Сацик Володимир Іванович. Антициклічне регулювання за умов глобалізації

brief description

Сацик Володимир Іванович. Антициклічне регулювання за умов глобалізації : дис... канд. екон. наук: 08.01.01 / Київський національний економічний ун-т ім. Вадима Гетьмана. - К., 2006

Сацик В.І.Антициклічне регулювання за умов глобалізації. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.01.01 економічна теорія. Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, Київ, 2006.
Дисертацію присвячено дослідженню теоретико-методологічних і практичних аспектів антициклічного регулювання економіки країн за умов глобалізації.
У дисертації розглядаються теоретико-методологічні засади циклічності економічного розвитку країн, механізм та інструментарій антициклічного регулювання в умовах глобалізації світової економіки. Досліджуються методологічні аспекти діагностики економічних циклів та проводиться на їх основі економетричний аналіз. Виявлено характер, масштаби та особливості економічних циклів у глобальному середовищі. Вивчається досвід практичної реалізації антициклічної політики у високорозвинених державах світу. Розроблено методичні засади оцінки циклів міжнародної конкурентоспроможності країн.
У дисертаційній роботі проаналізовані цикли ділової активності в Україні, інноваційна конкурентоспроможність національної економіки. Запропоновано рекомендації щодо формування ефективного механізму антициклічного регулювання економіки України.

У дисертаційній роботі здійснено теоретичне узагальнення та запропоновано нове вирішення наукового завдання, а саме: обґрунтування чинників циклічного економічного розвитку країн та механізму антициклічного регулювання у високорозвинених державах світу в умовах глобалізації. На основі всебічного аналізу методологічних засад діагностики економічних циклів, економетричних методів їх дослідження, а також світового досвіду розробки та реалізації антициклічної політики, автор сформулював ряд висновків теоретичного та практичного значення щодо формування ендогенного механізму стабілізації ринкової кон’юнктури та елімінування негативних наслідків циклічності.
1. В умовах технологічного глобалізму та пришвидшення динаміки міжнародних інноваційних циклів концепція циклічного економічного розвитку держав є визначальною. Для досягнення країнами високого конкурентного статусу, забезпечення їх якісного економічного зростання на інноваційній основі та ендогенної стабілізації ринкової кон’юнктури необхідно використовувати методологічні засади антициклічного регулювання. Найбільш ефективний підхід до визначення економічних циклів полягає у теоретичному, емпіричному та еклектичному їх трактуванні залежно від чинників, механізму та емпіричної основи циклічних коливань ділової активності. Виокремлення теорій економічних циклів за ознакою активної, пасивної та помірної ролі держави у генеруванні циклічності є перспективним з точки зору дослідження теоретичних аспектів антициклічного регулювання економіки країн.
2. Пріоритетні напрямки державного антициклічного регулювання передбачають застосування: антициклічної фіскальної політики, яка реалізується у формі дискреційного впливу; політики автоматичної фіскальної стабілізації ринку на основі вмонтованих стабілізаторів; антициклічної монетарної політики шляхом забезпечення цінової стабільності, стійкого зростання ВВП і прогнозованого валютного курсу на протязі економічного циклу. На рівні транснаціональних компаній антициклічне регулювання здійснюється переважно у високотехнологічних секторах економіки за напрямками швидкої диверсифікації виробництва та орієнтації на глобальний попит.
3. Динаміка економічних циклів у високорозвинених державах протягом XIX-XX ст. характеризується історично обумовленою стабілізацією за такими етапами розвитку світової господарської системи: I 1881-1913 рр. (золотий стандарт”), II 1919-1938 рр. (золотовалютний стандарт”), III 1950-1972 рр. (Бреттон-Вудська валютна система), IV 1973 р. і до теперішнього часу (Ямайська валютна система). За умов глобалізації економічним циклам країн-світових лідерів притаманні нові якісні характеристики, які проявляються в асиметричності циклічних коливань та пов’язані із глобальними трансформаційними процесами, насамперед радикальними інноваційними зрушеннями у сфері інформаційно-комунікаційних технологій.
4. Визначальним чинником формування асиметричних бізнес-циклів у державах-ключових інноваторах є розвиток національних інноваційних систем. Країни з динамічним розвитком науки і технологій та ефективним механізмом комерціалізації їх результатів подовжують тривалість періоду економічних експансій відносно економічних рецесій через, по-перше, досягнення високого рівня продуктивності праці; по-друге, вміння оперативно діагностувати та ефективно реагувати на коливання ринкової кон’юнктури за допомогою застосування широкого інструментарію антициклічної політики; по-третє, формування запасу технологічної міцності держав для нейтралізації негативних наслідків циклічності.
5. Синхронна динаміка технологічних циклів і циклів ділової активності зумовлюють циклічну зміну конкурентних переваг держав у здатності забезпечувати якісне економічне зростання на інноваційній основі. Основними характеристиками циклів міжнародної конкурентоспроможності країн є:в економічній сфері тісна кореляція із класичними бізнес-циклами та циклами зростання, вирішальне значення інноваційної продуктивності національних економік;у політичній сфері активна роль урядів, наднаціональних інституцій і транснаціональних компаній в антициклічному регулюванні економіки країн;у соціальній сфері пріоритетність людського розвитку.
6. Існуючі методичні підходи є недостатніми для діагностики циклів ділової активності в Україні та аналізу їхньої синхронності із міжнародними бізнес-циклами. Цю проблему усувають використання авторської методики приведення статистичних макроекономічних показників до порівнюваного вигляду та їхнього сезонного структурування, практичне застосування критеріїв ідентифікації економічних рецесій за стандартами Національного бюро економічних досліджень США. Це дозволило виявити: конвергентну динаміку циклів ділової активності в національній економіці із міжнародними бізнес-циклами; стадію економічного пожвавлення в Україні, згідно із емпіричною моделлю класичних бізнес-циклів (1999-2005 рр.); нисхідну фазу циклічності за ознакою циклів зростання (1991-2005 рр.).
7. Пріоритетні заходи, які спрямовані на формування ефективного механізму антициклічного регулювання економіки України, передбачають: створення якісного інституціонального середовища в країні; організацію постійного моніторингу ділової активності, орієнтованого на попередження економічних рецесій; становлення і розбудову національної інноваційної системи шляхом розробки та реалізації стратегічних пріоритетів технологічного розвитку країни на основі довгострокових прогнозів, посилення ролі держави в комерціалізації базисних інновацій, стимулювання інноваційної активності бізнесу з метою нарощення мікро- та макроекономічної конкурентоспроможності держави; гнучке реагування монетарних важелів грошово-кредитної системи на коливання ділової активності; зменшення податкового навантаження на економіку та активізацію вмонтованих фіскальних стабілізаторів шляхом запровадження оптимальної прогресивної системи оподаткування доходів населення і прибутків підприємств; стимулювання внутрішнього попиту у державі як чинника ефективної політики автоматичної фіскальної стабілізації.