Салига Костянтин Сергійович. Удосконалення методів оцінки економічної ефективності господарської діяльності промислових підприємств

brief description

Салига Костянтин Сергійович. Удосконалення методів оцінки економічної ефективності господарської діяльності промислових підприємств : дис... канд. екон. наук: 08.06.01 / Гуманітарний ун-т "Запорізький ін-т держ. та муніципального управління". — Запоріжжя, 2005. — 186арк. — Бібліогр.: арк. 165-176

Салига К.С Удосконалення методів оцінки економічної ефективності господарської діяльності промислових підприємств Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.01 Економіка, організація і управління підприємствами. - Приазовський державний технічний університет Міністерства освіти і науки України, Маріуполь, 2005.
Дисертацію присвячено вдосконаленню методів оцінки економічної ефективності діяльності господарюючих суб'єктів на основі використання ресурсного та затратного підходів.
Визначено сутність, роль і місце оцінки економічної ефективності господарської діяльності підприємства у загальному економічному аналізі. Сформульовано основні принципи, за якими мають бути побудованими узагальнювальні показники ефективності діяльності. Удосконалено методи оцінки ефективності на основі використання ресурсного та затратного підходів. Запропоновано математичні моделі причинно-наслідкового зв'язку часткових показників ефективності діяльності, підхід до соціально-економічного обґрунтування фонду оплати праці, враховуючий фінансовий стан підприємства. Розроблено метод розрахунку кількості фінансових ресурсів, необхідних для операційної діяльності. Здійснено розрахунок потоку грошових коштів, який дає можливість прогнозувати фінансовий стан підприємства.

У дисертації вирішено актуальне наукове завдання з удосконалення методичних підходів до оцінювання економічної ефективності господарської діяльності підприємства з метою створення інформаційного забезпечення ухвалення господарських рішень, на які впливають фактичні і прогнозні дані про ефективність використання ресурсів. Розроблені пропозиції виконані з урахуванням критичного аналізу існуючих підходів і можуть бути використаними на підприємствах різних галузей національного господарства.
Результати дослідження дозволили зробити такі висновки:

Аналіз економічної літератури свідчить, що основну увагу дослідники приділяли створенню методологічних положень з визначення економічної ефективності виробництва окремого виду продукції. Економічні аспекти оцінювання економічної ефективності господарської діяльності підприємства не достатньо досліджені. Пропозиції авторів порушують принципи, які мають бути покладені в основу формування показників ефективності, відірвані від дії економічних законів, не враховують причинно-наслідкову залежність часткових показників ефективності, наявні різні трактування результатів і витрат, відбувається підміна результатів діяльності витратами, немає повного обліку результатів і витрат. Результати діяльності не відповідають витратам на її здійснення.

Визначено економічний зміст ефективності господарської діяльності підприємства порівняно із загальним економічним і фінансовим аналізом. Оцінювання ефективності діяльності і фінансовий аналіз є складовими повного всебічного аналізу господарської діяльності. Першу складову керівництво підприємства використовує для внутрішнього аналізу, для економічного обґрунтування управлінських рішень.
Аналіз пропозицій дослідників дав змогу сформулювати такі принципи узагальнювального оцінювання ефективності господарської діяльності: взаємозв'язок показників із сутністю й дією економічних законів; взаємозв'язок показників економічної ефективності виробництва на рівнях народного господарства і суб'єкта господарювання; системність; логічна стрункість, взаємозв'язок із частковими показниками економічної ефективності; взаємозумовленість показників на основі тенденцій зміни факторів живої й упредметненої праці; забезпечення самооплатності виробництва як обмеження змін часткових показників; повний облік витрат і результатів виробництва, їх відповідність один одному в часі та за змістом; охоплення всіх видів діяльності підприємства; наявність критеріїв при визначенні часткових і узагальнювальних показників ефективності; відображення ефективності використання всіх видів споживаних і застосованих ресурсів; спрямованість на досягнення головної (генеральної) мети виробництва, тобто місії організації; логістичний підхід до оцінювання ефективності діяльності підприємства; кількісна вимірюваність показників і критерію ефективності; порівнянність варіантів.
Критичний аналіз наявних пропозицій і застосування запропонованих принципів дали змогу удосконалити методи інтегрального оцінювання загальної і порівняльної економічної ефективності господарської діяльності підприємства з урахуванням ресурсного і затратного підходів. Ресурсний підхід побудови показників ефективності передбачає співвідношення результатів і витрат за один оборот капіталу. Витрати діяльності представлені у вигляді ресурсів. Варто розрізняти серед споживаних ресурсів авансовані (основні й оборотні кошти, нематеріальні активи) та використовувані. Вони включають ще капіталізований прибуток (прибуток за один оборот капіталу).

Нами запропоновано методи вимірювання суми витрат живої й упредметненої праці в ресурсному вигляді. Ресурсний підхід дав змогу показати причинно-наслідкову залежність часткових і узагальнювальних показників економічної ефективності, основану на можливій взаємодії результатів і витрат діяльності, представлених у ресурсному вигляді.

Затратний підхід передбачає, що результати і витрати діяльності будуть представлені за той самий період (за рік). Нами на основі взаємодії результатів і витрат сформульовано систему часткових і узагальнювальних показників економічної ефективності діяльності. Узагальнювальним показником є перевищення результату (обсягу реалізації) над економічними витратами. Кращим варіантом діяльності буде той, у якого показник ефективності буде більшим. Затратний підхід дає змогу виявити причиннонаслідковий взаємозв'язок основних показників: амортизаціовіддачі, матеріаловіддачі, продуктивності праці, рентабельності продажів.
Частка витрат на оплату праці на підприємствах України у структурі витрат на виробництво є низькою і становить близько 812%. У зв'язку із цим політику держави, спрямовану на зростання вартості робочої сили, варто вважати виправданою. Низька ціна робочої сили є гальмом в управлінні ефективністю господарської діяльності підприємств, перешкодою для ринкових перетворень. Разом з тим регулювання оплати праці в умовах ринку треба здійснювати з урахуванням наступних принципових положень соціальної та економічної умов. Розмір заробітної плати має бути основаним на співвідношенні міри праці та міри споживання. Заробітна плата повинна забезпечити відтворення робочої сили працівника й утримання його родини. Фонд оплати праці на підприємствах в умовах ринкових відносин необхідно регулювати виходячи з фінансових можливостей з урахуванням зміни обсягів виробництва і реалізації продукції, індексу споживчих цін.

В роботі запропоновано математичну модель, основану на затратному підході до оцінювання ефективності роботи підприємства, що дає змогу обґрунтувати співвідношення індексів продуктивності праці і заробітної плати у взаємозв'язку із зміною показників ефективності господарської діяльності.

Ресурсний підхід до розрахунку витрат діяльності підприємства дає змогу обґрунтувати кількість фінансових ресурсів, необхідних для здійснення діяльності. Величина цих ресурсів включає, крім авансованого капіталу, частину фінансів, джерелом яких є прибуток, додаткову потребу у страховому, компенсаційному й інвестиційному залишках коштів.
Оскільки підприємство здійснює три види діяльності операційну (основну), інвестиційну і фінансову, то загальну кількість фінансових ресурсів треба визначати на основі аналізу грошових потоків кожного з них. Абсолютна фінансова стійкість підприємства настає, коли інвестиційна і фінансова діяльність фінансуються за рахунок додатного сукупного потоку по операційній діяльності. Аналіз і прогноз руху фінансових потоків на прикладі ВАТ Запорізький сталепрокатний завод” свідчить про фінансову стійкість підприємства.
Запропоновані економічні моделі можуть бути використаними для вирішення низки завдань, спрямованих на підвищення ефективності діяльності підприємств різних галузей промисловості: регулювання співвідношення продуктивності праці і заробітної плати; планування кількості фінансових ресурсів, що будуть перебувати в обороті; прогнозування фінансового стану підприємств на основі аналізу руху його фінансових потоків.