Щуревська Оксана Дмитрівна. Удосконалення методів лікування і профілактики порушень фетоплацентарного комплексу при пізніх гестозах

brief description

Щуревська Оксана Дмитрівна. Удосконалення методів лікування і профілактики порушень фетоплацентарного комплексу при пізніх гестозах: дисертація канд. мед. наук: 14.01.01 / Національний медичний ун-т ім. О.О.Богомольця. - К., 2003

Щуревська О.Д. Удосконалення методів лікування і профілактики порушень фетоплацентарного комплексу при пізніх гестозах.- Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за фахом 14.01.01.- акушерство та гінекологія. Національний медичний університет ім.акад. О.О.Богомольця, Київ, 2003.
Дисертаційна робота присвячена вирішенню важливого завдання сучасного акушерства терапії пізніх гестозів. На основі даних гормональних, біохімічних, морфологічних і інструментальних методів дослідження вивчено основні аспекти функціонування фетоплацентарного комплексу при цій патології. Патогенетично обгрунтовано і доповнено схему комплексного лікування порушень ФПК при пізніх гестозах препаратом гідроксиетильованого крохмалю Рефортаном (ГЕК 200/0,5) 6%, що дає змогу запобігти прогресуванню плацентарної недостатності і поліпшити стан плода і новонароджених. Доведено ефективність запропонованого методу.

На основі отриманих результатів електронномікроскопічного дослідження плаценти, в поєднанні з показниками гормонального статусу, реологічних властивостей крові і інструментальними дослідженнями удосконалено метод лікування пізніх гестозів і плацентарної недостатності при них, доповненням до загальноприйнятої схеми препаратом гідроксиетильованого крохмалю-рефортаном. Це дає змогу знизити частоту важких форм фетоплацентарної недостатності і поліпшити стан новонароджених при даній патології.

Основною патогенетичною ланкою порушень фетоплацентарного комплексу при пізніх гестозах є розлади реологічних властивостей крові у вигляді І фази хронічного синдрому дисемінованого вснутрішньосудинного зсідання (ДВЗ). Дезадаптація гомеостазу стінки судин і мікроциркуляторного русла плаценти підтримує ці розлади.
Якісну оцінку тромбоцитів можна використовувати як маркери ступеня важкості гестозу: з прогресуванням цієї патології. В тромбоцитах наростають ознаки дистрофічно- деструктивних процесів, що відбивається на їх функціональній активності.
Виявлена гетерогенність ультраструктурної будови ворсин плаценти, наявність клітин Кащенко-Гоффбауера є маркером порушення функції плацентації і відповідає первинній плацентарній недостатності при вагітності, ускладненій пізнім гестозом.
Функціональний стан фетоплацентарного комплексу у вагітних з прееклампсією характеризується напруженням ендокринної функції, а також гемодинамічними розладами в артерії пуповини (за даними допплерометрії), відображенням чого є дистрофічні і гіпоксичні зміни в мікроциркуляторному руслі плаценти і в самій її тканині.
Застосування у вагітних з прееклампсією препарату гідроксиетильованого крохмалю рефортану сприяє зменшенню важких форм пізніх гестозів, нормалізації функціонального стану фетоплацентарного комплексу, за рахунок покращення показників гормонального статусу, реологічних властивостей крові і мікроциркуляції плаценти.
Удосконалена нами терапія у вагітних з прееклампсією забезпечує зменшення кількості ускладнень та оперативних втручань під час пологів, а також зниження частоти внутрішньоутробної гіпоксії плода та асфіксії новонародженого, що дозволяє рекомендувати запропонований комплекс лікувальних заходів для широкого впровадження в практику.