РОЗСЛІДУВАННЯ ЗЛОЧИНІВ, ПОВ’ЯЗАНИХ З РЕАЛІЗАЦІЄЮ ВИБОРЧОГО ПРАВА

brief description

АКАДЕМІЯ УПРАВЛІННЯ МВС УКРАЇНИ

На правах рукопису

КУБАРЄВА ОЛЬГА ВОЛОДИМИРІВНА

УДК 343. 98

РОЗСЛІДУВАННЯ ЗЛОЧИНІВ, ПОВ’ЯЗАНИХ
З РЕАЛІЗАЦІЄЮ ВИБОРЧОГО ПРАВА

12.00.09 – кримінальний процес та криміналістика;
судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник
Чернявський Сергій Сергійович,
кандидат юридичних наук,
старший науковий співробітник

Київ – 2010

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ…………………………………………..3
ВСТУП …………………………………………………………………………….. 4
РОЗДІЛ 1. ПОНЯТТЯ ТА КРИМІНАЛІСТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЗЛОЧИНІВ, ПОВ’ЯЗАНИХ З РЕАЛІЗАЦІЄЮ ВИБОРЧОГО ПРАВА ….11
1.1. Поняття та класифікація злочинів, пов’язаних з реалізацією виборчого права ……………………………………………………..11
1.2. Способи вчинення злочинів, пов’язаних з реалізацією виборчого права ………………………………………………………………….35
1.3. Характеристика особи злочинця, предмета злочинного посягання та слідової картини…………………………………………………..67
Висновки до розділу 1 ………………………………………………………….. 84
РОЗДІЛ 2. ПОЧАТКОВИЙ ЕТАП РОЗСЛІДУВАННЯ ЗЛОЧИНІВ, ПОВ’ЯЗАНИХ З РЕАЛІЗАЦІЄЮ ВИБОРЧОГО ПРАВА …………………86
2.1. Особливості порушення кримінальної справи про злочини, пов’язані з реалізацією виборчого права ………………………….86
2.2. Взаємодія слідчого з органом дізнання у розслідуванні злочинів, пов’язаних з реалізацією виборчого права ………………………..98
2.3. Використання спеціальних знань у розслідуванні злочинів, пов’язаних з реалізацією виборчого права ……………………….107
Висновки до розділу 2…………………………………………………………..117
РОЗДІЛ 3. ОРГАНІЗАЦІЯ І ТАКТИКА ПРОВЕДЕННЯ ОКРЕМИХ СЛІДЧИХ ДІЙ У СПРАВАХ ПРО ЗЛОЧИНИ, ПОВ’ЯЗАНІ
З РЕАЛІЗАЦІЄЮ ВИБОРЧОГО ПРАВА …………………………………...120
3.1. Слідчий огляд ………………………………………………………120
3.2. Обшук та виїмка……………………………………………………137
3.3. Допит свідків та підозрюваних (обвинувачених)………………...148
Висновки до розділу 3…………………………………………………………..161
ВИСНОВКИ …………………………………………………………………….164
ДОДАТКИ………………………………………………………………………. 172
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………… 201
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

Скорочення
Розшифровка скорочення

АР
Автономна республіка

ДВК
Дільнична виборча комісія

ЕОМ
Електронно-обчислювальні машини

ЗМІ
Засоби масової інформації

КК
Кримінальний кодекс

КПК
Кримінально-процесуальний кодекс

МВС
Міністерство внутрішніх справ

МРВ
Міський районний відділ

ОВС
Органи внутрішніх справ

ОРД
Оперативно-розшукова діяльність

СОГ
Слідчо-оперативна група

ТВК
Територіальна виборча комісія

ТВО
Територіальний виборчий округ

УМВС

Управління Міністерства внутрішніх справ

ЦВК
Центральна виборча комісія

ВСТУП

Актуальність теми. Злочинність, пов’язана з реалізацією громадянами виборчого права, останніми роками набуває в Україні загрозливих масштабів, що нерідко є перешкодою для визнання результатів виборів об’єктивними. За фактами порушень виборчих прав громадян лише під час виборчих перегонів 2004–2005 рр. порушено 1610 кримінальних справ (1297 – передано до суду), протягом кампанії з виборів Президента України 2009–2010 рр. – понад 1,5 тис. справ. За даними Державної судової адміністрації України, якщо з 2001 по 2004 р. за порушення законодавства про вибори до кримінальної відповідальності притягнуто 23 особи, то протягом 2005–2008 рр. – 796. Злочини, пов’язані з реалізацією виборчого права, становлять низку різних за об’єктом кримінально-правової охорони діянь, що потребує комплексних заходів протидії. Різке збільшення кількості порушень виборчого процесу в період виборчих кампаній, враховуючи підвищену увагу до цих фактів з боку громадськості, є чинником, що ускладнює оперативну обстановку як загалом по країні, так і в окремих регіонах.
Нині з’явилися нові технології (схеми) вчинення злочинів, пов’язаних з реалізацією виборчого права, удосконалюються способи їх планування, технічної реалізації та корупційного прикриття. Аналіз правоохоронної практики свідчить, що під час розслідування цих злочинів слідчі відчувають суттєві ускладнення, пов’язані насамперед з дефіцитом інформації про типові способи учинення злочинів із властивими їм ознаками (82,0 % опитаних слідчих та працівників органів прокуратури); обставини, що підлягають встановленню для обґрунтованого порушення кримінальної справи (72,0 %); типові слідчі ситуації початкового етапу розслідування (59,0 %); особливості проведення окремих слідчих дій (49,0 %) та специфіку використання спеціальних знань (41,0 %) тощо. Серед опитаних 90,0 % респондентів вважають за необхідне формування окремої методики розслідування злочинів, пов’язаних з реалізацією виборчого права.

Теоретичним підґрунтям дисертаційного дослідження стали роботи вітчизняних і зарубіжних учених у галузі криміналістики та кримінального процесу, зокрема Ю. П. Аленіна, В. П. Бахіна, В. Д. Берназа, Р. С. Бєлкіна, Т. В. Варфоломєєвої, А. Ф. Волобуєва, В. І. Галагана, В. Г. Гончаренка, В. Я. Горбачевського, Ю. М. Грошевого, О. Ф. Долженкова, В. А. Журавля, В. С. Зеленецького, А. В. Іщенка, Н. С. Карпова, Н. І. Клименко, О. Н. Колесніченка, В. О. Коновалової, І. І. Котюка, В. С. Кузьмічова, В. В. Лисенка, В. К. Лисиченка, В. Г. Лукашевича, Є. Д. Лук’янчикова, В. Т. Маляренка, Г. А. Матусовського, Д. Й. Никифорчука, В. Т. Нора, Ю. Ю. Орлова, М. А. Погорецького, М. В. Салтевського, М. Я. Сегая, І. В. Сервецького, С. М. Стахівського, В. В. Тіщенка, Л. Д. Удалової, В. Ю. Шепітька, М. Є. Шумила, М. П. Яблокова та ін.
Окремі питання протидії злочинам та іншим правопорушенням у сфері реалізації законодавства про вибори у контексті їх кримінально-правової кваліфікації, кримінологічної характеристики та профілактики досліджували Л. В. Гудзь, В. М. Колесниченко, А. М. Колодій, С. В. Красноголовець, О. В. Лавринович, С. Я. Лихова, Л. П. Медіна, М. І. Мельник, С. А. Мозоль, М. О. Мягков, М. Л. Ставнійчук, Ю. М. Тодика, М. І. Хавронюк та ін. Численні публікації за темою дослідження, що трапляються у засобах масової інформації, здебільшого мають публіцистичний характер.
Отже, об’єктивна потреба наукового розроблення проблем розслідування злочинів, пов’язаних з реалізацією виборчого права, за допомогою криміналістичних методів і засобів, а також практичне значення результатів дослідження обумовили обрання цієї теми дисертації.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обраний напрям дослідження пов’язаний, зокрема, зі Стратегією національної безпеки України, затвердженою Указом Президента України від 12 лютого 2007 р. № 105/2007, Комплексною програмою профілактики злочинності на 2007–2009 рр., затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2006 р. № 1767. Дисертація виконана відповідно до Пріоритетних напрямів наукових і дисертаційних досліджень, які потребують першочергового розроблення і впровадження у практичну діяльність органів внутрішніх справ, на період 2004–2009 рр. (затверджено наказом МВС України від 5 липня 2004 р. № 755), планів науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт Київського національного університету внутрішніх справ на 2007–2009 рр. Тему дисертації зареєстровано Координаційним бюро з проблем криміналістики Національної академії правових наук України (реєстр. № 730, 2006).
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є формування науково обґрунтованих засад розслідування злочинів, пов’язаних з реалізацією виборчого права.
Для досягнення зазначеної мети було поставлено такі завдання:
– на основі комплексного аналізу законодавства та правозастосовної практики визначити поняття та провести класифікацію злочинів, пов’язаних з реалізацією виборчого права, за кримінально-правовими та криміналістичними ознаками;
– розкрити зміст основних елементів криміналістичної характеристики злочинів, пов’язаних з реалізацією виборчого права, виявити та описати їх взаємозв’язки;
– виокремити особливості проведення попередньої перевірки інформації про злочин для обґрунтованого порушення кримінальної справи, запропонувати комплекс слідчих та інших дій слідчого щодо розв’язання тактичних завдань у типових слідчих ситуаціях початкового етапу розслідування;
– розробити криміналістичні рекомендації щодо удосконалення взаємодії слідчого та органу дізнання, а також використання допомоги представників виборчих комісій та інших суб’єктів у розслідуванні;
– виявити можливості використання спеціальних знань у розслідуванні, визначити характер і форми залучення спеціалістів, окреслити завдання, що вирішуються під час проведення судових експертиз;
– систематизувати організаційні й тактичні засади проведення окремих слідчих дій у розслідуванні злочинів, пов’язаних з реалізацією виборчого права.
Об’єкт дослідження – правовідносини, що виникають під час розслідування злочинів, пов’язаних з реалізацією виборчого права.
Предмет дослідження – розслідування злочинів, пов’язаних з реалізацією виборчого права.
Методи дослідження. Під час дослідження застосовувались такі методи: діалектичний – забезпечив дослідження основних елементів криміналістичної характеристики злочинів та методики їх розслідування, вплинув на формулювання висновків і пропозицій за темою дисертації; порівняльно-правовий – для дослідження законодавства, що регулює порядок проведення виборів та регламентує відповідні повноваження правоохоронних органів в Україні й за кордоном (підрозділи 1.1, 1.2); догматичний – для тлумачення юридичних категорій, за його допомогою поглиблено та уточнено понятійний апарат (підрозділи 1.1., 2.1., 3.1); системний – при побудові класифікації злочинів, визначенні змісту та взаємозв’язків елементів криміналістичної характеристики й основних етапів роботи з доказовою інформацією (підрозділи 1.2, 1.3, 2.1); статистичний – для ілюстрації теоретичних висновків даними вивчення державної статистичної звітності; соціологічні (методи спостереження, інтерв’ювання та анкетування використовувались по всій дисертації).
Емпіричну базу дослідження становлять: матеріали статистичної звітності Генеральної прокуратури України, Державної судової адміністрації України та Міністерства внутрішніх справ України; узагальнені результати вивчення за розробленими анкетами 175 кримінальних справ про злочини, пов’язані з реалізацією виборчого права, що перебували у провадженні протягом 2005-2009 рр. (ст. 157–159 Кримінального кодексу (КК) України); узагальнені дані опитувань 117 слідчих прокуратури та органів внутрішніх справ, 114 прокурорів, їх заступників (помічників), 110 членів виборчих комісій з м. Києва, Дніпропетровської, Запорізької, Кіровоградської, Львівської, Одеської областей та Автономної республіки Крим; використано оперативно-розшукову, слідчу та судову практику. При підготовці роботи стався у нагоді власний досвід автора щодо роботи у слідчих підрозділах МВС України.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є першим в Україні дослідженням комплексу проблем розслідування злочинів, пов’язаних з реалізацією виборчого права. Автором сформульовано нові наукові положення та висновки, що мають важливе теоретичне і практичне значення, зокрема:
вперше:
– визначено поняття “злочини, пов’язані з реалізацією виборчого права” у співвідношенні з поняттям “злочини проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина”, обґрунтовано їх класифікацію, що є основою для формування окремої методики розслідування;
– розкрито зміст основних елементів криміналістичної характеристики злочинів, пов’язаних з реалізацією виборчого права, зокрема способу вчинення злочинів, обстановки вчинення злочинів, особи злочинця, слідів та ознак злочинів, виявлено їх взаємозв’язки та значення для розслідування;
– з урахуванням даних про спосіб вчинення злочинів виокремлено типові слідчі ситуації початкового етапу розслідування, на підставі яких запропоновано алгоритми слідчих дій та інших заходів щодо розв’язання тактичних завдань;
– розкрито основні засади підвищення ефективності взаємодії слідчого та органу дізнання на початковому етапі розслідування злочинів, пов’язаних з реалізацією виборчого права, визначено напрями використання допомоги представників виборчих комісій у розслідуванні;
– запропоновано рекомендації щодо організації й тактики проведення окремих слідчих дій у розслідуванні злочинів, пов’язаних з реалізацією виборчого права, зокрема слідчого огляду, обшуку та виїмки, допитів свідків і підозрюваних (обвинувачених), призначення судових експертиз;
удосконалено:
– кримінально-правову та кримінологічну характеристику злочинів, пов’язаних з реалізацією виборчого права, підходи до їх юридичної оцінки та кваліфікації;
– положення, що визначають основи криміналістичної характеристики злочинів проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина;
– криміналістичні засади використання даних про обстановку вчинення злочинів, пов’язаних з реалізацією виборчого права, зокрема щодо значення для розслідування специфіки регулятивного законодавства та окремих процедур організації й проведення виборів;
– порядок роботи слідчого з документами як речовими доказами, методологічні основи виявлення ознак підробок у документах;
дістали подальшого розвитку:
– криміналістична класифікація способів учинення злочинів, пов’язаних з реалізацією виборчого права;
– методологічні засади вивчення змісту елементів криміналістичної характеристики злочинів;
– положення, що визначають порядок оцінки матеріалів про злочини, взаємодії слідчого та органу дізнання, проведення слідчих дій, використання спеціальних знань тощо.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що дослідження ґрунтується на результатах поглибленого вивчення правоохоронної практики, а його матеріали впроваджено як рекомендації у діяльність з розкриття та розслідування злочинів слідчих підрозділів органів прокуратури (акт впровадження від 21 вересня 2008 р. № 4576) та Міністерства внутрішніх справ України (акт впровадження від 30 вересня 2009 р. № 13/11-1519), а також у навчальний процес Київського національного університету внутрішніх справ (акт впровадження від 20 травня 2008 р.) та Академії управління МВС України (акт впровадження від 21 вересня 2009 р.). Положення дисертації може бути використано для законодавчого, організаційного, методичного та інформаційного забезпечення діяльності правоохоронних органів, судів і недержавних організацій, зацікавлених у протидії злочинам, пов’язаним з реалізацією виборчого права.
Апробація результатів дисертації. Результати дослідження оприлюднено на засіданнях кафедри криміналістики Київського національного університету внутрішніх справ та на трьох науково-практичних конференціях, зокрема: міжнародній науково-практичній конференції “Научное и научно-методическое обеспечение противодействия преступности” на базі Північнокавказької філії Державного освітнього закладу вищої професійної освіти “Російська академія правосуддя” (Російська Федерація, Краснодар, 2006); науково-практичних конференціях “Наукове забезпечення правоохоронної діяльності: історія, сучасність та міжнародний досвід” (Київ, 2006) та “Актуальні питання управління органами внутрішніх справ у сучасних умовах” (Київ, 2009).
Публікації. За результатами дослідження опубліковано сім наукових статей, серед яких чотири – у виданнях, включених ВАК України до переліку фахових з юридичних наук, три тези доповідей – в інших виданнях.

bibliography

ВИСНОВКИ

На основі проведеного комплексного дослідження проблем розслідування злочинів, пов’язаних з реалізацією виборчого права сформульовано теоретичні положення та рекомендації, що відповідають вимогам наукової новизни, мають значення для науки та правоохоронної практики, зокрема:
1. Проведення виборів на початку XXI сторіччя характеризуються великою кількістю порушень виборчого законодавства та тенденцією до їх зростання. Метою більшості виявлених злочинів, пов’язаних з реалізацією виборчого права, є викривлення результатів волевиявлення виборців на користь певного кандидата, партії (блоку). В результаті таких порушень кримінального законодавства до законодавчих органів та представницьких рад місцевих та територіальних громад потрапляють особи, які фактично не були обрані громадянами України. Кандидат веде кампанію з дотриманням всіх норм закону, перемагає, а його конституційне право бути обраним перекреслюється на підставі різноманітних порушень закону з боку інших.
У криміналістичному розумінні йдеться про формулювання єдиного за обсягом та змістом правового поняття злочинів, пов’язаних з реалізацією виборчого права, проведення їх класифікації, розробку окремої методики розслідування таких діянь. Злочини, пов’язані з реалізацією виборчого права, визначаються автором як сукупність передбачених кримінальним законом, однорідним за механізмом слідоутворення, умисних або необережних діянь, що посягають на виборчі відносини.
В результаті дослідження нами визначено основні чинники, що характеризують кримінальну ситуацію у сфері реалізації виборчого права: 1) різке збільшення кількості злочинів, пов’язаних з реалізацією виборчого права; 2) високий ступінь латентності злочинів проти виборчих прав; 3) тенденція до поступового зростання корупції; 4) численні труднощі та перешкоди, що постають перед правоохоронними органами на шляху протидії вказаним злочинам.
2. Поняття “злочини, пов’язані з реалізацією виборчого права”, з урахуванням кримінально-правових і криміналістичних ознак, визначено як система кримінально-караних діянь, що складається з трьох рівнів: “основні” злочини, що визначають технологію злочинної діяльності та безпосередньо спрямовані на порушення виборчих прав: перешкоджання здійсненню виборчого права або права брати участь у референдумі, роботі виборчої комісії або комісії з референдуму чи діяльності офіційного спостерігача (ст. 157 КК України); фальсифікація виборчих документів, документів референдуму чи фальсифікація підсумків голосування, надання неправдивих відомостей до органів Державного реєстру виборців чи фальсифікація відомостей Державного реєстру виборців (ст. 158); голосування виборцем на виборчій дільниці більше ніж один раз (ст. 158 1); незаконне знищення виборчої документації або документів референдуму (ст. 158 2); порушення таємниці голосування (ст. 159); порушення порядку фінансування виборчої кампанії кандидата, політичної партії (блоку) (ст. 159 1); інші злочини, що супроводжують порушення виборчих прав (є складовими способів підготовки, вчинення та приховування): проти життя та здоров’я (ст. 115, 121, 122, 125, 126 КК України); проти громадського порядку та моральності (ст. 293, 295, 296); у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), систем та комп’ютерних мереж і мереж електрозв’язку (ст. 361–363 1); супутні злочини, пов’язані із протиправною (корупційною) діяльністю службових осіб: ст. 364–370 КК України.
Основою криміналістичної класифікації злочинів, пов’язаних з реалізацією виборчого права є галузевий принцип, тобто розглядаємо усе різноманіття кримінально-правових проявів стосовно етапів виборчого процесу (складання та уточнення списків виборців, проведення передвиборчої агітації, голосування, підрахунок голосів та встановлення результатів виборів).
3. Розроблення наукових засад розслідування злочинів, пов’язаних з реалізацією виборчого права, неможливе без урахування підтвердженої емпіричними даними криміналістичної характеристики. Спосіб учинення злочину є основним її елементом. Решта структурних складових (обстановка вчинення злочину, дані про особу злочинця, сліди та ознаки злочинів) перебувають у кореляційному зв’язку з ознаками способу.
Матеріали соціологічних досліджень дають підстави класифікувати способи учинення злочинів, пов’язаних з реалізацією виборчого права, залежно від стадій виборчого процесу. Запропонований напрям класифікації можна вважати підставою для подальшого вдосконалення методик розслідування.
Злочинна діяльність у сфері реалізації виборчого права являє собою складний процес, що включає три його основні етапи: підготовку до вчинення злочину, реалізацію злочинного наміру та приховання злочину із використанням його результатів. Вивчення слідчої практики свідчить, що злочинці тут застосовують кримінальні механізми, характерні для багатьох службових злочинів, зокрема: підроблення та використовування підроблених виборчих документів для введення в оману суб’єктів виборчого процесу; використовування так званого «адміністративного ресурсу» в основі якого – зловживання владою та службовим становищем.
Способи вчинення злочинів, пов’язаних з реалізацією виборчого права, систематизовано за такими класифікаційними групами: 1) способи перешкоджання здійсненню виборчого права (46,0 % вивчених справ): підкуп, обман виборців та інших учасників виборчого процесу; застосування насильства; знищення та пошкодження майна; безпідставне визнання голосування на виборчій дільниці недійсним; порушення таємниці голосування; знищення чи пошкодження виборчих документів, скриньок для голосування, інших предметів; 2) способи підроблення та використання підроблених виборчих документів (44,0 %): відкріпних посвідчень на право голосу, заяв виборців; протоколів про підрахунок та про підсумки голосування; незаконні оборудки з виборчими бюлетенями; підроблення інших виборчих документів; 3) способи порушення порядку забезпечення виборів (10,0 %): незаконна чи необґрунтована передача коштів; незаконне виготовлення або поширення агітаційних матеріалів; незаконне використання фінансової або матеріальної підтримки та ін.
4. Важливе значення для розслідування злочинів, пов’язаних з реалізацією виборчого права, має криміналістична характеристика їх суб’єктів, яких можна представити у вигляді трьох груп: 1) особи, які беруть безпосередню участь в організації підготовки та проведенні виборів – члени виборчих комісій, які вчиняють злочини у вигляді підроблення виборчих документів (відкріпних виборчих посвідчень, списків виборців, протоколів про підрахунок голосів, про підсумки голосування) та неправомірного використання виборчих бюлетенів; 2) особи, які причетні до вчинення злочинів в інший спосіб (службові особи місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, офіційні спостерігачі, представники виборчих штабів кандидатів (зазвичай є організаторами вчинення злочинів, використовуючи “адміністративний ресурс”, зловживаючи владою та службовим становищем); 3) особи, які беруть участь у вчиненні злочинів за матеріальну винагороду (як правило, матеріально не забезпечені категорії осіб).
Визначальне місце у слідовій картині злочинів, пов’язаних з реалізацією виборчого права, мають сліди в документах. Слідчому необхідно досліджувати зв’язки в ланцюгу: “документ – відображений у ньому факт – виконавець документа”. Проведена класифікація типових ознак злочинів, що відповідає загальній структурі способу, виявляє закономірності, що мають значення для правильного висунення слідчих версій стосовно характеру події, про яку вони “сигналізують”, а також визначення напряму розслідування.
5. Організація початкового етапу розслідування злочинів, пов’язаних з реалізацією виборчого права, включає: проведення попередньої перевірки інформації про злочин та оцінки її результатів для обґрунтованого порушення кримінальної справи; проведення слідчих дій та оперативно-розшукових заходів з метою вирішення тактичних завдань, обумовлених конкретною слідчою ситуацією. Процес доказування на початковому етапі має підвищену складність та характеризується цілою низкою особливостей, серед яких: робота з документами як головним джерелом доказової інформації; встановлення причетності до злочину службових осіб органів влади та місцевого самоврядування; різнопланове використання допомоги фахівців; потреба у взаємодії з іншими правоохоронними органами, судами та громадськими організаціями (політичними партіями, виборчими штабами, блоками тощо). Типовими джерелами доказової інформації про злочини, пов’язані з реалізацією виборчого права, є: особи, від яких надійшла інформація (члени виборчих комісій, виборці, офіційні спостерігачі тощо), які є учасниками виборчих правовідносин або зацікавлені в результатах виборів; інші особи, які потрапили до поля зору органів досудового розслідування та можуть підтвердити певні факти або зробити певні доповнення; документи, що відображають виборчий процес.
Виявлення злочинів, пов’язаних з реалізацією виборчого права, є самостійним початковим етапом правоохоронної діяльності, характеризується застосуванням комплексу специфічних, різних за своєю природою та можливостями методів (криміналістичних, технічних, оперативно-розшукових, в деяких випадках економічних). Характер початкової інформації про злочини та відсутність «потерпілої сторони», у звичайному розумінні, зумовлюють пріоритет оперативно-розшукових заходів та слідчих дій. Важливу роль відіграє створення СОГ у розслідуванні злочинів досліджуваної категорії.
6. Автор визначає типовий перелік слідчих ситуацій початкового етапу розслідування злочинів, пов’язаних з реалізацією виборчого права, у відповідності до характеру вихідних даних, одержаних слідчим на момент порушення кримінальної справи; змісту вихідної інформації про подію злочину та винних осіб; ступеню поінформованості зацікавлених осіб про початок розслідування та можливостей використання слідчим прийомів подолання протидії розслідуванню.
Основні прорахунки у розслідуванні злочинів, пов’язаних з реалізацією виборчого права, зумовлені як суб’єктивними факторами, так і об’єктивними умовами роботи слідчих. Типові недоліки, що мають місце на стадії досудового слідства, пов’язані здебільшого із неповнотою у зборі доказової інформації та стратегічними помилками в організації розслідування. Негативні наслідки значною мірою пов’язані із протидією розслідуванню, суб’єктами якої виступають не лише злочинці, а в багатьох випадках представники влади, які використовують для цього численні корупційні та фінансові можливості.
7. Передумовою успішного розслідування злочинів, пов’язаних з реалізацією виборчого права, зокрема на початковому етапі, є взаємодія слідчого та органу дізнання, що відбувається у процесуальних і непроцесуальних формах. На стадії порушення кримінальної справи та початковому етапі розслідування обґрунтованість прийняття процесуальних рішень слідчим за матеріалами виборчих комісій залежить від результатів спільної діяльності органу дізнання, слідчих, учасників виборчого процесу та службових осіб органів влади.
8. Оскільки розслідування злочинів, пов’язаних з реалізацією виборчого права, пов’язано з аналізом регулятивного законодавства та судової практики щодо розв’язання питань виборчого процесу, важливе значення мають консультації слідчого з фахівцями в галузі конституційного та виборчого права, суб’єктами виборчого процесу тощо. Підвищення ефективності використання спеціальних знань спеціаліста в ході розслідування має відбуватися в кількох напрямах: правовому – вдосконалення процесуального законодавства з метою ширшого використання спеціальних знань на різних етапах кримінального судочинства, а також чіткішого визначення статусу свідуючої особи; методичному – створення та вдосконалення методичних рекомендацій щодо порядку і форм залучення спеціалістів до участі в розслідуванні, розробка типових питань, що можуть бути розв’язані різними категоріями свідуючих осіб.
Призначення експертиз у справах про злочини, пов’язані з реалізацією виборчого права, є одним з найважливіших засобів доказування.Висновки техніко-криміналістичної експертизи документів та почеркознавчої експертизи є основним засобом доказування у справах про підроблення виборчих документів. Ефективність проведення експертних досліджень безпосередньо пов’язана з узгодженістю дій слідчого та експерта, що включає в себе завчасне обговорення завдань, які виносяться на експертизу, спільне використання засобів для отримання та закріплення доказової інформації, застосування, за потреби, прийомів дезорієнтації протидіючих осіб тощо.
9. Серед засобів доказування у справах про злочини досліджуваної групи найрезультативнішими визначено такі: проведення обшуку та виїмки; слідчий огляд документів; допит свідків та підозрюваних (обвинувачених); призначення судових експертиз.
Виїмка документів є невідкладною слідчою дією, що дає змогу запобігти можливому знищенню й фальсифікації документів, гарантує повноту їх вилучення. Об’єктами, на яких проводять виїмку, є виборчі дільниці; службові приміщення, зокрема архівні установи, в яких зберігається виборча документація; інші приміщення (квартири, приватні будинки, офіси тощо).
Для повного й усебічного дослідження матеріальних слідів злочину слідчому варто сконцентрувати увагу на роботі з документами, що включає їх виявлення, вилучення, огляд, дослідження, використання та зберігання. Завдання, що розв’язуються за допомогою слідчого огляду, можна умовно звести до трьох груп: визначення загальної характеристики документів та їх значення для розслідування; перевірка якісних характеристик документа, що поєднує аналіз їх ознак (реквізитів) та змісту; виявлення ознак, що індивідуалізують документ та дають змогу найповніше описати його. Під час роботи з документами доцільно застосовувати методи техніко-криміналістичного аналізу. Їх комплексне поєднання є найефективнішим, оскільки дає змогу доповнювати результати досліджень, що обмежені окремими методами.
Слід зазначити, що не всі виборчі документи підлягають слідчому огляду, а лише ті, що зазнали підробки злочинцями з метою викривлення результатів голосування. До таких слід віднести списки виборців, бюлетені для голосування, заяви виборців, відкріпні посвідчення, протоколи виборчих комісій і, нарешті, протоколи про підрахунок голосів та встановлення результатів виборів. Крім того, слідчому огляду можуть підлягати й інші документи, які в ході виборчого процесу не піддавались підробці. В процесі розслідування вони можуть відігравати допоміжну роль в результаті їх аналізу та зіставленні з іншими документами
Проведення допитів у справах про злочини, пов’язані з реалізацією виборчого права, вимагає від слідчих обізнаності у спеціальних виборчих питаннях, що відповідно потребує обов’язкової попередньої підготовки, яка має включати: ознайомлення із методичною літературою; використання допомоги спеціалістів, членів виборчих комісій шляхом одержання від них різних довідкових даних, спільного аналізу документації, або безпосередньої участі спеціаліста у допиті; поповнення знань за результатами інших допитів тощо. При розслідуванні кримінальних справ, пов’язаних із проведенням виборів, проведення очних ставок в деяких випадках є необхідним та доречним. Особливістю проведення такої слідчої при розслідуванні злочинів у сфері реалізації виборчого права може бути ситуація, яка виникає при очній ставці між службовою особою, яка використовувала свою становище з метою вплинути на результати виборів, та особою, яка знаходиться у нього у прямому підпорядкуванні. Проведення такої очної ставки має свої труднощі

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Виборче право України : [навч. посіб.] / за ред. В. Ф. Погорілка,
М. І. Ставнійчук. – К. : Парлам. вид-во, 2003. – 383 с.
2. Конституція України : прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 черв. 1996 р. – К. : Право, 1996. – 36 с.
3. Водовозовъ В. В. Избирательное право въ Европе и Россіи / Водовозовъ
В. В. – С.-Петербургъ, 1906. – 65 с.
4. Європейські стандарти в галузі вільних виборів. – К. : Видавничий Дім, 2002. – 58 с.
5. Колодій А. М., Князевич В. Г. Виборче законодавство: аналіз та перспективи розвитку / А. М. Колодій, В. Г. Князевич // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. – Реферативний огляд чинного законодавстваУкраїни, Законодавство про вибори. – 1998. – №2. – С. 57-64
6. Ким А. И. Советское избирательное право. Вопросы теории и практики его применения : [курс лекций] / Ким А. И. – М. : Юридическая литература, 1965. – 211 с.
7. Євченко В. О. Конституційне регулювання виборів та референдумів як форма безпосередньої демократії. Конституція України. Вивчаємо Основний Закон / Євченко В. О., Дяченко В. О., Євченко О. О. // – Миколаїв, 1997 – 89 с.
8. Паліюк В. П., Чернушенко A. B. Судовий захист виборчих прав громадян України (за матеріалами судової практики) : [підручник] / Паліюк
В. П., Чернушенко A. B. – Миколаїв, 1998 – 153 с.
9. Ставнійчук М. І. Проблеми конституційно-правового регулювання виборів в Україні / М. І. Ставнійчук // Держава і право. – Щорічник наукових праць молодих вчених. – Київ. 1998–1999. – С. 67–74
10. Тодыка Ю. Н., Яворский В. Д. Выборы органов местного самоуправления : Конституционно–правовой аспект. : [підручник] /
Ю. Н., Тодыка В. Д. Яворский. – Харьков, 1999. – 77 с.
11. Коваленко A. A. Конституційно-правове регулювання місцевого самоврядування в Україні: питання теорії і практики. : [підручник] /
A. A. Коваленко. – К., 1997. – 93 с.
12. Корнієнко М. І. Виборче законодавство для органів місцевого самоврядування / М. І. Корнієнко // Політологічний вісник. – К. – 1993. – № 1. – С. 45-54
13. Уголовная ответственность за нарушение избирательных прав и права на участие в референдуме / С. Д. Князев // Журнал российского права. – 2001. –№ 2. – С. 26-34.
14. Лихова С. Я., Медіна Л. П. Особливості відповідальності за порушення виборчих прав за кримінальним законодавством окремих зарубіжних країн /
С. Я. Лихова Л. П. Медіна // Право України. – 2002. – № 5. – С. 149-151.
15. Кравченко В. В. Конституційне право України : [навч. посіб.] / Кравченко В. В. – К. : Атіка, 2000 – 318 с.
16. Мишин А. А. Конституционное (государственное) право зарубежных стран : [учебник] / Мишин А. А. – М. : Белые альвы, 1996. – 322 с.
17. Про вибори Президента : Закон України. – К. : Атіка, 2004. – 128 с.
18. Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів : Закон України від 6 квіт. 2004 р. // Офіційний вісник України. – 2004. – № 14. – Ст. 965.
19. Про вибори народних депутатів України: Офіц. вид. : Закон України від 7 квіт. 2004 р. – К. : Концерн «Видавничий Дім «Ін Юре», 2005. – 200 с.
20. Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів : Закон України : за станом на 30 груд. 2005 р. – К. : Парлам. вид-во, 2006. – 176 с.
21. Про Центральну виборчу комісію : Закон України від 17 груд. 1997 р. із змінами та доповн. на 28 груд. 2007 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 36. – Ст. 448.
22. Погорілко В. Ф. Конституційне право України : [підручник] /
В. Ф. Погорілко, В. П. Федоренко. – К. : Наук. думка, 2006. – 344 с.
23. Тимошенко І. Діяльність виборчих комісій щодо захисту виборчих прав громадян України: проблеми ефективності / І. Тимошенко // Вісник ЦВК. – 2006. – № 4(6). – С. 54–59.
234 Тихий В. П. Реформування кримінального та кримінально-виконавчого законодавства – головний чинник корегування політики України у сфері виконання кримінальних покарань / В. П Тихий //: зб. доп. та тез наук.-практ. конф. – З. : ПЦ «Фоліант», 2006. – 198 с.
25. Андрушко П. П. Злочини проти виборчих прав громадян та їх права брати участь у референдумі: кримінально-правова характеристика : [монографія] / Андрушко П. П. – К. : КНТ, 2007. – 328 с.
26. Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального, Кримінально-процесуального кодексів України щодо відповідальності за порушення виборчих прав громадян : Закон України Закон України від 7 квіт. 2004 р. – К. : Концерн «Видавничий Дім «Ін Юре», 2005. – 79 с.
27. Мельник М. І. Кримінальна відповідальність за злочини проти виборчих прав / Мельник М. І. – К. : Атіка, 2005. – 144 с.
28. Ким А. И. Советская избирательная система / Ким А. И. – М. : Государственное издательство юридической литературы, 1962. – 79 с.
29. Мішура В. Д. Система виборчого законодавства в Україні: шляхи вдосконалення / В. Д. Мішура // Україна. Вибори 98: Досвід. Проблеми. Перспективи. Збірник матеріалів міжнародної науково-практичної конференції (доповіді, виступи, рекомендації). – К.: Центральна виборча комісія, 1999. – 231 с
30. Веденеев Ю.А. Политическая реформа и избирательный процес в России. / Ю.А. Веденеев // Реформа избирательной системы в Италии и России:опыт и перспективы. – М. – 1995. – 123 с.
31. Избирательные системы. Сравнительное исследование мирового опыта // Межпарламентский союз. – Женева, 1993. – 109 с.
32. Лейкман Е. Ламберт Ж. Исследование мажоритарных и пропорциональных избирательных систем / Е. Лейкман Ж. Ламберт. – Москва, 1958. – 51 с.
33. Любченко П. Переваги і недоліки пропорційної виборчої системи при формуванні місцевих рад / П. Любченко // Право України. – 2005. – № 8. –
С. 11–13.
34. Проблеми реалізації Конституції України: теорія і практика / відп. ред. В. Ф. Погорілко. – К. : Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2003. – 652 с.
35. Федеральне переслідування порушень виборчого законодавства. – 1995. –
223 с.
36. Корупція в Україні – 2004 рік: Аналіз природи та причин проблеми (підсумковий звіт). – К. : День Печати, 2004. – 88 с.
37. Ахметова Г. Р. Коррупция в нефтедобывающих странах : [учеб. пособие] / Ахметова Г. Р. – Алматы : Кульжахан, 2002. – 150 с.;
38. Мельник М. І. Корупція: сутність, поняття, заходи протидії : [монографія] / Мельник М. І. – К. : Атіка, 2001. – 304 с.;
39. Кушнарьов В. С. Корупція: Соціально-психологічний феномен загрози особистості та професійній діяльності посадової особи в органах внутрішніх справ : [монографія] / В. С. Кушнарьов, О. В. Шаповалов. – [2-ге вид.]. – К. : НАВСУ, 2005. – 180 с.;
40. Кирпичников А. И. Взятка и коррупция в России / Кирпичников А. И. – СПб. : Альфа, 1997. – 352 с.
41. Питання законодавчого забезпечення боротьби з корупцією в Україні // Уряду України, Президенту України, Верховній Раді, органам центральної та місцевої виконавчої влади. – К., 1999. – С. 552–568.
42. Дуда А. Адміністративний ресурс як фактор політичної боротьби на парламентських виборах 2002 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://www.spa.org.ua/vis/1/3.html.
43. Бучин М. Адміністративний ресурс [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://www.franko.lviv.uallfaculti/Phil/Posibnyk_admres/admres-buchyn - 1.pdf. – С. 10–11.
44. Жданов І. Вибори – 2002: Соло для адміністративного ресурсу? / І. Жданов // Дзеркало тижня. – 2001. – № 50.
45. Шмонин А. В. Методика расследования пре ступлений : [учеб. пособие] / Шмонин А. В. – М. : ЗАО Юстицинформ, 2006. – 464 с.
46. Белкин А. Р. Криминалистические классификации / Белкин А. Р. – М. : Негатрон XXI, 2000. – 93 с.
47. Шепитько В. Ю. Криминалистика : [курс лекций]. / Шепитько В. Ю. –
[3-е изд.] – Х. : ООО «Одиссей», 2006. – 368 с.
48. Танасевич В. Г. Криміналістична класифікація злочинів та її значення для окремих методик розслідування / В. Г. Танасевич, В. О. Образцов // Радянське право. – 1977. – № 9. – С. 85–89.
49. Образцов В. О. Криминалистическая классификация преступлений / Образцов В. О. – Красноярськ, 1988. – 78 с.
50. Яблоков Н. П. Совершенствование криминалистической классификации преступлений в методике расследования / Н. П. Яблоков // Вестник Московского университета. Серия 11, Право. – 1988. – № 2. – С. 17–23.
51. Криминалистика: сб. науч. тр. – М., 1971. – 425 с.
52. Герасимов И. Ф. Некоторые проблемы раскрытия преступлений / Герасимов И. Ф. – Свердловск : Средне-Уральское книж. изд-во, 1975. – 184 с.
53. Возгрин И. А. Научные основы криминалистической методики расследования преступлений : [курс лекций] / Возгрин И. А. – СПб., 1992. – Ч. 1. – 145 с.
54. Звіт комітету виборців України за підсумками роботи на виборах Президента України 2004 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://www.cvu.org.ua/files/1124184291_el-report.doc.
55. Старовойтова Г. М. Списки виборців як одна з найважливіших умов забезпечення права громадян на участь у виборах / Г. М. Старовойтова // Вибори Президента України – 2004: проблеми забезпечення та захисту виборчих прав громадян України : збірник. – К. : «Фонд сприяння демократичними виборам», 2005. – С. 179–182.
56. Мішура В. Д. Політична реклама у виборчій кампанії / В. Д. Мішура // Вибори і референдуми в Україні: законодавче забезпечення, проблеми реалізації та шляхи вдосконалення : зб. матеріалів міжнар. наук.-практ. конф., Київ,
13–15 листоп. 2002 р. – К. : Нора-друк, 2003. – С. 340–342.
57. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України / за заг. ред. П. П. Андрушка, В. Г. Гончаренко, Є. В. Фсесенка. – [2-ге вид. перероб. та доповн.]. – К. : Дакор, 2008. – 1428 с.
58. Колесниченко А. Н. К вопросу о понятии способа совершения преступления в криминалистике / А. Н. Колесниченко, А. С. Савченко // Вопросы криминалистики и судебной экспертизы : сб. – Душанбе, 1962. – С. 59–63.
59. Зуйков Г. Г. Криминалистическое понятие и значение способа совершения преступления / Г. Г. Зуйков // Труды ВШ МООП СССР. – М. – 1967. – Вып. № 15. – С. 53–74.
60. Кругликов Л. Л. Соотношение уголовно-правового, уголовно-процессуального и криминалистического значений способов совершения преступлений / Л. Л. Кругликов // Сборник аспиранстких работ.– Свердловськ. – 1971. – Вып. 13. – С. 248–256.
61. Уголовное право России. Общая и Особенная части : [учебник для высш. учеб. заведений] / под общ. ред. М. Г. Кадникова. – М. : Книж. мир, 2006. – 827 с.
62. Попелюшко О. В. Способ совершения преступления как елемент предмета доказывания / О. В. Попелюшко // Советское государство и право. – 1984. – № 1. – С. 122–125.
63. Криминалистика : [учебник] / под ред. В. А. Образцова. – [2-е изд., перераб. и доп.]. – М. : Юрист, 2002. – 735 с.
64. Криминалистика : учебник для вузов / под ред. Р. С. Белкина. – [2-е изд.]. – М. : Норма, 2006. –694 с.
65. Салтевський М. В. Криміналістика (у сучасному викладі) : [підручник] / Салтевський М. В. – К. : Кондор, 2008 – 588 с.
66. Зуйков Г. Г. Поиск преступников по признакам способов совершения преступлений : [учеб. пособие] / Зуйков Г. Г. – М. : Высш. шк. МВД СССР, 1970. – 135 с.
67. Зінченко І. О. Кримінально-правова охорона виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини та громадянина : [монографія] /
Зінченко І. О. – Х. : СПД ФО Вапнярчук Н.М., 2007. – 320 с.
68. Готін О. М. Про деякі чинники недієвості кримінально-правових норм про відповідальність за злочини проти виборчих прав громадян / О. М. Готін // Вибори і референдуми в Україні: законодавче забезпечення, проблеми реалізації та шляхи вдосконалення : зб. матеріалів міжнар. наук.-практ. конф., Київ,
13–15 листоп. 2002 р. – К. : Нора-друк, 2003.–С. 98–101.
69. Кальченко С. І знову підкуп …Окремі аспекти нової редакції Закону України «Про вибори Президента України» / С. Кальченко // Юридична газета. –2004. – № 8(20). – 21 квіт.
70. Лихова С. Я. Окремі питання вдосконалення кримінально-правових норм щодо відповідальності за порушення виборчих прав громадян України /
С. Я. Лихова // Науковий вісник Юридичної академії Міністерства внутрішніх справ. – 2002. – № 3. – С. 65–71
71. Мягков М. О. Підкуп як спосіб перешкоджання здійсненню виборчого права / М. О. Мягков // Вибори Президента України – 2004: проблеми забезпечення та захисту виборчих прав громадян України : зб. – К. : «Фонд сприяння демократичними виборам», 2005. – С. 179–182.
72. Навроцький В. О. Кримінальне право України. Особлива частина : [курс лекцій] / Навроцький В. О. – К. : Т-во «Знання», КОО, 2000. – 489 с.
73. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України від 5 квіт. 2001 р. / за ред. М. І. Мельника, М. І. Хавронюка. – К. : Каннон, А.С.К., 2001. – 1104 с.
74. Готін О. М. Злочини проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина : навч. посіб. / Готін О. М. – [2-ге вид.] – Луганськ : Ред-вид. відділ Луган. держ. ун-ту внутр. справ. 2006. – 192 с.
75. Про внесення змін до Закону України «Про вибори Президента України» : Закон України від? // Відомості Верховної Ради. – 2004. – № 20–21. – Ст. 291.
76. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України. –
[3-тє вид., перербл. та доповн.] / за ред. М. І. Мельника, М. І. Хавронюка. – К. : Атіка, 2005. – 1064 с.
77. Словарь иностранных слов / под ред. О. С. Мельничука. – К., 1974. – 775 с.
78. Хоменко А. Н. Связь личности преступника как елемента криминалистической характеристики преступления с другими ее елементами / А. Н. Хоменко // Актуальные вопросы правоведения. – Томск, 1989. – С. 221–222.
79. Личность преступника / [В. Н. Кудрявцев, Н. С. Лейкина,
Н. Н. Кондрашков и др.]. – М. : Юрид. лит., 1975. – 270 с.
80. Салтевський М. В. Основи методики розслідування злочинів, скоєних з використанням ЕОМ : [навч. посіб.] / Салтевський М. В. – Х. : Нац. юрид. акад. України ім. Ярослава Мудрого, 2000. – 35 с.
81. Лушечкина М. А. О направлениях, задачах и понятии криминалистического изучения личности / М. А. Лушечкина // Вестник Московского университета. Серия 11, Право. –1999. – № 3. – С. 41–49.
82. Майоров А. А. К вопросу типологии личности преступника в криминалистике / А. А. Майоров, В. А. Образцов // Труды ВНИИ МВД СССР. – М. – 1978. – № 7. – С. 81–86.
83. Ведерников Н. Т. Личность обвиняемого и подсудимого /
Ведерников Н. Т. – Томск, 1978. – С. 79–81
84. Білецький І. Суспільно небезпечні прояви у виборчому процесу в Україні / І. Білецький // Підприємництво, господарство і право. – 2007. – № 2. –
С. 139–141.
85. Коржанський М. Й. Об’єкт і предмет злочину : [лекція] /
Коржанський М. Й. – К. : Нац. акад. внутр. справ України, 1997. – 248 с.
86. Про Державний реєстр виборців : Закон України від 22 лют. 2007 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2007. – № 20. – 282 с.
87. Про Національний архівний фонд та архівні установи : Закон України від 24 груд. 1993 р. із змінами та доповн. на 22 грудня 2006 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1994. - № 15. – Ст. 91
88. Про порядок зберігання виборчої документації Центральної виборчої комісії, територіальних, дільничних виборчих комісій по виборах Президента України : Постанова ЦВК України від?
89. Про затвердження Порядку ведення діловодства виборчих комісій та комісій з референдумів : Постанова ЦВК України від?
90. Лихова С. Я. Злочини у сфері реалізації громадянських, політичних та соціальних прав і свобод людини і громадянина (розділ V Особливої частини КК України) : [монографія] / Лихова С. Я. – К. : Видав.-поліграф. центр «Київський університет», 2006. – 573 с.
91. Белкин Р. С. Криминалистика: проблемы, тенденции, перспективы. От теории – к практике / Белкин Р. С. – М. : Юрид.лит., 1988. – 302 с.
92. Безруких Р. К. Организационно-тактические основы раскрытия преступлений / Р. К. Безруких, А. Г. Лекарь. – М., 1977. – 205 с.
93. Степанов В. В. Выявление преступлений – начальный этап борьбы с преступностью / В. В. Степанов // Проблемы оптимизации первоначального этапа расследования преступлений. – Свердловск, 1988. – С. 25–32.
94 Васильев А. Н. Следственная тактика / Васильев А. Н. – М. : Юрид. лит., 1976. – 200 с.
95. Тетерин Б. С. Возбуждение и расследование уголовных дел /
Б. С. Тетерин, Е. З. Трошки. – М., 1997. – 224 с.
96. Васильев А. Н. Проблемы методики расследования отдельных видов преступлений / Васильев А. Н. – М., 1976. – 71 с.
97. Колесниченко А. Н. Общие положення методики расследования отдельных видов преступлений : [текст лекции] / Колесниченко А. Н. – Харьков : Изд-во Харьк. юрид. ин-та, 1976. – 28 с.
98. Меликян М. Н. О специфике доказывания в ходе предварительной проверки информации о преступлениях / М. Н. Меликян // Государство и право. – 1998. – № 10. – С. 76–82.
99. Ларин А. М. Расследование по уголовному делу. Планирование, организация / Ларин А. М. – М. : Юрид. лит., 1970. – 224 с.
100. Тарасов А. А. Процессуальные и тактико-психологические проблемы расследования преступлений группой следователей : автореф. дис. на соискание ученой степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 «кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза» / А. А. Тарасов. – Казань, 1990. – 15 с.
101. Быков В. М. Некоторые аспекты организации первоначального этапа расследования групповых преступлений / В. М. Быков // Проблемы первоначального этапа расследования. – Ташкент, 1986. – С. 52–59.
102. Синеокий О. В. Виды следственных и следственно-оперативных групп: сравнительный анализ / О. В. Синеокий // Государство и право. – 1997. – № 1. – С. 60–67.
103 Подопрелов А. М. Создание и деятельность следственно-оперативных групп : автореф. дис. на соискание ученой степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 «кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза» / А. М. Подопрелов. – К., 1991. – 23 с.
104. Драпкин Л. Я. Ситуационный подход в криминалистике и проблема периодизации процесса расследования преступлений / Л. Я. Драпкин // Проблемы оптимизации первоначального этапа расследования преступлений. – Сверловск, 1988. – С. 8–16.
105. Лисиченко В. К. Взаимовсвязь следственной ситуации с тактикой производства следственных действий / В. К. Лисиченко, О. В. Батюк // Криминалистика и судебная експертиза. – К., 1990. – Вып. 40. – С. 23–29.
106. Следственная ситуация : сб. науч. тр. – М., 1984. – 80 с.
107. Селиванов Н. А. Криминалистические характеристики преступлений и следственные ситуации в методике расследования / Н. А. Селиванов // Социалистическая законность. – 1977. – № 2. – С. 56–59.
108. Драпкин Л. Я. Особенности теории следственных ситуаций /
Драпкин Л. Я. – Свердловск : Изд-во Урал. ун-та, 1987. – 168 с.
109. Герасимов И. Ф. К вопросу о следственной ситуации / И. Ф. Герасимов // Следственная ситуация. – М., 1985. – С. 6–11.
110. Трубачев А. Д. Следственные ситуации в раскрытии отдельных видов преступлений / А. Д. Трубачев // Научные труды Свердловского юридического института. – Свердловск, 1975. – Вып. 41. – С. 68–77.
111. Образцов В. А. Криминалистика : [курс лекций] / Образцов В. А. – М., 1996. – 448 с.
112. Николайчук И. А. О соотношении понятия сокрытия преступления с понятиями латентного нераскрытого преступления / И. А. Николайчук // Информационный бюллетень академии управления МВД России. – 2000. – № 10. – С. 43–47.
113. Криминалистика : учебник для вузов / [Аверьянова Т. В., Белкин Р. С. и др. хто третій?]. – М. : НОРМА – ИНФРА, 1999. – 971 с.
114. Кувалдин В. П. Стадии и этапы противодействия организованных преступных структур органами внутренних дел / В. П. Кувалдин // Проблемы укрепления законности, усиления борьбы с преступностью и профилактика правонарушений в современных условиях. – Воронеж, 1996. – С. 79–81.
115. Криміналістика. Криміналістична тактика та методика розслідування злочинів : [підруч. для юрид. вузів і ф-тів] / Коновалова В. О.,
Матусовський Г. А., Шепітько В. Ю. – Х. : Право, 1998. – 375 с.
116. Ищенко Е. П. Алгоритмизация первоначального этапа расследования преступлений : автореф. дис. на соискание ученой степени доктора юрид. наук : 12.00.09 «Назва спец.?» / Е. П. Ищенко. – М., 1990. – 44 с.
117. Лузгин И. М. Методологические проблемы расследования /
Лузгин И. М. – М. : Юрид. лит., 1973. – 215 с.
118. Васильев А. Н. Следственные версии / А. Н. Васильев // Советское государство и право. – 1960. – № 8. – С. 54–63.
119. Белкин А. Р. Теория доказывания : [науч.-метод. пособие] / Белкин А. Р. – М. : НОРМА, 1999. – 418 с.
120. Настільна книга слідчого: наук.-практ. вид. для слідчих і дізнавачів /
[М. І. Панов, В. Ю. Шепітько, В. О. Коновалова та ін.]. – [2-ге вид., перероб. і доповн.] – К. : Вид. Дім «Ін Юре», 2007. – 728 с.
121. Балашов А. Н. Взаимодействие следователей и органов дознания при расследовании преступлений (уголовно-процессуальное и криминалистические исследования) : автореф. дис. на соискание ученой степени канд. юрид. наук : 12.00.09 / Балашов А. Н. – М., 1973. – 18 с.
122. Баулін О. В. Процесуальна самостійність і незалежність слідчого та їх правові гарантії : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 «кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза» / Баулін О. В. – К. : НАВС України, 2000. – 20 с.
123. Баулін О. В. Процесуальна самостійність і незалежність слідчого та їх правові гарантії : [монографія] / О. В. Баулін, Н. С. Карпов. – К. : НАВС України, 2001. – 232 с.
124. Гевко В. В. Використання не процесуальної інформації під час доказування у стадії попереднього розслідування : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 / В. В. Гевко. – К. : Укр. акад. внутр. справ, 1996. – 20 с.
125. Гуляєв А. П. Следователь в уголовном процессе / Гуляєв А. П. – М. : Юрид. лит., 1981. – 191 с.
126. Гурский М. К. Соотношение дознания и предварительного следствия : [лекции] / Гурский М. К. – Львов : ЛГУ, 1965. – 54 с.
127. Дубинский А. Я. Исполнение процессуальных решений следователя: правовые и организационные проблемы : [монография] / Дубинский А. Я. – К. : Наук. думка, 1984. – 182 с.
128. Карнеева Л. М. Правовые основы взаимодействия следователя с сотрудн