РОЛЬ ПРАВА В ФОРМУВАННІ РИНКОВИХ ВІДНОСИН В УКРАЇНІ: ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВІ ПРОБЛЕМИ

brief description

ЗМІСТ

ВСТУП …………………………….. .........................................................4

І. СУТНІСТЬ І ФУНКЦІЇ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН

1.1. Співвідношення права і економіки………………….......................12

1.2. Ринкові економічні відносини як предмет правового
регулювання. Визначення правового регулювання
економічних відносин….......................................................................... 35

1.3.Співвідношення державного регулювання і
саморегулювання ринкових економічних
відносин ……………………………….....................................................55

ІІ. ОСОБЛИВОСТІ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ РИНКОВИХ ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН

2.1.Місце галузей права у правовому регулюванні
ринкових економічних відносин……………………………………......80

2.2. Місце і роль законів у правовому регулюванні ринкових
економічних відносин… ……………………………………................110

2.3. Визначення економічного законодавства України і напрями його
удосконалення ..................................................……………………......123

ВИСНОВКИ ………………………………………………....................147

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………….....................152

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Здійснення в Україні ринкових перетворень обумовлює якісно нове ставлення до права як головного регулятора суспільних відносин. У сучасних умовах право набуває особливого змісту, оскільки має забезпечувати реформування суспільних відносин на ринковій основі. Забезпечення оптимального правового регулювання суспільних відносин, у тому числі економічних – дуже актуальна проблема не лише сучасного соціально–економічного, а й суспільно-політичного життя держави. Це зумовлено якісно новими явищами, структурними зрушеннями в економіці. України, його розвитком у напрямку до формування в Україні соціально орієнтованої ринкової економіки, це вказує на потребу вивчення ролі права в регулюванні економічних відносин, удосконалення методів їх правового регулювання.
Визначаючи сутність правового регулювання економічних відносин, слід звернути увагу на те, що “мірилом цього процесу є певний рівень упорядкованості, а одним з важливих засобів – право та закон як юридична форма його втілення”.
Регулятивні можливості права залежать від багатьох факторів пізнавально-правового процесу: соціально-політичних, психологічних, аксіологічних, логічних та ін., правового мислення, що загалом утворює цілісну картину функціонування права як пізнання. Водночас право не варто ставити в залежність від соціальних факторів. Щоб бути ефективним регулятором суспільних відносин право має враховувати стан розвитку суспільних відносин, а отже, сутність і зміст економічних процесів, які відбуваються в державі.
З іншого боку, право за допомогою притаманних йому механізмів впливу на економіку, може забезпечити її розвиток в певному напрямку, і бути гарантом становлення України як демократичної, соціальної та правової держави.
Ці проблеми, окрім своєї теоретичної актуальності , мають ще й важливе практичне значення, оскільки на сучасному етапі ринкових перетворень в економічній сфері, ключового значення набувають проблеми їх правового забезпечення, відшукання оптимального співвідношення державного регулювання економічних відносин і використання ринкових механізмів у цій сфері. Не менш важливе практичне значення набуває проблема ефективності і вибору методів правового регулювання економічних відносин, враховуючи їх ринковий характер та сутність.
Стан наукової розробки проблеми. Питання правового регулювання економічних відносин, перспектив розвитку економічного законодавства, а також їх теоретико-правові аспекти у правовій науці розглядались у працях таких зарубіжних і вітчизняних вчених, як С. Алексєєв, А. Барабаш Г. Білоус, В. Бондик, М. Брамінський, Є. Алісов, В. Вітрушко, А. Вітренко, Л.Воронова, Н. Віденко, Л. Загойнов, А.Заєць, О.Задорожний, А. Козловський, М. Козюбра, В. Копейчиков, Н. Кузнєцова, В. Лаптєв, В. Луць, В.Опришко, Л. Петрова, О. Підопригора, А. Пушкін, Н. Макашева, В.Мамутов, Л. Мінін, С. Мочерний, В. Нерсесянц, А. Ноздачов, П. Рабінович, Г. Ростральний, В. Селіванов, О. Скакун, В. Сорокін, Л. Телятник, Ю. Тихомиров, М. Уоттс, С. Устименко, Є. Харитонов, Я. Шевченко, В. Шаповал, Ю.Шемшученко.
Не применшуючи ролі і значимості праць попередніх дослідників проблем правового регулювання економічних відносин, варто вказати, що комплексні спеціальні дослідження ролі права в регулюванні економічних відносин, особливостей правового регулювання ринкових економічних відносин, напрямів та тенденцій розвитку економічного законодавства, його ефективності в умовах становлення української державності ще не проводились. В той же час, потреба у їх дослідженні, завдяки докорінним змінам в економічному житті нашої держави, набула якісно нового значення.
Дисертант виходив з того, що не всі питання, що стосуються проблем правового регулювання економічних відносин знайшли своє відображення у спеціальній правовій літературі. До того ж, деякі з тих питань, які були висвітлені у працях вчених, вирішені в економічному законодавстві України, з огляду на динамічний стан розвитку економічних відносин, потребують логічного продовження та уточнення. Тому недостатня розробленість цих проблем зумовила необхідність обрання дисертантом саме вказаної теми.
Об’єкт та предмет дослідження. Об’єктом дослідження є правове регулювання сучасних економічних відносин України.
Предметом дослідження є особливості правового регулювання економічних відносин, що формуються в процесі ринкових перетворень, перспективи вдосконалення економічного законодавства.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана у відділі теорії держави і права Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України відповідно до планових тем: “Теоретико–методологічні проблеми законності” (номер державної реєстрації – 0101U001010) та “Теоретичні проблеми систематизації законодавства України” (номер державної реєстрації – 0196U012887).
Мета і завдання дисертації. Метою дисертаційного дослідження є з’ясування особливостей правового регулювання економічних відносин, що формуються під впливом ринкових перетворень, вироблення науково - обґрунтованих висновків щодо їх удосконалення, а також напрями та перспективи удосконалення економічного законодавства.
Для досягнення цієї мети у процесі дослідження ставились такі завдання:
• розкрити зміст зв’язку економіки і права та показати напрями впливу права на економічні процеси;
• виявити сутність ринкових економічних відносин, як предмету правового регулювання;
• визначити сутність правового регулювання економічних відносин;
• виявити співвідношення державного регулювання економічних відносин і ринкових механізмів впливу на економічні відносини і їх правове забезпечення;
• виявити особливості правового регулювання економічних відносин за допомогою норм права, договорів, законів;
• внести пропозиції по удосконаленню економічного законодавства і перспективи його розвитку.
Методи дослідження. Методологічними основами дослідження виступають, перш за все, філософські концепції соціального детермінізму та конкретно-історичний підхід до предмета дослідження. Мета і завдання дисертації зумовили використання таких загально-наукових методів дослідження, як історичний, системний, функціональний, порівняльний, логічний. Зі спеціальних методів використовувались тлумачення нормативних та інших актів з питань, що торкаються правового регулювання економічних відносин, контент-аналіз документів; узагальнення відповідної юридичної практики.
За допомогою структурно-функціонального, системно-логічного та формально-логічного методів з’ясовані сутність, функції і механізм правового регулювання економічних відносин України. Завдяки використання історико-порівняльного методу простежено розвиток досліджень проблеми особливостей правового регулювання економічних відносин за допомогою норм права, договорів, законів. Крім того використання конкретно-соціологічного та статистичного методів дало змогу отримати кількісні,, а разом з тим і якісні результати процесу удосконалення економічного законодавства та його розвитку. Філософські методи забезпечили органічну єдність соціально-правового, та гносеологічного аналізу, об’єктивності та конкретності істини.
Основні положення та висновки роботи ґрунтуються на аналізі актів економічного законодавства, досягнень науки цивільного, господарського права, інших споріднених наук.
Нормативна та емпірична база дослідження. Нормативну базу проведеного дослідження складає чинне законодавство України.
В дисертації використовувались роботи з загальної теорії, історії держави і права, цивільного, господарського права, інших спеціальних юридичних наук.
Наукова новизна отриманих результатів.
Наукова новизна дисертації полягає в тому, що вона за характером, сутністю і змістом в Україні є однією із перших, в якій у загальнотеоретичній та практичних площинах комплексно досліджується проблема сутності, функцій і особливостей правового регулювання сучасних економічних відносин України.
У дисертації на основі встановленої мети та визначених завдань висвітлені певні теоретичні, правові, організаційно-методичні питання, викладені шляхи їх вирішення, що відповідно має забезпечити ефективність правового регулювання економічних відносин, а саме:
1. Уточнено характер взаємозв’язків права і економіки, зокрема, визначено, що право впливає на економіку, по-перше, як чинник упорядкування економічних відносин та економічних процесів; по-друге, як інструмент здійснення економічної політики, як з боку держави, так і з боку господарюючих суб’єктів; по-третє, право закріплює економічні відносини, що складаються в державі, гарантує їх стабільність; по-четверте, право стимулює формування нових економічних відносин; по-п’яте, право підтримує і охороняє економічні відносини, а, отже праву належить провідна роль у становленні соціально орієнтованої ринкової економіки.
2. На основі аналізу особливостей економічних відносин сформульовано висновок, що під правовим регулюванням економічних відносин слід розглядати дію норм права на економічні відносини за допомогою загальнодозвільних та інших міжгалузевих методів правового регулювання, через призму яких і забезпечується становлення в Україні соціально орієнтованої ринкової економіки.

3. Обґрунтовано необхідність оптимального поєднання законів їх регулювання та дерегулювання, розширення сфери застосування загальнодозвільних, диспозитивних методів, а особливо методів рекомендацій та заохочень.
4. Обґрунтовано положення про те, що лише збалансоване застосування міжгалузевих методів правового регулювання економічних відносин може вирішити проблему його достатності, необхідності та повноти.
5. Додатково обґрунтовано залежність ефективності правового регулювання ринкових економічних відносин від меж і обсягу державного регулювання.
6. Доведено, що оптимальне співвідношення між державним регулювання економічних відносин і саморегулюванням має враховувати такі головні чинники, як забезпечення механізму реалізації та захисту прав і свобод особи, принцип верховенства права; принцип верховенства норм Конституції України; врахування соціально-економічних умов розвитку нашого суспільства і держави; подальшої європейської інтеграції нашої держави та входження її до світової спільноти, використання світового досвіду в розбудові України, як демократичної, соціальної та правової держави.
Теоретичне та практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що зроблені в дисертаційній роботі теоретичні висновки можуть бути використані в подальшому творчому розвитку концептуальних засад правового регулювання економічних відносин; удосконалення діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування; в освітянській, науково-дослідницькій та виховній роботі у закладах освіти і науки, роботі студентів, аспірантів.
Апробація результатів дослідження. Результати і висновки дисертаційного дослідження доповідались і обговорювались на наукових семінарах та засіданнях кафедри загальноправових дисциплін та міжнародного права Одеського національного університету ім. І.І.Мечникова, Інституту держави і права ім. В. М. Корецького НАН України у відділі терії держави і права.
Теоретичні висновки дисертації були оприлюднені на науково-практичних конференціях “Молодь третього тисячоліття: гуманітарні проблеми та шляхи їх розв’язання ” ( Одеса, 2000), “Становлення правової держави в Україні: проблеми та шляхи вдосконалення правового регулювання” (Запоріжжя, 2000), “Проблеми права на зламі тисячоліть” (Дніпропетровськ, 2001), “Проблеми і перспективи розвитку та реалізації законодавства України (Київ, 2001), “Парламентаризм в Україні: теорія і практика (Київ, 2001) та ін. Усі тези наукових конференцій опубліковані.
Матеріали дисертаційної роботи також використовувались під час читання лекцій здобувачем за навчальними курсами: “Теорія держави і права”, “Проблеми теорії держави і права”, “Методологія юриспруденції”, “Філософія права” в Одеському національному університеті імені І.І.Мечникова.
Публікації. Основні теоретичні положення дисертації знайшли свій відбиток у десяти статтях, що розміщені в спеціальних наукових виданнях, які входять у перелік, затверджений ВАК України, а також у п’яти тезах виступів на науково-практичних конференціях.
Структура роботи. Зумовлена метою і завданнями дослідження. Дисертаційна робота складається із вступу, двох розділів, що включають 6 підрозділів та висновків. До неї також додається Список використаних джерел 161 найменування. Загальний обсяг дисертації 167 сторінок.

bibliography

ВИСНОВКИ
Проблема правового регулювання економічних відносин, перспектив розвитку економічного законодавства є однією з найбільш важливих і складних у вітчизняній правовій науці.
В умовах побудови в Україні соціально орієнтованої ринкової економіки, розвитку підприємництва та недержавних форм власності особливої актуальності набули питання визначення співвідношення права і економіки, сутності правового регулювання економічних відносин, з’ясування ролі права у ринкових перетвореннях, зокрема, вдосконалення методів правового регулювання економічних відносин.
Слід вказати, що методи правового регулювання посідають центральне місце у визначенні моделей функціонування ринкових економічних відносин, визначення та окреслення напрямів удосконалення і перспектив розвитку економічного законодавства. Така увага саме до методів правового регулювання економічних відносин зумовлена недостатнім рівнем дослідження їх у правовій літературі.
Дослідження правового регулювання економічних відносин та перспектив розвитку економічного законодавства дало можливість:
1) визначити співвідношення права і економіки та напрями їх взаємодії, встановити, що право впливає на економіку,
по-перше, як чинник упорядкування економічних відносин та економічних процесів;
по-друге, як інструмент здійснення економічної політики, як зі сторони держави, так і зі сторони господарюючих суб’єктів;
по-третє, право закріплює економічні відносини, що складаються в державі, гарантує їх стабільність;
по-четверте, право стимулює формування нових економічних відносин;
по-п’яте, право підтримує і охороняє економічні відносини, а, отже праву належить провідна роль у становленні соціально орієнтованої ринкової економіки.
2) охарактеризувати сутність економічних відносин, як предмета правового регулювання та визначити, у зв‘язку з цим, зміст правового регулювання та механізм його впливу на суспільні, включаючи і економічні, відносини;
3) відзначити, що правове регулювання економічних відносин має забезпечувати становлення в Україні соціально орієнтованої ринкової економіки;
4) визначити співвідношення державного регулювання економічних відносин та регулювання економічних відносин за допомогою ринкових механізмів;
5) запропонувати систему фінансово-економічних важелів регулювання економічних відносин, а також підкреслити, що держава, здійснюючи нормативно-правове регулювання економічних відносин, має діяти відповідно до повноважень визначених Конституцією та законами України;
6) охарактеризувати основні методи правового регулювання економічних відносин, показати важливу роль у регулюванні економічних відносин методів, які мають міжгалузевий характер, зважаючи на багатогранність та багатоаспектність економічних відносин;
7) запропонувати розширення сфери застосування договорів у правовому регулюванні економічних відносин;
8) запропонувати необхідність посилення ролі законів у нормативно-правовому регулюванні економічних відносин;
9) охарактеризувати основні перспективи удосконалення економічних відносин, вказавши, що головним напрямом удосконалення економічного законодавства має стати подальший розвиток економічного законодавства на основі прийнятого Цивільного кодексу та низки законів України, які мають забезпечити становлення в Україні соціально орієнтованої ринкової економіки.

Особливості правового регулювання економічних відносин та тенденції їх вдосконалення полягають у наступному:

1. Розширення застосування міжгалузевих методів у правовому регулюванні економічних відносин, що є необхідною умовою здійснення ринкових перетворень в економічній сфері, забезпечення їх соціальної спрямованості.
2. Посилення ролі і значимості загальнодозвільних методів правового регулювання економічних відносин.
3. Стимулювання господарюючих суб‘єктів до більш активної участі у здійсненні ринкових перетворень в нашому суспільстві через використання методів рекомендацій та заохочень у правовому регулюванні економічних відносин.
4. Особливістю правового регулювання економічних відносин є розширення сфери договірно-правового регулювання економічних відносин, що є цілком виправданим наслідком розширення правосуб’єктності господарюючих суб’єктів.
5. Відшукання збалансованого застосування різних міжгалузевих методів правового регулювання економічних відносин, а отже вирішення проблеми достатності, необхідності та повноти правового регулювання в економічній сфері.
6. Посилення ролі законів в правовому регулюванні економічних відносин.
Розгляд перспектив удосконалення економічного законодавства дав можливість зробити висновки щодо:
1. Визначення сутності економічного законодавства, як системного правового явища і його складових елементів, виходячи з загальнотеоретичного розуміння терміну “законодавство” та особливостей правового регулювання економічних відносин на сучасному етапі.
2. Подальшого посилення ролі законів у правовому регулюванні економічних відносин, посилення ролі та значення процесів систематизації та кодифікації економічного законодавства.
3. Забезпечення розвитку економічного законодавства України на основі принципів та норм, які визначені Конституцією України та міжнародними договорами України, згода на обов‘язковість яких надана Верховною Радою України.
4. Посилення ролі наукової, економічної та правової експертизи проектів актів економічного законодавства на предмет їх відповідності чинному законодавству України, тенденціям розвитку економічних відносин, цілям, які мають бути досягнуті в разі набрання чинності зазначених документів.
5. Прийняття Законів України “Про нормативно-правові акти”, “Про Кабінет Міністрів України”, які б чітко визначили правовий статус та юридичну силу актів законодавства України. Це стосується також статусу правових актів Верховної Ради України. Тому необхідним є прийняття Закону України "Про закони та законодавчу діяльність”.
6. Прийняття закону про принципи, методи регулювання економічних відносин та управління ринковою економікою, який має окреслити сутність економічного законодавства, розкрити основні елементи цього правового явища, межі та форми управління та регулювання державою економічних процесів.

CПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Декларація про державний суверенітет України. – Постанова Верховної Ради Української РСР від 16 липня 1990 року №55 – ХІІ. – Відомості Верховної Ради Української РСР. – 1990. – №31. – Ст. 429.
2. Акт проголошення незалежності України. – Постанова Верховної Ради Української РСР від 24 серпня 1991 року №1427 – ХІІ. – Відомості Верховної Ради України. – 1991. – №38. – Ст. 502.
3. Конституція України . – Закон України від 28 червня 1996 року №254/96. – Відомості Верховної Ради України. – 1996. – №30. – Ст. 141.
4. Cеліванов В., Діденко.Н. Правова природа регулювання суспільних відносин. – Право України. – 2000. – №10 – С.15-17.
5. Козловський А.А.Гносеологічна природа права (філософсько – правовий аналіз): Автореф. на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук. – Київ. – 2000 – 40с.
6. Козюбра Н.И. Социалистическое право и общественное сознание. – К.Наукова думка. – 1979 – 207с.
7. Алексеев С. С. Проблемы теории права. – Курс лекций в 2 – х т. – Свердловск: Сверл, юрид. ин – т. – 1972. – Т.1. – 396 с.
8. Мамутов В.Економіко – правові важелі проти тіньової економіки. – Вісник національної Академії наук України. – 2001. – №1 – С. 24-32.
9. Общая теория государства и права: Акад. курс. В.2 – х т. – М., 1998. – Т.2 – 275с.
10. Козловський А.А. Соціально-історичні константи правового пізнання. – Науковий вісник Чернівецького університету. – Збірник наук.праць.Вип. 55. – Правознавство. – Чернівці: ЧДУ. – 1999. – С. 5 – 12.
11. Кистяковский Б.А. Социальные науки и право. – Очерки по методологии социальных наук и общей теории права. – М: Из – е М.и С. Сабашниковы. – 1916. – 704 с.
12. Спекторский Е.В. Юриспруденция и философия. – Юридический весник. – 1913. – Кн.ІІ. – 158с.
13. Нерсесянц В.С. Философия права. – М., 1997. – С. 629 – 635.
14. див. Алексеев С. С. Общая теория права. – В 2 – х т.Т. – ІМ. – Юрид. лит. – 1982. – 360 с.
15. Черданцев А.В.Теория государства и права: Учебник для вузов. – М. – Юрайт. – 1999. – 432 с.
16. Чичерин Б.М. Философия права. – М.: тип. Кушнерева. – 1900. – 336 с.
17. Алексеев С. С. Философия права. – М.: Изд-во НОРМА. – 1997. – 7 – 336 с.
18. Харт Х.Л. Концепція права. – Пер з англ. Н.Комарова. – Наукове видання. – К.: Сфера. – 1998. – 231 с.
19. Фуллер Лон Л. Мораль права. – Пер. з англ. Н.Комарова. – Наукове видання. – К.: Сфера. – 1999. – 232 с.
20. Петрова Л.В.Методологія правознавства: філософський дискурс// Третій Міжнародний конгрес україністів 26 – 29 серпня 1996. – Правознавство. – Доповіді і повідомлення. – К. – 1996 – С. 23-29.
21. Тихомиров Л.В. Тихомиров М.Ю. Юридическая энциклопедия. – Под ред. М. Тихомирова. – М. – 1999. – 525 с.
22. Юридический энциклопедический словарь. – Под общ. ред. В.Е. Крутских. – М.ИНФРА – М. – 2001 – 357с.
23. Заєць А.П. Правова держава в контексті новітнього українського досвіду. – К. – 1999. – 238 с.
24. Рабінович П.М. Питання філософії права. – Вісник Академії правових наук України. – 1997. – №1(8) – С. 38-40.
25. Большой экономический словарь. – Под. ред. А.Н. Азрилияна – 4 изд. перераб. и доп. – М. – Институт новой экономики. – 1999. – 1244 с.
26. Економічна енциклопедія. – Том I. – К., 2001 – 387с.
27. Скакун О.Ф.Теория государства и права. – Учебник. – Х. – Ун – т внутр. Дел. – 2000. – 704 с.
28. Трансформація відносин власності. – Право України. – Право України. – 1997. – №2 – С. 7-9.
29. Витушко В.А. Правовое обеспечение экономических реформ в словянских государствах. – Журнал российского права. – М. – 2000. – №12 – С. 150-156.
30. Урядовий кур‘єр. – 2000. – №122. – 8 липня. – С. 2-3.
31. Совершенствовать правовой статус хозяйствующих субъектов. – Право, политика, экономика. – М. – 2000. – №6. – С. 3-5.
32. Дж. Бьюкенен, Г.Таллол. Расчет согласия, логические основания конституционой демократии. – М. – ТАУРУС АЛЬФА, 1997. – 287с.
33. Пашуканис Е.Б. Избранные произведения по теории права. – М. – Наука. – 1980. – 271 с.
34. Лаптев В.В. Экономика и право: Теория и практика правового регулирования хозяйственных отношений. – М.: Экономика. – 1981. – 215 с.
35. Прокопенко В.І. Трудове право України. – Х. – . Фірма “Консум”, 1998. – 479 с.
36. Фінансове право. – Підручник. – /Алісов Є.О.,Воронова Л.К.., Кадькаленко С. Т./. – Керівник авт. колективу і відп. ред. Л.К. Воронова. – Видання друге, виправлене та доповнене. – Х. Фірма :"Консум", 1999. – 495 с.
37. Кучма Л.Д. Шляхом радикальних економічних реформ. – К.: Поліграфкнига, – 1994. – 95 с.
38. Государственное регулирование экономики и социальный комплекс. – М., 1997.
39. Право и общественный прогрес в социалистическом обществе/Н.И. Козюбра, Е.В. Бурлай, В.В. Головченко и др.; Отв. ред. Н.И. Козюбра; АН УССР. – Ин – т государства и права. – Киев; Наук . думка. 1988. – 351 с.
40. Селіванов В.М., Устименко С. В. Систематизація законодавства про підприємництво – важливий напрям удосконалення правового регулювання підприємницьких відносин в Україні – Закон і підприємець. – Київ – Донецьк: Інститут приватного права і підприємництва. – 1998. – 187 с.
41. Про економічну самостійність Української РСР. – Закон Української РСР від 03 серпня 1990 року №142 – XII. – Відомості Верховної Ради Української РСР. – 1990. – №34. – Ст. 499.
42. Поляков А.В., Тимошина Е.В. Теория государства и права на рубеже веков: проблемы и перспективы. – Правоведение. – 2000. – №3. – С.246-254.
43. Н.С. Кузнєцова. – Шляхи розвитку законодавства України про підприємницьку діяльність. – Концепція розвитку законодавства України. – Матеріали науково – практичної конференції. – 1996. – Київ. – С. 26-28.
44. Сорокин В.Д.Правовое регулирование: предмет, метод, процесс. – Правоведение. – 2000. – №4 – С. 41-47.
45. Загальна теорія держави і права. – К.: Навч. посібн. - / А.М. Колядій, В.В. Копейчиков, С.Л. Лисенко та ін. / Нац. пед. ун-т ім. Драгоманова; за ред. В.В. Копейчикова. – Юринкомінтер,1998. – 317 с.
46. Урядовий курєр. – 2001. – №142. – С. 1 – 2
47. Голос України. – 2001. – №34. – С. 2-4.
48. Алексеев С. С. Общая теория права: курс в 2-х томах. – Юрид. лит. – Т.2. – М. – 1982. – 359 с.
49. Явич С.Л. – Проблемы правового регулирования советских общественных отношений. – М.: Госгориздат, – 1961. – 172 с.
50. Витченко А.М. . – Метод правового регулирования социалистических общественных отношений. – под. ред. д.ю.н. М.И. Байтина. – Саратов. – изд-во Саратовского ун-та. – 1974. – 161 с.
51. Орехова Т.Р. Правовое воздействие на экономику: понятие и формы. – Вестн. Моск. ун – та. Сер.11. Право. – 2000. – № 1. – С. 24-27.
52. Лившиц Р.З. Теория права: новые идеи: [Сборник] / АН СССР, Ин-т государства и права; под. ред. Лившица Р.З. и др. – М., 1991. – 183 с.
53. Чупров А.И. Ученые труды в издании императорского Московского университета. Курс политической экономии. – М, 1911. – Ч. ІІ. – Вып. 2; Долан Э. Дж. Линсей. Рынок: микроэкономическая модель. – СПб., 1992. – 496с.
54. Основи економічної теорії: Навчальний посібник. / Колектив авторів. За редакцією д. е. н. проф. Покритана А.К., д.е.н., проф. Збарського М.І. – Одеса АТЗТ ІРЕНТТ, 1999. – 497 с.
55. Внукова Н.Н. Методологические проблемы развития системы рыночной инфраструктуры. – Харьков: СВНЦ НАН Украины. А.О. «НТН ТТД», 1998. – 15 с.
56. Основи економічної теорії /С.В. Мочерний, С.А. Єрохін, Л.О. Каніщенко та ін. – за ред. С. В.Мочерного. – К.: Вид. центр. «Академія», 1998. – 464 с.
57. Валовой Д.В. Рыночная экономика. Возникновение, эволюция и сущность. – М.: ИНФРА – 1997. – 400 с.
58. Тихомиров Л.В., Тихомиров М.Ю. Юридическая энцикопедия. / под. ред. М.Ю. Тихомирова – М., 1999. – 556 с.
59. Барр Р. Политическая экономия.М.:Международние отношения. – 1995. – Т.1. – 347с.
60. Урядовий кур’єр. – 2001. – №151 – 152. – С. 2-5.
61. Г. Волинський. Державне регулювання ринкової економіки. – Економіка України. – №11. – 1996. – С. 69-71.
62. Урядовий кур'єр. – 2001. – №153 – С. 7
63. Майкл УоттС. Ринкова економіка. Яка вона? Інформаційна Агенція США. Вашингтон, 1992. – 187с.
64. Черданцев А.В.Право и экономика. – Теория государства и права. – М. – Юрайт. – 1999. – 432с.
65. Ростальний Г. Роль державного регулювання економіки в перехідний період. – Актуальні проблеми політики: Збірник наукових праць. – Одеса: Юридична література, 2000. – Вип. 8. – С. 104-108.
66. Стрельцов Є. Л. Економічна злочинність в Україні: курс лекцій. Передмова проф. М. Фінке (ФРН). – Одеса: ОА БАХВА, 1997. – 572с.
67. Становление рыночной экономики в странах Восточной Европы. – Пер. с англ. общ. Ред. – И предисловие Н. А. Макашевой. – М. – Российский Гуманитарный Університет, 1994. – 208с.
68. Государственное регулирование: мировой опыт и реформа в России (теория и практика). – Ин – т экономики РАН. – М.,1996.—258с. Роль государства в становлении и регулировании рыночной экономики. – Ин – т экономики РАН. – Л.И.Абалкин – М., 1997. – 208с.
69. Мочерний С. Моделі трансформаційних процесів економіки. – Економіка України. – 2000. – №2. – С.16-22.
70. Медведчук В. Соціальна злагода у суспільстві і державна влада. – Право України. – 1997. – №1. – С. 35-37.
71. Основи економічної теорії. // Під редакцією С. В. Мочерного. – К., 1998. – 147с.
72. Экономика и право. – учебн. пособие для вузов. – А.М.Никитин, Ю. А. Цыпкин, Н. Д. Эриашвили и др. М. – ЮНИТИ – ДАНА. – Закон и право, 1999. – 292с.
73. Кейнс Дж. Общая теория занятости, процента и денег. – М.:Прогресс. – 1987. – 385с.
74. Шаповал В. Конституційний механізм державної влади в незалежній Україні: політико – правові проблеми організації виконавчої влади. – Право України. – 1997. – №1. –С. 30-34.
75. Цвєтков В.В. Поняття ефективності управлінської діяльності. – Правова держава. – К. – 1995. – вип. 6. С. 98-103.
76. А.Полешко. – Сучасне бачення ідеології державотворення. – Право України. – 1997. – №1. – С.40-44.
77. Stillman R.J. Preface of Public Аdministration. – New York, 1991. – 235p.
78. Бейкун А. – Правові проблеми теорії державного регулювання в Україні. – Право України. – 2001. – №8. –С.42-47.
79. Семчик В.І. Особливості права власності у сільському господарстві. – Проблеми права власності та господарювання у сільському господарстві. – К., 2001. – С. 7-39.
80. Аверьянов В.Б. Функции и организационная структура органа государственного управления. – К. – Наукова думка. – 1979. – 150 с.
81. Теория государства и права. – Курс лекций. – Под ред. М.Н. Марченко. – 2-е изд. М. – Зерцало – Теис. – 1996. – 257с.
82. Тихомиров Ю.А. Курс административного права и процесса. – М. – Юринформцентр, 1998. – 407с.
83. Тихомиров Ю. Юридические режимы государственного регулирования экономики. – Право и экономика. – М. – 2000.
84. Конкуренция и антимонопольное регулирование. – Под ред. А.Г. Цыганова. – М. – ЛогоС. – 1999. – 297с.
85. А.Ф. Ноздрачев. – Содержание института административно – правового регулирования экономических отношений. – Государство и право. – 1999. – №10. – С. 14-18.
86. Павленко Ю.І. Трансформація суспільства і проблеми соціальної політики. – Монографія. – К. – :НІСД. – 1997. – 207с.
87. Ю. Шемшученко. Проблеми розбудови української державності. – Право України. – 1997. – №1. – С. 24-27.
88. Доповідь Президента України Леоніда Кучми на урочистих зборах з нагоди 5 – ї річниці незалежності України 23 серпня 1996 року. – Голос України. – 1996. – 28 серп.
89. Про оренду державного і комунального майна. – Закон України від 10 квітня 1992. – №. – 2269 – ХІІ. – Відомості Верховної Ради України – 1992. – №30. – Ст. 416
90. Збірник Постанов Уряду України. – 1996. – №2. – Ст. 57.
91. О.Святоцький, Т. Захарченко, І. Борисенко. Окремі питання правового регулювання іноземних інвестицій. – Право України. – 1997. – №3. – С.21-24.
92. Загайнов Л.И. Социалистическое государство и законы экономики. – М. “Юрид. Лит., – 1975. – 318с.
93. Про підприємництво. – Закон України від 07 лютого 1991р.№698 – ХІІ. – Відомості Верховної Ради України. – 1991. – №14. – Ст. 169
94. Про поводження з радіоактивними відходами. – Закон України від 30 червня 1995. – Відомості Верховної Ради України. – 1996. – №14. – Ст. 91.
95. Про пестициди і агрохімікати. – Закон України від 02 березня 1995. – Відомості Верховної Ради України. – 1995. – №27. – Ст. 198.
96. Синюкова Т.В. – Юрдические гарантии реализации прав и обязаностей советских граждан (Вопросы теории). – Автореф.диссер.канд.юр.наук. – Свердловск. – 1986. – 20с.
97. Бачун О. Черкашин В. – Захист права інтелектуальної власності. – Право України. – 1997. – №1. – С.61-64.
98. Лившиц Р.З. Совершенствование хозяйственного механизма и вопросы трудового права. – Советское государство и право. – 1981. – №10. – С. 48-51.
99. CП СССР. – 1983. – №20. – Ст. 109; СП СССР. – 1983. – №23. – Ст. 115.
100. Недашковский Д. Новый етап совершенствования хозяйственного механизма. – Экономика Советской Украины. – 1985. – №11. – С. 5 – 8.
101. Про власність. – Закон України від 07 лютого 1991р.№697 – XII. – Відомості Верховної Ради України. – 1991. – №20. – Ст. 249.
102. Про підприємства в Україні. – Закон України від 27 березня 1991р.№887 – XII. – Відомості Верховної Ради України. – 1991. – №24. – Ст. 272.
103. Про банки і банківську дільність. – Закон України від 20 березня 1991р.№872 – XII. – Відомості Верховної Ради України. – 1991. – №25. – Ст. 281.
104. Про цінні папери і фондову біржу. – Закон України від 18 червня 1991р.№1201 – XII. – Відомості Верховної Ради України. – 1991. – №38 – Ст. 508.
105. Лаптев В.В. Проблемы совершенствования предпренимательского законодательства // Правовое регулирование предпренимательской деятельности. – Москва. – 1995. – С.3-8.
106. Про господарські товариства. – Закон України від 19 вересня 1991 року №.1576 – ХІІ. – Відомості Верховної Ради України. – 1991. – №49. – Ст. 682.
107. Заржицький О., Сидоренко О., Башмаков В. Правове регулювання працевлаштування іноземних громадян в Україні. – Право України. – 1997. – №2. – С. 55 – 57.
108. Феденяк Г., Феденяк Л. Відшкодування шкоди працівникові за нормами міжнародних угод України. – Право України. – 1997. – №3. – С. 58 – 59.
109. Бойко В. Нова Конституція і судова влада. – Право України. – 1997. – №8. – С.15-17.
110. Про приватизацію майна державних підприємств. – Закон України від 04 березня 1992 року №2163 – XII . – Відомості Верховної Ради України – 1992. – №24. – 348.
111. В.Бондик. – Трансформація власності в процесі банкрутства. – Право України. – 2001. – №7.
112. Кудрявцев В.Н. Правовое поведение: норма и паталогия. – М. Наука. – 1982. – 287с.
113. Бондаренко І. – Формування господарських відносин: деякі правові питання. – Право України. – 2000. – №4. – С. 32-34.
114. Підопригора О.А. Основи римського приватного права. – К. – 1997. – 336с.
115. Олюха В.Г. Цивільно – правовий договір як засіб державного регулювання економіки в Україні. – Економіка, фінанси, право. – М. – 2000. – №2. – С. 6-8.
116. Про поставки продукції для державних потреб. – Закон України від 12 грудня 1995 №.493/95 – ВР. – Відомості Верховної Ради України. – 1996. – №3. – Ст. 9.
117. Грузинський І. Роль договору у формуванні підприємницьких відносин. – Право України. – 2000. – №2. – С.35-37.
118. Харитонов Е.О, Саниахметова Н.А. Гражданское право: Частное право. Цивилистика. Физические лица. Юридические лица. Вещное право. Обязательства. Виды договоров. Авторское право. Представительство. – Учебное пособие. – К. – А.С. К. – 2001. – 832с.
119. Теоретические проблемы хозяйственного права. – М. – Наука. – 1975. – 413 с.
120. Луць В.В. Контракти у підприємницькій діяльності. – К. – Юрінком Інтер, 1999. – 560с.
121. Лаптев В.В. Предмет и система советского хозяйственного права. – М. – “Юрид. лит.” – 1969. – 126 с.
122. Брагинский М.И. Общее учение о хозяйственных договорах. – Минск, “Наука и техника” – 1967. – 259 с.
123. Брагинский М.И. Хозяйственный договор: каким ему быть. – М.: Экономика. – 1990. – 123 с.
124. Зобов’язальне право: теорія і практика: Навч. посібн. для студентів юридичних ВУЗів і факультетів університетів. / Д.В. Боброва, О.В. Дзера, А.С. Довгері. / за ред. О.В. Дзери: Київський нац. ун-т ім. Т.Г. Шевченка. – К. – Юринкомінтер. – 1998. – 310 с.
125. Пушкін А., Селіванов В. Відносини підприємництва і правовий статус суб'єктів. – Право України. – 1994. – №5 – 6. – С. 12-14.
126. Цивільне право України. – К.: Вен турі, 1995. – 416с.
127. Конституційне право України. – За ред. В.Ф. Погорілка. – Київ. – Наукова думка, 1999. – 733с.
128. Рабінович П. Основи загальної теорії права та держави. – К., 1995. – 377с.
129. Опришко В.Ф. Проблеми вдосконалення законодавчого регулювання економіки України. – Правове регулювання економіки України. – Збірник наукових праць. – К., 2000. – С.4-9.
130. Телятник Л. Правовий аналіз цінних паперів як засобів грошового обігу, обігу позичкового капіталу. – Право України. – 1997. – №3. – С. 23-26.
131. Цивільний кодекс Української РСР, Цивільний процесуальний кодекс України. – К.: Атіка, 2000. – 256с.
132. Погорілко В. Нова Конституція України – втілення національної ідеології державотворення. – Право України. – 1997. – №1. –С.45-47.
133. Рішення Конституційного Суду України у справі за зверненням Київської міської ради професійних спілок щодо офіційного тлумачення частини 3 статті 21 Кодексу законів про працю України. – Офіційний вісник України. – 1998. – №32. – С.59-60.
134. Лилак Д. Колізії наукових поглядів на поняття “законодавство” і практичну необхідність його нормативної легалізації. – Право України. – 1999. – №8. – С. 48-50.
135. Шемшученко Ю. С. Законодавство. Юридична енциклопедія: В 6 т. / Редкол.: Ю.С. Шемшученко (голова редк.) та ін. – К., 1998. – Т.2. – С. 499.
136. Про Національний банк України. – Закон України від 20 травня 1999 року №679 – XIV . – Відомості Верховної Ради України. – 1999. – №29. – Ст. 238.
137. Про тимчасове делегування Кабінету Міністрів України повноважень видавати декрети в сфері законодавчого регулювання – Закон України 18 листопада 1992р.№ 2796 – XII. – Відомості Верховної Ради України. – 1993. – №2. – Ст. 6.
138. Про прибутковий податок з громадян. – Декрет Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року №13 – 92 – Відомості Верховної Ради України. – 1993. – №10. – Ст. 77.
139. Про систему валютного регулювання і валютного контролю. – Декрет Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року №15 – 93. – Відомості Верховної Ради України. – 1993. – №17. – Ст. 184.
140. Шемшученко Ю. Конституція України і права людини. – Право України. – 2001. – №8. – С. 13-15.
141. Костицький В. Конституція України 1996 року – модель Української держави. – Право України. – 2001. – №8. – С. 16-18.
142. Паламарчук В. Господарський механізм – підсистема державного регулювання економікою. – Право України. – 2001. – №10. – С. 25 – 29.
143. Правове регулювання економіки. – Збірник наукових праць. – К. – КНЕУ, 2000. – 220 с.
144. Шевченко Я. Розвиток і перспективи кодифікації цивільного законодавства України. – Право України. – 2000. – №2. – С. 66-68.
145. Притика Д. Роль арбітражних судів у забезпеченні законності в економічних правовідносинах і протидії економічним правопорушенням. – Право України. – 2001. – №1. – С. 9-11.
146. Мінін Л., Білоус Г. Про дерегулювання економіки . – Економіка України. – 1999. – № 3. – С. 4 – 9.
147. Селіванов В. Проблема методологічної обґрунтованості вітчизняного правознавства та юридичної практики . – Право України. – 1999, №1. – С. 25-27.
148. Строгович М.С. Изб.труды: В 3 – х т. – Т.1:Проблемы общей теории права. – М.: Наука. – 1989. – 304с.
149. Пархоменко Н.М. Методологічні підходи щодо визначення змісту законності як елемента державно – правового регулювання суспільних відносин. – Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. – Випуск. 4. – К. – Інститут держави і права імені В.М. Корецького НАН України. Спілка юристів України; Видавничий Дім “Юридична книга”. – 1999. – С. 10 – 15.
150. Рабинович П.М. Упрочнение законности – закономерность социализма. – М., 1975. – 203с.
151. Про державну підтримку малого підприємництва. – Закон України від 19 жовтня 2000 року №2058 – ІІІ. – Відомості Верховної Ради України. – 2000. – №.51 – 52 – Ст. 447.
152. Барабаш А. Лізинг: поняття, особливості законодавчого визначення кола суб‘єктів. – Право України. – 2001. – №2. С. 77-78.
153. Про селянське (фермерське) господарство. – Закон України від 20 грудня 1991 року №2009 – ХІІ . – Відомості Верховної Ради України. – 1992. – №14. – Ст. 186.
154. Про стимулювання виробництва автомобілів в Україні. – Закон України від 19 вересня 1997 року №535/97 – ВР. – Відомості Верховної Ради України. – 1997. – №47. – Ст. 294.
155. Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними. – Закон України від 18 листопада 1997 року №637/97 – ВР. – Відомості Верховної Ради України. – 1998. – №9. – Ст. 34.
156. Про видобування і переробку уранових руд. – Закон України від 19 листопада 1997 року №645/97 – ВР. – Відомості Верховної Ради України. – 1998. – №11 – 12. – Ст. 39.
157. Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами. – Закон України від 21 грудня 2000 року №2181 – ІІІ. – Урядовий кур'єр. – 2001. – №33. – 21 лютого. – Л. 5-12.
158. Бюджетний кодекс України. Урядовий кур'єр. – 2001. – №131. – 25 липня. – Л. 5-12.
159. Лисаковский Г. К вопросу о коллизиях норм права // Юрист, 2002.— №1. – С. 32-33.
160. Skinner Q. Liberty Before Liberalism. Cambridge, 1998. – P. 44-45.
161. Brownlie Ian, editor. Basic Documents on Human Rights. – 3-d ed. – New York: Oxford University Press, 1993. – P. 5-7.