Росада Михайло Олексійович. Удосконалення епідеміологічного нагляду за лептоспірозами шляхом застосування серологічних методів діагностики

brief description

Росада Михайло Олексійович. Удосконалення епідеміологічного нагляду за лептоспірозами шляхом застосування серологічних методів діагностики: дисертація канд. мед. наук: 14.02.02 / АМН України; Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В.Громашевського. - К., 2003.

Росада М.О. Удосконалення епідеміологічного нагляду за лептоспірозами шляхом застосування серологічних методів діагностики. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.02.02 епідеміологія. Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В.Громашевського АМН України, Київ, 2003.
У дисертації висвітлено особливості епідемічного та епізоотичного процесів лептоспірозів в Україні за період 1985 2001рр.: перевага в етіологічній структурі лептоспір серогрупи Icterohaemorrhagiae; високий рівень захворюваності пов’язаний зі значною розповсюдженістю сірих щурів, які є основним джерелом інфекції; хворіє переважно доросле населення з превалюванням спорадичної захворюваності, тенденція до збільшення захворюваності серед мешканців сільської місцевості; превалювання водного шляху передачі збудника; чітко виражена літньо-осіння сезонність. Удосконалено непрямий імуноферментний метод (НІФМ) для виявлення антилептоспірозних антитіл шляхом використання антигенів регіональних штамів лептоспір. Випробувано та надано оцінку ефективності удосконаленого НІФМ при обстеженні населення 5 регіонів України. Показано значно вищу ефективність щодо виявлення антилептоспірозних антитіл у сироватках крові НІФМ та реакції непрямої гемаглютинації (РНГА) з полівалентним еритоцитарним діагностикумом у порівнянні з класичним методом реакції мікроаглютинації, відповідно в 8,7 та в 3 рази (р<0,001). Доведено доцільність застосування РНГА для виявлення природних осередків лептоспірозів та контролю активності епізоотичного процесу. Визначено основні напрямки профілактики лептоспірозів.
Ключові слова.Лептоспіроз, лептоспіри, епідеміологічний нагляд, серологічна діагностика.

Застосування серологічних методів діагностики (удосконаленого НІФМ та РНГА) дозволило підвищити ефективність епідеміологічного нагляду за лептоспірозами в Україні.
Запропоновано удосконалений варіант НІФМ для діагностики лептоспірозів, в основі якого лежить використання антигенів регіональних штамів лептоспір. Показана висока чутливість і специфічність удосконаленого НІФМ і РНГА для виявлення антилептоспірозних антитіл у хворих та можливість більш ранньої діагностики захворюваності у порівнянні з класичним тестом РМА.
При проведенні епідеміологічного дослідження в 5 регіонах України протягом 1997-2002 рр. показано, що РНГА із застосуванням лептоспірозного полівалентного діагностикуму є високоінформативним скринінг-тестом для виявлення осередків лептоспірозів та моніторингу їх епідемічної активності.
Встановлено основні епідеміологічні характеристики лептоспірозної інфекції в Україні в сучасний період: перевага в етіологічній структурі лептоспір серогрупи Icterohaemorrhagiae; високий рівень захворюваності пов’язаний зі значною розповсюдженістю сірих щурів, які є основним джерелом інфекції; тенденція до збільшення захворюваності серед мешканців сільської місцевості, провідна роль у захворюваності дорослого населення та її спорадичний характер; превалювання водного шляху передачі збудника; чітко виражена літньо-осіння сезонність.
Висока летальність при лептоспірозах (середній показник за період 1986-2001 рр. становив 9,1%) пояснюється перевагою в етіологічній структурі лептоспір серогрупи Icterohaemorrhagiae (50,3 79,3 % від загальної кількості етіологічно розшифрованих випадків захворювань), які викликають найбільш тяжкі клінічні форми захворювання.
На основі вивчення епідеміологічних особливостей лептоспірозної інфекції в Україні сформульовані основні напрямки профілактики лептоспірозів: проведення систематичної суцільної дератизації, планової імунопрофілактики контингентам ризику, використання засобів індивідуального захисту, проведення санітарно-освітньої роботи серед населення.