РОЗВИТОК ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ У ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ ПРИРОДНИЧО-МАТЕМАТИЧНИХ ДИСЦИПЛІН 7-8 КЛАСІВ

brief description

КРАМАТОРСЬКИЙ ЕКОНОМІКО-ГУМАНІТАРНИЙ ІНСТИТУТ

На правах рукопису

ГАМАНЮК ОЛЬГА АНАТОЛІЇВНА
УДК 37.013

РОЗВИТОК ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ У ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ ПРИРОДНИЧО-МАТЕМАТИЧНИХ ДИСЦИПЛІН 7-8 КЛАСІВ

13.00.09 теорія навчання

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Науковий керівник
Коротяєв Б.І.
доктор педагогічних наук,
професор

Краматорськ - 2001

ЗМІСТ

стор.

ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-ПЕДАГОГІЧНІ ПИТАННЯ РОЗВИТКУ ТВОРЧОЇ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ
1.1. Сутність та шляхи розвитку пізнавальної діяльності учнів 9
1.2. Характеристика особливостей репродуктивної і творчої
пізнавальної діяльності 21
1.3. Взаємозв`язок та співвідношення репродуктивної і творчої
пізнавальної діяльності 36
1.4 Структурування навчального матеріалу та розвиток творчої пізнавальної діяльності учнів 52
Висновки до розділу 1 76
РОЗДІЛ 2. ДОСЛІДНО-ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА ТЕХНОЛОГІЇ СТРУКТУРУВАННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ
2.1. Організація і проведення педагогічного експерименту 79
2.2. Реалізація дидактико-технологічного конструкта 101
2.3. Основні результати експериментальної роботи 124
Висновки до розділу 2 138
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ 144
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ 147
ДОДАТКИ

ВСТУП

Актуальність теми. Проблема розвитку творчої пізнавальної діяльності учнів на всіх етапах їхнього навчання набуває в цей час особливої гостроти. Це пов'язано з тим, що в житті країни відбуваються значні зміни - соціальні, політичні, економічні; в ході яких будується незалежна правова держава з усіма демократичними інститутами, утверджуються політичні права і свободи громадян України, розгортається з усіма атрибутами ринкова економіка, формуються такі нові соціальні верстви населення, як середній клас власників, підприємців, наймана робоча сила.
Внаслідок цих змін сьогоднішній випускник середньої загальноосвітньої школи зіткнеться з реаліями життя, принципово відмінними від тих, до яких традиційно готувала школа в усі попередні десятиріччя.
Нові умови життя вимагають від випускника добре орієнтуватися в інформаційних потоках, знати основи і механізми ринкової економіки, чинні закони України, уміти використати надані Конституцією права і свободу вибору, приймати самостійні рішення при виборі та бути готовим нести повну відповідальність перед законом, людьми і власною совістю за зроблений вибір.
Отже, такі якості особистості учня школи, як начитаність та орієнтованість, самостійність, різноманітна творча діяльність, у тому числі й пізнавальна, творчий і самостійний підхід до прийняття рішення при виборі, відповідальність за прийняте рішення стають найціннішим капіталом не тільки кожної окремої особи, але й суспільства в цілому.
Отже, у процесі навчання повинні знайти місце такі психолого-педагогічні та дидактико-методичні механізми, які дозволяли б надійно та ефективно формувати ці якості і, головним чином, творчий потенціал особистості школяра.
Пошуку таких методів і присвячені численні і різнопланові дослідження, результати яких знайшли відображення в роботах В.Андреєва, А.Алексюка, М.Александрова, Ю.Бабанського, В.Бондаря, В.Безпалько, Б.Гершунського, В.Євдокимова, М.Євтуха, Б.Коротяєва, В.Лозової, М.Махмутова, І.Підласого, П.Підкасистого, Н.Половникової, В.Паламарчук, О.Савченко, Т.Шамової.
У педагогічній науці накопичений значний фактичний, експериментальний і теоретичний матеріал, що дозволяє проблему розвитку творчої пізнавальної діяльності учнів дослідити в нових зв'язках і відношеннях з урахуванням змін, що виникають у суспільному, політичному та економічному житті країни. Тим більше, що незважаючи на значний накопичений матеріал, багато питань розвитку творчої пізнавальної діяльності учнів залишаються ще недостатньо вивченими.
До їхнього числа належить проблема розвитку творчості учнів у процесі вивчення теоретичного матеріалу як у загальнодидактичному плані, так і з урахуванням специфіки змісту того або іншого навчального предмета.
У масовій же шкільній практиці процес вивчення теоретичного матеріалу продовжує будуватися в основному на репродуктивній основі (інформаційно-пояснювальній) або, в кращому випадку, з елементами проблемності та часткового пошуку.
Враховуючи соціальне замовлення і стан шкільної практики, а також спираючись на внутрішню логіку і тенденції розвитку педагогічної наукової думки, ми сформулювали і визначили тему свого дослідження Розвиток пізнавальної діяльності учнів у процесі вивчення природничо-математичних дисциплін 7-8 класів". Її актуальність має соціальне, психологічне й дидактичне обгрунтування і не підлягає сумніву.
Робота виконана згідно з плану наукових досліджень на кафедрі педагогіки Краматорського економіко-гуманітарного інституту і є складовою частиною комплексної теми Створення умов і режиму психолого-педагогічного сприяння, орієнтованого на вільний розвиток інтелектуально-творчого і й духовного потенціалу особистості. Тему затверджено на засіданні Вченої ради КЕГІ (протокол №4 від 28 грудня 1997 р.)
Об'єкт дослідження пізнавальна діяльність учнів.
Предмет дослідження способи розвитку пізнавальної діяльності учнів.
Мета дослідження обгрунтувати сутність дидактико-технологічного конструкта як основного способу розвитку пізнавальної діяльності.
Гіпотеза дослідження. Ефективність і якість засвоєння теоретичних знань зумовлюється тим рівнем пізнавальної діяльності учнів, на якому здійснюється цей процес, і тими психолого-педагогичними умовами, які створюються з метою засвоєння розробленого дидактико-технологічного конструкта. Інакше кажучи, чим вищий рівень пізнавальної діяльності і чим більше елементів творчості у структурі цієї діяльності, а також чим сприятливіші умови, тим вищі її результати і тим ефективніше й динамічніше проходить навчання загалом. Досягти високого рівня можна тільки за рахунок спеціального навчання учнів безпосередньо самій пізнавальній діяльності, її творчим операціям і діям. Накопичення досвіду використання творчих процедур та оперцій дозволяє перевести учнів з фіксованого рівня пізнавальної діяльності на більш високий.
Відповідно до предмета, мети й гіпотези визначені такі завдання.
1. Дослідити і проаналізувати стан проблеми, що вивчається, в теорії та практиці навчання.
2. Розробити концептуальні положення про умови розвитку творчої пізнавальної діяльності учнів у процесі засвоєння ними теоретичних знань.
3. Обгрунтувати дидактичний і технологічний конструкт матеріалу з фізики та частково з математики,що вивчається в 7-8 класах й орієнтований на розвиток навчального процесу.
4. У ході дослідно-експериментальної роботи вивчити наявний рівень умінь та навичок учнів самостійного опису та пояснення явищ, які вивчаються, і на підставі цього реалізувати розроблений дидактико-технологічний конструкт у процесі формуючого експерименту.
Методологічні та теоретичні основи дослідження: складають філософська концепція пізнання, що відображає активно-перетворюючий, складний, суперечливий і динамічний характер процесу освоєння людиною навколишнього світу (Б. Гершунський, А. Зінов`єв, П. Копнін, А. Ракітов); психофізіологічна теорія перетворювально-прогностичної діяльності кори головного мозку (П.Анохін); концепція психології творчості та діяльності (В.Андреєв, Л.Виготський, О.Леонтьєв, Я.Пономарьов, В.Пушкін, Т.Сисоєва); дидактичні - концепції розвивального, проблемного й активно-творчого характеру навчання (А.Алексюк, В.Давидов, В.Євдокимов, Л.Занков, А.Зільберштейн, В.Зоріна, Б.Коротяєв, В.Лозова, М.Скаткін, , В.Онищук, ) і концепція навчання учнів пізнавальній діяльності (Б.Коротяєв, П.Підкасистий).
Методи та основні етапи дослідження: історико-порівняльний і логічний методи, що використовуються на етапі накопичення наукових фактів, узагальнення їх та осмислення, а також вибір перспективних концептуальних підходів; методи теоретичної розробки і моделювання дидактико-технологічного конструкта, орієнтованого на верифікацію робочої гіпотези (другий етап дослідження); метод констатуючого і формуючого педагогічного експерименту (перший і третій етапи), методи математичної обробки кількісних результатів констатуючого експерименту (другий етап) і формуючого (третій етап), а також методи педагогічних спостережень та проведення контрольних завдань та зрізів.
Наукова новизна і теоретична значущість одержаних результатів дослідження .
Набули подальшого розвитку та поглиблення концепції навчання учнів безпосередньо самої пізнавальної діяльності, її творчим процедурам та операціям з урахуванням специфіки природничо-математичних дисциплін, які вивчаються в 7-8 класах; вперше розроблено дидактико-технологічний конструкт, який спрямований на розвиток творчих можливостей учнів у процесі засвоєння ними теоретичних знань, а також виявлено педагогічні умови, дотримання яких у процесі реалізації конструкту дозволяє переводити учнів з фіксованого рівня пізнавальної діяльності на більш високий; уточнено питання в ході експериментальної перевірки закономірних зв'язків і відношень між репродуктивним і творчим типами пізнавальної діяльності та їх взаємопереходів і взаємозумовленостей.
Практична значущість результатів дослідження полягає в тому, що використання в масовій практиці дидактико-методичних рекомендацій щодо структурування й ранжирування знань, а також методики навчання учнів відповідним творчим засобам їхнього засвоєння їх дає можливість більш ефективно організувувати процес навчання, нарощувати творчі можливості учнів і вести їх з фіксованого рівня пізнавальної діяльності на більш високий.
Особистий внесок дисертанта полягає у теоретико-експериментальному обгрунтуванні дидактико-технологічного конструкта, що містить дві взаємопов'язані частини - структуру знань і відповідний навчально-пізнавальний апарат їхнього засвоєння, як на репродуктивному рівні, так і на творчому; а також у розробці методичних рекомендацій з розвитку творчої пізнавальної діяльності учнів у процесі вивчення теоретичних знань на матеріалі вивчення початкового курсу фізики та математики.
Достовірність результатів дослідження забезпечується єдністю історичного, логічного й експериментального методів дослідження та їхньою адекватністю меті й задачам дослідження, коректністю і репрезентативністю вибірки матеріалів, необхідних для якісної та кількісної характеристики результатів дослідно-експериментальної роботи; використанням методів математичної статистики.
Апробація результатів дослідження здійснювалася протягом трьох років у ході організації дослідно-експериментальної роботи в ЗОШ N 17, 26, 35 м. Краматорська і Краматорської економіко-гуманітарної гімназії; основні положення, висновки та узагальнення за результатами дослідження повідомлялися й обговорювалися на педагогічній раді гімназії, підсумково-звітних наукових конференціях Краматорської економіко-гуманітарної гімназії, на регіональних наукових конференціях (Краматорськ 1998 р., Луганськ 1999 р., Слов`янськ 1999 р., Краматорськ 2000 р. ), а також у фахових публікаціях.

bibliography

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

1. Проведене нами дослідження на рівні теоретичного осмислення проблеми розвитку творчої пізнавальної діяльності учнів і аналіз науково-педагогічної літератури під кутом її зору показали, що педагогічною наукою накопичено значний науковий потенціал, який дозволяє вирішити дану проблему не тільки в галузі застосування теоретичних знань, які вивчаються, але й безпосередньо в ході їхнього вивчення.
Серед безлічі розроблених концепцій розвитку творчості учнів у цій галузі однією з плідних є концепція проблемного навчання, але внаслідок ряду об'єктивних причин її вплив на зміну шкільної практики навчання поки не приносить очікуваних результатів.
2. Аналізуючи різні підходи до розв'язання проблеми, яка досліджується, зокрема, філософський, психологічний, дидактико-методичний, кібернетичний та ін, ми зосереджували увагу на дидактико-методичному підході, враховуючи при цьому й інші.
При аналізі різних дидактичних концепцій і напрямів ми зробили вибір на користь концепції навчання учнів безпосередньо пізнавальній діяльності, її творчим процедурам й операціям. При цьому ми виходили з того, що даний напрям є досить перспективним і плідним з точки зору розвитку творчих можливостей та здібностей учнів у процесі вивчення теоретичних знань.
3. Аналіз і оцінка наробок у цьому напрямі дозволили побудувати дидактико-методичний і технологічний конструкт навчального процесу, що включає в себе всі його внутрішні структурні елементи у стійких зв'язках і відношеннях (структура навчального матеріалу, навчально-пізнавального апарату, методика його використання, рівні засвоєння апарату і самого матеріалу, динаміка і логіка розвитку рівнів).
Екстраполюючи даний конструкт на зміст теоретичного матеріалу в курсі фізики та математики (7 - 8 класи), ми вийшли на розробку конкретної трьохрангової структури матеріалу з цього предмета, відповідної методики вивчення кожного рангу матеріалу окремо, логіки і рівнів руху у процесі засвоєння різних рангів матеріалу.
4. Проведене нами дослідження на рівні організації дослідно-експериментальної роботи з верифікації робочої гіпотези, а також випробування побудованого дидактико-методичного і технологічного конструкта в реальному навчальному процесі дозволило зробити істотні й значущі узагальнення не тільки з оцінкою виконаного, але і з виходом на перспективу.
Ці узагальнення спираються на конкретні результати, спроможність і достовірність яких підтверджується коректністю й репрезентативністю вибірки, і умілим використанням математичних методів обробки кількісних даних, урахуванням особливостей віку учнів специфікою матеріалу, що вивчається.
5. У процесі дослідно-експериментальної роботи випробувана розроблена нами методика навчання учнів творчим пізнавальним процедурам опису, пояснення і перетворення та їхнім операціям на матеріалі вивчення природничо-математичних дисциплін. Як показала діагностика - контрольні виміри й оцінки, розроблена методика вплинула істотно на якість засвоєння теоретичного матеріалу (міцність, усвідомлення, повнота та глибина), а також на якість його застосування на практиці. Дана методика показала також можливості розвивати пізнавальну діяльність учнів від початкового репродуктивного рівня до репродуктивно-творчого і послідовно вести учнів з одного рівня до іншого, якісно нового.
Це дає підставу зробити висновок про те, що вона може бути рекомендована до впровадження в широку шкільну практику.
6. Виявлені нами в ході дослідно-експериментального навчання психолого-педагогічні, дидактико-методичні і технологічні умови успішного й ефективного розвитку творчої пізнавальної діяльності учнів можуть служити надійними орієнтирами в подальшому вдосконаленню всього навчально-виховного процесу в школі, зокрема й з розробки нових поколінь підручників, причому не тільки з фізики, але й з усіх інших навчальних дисциплін, що вивчаються в середній школі різних типів.
Ми усвідомлюємо той факт, що проблема навчання учнів творчому характеру вивчення теоретичного матеріалу, особливо того, що пояснює, є виключно складною та об`ємною. Складність її зумовлюється двома факторами: специфікою змісту тієї чи іншої науки і відповідною специфікою законів, що вивчаються, і властивостей, і різноманіттям використаних методів доказу справедливості законів - теоретичних та експериментальних, історико-порівняльних, методів індукції і дедукції, аналізу й синтезу та ін.
Тому проблема розвитку творчої пізнавальної діяльності учнів у процесі вивчення ними теоретичного матеріалу вимагає подальших досліджень з урахуванням віку учнів, їхнього рівня підготовленості, а також специфіки змісту тієї або іншої навчальної дисципліни.
На наш погляд, такі дослідження можуть виявитися досить цікавими, успішними й плідними не тільки з точки зору педагогіки, але й з точки зору соціального замовлення. Процеси і зміни у країні, що виникають, ставлять перед випускниками школи нові й підвищені вимоги. Час вимагає від випускника не просто бути грамотною і знаючою особистістю, а ініціативною, вольовою, духовною, етично й фізично здоровою, здатною творчо мислити, орієнтуватися в потоках інформації, аналізувати її, приймати власні рішення, і нести всю повноту відповідальності за самостійно обрані рішення перед законом, людьми і власною совістю.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

Александров Г.Н. Основы дидактики высшей школы. - Уфа: Высшая школа,. 1978. - 105 с.
Алексеев М.Н. Дедукция и индукция в учебном процессе //Советская педагогика. 1969. - № 1. С. 97 108.
Алексеев М.Н. Учебное и научное познание // Результаты новых исследований в педагогике. - М.: Высшая школа, 1977.- С. 19 - 26.
Алексюк А.Н. Общие методы обучения в школе .- К.: Советская школа, 1973. - 264 с.
Амонашвили Ш.А. Психологические основы педагогики сотрудничества: Кн. для учителя. - К.: Освіта, 1991. - 111 с.
Амонашвили Ш.А. Личностно-гуманная основа педагогического процесса. - Минск: Университетское, 1990. - 559 с.
Андреев В.И. Эвристическое программирование учебно-познавательной деятельности. - М.: Высшая школа, 1981. - 240 с.
Андреев В.И. Изучение и оценка исследовательских способностей старшеклассников при изучении физики // Советская педагогика. 1973. № 8. С. 52 58.
Анохин П.К. Особенности эффективного аппарата условного рефлекса и их значение для психологии // Вопросы психологии. - 1955.- №6.- С. 16 - 38.
Аристова Л.П. Воспитание познавательной самостоятельности школьников в процессе обучения основам наук. - Казань: Таткнигоиздат, 1963. 54 с.
Архангельский М.И. О моделировании и методике обработки данных педагогического эксперимента. - М.: Знание, 1974. - 198 с.
Ассоциативная психология Спенсер Г, Основания психологии: Циген Т. Физилогическая психология в 14 лекциях. - М.:ООО Изд-во АСТ-ЛТД”,1998.-560 с.
Бабанский Ю.К. Оптимизация процесса обучения (общедидактический аспект ). - М.: Педагогика. 1977. - 254 с.
Бабанский Ю.К. Рациональная организация учебной деятельности. - М.: Знание, 1981. - 96 с.
Бабін І.І. Модульна організація процесу навчання в загальноосвітній середній школі: Автореф. дис. канд. пед. наук:1 3.00.01/Харківський Держ.пед.інст., Харків., 1998.-16 с.
Баєв Б.Ф. Психологічне вивчення учнів. - К.: Рад. школа, 1977. - 108 с.
Беспалько В.П. Дидактика. - М.: Высшая школа, 1970. - 198 с.
Беспалько В.П. Элементы теории управления процессом обучения: В 2-х ч. - Ч.2. - М.: Знание,. 1971. - 71 с.
Беспалько В.П. Особенности умственной деятельности учащихся в ситуации выбора // Советская педагогика.- 1966.- №3. - С. 80 - 87.
Блауберг И.В., Садовский В.П., Юдин Б.Г. Философский принцип системности и системный подход // Вопросы философии.- 1978.- №8. - С. 39 - 53.
Богоявленский Д.Н. Приемы умственной деятельности и их формирование у школьников // Вопросы психологии. - 1969.- №2.- С. 25 - 38.
Бондар С. Становлення і завдання сучасної дидактики // Педагогічна газета.- 1996.- №10.- С.10 - 12.
Брунер Дж. Процесс обучения. - М.: АПН РСФСР, 1962.- 84 с.
Бруншлинский А.В. Мышление и прогнозирование И. - :Мысль.- 1978. - 230 с.
Буряк В.К. Теория и практика самостоятельной учебной работы школьников:Автореф. дис... докт. пед. наук: 13.00.01/ Тбилиси., 1986. - 35с.
Бугаев А.И. Методика преподавания физики в средней школе. Творческие основы. - М.: Просвещение, 1981.- 288 с.
Вилькеев Д.В. Методы научного познания в школьном обучении.- Казань, 1975.- 160 с.
Вилькеев Д.В., Половникова Н.А. Воспитание познавательной активности и самостоятельности учащихся.- Казань, 1970.- 68 с.
Волков И.П. Развитие самостоятельности и творчества у школьников // Советская педагогика.- 1969.- №12.- С. 54 - 60.
Выготский Л.С. Воображение и творчество в детском возрасте: Психологический очерк.- М.: Просвещение, 1967.- 92 с.
Галузинський В.М., Євтух М. Педагогіка: теорія та практика: Навч.посібник для вузів. -Вівне: Київ Вища школа, 1995.- 237 с.
Гальперин П. Я. Психология мышления и учение о поэтапном формировании умственных действий. В кн.: Исследование мышления в советской психологии / Под ред. Е. В.Шороховой. М.: Наука, 1966. С. 236 277.
Гальперин П.Я. Введение в психологию. - М., 1978.- 150 с.
Ганелин Ш.Н. Дидактический принцип сознательности.- М.: АПН РСФСР, 1961.- 223 с.
Гебос А.И. Психология познавательной активности учащихся. - Кишенев, 1975.- 103 с.
Герасимов С.В. Когда учение становится привлекательным // Педагогика 1993.-№2.- С. 51 - 54.
Гершунский Б.С. Философия образования для ХХІ века - М., 1998.- 605 с.
Гершунский Б.С. Стратегические приоритеты развития образования в России // Педагогика. - 1996.- №5.- С. 46 - 54.
Гершунский Б.С. Прогнозирование в образовании: Теория и практика .- М., 1993.- 100 с.
Гершунский Б.С. Методы изучения и обобщения педагогического опыта в системе прогнозирования школы будущего. - М., 1983.- С.. 25 29.
Гершунский Б.С. О методологических основаниях стандартизации в сфере образования.- Челябинск , 1993.- С. 168 - 186.
Гиппенрейтер Ю.Б. Введение в общую психологию: Курс лекций: Учебное пособие для вузов. - М.: Черо, 1998.-335 с.
Гладка О.І. Розвивальні предмети в системі модульного навчання // Рідна школа.- 1994.- №6.- С.63 - 66
Гладышева Н.К. Статистические закономерности формирования знаний и умений учащихся.- М., 1991.- Гл.ІІ.- С.56 - 93.
Голин Г.М. Вопросы методологии физики в курсе средней школы: Кн. для учителей.- М.: Просвещение, 1987.- 127 с.
Голиков В.Д. Использование алгоритма в процессе воспроизводящей и творческой деятельности учащихся.-Дис. канд. пед. наук.- МГПИ, 1983.- 185 с.
Гончаренко С.І. Український педагогічний словник.-К.:Либідь, 1997.-376 с.
Горбатов Д. Тестовые модели в школьной практике //Народное образование.-1993.- №4.- С. 38 - 42.
Границкая А.С. Научить думать и действовать: Адаптированная система обучения в шк.: Кн. для учителя.-М.: Просвещение, 1991.- 172 с.
Гриньова М.В. Впровадження модульного принципу навчання // Рідна школа.- 1993.- №7.- С. 50 51.
Гуревич К.М., Горбатова Е.И. Умственное развитие школьников: Критерии и нормативы. - М.: Знание, 1992.- 80 с.
Давыдов В.В. Виды обобщения в обучении. - М.: Педагогика, 1972.- 424 с.
Даниленко М.В., Даниленко Л.І. Педагогічні задачі.-К.: Вища школа, 1991.-С. 152-158.
Даниленко, М.В.Даниленко Л.І. Закономірності і принципи навчання // Педагогічні задачі.-К.:Вища школа, 1991.-С. 152-158.
Димнич М.В. Розклад занять ( при модульному навчанні ) // Рідна школа.- 1994.- №6. -С.74-77.
Дружинин В.Н. Психология общих способностей. - СПб.: Питер Ком, 1999. - 368 с.
Есипов Б.И. Самостоятельная работа учащихся на уроках // Учпедизд.-1961.- №2. - 39 с.
Журавлев В.И. Информационно-педагогические модули // Сов. педагогика. - 1991.- №8. - С. 56-80.
Занков Л.В. Избранные педагогические труды. - М., 1990. - С.288 - 298.
Заславська С.О., Чоботар О.В. На шляху до нової технології навчання // Рідна школа.—1994. - №5. - С.69 - 70.
Зиновьев А.А. Два уровня в научном исследовании .- М., 1964
Зорина Л.Я. Дидактические основы формирования системности знания. -М.: Педагогика, 1978.- 126 с.
Иванова Л.А. Активизация познавательной деятельности учащихся при изучении физики. - М.: Просвещение, 1983.-158 с.
Ингельхайм Карлхайц. Педагогическая диагностика: Пер. С нем. - М.: Педагогика, 1991. - 240 с.
Иродов И.Е. Задачи по физике. - М.: Наука, 1979.-367 с.
Кабанова-Меллер Е.Н. Учебная деятельность и развивающее обучение. - М.: Знание, 1981.-95 с.
Кальмыкова З.И. Продуктивное мышление как основа обучаемости.- М.: Педагогика, 1981.-200 с.
Каменский Я.А. Великая дидактика. - Избр.пед.соч./под ред. Красновского. - М.: Учпедизд.1955.-207 с.
Кан-Калик В.А., Никандров Н.Д. Педагогическое творчество. - М.: Педагогика, 1990.-140 с.
Каптерев П.Ф. Педагогический процесс // Изб. пед. соч./ под ред. А.М.Арсеньев.-М., 1982. 175 с.
Каптерев П.Ф. Общий ход развития русской педагогики и ее основные периоды // Педагогика.1992. - № 3-4.-С. 69-74.
Кайдаш Е.Г. Развитие познавательных интересов в учебном процессе // Начальная школа. - 1993. - №12.-С. 14-19.
Квач В.В. Необходимость ориентированности педагогической системы на развитие познавательных возможностей каждого ученика при организации учебно-воспитательного процесса // Начальная школа.-1992. - №11-12. - С.9-11.
Копнин П.В. Логические основы науки. - К.: Наукова думка, 1968.- 230 с.
Коротяев Б.И. Вооружать учащихся методами познания учебного процесса // Сов. педагогика.-1965. - №9. - С.49-51.
Коротяев Б.И. Педагогика как совокупность педагогических теорий. - М.: Просвещение, 1986.-208 с.
Коротяев Б.И. Учение - процесс творческий. - М.: Просвещение,1989. - 158 с.
Коротяев Б.И. Вопросы повышения эффективности теоретических исследований в педагогической науке // Тезисы докладов VІІ.- Часть І., -М.; 1974
КоротяевБ.И. Методы учебно-познавательной деятельности учащихся: Дис... док. пед. наук: 13.00.01.- Славянск., 1978.- 423 с.
Корчак Я. Избранные педагогические сочинения. - М.: Просвещение, 1966. 26 с.
Костюченко М.П., Микуляк О.П. Теоретические основы построения дидактических модулей // Современные проблемы профессиональной подготовки высококвалифицированных рабочих кадров: Тез. Докл. І межотрасл. Научно-практич. конферен. - Кировоград, 1992.- С.12-13.
Кошелев А.Л. Навчання студентів процедурам і операціям творчої пізнавальної діяльності: Автореф. дис...канд пед наук: 13.00.01/ Луганський Держ. пед. ін-т.- Луганськ., 1996.- 26 с.
Краткая философская энциклопедия.- М. :Изд.группа ²Прогресс² -²Энциклопедия²; 1994.- 576 с.
Кремень В.Г. Особистісно-розвивальне навчання як науковий пріоритет // Рідна школа. - 1998. - №11. - С. 53-57
Крутецкий В.А. Психология обучения и воспитания школьников.- М., 1976.- 176 с.
Кушнир А. Вперед ... к Выготскому?/ Проблемы развивающего обучения // Народное образование. - 1997. - №7. - С. 28-38.
Кутьев В.О. Педагогическая прогностика: научные подходы и мифы// Педагогика..- 1995.-№3.- С. 14 - 16.
Лекторский Е.А. Единство эмперического и теоретического в научном познании // Диалектика - теория познания. Проблемы научного метода. -М. - 1964. - С. 34-38.
Лернер И.Я. Дидактические основы методов обучения. - М.: Педагогика, 1981.- 186 с.
Лернер И.Я. Развивающее обучение с дидактических позиций // Педагогика. - 1996. - №2. -С. 7-11.
Липова Л. Монография с дидактики. - М. - 1996.-№2.- С. 77
Леонтьев А.Н. Проблемы развития психики. - М.: АПН РСФСР, 1959. - 152 с.
Логвинов И.И. К теории построения учебного процесса//Сов. Педагогика.-1969.-№3.
Лозова В.І. Цілісний підхід до формування пізнавальної активності школярів / Харк. держ. пед. ун-т ім. Г.С.Сковороди.- 2-е вид., доп. Харків: "ОВС", 2000. 164 с.
Львова Ю.Л. Педагогические этюды: Кн. для учителя. -М.: Просвещение, 1990.- 61 с.
Ляшова Н.Д. Формування творчості молодших школярів на основі логічної підготовки / На матеріалі вивчення математики / Автореф. дис...канд. пед. наук: 13.00.01/ Харківський Держ. пед. ін-т.- Х., 1993.- 21 с.
Маркова А.С. Формирование мотивации учения в школьном возрасте. - М. : Просвещение. 1983. -96 с.
Матюшкин А.М. Проблемные ситуации в мышлении и обучении.-М.: Педагогика, 1973.- 20 с.
Матюша І.К. Творча спрямованість навчального процесу в школі// Педагогіка і псіхологія.-1996- №3. С. 70 75.
Махмутов М.И. Проблемное обучение. Основные вопросы теории. - М.: Педагогика, 1975. - 368 с.
Менчинская Н.А. Проблемы учения и умственного развития школьника. - М: Педагогика, 1989. 220 с.
Методические указания к практическим занятиям по механике./ Сост. В.П. Овчаренко, А.П. Костиков, Р.В. Олейник. Славянск: СГПИ, 1988.-40 с.
Методические указания к практическим занятиям по механике /Сост. В.П. Овчаренко, А.П. Костиков, Р.В. Олейник. Славянск: СГПИ, 1989.- 38 с.
Мирошниченко М.В. Формирование приемов учебно-познавательной деятельности у учащихся общеобразовательной школы: Автореф. дис... канд. пед. наук: 13.00.01.-К., 1975.-22 с.
Михайлова И.Б. Методы и формы научного познания. -М., 1968
Москаленко П.Г. Структурная модель науки как дидактическое основание формирования системных знаний школьников // Новые исследования в педагогических науках. - М., 1991.-С. 30-33.
Никитин Е.П. Объяснение - функция науки. М.: Наука, 1979.- 280 с.
Огородников И.Т. Педагогика. -М.: Просвещение, 1968. - 374 с.
Ожегов С.И., Шведова Н.Ю.Толковый словарь русского языка: 80000 слов и фразеологических выражений /РАН. Ин-т рус.яз. им.В.В.Виноградова.-4-е изд., доп.- М.: Азбуковник, 1992.- 944 с.
Оконь В. Основы проблемного обучения. -М.: Просвещение, 1968.- 208 с.
Оконь В. Введение в общую дидактику. -М. : Высш. шк., 1990.- 382 с.
Олейник Р.В. Развитие познавательной самостоятельности студентов: Дис... канд. пед. наук: 13.00.01.- Славянск., 1991.- 273 с.
Орехова В.П., Усова А.В. Методика преподавания физики в 6 - 7 классах средней школы .- М.: Просвещение, 1976. - 364 с.
Орлов В.И. Знание, умение и навыки учащихся // Педагогика.- 1997. -№2.- С. 33 - 39.
Паламарчук В.Ф. Пути формирования приемов умственной деятельности учащихся в старших классах // Новые исследования в педагогических науках.- 1974.- №10.-С.16-17.
Паламарчук В.Ф. Школа учит мыслить. - 2-е изд., доп. и перераб. - М.: Просвещение, 1987. - 208 с.
Педагогика: Учебное пособие для студентов педагогических учебных заведений/ В.А.Сластенин, И.Ф.Исаев, А.И.Мищенко, Е.Н.Шиянов. М.: Школа Пресс, 1998.- 512 с.
Педагогический словарь: В 2 т. - М.: Изд-во Академии педагогических наук, 1960, т.1.- 1960.- 775 с.
Педагогическая энциклопедия: /Под ред. И.А. Каирова. -М.: Сов. энциклопедия, 1966.- Т.3.- 78 с.
Пидкасистый П.И. Самостоятельная познавательная деятельность школьников в обучении. Теоретико-экспериментальное исследование. - М.: Педагогика, 1980.- 240 с.
Пидкасистый П.И., Портнев М.Л. Искусство преподавания: Первая книга учителя. - М.: Из-во ²Российское педагогическое агенство², 1998.- 184 с.
Пименова Л.М. Развитие самостоятельности как черты личности у учащихся старших классов: Дис... канд. пед. наук:13.00.01.-Л., 1960.- 338 с.
Платонов К.К. Краткий словарь системы психологических понятий. - М.: Высшая школа, 1984.-184 с.
Подласый И.П. К проблеме прогнозирования усвоения учащимися материала по физике // Методика преподавания физики. №9 - К. : Радянська школа, 1974.
Подласый И.П. Исследование закономерностей обучения - важный путь интенсификации обучения / Интенсификация учебно - воспитательного процесса /. Днепропетровск, ДГУ, 1988.
Подласый И.П. Прогнозирование урока /Радянська школа/. 1990.- № 4
Половникова Н.А. Исследование процесса формирования познавательной самостоятельности школьников в обучении.- Л., 1974.- 58 с.
Половникова Н.А. Ведущие методы познавательной деятельности // Воспитание познавательной активности и самостоятельности школьников. - Казань.- 1975.-С. 11-161.
Пономарев Я.С. Психология творчества и педагогика. - М.: Педагогика, 1976.- 279 с.
Почернина Е.А. Упорядочивание и совершенствования дидактического объяснения: Автореф. дис.. канд.пед.наук: 13.00.01/ Киев. гос. пед. ин-т.- К.,1980.-16 с.
Психолого-педагогический словарь для учителей руководителей общеобразовательных учреждений. Ростов н/Д. : изд-во "Феникс", 1998. 544 с.
Пушкин В.Н. Эвристика - наука о творческом мышлении. - М.: Политиздат., 1967.- 271 с.
Разумовский В.Г. Основы методики преподавания физики. - М.,1981.-216 с.
Романишина Л.М. Система поетапного контролю навчальної діяльності студентів педагогічних університетів за модульно-рейтинговою технологією навчання з дисциплын природничого циклу: Автореф. дис...док. пед. наук 13.00.04 / Інститут пед. і псих. проф. освіти.- Київ, 1998.-39 с.
Рубинштейн С.А. Принципы и пути развития психологии. - М., 1959.- с.18
Рубинштейн С.А. Основы общей психологии. - СПб.: Питер Ком., 1999. - 720 с.
Савченко О.Я. Розвиток пізнавальної самостійності молодших школярів / М-во освіти УРСР. НДІ педагогіки. К.: Рад. шк.., 1982. 176 с.
Савченко О.Я. Розвивай свої здібності. навч. посібник для молодших школярів. К.: Освіта, 1995. 159 с.
Сариенко В.К. Содержание и методика формирования у учащихся самостоятельности: Дис... канд. пед. наук. - М., 1974.- 104 с.
Скаткин М.Н. Проблемы современной дидактики. 2-е изд.- М.: Педагогика, 1984.- 95 с.
Смагин В.И. Обучение приемам экспериментально-исследовательской деятельности как средство формирования творческой познавательной активности старшеклассников: Дис канд. пед. наук: 13.00.01 / ХГПИ им. Г.С. Сковороды. Х., 1989. 201 с.
Сохор А.М. Логическая структура учебного материала. - М.: Педагогика, 1971.- 208 с.
Ставский П.И. Объект и предмет дидактического системного исследования. - М., 1969. 18 с.
Структурно-логический анализ учебного материала / Под ред. М.А. Данилова. - М.: Педагогика, 1974. - 192 с.
Сычевская З.В. Проверка результативности обучения физики. -К.: Радянська школа. 1986.-17 - 74 с.
Талызина Н.Ф. Управление процессом усвоения знаний. - М.: МГУ, 1975.- 343 с.
Теория и практика педагогического эксперимента./ Под ред. А.И. Пискунова. - М.: Педагогика, 1979.- 206 с.
Узнадзе Д.Н. Психологические исследования. - М.: Наука, 1966.- 451 с.
Усова А.В. Формирование учебных умений учащихся // Советская педагогика.- 1982. - №1. - С. 45- 48.
Усова А.В., Бобров А.А. Формирование учебных умений и навыков учащихся на уроках физики. - М.: Просвещение, 1988.- 112 с.
Фіцула М.М. Педагогіка: Навчальний посібник для студентів вищих педагогічних закладів освіти. К.: Видавничий центр "Академія", 2000. 544 с.
Фурман А.В. Проблемні ситуації в навчанні: Кн. для вчителя.- К.: Рад. шк., 1991.- 191 с.
Хозяинов В.И. Единство в овладении научными знаниями и методами познавательной деятельности студентов: Дисс. канд. пед. наук: 13.00.01/ Краматорск, 1983.- 184 с.
Шамова Т.И. Активизация умения школьников. - М.: Педагогика, 1982.- 208 с.
Шамардин В.Н. Школа: от конечного результата - к творческому поиску: Кн. для учителя.- М.: Просвещение, 1991.- 160 с.
Шапоринский С. А. Обучение и научное познание.-М.:Педагогика, 1981.- 208 с.
Шаталов В.Ф. Куда исчезли тройки. - М: Педагогика, 1979. 136 с.
Шаталов В.Ф. Опорные сигналы по физике для 7 класса.- К.: Рад. шк., 1979. 79 с.
Щукина Г.И. Проблема познавательного интеграла в педагогике. - М.: Педагогика, 1972.- 142 с.
Щедровицкий Г.П. Место логических и психологических методов в педагогической науке // Вопросы философии.-1964.- №7.- С. 38-49.
Чепига В.Н. Формирование творческих познавательных процедур у младших школьников: Автореф. дис... канд. пед. наук13.00.01/ Казанский гос. пед. ин-т. - Казань, 1982.-19 с.
Эрдниев П., Эрдниев О. Технология УДЕ/ Укрупнение дидактической единицы // Народное образование. -1996. - №3. - С. 60-63.
Энгельс Ф. Диалектика природы. - К. Маркс, Ф. Энгельс. Соч. 2