Самбор Володимир Кузьмич. Діагностика і хірургічне лікування атипових та анапластичних менінгіом головного мозку

brief description

Самбор Володимир Кузьмич. Діагностика і хірургічне лікування атипових та анапластичних менінгіом головного мозку : Дис... канд. наук: 14.01.05 - 2006.

Самбор В. К. Діагностика і хірургічне лікування атипових та анапластичних менінгіом головного мозку. — Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук зі спеціальністі 14.01.05 нейрохірургія. Інститут нейрохірургії імені академіка А.П. Ромоданова АМН України, м.Київ, 2006.
Дисертація присвячена проблемі діагностики та поліпшення результатів хірургічного лікування хворих з атиповими та анапластичними менінгіомами головного мозку.
У результаті проведених досліджень вивчені перебіг захворювання, клінічні симптомокомплекси, які виникають у хворих з атиповими та анапластичними менінгіомами головного мозку, в залежності від їх локалізації. Розглянуто сучасні методи нейровізуалізації, їх діагностичну цінність, а також виявлені окремі рентгенологічні ознаки, характерні для атипових та анапластичних менінгіом головного мозку. Розроблено показання та протипоказання до хірургічного лікування хворих з даною внутрішньочерепною патологією. У роботі вивчена ефективність застосування різних нейрохірургічних доступів, методики і тактики проведення оперативних втручань при атипових та анапластичних менінгіом головного мозку різної локалізації. Виявлені гістологічні та електронно-мікроскопічні особливості, характерні для даних новоутворень головного мозку.
Проведене молекулярно-біохімічне дослідження атипових та анапластичних менінгіом відносно активності глутатіон-S-трансферази, вказує на генотипічну варіабельність та досить високі рівні фенотипічної активності ферменту в тканині цих новоутворень головного мозку.
Проведений порівняльний аналіз отриманих результатів радикальності виконаних операційних втручань, а також показники післяопераційної смертності, порівняно з періодом 1975 - 1984 рр. Підвищення показників радикальності оперативних втручань, при значному зниженні післяопераційної летальності, досягнуто за рахунок використання сучасних високотехнологічних методів нейровізуалізації, мікрохірургічної техніки, а також удосконаленням анестезіологічного забезпечення.
Основні результати роботи знайшли застосування в нейрохірургічній практиці.

1. В дисертації приведені дані вирішення наукової проблеми діагностики та хірургічного лікування атипових і анапластичних менінгіом головного мозку, що відображено у встановленні перебігу захворювання, появи та розвитку клінічних симптомокомплексів, залежно від локалізації новоутворення, встановленні основних критеріїв діагностики, а також практичному вирішенню тактики, технічного проведення і об’єму оперативного втручання у хворих з даною патологією.
2. Атипові і анапластичні менінгіоми головного мозку найбільш часто зустрічаються у людей працездатного віку, дещо частіше у жінок (56,7%). Атипові і анапластичні менінгіоми у дитячому віці зустрічаються спорадично. Атипові менінгіоми зустрічаються статистично достовірно частіше, ніж анапластичні (t = 7, 83; p<0, 01).
3. Перебіг захворювання при атипових та анапластичних менінгіомах швидший, порівняно з менінгіомами типової гістоструктури. Клінічні симптомокомплеки, виникаючі при атипових та анапластичних менінгіомах головного мозку, обумовлені тільки локалізацією новоутворення і не залежать від її гістологічної структури.
4. Найбільш інформативними методами дослідження, які дозволяють встановити точну локалізацію новоутворення, її розміри і характер росту, взаємовідношення з оточуючими пухлину анатомічними структурами головного мозку, магістральними церебральними судинами і синусами є комп’ютерна та магнітно-резонансна томографія з внутрішньовенним контрастуванням.
Атипові та анапластичні менінгіоми в більшості випадків мають супратенторіальну локалізацію і знаходяться частіше на конвекситальній поверхні головного мозку (37,1%).
5. Вибір найбільш адекватного хірургічного доступу, а також тактика проведення оперативного втручання базується на даних локалізації новоутворення, які отримані за допомогою комплексу клініко-інструментальних методів дослідження.
6. Використання сучасних методів нейровізуалізації, мікрохірургічної операційної техніки, а також сучасного анестезіологічного забезпечення, дозволили підвищити ступінь радикальності оперативних втручань з 80,3% (1975 1984 рр.), до 90,2% (1995 2004 рр.), а також знизити рівень післяопераційної смертності з 18,5% (1975 1984 рр.) до 3,7% (1995 2004 рр.).
7. Частота виникнення рецидивів анапластичних менінгіом головного мозку статистично достовірно більша, ніж атипових (t = 2,71%; p<0,05).
Виконання більш радикальних оперативних втручань, статистично достовірно, зменшує кількість рецидивів менінгіом головного мозку (t =2,71%; p<0,05).

Молекулярно-біохімічними дослідженнями атипових і анапластичних менінгіоми головного мозку встановлена підвищена резистентність останніх до дії хімічних речовин