Руденко Ірина Василівна. Клініко-лабораторна оцінка перебігу гестаційного періоду при макросомії плода у недіабетичних матерів

brief description

Руденко Ірина Василівна. Клініко-лабораторна оцінка перебігу гестаційного періоду при макросомії плода у недіабетичних матерів: дис... канд. мед. наук: 14.01.01 / Одеський держ. медичний ун-т. - О., 2005

Руденко I. В.Клiнiко-лабораторна оцiнка перебiгу гестацiйного періоду при макросомiї плода у недiабетичних матерiв.—Рукопис.
Дисертацiя на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спецiальнiстю 14.01.01.—акушерство та гiнекологiя.—Одеський державний медичний унiверситет, Одеса, 2005.
Дисертацiю присвячено вивченню особливостей перебiгу вагiтностi, пологiв, пiсляпологового перiоду, оцiнки стану фетоплацентарного комплексу, плода, новонародженого з великою масою тіла у матерiв із дисмiкроелементозами. Автором зроблено ретроспективний аналiз медичної документацiї, виявлено найбiльш вагомi фактори, що впливають на розвиток макросомiї. Вивчено клiнiко-лабораторні особливості клiнiчного перебiгу гестацiйного перiоду, проаналізовано стан фетоплацентарного комплексу залежно вiд рiвня -SS-,-SH-груп та макро- i мiкроелементiв у кровi.
Особливiстю даної роботи є порiвняльний аналiз досліджуваних клiнiчних симптомiв i лабораторних показникiв, що дало змогу проаналiзувати взаємозв’язок i можливу роль дисмiкроелементозу i -SS-,-SH-груп у розвитку макросомії.
У роботi вперше розглянуто макросомiю з точки зору патофiзiологiї — «норма» і «патологiя»; вивчено рiвнi сульфгiдрильних i дисульфiдних груп при макросомiї плода. Автором доведено, що при макросомiї плода в кровi матерi i тканинах плацент спостерiгається вірогідне зниження вмiсту есенцiальних елементiв та збільшення — в кровi iз пупкового канатика. Доведено залежнiсть мiж рiвнем дисульфiдних i сульфгiдрильних груп небiлкової фракцiї та концентрацiєю макро-, мiкроелементiв. Пiдтверджено взаємозв’язок мiж вмiстом бiогенних елементiв, гормону фетоплацентарного комплексу—плацентарного лактогену, iнсулiну, дисульфiдних та сульфгiдрiльних груп у кровi жiнок з ускладненим акушерсько-гiнекологiчним анамнезом та обтяженим перебiгом вагiтностi, який може бути ланцюгом патогенетичного кола розвитку макросомії.Обгрунтовано доцiльнiсть визначення груп ризику розвитку макросомії та превентивних курсiв терапiї вагiтним.
Ключові слова: макросомія плода, дисмікроелементоз, інсулін.

У дисертацiї наведено теоретичне узагальнення та нове вирiшення актуальної проблеми акушерства i перинатологiї, пошуку нових методiв прогнозування, дiагностики та профiлактики макросомiї плода у жiнок з ускладненим акушерсько-гiнекологiчним анамнезом та обтяженим екстрагенiтальною патологiєю на фонi дисмiкроелементозу. Зазначена проблема розв’язана на основi визначення вмiсту сульфгiдрильних i дисульфiдних груп та макро- i мiкроелементiв токсичних (свинцю, кадмiю), есенцiальних (кальцiй, магнiй, марганець, мiдь, цинк), умовно-есенціальних (нікель), вмiсту iнсулiну, гормонiв фетоплацентарного комплексу в бiологiчних рiдинах i тканинах та зiставленням iз клiнiчним перебiгом вагiтностi. Грунтуючись на результатах роботи,удосконалено профiлактику розвитку макросомії шляхом застосування діагностично- профілактичних заходів.
1. Частота макросомiї плода збільшується за роками і у 2004 році становила 9.1 % або 91 на 1000 пологів серед недіабетичних жінок м. Одеси, супроводжується патологiчним перебiгом вагiтностi, пологiв, пiсляпологового перiоду.
2.При макросомії показники вмісту есенциальних мікроелементів (кальцiй, цинк, залiзо, марганець, мiдь) на протязі вагітності зменшуються,досягаючи мінімальних значень у ІІІ-му триместрі,але знаходяться на більш високому рівні у порівнянні з регіонарними нормами.Найбільші зміни вмісту характерні для цинка, заліза, кальція,менше для марганця і міді. При розвитку макросомії вміст токсичних елементів (свинець,ртуть,кадмій) достовірно зростав за терміном вагітності,але мав різнонаправлений характер змін:при зниженні рівня вмісту свинцю,підвищується вміст кадмія без змін концентрації ртуті.
3. З розвитком дисбалансу атомовітів і токсичних металів за умов розвитку хронічних тканьових метаболічних порушень спостерігається вірогідне зростання в процесі гестації вмісту -SH-,-SS- груп та зменшення тіолдисульфідного коефіцієнта (SH/SS) в білковій і небілковій фракціях крові матері (у 1.7 і 1.4 рази) та пупкового канатика (у 1.7 і 2.8 рази).Ступінь вираженості останніх відповідає ступеню зрушення окисно-відновної рівноваги у тіолдисульфідній системі, що є важливою патогенетичною ланкою дестабілізації ліпогенезу,залежно від вмісту свинцю,як стимулюючого чинника, та клінічної оцінки стану матері і новонародженого з великою масою тіла.
4.На фоні розвитку дисбалансу мікроелементів у ІІ- ІІІ триместрах вагітності при макросомії плода достовірно зростає рівень плацентарного лактогена і прогестерона (р<0.05) при нормальних рівнях естрадіола і кортизола в крові вагітних,що супроводжується збільшенням рівня інсуліна при нормальних показниках глюкози у плода-макросома.
5.Дисбаланс вмісту атомовітів і токсичних мікроелементів у ІІ-ІІІ триместрах вагітності співвідноситься з зростанням рівня плацентарного лактогена і прогестерона,зростанням рівня інсуліну,холестерину, -SH-,-SS- груп білкової та небілкової фракцій на фоні появи процесів гіпертрофії плаценти. Гістоморфологічні зміни посліду свідчать про сильний ступінь прямого кореляційного зв’язку (r=0.8-0.7) між кальцієм,свинцем,ртуттю, цинком та середнього ступеня прямого кореляційного зв’язоку (r=0.6;0.5) між цинком,свинцем,марганцем,а також між міддю і залізом.
6.Застосування на протязі І-ІІ триместрів вагітності пектинів, гепато-протекторів на протязі 20 днів (3-4 курси) попереджує розвиток макросомії у 33% випадків,з зменшенням розвитку гестозів,анемій під час вагітності, акушерських ускладнень під час пологів та народження дітей без проявів анте,-інтранатальної гіпоксії.