СЦЕ­НІ­Ч­НІ ПРО­ЧИ­ТАН­НЯ ТРА­ГЕ­ДІЇ “ГА­М­ЛЕТ” В. ШЕ­К­С­ПІ­РА У ЛЬВІВСЬКИХ ТЕАТРАХ (1796 – 1997 рр.)

brief description

Ки­їв­сь­кий на­ці­о­на­ль­ний уні­вер­си­тет те­а­т­ру, кі­но і те­ле­ба­чен­ня
ім. І. К. Ка­р­пе­н­ка-­Ка­ро­го

На пра­вах ру­ко­пи­су

ГАРБУЗЮК Майя Володимирівна
УДК 792.03 (477.83 25) 1796/1997”

СЦЕ­НІ­Ч­НІ ПРО­ЧИ­ТАН­НЯ ТРА­ГЕ­ДІЇ ГА­М­ЛЕТ” В. ШЕ­К­С­ПІ­РА
У ЛЬВІВСЬКИХ ТЕАТРАХ (1796 1997 рр.)

Спе­ці­а­ль­ність 17.00.02 те­а­т­ра­ль­не ми­с­те­ц­т­во

Ди­се­р­та­ція на здо­бут­тя на­у­ко­во­го сту­пе­ня ка­н­ди­да­та ми­с­те­ц­т­во­знав­с­т­ва

На­у­ко­вий ке­рі­в­ник

Р. Я. Пи­ли­п­чук,
ка­н­ди­дат ми­с­те­ц­т­во­знав­с­т­ва,
про­фе­сор, академік Академії мистецтв України

Ки­їв 2007

З М І С Т

Вступ 5

Роз­діл 1. Іс­то­рі­о­гра­фія питання та ме­то­ди до­слі­джен­ня 14

1.1. Огляд ін­шо­мо­в­них дже­рел та лі­те­ра­ту­ри 14
1.2. Огляд вітчизняних дже­рел та лі­те­ра­ту­ри 22
1.3. Ме­то­до­ло­гія до­слі­джен­ня 31
Роз­діл 2. Сце­ні­ч­ні про­чи­тан­ня Га­м­ле­та” іноземними мовами у те­а­т­рах Льво­ва 34
2.1. Сце­ні­ч­ні про­чи­тан­ня Га­м­ле­та” в ав­с­т­рій­сь­кому те­а­т­рі у Льво­ві
(1796 1871) 34
2.2. Сце­ні­ч­ні про­чи­тан­ня Га­м­ле­та” в поль­сь­кому театрі у Льво­ві
(1797 1928) 45
Роз­діл 3. Пе­ре­кла­ди Га­м­ле­та” як скла­до­ва ста­но­в­лен­ня та роз­ви­т­ку
української те­а­т­ра­ль­ної культури 88
3.1. Пе­р­ші по­ста­ви Га­м­ле­та” в ін­шо­мо­в­них пе­ре­кла­дах та ви­ста­вах
ма­н­д­рі­в­них труп на те­ри­то­рії Укра­ї­ни (кінець ХVIII по­ча­ток ХІХ ст.) 88
3.2. Укра­ї­н­сь­кі пе­ре­кла­ди Га­м­ле­та” у кон­текс­ті роз­ви­т­ку
на­ці­о­на­ль­но­го те­а­т­ру 95
Роз­діл 4. Сце­ні­ч­ні про­чи­тан­ня Га­м­ле­та” в укра­ї­н­сь­кому про­фе­сій­ному
театрі у Льво­ві (1943 1997) 113
4.1. Ак­та­н­т­на мо­дель тра­ге­дії Га­м­лет” 114
4.2. На­ці­о­на­ль­на пра­пре­м’є­ра Га­м­лет” у Львівському оперному
театрі (1943 1944) 122
4.3 Га­м­лет” на сце­ні Львів­сь­ко­го те­а­т­ру ім. М. За­нь­ко­ве­ць­кої
(1957 1961) 148
4.4. Га­м­лет” на сце­ні Львів­сь­ко­го те­а­т­ру юно­го гля­да­ча
ім­. ­М­. ­Го­рь­ко­го (1981 1983) 165
4.5. Га­м­лет” на сце­ні Львів­сь­ко­го ака­де­мі­ч­но­го те­а­т­ру
ім. М. За­нь­ко­ве­ць­кої (1997) 180
Ви­сно­в­ки 192
Спи­сок дже­рел та ви­ко­ри­с­та­ної лі­те­ра­ту­ри 196
До­да­т­ки
До­да­ток А. Календар вистав Га­м­ле­та” на львів­сь­ких сце­нах
(1797 1997) 217
До­да­ток Б. Ка­р­та­схе­ма пе­р­ших про­чи­тань Га­м­ле­та” В. Ше­к­с­пі­ра
на австрійських сце­нах (остан­ня тре­ти­на XVIII ст.) 230
До­да­ток В. Ка­р­та­схе­ма пе­р­ших про­чи­тань Га­м­ле­та” В. Ше­к­с­пі­ра
у ді­я­ль­но­с­ті поль­сь­ких те­т­ра­ль­них труп на те­ри­то­рії України
(кі­нець XVIII ст. перша чверть ХІХ ст.) 231
До­да­ток Д. Сві­т­ли­ни ви­ко­нав­ців, по­ста­но­в­ни­ків, сцен з постав
Га­м­ле­та” у львів­сь­ких про­фе­сій­них те­а­т­рах 232

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

ВУ” Вільна Україна”
Га­м­лет” Га­м­лет” В. Ше­к­с­пі­ра
ДМТМКУ Дер­жа­в­ний му­зей те­а­тр­ального, му­зичного та кі­номистецтва Укра­ї­ни
КіЖ” Культура і життя”
ЛОТ Львів­сь­кий опе­р­ний те­атр (1941 1944 рр.)
ЛП” Львовская правда”
УТ” Український театр”
ЦДІА Центра­ль­ний дер­жа­в­ний іс­то­ри­ч­ний ар­хів Укра­ї­ни у Льво­ві
Dz.Pol Dziennik Polski”
GLw Gazeta Lwowska”
GN Gazeta Narodowa”
KLw Кurier Lwowski”
Sі.Pol Sіowo Polskie”
Prz. Pol. Spуі. Lit. Przegl№d Polski Spуіeczny і Literacki”

ВСТУП

В іс­то­рії ко­ж­но­го на­ці­о­на­ль­но­го те­а­т­ру сце­ні­ч­на ше­к­с­пі­рі­а­на по­сі­дає окре­ме і по­че­с­не мі­с­це. Для ба­га­тьох єв­ро­пей­сь­ких, і не ли­ше єв­ро­пей­сь­ких, на­цій історія сценічних інтерпретацій дра­ма­ту­р­гії В. Ше­к­с­пі­ра є не­від’­єм­ною скла­до­вою фо­р­му­ван­ня та роз­ви­т­ку на­ці­о­на­ль­ної куль­ту­ри. Для ко­ж­ної на­ці­о­на­ль­ної сце­ни те­а­т­ра­ль­ний до­ро­бок, скла­де­ний із про­чи­тань дра­ма­ту­р­гі­ч­них тво­рів В. Ше­к­с­пі­ра, є сві­д­чен­ням вхо­джен­ня до сві­то­вих куль­ту­р­них об­ши­рів та озна­кою зрі­ло­с­ті сце­ні­ч­ної тво­р­чо­с­ті.
Са­ме то­му сьогодні, ко­ли на но­вих, дер­жа­во­тво­р­чих та на­ці­о­на­ль­но-­орі­є­н­то­ва­них по­зи­ці­ях тво­рить­ся не ли­ше сьо­го­ден­ня й май­бу­т­нє України, а й пе­ре­осми­лю­єть­ся її ми­ну­ле, осо­б­ли­вої ва­ги на­бу­ває ви­вчен­ня ті­єї скла­до­вої на­ці­о­на­ль­ної куль­ту­ри, що по­в’я­зу­ва­ла на­ці­о­на­ль­не сце­ні­ч­не ми­с­те­ц­т­во із ве­р­шин­ни­ми до­ся­г­нен­ня­ми сві­то­во­го те­а­т­ру, із єв­ро­пей­сь­ки­ми ми­с­те­ць­ки­ми про­це­са­ми, спри­я­ла фо­р­му­ван­ню в укра­ї­н­сь­ко­го ре­ци­пі­є­н­та не ли­ше окре­мі­ш­ньої на­ці­о­на­ль­ної ме­н­та­ль­но­с­ті, а й сві­до­мо­с­ті ме­ш­ка­н­ця єди­но­го за­га­ль­но­єв­ро­пей­сь­ко­го куль­ту­р­но­го про­с­то­ру.
Та­кою ва­ж­ли­вою скла­до­вою, орі­є­н­то­ва­ною на най­ви­щі за­са­ди гу­ма­ні­з­му, бу­ла і за­ли­ша­єть­ся для укра­ї­н­сь­кої куль­ту­ри, як і для будь-­якої ін­шої єв­ро­пей­сь­кої, тво­р­чість В. Ше­к­с­пі­ра. На­у­ко­во об’­єк­ти­в­ні до­слі­джен­ня іс­то­рії сце­ні­ч­них про­чи­тань в Укра­ї­ні тво­рів цьо­го про­ві­д­но­го кла­си­ка сві­то­во­го сце­ні­ч­но­го ре­пе­р­ту­а­ру ста­ли мо­ж­ли­ви­ми тіль­ки за умов Не­за­ле­ж­но­с­ті, оскі­ль­ки укра­ї­н­сь­ка сце­ні­ч­на ше­к­с­пі­рі­а­на та її ста­но­в­лен­ня бу­ли не­від’­єм­ною скла­до­вою три­ва­ло­го про­це­су бо­ро­ть­би укра­ї­н­сь­ко­го на­ро­ду за на­ці­о­на­ль­не та куль­ту­р­не са­мо­ви­зна­чен­ня від се­ре­ди­ни ХІХ ст.
Окре­ме мі­с­це в цьо­му про­це­сі по­сі­дає ве­р­шин­ний твір дра­ма­ту­р­гі­ч­ної спа­д­щи­ни В. Ше­к­с­пі­ра тра­ге­дія Га­м­лет”, іс­то­рія його пе­ре­кла­дів та сце­ні­ч­них вті­лень на укра­ї­н­сь­ко­му кону. Го­с­т­ро­со­ці­а­ль­не та по­лі­тич­не зву­чан­ня цьо­го тво­ру за­без­пе­чи­ли йо­му уні­ка­ль­не з іс­то­ри­ч­ної то­ч­ки зо­ру мі­с­це в іс­то­рії укра­ї­н­сь­кої куль­ту­ри. У су­с­пі­ль­но-­по­лі­ти­ч­ні ре­а­лії ре­жи­мів, що до 1991 р. фо­р­му­ва­ли офі­цій­ні па­ра­ди­г­ми роз­ви­т­ку укра­ї­н­сь­кої куль­ту­ри, не­чи­с­лен­ні, про­те ху­до­ж­ньо ва­го­мі, постави Га­м­лета” увійш­ли як при­кла­ди ви­со­ко­го на­ці­о­на­ль­но­го, гро­ма­дян­сь­ко­го, ху­до­ж­ньо­го ми­с­лен­ня ми­т­ців, їх­ньо­го пра­г­нен­ня вті­ли­ти че­рез без­сме­р­т­ний твір су­час­ну епо­ху з її про­бле­ма­ми, ге­ро­я­ми, кон­ф­лі­к­та­ми. Са­ме то­му, во­че­видь, у ме­жах тоталітарної ідеології, іс­то­рія укра­ї­н­сь­ких по­став Га­м­лета” бу­ла сві­до­мо сфа­ль­си­фі­ко­ва­на зо­к­ре­ма, бу­ло ви­кре­с­ле­но з іс­то­рії укра­ї­н­сь­ко­го те­а­т­ру да­ту першої на­ці­о­на­ль­ної ­пре­м’є­ри Га­м­лет”, іме­на її по­ста­но­в­ни­ків та ви­ко­нав­ців.

Актуальність теми
До сценічної історії Гамлета” в українському театрі найпотужніше долучилась театральна культура Львова. Власне, Львів можемо називати столицею українських Гамлетів”. Адже саме у Львові 1865 р. було вперше видруковано фраґмент перекладу цієї трагедії українською мовою, а згодом побачили світ й інші повні переклади П.Куліша, Ю.Федьковича. Саме тут у наукових працях І. Франка були закладені основи українського шекспірознавства. Саме тут відбулась національна прапрем’єра трагедії у 1943 р. Саме у Львові на відміну від інших міст України, протягом неповного півстоліття було здійснено чотири сценічні прочитання Гамлета” на українській сцені (1943 1944, 1957 1961, 1981 1983, 1997). У цих виставах брали участь провідні митці: В. Блавацький та Й. Гірняк, В. Левицька та Б. Паздрій, Б. Тягно та О. Гай, В. Козьменко-Делінде, С. Кустов та В. Бортяков, Ф. Стригун, М. Кипріян, Т. Литвиненко, Б. Козак. Деякі з цих вистав увійшли до золотого фонду українського театру. Усе це робить тему дослідження сценічної історії Гамлета” у Львові надзвичайно актуальною та важливою для творення сучасної історії національного театрального мистецтва. У сенсі культурології можемо говорити про своєрідний, практично недосліджений, феномен гамлетизму” Львова, що вимагає від дослідника комплексного підходу, вивчення цілої низки процесів та явищ.
Ви­хо­дя­чи з мі­р­ку­вань на­у­ко­вої то­ч­но­с­ті, об’­єк­ти­в­но­с­ті та ком­пле­к­с­но­го під­хо­ду у ви­вчен­ні яви­ща, ми не мо­же­мо роз­гля­да­ти сце­ні­ч­ну іс­то­рію Га­м­лета” на укра­ї­н­сь­кій сце­ні у Льво­ві по­за три­ва­лою за­га­ль­ною іс­торі­єю про­фе­сі­о­на­ль­но­го те­а­т­ра­ль­но­го ми­с­те­ц­т­ва цьо­го мі­с­та. Адже са­ме ор­га­ні­за­ція тут те­а­т­ру ав­с­т­рій­сь­ко­го (1776 р.) та по­руч ньо­го поль­сь­ко­го (у 1780-х рр.), по­кла­ла по­ча­ток сце­ні­ч­ній іс­то­рії Га­м­лета” на львів­сь­кій сце­ні, від­лі­ком якої ста­ла пе­р­ша по­ста­ва у Льво­ві Га­м­ле­та” на ав­с­т­рій­сь­кій сце­ні 1796 р. То­му до­слі­джен­ня іс­то­рії укра­ї­н­сь­ких сце­ні­ч­них Га­м­летів” дру­гої половини ХХ ст. у мі­с­ті із по­над дві­с­ті­д­ва­д­ця­ти­п’я­ти­рі­ч­ною про­фе­сій­ною те­а­т­ра­ль­ною куль­ту­рою по­кли­ка­не ви­яви­ти та роз­кри­ти своє­рі­д­ні спа­д­ко­ві куль­ту­р­ні й ми­с­те­ць­кі ко­ди та ри­т­мі­ч­но по­вто­рю­ва­ні ху­до­ж­ні мо­де­лі у фу­н­к­ці­о­ну­ван­ні рі­з­но­на­ці­о­на­ль­них та іс­то­ри­ч­но вза­є­мо­по­в’я­за­них у ме­жах од­но­го мі­с­та куль­тур. При цьо­му не ли­ше іс­то­ри­ч­но, а й гео­гра­фі­ч­но ра­м­ки до­слі­джен­ня виходять за межі власне Львова, роз­ши­рю­ють­ся, об’­єк­ти­ві­зу­ють­ся, оскі­ль­ки йдеть­ся про ви­яв­лен­ня ширших ми­с­те­ць­ких та куль­ту­р­них про­це­сів, що ма­ли без­по­се­ре­д­ній вплив на роз­ви­ток те­а­т­ру в ме­жах су­час­ної те­ри­то­рії не­за­ле­ж­ної Укра­ї­ни.
На­у­ко­ва про­бле­ма до­слі­джен­ня по­ля­гає у роз­бі­ж­но­с­ті ­між ак­ту­а­ль­ни­ми ви­мо­га­ми ча­су та прак­ти­ч­ною від­су­т­ні­с­тю су­час­них до­слі­джень з да­ної те­ми. Існуюючі по­оди­но­кі роз­ві­д­ки сто­су­ють­ся іс­то­рії окре­мих по­став Га­м­лета” на укра­ї­н­сь­кій сце­ні у Льво­ві, на­сам­пе­ред, іс­то­рії на­ці­о­на­ль­ної пра­пре­м’є­ри тво­ру. Про­те ком­пле­к­с­но­го, си­с­те­м­но­го до­слі­джен­ня сце­ні­ч­них про­чи­тань тра­ге­дії В. Ше­к­с­пі­ра Га­м­лет” у Льво­ві в укра­ї­н­сь­ких, як і в поль­сь­ких, і в ав­с­т­рій­сь­ких те­ат­ро­зна­в­чих працях не іс­ну­є. Але са­ме ни­ні, на по­ча­т­ку ХХІ ст., в кон­текс­ті єв­ро­пей­сь­кої ін­тре­г­ра­ції Укра­ї­ни, ви­ни­кає на­га­ль­на по­тре­ба тво­рен­ня іс­то­рії куль­ту­ри нації, в якій би ті чи ін­ші куль­ту­р­ні та ми­с­те­ць­кі яви­ща роз­гля­да­ли­ся не ли­ше як ві­до­кре­м­ле­ні на­ці­о­на­ль­ні про­це­си, а й як пе­в­на не­пе­ре­вна ці­лість, де ус­па­д­ку­ван­ня тра­ди­цій, фо­р­му­ван­ня ми­с­те­ць­кої сві­до­мо­с­ті” мі­с­та від­бу­ва­лось у мно­жин­но­с­ті вза­є­мо­вп­ли­вів, ді­а­ло­гу рі­з­них куль­тур. Са­ме то­му укра­ї­н­сь­кі по­ста­ви Га­м­ле­та” у Льво­ві слід роз­гля­да­ти у кон­текс­ті всі­єї львів­сь­кої сце­ні­ч­ної га­м­ле­ті­а­ни, що на­лі­чує по­над дві­с­ті ро­ків.
Зв’я­зок ро­бо­ти з на­у­ко­ви­ми про­гра­ма­ми, пла­на­ми, те­ма­ми
Ди­се­р­та­ція від­по­ві­дає те­ма­ти­ці фу­н­да­ме­н­та­ль­ної на­у­ко­во-­до­с­лі­д­ної ро­бо­ти ка­фе­д­ри те­ат­ро­знав­с­т­ва Ки­їв­сь­ко­го на­ці­о­на­ль­но­го уні­вер­си­те­ту те­а­т­ру, кі­но і те­ле­ба­чен­ня ім.І. К. Ка­р­пе­н­ка-­Ка­ро­го (І­с­то­рія укра­ї­н­сь­ко­го те­а­т­ру”) та ка­фе­д­ри те­ат­ро­знав­с­т­ва та ак­тор­сь­кої май­с­те­р­но­с­ті ЛНУ ім. І. Фра­н­ка (Культурно-мистецькі процеси в Галичині першої половини ХХ ст. (джерела, еволюція, інкультурація)”; шифр КТ 28 Ф).
Ме­та і за­вдан­ня до­слі­джен­ня
Ме­та до­слі­джен­ня роз­кри­ти осо­б­ли­во­с­ті та за­ко­но­мі­р­но­с­ті фу­н­к­ці­о­ну­ван­ня кла­си­ч­но­го дра­ма­ти­ч­но­го тво­ру (тра­ге­дії В. Ше­к­с­пі­ра Га­м­лет”) в іс­то­рії ба­га­то­на­ці­о­на­ль­ної про­фе­сій­ної те­а­т­ра­ль­ної куль­ту­ри мі­с­та в гро­мад­сь­ко-­су­с­пі­ль­но­му, на­ці­о­на­ль­но-­іс­то­ри­ч­но­му та естетично-­ху­до­ж­ньо­му ас­пе­к­тах.
У до­слі­джен­ні ди­се­р­та­н­т­ка пра­г­не від­тво­ри­ти сце­ні­ч­ну іс­то­рію по­став Га­м­ле­та” на сце­нах Льво­ва, ви­яви­ти куль­ту­р­но-­ми­с­те­ць­ку спа­д­ко­вість цьо­го фе­но­ме­ну в ме­жах ба­га­то­на­ці­о­на­ль­ної куль­ту­ри міста, окре­с­ли­ти ос­но­в­ні вектори і­н­те­р­п­ре­та­цій­но­го про­с­то­ру” в укра­ї­н­сь­ких на­ці­о­на­ль­них про­чи­тан­нях Га­м­ле­та” на львів­сь­кій сце­ні.
За­вдан­ня до­слі­джен­ня виявити особливості сце­ні­ч­них ін­тер­пре­та­цій Га­м­лета” на сце­нах Льво­ва у без­по­се­ре­д­ньо­му зв’я­з­ку із іс­то­ри­ч­ни­ми, на­ці­о­на­ль­но-визвольними, су­с­пі­ль­но-­по­лі­ти­ч­ни­ми та ми­с­те­ць­ки­ми про­це­са­ми; здій­с­ни­ти пе­рі­оди­за­цію сце­ні­ч­ної іс­то­рії Га­м­лета” на львів­сь­кій сце­ні, визначивши особливості кожного історичного періоду; окреслити най­більш ва­го­мі ми­с­те­ць­кі по­дії та їх уча­с­ни­ків; впи­са­ти іс­то­рію сце­ні­ч­них вті­лень Га­м­лет” на львів­сь­ких сце­нах у ху­до­ж­ньо-­ми­с­те­ць­кі про­це­си єв­ро­пей­сь­ко­го те­а­т­ра­ль­но­го ми­с­те­ц­т­ва.
Для до­ся­г­нен­ня по­ста­в­ле­ної ме­ти до­слі­джен­ня не­об­хід­но ви­рі­ши­ти та­кі за­вдан­ня:
укла­с­ти хро­но­ло­гі­ч­ну по­слі­до­в­ність по­став Га­м­лет” на ав­с­т­рій­сь­кій, поль­сь­кій, укра­ї­н­сь­кій про­фе­сій­них сце­нах Льво­ва;
роз­ро­би­ти пе­рі­оди­за­цію цих по­став;
з’я­су­ва­ти змі­с­то­ві та сти­льо­ві осо­б­ли­во­с­ті ко­ж­но­го з пе­рі­одів, від­мін­но­с­ті су­с­пі­ль­но-­по­лі­ти­ч­но­го, іде­о­ло­гі­ч­но­го та ми­с­те­ць­ко­го ха­ра­к­те­ру;
на при­кла­ді укра­ї­н­сь­ких пе­ре­кла­дів тра­ге­дії Га­м­лет” роз­кри­ти зв’я­зок пе­ре­кла­да­ць­кої ді­я­ль­но­с­ті із роз­ви­т­ком на­ці­о­на­ль­но­го те­а­т­ральної культури, ви­яви­ти впли­ви сце­ні­ч­ної прак­ти­ки на роз­вій пе­ре­кла­да­ць­кої ін­ці­а­ти­ви, фо­р­му­ван­ня лі­те­ра­ту­р­ної мо­ви, ху­до­ж­ню та мо­в­ну якість пе­ре­кла­дів;
з’я­су­ва­ти стру­к­ту­р­ні осо­б­ли­во­с­ті тра­ге­дії Га­м­лет” як пе­в­но­го дра­ма­ту­р­гі­ч­но­го фе­но­ме­ну за до­по­мо­гою ство­рен­ня ак­та­н­т­ної мо­де­лі;
ви­сві­т­ли­ти іс­то­рію сце­ні­ч­них про­чи­тань Га­м­лета” на укра­ї­н­сь­ких сце­нах Льво­ва;
ви­яви­ти ін­тер­пре­та­цій­ні осо­б­ли­во­с­ті по­став Га­м­лета” та ди­на­мі­ку цих змін;
ви­зна­чи­ти мі­с­це Львова та міської театральної культури у розгортанні загальноєвропейських інтеграційних культурно-мистецьких процесів кінця XVIII поч. ХІХ ст.
Об’­єкт до­слі­джен­ня іс­то­рія сце­ні­ч­ної ше­к­с­пі­рі­а­ни на те­ри­то­рії Укра­ї­ни.
Пред­мет до­слі­джен­ня сце­ні­ч­ні вті­лен­ня Га­м­лета” на львів­сь­ких сце­нах (1796 1997 рр.).
Ме­то­ди до­слі­джен­ня. У до­слі­джен­ні ви­ко­ри­с­то­ву­є­мо си­с­те­м­ний під­хід, який пе­ред­ба­чає по­єд­нан­ня іс­то­ри­ч­но­го, іс­то­ри­ч­но-­по­рі­в­ня­ль­но­го, ге­р­ме­не­в­ти­ч­но­го, семіотично-структурного ме­то­дів. Під­хід до дра­ма­ти­ч­но­го те­к­с­ту як ві­д­к­ри­тої си­с­те­ми”, що зда­т­на вби­ра­ти в се­бе всі осо­б­ли­во­с­ті кон­к­ре­т­но­го ча­су та йо­го про­бле­ма­ти­ки, за­без­пе­чує ви­сві­т­лен­ня че­рез по­ста­но­во­ч­ні кон­це­п­ції ви­став най­гли­б­ших про­блем ча­су, що втілюються у ви­ста­ві. Си­с­те­м­ний під­хід до ви­вчен­ня яви­ща до­по­ма­гає ма­к­си­ма­ль­но роз­кри­ти осо­б­ли­во­с­ті сце­ні­ч­них про­чи­тань Га­м­лета” як у хро­но­ло­гі­ч­но­му, так і в ді­а­х­ро­ні­ч­но­му по­ряд­ку.
На­у­ко­ва гі­по­те­за, яку ви­су­ва­є­мо у да­но­му до­слі­джен­ні, по­ля­гає у тве­р­джен­ні, що по­си­ле­на ча­с­то­т­ність сце­ні­ч­них про­чи­тань Га­м­ле­та” в укра­ї­н­сь­ко­му те­а­т­рі у Льво­ві другої половини ХХ ст. є не ви­па­д­ко­вим збі­гом об­ста­вин, а з од­но­го бо­ку про­до­в­жен­ням двох­сот­лі­т­ньої сце­ні­ч­ної тра­ди­ції по­став Га­м­лета” в ін­шо­мо­в­них те­а­т­рах мі­с­та, з ін­шо­го ор­га­ні­ч­ним ви­явом по­в­но­цін­но­с­ті та без­пе­ре­р­в­но­с­ті фу­н­к­ці­о­ну­ван­ня на­ці­о­на­ль­ної ху­до­ж­ньої сві­до­мо­с­ті міста як сві­до­мо­с­ті є­в­ро­пей­сь­ко­ї”, ске­ро­ва­ної на ак­ти­в­не входження” явищ національної культури у кон­текст сві­то­вих ми­с­те­ць­ких ста­н­да­р­тів. Тож сце­ні­ч­на іс­то­рія Га­м­ле­та” на укра­ї­н­сь­ких сце­нах у Льво­ві на­ле­жить од­но­ча­с­но кільком куль­ту­р­ним яви­щам: во­на є ча­с­т­кою укра­ї­н­сь­кої на­ці­о­на­ль­ної куль­ту­ри в її найа­к­ти­в­ні­шо­му вияві; вона вхо­дить ге­не­ти­ч­но до іс­то­рії ба­га­то­на­ці­о­на­ль­ної про­фе­сій­ної сце­ні­ч­ної куль­ту­ри мі­с­та й ре­гі­о­ну; по­ста­ви Га­м­ле­та” як на австрійській, польській, так і на укра­ї­н­сь­кій сце­нах Льво­ва були орієнтовані на явища загальноєв­ро­пей­сь­ко­го те­а­т­ра­ль­но­го про­це­су, ча­с­т­кою яко­го во­ни були або намагались бути.
Дру­га гі­по­те­за те­о­ре­ти­ч­но­го ха­ра­к­те­ру по­ля­гає у то­му, що фе­но­мен Га­м­ле­та” як дра­ма­ту­р­гі­ч­но­го тво­ру по­ля­гає у йо­го ши­р­шо­му, по­рі­в­ня­но з ін­ши­ми п’є­са­ми, і­н­те­р­п­ре­та­цій­но­му про­с­то­рі”, що ви­яв­ля­є­мо, зо­к­ре­ма, через виявлення не од­ні­єї, а що­най­ме­н­ше двох ак­та­н­т­них мо­де­лей у цій тра­ге­ді­ї. На при­кла­дах чо­ти­рьох сце­ні­ч­них про­чи­тань Га­м­лета” в укра­ї­н­сь­ко­му те­а­т­рі ми мо­же­мо роз­гля­ну­ти, як у рі­з­ний час та за рі­з­них су­с­пі­ль­но-­по­лі­ти­ч­них об­ста­вин у кон­к­ре­т­них ви­ста­вах ак­ту­а­лі­зо­ва­но ту чи ін­шу актантну мо­дель, їх­ній си­н­тез чи про­ти­ста­в­лен­ня.
На­у­ко­ва но­ви­з­на ре­зуль­та­тів
На­у­ко­ва но­ви­з­на ре­зуль­та­тів до­слі­джен­ня сце­ні­ч­ної іс­то­рії по­став Га­м­ле­та” у Льво­ві по­ля­гає у ство­рен­ні си­с­те­м­ної ка­р­ти­ни цьо­го яви­ща, у роз­ши­рен­ні ві­до­мих знань та ви­ве­ден­ні но­вих, до­по­в­нен­ні вже опра­цьо­ва­них тем, а та­кож у ме­то­до­ло­гі­ч­но­му екс­пе­ри­ме­н­ті із за­сто­су­ван­ня ме­то­дів семіотично-стру­к­ту­р­но­го ана­лі­зу п’є­си і ви­ста­ви, та ви­ко­ри­с­

bibliography

ВИ­СНО­В­КИ

На під­ста­ві на­шо­го до­слі­джен­ня сце­ні­ч­ної іс­то­рії Га­м­лета” у Льво­ві мо­же­мо з’я­су­ва­ти іс­то­ри­ч­ні та гео­гра­фі­ч­ні ме­жі, а та­кож куль­ту­р­ні на­пря­м­ні пер­шо­про­чи­тань та по­ши­рен­ня цьо­го тво­ру В. Ше­к­с­пі­ра на етнічній те­ри­то­рії Укра­ї­ни. Як сві­д­чать фа­к­ти, пе­р­ше сценічне прочитання Га­м­лета” на те­ри­то­рії су­час­ної Укра­ї­ни від­бу­лось са­ме у Льво­ві, на сце­ні ав­с­т­рій­сь­ко­го про­фе­сій­но­го те­а­т­ру 1796 р. Львів також став край­ньою схі­д­ною то­ч­кою по­ши­рен­ня Га­м­лета” в ме­жах Ав­с­т­рій­сь­кої мо­на­р­хії, і са­ме в цьо­му мі­с­ті від­бу­лась тра­н­с­по­зи­ці­я” ав­с­т­рій­сь­кої те­а­т­ра­ль­ної практики у куль­ту­ру поль­сь­ку, що засвідчила національна прапрем’єра Га­м­лета” на польській сцені у Львові 1797 р. Від Львова розпочинається поширення польських перекладів та вистав польських та багатомовних труп на схід, територією сучасної України. Цей період, що припадає на кінець XVIII перші десятиліття ХІХ ст. слід вважати першим періодом знайомства із Га­м­летом” на теренах України. Другим з черги був період, розпочатий у 10-ті роки ХІХ ст., пов’язаний із поставами Га­м­лета” у російських перекладах. Таким чином, традиційну думку істориків театру та літератури про першість та значимість російських впливів у цьому процесі слід істотно відкорегувати. Що ж до Львова як своєрідних культурних воріт, через які європейський досвід поширюється на схід, то ситуація із Га­м­летом” по-своєму повторює процеси кінця XVI першої половини XVII ст., коли через Львів із Західної Європи на територію України було трансльовано традицію шкільного театру.
Щодо професійної театральної культури Львова, то започаткована 1796 р. сценічна гамлетіяна мала практично безперервну традицію у діяльності австрійських та польських труп упродовж ХІХ першої третини ХХ ст. і отримала своє продовження в діяльності української сцени у ХХ ст. При цьому внесок австрійської сцени є незначним порівняно із доробком польського театру, що пояснюємо не лише значно тривалішою історією польської сцени у Львові, а й ідеологічним підґрунтям, коли польська сцена виборювала в межах окупаційної Австрійської монархії свою національну свідомість, культуру, європейськість. В цьому протистоянні культур Га­м­лет” для польських митців був знаком причетності до найвищих світових духовних цінностей. Особливий внесок у цю справу зробили В. Богуславський та Я. Н. Камінський, Я. Круліковський, Б. Ладновський, Т. Павліковський, К. Адвентович, С. Висоцька, Я. Страхоцький.
Сценічну гамлетіяну на кону іншомовних театрів Львова слід поділити на два періоди: вистави у переробках (кінець XVIII середина ХІХ ст.) та вистави у перекладах з оригіналу (від 70-тих рр. ХІХ ст.). Перший період характеризує естетика класицизму та ідеологія Просвітництва із певними зрушеннями у бік романизму в першій третині ХІХст. та реалізму у середині ХІХ ст. У свою чергу другий період пов’язаний із реалістичним театральним мистецтвом у його найширшому діапазоні, а також модерними мистецькими пошуками від початку ХХ ст.
Можемо сказати, що постави Га­м­лета” на польській сцені завжди перебували під пильною увагою львівської театральної критики, і в свою чергу сприяли її професійному розвитку та формуванню. Так само можна стверджувати, що багатонаціональне місто із багатонаціональним глядачем сприяло тому, що серед глядачів цих постав були і українські актори, письменники, діячі культури. Показово, що перший друкований фраґмент українського перекладу Га­м­лета”, друкований у Львові 1865 р. здійснено з польського перекладу.
Що ж до пе­ре­кла­дів Гамлета” укра­ї­н­сь­кою мо­вою, то ми пе­ре­ко­на­лись у то­му, що їх слід спів­від­но­си­ти із фа­к­та­ми не лише літературного, а й те­а­т­ра­ль­но­го жит­тя, оскі­ль­ки зна­ч­на їх ча­с­ти­на іс­то­рі­єю свого ство­рен­ня за­вдя­чу­ють са­ме те­а­т­ра­ль­ній іні­ці­а­ти­ві. Так, окрім на­зва­но­го пе­ре­кла­ду П. Свє­н­ці­ць­ко­го, са­ме у Льво­ві та на за­мо­в­лен­ня укра­ї­н­сь­ко­го про­фе­сій­но­го те­а­т­ру бу­ло зроб­ле­но пе­ре­клад Ю. Фе­дь­ко­ви­ча, тут бу­ло ви­д­ру­ко­ва­но пе­ре­клад П. Ку­лі­ша, а зго­дом і Ю. Фе­дь­ко­ви­ча. Са­ме у Льво­ві по­став те­а­т­ра­ль­ний пе­ре­клад М. Ру­д­ни­ць­ко­го, що став лі­те­ра­ту­р­ною ос­но­вою на­ці­о­на­ль­ної пра­пре­м’є­ри тра­ге­дії 1943 р. У поставі заньківчан 1997 р. вперше зі сцени зазвучав переклад Г.Кочура.
Укра­ї­н­сь­ка сце­ні­ч­на га­м­ле­ті­а­на у Льво­ві другої половини ХХ ст. є не­пря­мим, але оче­ви­д­но, гли­бин­ним за сво­їм змі­с­том про­до­в­жен­ням ак­ти­в­но­го сце­ні­ч­но­го жит­тя Ше­к­с­пі­ро­во­го тво­ру у Льво­ві у по­пе­ре­дні пе­рі­оди. Го­во­ря­чи тіль­ки про ча­с­то­т­ність по­яв ці­єї тра­ге­дії на львів­сь­кій сце­ні в укра­ї­н­сь­ко­му те­а­т­рі, пе­ре­ко­ну­є­мось у то­му, що те­атр фу­н­к­ці­о­ну­вав у цьо­му мі­с­ті і як ху­до­ж­нія, і як гро­ма­дян­сь­ка інституція. Про це сві­д­чать на­чеб­то не по­в’я­за­ні між со­бою, окре­мі, але над­зви­чай­но ло­гі­ч­ні за сво­єю по­явою ви­ста­ви, ко­ж­на з яких ві­до­бра­жа­ла найа­к­ту­а­ль­ні­ші про­бле­ми сво­го ча­су. На­ці­о­на­ль­на пра­пре­м’є­ра 1943 р. ді­а­г­но­с­ту­ва­ла тра­гі­ч­ну си­ту­а­цію на­ці­о­на­ль­но­го ге­роя-­ін­те­лі­ге­н­та на те­ри­то­рії зу­да­ру двох сил”: фа­ши­з­му та ста­лі­ні­з­му. Ви­ста­ва 1957 р. ста­ла про­ві­с­ни­ком до­би ші­с­т­де­ся­т­ни­ц­т­ва”. Пре­м’є­ра 1981 р. за­фі­к­су­ва­ла про­цес ро­з­па­ду” тра­ди­цій­но­го тра­гі­ч­но­го ге­роя, від­хід від ро­ма­н­ти­ч­ної па­ра­ди­г­ми ге­роя у бік пост­мо­де­р­но­го ске­п­си­су, гри змі­с­та­ми, що від­тво­рю­ва­ло пра­г­ма­ти­ч­ні та жо­р­с­т­кі ре­а­лії кри­зо­во­го ста­ну су­с­пі­ль­с­т­ва. Ін­шу су­с­пі­ль­ну кри­зу ді­а­г­но­с­ту­ва­ла ви­ста­ва 1997 р., в якій про­цес де­ге­ро­ї­за­ції цен­т­ра­ль­но­го об­ра­зу став ча­с­т­кою де­стру­к­ти­в­но­го за сво­їм ха­ра­к­те­ром пор­т­ре­ту су­час­но­с­ті, де не­впин­но по­гли­б­лю­ва­лась де­ва­ль­ва­ція ос­но­в­них мо­ра­ль­но-­ети­ч­них цін­но­с­тей.
Та­ким чи­ном, ма­є­мо усі під­ста­ви стве­р­джу­ва­ти, що для укра­ї­н­сь­кої куль­ту­ри Га­м­лет” зав­жди був своє­рі­д­ним від­кри­тим те­к­с­том, за до­по­мо­гою яко­го су­с­пі­ль­на сві­до­мість у ми­с­те­ць­ких фо­р­мах мо­г­ла ді­а­г­но­с­ту­ва­ти, мо­де­лю­ва­ти найа­к­ту­а­ль­ні­ші про­бле­ми сьо­го­ден­ня і водночас піднімати універсальні загальнолюдські проблеми. Виходячи з аналізу актантних моделей вистав, прочитання у кожному конкретному випадку сягало глибинних рівнів тексту, концепції вистав були самостійними й художньо цілісними. Рівень мистецького втілення при цьому, на жаль, не завжди повністю відповідав задумам постановників та учасників вистави.
Щодо рейтингу вистав, то, очевидно, найвагомішими були вистави 1943 та 1957рр. Це можна пояснити насамперед тим, що до роботи над ними долучились зрілі майстри сцени як в царині режисури, так і акторського мистецтва. Постави Гамлета” на львівській сцені доводять, що мистецький успіх цього твору на сцені забезпечують і глибока, зріла режисура, і найвищого творчого й професійного рівня актори. Саме такими митцями були Й. Гірняк, В. Блавацький, Б. Тягно, О. Гай.
На театральній мапі України, таким чином, Львів по­сідає окреме мі­с­це, пре­те­н­ду­ю­чи на своє­рі­д­ну укра­ї­н­сь­ку сто­ли­цю Га­м­летів”. Очевидно, цей феномен цілком вписується в особливу культурологічну парадигму міста, що її театрознавець І. Волицька визначила як пульсуючий п’ємонтизм”.
Під­су­мо­ву­ю­чи іс­то­рію сце­ні­ч­них ін­тер­пре­та­цій Га­м­лета” на львів­сь­ких сце­нах ми по­ви­нні за­зна­чи­ти, що ця іс­то­рія є най­т­ри­ва­лі­шою та, ймо­ві­р­но, най­чи­се­ль­ні­шою на те­ри­то­рії Укра­ї­ни. Оче­ви­д­но, фе­но­мен львів­сь­кої га­м­ле­ті­а­ни сфо­р­мо­ва­ний на пе­ре­ти­ні та вза­є­мо­про­до­в­жен­ні тра­ди­цій трьох на­ці­о­на­ль­них куль­тур ав­с­т­рій­сь­кої, поль­сь­кої, укра­ї­н­сь­ко­ї. Не остан­нє мі­с­це в цьо­му по­сі­да­ло гео­гра­фі­ч­не по­ло­жен­ня мі­с­та, що в куль­ту­ро­ло­гі­ч­но­му се­н­сі мо­ж­на тра­к­ту­ва­ти як на­кла­дан­ня в ме­жах од­но­го про­с­то­ру двох те­ри­то­рій”: з од­но­го бо­ку, гео­гра­фі­ч­но Львів був окра­ї­ною королівств, мо­на­р­хій та ім­пе­рій (поль­сь­кої, ав­с­т­рій­сь­кої, ра­дян­сь­кої) і адміністративним центром ре­гі­о­ну, тоб­то своє­рі­д­ним Ель­си­но­ром; з ін­шо­го бо­ку про­с­тір Льво­ва був од­но­ча­с­но і своє­рі­д­ним ре­не­са­н­с­ним Ві­те­н­бе­р­гом, адже уні­вер­си­тет­сь­ка куль­ту­ра мі­с­та на­лі­чує по­над чо­ти­ри­ста п’ят­де­сят ро­ків. Оче­ви­д­но, ця ді­а­ло­гі­ч­ність вну­т­рі­ш­ньо­го жит­тя мі­с­та спри­я­ла по­явам Га­м­лета”, зокрема, в кон­текс­ті роз­ви­т­ку укра­ї­н­сь­ко­го те­а­т­ра­ль­но­го ми­с­те­ц­т­ва. Мо­же­мо стве­р­джу­ва­ти, що са­ме ча­с­то­т­ність та ми­с­те­ць­ка якість львів­сь­кої укра­ї­н­сь­кої сце­ні­ч­ної га­м­ле­ті­а­ни є ва­го­мим сві­д­чен­ням по­в­но­цін­но­с­ті та ак­ти­в­но­с­ті ми­с­те­ць­ко­го жит­тя мі­с­та та йо­го не­змін­но є­в­ро­пей­сь­ко­го” тво­р­чо­го об­лич­чя.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Ажнюк М. Доля українських перекладів Гамлета” // Григорій Кочур і український переклад. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. Київ-Ірпінь, 27 29 жовтня 2003 р. К: Перун, 2003. С. 203 206.
2. Ажнюк М. Незнаний український Гамлет” // Всесвіт. 1971. № 12. С. 123 125.
3. Аникст О. Шекспир. Ремесло драматурга. Москва: Советский писатель, 1974. 605 с.
4. Анненский И. Избранные произведения. Ленинград, 1988. 625 c. С. 567 581.
5. Антонович Д.Триста років українського театру. 16191919. Львів, 2001. 272 с.
6. Антонюк Н. Українське культурне життя в Генеральній губернії” (1939 1944рр.). За матеріалами періодичної преси. Львів, 1997. 231 с.
7. Ауслендер Л. Спектакль-событие (Гамлет” в постановке театра имени М. Заньковецкой) // Львовская правда. Львов, 1959. 26 июл. C. 4.
8. Бажан О. Політика десталінізації в Україні (др. пол. 50-х поч. 60-х рр.)” // Історичний журнал. 2004. № 1 2. С. 18 26.
9. Бачелис Т. Образ Гамлета в искусстве ХХ в. // Современное западное искусство. ХХ век. Проблемы комплексного изучения. П/ред. Б. Зингермана. Москва: Искусство, 1988. С.112 143.
10.Без­кви­т­ко­вий Іван. Ду­м­ки з при­во­ду по­ста­но­в­ки Га­м­ле­та” // Ві­т­чи­з­на. 1955. Ч. 10. С. 157 159.
11. Блокнот "Гамлет". ДМТМК. Архів Б.Тягна. № 9666. С. 21. Рукопис.
12. бм. [Богдан Мелянський]. Гамлет” у режисерській майстерні. Розмова з режисером Йосипом Гірняком // Львівські вісті. ч. 220. 26/27 вересня 1943. С. 4.
13. бм. [Богдан Мелянський]. Бла­ва­ць­кий в ро­лі Га­м­ле­та. Пра­пре­мі­є­ра Ше­к­с­пі­ро­во­го Га­м­ле­та” в Львів­сь­ко­му Опе­р­но­му Те­а­т­рі // Львів­сь­кі ві­с­ті. Ч. 217. 23 ве­ре­с­ня 1943 р. С. 5
14. Бочаров А. Враження від вистави Гамлет” в театрі імені Заньковецької. Рукопис. Архів М. Гарбузюк. 12 с.
15. В. К. Символічний поцілунок // Студентський прапор. Львів, 1944. Ч. 3 С. 47 48.
16. В. Шекспир в музыке, театре, киноискусстве: Интернет-хрестоматия / авт.-сост. Спиваковская Евгения. Херсон, 2002. 120 с., ил.
17.Ваніна І. Завжди сучасний (до 400-річчя з дня народження Вільяма Шекспіра) / Театральна культура. Науковий міжвідомчий щорічник. 1964. К., 1966. С. 196 205.
18.Ваніна І. Шекспір на українській сцені. Нарис. К.: Державне видавництво образотворчого мистецтва і музичної літератури УРСР, 1958. 103 с.
19.Ваніна І. Українська Шекспіріана. До історії втілення п’єс Шекспіра на українській сцені. Київ: Державне видавництво образотворчого мистецтва і музичної літератури УРСР, 1964. 204 с.
20. Веселка С. Четверо в одній виставі, не рахуючи Шекспіра // Культура і життя. Київ, 1982. №9. 28 лют. С. 4.
21. Вечір театрального мистецтва // Львівські вісти. 1944. Ч. 3. 5 січн. С. 3.
22.Вільям Шекспір. Зб. статей. Передм. акад. О. Білецького. Харків, 1939. 238 с.
23.Возняк М. Павлин Свєнціцький // Наша школа. 1913. № 6. С. 310 324. Окремий відбиток: М. Возняк. Павлин Свєнціцький (Павло Свій). Львів, 1914. 16 с.; 1 арк. з портретом.
24.Волицька І. Актором я відчув себе недавно” // Український театр. 1983. №. 3. С. 19 22.
25.Волков М. Гамлет” Вистава театру імені М. Заньковецької // Вільне життя. Тернопіль, 1960. 15 черв. C. 3.
26.Выготский Л. Трагедия о Гамлете, принце Датском В. Шекспира //Анализ эстетической реакции (Собрание трудов) Научн. Ред. Вяч. Вс. Иванова и И. В. Пешкова. Комментарии Вяч. Вс. Иванова. М.: Лабиринт, 2001. С. 3 163.
27.Гайдабура В. Граємо Шекспіра // УТ. 1983. № 6. С. 18-21.
28.Гайдабура В. Театральні сни журного часу // УТ. 1989. № 5. С. 28 29.
29.Гайдабура В. Театр, захований в архівах. Сценічне мистецтво в Україні періоду німецько-фашистської окупації (1941 1944). К.: Мистецтво,1998. 220 с.
30.Гайдабура В. Театр між Сталіном та Гітлером. К.: Факт, 2004. 320 с.
31.Гамлет на українській сцені. П/р О. Тарнавського. Програмка до вистави Гамлет”. Львів, 1943. 24 с.
32. Гарбузюк М. Дійові особи жили на світі” // Просценіум. Львів, 2002. Ч. 3(4). С. 20 24.
33. Гарбузюк М. Множинність історичних контекстів національної прапрем’єри Гамлета” на сцені Львівського оперного театру 1943 р. // Вісник Львівського університету імені Івана Франка. Серія Мистецтвознавство. Львів, 2001. Т. 1. С. 71 78.
34.Гарбузюк М. Музика у виставі Гамлет” Львівського театру ім. М. Заньковецької. Співпраця композитора й режисера / Вісник Львівського університету імені Івана Франка. Серія Мистецтвознавство. Т. 2. Львів, 2002. С. 49 57.
35. Гарбузюк М. Національна прапрем’єра Гамлета” в українському театрознавстві другої половини ХХ ст. / Записки наукового товариства імені Шевченка. Праці театрознавчої комісії Т. ССХLV Львів, 2003. С. 325-338.
36. Гарбузюк М. Реконструкція сцен Гамлета” Вільяма Шекспіра в постановці Бориса Тягна на сцені Львівського театру імені М. Заньковецької / Записки Наукового товариства імені Шевченка. Праці театрознавчої комісії. Т. ССХХХVII. Львів, 1999. С. 487 565.
37.Гарбузюк М. Скільки Гамлетів” у Гамлеті”? Спроба структурного аналізу класичного твору // Вісник Львівського університету імені Івана Франка. Серія мистецтвознавство. Т. 4. Львів, 2004. С. 19 27.
38.Гилгуд Д. На сцене и за кулисами. Изд-во Искусство”, Ленинградское отделение, 1969. 350 с.
39. Гірняк Й. Вибрані листи // Світо-Вид. Київ Нью-Йорк, 1995. № IV(21). С. 69.
40. Гірняк Й. Спомини. Упор. Б. Бойчук. Нью-Йорк: Сучасність. 456 с.
41. Гординський В. Видатний акторський профіль В. Блавацького (до 50-ліття першої постановки Гамлета” на українській сцені і до 40-ліття смерти В. Блавацького) // Свобода. 1993. Ч. 6. С. 1-2.
42. Ґот Є. Театральна політика австрійського уряду в Галичині. Тези доповіді на науковій конференції 225 років професійного театру у Львові”. Львів, березень 2000 р. Машинопис. Архів автора.
43. Гребенников М. Хвилюючий спектакль // Радянська Волинь. Луцьк, 1959. 23. черв. C. 4.
44. Григорій Кочур і український переклад. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. Київ-Ірпінь 27-29 жовтня 2003 року. К., 2003 280 с.
45.Грицак Я. Нарис історії України. Формування модерної української нації ХІХ ХХ ст. К., 2000. 356 с.
46. Гроссман Ю. Гамлета високі ідеали // ВУ. Львів, 1981. 30 жовт. С. 4.
47. Давидова І. Ярослав Геляс. К.: Мистецтво, 1986. 160 с.
48. Даштенц Х. Шекспир в Армении / Мастерство перевода. М., 1968. С. 60 68.
49. Динамов С. Шекспір на радянській сцені // Пролетарська правда, 1935. № 198. 28 серп.
50. Дорофеева Г. Гамлет”. Гастроли украинского театра в Риге // Советская молодежь. Рига, 1958. 7 червня. C. 3.
51. ДТМТК. ­А­р­хів Б. Тя­г­на. Інв. № 9644. Рукопис.
52. Жуковський А., Субтельний О. Нарис історії України / Ред. Я. Грицак, О. Романів. Львів: Вид-во Наукового товариства імені Т. Шевченка у Львові, 1991. 230 с., 24 л.іл. (Українознавча бібліотека НТШ. Число 1).
53. Завадський Ю. Олександр Гай у ролі Гамлета // Вечірній Київ. Київ, 1957. 24 черв. C. 2.
54. Затварська Р. Корифеї галицької сцени. Коломия, 1997. 87 с.
55.Затонський Д. Шекспір в Україні // Культура і життя. Київ, 2004. № 18 26 трав. С. 3.
56. Захава Б. Гамлет”. Гастроли английской труппи Теннент” в Москве // Правда. Москва, 1956. 25 ноябр. С. 3.
57. Зорівчак Р. Дивосвіт Григорія Кочура // Культура і життя. Київ, 2005. №8. 3 бер. С. 7.
58. Зорівчак Р. Українська гамлетіяна і Михайло Рудницький // Просценіум. Львів, 2004. Ч. 1-2 (89). С. 124 130.
59. История русского драматического театра в семи томах. Т. 1. От истоков до конца XVIII века. Москва, 1977. 483 с.
60. История русского драматического театра в семи томах. Т. 2. 1801 1825. Москва, 1977. 455 с.
61. История русского драматического театра в семи томах. Т. 3. 1826 1845. Москва, 1978. 352 с.
62. Іванишина Л. Актуальні смисли Гамлета” // Кіно. Театр. 2000. № 5 (31). С. 8 9.
63. Іллюк М. Реконструкція. Перманентний стан // Український театр. Київ, 1997. Ч. 6. С. 16 18.
64. Іскорко-Гнатенко В. Незвичайний син подільського краю. Пам’яті Павлина Свєнціцького //Літературна Україна. Київ, 2001 р. 29 лист. С. 10.
65. Квітка-Основ’яненко Г. Історія театру у Харкові // Гр. Квітка Основ’яненко. Тв. : У 7 т. Т. 7. К.: Наукова думка, 1981. С. 73 78.
66.Клоччя А. Гамлет” у заньківчан // Радянська Донеччина. Донецьк, 1962. 6 черв. С. 4.
67.Князевський Б. Вплив ідей епохи Відродження на філософську лексику Гамлета” В. Шекспіра // Збірник робіт аспірантів романо-германської і класичної філології. Львів, 1962. С. 27 35.
68.Князевський Б. До питання про філософську лексику драми Гамлет” В. Шекспіра // Збірник робіт аспірантів кафедри філологічних наук (Львівський державний університет ім. І. Франка). Львів, 1960. С. 129 138.
69.Князевський Б. Лексичні засоби вираження філософського поняття man” в драмі Гамлет” // Іноземна філологія. Вип. 1. Вільям Шекспір. Наукові дослідження. Львів, 1964. С. 61 66.
70. Козак Б. Палімпсест українського Гамлета”: переклад і прапрем’єра 1943 р. // Вісник Львівського університету. Серія Мистецтвознавство. Львів, 2003. Ч. 3. С. 52 75.
71.Козаченко Б. До проблеми світогляду нового українця // Студентський прапор. Журнал української академічної молоді. 1944. Ч. 6 (12). 48 с.
72.Козьменко-Делінде В. Інтерв’ю з приводу роботи у виставі Гамлет”. 12 жовт. 2004. Аудіозапис. Архів автора.
73. Кононенко П. Григорій Кочур у ролі Гамлета // Григорій Кочур і український переклад. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. Київ-Ірпінь, 27 29 жовтня 2003 р. Київ, 2003. С. 11 14.
74.Копержинський К. Театральне та музичне життя на Поділлі // Українська Академія Наук. Записки історично-філологічного віділу. К., 1926. Кн. VII VIII. С. 113 143.
75.Корниенко Н. Театр сегодня театр завтра. Социоэстетические заметки о драме, сцене и зрителе 70-80-х годов. К.,1986. 221 с.
76. Корнієнко Н. Актор як метафізична проблема // Український театр. К., 1997. № 5 С. 30-31.
77.Корнієнко Н. Український театр у переддень третього тисячоліття. Пошук. (Картини світу. Ціннісні орінтації. Мова. Прогноз). К., 2000. 160 с., 62 с. іл..
78.Косик В. Україна і Німеччина у Другій світовій війні. Українознавча бібліотека НТШ. Число 3. Париж Нью-Йорк Львів, 1993. 660 с.
79.Костюк Г. Перед новим жанром // Студентський прапор. Журнал української академічної молоді. 1944. Ч. 6 (12). 48 с.
80. Кочур Г. Майстри перекладу // Всесвіт. 1966. № 4. С. 17.
81. Кочур Г. Шекспир на Украине // Мастерство перевода. М., 1968. С. 26 59.
82. Красильникова О. Історія українського театру ХХ ст.: Монографія. К.: Либідь, 1999. 208 с.
83. Кропивницький М. Твори у 6 т. Т. 6. К.: Держлітвидав України, 1960. 671 с.
84. К­ру­ше­ль­ни­ць­кий М. Га­м­лет” // Ра­дян­сь­ка Укра­ї­на. 1955. № 188. 10 сер­п. С. 3.
85. Кустов С. Інтерв’ю з приводу роботи у виставі Гамлет”. 2002. Аудіозапис. Архів автора.
86.Лазурський В. Шекспір українською мовою // Записки Одеського наукового при УАН товариства. Секція історико-філологічна. 3 вип. 1929.
87.Левин Ю. Русские переводы Шекспира / Мастерство пере­во­да. М., 1968. С. 5 25.
88. Лист М. Рудницького до О. Гая від 1 лютого 1957 р. Архів М. Гарбузюк.
89. Лист О. Радченка до О. М. Михайлова від 31 грудня 1956 р. ДМТМК. Архів О. Радченка. № 11490. С. 20.
90. Ломоносов А. Шекспир на украинской сцене. Гамлет” в постановке Львовского драматического театра имени М. Заньковецкой // Советская Кубань. Ростов-на Дону, 1961. 30 червн. С. 3.
91. Лучук О. Діалогічна природа літератури. Перекладознавчі та літературознавчі нариси. Львів, 2004. 264 с.
92. Любченко А. Щоденник. Вид. М. П. Коць. Львів Нью-Йорк, 1999. 381 с.
93. Любченко К. Пафос обличения. Постановка трагедии Шекспира „Гамлет” // Эстония. Таллин, 1958. 10 июл. C. 3.
94.Мазепа Т. Австрійський театр у Львові (1789 1872): історія, музичний репертуар, оперне виконавство, культурний контекст // Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата мистетцвознавства. К, 2003. 16 с.
95.Макарик І. Гамлет”: нічийна земля / Записки наукового товариства імені Шевченка. Праці театрознавчої комісії. Т. ССХLV Львів, 2003. С. 301 324.
96. Мелянський Богдан. З таємних глибин акторської творчости. Розмова з дир. В. Блавацьким про його працю над ролею Гамлета // Львівські вісті. 1943. Ч. 250. 31 жовт./1 лист. С. 4
97. Мистецтво України. Біографічний довідник. За ред. А. Кудрицького. К.: Українська енциклопедія ім. М. Бажана, 1997. 700 с.
98. Митці України. Енциклопедичний довідник. За ред. А. Кудрицького. К.: Українська енциклопедія ім. М. Бажана, 1992. 846 с.
99. Мишуков О. Прервалась связь времен/ Трагедии В. Шекспира на грузинской сцене ХХ ст.: Монография. Херсон, 2001. 136 с., ил.
100. Мірошніченко Н. Шахова комбінація // Кінотеатр. 2000. №5 (31). С. 6 7.
101. Моисеенко Н. Гамлет”. На сцене театра им. М. Заньковецкой // Львовская правда. 1957. 27 март. С. 3
102. Молодий театр. Генеза. Завдання. Шляхи / Упорядн., авт. вступн. ст. М. Лабінський. К., Мистецтво,1991. 320 с., 3, 43 арк. іл.
103. Наказ № 46 по Державному одена Трудового Червоного Прапора українському драматичному театру ім.М.Заньковецької від 26 травня 1956 р. Архів Національного академічного драматичного театру ім. М.Заньковецької.
104. Наказ № 87 по Державному одена Трудового Червоного Прапора українському драматичному театру ім.М.Заньковецької від 20 жовтня 1956 р. Архів Національного академічного драматичного театру ім. М.Заньковецької.
105. Наказ № 99 по Державному одена Трудового Червоного Прапора українському драматичному театру ім.М.Заньковецької від 9 листопада 1956 р. Архів Національного академічного драматичного театру ім. М. Заньковецької.
106. Наливайко Д. Гамлет. Післямова та примітки // Шекспір В. Тв. в 6 т. К.: Дніпро, 1986. Т. 5. С. 643 653.
107. Народній театр // Нива. Львів, 1865. Ч. 1. С. 14.
108. Наш театр. Книга Діячів Українського Театрального мистецтва. 1915 1975.