РОЗВИТОК САМООСВІТНЬОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ВЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ У СИСТЕМІ ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ

brief description

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ
ДВНЗ «УНІВЕРСИТЕТ МЕНЕДЖМЕНТУ ОСВІТИ»

На правах рукопису

Наливайко Галина Володимирівна
УДК 373.3.041-051:005.963

РОЗВИТОК САМООСВІТНЬОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ВЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ У СИСТЕМІ ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ

13.00.04 – теорія і методика професійної освіти

дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата педагогічних наук

Науковий керівник:
Борова Тетяна Анатоліївна,
доктор педагогічних наук, доцент

Київ – 2012

ЗМІСТ
ВСТУП……………………………………………………………………………... 4
РОЗДІЛ 1. САМООСВІТНЯ КОМПЕТЕНТНІСТЬ ВЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ У СИСТЕМІ ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ У ПЕДАГОГІЧНІЙ ТЕОРІЇ ТА ПРАКТИЦІ ………………………………………

11
1.1. Розвиток самоосвітньої компетентності вчителів початкових класів як предмет наукових досліджень у системі підвищення кваліфікації …….
11
1.2. Аналіз змісту, форм, методів і засобів формування самоосвітньої компетентності вчителів початкових класів у системі підвищення кваліфікації…………………………………………………………………….

36
1.3. Стан формування та розвитку самоосвітньої компетентності вчителів початкових класів у системі підвищення кваліфікації …………………...
50
Висновки до першого розділу……………………………………………………. 70
РОЗДІЛ 2. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ПОБУДОВИ ТА АПРОБАЦІЇ МОДЕЛІ РОЗВИТКУ САМООСВІТНЬОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ВЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ У СИСТЕМІ ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ……

73
2.1. Психолого-педагогічні та організаційні умови розвитку самоосвітньої компетентності вчителів початкових класів у міжкурсовий період підвищення кваліфікації………………………………………………

73
2.2. Зміст і структура моделі розвитку самоосвітньої компетентності вчителів початкових класів у міжкурсовий період підвищення кваліфікації……………………………………………………………………

84
2.3. Технологія впровадження моделі у системі підвищення кваліфікації вчителів початкових класів ..…………………………………………………
109
Висновки до другого розділу…………………………………………………….. 121
РОЗДІЛ 3. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА МОДЕЛІ РОЗВИТКУ САМООСВІТНЬОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ВЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ У МІЖКУРСОВИЙ ПЕРІОД ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ…….

125
3.1. Організація та проведення педагогічного експерименту……………… 125
3.2. Оцінка та узагальнення результатів упровадження моделі розвитку самоосвітньої компетентності вчителів початкових класів у міжкурсовий період підвищення кваліфікації………………………………………………

139
3.3. Методичні рекомендації щодо застосування моделі розвитку самоосвітньої компетентності вчителів початкових класів………………...
158
Висновки до третього розділу……………………………………………………. 174
Висновки…………………………………………………………………………… 178
Список використаних джерел……………………………………………………. 183
Додатки……………………………………………………………………………. 205

ВСТУП

Актуальність теми. Науково-технічний і соціальний прогрес швидко змінює характер знань, умови праці людини і засоби її діяльності. Відтак постає проблема перегляду цілей, змісту і технологій професійної підготовки фахівця до успішного життя й діяльності в нових, надзвичайно мінливих умовах інформаційного суспільства. Важлива роль у вирішенні цього питання відведена учителю, роль і місце якого у навчально-виховному процесі змінюються у залежності від вимог часу. Приведення професійної діяльності вчителя у відповідність до змін відбувається в умовах післядипломного навчання. Тому назріла необхідність обґрунтування інноваційних підходів у підвищенні кваліфікації вчителів загальноосвітніх навчальних закладів, зокрема вчителів початкових класів, створення ефективної системи з урахуванням пріоритетності самоосвіти.
Вирішення цих проблем активізують дослідження науковців з цього напряму на виконання завдань, поставлених Державною національною програмою «Освіта», в якій одним із головних принципів її реалізації проголошується неперервність освіти протягом усього життя людини (професійного та загальнокультурного) і самоосвітня діяльність є невід’ємною її складовою. Важливість самоосвіти підтверджується включенням її до структури освіти у Законі України «Про освіту».
У наукових доробках досліджуються такі напрями: історичний і соціальний аспекти самоосвіти (Л. Айзенберг, А. Громцева, Г. Закиров); сутність, особливості і функції самоосвіти, її місце в професійній діяльності (Т. Воронова, С. Єлканов); роль і місце самоосвіти в системі неперервної освіти, зокрема забезпечення ефективного функціонування на різних життєвих етапах (А. Даринський, О. Савченко, М. Солдатенко, В. Турченко); самоосвіта як інтенсивна форма підвищення кваліфікації (Т. Браже, Л. Ващенко, Ю. Кулюткін, Н. Косенко, Г. Сухобська, Н. Протасова, Т. Сущенко.); самоосвіта як складова самовиховання, самовдосконалення та саморозвитку особистості (Є. Ісаєв, І. Котова, В. Слободчиков).
Проблему самоосвіти досліджували М. Заборщикова, О. Лебедєв, В. Лутанський, І. Наумченко, П. Пшебильський та ін., які розкривають теоретичні основи педагогічної самоосвіти, загальну концепцію її стимулювання, обґрунтовують взаємозв’язок між самоосвітою та ефективністю професійної діяльності вчителів тощо.
Питанням самоосвітньої діяльності як складової професійного зростання вчителів початкових класів присвячені праці Н. Бібік, В. Бондаря, О. Савченко.
Поряд із цим вивчення проблеми самоосвіти вчителів у теорії та на практиці показує недостатню розробленість питання у науковій літературі, зокрема стосовно змісту, форм і методів самоосвітньої діяльності вчителів початкових класів. Не втрачають актуальності у подальшому дослідженні проблеми, що пов’язані з аналізом умов, що забезпечують ефективність процесу самоосвіти та її вплив на особистісно-професійне зростання вчителя початкових класів.
Аналіз наукових джерел, нормативно-правових актів, практики підготовки вчителів початкових класів до самоосвіти в умовах підвищення кваліфікації дає змогу виявити об’єктивні суперечності, що посилюють актуальність досліджуваної проблеми, а саме між:
 постійним зростанням вимог суспільства до рівня професійної підготовки вчителів початкових класів у нових соціально-економічних умовах і реальним рівнем готовності їх до виконання професійних функцій у навчально-виховному процесі школи І ступеня;
 потребою формування навичок активної самоосвіти вчителів початкових класів і реальним станом їхньої самоосвітньої діяльності;
 необхідністю впровадження ефективного управління розвитком самоосвітньої компетентності вчителів і реальним станом цього процесу у системі підвищення кваліфікації, зокрема у міжкурсовий період;
 постійним зростанням вимог до створення умов для розвитку самоосвітньої компетентності вчителів початкових класів і реальним рівнем готовності загальноосвітніх навчальних закладів до здійснення такого розвитку;
 потребою вчителів початкової школи у самоосвіті та недостатнім науково-методичним забезпеченням з окресленої проблеми.
Подолання зазначених суперечностей потребує теоретичного обґрунтування та експериментальної перевірки самоосвітньої компетентності вчителів початкових класів у міжкурсовий період підвищення кваліфікації. Враховуючи актуальність проблеми й недостатню її розробленість у педагогічній теорії та практиці, обрано тему дисертаційного дослідження: «Розвиток самоосвітньої компетентності вчителів початкових класів у системі підвищення кваліфікації».
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження відповідає основним напрямам дослідження НАПН України, проведених у рамках комплексних науково-дослідних тем: «Професійний розвиток педагогічних працівників в умовах реформування освіти» (державний реєстраційний номер № 0199U004224). Тему дисертаційного дослідження затверджено вченою радою ДВНЗ «УМО» НАПН України (протокол № 3 від 9 березня 2011 р.) та узгоджено Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 5 від 24 травня 2011 р.)
Мета дослідження полягає у теоретичному обґрунтуванні, розробці та експериментальній перевірці моделі розвитку самоосвітньої компетентності вчителів початкових класів у міжкурсовий період підвищення кваліфікації.
Відповідно до мети визначені такі завдання:
1. Здійснити аналіз психолого-педагогічних досліджень з питань самоосвітньої компетентності вчителів початкових класів, форм, методів і засобів її формування у системі підвищення кваліфікації.
2. Дослідити стан самоосвітньої компетентності вчителів початкових класів та можливості її розвитку у системі підвищення кваліфікації.
3. Виокремити психолого-педагогічні та організаційні умови розвитку самоосвітньої компетентності вчителів початкових класів у системі підвищення кваліфікації.
4. Теоретично обґрунтувати і розробити модель розвитку самоосвітньої компетентності вчителів початкових класів у міжкурсовий період підвищення кваліфікації, виокремити критерії її вимірювання на основі кваліметричної субмоделі та описати технологію впровадження моделі.
5. Експериментально перевірити модель розвитку самоосвітньої компетентності вчителів початкових класів у міжкурсовий період підвищення кваліфікації.
6. Розробити методичні рекомендації щодо впровадження моделі розвитку самоосвітньої компетентності вчителів початкових класів у міжкурсовий період підвищення кваліфікації.
Об’єкт дослідження – система підвищення кваліфікації вчителів початкових класів.
Предмет дослідження – психолого-педагогічні та організаційні умови, зміст і технологія розвитку самоосвітньої компетентності вчителів початкових класів у міжкурсовий період підвищення кваліфікації.
Методи дослідження. Для розв’язання окреслених завдань використовувався комплекс методів дослідження:
– теоретичні: системно-структурний аналіз, порівняльно-зіставний аналіз, з позицій яких була вивчена наукова література та матеріали, розміщені в мережі Інтернет, з метою з’ясування науково-практичних здобутків, необхідних для успішного розв’язання обраної проблеми; узагальнення, абстрагування, моделювання – при створенні моделі розвитку самоосвітньої компетентності вчителів початкових класів у міжкурсовий період підвищення кваліфікації; факторно-критеріальний аналіз – для створення субмоделей рівня розвитку самоосвітньої компетентності вчителів початкових класів у міжкурсовий період підвищення кваліфікації;
– емпіричні: вивчення нормативних, інструктивно-методичних матеріалів, визначення шляхів їхнього застосування при створенні навчальних планів, програм підвищення кваліфікації з питань самоосвітньої діяльності у міжкурсовий період; серія вхідного та вихідного анкетування, опитування, інтерв’ювання, групові та індивідуальні бесіди, тестування, дискусії для вивчення стану самоосвітньої діяльності вчителів початкових класів у міжкурсовий період підвищення кваліфікації, особливостей її організації у загальноосвітньому навчальному закладі;
– обсерваційні: спостереження, метод рейтингу, самооцінки – для вимірювання якості підвищення кваліфікації вчителів початкових класів у міжкурсовий період підвищення кваліфікації, рівня їхньої самоосвітньої компетентності, виявлення рівня задоволення потреб учителів початкових класів у самоосвіті; методи кваліметрії для обробки даних; графічне відображення результатів;
– експериментальні: констатувальний і формувальний експерименти як складові комплексного багатофункціонального методу дослідження, що дали можливість: з’ясувати сутність, зміст, призначення моделі розвитку самоосвітньої компетентності вчителів початкових класів у міжкурсовий період; виявити основні труднощі, які виникають на шляху розробки та впровадження цієї моделі; перевірити її ефективність.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що:
 вперше: обґрунтовано і розроблено модель розвитку самоосвітньої компетентності вчителів початкових класів у міжкурсовий період підвищення кваліфікації; науково обґрунтовані основні її структурні компоненти: мета, теоретичні основи, етапи розвитку самоосвітньої компетентності вчителів початкових класів (діагностичний, організаційний, діяльнісний, рефлексивний), умови здійснення самоосвіти, моніторинг і результати (позитивна динаміка переходу на вищий рівень самоосвітньої компетентності та ступінь прояву спрямованої самоорганізації вчителів початкових класів); розроблено кваліметричний інструментарій оцінювання рівня розвитку самоосвітньої компетентності вчителів початкових класів;
 уточнено сутність понять «самоосвіта», «самоосвітня компетентність вчителів початкових класів», «міжкурсовий період підвищення кваліфікації»;
 удосконалено форми і методи самоосвітньої діяльності вчителів початкових класів;
 дістав подальшого розвитку зміст самоосвітньої компетентності вчителів початкових класів у міжкурсовий період підвищення кваліфікації.
Практичне значення одержаних результатів:
 розроблена та експериментально перевірена технологія застосування моделі розвитку самоосвітньої компетентності вчителів початкових класів у міжкурсовий період підвищення кваліфікації;
 визначено психолого-педагогічні та організаційні умови забезпечення розвитку самоосвітньої компетенції вчителів початкових класів;
 розроблено методичні рекомендації щодо впровадження системи розвитку самоосвітньої компетентності вчителів початкових класів у міжкурсовий період підвищення кваліфікації та спецкурс «Теоретичні та методичні основи розвитку самоосвітньої компетентності вчителів початкових класів» для використання у загальноосвітніх навчальних закладах, районних методичних кабінетах, закладах післядипломної педагогічної освіти, вищих навчальних закладах і на курсах підвищення кваліфікації керівників загальноосвітніх навчальних закладів з питань управління розвитком самоосвітньої компетентності вчителів початкових класів.
Одержані в ході дослідження результати впроваджено у діяльність Волинського ОІППО (довідка № 114/02–11 від 14.02.2012 р.), Чернівецького ОІППО (довідка № 2/4–1046 від 30.12.2011 р.), Харківської гімназії № 14 (довідка № 149 від 29.02.2012 р.), Ліцею міжнародних відносин № 51 м. Києва (довідка № 157 від 20.02.2012 р.), Харківської загальноосвітньої школі І-ІІІ ступенів № 103 (довідка № 1160 від 22.12.2011 р.).
Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні та практичні положення роботи і результати дисертаційного дослідження обговорено на 5 науково-практичних конференціях і семінарах, а саме: міжнародні: «Сучасні проблеми і шляхи їх вирішення в науці, транспорті, виробництві і освіті’2010» (Одеса, 2010 р.), «Naukowa przestrzen Europy – 2011» (Польща, 2011 р.), «Вища освіта України у контексті інтеграції до європейського освітнього простору» (Київ, 2011 р.); всеукраїнські: звітна наукова конференція ДАККО МО України (Київ, 1998 р.), звітна наукова конференція ДАККО МО України (Київ, 1999 р.), науково-практична конференція «Моделювання шляхів змін у закладах освіти регіону» (Луцьк, 2011 р.).
Публікації. Результати дисертаційного дослідження висвітлені у 12 одноосібних публікаціях автора, в тому числі 7 з них – у наукових фахових виданнях, 1 – в іншому науковому виданні; 4 тез і виступів на конференціях.
Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел, додатків. Загальний обсяг роботи складає 235 сторінок, із них основного тексту
182 сторінки. Робота містить 12 таблиць, 11 рисунків, 11 додатків. Список використаних джерел включає 215 назв, із них 11  іноземною мовою.

bibliography

ВИСНОВКИ

У дисертації теоретично узагальнені результати дослідження наукової проблеми розвитку самоосвітньої компетентності вчителів початкових класів у системі підвищення кваліфікації, що дає підстави зробити такі висновки:
1. Виявлено притаманні ознаки феномену «самоосвіта вчителя початкових класів»: усвідомлення необхідності власного професійного та особистісного розвитку; вимоги суспільства щодо інтелектуального самозбагачення, самоосвіти, щоб відповідати вимогам часу; випереджальний темп розвитку особистісної, загальної і професійної культури педагога. Досліджено основні поняття: «самоосвітня компетентність», «самоосвіта», «компетентність», «освіта» «професійна самоосвіта», «професійна компетентність учителів початкових класів». Уточнено поняття: «самоосвіта» як самостійний, системний, усвідомлено спрямований пошук нових знань, накопичення культурних цінностей шляхом постійної творчої роботи, що спрямована на здійснення життєвих і професійних планів людини; «самоосвітня компетентність учителів початкових класів» як інтегрована особистісна властивість, яка забезпечується емоційно-ціннісним ставленням до саморозвитку і самоосвітньої діяльності, системою знань щодо планування та реалізації самоосвітньої діяльності, способів самовиховання; готовності до неперервного професійного самовдосконалення та саморозвитку впродовж усього життя; «міжкурсовий період підвищення кваліфікації» як період самостійного підвищення рівня професійної компетентності педагогічним працівником через відвідування семінарів, конференцій, лекцій, уроків колег, опрацювання додаткової науково-методичної літератури, написання доповідей, рефератів, статей, узагальнення досвіду роботи тощо, все, що спрямоване на самореалізацію потенціалу вчителя та саморозвиток у системі неперервної освіти.
Вивчення ключових понять щодо самоосвітньої компетентності учителів початкових класів сприяло вибору сучасних форм, методів і засобів самоосвітньої діяльності вчителів початкових класів у системі підвищення кваліфікації, а саме: форми (масові, групові, індивідуальні); методи (читання, нотування, картотеки, написання доповідей, статей, рефератів); засоби технічні та інтерактивні (чати, форуми, вебінари, дистанційне навчання).
2. Досліджено стан самоосвітньої компетентності вчителів початкових класів і можливості її розвитку у системі підвищення кваліфікації. Виявлено недосконалість розвитку самоосвітньої компетентності вчителів початкових класів у міжкурсовий період підвищення кваліфікації, занижену увагу вчителів і керівників загальноосвітніх навчальних закладів щодо удосконалення й оновлення знань і вмінь учителів початкових класів із теоретико-методологічних, правових, соціогуманітарних та інших питань професійної діяльності. З’ясовано необхідність формування в педагогів потреби в набутті нових знань, умінь, створення атмосфери пізнавального комфорту, розвитку професійно-змістової компетентності, збагачення арсеналу методів і прийомів навчання молодших школярів, досягнення спрямованості на перспективу самоосвітньої діяльності вчителів початкових класів, їхнього подальшого самовдосконалення, самопізнання, самовивчення через інтеграцію інформаційних і педагогічних технологій, розвитку інформаційної компетентності вчителів початкових класів, готовності до застосування інформаційно-комунікаційних технологій у початковій школі, оволодіння культурою взаємодії з інформаційним суспільством.
3. У роботі обґрунтовано психолого-педагогічні та організаційні умови розвитку самоосвітньої компетентності вчителів початкових класів у системі підвищення кваліфікації. До психологічних умов віднесено: мотиваційна та психологічна підготовка суб’єктів педагогічної освіти до активного засвоєння педагогічних знань (формування потреб і мотивів до такої підготовки); подолання психологічного бар’єру щодо оновлення та збагачення власного педагогічного досвіду; усунення обмежень, пов’язаних із особистісними якостями; врахування психології міжособистісних стосунків, психології партнерства в колективних формах навчальної діяльності, що дало можливість показати нові шляхи розвитку самоосвітньої компетентності вчителів початкових класів у міжкурсовий період підвищення кваліфікації. Серед педагогічних умов виокремлено ті, що сприяють ефективному розвитку самоосвітньої компетентності вчителів початкових класів, а саме: наявність системного бачення педагогічної освіти вчителями; можливість вибору альтернативних варіантів педагогічної освіти; сприяння творчому розвитку особистості кожного вчителя; індивідуалізація навчання на основі варіативності завдань, розвитку самостійності, стимулювання взаємоконтролю, самоконтролю й самоаналізу слухачів. З організаційних умов розвитку самоосвітньої компетентності вчителів початкових класів визначено такі: орієнтація вчителів на розвиток самоосвітньої діяльності у міжкурсовий період, наявність у змісті семінарських і практичних занять з учителями початкових класів компонентів, які сприятимуть усвідомленню ними необхідності здійснення самоосвітньої діяльності та подальшого її планування, застосування компетентнісного, діяльнісного підходів у самоосвітній діяльності, підвищення загальної культури педагогів, забезпечення свободи свідомого вибору вчителем змісту, форм і методів самоосвітньої діяльності у міжкурсовий період, урахування внутрішніх умов особистості вчителя, наявність у школах сприятливого психологічного та духовного клімату для розвитку самоосвітньої компетентності вчителя.
4. Теоретично обґрунтовано та розроблено модель розвитку самоосвітньої компетентності вчителів початкових класів у міжкурсовий період підвищення кваліфікації, яка є відкритою системою і розвивається на основі положень теорії діяльності. Модель ґрунтується на концепціях (неперервної освіти; акмеологічної концепції розвитку професіонала; концепції спрямованої самоорганізації, концепції освітнього моніторингу) та наукових підходах (системному, синергетичному, суб’єктно-діяльнісному, комунікативному, інформаційно-психологічному, компетентнісному). В основу моделі покладені принципи: неперервності, системності, послідовності, самоорганізації, варіативності, творчості, адаптивного управління, компетентнісного підходу, які забезпечують досягнення мети, циклічності, добровільної участі вчителів початкових класів у професійному самовдосконаленні. Основним призначенням моделі є демонстрація шляхів професійного саморозвитку вчителів початкових класів у міжкурсовий період підвищення кваліфікації. Розроблена модель містить такі структурні компоненти: мету, теоретичні основи, етапи розвитку самоосвітньої компетентності вчителів початкових класів (діагностичний, організаційний, діяльнісний, рефлексивний), умови здійснення самоосвіти (психолого-педагогічні, організаційні), моніторинг і результати (позитивна динаміка переходу на вищий рівень самоосвітньої компетентності та досягнення вищого ступеня прояву спрямованої самоорганізації вчителів початкових класів).
Застосування моделі сприяло інтеграції взаємодії вчителів початкових класів усіх категорій і керівництва школи, інтенсифікації процесу самоосвіти, зокрема, через використання програм із самоосвітньої діяльності, запровадженню діагностико-прогностичних засад і вибору змісту самоосвіти вчителя початкових класів, що детермінується взаємозв’язком об’єктивних і суб’єктивних факторів їхньої професійної діяльності. Модель відображає елементи управління, що дозволило забезпечити стабільність, рівновагу та розвиток системи, яка моделюється. Моніторинг забезпечив поточну корекцію мети дослідження та розроблених критеріїв та показників самоосвітньої компетентності вчителів початкових класів. Практичне застосування моделі спрямоване на вироблення механізмів самоосвітньої діяльності вчителів початкових класів, на їхній саморозвиток.
5. Модель експериментально перевірена в загальноосвітніх навчальних закладах м. Києва, Луцька, доведена її практична доцільність. У процесі реалізації моделі виявлено, що самоосвітня діяльність учителів стала спрямованою на саморозвиток творчих здібностей у професійній діяльності, самокерованою й коригованою на всіх професійних рівнях учителів початкової школи. Результативність застосування моделі складає 1,02 за t-критерієм Стьюдента, що є значним позитивним фактором підвищення рівня розвитку самоосвітньої компетентності вчителів початкових класів. Результати педагогічного експерименту підтвердили висновок про те, що саме у міжкурсовий період відбувається усвідомлена та продуктивна робота щодо самовдосконалення та саморозвитку вчителя.
6. Результати дослідження дають підстави узагальнити напрацьовані матеріали для застосування в практиці розвитку самоосвітньої компетентності вчителів початкових класів у міжкурсовий період підвищення кваліфікації. З цією метою підготовлено і апробовано ресурсне забезпечення, що включає розроблені методичні рекомендації, в яких розкрито сутність і процедуру застосування моделі розвитку самоосвітньої компетентності вчителів початкових класів у міжкурсовий період підвищення кваліфікації та спецкурс «Теоретичні та методичні основи розвитку самоосвітньої компетентності вчителів початкових класів» для використання у загальноосвітніх навчальних закладах, районних методичних кабінетах, науково-методичних центрах, закладах післядипломної педагогічної освіти, вищих навчальних закладах та на курсах підвищення кваліфікації керівників загальноосвітніх навчальних закладів з питань управління розвитком самоосвітньої компетентності вчителів початкових класів.
Таким чином, розроблена модель розвитку самоосвітньої компетентності вчителів початкових класів у міжкурсовий період підвищення кваліфікації сприяє підвищенню рівня професійної компетентності вчителів початкових класів, зростанню їхньої вмотивованості до самоорганізаційних процесів.
Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів поставленої проблеми. Науковий і практичний інтерес становлять дослідження з питань розвитку самоосвітньої компетентності вчителів різних предметів і залучення їх у міжпредметну підготовку до самоосвітньої діяльності. Актуальним і перспективним є питання підготовки керівника у педагогічних вищих навчальних закладах до здійснення управління розвитком самоосвітньої компетентності на адаптивних засадах.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Аббасова О. С. Система непрерывного образования: реальность и перспективы [под ред. В. Г. Афанасьева] / О. С. Аббасова, А. П. Владиславлев. – Т.: Укитувчи, 1983. – 160 с.
2. Абдуллина О. А. Общепедагогическая подготовка учителя в системе высшего педагогического образования – 2-е изд. / О. А. Абдуллина – М. : Просвещение, 1990. – 141 с.
3. Абульханова-Славская К. А. Стратегия жизни. / К. А. Абульханова-Славская – М. : Мысль, 1991. – 299 с.
4. Адаптивне управління: сутність, характеристика, моніторингові системи: [Колективна монографія] / Г. В. Єльникова, Т. А. Борова, О. М. Касьянова, Г. А. Полякова та ін. [за заг. та наук. редакцією докт. пед. наук, професора Г. В. Єльникової] – Чернівці : Технодрук, 2009. – 570 с.
5. Айзенберг А. Я. Самообразование: история, теория и современные проблемы [текст] : учеб. пособие для вузов / А. Я. Айзенберг. – М. : Высш. шк., 1986. – 128 с.
6. Ананьев Б. Г. Избранные психологические труды: [в 2-х томах] / Б. Г. Ананьев. – М. : Педагогика, 1980. – Т.1. – 232 с.
7. Арламов А. А. Антропологический подход к образованию / А. А. Арламов // Сборник резюме XIX Всемирного философского конгресса. - М., 1993. - С. 5-8.
8. Арламов А. А. Концепция педагогического образования / А. А. Арламов // Школа педагога-инноватора. - Краснодар, 1994. - С. 47-51.
9. Бабанский Ю. К. Проблемы повышения эффективности педагогических исследований: Дидактический аспект / Ю. К. Бабанский. – М. : Педагогика, 1982. – 192 с.
10. Балл Г. О. Психолого-педагогічні засади гуманізації освіти / О. Г. Балл // Освіта і управління. – 1997. – Т. 1. – Ч 2. – С. 21–36.
11. Барсуков И. Г. Пропедевтика самообразования в подготовке будущего учителя: Учебное пособие к спецкурсу / И. Г. Барсуков. – Челябинск : ЧГПИ, 1982. – 97 с.
12. Бедырханова В. П. Педагогическое проектирование в инновационной деятельности / В. П. Бедырханова, П. Б. Бондарев. – Краснодар, 2000. - С. 8-12.
13. Безниско Е. Д Cамообразование как условие личностно-профессионального роста учителя: автореф. дисс. на соиск. учен. степ. канд. пед. наук: 13.00.08 «Теория и методика профессионального образования» / Е. Д. Безниско. - Ростов-на-Дону, 2007. – 24 с.
14. Белозерцев Е. П. Подготовка учителя в условиях перестройки / Е. П. Белозерцев. – М. : Педагогика, 1989. – 208 с.
15. Березняк Е. С. Важнейшее звено управления школой / Е. С. Березняк. – К. : Рад. шк., 1981. – 151 с.
16. Березняк Е. С. Важное условие повышения качества обучения и воспитания / Е. С. Березняк. – К. : Об-во «Знание» УССР, 1982. – 48 с. – (Серия VII «Педагогическая», № 7/ Об-во «Знание» УССР)
17. Березняк Є. С. Реалізація принципу демократизації в управлінській діяльності директора школи / Є. С. Березняк. – К. : ІСДО, 1996. – 64 с.
18. Беспалько В. П. Слагаемые педагогической технологии./ В. П. Беспалько – М.: Педагогика, 1989. – 192 с.
19. Білик Н.І. Моделювання процесу навчання в системі підвищення кваліфікації вчителів: Автореф. дис... канд. пед. наук: 13.00.04 / Н.І. Білик ; Центр. ін-т післядиплом. пед. освіти АПН України. – К., 2005. – 21 с.
20. Божович Л. И. Проблемы развития мотивационной сферы ребёнка // Изучение мотивов поведения детей и подростков / Л. И.Божович. – М. : Педагогика, 1972. – 315 с.
21. Бондар В. И. Управленческая деятельность директора школы: дидактический аспект / В. И. Бондар. – К. : Радянська школа, 1987. – 158 с.
22. Бондар В. І. Дидактичне забезпечення управління процесом навчання / В. І. Бондар // Освіта і управління. – 1997. − №2. – С. 85−101.
23. Бордовская Н. В. Педагогика: учебное пособие / Н. В. Бордовская, А. А. Реан. – СПб. : Питер, 2009. – 304 с.
24. Бордюгова Т. Г. Самообразование как фактор социальной адаптации личности в условиях информационного общества [Электронный ресурс] / Г. Т. Бордюгова. − Режим доступа: http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/vkhnu/Tk/829/9.html
25. Борзенкова О. А. Формирование методико-математической компетентности будущего учителя начальных классов: дис. канд пед. наук: спец. 13.00.08 «Теория и методика профессионального образования» / Борзенкова Ольга Александровна; Сам. гос. пед. ун-т. – Самара, 2007. – 255 с.
26. Борова Т. А. Теоретичні засади адаптивного управління професійним розвитком науково-педагогічних працівників вищого навчального закладу: монографія / Т. А. Борова - Харків : 2011. - 382 с.
27. Браже Т. Г. Профессиональная компетентность специалиста как многофакторное явление / Т. Г. Браже // Функциональная неграмотность и профессиональная компетентность как факторы риска современной цивилизации и роль непрерывного образования взрослых в их преодолении: Тезисы к семинару (25-29 июня 1990 г.). [Под ред. В. Г Онушкина]. - Л. : НИИ ООВ, 1990. – С. 59-62.
28. Бурлука О. В. Самообразование как средство социализации и самореализации личности / О. В. Бурлука // Наук. вісник. Серія «Філософія» / Харк. держ. пед.ун-т ім. Г. С. Сковороди. – Харків : «ОВС», 2001. – Вып. 9. – С. 93–98.
29. Бурлука О. В. Самоосвіта особистості як соціокультурне явище : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філос. наук: спец. 17.00.01 «Теорія та історія культури» / О. В. Бурлука. - Харків, 2005. - 16 с.
30. Бушля А. К. Крупская о самообразовании взрослых / А. К. Бушля // Советская педагогика. – 1969. - № 3. – С. 101-107.
31. Ващенко Л. М. Наукові ідеї та положення інноваційного розвитку післядипломної педагогічної освіти / Л. М. Ващенко // Післядипломна освіта в Україні - 2011. - №2(9). - С. 16-19.
32. Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) [уклад. і голов. ред. В. Бусел]. – К. ; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2005. – 1728 с.
33. Вертилецкая И. Г. Активизация самообразования учителя в системе повышения квалификации: дис. … канд.. пед. наук: 13.00.08 «Теория и методика профессионального образования» / Вертилецкая Инга Геннадьевна – Новокузнецк, 2007. – 236 с.
34. Вершловский С. Г. Общее образование взрослых: стимулы и мотивы / С. Г. Вершловский. – М. : Педагогика, 1987. – 184 с.
35. Вершловский С. Г. Профессиональная деятельность молодого учителя / С. Г. Вершловский, Л. Н. Лесохина – М. : Педагогика, 1982. – 197 с.
36. Вершловский С. Г. Учитель крупным планом / С. Г.Вершловский. – СПб. : ЛГИУУ, 1992. – 115 с.
37. Волковский А. Н. Содержание и методы самообразовательной работы учительства / А. Н. Волковский // Организация и методы повышения квалификации работников социального воспитания. - М., 1923. - С. 43-50.
38. Вопросы повышения квалификации педагогических кадров в институтах усовершенствования учителей / Сборник научных трудов [под. ред. А. В. Даринского]. – Л. : НИИ ООВ АПН СССР, 1975. – 140 с.
39. Воронова Т. А. Формирование у студентов университета готовности к педагогическому самообразованию: дисс. на соиск. ст. канд. пед. наук: спец. 13.00.01 «Общая педагогика, история педагогики и образования» / Воронова Татьяна Александровна. - Л., 1987. – 280 с.
40. Гарунов М. Г. Исследования по проблемам активизации самостоятельной работы студентов в вузах страны [Текст]: обзорная информация / М. Г. Гарунов. - М. : [б.и.], 1976. - 52 с. - (Обучение и коммунистическое воспитание в высших и средних специальных учебных заведениях).
41. Герасименко Е. Н. Формирование специальных компетенций учителя начальных классов у студентов педагогического колледжа: автореф. дисс. на соиск. ст. канд. пед. наук: спец.: 13.00.08 «Теория и методика профессионального образования» / Е. Н. Герасименко. – М. : Федеральный институт развития образования. – 2007. – 25 с.
42. Гершунский Б. С. Философия образования для ХХІ века: (в поисках практико-ориентированных образоват. концепций) / Б. С. Гершунский. – М. : Изд-во «Совершенство», 1998. – 608 с.
43. Глузман Н. А. Теоретико-методологічні аспекти професійної компетентності майбутнього вчителя початкових класів / Н. А.Глузман // «Тенденції розвитку вищої освіти в Україні: європейський вектор»: матеріали Міжнародної науково-практичної конференції – Ялта : РВНЗ КГУ, 2011. – Ч.1. - С. 83−96.
44. Гончаренко С. У. Український педагогічний словник / С. У. Гончаренко. – К. : Либідь, 1997. – 374 с.
45. Грабовець І. В. Самоосвіта як інтегруюча детермінанта самореалізації молодих фахівців у професійній діяльності : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. соціол. наук: спец. 22.00.04 «Спеціальні та галузеві соціології» / І. В. Грабовець. – К., 2004. – 18 с.
46. Громкова М. Т. Педагогические основы образования взрослых / М. Т. Громкова. - М. : Просвещение, 1993 – 21 с.
47. Громцева А. К. Самообразование – основной путь непрерывного образования (педагогический аспект) / А. К. Громцева // Проблемы организации непрерывного образования руководящих работников и специалистов народного хозяйства. – М., 1981. – С. 149-150.
48. Громцева А. К. Самообразование как социальная категория / А. К. Громцева – Л., 1976. – 88 с.
49. Громцева А. К. Самообразование старшеклассников общеобразовательной школы / А. К. Громцева. – Л., 1974. – 119 с.
50. Гусинский Э. Н. Построение теории образования на основе междисциплинарного системного подхода / Э. Н. Гусинский. – М. : Школа, 1994. – 184 с.
51. Даринский А. В. К 85-летию со дня рождения / А. В. Даринский // Юбил. сб. репринтное изд. – Санкт-Петербург, 1995. – 184 с.
52. Державна національна програма «Освіта» (Україна ХХІ століття)// Освіта. – 1993. – Спец. випуск. – С. 2-15.
53. Деркач А. А. Акмеологические основы развития профессионала / А. А. Деркач. - М. : Из-во МПСИ; Воронеж : НПО «МОДЭК», 2004. - 752 с.
54. Дзвінчук Д. І. Освіта в історико-філософському вимірі: тенденції розвитку та управління/ Д. І. Дзвінчук. – К. : ЗАТ «Нічлава», 2006. – 378 с.
55. Диалектика общественного развития / В. Г. Афанасьев, В. Ж. Келле, В. А. Ядов; [под ред. В. Ж. Келле, Д. А. Гущин]. – Л. : Издательство Ленинградского университета, 1988. – 264 с.
56. Дивак В. Особливості реалізації компетентнісного підходу в удосконаленні освітньої галузі «Здоров’я і фізична культура» / В. Дивак // Післядипломна освіта в Україні - 2011. - №1(18). - С. 82–84.
57. Дмитренко Г. А. Стратегічний менеджмент. Цільове управління освітою на основі кваліметричного підходу: навч. посібник. / Г. А. Дмитренко. - К. : ІЗМН, 1996. - 140 с.
58. Дятлов С. А. Принципы информационного общества [Электронный ресурс] / С. А. Дятлов // Информационное общество, 2000. - Вып. 2. – С. 77–85. - Режим доступа: http://www.emag.iis.ru/arc/infosoc/emag.nsf/BPA/34a0170934d95e29c32569e5004d6643
59. Енциклопедія освіти / Акад. пед. наук України; гол. ред. В. Г. Кремень. – К.: Юрінком Інтер, 2008. – 1040 с.
60. Заборщикова М. М. Самообразование молодого учителя как условие совершенствования его профессиональной деятельности: автореф. дис. на соиск. учен. ст. канд. пед. наук: спец. 13.00.01 «Общая педагогика, история педагогики и образования» / М. М. Заборщикова – Л., 1988. – 19 с.
61. Загвязинский В. И. О творческой индивидуальности педагога. // Творческая индивидуальность педагога: сб. науч. тр. / [отв. ред. В. И. Загвязинский]. – Тюмень : Изд-во Тюмен. гос. унив-та, 1990. – с. 5-11.
62. Загвязинский В. И. Педагогическое творчество учителя / В. И. Загвязинский. – М. : Педагогика, 1987. – 160 с.
63. Закиров Г. С. Самообразование учащихся / Г. С. Закиров. – Казань, 1967. – 82 с.
64. Закон України «Про загальну середню освіту» - Режим доступу до документу: http://zakon.rada.gov.ua/
65. Закон України «Про освіту» - Режим доступу до документу: http://zakon.rada.gov.ua/
66. Зборовский Г. Е. Самообразование как социологическая проблема [Электронный ресурс] / Г. Е. Зборовский, Е. А. Шуклина. - Режим доступа: http://ecsocman.edu.ru/data/592/419/1218/014.ZBOROVSKY.pdf
67. Зевина А. Н. Научно-педагогические основы системы повышения квалификации учительских и руководящих кадров школы (На материалах деятельности органов народного образования г. Москвы): автореф. дисс. на соиск. учен. ст. канд. пед. наук: спец. 13.00.01 13.00.01 общая педагогика, история педагогики и образования» / А. Н. Зевина – М., 1977. – 20 с.
68. Зевина А. Н. Система повышения квалификации педагогических кадров народного образования Москвы / А. Н.Зевина. – М. : Просвещение, 1975. – 190 с.
69. Зеер Э. Ф. Модернизация профессионального образования : компетентностный подход : учеб. пособ. / Э. Ф. Зеер, А. М. Павлова, Э. Э. Сымалюк. – М.: Акад. Проект, 2005. – 211 с.
70. Зимняя И. А. Ключевые компетентности как результативно-целевая основа компетентностного подхода в образовании. Авторская версия / И. А. Зимняя. – М. : Исследовательский центр проблем качества подготовки специалистов, 2004. – Режим доступа: http://www.rc.edu.ru/zimnaya_l.pdf
71. Змеев С. И. Образование взрослых в России и в мире / С. И. Змеев // Педагогика. - 1999. - № 5. - С. 106-108.
72. Зязюн І. А. Педагогічна майстерність: [підручник] / І. А. Зязюн, Л. В. Крамущенко, І. Ф. Кривонос та ін.; [за ред. І. А. Зязюна]. - К. : Вища школа, 2004. - 422 с.
73. Изюрова Е. Н. Система руководства самообразованием преподавателей общеобразовательных дисциплин как условие повышения их профессиональной компетентности: дис. на соиск. учен. степ. канд. пед. наук: спец. 13.00.01 «Общая педагогика, история педагогики и образования» / Изюрова Елена Николаевна. – СПб., 1994. – 251 с.
74. Кан-Калик В. А. Педагогическое творчество / В. А. Кан-Калик, Н. Д. Никандров. – М. : Педагогика, 1990. – 140 с.
75. Кваліфікаційні вимоги до професійної діяльності педагогічних працівників [Текст] : аналіт. звіт за результатами дослідж. з освіт. політики: [в 2-х кн.] / [Єльникова Г. В. та ін.]. – Київ-Черкаси : ВАТ «Поліграфкнига», 2010. - Кн. 1. − 2010. − 128 с.
76. Клокар Н. І. Теорія і практика моніторингового супроводу управління підвищенням кваліфікації педагогічних кадрів регіону / Н. І. Клокар // Вісник післядипломної освіти: зб. наук. праць. - Київ, 2011. - Вип. 3(16). - С. 84-93.
77. Козиев В. Н. Формирование профессиональных качеств личности учителя / В. Н.Козиев. – Л. : Знание, 1987. - 16 с.
78. Коломінський Н. Л. Психологія педагогічного менеджменту: навч. посібник / Н. Л. Коломінський. – К. : МАУП, 1996. – 176 с.
79. Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи: Бібліотека з освітньої політики / [Під заг. ред. О. В. Овчарук]. – К. : «К.І.С.», 2004. – 112 с.
80. Косенко Н. В. Самообразование молодого учителя как условие непрерывности его образования: дис. на соиск. уч. ст. канд. пед наук.: 13.00.01 «Общая педагогика, история педагогики и образования» / Косенко Неля Викторовна – Л., 1990. – 204 с.
81. Котляр В. Н. Исследование взаимообусловленности педагогического самообразования и педагогической деятельности учителя: автореф. дис. на соиск. уч. ст. канд. пед. наук.: спец. 13.00.08 «Теория и методика профессионального образования» / В. Н. Котляр. – М., 1970. – 20 с.
82. Кочетова Т. Н. Формирование творческого мышления студентов педагогического вуза средствами математических дисциплин: автореф. дис. канд пед. наук: спец. 13.00.08 «Теория и методика профессионального образования» / Т. Н. Кочетова; Сам. гос. пед. ун-т. – Самара, 2004. – 18 с.
83. Кравченко Л. М. Професійна діагностика у системі післядипломного підвищення кваліфікації вчителя: автореф. дис. канд. пед. наук: 13.00.01 «Загальна педагогіка та історія педагогіки» / Л. М. Кравченко, ІПППО АПН України. – К., 1996. – 24 с.
84. Кремень В. Г. Україна: альтернативи поступу (критика історичного досвіду)/ В. Г. Кремень, Д. В. Табачник, В. М. Ткаченко. − К. : «ARC-UKRAIN», 1996. - 793 с.
85. Кремень В. Г. Філософія управління / В. Г. Кремень, Е. М. Пазиніч, О. С. Пономарьов. - Харків : НТУ «ХПІ», 2008. - 521 с.
86. Кремень В. Г. Якісна освіта і нові вимоги часу // У кн. «Педагогічна і психологічна науки в Україні» // В. Г. Кремень – 2007. – Т.1. – С. 11–24.
87. Крисюк С. В. Післядипломна освіта педагогічних кадрів: реалії і перспективи / С. В. Крисюк // Освіта і управління. – 1997. – Т. 1. – С. 85–92.
88. Кричевский В. Ю. Профессиональная деятельность директора общеобразовательной школы как объект междисциплинарного исследования: автореф. дис. … докт. пед наук.: спец. 13.00.01 «Общая педагогика, история педагогики и образования» / В. Ю. Кричевский – СПб., 1993. – 36 с.
89. Кузьмина Н. В. Методы исследования педагогической деятельности / Н. В. Кузьмина. – Л. : Изд-во Ленинградского университета, 1970 – 116 с.
90. Кузьмина Н. В. Рационализация самообразования, самоорганизации, самоконтроля / Н. В. Кузьмина, Р. Ф. Жуков, Ю. Н. Параходов – Л., 1988. – 179 с.
91. Кузьмінський А. І. Теоретико-методологічні засади післядипломної педагогічної освіти в Україні: дис. докт. пед. наук: 13.00.04 «Теорія і методика професійної освіти» / Кузьмінський Анатолій Іванович. – К. : Інститут педагогіки і психології, 2003. – 443 с.
92. Кулюткин Ю. Н. Исследование познавательной деятельности учащихся вечерней школы. Самоорганизация познавательной активности личности как основа готовности к самообразованию. / Ю. Н. Кулюткин, Г. С. Сухобская. – М. : «Педагогика», 1997. − 151 с.
93. Кулюткин Ю. Н. Психологические проблемы самообразования учителя / Ю. Н. Кулюткин // Проблемы самообразования в системе повышения квалификации педагогических кадров школ. – Л. : НИИ ООВ, 1979 −124 с.
94. Кулюткин Ю. Н. Психология обучения взрослых / Ю. Н. Кулюткин. – М. : 1985. – 128 с.
95. Кыверялг А. А. Методы исследования в профессиональной педагогике / А. А. Кыверялг – Таллин : Валгус, 1980. – 334 с.
96. Леднев В. С. Содержание образования: сущность, структура, перспективы / В. С. Леднев – М. : Высш. шк., 1991.– 224 с.
97. Леонтьев А. Н. Деятельность. Сознание. Личность / А. Н. Леонтьев. – М. : Издательство политической литературы, 1977. – 304 с.
98. Лесохина Л. Н. Образование в структуре человеческой деятельности: дис. … докт. пед. наук: 13.00.01 «Общая педагогика, история педагогики и образования» / Лесохина Люция Николаевна. – СПб, 1991. – 328 с.
99. Ломов Б. Ф. Общение и социальная регуляция поведения / Б. Ф. Ломов. – М. : Просвещение, 1976. – 196 с.
100. Маркова А. К. Психология профессионализма / А. К.Маркова. – М., 1996. − С. 34−35
101. Маслов В. И. Теория и методика организации непрерывного повышения квалификации руководителей школ: учеб. пособие / В. И. Маслов. – К. : МО УССР. – 1990. – С. 57–58.
102. Маслов В. И. Характерные особенности развития системы повышения квалификации педагогических кадров: сб. научн. тр. «Повышение квалификации педагогических кадров» / [Под ред. И. Ф. Жерносека, М. Ю. Красовицкого, С. В. Крисюка]. – К. : Освіта, 1992. – 190 с.
103. Матюшкин А. М. Проблемные ситуации в мышлении и обучении. / А. М. Матюшкин. – М. : Педагогика, 1972. - 232 с.
104. Махлин М. Д. Разнообразие форм непрерывного образования взрослых в условиях развитого социализма / М. Д. Махлин // Проблемы непрерывного образования взрослых: сборник научных трудов; [под. ред. В. Г. Онушкина, В. А. Тарасова]. – Л. : Знание, 1979. – 77 с.
105. Мельник В. К. Теоретичні засади формування фахової компетентності керівника загальноосвітнього навчального закладу в системі післядипломної педагогічної освіти / В. К. Мельник // Післядипломна освіта в Україні. - 2007. - №1(10). - С. 85-88.
106. Методические рекомендации по педагогическому самообразованию учителей-воспитателей / Сост. П. Г. Пшебыльский, В. Д. Лутанский. – Л. : НИИ ООВАПН СССР, 1978. – 102 с.
107. Методологические рекомендации по использованию профессиограммы директора общеобразовательной школы в системе повышения квалификации руководящих педагогических кадров / сост. В. Ю. Кричевский, Е. П. Тонконогая. – Л. : НИИ ООВАПН СССР, 1981. – 24 с.
108. Мойсеюк Н. Є. Педагогіка: навч. посіб. / Н. Є. Мойсеюк. - [3-є видання допов.]. – К. : ДНК, 2001. – 608 с.
109. Монахов В. М. Психолого-педагогические проблемы обеспечения компьютерной грамотности учащихся / В. М. Монахов // Вопросы психологии. – 1985. – № 3. – С. 14–22.
110. Наливайко Г. В. Використання моделі підготовки до самоосвітньої діяльності вчителів початкових класів в умовах підвищення кваліфікації / Г. В. Наливайко // Педагогика, психология и социология: сборник научных трудов по материалам международной научно-практической конференции «Современные проблемы и пути их решения в науке, транспорте, производстве и образовании 2010». - Одесса : Черноморье, 2010. - Т. 27. - С. 77–80.
111. Наливайко Г. В. Історичний аспект розвитку самоосвітньої діяльності вчителів / Г. В. Наливайко // Імідж сучасного педагога. – 2001. – №1 (12). - С. 16–21.
112. Наливайко Г. В. Керівництво самоосвітньою діяльністю вчителів / Г. В. Наливайко // Освіта і управління – 1999. – Т. 3. - № 3. - С. 192–197.
113. Наливайко Г. В. Особливості самоосвітньої діяльності вчителів початкових класів у міжкурсовий період підвищення кваліфікації / Г. В. Наливайко // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. – 2011. – № 8. – С. 67–69.
114. Наливайко Г. В. Психолого-педагогічні умови організації самоосвітньої діяльності вчителів початкових класів [Електронний ресурс] / Г. В. Наливайко // Теорія та методика управління освітою: електронне наукове фахове видання ДВНЗ «Університет менеджменту освіти». – 2010. – Вип. № 5 (2010). – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/ttmuo/2010_5/index.htm.
115. Наливайко Г. В. Результативність використання моделі розвитку самоосвітньої компетентності вчителів початкових класів у міжкурсовий період підвищення кваліфікації / Г. В. Наливайко // Нова педагогічна думка. - 2011. - № 4. – С. 36–40.
116. Наливайко Г. В. Розвиток самоосвітньої компетентності вчителів початкових класів у системі підвищення кваліфікації як основа якості освіти / Г. В. Наливайко // Вища освіта України: Тематичний випуск «Вища освіта України у контексті інтеграції до європейського освітнього простору». - К., 2011. - Додаток 2 до №3, том ІІ (27).– С. 330-337.
117. Наливайко Г. В. Самоосвіта вчителів: проблеми становлення і історії педагогічної думки / Г. В. Наливайко // Актуальні проблеми теорії і практики післядипломної освіти керівних і педагогічних кадрів: матеріали звітної наукової конференції 5-6 березня 1998 р. – Київ : ДАККО МО України, 1998. – Ч. 1. – С. 61–64.
118. Наливайко Г. В. Становлення та розвиток самоосвітньої діяльності вчителів / Г. В. Наливайко // Постметодика. – 2000. – №2 (28). - С. 31–32.
119. Наливайко Г. В. Управлінська діяльність адміністрації школи з керівництва самоосвітою вчителів / Г. В. Наливайко // Постметодика. – 2000. – №5 (31). - С. 17–18. - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Postmetodyka/2000_5.pdf
120. Наливайко Г. В. Управлінська діяльність адміністрації школи з керівництва самоосвітою вчителів / Г. В. Наливайко // Післядипломна освіта та управління навчальними закладами в умовах трансформації суспільства: матеріали звітної наукової конференції 1-2 квітня 1999 – Київ : ДАККО АПН України, 1999. – С. 64–67.
121. Наливайко Г. В. Формування самоосвітніх вмінь у вчителів початкових класів у системі підвищення кваліфікації / Г. В. Наливайко // Naukowa przestrzen Europy – 2011. Pedagogiczne nauki: Materialy VII Miеdzynarodowej naukowi-praktycznej konferencji 07-15 kwietnia 2011. - Przemysl: Nauka i studia, 2011. - Vol. 15. - С.24–27.
122. Наумченко И. Л. Самообразование молодого учителя / И. Л. Наумченко. – Саранск, 1974. – 262 с.
123. Неперервна професійна освіта: проблеми, пошуки, перспективи: Монографія / [за ред. І. А. Зязюна]. – Київ : Видавництво «Віпол», 2000. – 636 с.
124. Нікулочкіна О. В. Основні напрями модернізації післядипломної педагогічної освіти вчителів початкових класів [Електронний ресурс] / О. В. Нікулочкіна // Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школі. – 2010. – Випуск 9. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Pfto/2010_9/fles/pd910_75.pdf
125. Образование в новой России. Самообразование взрослых / Г. А. Ключарев, Е. И. Пахомова, Е. Н. Кофанова // Общественные науки и современность. - 2003. - № 8. - С. 37-46.
126. Образование взрослых: опыт и проблемы / [Под. ред. С. Г. Вершловского]. – СПб. : ИВЭСЭП, Знание, 2002. - 167 с.
127. Ожегов С. И. Словарь русского языка / [под ред. чл.-корр. АН СССР Н. Ю. Шведовой]. – [17-е изд., стереотип]. – М. : Рус. яз., 1985. – 787 с.
128. Олійник В. В. Наукові основи управління підвищенням кваліфікації педагогічних працівників профтехосвіти: монографія. / В. В. Олійник. – К. : Міленіум, 2003. – 594 с.
129. Онушкин В. Г. Образование взрослых как предмет исследования / В. Г. Онушкин, Ю. Н. Кулюткин // Советская педагогика. – 1981. – № 6. – С. 86-94.
130. Осипов В .Г. Социально-философский анализ современной концепции непрерывного образования / В. Г. Осипов. – Ереван : АН Арм. СССР, 1989. – 218 с.
131. Падалка О. С. Педагогічні технології: навчальний посібник для вузів / О. С. Падалка, А. М. Нісімчук, І. О. Смолюк, О. Г. Шпак. – К. : Вид-во «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана. Наукова редакція Головної редакції колегії Книги Пам’яті України, 1995. – 254 с.
132. Педагогика / В. А. Сластёнин, И. Ф. Исаев, А. И. Мищенко. – М. : Школа-Пресс, 1998. - 512 с.
133. Педагогический энциклопедический словарь [текст]: энциклопед. слов. / Э. Б. Абдуллин [и др.]; гл. ред. Б. М. Бим-Бад. - М. : Большая Российская энциклопедия: ООО «Дрофа», 2003. − 527 с.
134. Педагогічна майстерність: Підручник / [І. А. Зязюн, Л. В. Крамущенко, І. Ф. Кривонос та ін.]; за ред. І. А. Зязюна. – [3-тє вид., допов. і переробл]. – К. : СПД Богданова А. М., 2008. – 376 с.
135. Педагогічні технології у неперервній професійній освіті: монографія / С. О. Сисоєва, А. М .Алексюк, П. М. Воловик, О. І. Кульчицька, Л. Є. Сігаєва, Я. В. Цехмісиер та ін.; [за ред. С. О. Сисоєвої]. – К. : ВІПОЛ, 2001. – 502 с.
136. Перегудов Ф. И. Непрерывное образование: проблемы и перспективы / Ф. И. Перегудов. – М. : Знание, 1991. − 64 с.
137. Петухов М. А. Аксиологические основы компетентностного подхода к профессиональному становлению выпускников педагогического вуза / М. А. Петухов // Аксиологические основы педагогического образования. – Ульяновск, 2002. – С. 4.
138. Пидкасистый П. И. Самостоятельная познавательная деятельность школьников в обучении. Теоретико-экспериментальное исследование / П. И. Пидкасистый. – М. : Педагогика, 1980. – 240 с.
139. Повышение квалификации педагогических кадров: сборник научных трудов / [под. ред. А. В. Даринского]. – Л. : НИИ ООВ АПН СССР, 1976. – 114 с.
140. Полонская О. Д. Взаимосвязь курсовой подготовки и самообразования директоров общеобразовательных школ в системе повышения квалификации: дис. … канд. пед. наук: спец. 13.00.08 «Теория и методика профессионального образования» / Полонская Ольга Дмитриевна. – Л., 1990. – 194 с.
141. Поляков С. Д. Психопедагогика воспитания: Опыт популярной монографии с элементами учебного пособия и научной фантастики / С. Д. Поляков – М., 1996. - 212 с.
142. Портнов М. Л. Роль самообразования в системе повышения квалификации учителей / М. Л. Портнов, В. О. Кутьев // В кн. : «Самообразование учителей и руководителей школ». – М. : , 1973. - С. 5.
143. Поташник М. М. Оптимизация управления школой / М. М. Поташник. – М.: Знание, 1991. – 64 с. – (В помощь лектору. Библиотека «Современная школа: проблемы руководства»).
144. Примерные системно-комплексные планы непрерывного повышения квалификации и мастерства работников общеобразовательной школы. – Ч. 1 / [cост. В. И. Маслов]. – К. : ЦИУУ, 1988. – 140 с.
145. Примерные системно-комплексные планы непрерывного повышения квалификации и мастерства работников общеобразовательной школы. – Ч. 2/ [cост. В.И.Маслов]. – К. : ЦИУУ, 1988. – 168 с.
146. Примерные системно-комплексные планы непрерывного повышения квалификации и мастерства работников общеобразовательной школы. – Ч. 3 / [cост. В. И. Маслов]. – К. : ЦИУУ, 1989. – 120 с.
147. Проблемы повышения професс