РОЗВИТОК ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ В УМОВАХ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ПРАВОВОЇ ІНТЕГРАЦІЇ

brief description

Міністерство освіти і науки України
Київський національний університет імені Тараса Шевченка

На правах рукопису

ДУДАР Світлана Костянтинівна

УДК 340.115/.134/.137

РОЗВИТОК ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ В УМОВАХ
ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ПРАВОВОЇ ІНТЕГРАЦІЇ
(загальнотеоретичний аспект)

Спеціальність 12.00.01 - теорія та історія держави і права;
історія політичних і правових учень

дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник – Котюк В.О.
кандидат юридичних наук, професор

Київ – 2013

ЗМІСТ
Стор.

ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ТЕМИ
1.1 Стан наукової розробки теми та методологічні основи дослідження 12
1.2 Становлення наукових досліджень європейської правової інтеграції 43
1.3 Європейська правова інтеграція: поняття та основні моделі 65
Висновки до РОЗДІЛУ 1 86

РОЗДІЛ 2 ЗАГАЛЬНОТЕОРЕТИЧНИЙ ПІДХІД ДО РОЗУМІННЯ РОЗВИТКУ ЗАКОНОДАВСТВА В УМОВАХ ПРАВОВОЇ ІНТЕГРАЦІЇ
2.1 Законодавство як теоретико-правова категорія: основні підходи до розуміння 91
2.2 Закономірності розвитку законодавства як відносно самостійного системного правового явища 124
2.3 Проблема розуміння принципу верховенства права та його значення у розвитку національного законодавства 143
2.4 Основні етапи, стан та завдання інтеграційно-правового розвитку законодавства України 164
Висновки до РОЗДІЛУ 2 185

ВИСНОВКИ 190
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 198

ВСТУП

Актуальність теми. Важливість досліджень проблематики розвитку законодавства України в умовах європейської правової інтеграції зумовлена низкою факторів.
По-перше, останнім часом відбувається посилення впливу фактору європейської інтеграції на правову систему України, що обумовлює реформування усіх її підсистем – інституціональної, нормативної, функціональної та інших. Однак, здійснення правової реформи є неможливим без зміни самого законодавства України як центрального елементу правової системи. Законодавство, з одного боку, зазнає найбільшого впливу правової інтеграції, а з іншого – виступає в якості засобу поширення європейських правових цінностей у національну правову систему.
По-друге, важливим фактором успішної інтеграції України з Європейським Союзом (далі – ЄС) є узгодженість українського законодавства із правом ЄС. За умови підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС очікується виникнення потреби як у зміні співвідношення національного права та права ЄС, так і у способах узгодження законодавства України із законодавством ЄС, принаймні у пріоритетних сферах, методології гармонізації. Перехід від співробітництва в економічній сфері до створення поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі між Україною та ЄС як початкового етапу економічної інтеграції вимагатиме впровадження значного обсягу acquis ЄС (регламентів, директив, міжнародних договорів, стандартів) у правову систему України.
По-третє, процес європейської правової інтеграції не є завершеним, а тому для визначення тенденцій його перебігу, прогнозування та оцінки результатів його впливу на суспільство та державу, правову систему, національне законодавство необхідно враховувати його мету та сутнісну характеристику.
Вимога сумісності правових систем України та ЄС, відповідності законодавства України праву ЄС є актуальною проблемою, що тривалий час виступає в якості предмету наукових юридичних досліджень. Проблеми забезпечення стабільності, функціональної ефективності, прогнозованості розвитку законодавства України, наближення до цінностей, принципів та норм права ЄС зумовили появу цілої низки наукових юридичних досліджень.
Різноманітні аспекти проблематики розвитку законодавства України з огляду на процеси європейської інтеграції досліджували сучасні теоретики та філософи права: О. Зайчук, А. Заєць, М. Козюбра, О. Лаба, Л. Луць, Ю. Оборотов, Н. Оніщенко, Н. Пархоменко, С. Погребняк, П. Рабінович, С. Рабінович, О. Скакун, В. Слепець, О. Стрєльцова, А. Козловський, Ю. Шемшученко.
Основні проблеми розвитку галузевого законодавства України в контексті європейської правової інтеграції висвітлені у працях представників галузевих юридичних наук: Ю. Волошина, С. Шевчука (конституційне право); В. Авер’янова, Т. Білозерської, А. Пухтецької, Н. Пришви, К. Рудой, К. Ященко (адміністративне та фінансове право); О. Вишнякова (цивільне право), Н. Косач (господарське право); Д. Назарова (трудове право); В. Басая, В. Маляренка (кримінально-процесуальне право); В. Андрейцева, Н. Малишевої (екологічне право); М. Гнатовського, В. Забігайла, В. Лук’янець, В. Муравйова, В. Опришка, Р. Петрова (міжнародне та міжнародне економічне право). До їх вирішення долучаються фахівці у сфері політології (О. Лисенко), державного управління (І. Грицяк,) економіки (Г. Лозова) та ін.
Не применшуючи значення доробку згаданих вчених, слід констатувати відсутність комплексного загальнотеоретичного дослідження розвитку законодавства України в умовах європейської правової інтеграції.
Важливого значення у сфері дослідження проблематики європейської правової інтеграції набули праці таких вчених як: Е. Аннерс, Й. Вайлер, А. Вучез, М.М. Гнатовський, Р. Давід, М.Л. Ентін, А.В. Єгоров, К. Йоргес, М. Каппел’єтті, О.Д. Кейлін, У. Кернз, І.С. Крилова, І.І. Лукашук, Л.А. Луць, Н.А. Мяловицька, В. Посельський, Д. де Ружмон, М. Секкомб, А. Татам, Б.М. Топорнін, Є.Т. Усенко, Ю.М. Юмашев.
Разом з тим, у багатьох дослідженнях підходи до вирішення проблеми неузгодженості законодавства України з правом ЄС мають дискусійний характер, позбавлені рис комплексності, системності, послідовності. Тому очевидною є потреба у подальшому осмисленні теоретико-методологічних засад розвитку законодавства України в світлі тенденцій європейської правової інтеграції, узагальненні та вдосконаленні існуючих підходів до визначення критеріїв якості законодавства та цілей його розвитку.
Актуальність теми цього дисертаційного дослідження обумовлюється також і тим, що у переважній більшості наукові праці із зазначеної проблематики мають галузевий характер, що обумовило необхідність здійснення їх систематизації та узагальнення засобами загальнотеоретичної науки.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до науково-дослідних робіт юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка: «Механізм адаптації законодавства в сфері прав громадян України до законодавства Європейського Союзу» № 06 БФ042-01 (державний реєстраційний номер 0101U003579) та «Доктрина права в правовій системі України: теоретичний і практичний аспекти» № 11 БФ042-01 (державний реєстраційний номер 0111U008337), які включені до тематичного плану юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Мета і задачі дисертаційного дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає у комплексному теоретико-правовому аналізі розвитку законодавства України в умовах європейської правової інтеграції, виявленні закономірностей узгодження національного законодавства з правом ЄС, обґрунтуванні напрямів підвищення ефективності законодавства України з огляду на європейський вектор його розвитку. Для досягнення поставленої мети виокремлено такі задачі:
- надати характеристику та встановити основні тенденції наукових досліджень питань розбудови законодавства України в умовах міжнародного співробітництва та інтеграції;
- розкрити методологічні засади дослідження проблематики розвитку законодавства в умовах європейської правової інтеграції;
- здійснити періодизацію становлення наукових досліджень європейської правової інтеграції у вітчизняній науці (радянського та сучасного періодів);
- розкрити сутнісну характеристику європейської правової інтеграції як динамічного явища;
- охарактеризувати моделі європейської правової інтеграції;
- виокремити наукові підходи до розуміння та визначення поняття «законодавство» у сучасному правознавстві та обґрунтувати авторське визначення поняття розвитку законодавства з огляду на європейську правову інтеграцію;
- виявити особливості прояву принципу узгодження законодавства в умовах європейської правової інтеграції;
- розкрити роль принципу верховенства права у розвитку законодавства в умовах правової інтеграції;
- визначити етапи розвитку законодавства, сучасний стан та завдання розвитку законодавства України з огляду на перспективи економічної інтеграції та політичної асоціації України з ЄС.
Об’єктом дослідження є законодавство України як правове явище.
Предметом дослідження є загальнотеоретичні аспекти розвитку законодавства України в умовах європейської правової інтеграції.
Методи дослідження. Враховуючи мету і задачі дисертаційної роботи, в процесі наукового дослідження було поєднано використання філософсько-правових підходів, а також філософських, загальнонаукових та спеціально-наукових методів.
У дисертаційному дослідженні автором використано філософські методи: діалектичний метод при встановленні співвідношення права і законодавства як змісту і форми (підрозділ 2.1); герменевтичний метод при з’ясуванні конкретних підходів до визначення понять «європейська правова інтеграція» та «законодавство» (підрозділи 1.3, 2.1).
В роботі використані логічні методи аналізу, синтезу, індукції, дедукції. Серед загальнонаукових методів були застосовані такі: історичний, формально-логічний, системно-структурний та системного аналізу. За допомогою історичного методу висвітлено становлення наукових досліджень європейської правової інтеграції у вітчизняній науці радянського та сучасного періодів (підрозділ 1.2). За допомогою формально-логічного методу уточнено спеціально-юридичну закономірність розвитку законодавства як форми виразу норм права (підрозділ 2.2). Системно-структурний та метод системного аналізу застосовані: в процесі аналізу моделей європейської правової інтеграції (підрозділ 1.3); при характеристиці законодавства як відносно самостійного системного правового явища (підрозділ 2.2).
Формально-юридичний метод був використаний у процесі дослідження установчих договорів ЄС, нормативно-правових актів України та міжнародних договорів України з проблематики дисертації (підрозділи 1.3, 2.4). Метод прогнозування забезпечив можливість визначити перспективи розвитку законодавства в світлі майбутньої економічної інтеграції та політичної асоціації України з ЄС (підрозділи 2.4).
Зазначені методи наукового дослідження використано комплексно і системно, виходячи з принципу їх взаємного доповнення.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що дисертація є одним з перших у вітчизняній науці досліджень теоретико-правових та методологічних проблем розвитку національного законодавства в умовах європейської правової інтеграції, що надало змогу сформулювати і обґрунтувати низку концептуальних висновків, положень і рекомендацій, які визначають зміст наукової новизни одержаних результатів. Автором, зокрема:
вперше:
- розроблено періодизацію розвитку та виокремлено чотири етапи становлення наукових досліджень проблематики європейської правової інтеграції у вітчизняній науці (радянського та сучасного періодів);
- запропоновано авторську концепцію визначення поняття розвитку законодавства України, під яким пропонується розуміти його динамічну характеристику, обумовлену фактором європейського правової інтеграції, що має місце на території України та зміст якої складають тенденції збільшення обсягів нормативного матеріалу, запровадження у законодавчий процес нової світоглядної парадигми людиноцентризму, подальша предметна диференціація законодавства, переорієнтація цілей правового регулювання на систему європейських правових цінностей;
- доведено, що в умовах сучасного методологічного плюралізму системний підхід є найбільш актуальним при висвітлені проблем, пов’язаних із вивченням законодавства, а також визнається провідним серед таких підходів, що використовуються представниками теоретичного правознавства як аксіологічний, нормативний, спеціально-юридичний, що пояснюється природою предмету дослідження, його специфічними властивостями, а також широкими пізнавальними можливостями системного аналізу.
удосконалено:
- систему знань щодо тенденцій розвитку законодавства України, серед яких виокремлено такі: розширення обсягів та галузева диференціація; зміна (звуження або розширення) сфери національно-правового регулювання; поява у системі законодавства актів подвійної природи; прийняття нових законів, побудованих на ідеології людиноцентризму; внесення змін до існуючих законів шляхом імплементації положень міжнародних договорів; зближення національного законодавства з правом ЄС;
- розуміння європейської правової інтеграції як багатоаспектного та динамічного явища, сутнісною властивістю якого є відновлення первинної правової єдності європейської спільноти шляхом формування правового порядку ЄС як правопорядку особливого роду (sui generis), заснованого на шануванні права та інших загальних принципах права ЄС, що охоплюються поняттям «базовий acquis ЄС»;
- положення про узгодження як принцип розвитку законодавства в умовах європейської правової інтеграції, що виявляється у існуванні: 1) формально-логічного зв’язку між національним законодавством та законодавством ЄС на рівні нормативних приписів, законів; 2) системно-функціональних зв’язків, що передбачає узгодження національного законодавства з положеннями законодавства ЄС шляхом узгодження цілей правового регулювання.
дістали подальшого розвитку:
- характеристика усталених моделей європейської правової інтеграції, зокрема, «інтеграції шляхом гармонізації національних законодавств», «інтеграції шляхом поширення дії права Суду ЄС», «інтеграції шляхом активізації правової активності громадян»;
- розуміння ролі принципу верховенства права в процесі розвитку національного законодавства шляхом визначення його змістовних характеристик;
- наукові уявлення про основні завдання сучасного етапу узгодження законодавства України та законодавства ЄС, серед яких: врахування «приписів-цілей» первинного законодавства ЄС, орієнтація на перспективи та тенденції розвитку законодавства ЄС, застосування у законодавчій практиці світоглядних засад права ЄС, удосконалення правових процедур нормопроектування та правової експертизи з огляду на особливості імплементації майбутньої Угоди про асоціацію.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони можуть бути використані в різних сферах: а) у науково-дослідній діяльності для поглиблення знань про механізм правової інтеграції; для формування наукових засад державної політики правового розвитку законодавства України в умовах європейської правової інтеграції; б) у законотворчій діяльності для узгодження чинного законодавства України з правом ЄС, визначення цілей та напрямів законодавчої політики України в умовах інтеграції України та ЄС; в) у правозастосовчій діяльності для покращення якості судової та інших видів юридичної практики, пов’язаних з необхідністю узгодження законодавства України з правом ЄС; г) у навчальному процесі результати дослідження можуть бути використані при викладанні дисциплін «Теорія права», «Порівняльне правознавство», «Право Європейського Союзу», «Методологія та організація юридичних досліджень», «Законодавча техніка», а також при підготовці відповідних розділів навчальних посібників та підручників.
Апробація результатів дисертації. Окремі результати дисертації були предметом обговорення на: Міжнародній науково-практичній конференції «Парламентаризм в Україні: теорія і практика» (м. Київ, червень 2001 р.); на Міжнародній науковій конференції «Застосування норм міжнародного права у внутрішньому правопорядку України» (м. Дніпропетровськ, лютий 2003 р.); на Науковій конференції «Компаративістські читання» (м. Київ, 8-11 квітня 2009 р.); на Всеукраїнській науковій конференції «Актуальні проблеми історії та теорії держави і права» (м. Хмельницький, 22 лютого 2010 р.); на ІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції «Реформування правової системи України в контексті розбудови правової держави та євроінтеграції» (м.Дніпропетровськ, 24 березня 2011 р.); на ІV Міжнародній науковій конференції «Компаративістські читання» (м. Львів, 27-29 квітня 2012 р.).
Окремі результати дисертаційного дослідження використовувались автором у навчальному процесі під час проведення занять з курсів «Теорія права», «Порівняльне правознавство», «Методологія та організація юридичних досліджень», спецкурсу «Право Європейського Союзу» для студентів юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Публікації. Основні теоретичні розробки й висновки дисертації викладені у 8-ми наукових статтях, 6 із яких опубліковані у фахових наукових виданнях, 6-ти тезах доповідей, опублікованих за матеріалами науково-практичних конференцій.
Структура дисертації зумовлена метою та задачами дослідження. Дисертація складається із вступу, двох розділів, поділених на сім підрозділів, висновків та списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації становить 225 сторінок. Список використаних джерел містить 298 найменувань, поданих на 27 сторінках.

bibliography

ВИСНОВКИ

1. З’ясовано, що проблематика розвитку законодавства України в умовах міжнародного співробітництва та правової інтеграції з ЄС тривалий час виступає об’єктом уваги з боку вчених різних галузей наукового юридичного знання. Особливість загальнотеоретичних досліджень полягає в тому, що розвиток законодавства України в умовах європейської правової інтеграції розглядається або в техніко-юридичному аспекті (розробка прийомів законодавчої техніки, узгодження юридичної термінології, способів систематизації законодавства) з метою уникнення політизації цього процесу, або в контексті інших загальнотеоретичних проблем (взаємодії правових систем, розвитку джерел права тощо).
Як об’єкт наукового юридичного дослідження проблематика розвитку законодавства в умовах європейської правової інтеграції має динамічний характер та характеризується такими тенденціями: розширенням обсягів та галузевою диференціацією законодавства; зміною (звуженням або розширенням) сфери національно-правового регулювання; появою у системі законодавства актів подвійної природи; прийняттям нових законів, побудованих на ідеології людиноцентризму; внесенням змін до існуючих законів шляхом імплементації положень міжнародних договорів; зближенням національного законодавства з правом ЄС.
2. Встановлено, що методологічну основну досліджень проблематики розвитку законодавства в контексті європейської інтеграції, особливо, з позицій галузевих юридичних наук складає спеціально-юридичний метод, методи порівняння, аналогії, аналізу.
Системний підхід як сукупність пізнавальних принципів та категорій є найбільш актуальним при висвітлені проблем, пов’язаних із вивченням розвитку законодавства в умовах європейської правової інтеграції як відносно автономного системного правового явища. З позицій категорій загальної теорії систем поняття «система законодавства» і «законодавство як система» не є тотожними. Перше з них відображає важливий аспект будови, структури системного явища, друге – явище, що визначене як цілісна система. Визначити об’єкт як систему, означає виокремити те відношення, в межах якого він виступає як система. Лише відносно своєї цілі об’єкт виступає як система, являється цілісністю.
Системний підхід є провідним поряд з аксіологічним, нормативним, спеціально-юридичним, іншими підходами та методами, що обумовлено природою предмету дослідження, його специфічними властивостями, а також широкими пізнавальними можливостями системного аналізу.
3. У вітчизняній юридичній науці дослідження проблематики європейської правової інтеграції започатковано в радянський період.
Обґрунтовано періодизацію становлення наукових досліджень проблематики європейської правової інтеграції у вітчизняній науці радянського та сучасного періодів у межах чотирьох етапів, а саме: перший етап (50-ті – початок 60-х років ХХ століття), що надав змогу закласти теоретичні та методологічні основи наукових досліджень західноєвропейської інтеграції; другий етап (60-ті – перша половина 70-х років ХХ століття), що пов'язаний з початком наукових емпіричних досліджень процесу західноєвропейської інтеграції, аналізом та науковою критикою західних теорій та концепцій, поступовим виокремленням економічних, політичних та правових аспектів західноєвропейської інтеграції як самостійних напрямів наукової роботи; третій етап (середина 70-х – початок 90-х років ХХ століття), що надав змогу сформувати наукові уявлення про право Європейських Спільнот з позиції критичного наукового ставлення до західних концепцій інтеграції; четвертий етап (початок 90-х років ХХ століття і до теперішнього часу), що зумовлений появою Європейського Союзу, в результаті чого набувають актуальності питання співробітництва та інтеграції України з ЄС, правової інтеграції як передумови економічної інтеграції та політичної асоціації з позицій юридичної науки, правових проблем функціонування ЄС.
4. Європейська інтеграція є процесом відновлення єдності культурного розмаїття народів в межах цивілізації як цілісності на основі спільних європейських цінностей.
Підсумовано, що європейська правова інтеграція є багатоаспектним, динамічним явищем, сутнісною властивістю якого є відновлення первинної правової єдності європейської спільноти шляхом формування правового порядку ЄС як правопорядку особливого роду (sui generis), що заснований на шануванні права, визнанні спільних цінностей, забезпеченні реалізації загальних принципів права ЄС.
5. За результатами проведених узагальнень практики формування права Європейського Союзу, де інтеграція сприймається як провідний метод об’єднання, виокремлено та охарактеризовано усталені моделі європейської правової інтеграції, зокрема, «інтеграція шляхом гармонізації національних законодавств», «інтеграція шляхом поширення дії права Суду ЄС», «інтеграція шляхом активізації правової активності громадян».
«Інтеграція шляхом гармонізації національних законодавств» є особливим «запобіжним механізмом», який забезпечує прискорення економічної інтеграції шляхом усунення перешкод на шляху вільного руху товарів, послуг, капіталів та робочої сили. Гармонізація законодавства є способом узгодження типових норм національних законодавств на основі цілей правового регулювання, що визначаються первинним законодавством ЄС та конкретизуються на рівні вторинного законодавства ЄС.
«Інтеграція шляхом поширення дії права Суду ЄС» є особливим «механізмом», який є елементом системи юридичних гарантій, створених Судом ЄС для забезпечення дії наднаціонального права ЄС, забезпечення функціонування європейської спільноти як правової.
«Інтеграція шляхом активізації правової активності громадян» є особливим механізмом, який з одного боку, є гарантією створення однакових умов для реалізації суб’єктивних прав фізичних та юридичних осіб, з іншого забезпечує реалізацію суб’єктивних прав, гарантованих законодавством ЄС у сферах інтеграції, виступає рушієм європейської інтеграції.
Означені моделі європейської правової інтеграції є характерними для держав-членів Європейського Союзу. Водночас, вони є орієнтиром для третіх країн, які претендують на асоціативні відносини з ЄС і, особливо, на створення зони вільної торгівлі.
6. Узагальнено наявні у юридичній науці і практиці України підходи до розуміння предметного значення юридичного терміну «законодавство» та виявлено тенденцію до домінування надто широкого його розуміння. Зазначена тенденція є наслідком неоднозначності у визначенні змісту та обсягу «законодавства» як юридичної категорії у вітчизняній загальнотеоретичній науці.
Обґрунтовано виокремлення «вузького» підходу до визначення обсягу категорії «законодавство» як основного у процесі наукового дослідження розвитку законодавства України в умовах європейської правової інтеграції.
Серед підходів, що склалися до розуміння законодавства у сучасному правознавстві як правило дослідниками використовуються декілька, серед яких слід назвати: нормативно-позитивний, системно-юридичний, конкретно-соціологічний, нормативно-ціннісний, спеціально-юридичний та комплексний, де два останніх слід визнати як провідні, що дозволяють у найбільшому обсязі розкрити властивості законодавства як відносно автономного, системного правового явища, що має складну організаційну структуру та широкі функціональні можливості.
На підставі проведених вище узагальнень методологічної основи досліджень законодавства з урахуванням домінуючих підходів запропоновано авторську концепцію визначення поняття розвитку законодавства України, під яким пропонується розуміти його динамічну характеристику, обумовлену фактором європейського правової інтеграції, що має місце на території України та зміст якої складають тенденції збільшення обсягів нормативного матеріалу, запровадження у законодавчий процес нової світоглядної парадигми людиноцентризму, подальша предметна диференціація законодавства, переорієнтація цілей правового регулювання на систему європейських правових цінностей.
7. Визначено, що розвиток законодавства як системного правового явища визначається його відповідністю принципу узгодженості, зміст якого характеризується в аспекті формально-логічного та системного підходів.
Узгодження як принцип розвитку законодавства в умовах європейської правової інтеграції виявляється у існуванні: 1) формально-логічного зв’язку між національним законодавством та законодавством ЄС на рівні нормативних приписів, законів; 2) системно-функціональних зв’язків, що передбачає узгодження національного законодавства з положеннями законодавства ЄС шляхом узгодження цілей правового регулювання.
8. Підсумовано, що у вітчизняній юридичній науці спостерігається тенденція до визначення змісту принципу верховенства права шляхом встановлення його зв'язку з концепціями природного права, прав людини, а також виокремлення низки вимог, що розкривають його зміст.
Водночас, проблему доктринального визначення змісту верховенства права можливо розв’язати у контексті праворозуміння, а саме на основі позитивістського, соціологічного та філософсько-правового підходів до розуміння природи права. Так, з позиції юридичного позитивізму зміст верховенства права складатимуть формальні вимоги, обов’язкові для суб’єктів права у процесі реалізації та застосування норм права. З позицій соціологічного підходу зміст верховенства права матиме конкретний та змінний характер, оскільки визначатиметься з огляду на потреби та інтереси суспільства у певний проміжок часу, при цьому, ідеал справедливості також матиме конкретний, історичний та динамічний зміст. Тому зазначений підхід матиме ефективність лише серед тих народів, у культурній традиції яких право є цінністю, ідеєю суспільного прогресу. З позицій філософсько-правового (нормативно-ціннісного) підходу до розуміння природи права зміст верховенства права як цінності визначатиметься у контексті інших ціннісних складових природного права, оскільки філософія права розглядає принципи права з позицій правового ідеалу, що є сукупністю цінностей (справедливість, гідність, свобода, людська гідність, права людини тощо).
Класичний тип наукового розуміння природи права у філософії права передбачає розгляд його з позицій гносеології. У зв’язку з цим, зміст верховенства права слід розуміти як вимогу критичної функції, оцінки існуючого (позитивного) права з позицій ідеалу (належного). Така гносеологічна філософсько-правова вимога набуває конкретного значення через розмаїття інтерпретації поняття цінності у соціокультурному просторі, а також через дію механізму реалізації, у тому числі і застосування норм права у практичній юридичній площині.
Принцип верховенства права містить низку вимог до законодавства, його змісту та якості, серед яких зрозумілість (доступність, простота викладу), ясність (точність та однозначність), системність та послідовність, несуперечливість. Відповідність законодавства України зазначеним вимогам як орієнтир розвитку законодавства сприятиме його узгодженості із законодавством та правом Європейського Союзу, підвищенню ефективності дії права.
9. Закріплена на нормативному рівні науково обґрунтована методика приведення законодавства України у відповідність із законодавством Європейського Союзу, забезпечує лише діахронний розвиток законодавства України відносно законодавства Європейського Союзу, що здійснюється переважно шляхом внесення змін у окремі нормативно-правові акти України. Даний спосіб не враховує більш абстрактних положень законодавства ЄС – принципів, норм-цілей, на реалізацію яких спрямовано вторинне законодавство Європейського Союзу.
На підставі проведених узагальнень доктринальних та нормативних джерел визначено основні завдання сучасного етапу узгодження законодавства України та законодавства ЄС, серед яких слід назвати:
врахування «приписів-цілей» первинного законодавства ЄС, де відображено ті цінності, яким мають відповідати типові приписи національного законодавства. Враховуючи зміст «приписів-цілей» первинного законодавства ЄС, слід зважати на їх значення у правовій системі ЄС. Цілі, зафіксовані у первинному законодавстві ЄС, визначають напрям розвитку вторинного законодавства ЄС, законодавства держав-членів ЄС. Визначення цілей первинного законодавства ЄС в якості орієнтиру розвитку законодавства України, врахування їх змісту у законотворчому процесі, забезпечить узгоджений розвиток законодавства України та законодавства ЄС;
орієнтація на перспективи та тенденції розвитку законодавства ЄС. Забезпечуючи приведення законодавства України у відповідність до положень законодавства ЄС, слід враховувати той факт, що як і законодавство України, так і законодавство ЄС, не є статичним, а постійно змінюється. Тому на сучасному етапі узгодження законодавства України із законодавством ЄС необхідно, на підставі аналізу тенденцій розвитку законодавства ЄС, спрогнозувати перспективи його розвитку. Розвиток законодавства України має носити не стільки «наздоганяючий», скільки синхронний характер, а це, в свою чергу, потребує врахування перспектив розвитку законодавства ЄС.
застосування у законодавчій практиці світоглядних засад права ЄС, що пов’язано з необхідністю встановлення загальновизнаних європейських цінностей, які мають бути закладені в основу здійснення законодавчої практики, що в подальшому надасть змогу відобразити ці цінності у змісті самих законодавчих актів. Здійснення законодавчої практики має бути засновано на принципах забезпечення узгодженості законодавства, його ясності, простоти, прозорості та доступності;
вдосконалення правових процедур нормопроектування та правової експертизи з огляду на особливості імплементації майбутньої Угоди про асоціацію. Вказане завдання визначає необхідність запозичення та врахування європейського досвіду в сфері нормопроектної діяльності щодо розробки проектів нормативно-правових актів у відповідності і на виконання положень законодавства ЄС, вдосконалення розробки проектів ратифікаційних документів, впровадження інституту пакетного нормопроектування щодо вдосконалення національного законодавства в тій або іншій сфері суспільних відносин. Окрім того, як чинні закони України, так і проекти законів України, потребують проведення належної правової експертизи на предмет відповідності їх змісту правовим цінностям ЄС, положенням законодавства ЄС.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Авер’янов В. Принцип верховенства права у сфері виконавчої влади: питання теорії та практики реалізації / В. Авер’янов // Право України. – 2010. – № 3. – С. 72-78.
2. Авер’янов В. Б. Проблеми формування нової доктрини адміністративного права / В. Б. Авер’янов // Адміністративне право в контексті європейського вибору України: зб. наук. пр. за матеріалами Міжнар. наук.-практ. конф., 6-7 лютого 2004 р. / Центр політ.-прав. реформ. – К.: Міленіум, 2004. – С. 5-10.
3. Аверин Д. Д. Суд Европейского экономического сообщества / Д. Д. Аверин // Вест. Моск. ун-та, серия «Право». – 1964. – № 4. – С. 15-19.
4. Алексеев Д. М. Европейское объединение угля и стали / Д. М. Алексеев, А. П. Михайлов. – М.: Изд-во ИМО, 1960. – 283 с.
5. Алексеев С. С. Структура советского права / С. С. Алексеев. – М.: Юрид. лит., 1975. – 263 с.
6. Аметистов Э. М. Современные тенденции развития права европейских сообществ / Э. М. Аметистов // Советское государство и право. – 1985. – № 7. – С. 87-96.
7. Андрейцев В. І. Гармонізація як форма оптимізації українського законодавства: проблеми методології (еколого-правовий контекст) / В. І. Андрейцев // Вісн. Київ. нац. ун-ту ім. Т. Шевченка. Юридичні науки. – Вип. 38. – К., 2000. – С. 4-14.
8. Андрейцев В. І. Концептуальні засади гармонізації екологічного законодавства України та Європейського Союзу / В. І. Андрейцев // Проблеми гармонізації законодавства України з міжнародним правом : матеріали наук.-практ. конф., жовтень 1998 р. – К., 1998. – С. 82-87.
9. Архипов К. А. Закон в советском государстве / К. А. Архипов // Проблемы советского права / Под ред. Д. А. Магеровского. – М.: Госиздат, 1926. – 156 с.
10. Бардина М. П. Унификационные акты СЭВ в области регулирования внешней торговли / М. П. Бардина // Сов. ежегод. межд. права. 1987. – М.: Изд-во "Наука", 1988. – С. 236-248.
11. Басай В. Д. Кодифікація кримінально-процесуального законодавства України: визначення критеріїв адаптації до європейських стандартів / В. Д. Басай // Європейські інтеграційні процеси та трансформація права на постсоціалістичному та пострадянському просторі : матер. міжнар. наук.-практ. семінару, 23-24 вересня 2005 р. / Ред. кол.: О. М. Джужа, М. В. Костицький, Б. Ф. Чміль та ін. – К.: Київ. нац. ун-т внутр. справ, 2006. – С. 25-33.
12. Бахин С. В. Сотрудничество государств по сближению национальных правовых систем: унификация и гармонизация права [Електронний ресурс] : дис. … д-ра юрид. наук : 12.00.10 / Бахин Сергей Владимирович; СПб. госуд. ун-т. – СПб., 2003 – 360 с. – Режим доступу: http:www.lib.ua-ru.net/diss/cont/95674.html
13. Беридзе Р. А. Развитие советского законодательства в связи с участием СССР в международном общении : автореф. дис. … канд. юрид. наук : 12.00.01 / Беридзе Рамаз Арчилович; Ин-т госуд. и права АН СССР. – М., 1986. – 24 с.
14. Бігун В. С. Євроінтеграція України: деякі філософсько-правові аспекти і підходи / В. С. Бігун // Європейські інтеграційні процеси та трансформація права на постсоціалістичному та пострадянському просторі : матер. міжнар. наук.-практ. семінару, 23-24 вересня 2005 р. / Ред. кол.: О. М. Джужа, М. В.Костицький, Б. Ф.Чміль та ін. – К.: Київ. нац. ун-т внутр. справ, 2006. – С. 34-38.
15. Білозерська Т. О. Адміністративно-правові засади співробітництва України та Європейського Союзу у сучасних умовах : автореф. дис. … канд. юрид. наук : 12.00.07 / Білозерська Тетяна Олегівна; Нац. ун-т біорес. і природокорист. України. – К., 2009. – 24 с.
16. Блауберг И. В. Проблема целостности и системный подход / Игорь Викторович Блауберг; Под ред. Э.М. Мирского и В.Н. Садовского. – М.: Эдториал УРСС, 1997. – 448 с.
17. Блауберг И. В. Становление и сущность системного похода / И. В. Блауберг, Э. Г. Юдин. – М.: Изд-во «Наука», 1973. – 234 с.
18. Богачова О. В. Законотворчий процес зарубіжних країн / О. В. Богачова, О. В. Зайчук, О. Л. Копиленко; В. О. Зайчук (ред.) – К.: Реферат, 2006. – 656 с.
19. Большой российский энциклопедический словарь. – М.: Большая российская энциклопедия, 2003. – 742 с.
20. Борко Ю. О некоторых моделях политической интеграции Западной Европы (Обзор зарубежной литературы) / Ю. Борко, П. Цитрин // Мировая экономика и международные отношения. – 1975. – № 5. – С. 149-155.
21. Борко Ю. А. Эволюция взглядов на европейскую интеграцию в СССР и России: политический и научный подходы / Ю. А. Борко // Сорок лет Римским договорам: Европейская интеграция и Россия. – С-Пб.,1998 [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.edc.spb.ru/activities/conferences/40years/borko.html
22. Боулдинг К. Общая теория систем – скелет науки / К. Боулдинг // Исследования по общей теории систем: сборник переводов / Общ. ред. В. Н. Садовского и Э. Г. Юдина. – М.: Издательство «Прогресс», 1969. – С. 106-124.
23. Братасюк В. М. Правова реальність як форма прояву інтелектуальної традиції епохи (на матеріалах романо-германської правової сім’ї) : автореф. дис. … канд. юрид. наук : 12.00.12 / Братасюк Віктор Миколайович; Нац. акад. внутр. справ України. – К., 2005. – 20 с.
24. Бункина М. К. Взаимозависимость, интеграция, общеевропейский дом / М. К. Бункина // Советское государство и право. – 1989. – № 10. – С. 128-136.
25. Быков В. Ф. Сущность и характер развития социалистической экономической интеграции : автореф. дис. … канд. экон. наук : 08.00.01 / Быков Виталий Федорович; Высш. парт. школа при ЦК КПСС. – М., 1975. – 23 с.
26. Бычковский А. П. Согласование норм международного и внутригосударственного права : Дис. … д-ра юрид. наук : 12.00.10 / А. П. Бычковский; КГУ им. Тараса Шевченко. – К., 1986 – 201 с.
27. Введение в теорию государственно-правовой организации социальных систем / Под общ. ред. Е. Б. Кубко.- К.: Юринком , 1997. – 189 с.
28. Веденеев Ю. А. О применении системного подхода в исследовании права / Ю. А. Веденеев // Проблемы государства и права. – М., 1974. – Вып. 9. – С. 50-60.
29. Верещетин В. С. Советские мирные инициативы и развитие международного права / В. С. Верещетин // Сов. ежегод. межд. права. 1987. – М.: Изд-во «Наука», 1988. – С. 12-21.
30. Верховна Рада України Комітет з питань Європейської Інтеграції: «Про взаємовідносини та співробітництво України з Європейським Союзом»: Парламентські слухання / О. К. Кулаков, Т. О. Бурячок, С. Г. Плотян та ін. – К.: ЦТІ "Енергетика та електрифікація", 2003. – 254 с.
31. Викторов С. План Шумана и внешняя торговля углем и сталью / С. Викторов, Г. Максимов // Внешняя торговля – 1951. – № 9. – С. 25-29.
32. Вишняков O. K. Апроксимація правового забезпечення цивільних майнових відносин в Україні до умов внутрішнього ринку Європейського Союзу : автореф. дис. … д-ра юрид. наук : 12.00.03 / Вишняков Олександр Костянтинович; Одес. нац. юрид. акад. – Одеса, 2008. – 36 с.
33. Вишняков О. Правовий механізм інтеграції України до внутрішнього ринку ЄС / О. Вишняков // Юридичний вісник. – 2011. – № 4. – С. 99-106.
34. Волинка К. Г. Теорія держави і права: [навч. посібн.]. – К.: МАУП, 2003. – 240 с.
35. Волошин Ю. О. Конституційно-правове забезпечення європейської міждержавної інтеграції: теоретико-методологічні аспекти : монографія / Ю. О. Волошин; Маріуп. держ. гуманіт. ун-т. – К. : Логос, 2010. – 427 с.
36. Волошин Ю. О. Теоретико-методологічні підходи до визначення сутності «інтернаціоналізації конституційного права» в умовах міждержавних інтеграційних процесів / Ю. О. Волошин // Правова держава. – К. : Ін-т держ. і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2009. – Вип. 20. – С. 431-439.
37. Гайдулін О. О. Зближення контрактного права країн-членів Європейського Союзу: основні засоби та напрями : автореф. дис. … канд. юрид. наук : 12.00.03 / Гайдулін Олександр Олександрович; Наук.-досл. ін-т. приватн. права і підприємн. АПрН України. – К., 2009. – 20 с.
38. Ганьба Б. П. Системний підхід та його застосування в дослідженні України як демократичної, соціальної, правової держави : автореф. дис. … канд. юрид. наук : 12.00.01 / Ганьба Борис Павлович; Нац. ун-т внутр. справ. – Х., 2001. – 19 с.
39. Гвоздік О. І. Логіко-онтологічний аспект оптимізації правотворчої діяльності / О. І. Гвоздік // Європейські інтеграційні процеси та трансформація права на постсоціалістичному та пострадянському просторі : матер. міжнар. наук.-практ. семін., 23-24 вересня 2005 р. / Ред. кол.: О. М. Джужа, М. В.Костицький, Б. Ф.Чміль та ін. – К.: Київ. нац. ун-т внутр. справ, 2006. – С. 48-59.
40. Георгиев Д. Г. Западноевропейская интеграция и суверенитет (Критика некоторых западногерманских концепций) : автореф. дис. … канд. юрид. наук : 12.00.10 / Георгиев Денчо Георгиев; МИМО МИД СССР. – М., 1976. – 24 с.
41. Герасимов Г. И. Европейский Совет – совет по расколу Европы / Г. И. Герасимов // Советское государство и право – 1957. – № 10. – С. 62-69.
42. Гнатовський М. М. Європейський правовий простір. Концепція та сучасні проблеми : [Монографія] / Микола Миколайович Гнатовський. – К.: Видавничий дім «Промені», 2005. – 224 с.
43. Гнатовський М. М. Питання забезпечення законотворчого процесу з метою входження України до європейського правового простору / М. М. Гнатовський // Парламентаризм в Україні: теорія і практика : матер. Міжн. наук.-практ. конф. – К.: 2001. – С. 505-510.
44. Гнатовський М. М. Становлення та тенденції розвитку європейського правового простору : автореф. дис. … канд. юрид. наук : 12.00.11 / Гнатовський Микола Миколайович; Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка – К., 2002 – 22 с.
45. Головатий С. Верховенство права. У 3-х книгах / Сергій Головатий // Верховенство права: від доктрини до принципу. Книга друга. – К.: Вид-во «Фенікс», 2006. – xliii-lvi С. 625-1276.
46. Господарський кодекс України від 16 січня 2003 року № 436-IV // Голос України від 14.03.2003 – № 49.
47. Государственно-монополистический капитализм и буржуазное право / Лаптев В.В и др. – М.: Изд-во «Наука», 1969. – 302 с.
48. Грамацький Е. М. Сучасні уніфікаційні процеси в Європі у контексті міжнародного приватного права / Е. М. Грамацький // Держава і право. – Випуск 51. – К., 2011. – С. 614-618.
49. Грингольц И. Социалистическая экономическая интеграция и совершенствование советского законодательства / И. Грингольц // Хозяйство и право. – 1977. – № 1. – С. 98-104.
50. Грицяк І. А. Європейське управління: теоретико-методологічні засади : [Монографія] / Ігор Андрійович Грицяк. – К.: Видавництво «К.І.С.», 2006. – 398 с.
51. Грищенко А. В. Правовий закон: питання теорії та практики в Україні : автореф. дис. … канд. юрид. наук : 12.00.01 / Грищенко Анна Володимирівна; Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка. – К., 2002. – 18 с.
52. Гулемин А. Н. Интеграция информационного законодательства в условиях глобализации [Электронный ресурс]: автореф. дис. … канд. юрид. наук : 12.00.14 / Гулемин Артем Николаевич. – Екатеринбург, 2008. – 25 с. – Режим доступа: http://www.twirpx.com/file/342592/
53. Гусарєв С. Д., Тихомиров О. Д. Юридична деонтологія (Основи юридичної діяльності) : [навч. посібн.]. – К.: Знання, 2005. – 655 c.
54. Дашковська О. Правові дефініції як різновид нормативних приписів / О. Дашковська // Вісн. Акад. прав. наук України. – 2012. – № 3. – С. 16-23.
55. Дворкін Р. М. Модель правових норм // Філософія права / За ред. Дж. Фейнберга, Дж. Коулмена; Пер. з англ. П. Таращук. – К.: Вид-во Соломії Павличко «Основи», 2007. – С. 121-146.
56. Декларація про державний суверенітет України від 16 липня 1990 року № 55-ХІІ // Відомості Верховної Ради УРСР – 1990. – № 31. – ст. 429.
57. Дені де Ружмон. Європа у грі. Шанс Європи. Відкритий лист до Європейців / Пер. з франц. Я. Кравець, Я. Іванів. – Львів: Центр гум. досл. Львів. держ. ун-ту ім. І. Франка, 1998 – 278 с.
58. Дзейко Ж. О. Законодавча техніка в Україні: історико-теоретичне дослідження: [Монографія] / Жанна Олександрівна Дзейко. – К.: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2007. – 360 с.
59. Диас-Мелиан Де Ханиш М. В. Основы и природа правовой интеграции / Пер., науч. ред. Т. А. Алексеевой // Правоведение – 2001. – № 6. – С. 173-178.
60. Диканский М. О возрождении европейского стального картеля / М. Диканский // Новое время – 1953. – № 29. – С. 3-7.
61. Довгерт А. С. Адаптація приватноправової системи України до права ЄС / А. С. Довгерт // Сучасні проблеми адаптації цивільного законодавства до стандартів ЄС : матер. міжн. наук.-практ. конф. – Хмельн., 2005. – С.15-19.
62. Доронина Н. Г. Унификация и гармонизация права в условиях международной интеграции / Н. Г. Доронина // Журн. российского права. – 1998. – № 6. – С. 53-67.
63. Дутка Г. І. Закон у системі нормативно-правових актів України : автореф. дис. … канд. юрид. наук : 12.00.01 / Дутка Галина Іванівна; Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка – К., 2003. – 19 с.
64. Егоров А. В. Правовая интеграция и ее содержание / А. В. Егоров // Государство и право. – 2004. – № 6. – С. 74-84.
65. Егоров А. В. Правовое заимствование как инструмент правовой интеграции / Алексей Владимирович Егоров // Право и демократия [Электронный ресурс]: сб. науч. тр.; Отв. ред. Бибило В. Н. – Вып. 11. – М.: Изд-во БГУ, 2001. – С. 93-103. – Режим доступа: http://elib.bsu.by/bitstream/123456789/23518/1/8_%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2.pdf
66. Енциклопедія законодавства (матеріали до спецкурсу) / [С. І. Алаіс, С. В. Бобровник, Д. Д. Лилак та ін.], за заг. ред. В. П. Самохвалова. – К.: Український центр духовної культури, 2003. – 228 с.
67. Євграфова Є. П. Система національного законодавства в контексті права (лібертарно-легістський підхід) / Є. П. Євграфова. – К.: КНТ, 2007. – 184 с.
68. Євграфова Є. П. Формування системи національного законодавства (деякі питання теорії і практики) : автореф. дис. … канд. юрид. наук : 12.00.01 / Євграфова Єлизавета Павлівна; Нац. акад. України ім. Ярослава Мудрого. – Х., 2005. – 21 с.
69. Європейський Союз: Консолідовані договори / За ред. В. І. Муравйова – К.: Європейська комісія в Україні, 1999. – 206 с.
70. Желєзногорський Г. А. Революційна законність і громадська власність / Г. А. Желєзногорський // Революційне право. – 1933. – № 1. – С. 5-13.
71. Забігайло В. К. Право України в контексті його апроксимації до права Європейського Союзу / В. К. Забігайло // Українсько-європейський журнал міжнародного та порівняльного права – 2000. – Т.1 – Вип.1 – С.7-12.
72. Забігайло В. К. Порівняльне правознавство: теорія та метод розвитку правової системи України / В. К. Забігайло // Проблеми гармонізації законодавства України з міжнародним правом : матеріали наук.-практ. конф., жовтень 1998 р. – К., 1998. – С. 93-95.
73. Завадская Л. Н. Концепция закона: отрицание отрицания / Л. Н. Завадская // Теория права: новые идеи. – Вып.3 – М.: Ин-т гос. и права РАН, 1993. – 79 с.
74. Загальна теорія держави і права [Цвік М. В. та ін.]; за ред. М. В. Цвіка, О. В. Петришина; М-во освіти і науки України, Нац. юрид. акад. України ім. Ярослава Мудрого – Харків: Право, 2010. – 584 с.
75. Заец А. П. Система советского законодательства (проблемы согласованности) / А. П. Заец. – К.: «Наукова думка», 1987. – 98 с.
76. Заєць А. П. Правова держава в контексті новітнього українського досвіду : [монографія] / А. П. Заєць. – К.: Парламентське видавництво, 1999. – 248 с.
77. Заєць А. П. Щодо розробки комплексного плану законодавчих робіт, спрямованих на гармонізацію українського законодавства із законодавством Європейського Союзу // Проблеми гармонізації законодавства України з міжнародним правом : матеріали наук.-практ. конф., жовтень 1998 р. – К., 1998. – С. 126-128.
78. Закон України «Про адміністративні послуги» від 06 вересня 2012 року № 5203-VI // Голос України від 06.10.2012 р. – № 188.
79. Закон України «Про дію міжнародних договорів на території України» від 10 грудня 1991 року № 1953-ХІІ // Голос України від 11.01.1992 р. – № 5.
80. Закон України «Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу» від 18 березня 2004 року № 1629-IV // Урядовий кур’єр від 20.04.2004 р. – № 74.
81. Закон України «Про засади внутрішньої та зовнішньої політики» від 01 липня 2010 року № 2411- VІ // Голос України від 20.07.2010 р. – № 132.
82. Закон України «Про міжнародні договори України» від 22 грудня 1993 року № 3767-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – №10. – Ст.45.
83. Закон України «Про міжнародні договори України» від 29 червня 2004 року № 1906-ІV // Голос України від 03.08.2004 р. – № 142.
84. Закон України «Про приєднання України до Статуту Ради Європи» від 31 жовтня 1995 року № 398/95-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 38. – Ст. 287.
85. Закон України «Про ратифікацію Угоди про партнерство і співробітництво між Україною і Європейськими Співтовариствами та їх державами-членами» від 10 листопада 1994 року № 237/94-ВР // Відомості Верховної Ради України. –1994. – № 46 – Ст. 415.
86. Законодавство України та міжнародне право (проблеми гармонізації) : зб. наук. праць Інституту законодавства ВРУ – Випуск 4. – К.: 1998. – 297 с.
87. Законодательство и законодательная деятельность в СССР // Отв. ред. П. П. Гуреев, П. И. Седугин. – М.: «Юридическая литература», 1972. – 328 с.
88. Законотворчість. Проблеми гармонізації законодавства України з міжнародним та європейським правом : зб. наук.-практ. матер. / Ред. рада: Зайчук В. О., Копиленко О. Л., Пост Й., Богачова О. В., Муравйов В. І. – К., 2005. – 200 с.
89. Зивс С. Л. Источники права / С. Л. Зивс. – М.: Изд-во «Наука», 1981. – 239 с.
90. Йорґес К. Право, економіка та політика у процесі конституціоналізації Європи / К. Йорґес // Європейська інтеграція / Уклад.: М. Яхтенфукс, Б. Колєр-Кох; Пер. з нім. М. Яковлєва. – К.: Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2007. – С. 121-145 (394 с.) – (Актуал. світові дискусії).
91. Каск Л. И. Системный подход в познании государства и права / Л. И. Каск // Правоведение. – 1977. – № 4. – С. 31-40.
92. Кейлин А. Д. Юридический механизм Европейского экономического сообщества / А. Д. Кейлин // Советское государство и право. – 1963. – № 6. – С. 84-94.
93. Кернз В. Вступ до права Європейського Союзу: [навч. посібн.]: пер. з англ. / Волтер Кернз – К.: Т-во «Знання», КОО, 2002. – 381 с. – (Європейське право)
94. Киреева С. А. Правовая интеграция как важнейшее направление межгосударственной интеграции / С. А. Киреева // Правовая политика и правовая жизнь. – 2010. – № 2 (39). – С. 125-131.
95. Кистяковский Б. А. Философия и социология права / Сост., примеч., указ. В. В. Сапова. – СПб.: РХГИ, 1999. – 800 с. – (Русская социология ХХ века)
96. Кодекс адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року № 2747-ІV // Урядовий кур’єр від 17.08.2005 р. – № 153, / 153-154/.
97. Козловський А. А. Право як пізнання: Вступ до гносеології права / А. А. Козловський. – Чернівці: Рута, 1999. – 295 с.
98. Козловський А. А. Філософсько-правові проблеми євроінтеграції законотворчості / А. А. Козловський // Європейські інтеграційні процеси і трансформація права на постсоціалістичному та пострадянському просторі : тези допов. та наук. повідомл. на міжнар. наук. семінарі (23-24 вересня 2005 р). – К., 2005. – 52 с.
99. Козюбра М. Верховенство права: українські реалії та перспективи / М. Козюбра // Право України. – 2010. – № 3. – С. 6-18.
100. Козюбра М. І. Права людини і верховенство права / М. І. Козюбра // Право України. – 2010. – № 2. – С. 24-35.
101. Козюбра М. І. Тенденції розвитку джерел права України в контексті європейських правоінтеграційних процесів / М. І. Козюбра // Наукові записки Києво-Могилянської академії. – 2004. – Т. 26. – Юридичні науки. – С. 3-9.
102. Колесніченко В. В. Принципи права Європейського Союзу: загальнотеоретичне дослідження : автореф. дис. … канд. юрид. наук : 12.00.01 / Колесніченко Вадим Васильович; Одес. нац. юрид. акад. – Одеса, 2010. – 22 с.
103. Колодій А. М. Принципи права України: Монографія / А. М. Колодій. – К.: Юрінком Інтер, 1998. – 208 с.
104. Конституція України від 28 червня1996 року № 254к/96-вр // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст.141.
105. Копійка В. В., Шинкаренко Т. І. Європейський Союз: заснування і етапи становлення : [навч. посібн. для студ. вищих навч. закл.] / Валерій Копійка, Тетяна Шинкаренко. – К.: Видавн. Дім «Ін Юре», 2001. – 448 с.
106. Коробова А. П. О понятии и природе правовой политики / А. П. Коробова // Правовая политика и правовая жизнь. – 2003. – № 1(10). – С. 26-33.
107. Коробова А. П. Правовая политика: понятие, формы реализации, приоритеты в современной России [Электронный ресурс] : автореф. дис. … канд. юрид. наук : 12.00.01 / Коробова Александра Петровна. – Самара, 2000. – 15 с. – Режим доступа: http://www.dissers.ru/avtoreferati-kandidatskih-dissertatsii-yuridicheskie/a547.php
108. Косач Н. Є. Правове регулювання спільного підприємництва (порівняльні аспекти) : автореф. дис. … канд. юрид. наук : 12.00.04 / Косач Наталія Євгенівна; НАН України, Ін-т екон.-прав. досл. – Донецьк, 1999. – 18 с.
109. Костицький В. В. До питання про розвиток системи права та критерії його поділу на галузі (на прикладі екологічного й повітряного права) / В. В. Костицький // Про українське право: Часопис кафедри теорії та історії держави і права / За ред. проф. І. Безклубого. – К.: Грамота, 2009. – Число ІV – С. 128-143.
110. Красавчиков О. А. Система права и система законодательства / О. А. Красавчиков // Правоведение. – 1975. – № 2. – С. 62-71.
111. Кримінальний процесуальний кодекс України від 13 квітня 2012 року № 4651-VI // Голос України від 19.05.2012 р. – № 90-91.
112. Кримінально-процесуальний кодекс України від 28 грудня 1960 року № 1001-05 // Відомості Верховної Ради УРСР. –1961. – № 2. – Ст.15.
113. Крылова И. С. Правовые аспекты буржуазных интеграционных теорий и проблема суверенитета // Проблемы буржуазной государственности и политико-правовая идеология / Ред. кол. И .С. Крылова, Ю. П. Урьяс, Ю. А. Юдин. – М.: Ин-т гос. и права АН СССР, 1990. – С. 107-135.
114. Кузнєцова Н. С. Проблеми гармонізації цивільного законодавства України та країн Європи / Н. С. Кузнєцова // Наукові записки. Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка. – Том IV. Економ. ф-т. Юрид. ф-т. – К., 2004. – С. 174-188.
115. Лебедев П. Революционная законность / П. Лебедев // Революционная законность. – 1926. – № 1. – С. 5-7.
116. Ленгер Я.І. Реформування правової системи України як засіб підвищення її ефективності: автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.01 / Я.І. Ленгер ; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. – К., 2007. – 20 с.
117. Лепешков Ю. А. Межгосударственная интеграция в рамках Европейского Союза: некоторые вопросы теории / Ю. А. Лепешков // Белорусский журнал международного права и международных отношений. – 2001. – № 1. – [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://evolutio.info/content/view/404/52/
118. Лисенко О. Місце порівняльного правознавства в системі юридичних наук / О. Лисенко // Українське право. – 2005. – № 1 (18). – С. 150-162.
119. Лисенкова О. Законодавство України: необхідне нормативне визначення поняття / О. Лисенкова // Право України. – 1999. – № 11. – С. 93-97.
120. Лисенкова О. С. Система законодавства України: структурно-функціональна характеристика : автореф. дис. … канд. юрид. наук : 12.00.01 / Лисенкова Ольга Сергіївна; НАН України, Ін-т держ. і права ім. В. М. Корецького. – К., 2001. – 17 с.
121. Лисовский В. «Европейское объединение угля и стали» – картель поджигателей войны / В. Лисовский // Плановое хозяйство – 1952. – № 1. – С. 84-91.
122. Лисовский В. И. «Европейский Совет» – орудие англо-американских империалистов / В. И. Лисовский // Советское государство и право – 1952. – № 1 – С. 74-78.
123. Лисовский В. И. «План Шумана» – орудие агрессии американских импери