Сапатий Андрій Любомирович. Ефективність клінічного застосування корвітину в терапії хворих на гострий інфаркт міокарда на фоні артеріальної гіпертензії та хронічної серцевої недостатності

brief description

Сапатий Андрій Любомирович. Ефективність клінічного застосування корвітину в терапії хворих на гострий інфаркт міокарда на фоні артеріальної гіпертензії та хронічної серцевої недостатності. : Дис... канд. наук: 14.01.28 - 2009.

Сапатий А.Л. Ефективність клінічного застосування корвітину в терапії хворих на гострий інфаркт міокарда на фоні артеріальної гіпертензії та хронічної серцевої недостатності. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.28 клінічна фармакологія. ДУ «Інститут фармакології та токсикології АМН України», Київ, 2009.
Дисертацію присвячено вивченню фармакодинамічних властивостей корвітину в експериментальних умовах як стимулятора синтезу оксиду азоту, ендотелійзалежної вазодилятації ізольованих сегментів грудної аорти та коректора ритмічної активності папілярних м’язів серця дорослих щурів і клінічному дослідженню впливу комплексної терапії в поєднанні з корвітином на перебіг, гемодинамічні показники, прояви ендотеліальної дисфункції, стан пероксидації ліпідів й системи ендогенного антиоксидантного захисту, активність місцевого запального процесу, прояви депресії та якість життя у хворих на гострий інфаркт міокарда на фоні артеріальної гіпертензії та хронічної серцевої недостаності.
Вперше експериментальними дослідженнями патогенетично обґрунтована і клінічно доведена доцільність застосування корвітину в поєднанні з базовою терапією для лікування хворих на гострий інфаркт міокарда, що розвинувся у хворих з артеріальною гіпертензією з різним ступенем серцевої недостатності.
Показано, що корвітин володіє властивостями стимулювати синтез оксиду азоту, викликати ендотелійзалежне розслаблення судин, а також здійснювати антиаритмічну дію. Корвітин здатний покращувати гемодинамічні характеристики пацієнтів із даною поєднаною патологією, нівелювати прояви ендотеліальної дисфункції, зменшувати перокисне окислення ліпідів та відновлювати систему ендогенного антиоксидантного захисту, а також суттєво позитивно впливати на перебіг місцевого запального процесу. Комбінована терапія з включенням в схему лікування корвітину приводить до достовірного зменшення проявів депресії та поліпшення якості життя пацієнтів.
На підставі вищевикладеного розроблені диференційовані покази до комбінованої терапії з включенням корвітину у лікування хворих на гострий інфаркт міокарда на фоні артеріальної гіпертензії та хронічної серцевої недостатності.

У дисертації наведено нове вирішення актуальної задачі фармакології та кардіології, яка полягає у теоретичному, експериментальному й клініко-патогенетичному обгрунтуванні доцільності застосування препарату метаболічної дії корвітину як засобу з кардіопротекторною, вазодилятуючою, антиоксидантною та антиаритмічною діями для підвищення ефективності терапевтичних заходів у хворих на гострий інфаркт міокарда, що виник на фоні артеріальної гіпертензії та ХСН.

Біофлавоноїд корвітин in vitro стимулює синтез ендотеліоцитами вазодилятатора оксиду азоту на 49% (р<0,05), сприяє його нагромадженню в ендотелії, підвищує біодоступність продукованого NO до тканин шляхом інактивації оксидантів та пероксидних радикалів, що, в свою чергу, підвищує динамічні ефекти NO. Корвітин викликає зростання амплітуди ендотелійзалежного розслаблення судин до 86,1±3,8% (p<0,01), чим нівелює прояви ендотеліальної дисфункції, створеної іонізуючим опроміненням, і проявляє превентивний антиаритмічний вплив на кардіоміоцити, які піддаються дії пероксинітриту речовини з явними аритмогенними ефектами, очевидно, інактивуючи і розкладаючи її.
В умовах медикаментозного тесту з використанням реакції з реактивною гіперемією корвітин проявляє судиннорозширюючий вплив у хворих на ІХС і здорових: діаметр плечової артерії зростає на 31,7% і на 24,4%, відповідно (р<0,05), та здійснює вплив на товщину її шару інтими-медіа 4,2% і 8,5%, відповідно (р<0,05).
Гострий інфаркт міокарда, що розвивається на морфологічно зміненому артеріальною гіпертензією й хронічною серцевою недостатностю серці, перебігає з менше вираженим больовим синдромом і частіше з атиповим початком, важчим соматичним станом хворих, нижчим артеріальним тиском, зміненим його добовим профілем, з аритмічним синдромом, без виражених підйомів або депресій сегмента ST на ЕКГ, з прогресуванням ГЛШ і дилатацією всіх порожнин серця, з легеневою гіпертензією.
Основними предикторами важкості стану хворих на ГІМ, що виник на тлі клінічно вираженої серцевої недостатності, є вираженість реактивно-запального процесу, особливо рівня прозапальних цитокінів ІЛ 2 і 8 та TNF- (на момент госпіталізації рівень ІЛ-2 перевищував у хворих без застійної СН показник здорових у 5,7 разу і в 7,2 разу (р<0,01) у пацієнтів з вираженою застійною СН, рівень ІЛ-8 в сироватці хворих - відповідно, у 5,5 і 7,3 разу (р<0,01) і ФНП- у 2,9 і 4,1 разу (р<0,01) та порушення співвідношення системи ПОЛ-АОЗ в сторону різкого зниження антиоксидантного захисту (коефіцієнт „К” у досліджуваних хворих І групи був рівним 2,33±0,38 (р<0,05) і 2,64±0,36 (р<0,05) у пацієнтів ІІ групи). ІЛ 2 і 8 та TNF- можна вважати маркерами для оцінки ступеня дисфункції ендотелію й прогресування ХСН у хворих на ГІМ.
Корвітин у стандартній схемі фармакотерапії хворих на гострий інфаркт міокарду на фоні артеріальної гіпертензії та хронічної серцевої недостатності покращує клінічний перебіг захворювання, незалежно від ступеня клінічної вираженості серцевої недостатності, нормалізує психоемоційний стан пацієнтів (підвищує показник якості життя), проявляє антиаритмічну й легку антигіпертензивну дію, здійснює кардіопротекторний ефект, покращуючи структурно-функціональний стан міокарду.
Включення корвітину в комплексну схему лікування призводить до істотного регресу проявів місцевого запалення, обмежує зону некрозу міокарда, стабілізує інтерлейкіновий статус (зменшення вмісту ІЛ-2 сироватки крові у пацієнтів І групи на 5 добу лікування на 63,24% та на 48,51% - у пацієнтів ІІ групи, ІЛ-8 на 57,13% та 53,81% відповідно, TNF- на 57,7% та 52,96%, відповідно (р<0,05), пригнічуючи активність цитокінової ланки патогенезу взаємообтяжуючої патології, проявляє власні антиоксидантні властивості шляхом зменшення проявів вільнорадикального оксилення ліпідів та стимуляції ендогенної антиоксидантної системи захисту.
Корвітин, коригуючи дисфункцію ендотелію і здійснюючи кардіопротекцію, проявляючи антиоксидантну, антиаритмічну дії, покращуючи клінічний перебіг ГІМ, що розвинувся на фоні ХСН, й перебіг ХСН, може бути рекомендований для оптимізації фармакотерапії цих патологічних станів.