації. Ця система здатна виконати сформульовані завдання через визначення горизонту діяльності, вивчення достатнього інформаційного простору, необхідного для управлінських рішень, розробку методології синтезу обробки інформації, створення форм подання інформації про рекомендовані управлінські рішення та об- ґрунтування рекомендацій. Для цього виконано системно-логічне дослідження факторів впливу зовнішнього середовища на підприємство як представника виробничої сфери через взаємодію з представниками фінансово-банківської та податкової системи та спрогнозовано варіанти співпраці за розробленими сценаріями розвитку відносин між ними.
4. На основі дослідження вітчизняного досвіду управління підприємством поряд з управлінням фінансовими, матеріальними ресурсами необхідно виокремити питання інформаційного забезпечення, що є визначальним фактором ефективності його функціонування у зовнішньому середовищі, що має певну кількість невизначених факторів.. Під невизначеністю розуміємо стан цього середовища із сукупністю факторів, які мають ще невідому кількість апріорної інформації та складають цю невизначеність на даний період діяльності. З огляду на це пріоритетне місце посідає аспект достатності інформації для прийняття відповідних рішень з метою ефективних змін, які забезпечуються інноваційним розвитком.
5. Запропоновано розглядати організаційно-економічний механізм діяльності підприємства як сукупність методів, технологічних прийомів, засобів та процедур визначення ефективності функціональних підсистем системи управління промисловими підприємствами щодо визначення рівня зовнішніх дестабілізуючих чинників, діагностики стану підприємства як складної соціально-економічної системи, інформаційного взаємозв’язку та взаємовпливу суб’єктів і об’єктів продуктивних сил і виробничих відносин, а також використання промислового потенціалу підприємства щодо підвищення ефективності його господарської діяльності. У зв’язку з цим для створення механізмів адаптації підприємств до таких умов запропоновано формувати на підприємстві оптимальну структуру зв'язків із зовнішнім середовищем на основі поділу їх на вхідні та вихідні. Такі організаційно-економічні механізми запропоновано реалізовувати через реструктуризацію як один із способів внутрішньої перебудови підприємства (організаційної, технологічної, кадрової) та інноваційних підходів до систем управління, що може забезпечити ефективність реструктуризаційних процесів.
6. Відзначено, що головним для прийняття управлінських дій з реструктуризації підприємства є оцінка її ефективності. Серед змін, які забезпечують ефективність реструктуризаційних процесів, є організаційна перебудова в структурі організаційно-економічного механізму управління розвитком промислового підприємства. Таку перебудову запропоновано здійснювати через інтеграційні процеси шляхом створення фінансово-виробничих систем як одного із факторів, що можуть сприяти його інноваційному розвитку і на підставі цього економічному зростанню. Організаційна структура таких об'єднань складна, але їх структурні елементи концентрують ресурси відповідно до поставленої мети на відміну від інших типів інтегрованих систем.
7. Оскільки у трансформації ринкового середовища інноваційні зміни мають значний ступінь, є необхідною умовою розвитку всіх суб’єктів господарювання, джерелом невизначеності середовища діяльності підприємств, то досягнення адаптації до умов зовнішнього середовища через процес реструктуризації залежить від здатності формування ефективної системи інноваційного управління та рівня інноваційного потенціалу підприємства. Для цього механізми адаптації до зовнішнього середовища передбачають необхідність формування та використання визначених ресурсів і характеризуються моделями реструктуризації, які дозволяють дослідити її у комплексі та відбивають сутнісну характеристику цих процесів як спрямованість на підвищення конкурентоспроможності промислового підприємства.
8. З метою організації систем управління на основі виявлення важливих прямих і зворотних зв'язків між системами (підсистемами) у роботі використано одну із особливостей кібернетики, яка розглядає системи не у статичному стані, а у русі та розвитку. На основі цього в дисертаційній роботі розроблено модель взаємодії керуючих, керованих і забезпечувальних систем ефективності діяльності промислового підприємства та його інноваційного розвитку як одного із головних чинників розвитку підприємства в зовнішньому середовищі. Для цього в дисертації у рамках інвестиційної стратегії розроблено підходи до пошуку ресурсів з метою реалізації виявлених ринкових можливостей інноваційного розвитку, формування оптимальної структури інвестиційних ресурсів, пошуку найбільш ефективних напрямків їхнього вкладення для максимізації доходу та мінімізації ризику.
9. Ефективність змін у сфері споживання динамічніша, ніж у сфері виробництва. У таких умовах важливим залишається пошук нових шляхів ефективного використання потенціалу промислового підприємства для підвищення загальної ефективності діяльності підприємства та розширення технологічних переваг. Тому запропоновано враховувати взаємовплив суб’єктів і об’єктів управління при функціонуванні виробничої інфраструктури підприємства. Останнє підтверджено системним дослідженням впливу зовнішніх факторів і внутрішніх можливостей на основі інформаційного взаємозв’язку. Для цього розроблено основні етапи побудови механізму ефективного використання потенціалу підприємства, методами системного аналізу запропоновано розв’язок задачі щодо ефективності використання потенціалу.
10. У результаті аналізу середовища господарювання виявлено закономірність ефективної реалізації варіантів інноваційного розвитку підприємств, що призводить до створення нових ринків. Установлено, що ефективність реалізації варіантів інноваційного розвитку підприємств висока в тих випадках, коли такі проекти попадали під дію стимулюючих методів державного і регіонального регулювання. Успішний результат інвестиційного розвитку досягається за умови зменшення ризику та недоліків стратегії і достатньої глибини прогнозування розвитку. Для цього запропоновано враховувати специфічні, складно-формалізовані методи аналізу потреб і запитів споживачів, моделювання та прогнозу, збільшувати глибину прогнозування розвитку подій, створення аналітичного центру на підприємстві з метою обґрунтованого прийняття управлінського рішення для своєчасного реагування на можливості та небезпеки, які з’являються на прогнозованому горизонті сегмента ринку.
11. Визначено, що з переходом України до ринкової економіки оцінка існуючих систем мотиваційної поведінки працівників для підвищення ефективності діяльності підприємств актуальна, оскільки надає можливість створення ефективних систем управління такою поведінкою в комплексних системах управління соціальним і економічним розвитком та забезпечення його інноваціями як головного фактора стабільності розвитку підприємств різних форм власності.
Теоретичні основи і організаційно-економічні механізми забезпечення ефективності діяльності промислових підприємств можуть застосовуватися у виробничо-господарській діяльності підприємств різних форм власності та напрямів діяльності.

bibliography

ВИСНОВКИ
Результатом дисертаційної роботи є вирішення наукової проблеми, яка полягає в розробці методологічних основ і механізмів забезпечення ефективності діяльності промислових підприємств.
На основі одержаних результатів можна зробити такі висновки:
1. Розглядаючи промислове підприємство як керовану складну соціально-економічну систему в постійному русі і розвитку, встановлено, що ефективність його діяльності залежить від того, наскільки в його системі управління контролюються економічні процеси, що відбуваються на рівні регіону (мезорівень) та держави (макрорівень). У зв’язку з цим запропоновано управління підприємством розглядати як управління динамічною системою через взаємодію його внутрішніх соціальних і економічних процесів із зовнішнім середовищем на основі їх комплексного дослідження та нової методології вибору стратегії комплексного управління ними.
2. Оскільки взаємовідносини між підприємством і податковою аміні - страцією залежать від факторів економічного, фінансового, політичного, юридичного, соціального характеру, сукупність яких є проблемо - утворюючим середовищем для аналізованої проблеми таких відносин, то вирішення цієї проблеми запропоновано в рамках гармонізації факторів для діючих суб’єктів. У зв’язку з цим визначено, що з метою ефективного розвитку економіки підприємства і національної економіки, податкова система в період розвитку (трансформації) ринкових відносин повинна впливати на діючу законодавчу систему на основі нових відносин із суб’єктами економіки для формування нових понять податкової політики, її змісту та створення умов, за яких можливе ефективне її використання в напрямку розвитку позитивного впливу на промислове підприємство.
3. Для реалізації потенціалу промислового підприємства було прове - дено аналіз бізнес-процесів на підприємстві, в результаті якого систематизовано функції управління інформаційним забезпеченням та запропоновано концепцію побудови системи збору й обробки інформації. Ця система здатна виконати сформульовані завдання через визначення горизонту діяльності, вивчення достатнього інформаційного простору, необхідного для управлінських рішень, розробку методології синтезу обробки інформації, створення форм подання інформації про рекомендовані управлінські рішення та обґрунтування рекомендацій. Для цього виконано системно-логічне дослідження факторів впливу зовнішньо¬го середовища на підприємство як представника виробничої сфери через взаємодію з представниками фінансово-банківської та податкової системи та спрогнозовано варіанти співпраці за розробленими сценаріями розвитку відносин між ними.
4. На основі дослідження вітчизняного досвіду управління під - приємством, коли поряд з управлінням фінансовими, матеріальними ресурсами, необхідно виокремити питання інформаційного забезпечення, що є визначальним фактором зниження чи підвищення ефективності механізмів його функціонування у зовнішньому середовищі, що має певну кількість факторів, що ще невизначені. Під невизначеністю розуміємо стан цього середовища із сукупністю факторів, які мають ще невідому кількість апріорної інформації та складають цю невизначеність на даний період діяльності. З огляду на це пріоритетне місце посідає аспект достатності інформації для прийняття відповідних рішень з метою ефективних змін, які забезпечуються інноваційним розвитком.
5. Запропоновано розглядати організаційно-економічний механізм діяльності підприємства як сукупність методів, технологічних прийомів, засобів та процедур визначення ефективності функціональних підсистем системи управління промисловими підприємствами щодо визначення рівня зовнішніх дестабілізуючих чинників, діагностики стану підприємства як складної соціально-економічної системи, інформаційного взаємозв’язку та взаємовпливу суб’єктів і об’єктів продуктивних сил і виробничих відносин, а також використання промислового потенціалу підприємства щодо підвищення ефективності його господарської діяльності. У зв’язку з цим для створення механізмів адаптації підприємств до таких умов запропоновано формувати на підприємстві оптимальну структуру зв'язків із зовнішнім середовищем на основі поділу їх на вхідні та вихідні. Такі організаційно-економічні механізми запропоновано реалізовувати через реструктуризацію як один із способів внутрішньої перебудови підприємства (організаційної, технологічної, кадрової) та інноваційних підходів до систем управління, що може забезпечити ефективність реструктуризаційних процесів.
6. Відзначено, що головним для прийняття управлінських дій з реструктуризації підприємства є оцінка її ефективності. Серед змін, які забезпечують ефективність реструктуризаційних процесів, є організаційна перебудова в структурі організаційно-економічного механізму управління розвитком промислового підприємства. Таку перебудову запропоновано через інтеграційні процеси шляхом створення фінансово-виробничих систем як одного із факторів, що можуть сприяти його інноваційному розвитку і на підставі цього економічному зростанню. Організаційна структура таких об'єднань складна, але їх структурні елементи концентрують ресурси відповідно до поставленої мети та на відміну від інших типів інтегрованих систем.
7. Оскільки у трансформації ринкового середовища інноваційні зміни мають значну ступінь, є необхідною умовою розвитку всіх суб’єктів господарювання, джерелом невизначеності середовища діяльності під - приємств, то досягнення цілей адаптації до умов зовнішнього середовища через процес реструктуризації залежить від здатності формування ефективної системи інноваційного управління та рівня інноваційного потенціалу підприємства. Для цього механізми адаптації до зовнішнього середовища передбачають необхідність формування та використання визначених ресурсів і характеризуються моделями реструктуризації, які дозволяють дослідити її у комплексі та відбивають сутнісну характери - стику цих процесів як спрямованість на підвищення конкурентоспромож - ності промислового підприємства.
8. З метою організації систем управління на основі виявлення важ¬ливих прямих і зворотних зв'язків між системами (підсистемами) у роботі використано одну із особливостей кібернетики, яка розглядає системи не у статичному стані, а у русі та розвитку. На основі цього в дисертаційній роботі розроблена модель взаємодії керуючих, керованих і забезпечу - вальних систем ефективності діяльності промислового підприємства та його інноваційного розвитку, як одного із головних чинників розвитку підприємства в зовнішньому середовищі господарювання підприємства. Для цього в дисертації у рамках інвестиційної стратегії розроблено підходи до пошуку ресурсів з метою реалізації виявлених ринкових мож - ливостей інноваційного розвитку, формування оптимальної структури інвестиційних ресурсів, пошуку найбільш ефективних напрямків їхнього вкладення для максимізації доходу та мінімізації ризику.
9. Ефективність змін у сфері споживання динамічніша, ніж у сфері виробництва. У таких умовах важливим залишається пошук нових шляхів ефективного використання потенціалу промислового підприємства для підвищення загальної ефективності діяльності підприємства та розширення технологічних переваг. Тому запропоновано враховувати взаємовплив суб’єктів і об’єктів управління при функціонуванні виробничої інфраструктури підприємства. Останнє підтверджено системним дослідженням впливу зовнішніх факторів і внутрішніх можливостей на основі інформаційного взаємозв’язку. Для цього розроблено основні етапи побудови механізму ефективного використання потенціалу підприємства, методами системного аналізу запропоновано розв’язок задачі щодо ефективності використання потенціалу.
10. У результаті аналізу середовища господарювання виявлено закономірність ефективної реалізації варіантів інноваційного розвитку підприємств, що призводить до створення нових ринків. Встановлено, що ефективність реалізації варіантів інноваційного розвитку підприємств висока в тих випадках, коли такі проекти попадали під дію стимулюючих методів державного й регіонального регулювання. Успішний результат інвестиційного розвитку досягається за умови зменшення ризику та недоліків стратегії і достатньої глибини прогнозування розвитку. Для цього запропоновано враховувати специфічні, складно-формалізовані методи аналізу потреб і запитів споживачів, моделювання та прогнозу, збільшувати глибину прогнозування розвитку подій, створення аналітичного центру на підприємстві з метою обґрунтованого прийняття управлінського рішення для своєчасного реагування на можливості та небезпеки, які з’являються на прогнозованому горизонті сегмента ринку.
11. Визначено, що з переходом України до ринкової економіки оцінка існуючих систем мотиваційної поведінки працівників для підвищення ефективності діяльності підприємств актуальна, оскільки надає можливість створення ефективних систем управління такою поведінкою в комплексних системах управління соціальним і економічним розвитком та забезпечення його інноваціями як головного фактора стабільності розвитку підприємств різних форм власності.
Теоретичні основи і організаційно-економічні механізми забезпечен¬ня ефективності діяльності промислових підприємств можуть застосову¬ватися у виробничо-господарській діяльності підприємств різних форм власності та напрямів діяльності