Рудий Юрій Йосипович. Морфологічні зміни в легенях щурів після локальної гіпертермії шкіри

brief description

Рудий Юрій Йосипович. Морфологічні зміни в легенях щурів після локальної гіпертермії шкіри: дисертація канд. мед. наук: 14.03.01 / Вінницький національний медичний ун-т ім. М.І.Пирогова. - Вінниця, 2003

Рудий Ю.Й. Морфологічні зміни в легенях щурів після локальної гіпер-термії шкіри. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.01 нормальна анатомія. Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова МОЗ України, Вінниця, 2003.
Дисертація присвячена встановленню морфологічних ознак пошкодження та компенсаторно-пристосувальних змін у легенях щурів у різні терміни (через 1, 3, 7, 14 та 28 діб) після опіку шкіри ІІІ А-Б ступеня, площею ураження 9-10 % від загальної площі поверхні тіла. Автором вперше встановлена динаміка ступеня вираженості цих проявів: максимальна вираженість деструктивно-дистрофічних змін спостерігається через 7 та 14 діб, а компенсаторно-пристосувальних реакцій через 28 діб після початку експерименту.
На основі проведених морфо- та стереометричних досліджень респіраторного відділу легень, встановлені кількісні показники, що характеризують як пошкодження, так і відповідні компенсаторно-пристосувальні реакції легень. Встановлено відповідність динаміки змін мікрометричних показників та гістологічної картини в пошкодженних та непошкодженних ділянках легень.

Опікова травма шкіри ІІІ А-Б ступеня площею 9-10 % поверхні тіла, викликає на різних рівнях структурної організації респіраторного відділу легень щурів розвиток морфологічних змін, обумовлених процесами пошкодження та відповідних компенсаторно-пристосувальних реакцій, співвідношення та ступінь вираженості яких простежені через 1, 3, 7, 14 та 28 діб після локальної гіпертермії шкіри.
1. Найбільш виражені зміни більшості макрометричних показників правої та лівої легень та вплив наслідків опікової травми шкіри на зміну цих показників відмічаються через 1 (від 33,4 % до 40,3 %, р<0,05), 7 (від 33,8 % до 50,4 %, р<0,05-0,01) та 14 діб (від 39,6 % до 53,7 %, р<0,05-0,01) після початку експерименту.
2. На світлооптичному рівні в респіраторному відділі легень через 1-3 доби після опікової травми шкіри встановлено розвиток феномену „шокової легені”, який проявлявся порушенням мікроциркуляції, набряком міжальвеолярних перегородок, а також появою синдрому „гіалінових мембран”. Поряд з цим спостерігаються прояви компенсаторно-пристосувальних реакцій у вигляді ділянок легеневої тканини з витонченими міжальвеолярними перегородками, збільшеними розмірами порожнини альвеол без порушення їх структури. Зафіксовано максимальний рівень пошкодження легеневої тканини через 7 та 14 діб після початку експерименту та відсутність повної компенсації патологічних змін через 28 діб.
3. На ультраструктурному рівні через 1 та 3 доби після локальної гіпертермії шкіри встановлено розвиток інтерстиціального та внутрішньоклітинного набряку в респіраторному відділі легень, який виникає внаслідок пошкодження легеневих гемокапілярів. Вже через добу, в пошкодженому респіраторному епітелії та ендотелії визначаються початкові ознаки внутрішньоклітинної регенерації.
4. Максимальний рівень деструктивних та дистрофічних змін на ультраструктурному рівні також відмічається через 7 та 14 діб після опіку шкіри. Через 14 діб, як прояв компенсаторно-пристосувальних реакцій легень, розвивається посилення процесів внутрішньоклітинної регенерації та зміцнення еластичного та колагенового каркасу міжальвеолярних перегородок за рахунок збільшення волокнистих елементів інтерстицію. Через 28 діб після локальної гіпертермії шкіри в окремих ділянках респіраторного відділу легень зберігаються ознаки пошкодження ендотеліоцитів та альвеолоцитів, а також визначається надмірне розростання колагенових волокон.
5. Протягом усього експерименту в пошкоджених ділянках легень встановлено достовірне зменшення ширини, глибини (за винятком 1 доби), відносного об’єму просвіту альвеол та збільшення середньої товщини між-альвеолярної перегородки та відносного об’єму строми, які максимально виражені в проміжку від 7 до 14 доби після опіку шкіри. В непошкоджених ділянках встановлено достовірне збільшення ширини (за винятком 1 доби), глибини (за винятком 1 та 14 доби) альвеол, середньої товщини міжальвеолярної перегородки (за винятком 1 доби), відносного об’єму просвіту альвеол (за винятком 7 та 14 доби) та відносного об’єму строми (через 7 та 14 діб), а також достовірне зменшення відносного об’єму просвіту альвеол (через 7 та 14 діб) та строми (через 1, 3 та 28 діб).
6. Максимальний вплив наслідків опікової травми шкіри на зміну більшості гісто- та стереометричних показників в ділянках пошкодження легень встановлений в проміжку від 7 до 14 доби експерименту (від 57,4 % до 97,9 %, р<0,001), а в непошкоджених ділянках через 28 діб після локальної гіпертермії шкіри (від 27,1 % до 72,3 %, р<0,001). Зменшення, або взагалі відсутність впливу термічного фактора на зміну гісто- та стереометричних показників (за винятком середньої товщини міжальвеолярної перегородки) в непошкоджених ділянках через 7 та 14 діб має негативне значення і, разом із встановленими в цей термін максимальним зменшенням відносного об’єму просвіту альвеол та збільшенням відносного об’єму строми і середньої товщини міжальвеолярної перегородки, свідчить про порушення компенсаторно-пристосувальних можливостей легень після опікової травми шкіри.