Ротерс Тетяна Тихонівна. Теорія і методика розвитку особистості школяра у взаємодії фізичного та естетичного виховання

brief description

Ротерс Тетяна Тихонівна. Теорія і методика розвитку особистості школяра у взаємодії фізичного та естетичного виховання : Дис... д-ра наук: 13.00.01 2002

Ротерс Т.Т. Теорія і методика розвитку особистості школяра у взаємодії фізичного та естетичного виховання. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук за спеціальністю 13.00.01 - загальна педагогіка та історія педагогіки. Харківський державний педагогічний університет ім. Г.С.Сковороди. Харків, 2002.
У дисертації вперше розглядається розвиток особистості школяра через ритм у взаємодії фізичного та естетичного виховання. На основі історико-філософського, історико-педагогічного та психологічного аналізу розроблено теоретико-методологічні засади взаємодії фізичного та естетичного виховання в процесі гармонійного розвитку особистості. Досліджується сутність естетичного виховання в фізичному та фізичного виховання в естетичному і обумовлюється необхідність ритмічного розвитку як взаємозв'язуючої ланки фізичного та естетичного виховання. На підставі дослідження теорії ритму, його значущості та прояву в різних галузях життєдіяльності людства розроблено модель ритмічного розвитку особистості школяра та визначені основні засоби ритмічного розвитку школярів різного шкільного віку. Визначено рівень ритмічного розвитку школярів та стан професійної підготовки вчителів до проведення такого виду роботи. Розроблено технологію ритмічного розвитку школярів з 1 до 11 класу та запроваджено в практичну діяльність загальноосвітніх шкіл.

1. У дисертації відповідно до мети, концептуальних положень і завдань дослідження вперше простежено розвиток особистості школяра у процесі взаємодії фізичного та естетичного виховання, а також визначено ритм як основний засіб цього взаємозв'язку.
Методологічною основою єдності, взаємозв'язку та взаємодії фізичного й естетичного виховання в процесі розвитку особистості школяра є вдосконалення людиною цінностей як фізичної, так і естетичної культури згідно з принципами філософії, педагогіки, психології на основі гармонії в людині фізичного, тілесного, зовнішнього та духовного, соціального, внутрішнього.
2. Історико-філософський аналіз проблеми показав, що на всіх етапах розвитку людського суспільства фізичне й естетичне виховання входило складовою частиною в процес гармонійного розвитку особистості. Єдність фізичного та естетичного виховання ученими різних історичних епох засновувалась на красі фізичній та духовній, гармонії зовнішній (тілесній) і внутрішній (духовній), грації як гармонії рухів і гармонії почуттів.
Ритм як складник цих гармоній розглядався ними у взаємозв'язку з музикою як елемент гармонії, який впливає на душу людини, народжуючи в ній красу.
3. Історико-педагогічні основи взаємозв'язку фізичного та естетичного виховання дитини ґрунтуються на таких теоретичних положеннях, які визначають методологію нашого дослідження:
дитина у всіх історичних епохах виховувалась цілісно, що диктувало розв'язання завдань як фізичного, так і естетичного виховання;
основними засобами взаємозв'язку фізичного та естетичного виховання були музика та гімнастика, за допомогою яких у дітей формувались красиві та ритмічні рухи;
техніка фізичних вправ становила фундамент краси та виразності рухів у процесі гармонійного розвитку духовно-тілесної сутності учнів.
4. Психологічною основою взаємозв'язку фізичного та естетичного виховання є внутрішні (духовні) почуття та емоції, які зовнішньо (тілесно) проявляються у виразних рухах. При цьому у виконуючого вправи виникає м'язова насолода, м'язова радість. Рухи поєднуються з творчістю. Метою виконання рухів стає досягнення максимальної точності оволодіння простором, часом, силою, а метою творчості вдосконалення процесу виконання рухових завдань для створення уявлюваної рухової дії, нової за формою і змістом.
5. Специфічна сутність естетичного виховання в фізичному складається з формування тілесної краси і виразності рухів, формування уявлень, почуттів, потреб у фізичному вдосконаленні.
Специфічна сутність фізичного виховання в естетичному виявляється в досягненні учнем фізичного вдосконалення, яке базується на основі гармонійного фізичного розвитку тілобудови, виховання фізичних якостей, зміцнення фізичного здоров'я. При цьому основний шлях естетичного виховання в процесі фізичного та фізичного виховання в процесі естетичного пов'язаний з вихованням відчуття ритму, грації, пластики, витонченості постави і ходи, у вихованні краси рухів.
6. Теорія розвитку особистості школяра через ритм ґрунтується на таких принципах:
ритм це глобальне явище природи, людини і суспільства; він виступає основою життя та формою суспільної свідомості. Ритм для організму на будь-якому рівні розвитку умова його існування. Ритм організатор та регулятор руху, носій краси;
ритм виступає складовою частиною процесу гармонійного розвитку особистості школяра, його тілесною і духовною сутністю;
ритм є домінуючим компонентом взаємодії фізичного та естетичного виховання. У фізичному вихованні ритм є комплексною характеристикою тілорухів, розподілених у часі, просторі та за силою м'язових зусиль. В естетичному вихованні основні функції ритму визначаються красою, виразністю, емоційним впливом на школяра, творчістю в створенні та відображенні музично-ритмічного образу;
ритм рухів тісно пов'язаний з ритмом музики. Насолода ритмом, як руховим, так і музичним, залежить від відчуття ритму. Його відчуття в фізичному вихованні залежить від відчуття часу, відчуття простору, відчуття точності м'язових зусиль. Відчуття ритму в естетичному вихованні базується на сприйнятті звуків різної тривалості і вмінні трансформувати їх у красиві і виразні рухи;
найбільш ефективною формою ритмічного розвитку особистості школяра у взаємодії фізичного та естетичного виховання є комплексні ритмічні заняття, які засновані на єдності засобів ритміки, ритмічної гімнастики, аеробіки, евритмії в процесі музично-ритмічної діяльності.
7. Теоретична модель ритмічного розвитку особистості школяра у взаємодії фізичного та естетичного виховання заснована на тому, що ритмічний розвиток проходить в єдиному процесі фізичного й естетичного виховання, де цілеспрямовано виховується ритм руховий та ритм музичний. Фізичні й музично-ритмічні вправи дозволяють визначити в учня кількісними та якісними показниками розвиток відчуття ритму. Кількісні зміни виявляються у володінні школярем відчуттям часу, відчуттям простору, відчуттям точності м'язових зусиль. Якісні дають себе знати в красі, виразному прояві ритмічності, в розумінні краси музики.
8. Технологія ритмічного розвитку особистості школяра включає:
засоби як фізичного, так і естетичного виховання, які впливають на фізіологічний розвиток та емоції школярів;
методику проведення ритмічних занять, у процесі яких використовується музичний супровід як фактор моделювання емоційного стану школярів та відображення цього стану за допомогою адекватних видів рухової діяльності, а саме: виховання краси тілобудови, елегантності ходи, граціозності постави, виразності рухів та жестів; розвиток відчуття ритму музики, просторово-часового орієнтування, точності м'язових зусиль, творчу самостійність у створенні музично-рухового образу, формуванні естетичних знань та умінь на фоні виховання фізичних якостей;
організацію педагогічного процесу ритмічного розвитку особистості школяра з 1 до 11 класу на основі запровадження ритмічних занять у формі самостійних уроків ритміки для учнів молодшого шкільного віку та ритмічної гімнастики для учнів старших класів, а також у процесі фізичного виховання для учнів середнього шкільного віку.
9. Проведення занять з використанням експериментальної технології показало її ефективність. За показниками відчуття ритму, відчуття часу, відчуття простору, відчуття точності м'язових зусиль школярі експериментальних шкіл показали значно вищий середній рівень (17 балів), ніж учні контрольних шкіл (11 балів).
Показники краси постави (81,4%) та краси ходи (82,7%) у школярів експериментальних шкіл кращі, ніж у контрольних (краса постави 48,9%, краса ходи 53,8%). При цьому освітня підготовка учнів експериментальних шкіл з 1 до 11 класу дає змогу керувати своїми естетичними рухами та приймати красиву поставу, що рідко спостерігається в учнів контрольних класів.
Школярі експериментальних шкіл показали високий рівень виразності виконання вправ () порівняно з контрольними (), що виявилося в точній техніці рухів, їх легкості, закінченості, впевненості, вираженні внутрішніх почуттів.
Використання музичного супроводу, як постійного, так і епізодичного фактору, в своїй сукупності підвищує рівень відчуття музики як у школярів експериментальних (67,4%), так і контрольних (44,9%) шкіл. Порівняння двох методик навчання показало, що зміни в значеннях середніх показників суттєві (Р<0,05), а експериментальна методика ефективно впливає на ритмічний розвиток школярів різного шкільного віку.
Рівень естетичних уявлень, знань про красу постави, красу ходи у школярів експериментальних шкіл відповідає 53,5%, а контрольних 28,2%.
10. Підвищення відчуття ритму в школярів впливає на зростання показників відчуття часу, відчуття точності м’язових зусиль, відчуття простору, між якими існують кореляційні зв’язки. При цьому зростання кількісних показників ритмічного розвитку суттєво впливає і на збільшення показників краси й виразності рухів.
11. Проведений експеримент, що здійснювався за розробленою нами теоретичною моделлю і технологією ритмічного розвитку особистості школяра підтвердив відоме в педагогічній науці положення про те, що результативність навчання дітей залежить від ряду чинників, серед яких на перше місце ставиться постать учителя. У реалізації цього положення в проведеному експерименті важливу роль відігравали підготовлені нами методичні розробки, програми, консультації вчителів, що були задіяні в експерименті. Піклування про майбутнього вчителя, який зможе вести навчання дітей за новими принципами, продиктувало впровадження в навчальний план факультету фізичного виховання програм зі спеціальних дисциплін, де передбачені ідеї взаємозв'язку фізичного й естетичного виховання.
12. Виконане дослідження не вичерпує всіх питань аналізованої проблеми. У перспективі необхідно звернути увагу на подальший розвиток проблеми з розробки комп'ютерних технологій для визначення рівня ритмічного розвитку, підготовки індивідуальних програм самовдосконалення ритмічності, краси та виразності рухів школярів.