Сельський Петро Романович. Патоморфологія фонових захворювань шийки матки. Імунологічний та мікробіологічний аспекти

brief description

Сельський Петро Романович. Патоморфологія фонових захворювань шийки матки. Імунологічний та мікробіологічний аспекти: дис... канд. мед. наук: 14.03.02 / Львівський національний медичний ун-т ім. Данила Галицького. - Л., 2004

Сельський П.Р. Патоморфологія фонових захворювань шийки матки. Імунологічний та мікробіологічний аспекти. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.02 патологічна анатомія. Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, Львів, 2004.
Дисертація присвячена вивченню основних патоморфологічних, імуноморфологічних і мікробіологічних змін при фонових захворюваннях шийки матки та їх взаємозалежності з імунологічними порушеннями. Застосовані морфологічні, імуноморфологічні, мікробіологічні, імунологічні та субмікроскопічні методики дозволили доповнити нові аспекти патогенезу фонових захворювань шийки матки і поглибити уявлення про взаємозв’язок розвитку патологічних процесів в шийці матки з імунними порушеннями.
На основі комплексного обстеження 104 хворих на фонові захворювання шийки матки проведено аналіз взаємозв’язку стану мікробіоценозу при даній патології з імунними порушеннями на місцевому та загальному рівні. Мікробіологічно встановлено значну роль кандидозу та асоціацій мікроорганізмів у виникненні і прогресуванні фонових захворювань шийки матки.
Імуноморфологічно та морфометрично показано, що одним із чинників структурної перебудови епітелію при ендоцервікозі є рецепторно-опосередкована та пряма дія тканинних лімфоцитів. Проведений кількісний аналіз популяційного складу лімфоцитів крові та тканин шийки матки обстежених жінок при різних видах ендоцервікозу вказує, що такий механізм найбільш виражений при прогресуючій формі псевдоерозії.
У хворих з прогресуючим ендоцервікозом спостерігається підвищений ризик виникнення пухлинних процесів на підставі збільшення величини ядерно-цитоплазматичного індексу резервних клітин епітеліального пласта та виявленого пригнічення популяції натуральних кілерів у крові пацієнток даної групи в порівнянні з іншими видами псевдоерозії шийки матки.
Розроблено морфологічно-імунологічні диференціально-діагностичні критерії різних видів ендоцервікозу.

1. В дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, що виявляється у визначенні патоморфологічних, імунорморфологічних та мікробіологічних змін при фонових захворюваннях шийки матки та їх взаємозалежності із проявами порушень загального імунітету. Встановлено особливості морфогенезу фонових захворювань шийки матки в залежності від стану мікробіоценозу та місцевого імунітету, спрямовані на покращення діагностики зазначеної патології.
2. Провідними структурними еквівалентами прогресування фонових захворювань шийки матки та розвитку на їхньому тлі цервікальної інтраепітеліальної неоплазії є: активація проліферації резервних клітин, зміна складових клітинного інфільтрату слизової оболонки та строми шийки матки, мікробіоценозу органу.
3. Морфо-функціональна перебудова слизової оболонки шийки матки при ендоцервікозі полягає у спотвореній регенерації епітелію і проявляється такими його видами: стаціонарний, прогресуючий і ендоцервікоз, що загоюється.
4. Особливості імуноморфологічного зсуву при різних видах ендоцервікозу полягають у:
а) найбільшій щільності клітинного інфільтрату, в тому числі Т-лімфоцитів, в стромі шийки матки при прогресуючому ендоцервікозі в порівнянні із стаціонарним ендоцервікозом та ендоцервікозом, що загоюється;
б) переважанні вмісту функціонально-активних лімфоцитів в стромі шийки матки, а також серед епітеліоцитів базального шару ектоцервікса при всіх морфологічних типах даного захворювання;
в) відсутності суттєвої різниці щільності розташування клітинного інфільтрату як при ендоцервікозі з лейкоплакією, так і без неї.
5. При фонових захворюваннях шийки матки зміни імунологічного гомеостазу проявлялися Т-лімфопенією (46,0±0,7)% проти (64,5±2,8)% у контрольній групі (р<0,05), яка в пацієнток з ендоцервікозом корелювала із ступенем розвитку хвороби (r = - 0,94) та дизбалансом субпопуляційного складу Т-клітин, здебільшого за рахунок зниження циркулюючих Т-хелперів/індукторів. Це приводило до зниження коефіцієнту CD4/CD8 (2,0±0,1 проти 2,3±0,1 у жінок контрольної групи, р<0,05).
6. Одним із провідних патогенетичних чинників фонових процесів є зміна мікробіоценозу шийки матки. Бактеріоскопічно та бактеріологічно встановлено, що в переважної більшості (70,3%) обстежених жінок з фоновими процесами шийки матки спостерігався кандидоз. Найчастіше ця інфекція зустрічалась при різних видах ендоцервікозу (74,2%). Основна частка серед мікроорганізмів, які виділялись при прогресуючому ендоцервікозі, належала грибкам роду Candida та асоціації збудників (кандидоз і епідермальний стафілокок).
7. Для верифікації особливостей розвитку і прогнозу прогресування непухлинних захворювань шийки матки доцільно застосувати комплексне дослідження морфо-функціональних змін органу із співставленням їх з результатами імунологічного, бактеріологічного дослідження та клінічними даними відповідно до нозологічних форм.