Романчук Сергій Вікторович. Формування мотивації до занять фізичною підготовкою і спортом курсантів технічних військових навчальних закладів

brief description

Романчук Сергій Вікторович. Формування мотивації до занять фізичною підготовкою і спортом курсантів технічних військових навчальних закладів : Дис... канд. наук з фіз. виховання і спорту: 24.00.02 / Житомирський військовий ін-т радіоелектроніки ім. С.П.Корольова. — Житомир, 2006. — 276арк. — Бібліогр.: арк. 155-178

Романчук Сергій Вікторович. Формування мотивації до занять фізичною підготовкою і спортом курсантів технічних військових навчальних закладів. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук фізичного виховання і спорту за спеціальністю 24.00.02-фізична культура, фізичне виховання різних груп населення.
У дисертації проведено дослідження мотивації курсантів до занять фізичною підготовкою і спортом в умовах нинішньої системи фізичної підготовки у військових навчальних закладах Міністерства оборони України та наявності залежності між мотивацією та рівнем фізичних якостей, спортивної підготовленості, психологічних якостей, рівнем успішності навчання та рівнем соматичного здоров’я.
Мета роботи полягає у розробці та перевірці ефективності програми формування мотивації курсантів військових навчальних закладів технічного профілю на різних курсах навчання до занять фізичною підготовкою та спортом.
Об’єкт дослідженнямотиваційні аспектифізичної підготовки на етапахвійськово-професійного навчаннякурсантів технічних військових навчальних закладів.
Наукова новизна полягає в тому, що доведено взаємозв’язок між змістом та спрямованістю форм фізичної підготовки на етапах навчання у військових навчальних закладах і мотивацією курсантів до занять фізичними вправами; запропоновано поєднання спортивної та фізичної підготовленості курсантів у нормативній системі з фізичної підготовки; визначено взаємозв’язок між ставленням командирів курсантських підрозділів до організації фізичної підготовки та спорту у військових навчальних закладах та мотивацією курсантів до фізичної підготовки та спорту; експериментально обґрунтовано ефективність запропонованої програми формування мотивації курсантів технічних військових навчальних закладів до систематичних занять фізичною підготовкою та спортом.

Відповідно до завдань дослідження доцільно зробити такі висновки.
1. З’ясовано, що фізична підготовка відіграє важливу роль у розвитку професійних якостей військовослужбовців-операторів. Багато вчених розглядають як найважливіше завдання фізичної підготовки підтримання працездатності та професійного довголіття операторів протягом тривалого часу.
2. Підтверджено висновки вчених щодо недоліків системи фізичної підготовки у військових навчальних закладах Збройних Сил України, а саме:
а) динаміка показників фізичної та спортивної підготовленості на старших курсах має регресивні тенденції: під час випуску з військових навчальних закладів курсанти мають рівень фізичних якостей, який дорівнює рівню курсантів другого курсу навчання;
б) час, що виділяється на планові заняття з фізичної підготовки, не дозволяє вирішити повною мірою питання спрямованого розвитку спеціальних фізичних якостей: заняття проводяться у жорстко регламентованих рамках, без урахування бажань курсантів займатися тими чи іншими фізичними вправами або видами спорту;
в) чинна нормативна система з фізичної підготовки не стимулює до вдосконалення фізичних якостей через низькі нормативи з фізичної підготовленості та відсутність взаємозв’язку зі спортивною підготовленістю, особливо на старших курсах;
г) методична підготовка недостатньо ефективно формує навички та вміння курсантів з організації та проведення самостійних занять фізичними вправами;
д) рівень фізичної підготовленості молодих офіцерів (1-2-га вікові групи) не відповідає вимогам ведення сучасних бойових дій.
3. Доповнено висновки робіт низки вчених, які визначають залежність ефективності функціонування системи фізичної підготовки курсантів у ВНЗ від таких чинників: рівня фізичної підготовленості молодого поповнення; стану матеріально-технічної бази закладу; ієрархії фізичної підготовки в системі бойової підготовки; фінансів, що виділяються на її організацію і проведення; професіоналізму керівників занять. Ми вважаємо, що найбільш дієвим чинником є підвищення рівня мотивації курсантів до занять фізичною підготовкою і спортом.
4. Визначено, які причини буденної діяльності курсантів знижують мотивацію до занять фізичною підготовкою і спортом та заважають систематично займатися фізичними вправами. До них належать: брак часу 41,3% респондентів, заборона командирів - 31,7%, відсутність секцій за інтересами 9,4%, відсутність бажання займатися фізичними вправами 7,5%, недостатньо оснащена матеріальна база 6,2%, 3,9% курсантів визначили інші причини.
Доведено, що з вищевказаних причин курсанти пропускають таку кількість годин на тиждень: 43,9% респондентів пропускають до 2 годин, 37,1% респондентів не пропускають зовсім, 10,9% курсантів пропускають до 4 годин, 2,6% респондентів до 6и годин. Це говорить про те, що до 60% курсантів пропускають кожне друге заняття.
Підтверджено висновки вчених про те, що зміни повинні бути спрямовані на формування стійкої потребо-мотиваційної сфери. В анкетах зазначено, що для підвищення ефективності фізичної підготовки необхідно враховувати бажання військовослужбовців. Так вважають 56,3% курсантів, 57,4% командирів курсантських підрозділів, 69,4% спеціалістів з фізичної підготовки і спорту.
5. Визначено вплив регулярних занять фізичними вправами не тільки на фізичну підготовленість курсантів, а й на елементи військового навчання.
Доведено високу лінійну залежність між рівнем розвитку фізичних якостей та успішністю навчання курсантів. Для курсантів з умотивованим ставленням до занять фізичною підготовкою і спортом цей показник дорівнюєr= 0,96, для курсантів з невмотивованим ставленням r= 0,36.
Синтезовано модель залежності рівня навчання курсанта від показників військового навчання за допомогою метода групового обліку аргументів :
- для курсантів з умотивованим ставленням до занять фізичною підготовкою і спортом
- для курсантів з невмотивованим ставленням до занять фізичною підготовкою і спортом
6. Доведено, що формування мотивації курсантів до занять фізичною підготовкою та спортом буде тоді ефективним, коли відбудеться перехід від «суб’єкт об’єктних» до «суб’єкт суб’єктних» стосунків між викладачем і курсантом. Визначено, що для цього в організації занять з фізичної підготовки необхідно переходити від жорсткої регламентації занять на молодших курсах до самостійного планування занять на старших курсах.
7. Перевірено ефективність авторської програми формування мотивації курсантів до занять фізичною підготовкою і спортом. Визначено, що для курсантів експериментальної групи найбільш виразними є мотиви та потреби у розвитку характеру та психологічних якостей, покращення самопочуття і здоров’я та фізичного вдосконалення. Курсанти контрольної групи вважають, що найбільш виразними мотивами та потребами у заняттях спортом є потреба у схваленні, спілкування та покращення самопочуття і здоров’я.
Доведено, що авторська програма формування мотивації курсантів до занять фізичною підготовкою і спортом дозволила:
збільшити кількість курсантів експериментальної групи, які систематично займаються фізичними вправами, до 95 %, що на 79% більше, ніж у контрольній групі;
покращити відсоток відвідування консультацій з дисципліни Фізичне виховання, підготовка і спорт”: наприкінці експерименту кількість курсантів експериментальної групи, які систематично консультуються з викладачем, складає 77,6%; у контрольній групі лише 18,5% курсантів самостійно відвідують консультації;
покращити показники фізичного здоров’я за окремими коефіцієнтами та в цілому, при цьому середній показник стану здоров’я експериментальної групи відповідав рівню вищий від середнього”, а у курсантів контрольно групи рівню нижчий від середнього”;
підвищити якість навчання курсантів експериментальної групи (4,26±0,05 бала) та рівень психофізичних якостей, професійно важливих для операторів (7,34±0,21 бала); показники якості навчання (3,76±0,08 бала) та рівня психофізичних якостей (4,89±0,22 бала) контрольної групи достовірно відрізняються від показників експериментальної групи (Р<0,001 та Р<0,001 відповідно);
покращити рівень фізичної підготовленості курсантів ЕГ. Він вірогідно вищий, ніж у курсантів контрольної групи, та дозволяє виконати вимоги нормативних документів, які не виконувалися раніше. Так, дослідження швидкісних якостей (біг на 100 м) курсантів ЕГ та КГ виявило різницю у 0,89 сек (Р<0,001), силових якостей (підтягування на поперечині) у 4,27 рази (Р<0,001), витривалості (біг на 3 км) у 47 сек (Р<0,001), військово-прикладних навичок (подолання смуги перешкод) у 18 сек (Р<0,001);
збільшити показники спортивної майстерності курсантів експериментальної групи, які перевищили показники контрольної групи:
зі звань МС та КМС на 12,0%;
з І розряду на 36,7%;
з ІІ розряду на 28,0%;
загалом на 68,4%.