Рубанов Павло Миколайович FinTech інновації як детермінанти розвитку національної економіки

brief description

Рубанов Павло Миколайович, доцент кафедри фінансів і підприємництва, Сумський державний університет. Назва дисертації: «FinTech інновації як детермінанти розвитку національної економіки». Шифр та назва спеціальності 08.00.03 економіка та управління національним господарством; 08.00.08 гроші, фінанси і кредит. Спецрада Д55.051.06 Сумського державного університету

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
СУМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису
РУБАНОВ ПАВЛО МИКОЛАЙОВИЧ
УДК 330.5:338.2:336.7 (043.5)
ДИСЕРТАЦІЯ
FINTECH ІННОВАЦІЇ ЯК ДЕТЕРМІНАНТИ РОЗВИТКУ
НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ
Спеціальності 08.00.03 - економіка та управління національним господарством;
08.00.08 - гроші, фінанси і кредит
08 - Економічні науки
Подається на здобуття наукового ступеня
доктора економічних наук
Дисертація містить результати власних досліджень.
Використання ідей, результатів і текстів інших
авторів мають посилання на відповідне джерело П. М. Рубанов
Науковий консультант: Лєонов Сергій Вячеславович доктор економічних наук, професор
Суми - 2020

ЗМІСТ
ВСТУП 17
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ СУТНОСТІ FINTECH ІННОВАЦІЙ ТА ЇХ РОЛІ В НАЦІОНАЛЬНІЙ ЕКОНОМІЦІ 28
1.1 Інформаційна економіка та тенденції цифровізації національної економіки 28
1.2 FinTech інновації: сутність та класифікація 40
1.3 Концептуальні засади визначення ролі та місця FinTech інновацій у
розвитку національної економіки 61
Висновки до розділу 1 80
РОЗДІЛ 2 МЕТОДОЛОГІЧНЕ ПІДҐРУНТЯ ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ РІВНЯ ТЕХНОЛОГІЗАЦІЇ ФІНАНСОВИХ ПОСЛУГ НА РОЗВИТОК НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ 83
2.1 Методологічний підхід до інтегрального оцінювання рівня технологізації
фінансових послуг 83
2.2 Зв’язок рівня технологізації фінансових послуг із параметрами розвитку
національної економіки 102
2.3 Оцінювання впливу FinTech інновацій на динаміку економічного зростання 124
Висновки до розділу 2 134
РОЗДІЛ 3 ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ ОБҐРУНТУВАННЯ ДЕТЕРМІНАНТ РОЗВИТКУ ОНЛАЙН-ФІНАНСУВАННЯ 138
3.1 Загальна характеристика моделей онлайн-фінансування як FinTech
інновацій на ринку капіталу 138
3.2 Дослідження впливу регіонального чинника на параметри розвитку
моделей онлайн-фінансування 159
3.3 Міждержавний аналіз детермінант розвитку онлайн-фінансування методом
кореляційного аналізу 181
3.4 Основні засади реалізації державної політики щодо онлайн-фінансування 201
Висновки до розділу 3 209
РОЗДІЛ 4 МЕТОДОЛОГІЧНЕ ПІДҐРУНТЯ ДОСЛІДЖЕННЯ ДЕТЕРМІНАНТ РОЗВИТКУ КРИПТОВАЛЮТ 213
4.1 Загальна характеристика криптовалют в системі електронних та
віртуальних грошей 213
4.2 Аналіз становлення та сучасного розвитку світового ринку криптовалют 225
4.3 Методичне підґрунтя оцінювання вартості криптовалюти залежно від її
економічного змісту 242
4.4 Основні підходи до державного регулювання емісії та обігу криптовалют 261
Висновки до розділу 4 271
РОЗДІЛ 5 СЕКТОРАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ ДОСЛІДЖЕННЯ FINTECH ІННОВАЦІЙ ЯК ДЕТЕРМІНАНТ РОЗВИТКУ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ 273
5.1 FinTech інновації у забезпеченні фінансової інклюзії суб’єктів сектору
домогосподарств 273
5.2 Теоретико-методичні засади використання онлайн-фінансування в
діяльності суб’єктів сектору нефінансових корпорацій 281
5.3 Концептуальні засади врахування тенденцій розвитку FinTech інновацій в
діяльності банків та інших суб’єктів сектору фінансових корпорацій 313
5.4 Напрями та завдання регулювання FinTech інновацій у секторі публічного
управління 324
Висновки до розділу 5 335
ВИСНОВКИ 338
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 343
ДОДАТКИ 382

bibliography

ВИСНОВКИ
У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової проблеми, що виявляється в розвитку методологічних засад і методичного інструментарію виявлення закономірностей та оцінювання напрямків і сили впливу FinTech інновацій на розвиток національної економіки в цілому та її окремих секторів, визначення пріоритетів і бенчмарків реалізації державної регуляторної політики України у сфері цифровізації. За результатами дослідження зроблено такі висновки:
1. Термін «FinTech» застосовується по відношенню до різних об’єктів: бізнес-моделей, технологій, галузей, послуг, інновацій. «FinTech інновація» як окремий об’єкт дослідження має принаймні 3 специфічні ознаки, які відрізняють її від інших об’єктів: 1) її результатом можуть бути не тільки нові фінансові продукти та технології (процеси), але й інноваційні бізнес-моделі та нові ринкові суб’єкти - FinTech компанії; 2) є радикальною інновацією, що істотно змінює окремі фінансові послуги та їх ринок в цілому; 3) обов’язковим є використання в її основі певної інформаційної технології, часто також інноваційної.
2. Ринок FinTech інновацій можна структурувати за чотирма базовими критеріями: 1) вид фінансової послуги (платежі, перекази, розрахунки; депозити, позики, залучення капіталу; управління інвестиціями; страхування; послуги інфраструктурних учасників); 2) тип суб’єкта - надавача FinTech послуг (великі технологічні компанії; інфраструктурні компанії; діджитал- та необанки; незалежні FinTech компанії; FinTech підрозділи в структурі банків та інших фінансових установ); 3) вид інноваційної технології, що формує базовий концепт FinTech інновацій (блокчейн, смарт-контракти; маркетплейси; хмарні технології; штучний інтелект; аналітика і безпека даних; інтерфейси програмування додатків); 4) фокусний споживчий сегмент (фізичні особи (домогосподарства); малі і середні підприємства; великі підприємства; фінансові установи; регулятори, аудитори; технологічні компанії).
3. Найбільший трансформаційний вплив FinTech інновації здійснюють на сектор фінансових корпорацій, що полягає як у зміні спектру фінансових послуг і каналів їх надання, так і в появі FinTech компаній як нових учасників ринку. Для секторів нефінансових корпорацій та домогосподарств як основних споживачів FinT ech послуг та технологій FinT ech інновації створюють умови для підвищення фінансової інклюзії. В секторі публічного управління FinTech інновації передусім є об’єктом та водночас - основою формування специфічного різновиду регулювання - RegTech/SupTech.
4. Інтегральне оцінювання рівня технологізації фінансових послуг передбачає узагальнення методом зважених сум індикаторів технологізації та фінансіалізації суспільства, а також ступеня використання інформаційних технологій при наданні різних видів фінансових послуг. Україна належить до групи країн із критично низьким рівнем технологізації фінансових послуг - 17,7 %, поряд із Болгарією (13,7 %), Румунією (12,3 %) та Грецією (20,8 %). Серед європейських країн найвищий рівень технологізації фінансових послуг мають Норвегія (57,3 %), Швеція (54,1 %), Фінляндія (53,7 %), Данія (53,3 %) та Нідерланди (52,4 %). В Україні цей рівень протягом останніх років демонстрував зростання від 13,8 % до 20,5 %.
5. Найвищий рівень кореляції спостерігається між індексом технологізації
фінансових послуг та параметрами технологічного виміру розвитку національної економіки (відповідні коефіцієнти кореляції - на рівні 0,88-0,89). За іншими вимірами розвитку національної економіки наявний сильний (політичний, соціокультурний та демографічний виміри), помірний (економічний вимір) та слабкий (фінансовий вимір) зв’язки із рівнем технологізації фінансових послуг для загальної вибірки країн. У той же час, країни з вищим рівнем цифровізації мають більше статистично значимих кореляційних зв’язків між рівнем технологізації фінансових послуг та параметрами розвитку національної економіки: при високому рівні цифровізації країни зростання рівня
технологізації фінансових послуг супроводжується зниженням нерівності розподілу доходів, а також збільшується зв’язок рівня технологізації фінансових послуг із параметрами політичного та соціокультурного вимірів.
6. Вибір найбільш прийнятної моделі онлайн-фінансування (peer-to-peer позики (споживчі, для бізнесу, під нерухомість); балансові позики (для бізнесу та фізичних осіб); краудфандинг (акціонерний, з нефінансовою винагородою, під нерухомість, на умовах участі в прибутку, з відсутністю винагороди); онлайн- факторинг; онлайн-позики, опосередковані використанням боргових цінних па-перів) здійснюється залежно від специфіки надавача (суб’єкт, мета, монетизація доходу) та отримувача (суб’єкт, мета та мотивація) фінансових ресурсів.
7. Вибір домінуючої моделі онлайн-фінансування не залежить від регіональної приналежності країни. У той же час, регіональні особливості розвитку онлайн-фінансування наявні за такими параметрами, як тип надавача фінансових ресурсів (домінування інституційних інвесторів в США та інших країнах Американського регіону у peer-to-peer позиках та практична відсутність їх участі у Китаї та інших країнах Азіатсько-Тихоокеанського регіону); тип отримувача фінансових ресурсів (фізичні особи як отримувачі ресурсів переважають лише у США та інших країнах Американського регіону); безпосередня участь самої онлайн-платформи у наданні позик як кредитора (балансові позики розвинені у США, мають приклади застосування в Азіатсько- Тихоокеанському регіоні та повністю відсутні в Європейському регіоні).
8. Основними детермінантами зростання обсягів операцій онлайн- фінансування в країні є рівень її економічного розвитку (коефіцієнти кореляції 0,50 та 0,49), інноваційності (0,51) та фінансової інклюзії (0,50); взаємозв’язок з рівнем економічної свободи є прямим та помірним (0,44). Натомість, фактори розвитку інформаційно-комунікаційних технологій та характеру регуляторного впливу не мають вагомого впливу на розвиток онлайн-фінансування.
9. Криптовалюти є різновидом віртуальних грошей, характеризуються сукупністю специфічних ознак (спільних з електронними, ігровими грошима та відмінних як від електронних, так і цифрових грошей), можливостей функціонального використання (як грошей та як прибуткового активу в спекулятивних, інвестиційних, посередницьких та операціях зі створення нових блоків) та ризиків (фінансових, регуляторних та технічних).
10. Залежно від підходу до трактування економічного змісту криптовалюти, оцінювання її вартості можна здійснювати з трьох позицій: як засобу обігу і платежу (обмінний курс), специфічного товару (собівартість майнінгу) та спекулятивного активу (курс на криптобіржі). Ключовим у формування вартості криптовалют є спекулятивний фактор, пов’язаний з очікуваннями та інтересом інвесторів, що зумовлює часте формування так званих «фінансових бульбашок» на ринку криптовалют (грудень 2017 р., квітень- липень 2019 р.).
11. Результати оцінювання інтегрального індикатора цифрової фінансової інклюзії та його складових засвідчили, що за більшістю з них найвищі значення показників мають економічно розвинені країни світу (Норвегія, Швеція, Нідерланди, Данія, Фінляндія, США та інші). Виняток становить лише узагальнюючий індикатор фінансових відносин, що реалізуються через цифрові канали між суб’єктами секторів домогосподарств та публічного управління, лідерами за рівнем якого є країни Африки (Кенія, Танзанія, Лесото, Зімбабве та інші). Україна має показники рівня цифрової фінансової інклюзії нижчі від середньосвітових як за інтегральним індикатором, так і за його складовими. При цьому найгіршою є позиція України саме за цифровими фінансовими послугами, що пов’язують сектор домогосподарств із сектором публічного управління. Цифрова фінансова інклюзія сектору домогосподарств не є значущою детермінантою зменшення нерівності доходів населення (слабкий обернений зв’язок), але в значній мірі обумовлює зростання економічного добробуту населення (прямий помірний зв’язок).
12. Для фінансування потреб суб’єктів МСБ можуть використовуватися моделі краудфандингу на умовах участі в прибутку, акціонерного краудфандингу, краудфандингу з нефінансовою винагородою та peer-to-peer позики, вибір яких здійснюється відповідно до мети залучення ресурсів - фінансування поточної, інвестиційної та інноваційної діяльності. Успішність залучення онлайн-фінансування залежить як від самого суб’єкта МСБ, так і надавачів фінансових ресурсів та специфіки використовуваної онлайн- платформи.
В контексті впливу FinTech інновацій на сектор фінансових корпорацій для України актуальним є розвиток цифрового (перший напрямок - впровадження цифрових послуг паралельно із офлайн-послугами; другий - створення діджитал- та необанків, які функціонують онлайн без створення фізичних підрозділів) та відкритого (банки та FinTech-компанії виступають партнерами та надають фінансові послуги через спільні цифрові платформи) банкінгу. Щодо впливу FinTech інновацій на розвиток сектору публічного управління, то він проявляється, передусім, через появу нових регуляторних (RegTech) та наглядових (SupTech) інструментів, а також через реформування системи регулювання ринку FinTech інновацій з огляду на забезпечення економічної безпеки держави, тому до складу індикаторів економічної безпеки держави запропоновано включити загальні показники цифровізації економіки та показники проникнення FinTech інновацій за секторами національної економіки