Руденко Людмила Степанівна. Формування творчих здібностей учнів 5-9 класів у позаурочній роботі засобами музичного мистецтва

brief description

Руденко Людмила Степанівна. Формування творчих здібностей учнів 5-9 класів у позаурочній роботі засобами музичного мистецтва: дис... канд. пед. наук: 13.00.02 / Київський національний ун-т культури і мистецтв. - К., 2004
Руденко Л.С. Формування творчих здібностей учнів 5-9 класів у позаурочній роботі засобами музичного мистецтва. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.02. теорія та методика навчання музики і музичного виховання. Київський національний університет культури і мистецтв, Київ, 2004.
В дисертації розглядається проблема формування творчих здібностей учнів 5-9 класів у позаурочній виховній роботі засобами музичного мистецтва. Здійснений теоретичний аналіз наукових джерел з досліджуваної проблеми дозволив розробити теоретичну модель творчих здібностей, уточнити поняття „творчі здібності”.
Вивчено стан формування творчих здібностей учнів 5-9 класів; визначено критерії і рівні сформованості творчих здібностей (високий, середній, низький), подано індивідуально-типологічні характеристики учнів за виявами цих здібностей („пасивні”, „критики”, „інтелектуали” і „реформатори”) та визначено шляхи формування творчих здібностей.
Обґрунтовано педагогічні умови формування творчих здібностей учнів 59 класів на трьох ієрархічно співвіднесених рівнях: загальнопедагогічні умови; педагогічні умови, специфічні для позаурочної виховної діяльності; педагогічні умови, пов’язані з віковими особливостями учнівпідлітків.
Розроблено й експериментально перевірено методику формування творчих здібностей учнів. Запропонована методика включає п’ять етапів: цільовий, аналітичний, проектувальний, технологічнопроцесуальний та контрольно-оцінний.
Дослідженням доведено, що процес формування творчих здібностей учнів, структурований відповідно до спеціально розробленої методики з використанням засобів музичного мистецтва, сприяє позитивним змінам та духовно-творчому зростанню особистості.
Доведено важливість одержаних дисертантом результатів для подальшого розвитку музично-педагогічної теорії та практики.