Салех Дж. М. Абу Жаяб. Корекція андрогенної функції у експериментальних тварин шляхом трансплантації нативних і кріоконсервованих органних культур сім'яників

brief description

Салех Дж. М. Абу Жаяб. Корекція андрогенної функції у експериментальних тварин шляхом трансплантації нативних і кріоконсервованих органних культур сім'яників: дис... канд. мед. наук: 14.01.14 / Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П.Комісаренка АМН України. - К., 2004

Салех Дж. М. Абу Жаяб. Корекція андрогенної функції в експериментальних тварин шляхом трансплантації нативних та кріоконсервованих органних культурсім’яників. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.14 ендокринологія, Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка АМН України, Київ, 2004.
У роботі проведено порівняльний аналіз функціональних характеристик нативних і кріоконсервованих органних культур сім’яників щурів та новонароджених поросят in vitro (культивування, рекультивування) та in vivo (ало- і ксенотрансплантація орхіектомованим щурам, а також щурам з експериментальним гіпогонадизмом ).
Встановлено, що використання димексиду як кріопротектора (10%) та швидкості охолодження 2С/хв до температури 40С з наступним зануренням у рідкий азот (196 С) забезпечує довгострокове зберігання функціональних властивостей ендокринного матеріалу. Кріоконсервований матеріал має підвищену активність за даними щодо секреції тестостерону та утилізації холестерину. У роботі обговорено можливі механізми щодо підвищеної функціональної активності.
Ало- і ксенотрансплантація нативного та кріконсервованого ендокринного матеріалу орхіектомованим тваринам, а також тваринам з експериментальним гіпогонадизмом, має позитивний ефект. В роботі зроблено висновок про доцільність використання кріоконсервованих органних культур новонароджених поросят як трансплантанти.

1. Проведений порівняльний аналіз властивостей нативних і кріоконсервованих органотипових культур з сім’яників статевозрілих щурів і новонароджених поросят вказує на доцільність використання кріоконсервованого матеріалу як трансплантату, а створення його запасів у низькотемпературних банках сприятиме впровадженню метода ксенотрансплантації для корекції ендокринопатій.
2. Кріоконсервування органотипових культур з сім’яників тварин в присутності 10% димексиду при двоетапному заморожуванні зі швидкістю 2С/хв до 40С з подальшим зануренням у рідкий азот (196С) забезпечує збереження 80-85% життєздатних клітин зі збереженням функціональних характеристик, визначених за рівнем базальної і стимульованої секреції тестостерону, вимірюваних радіоімунним методом. Терміни низькотемпературного зберігання не впливають на життєздатність і функціональні характеристики органотипових культур з сім’яників.
3. Кріоконсервований ендокринний матеріал має високу функціональну активність, що зумовлено впливом димексиду і факторами, які реалізуються при зниженні температури.
4. Ало- і ксенотрансплантація нативних і кріоконсервованих органотипових культур орхіектомованих тварин і тварин з експериментальним гіпогонадизмом сприяє підвищенню рівня тестостерону в плазмі крові реципієнтів.
5. Алотрансплантат в організмі орхіектомованих тварин забезпечує в період з 15-ї по 30-у добу після трансплантації більший порівняно з ксенотрансплантатом позитивний ефект, який різко знижується до 45-ї доби і поступово знижується до 90-ї доби. Ксенотрансплантат протягом усього терміну спостереження (90 діб) забезпечував стійкий позитивний ефект.
6. Позитивний ефект ало- і ксенотрансплантатів в організмі експериментальних тварин з токсичним гіпогонадизмом починає виявлятися на 15-у добу, до 30-ї доби концентрація тестостерону в плазмі крові досягає рівня контрольних тварин при трансплантації нативного матеріалу і перевищує такий у випадку використання кріоконсервованого ксенотрансплантату. На 45 добу спостерігається зниження позитивної функції, яке виходить на плато і залишається незмінним до закінчення термінів спостереження (90 діб).