СЕМАНТИЧНА ПАРАМЕТРИЗАЦІЯ АБСТРАКТНИХ ІМЕННИКІВ У ЛІНГВІСТИЧНИХ СЛОВНИКАХ

brief description

БЕРДЯНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ
УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису
УДК 81’ 374 = 161.1

ПОПОВА ЛАРИСА ПЕТРІВНА

СЕМАНТИЧНА ПАРАМЕТРИЗАЦІЯ АБСТРАКТНИХ
ІМЕННИКІВ У ЛІНГВІСТИЧНИХ СЛОВНИКАХ

10.02.02 російська мова

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник
Денисова Світлана Павлівна
доктор філологічних наук,
професор

Бердянськ - 2008

ЗМІСТ

Вступ .........................5
Розділ 1. Параметризація лексики як проблема сучасної лексикографії......................12
1.1. Семантичний параметр як категорія лексикографії.............................12
1.2. Семасіологічні та ономасіологічні основи семантичної параметризації абстрактних іменників ......................................................................................................19
1.2.1. Семасіологічні параметри........................21
1.2.1.1. Гомогенні параметри.........................22
1.2.1.2. Гетерогенні параметри..........................27
1.2.1.2.1. Парадигматичні параметри........................28
1.2.1.2.2. Синтагматичні параметри..........................32
1.2.1.2.3. Епідигматичні параметри.......................34
1.2.2. Ономасіологічні параметри.........................37
Висновки ....................................................... 45

Розділ 2. Інтерпретація семантики абстрактних іменників у російській лексикографії .................................................................................................48
2.1. Абстрактні іменники як лексико-граматичний розряд.......................... 48
2.2. Семантична параметризація абстрактних іменників у тлумачних словниках............................61
2.3. Семантична параметризація абстрактних іменників у семонімічних словниках......................................................................................................................... 117
2.3.1. Семантична параметризація абстрактних іменників у словниках антонімів.............................. 117
2.3.2. Семантична параметризація абстрактних іменників у словниках синонімів...............................130
2.3.3. Семантична параметризація абстрактних іменників у словниках паронімів..............................144
2.4.4. Семантична параметризація абстрактних іменників у словниках омонімів............................155
Загальні висновки............................167
Список використаних джерел.............................171
Додаток А. Перелік виявлених семантичних параметрів та їхніх формальних показників „Словаря Академии Российской” (1806-1822)..............................200
Додаток Б. Перелік виявлених семантичних параметрів та їхніх формальних показників „Толкового словаря живого великорусского языка” В.І. Даля (1863- 1866) .................................................................................................................................203
Додаток В. Перелік виявлених семантичних параметрів та їхніх формальних показників „Словаря русского языка”, укладеного другим відділенням Імператорської Академії наук за редакцією О.О. Шахматова (1897-1900)...............205
Додаток Д. Перелік виявлених семантичних параметрів та їхніх формальних показників „Толкового словаря русского языка” за редакцією Д.М. Ушакова (1935-1940)..................................................................................................................................207
Додаток Е. Перелік виявлених семантичних параметрів та їхніх формальних показників „Словаря современного русского литературного языка” (1948-1965)................................................................................................................. 212
Додаток Ж. Перелік виявлених семантичних параметрів та їхніх формальних показників „Словаря русского языка” С.І. Ожегова (1972).........................................218
Додаток З. Перелік виявлених семантичних параметрів та їхніх формальних показників „Словаря русского языка” (1981-1984) .........................219
Додаток И. Перелік виявлених семантичних параметрів та їхніх формальних показників „Словаря современного русского литературного языка” (1991). .......224
Додаток К. Перелік виявлених семантичних параметрів та їхніх формальних показників ”Словаря антонимов русского языка” М.Р. Львова (1985)..............231
Додаток Л. Перелік виявлених семантичних параметрів та їхніх формальних показників ”Словаря антонимов русского языка” М.П. Колесникова (1995)...........232
Додаток М. Перелік виявлених семантичних параметрів та їхніх формальних показників ”Словаря синонимов русского языка” З.Є Александрової (1968) ..........233
Додаток Н. Перелік виявлених семантичних параметрів та їхніх формальних показників ”Словаря синонимов” за редакцією А.П. Євгеньєвої (1976) ..................235
Додаток П. Перелік виявлених семантичних параметрів та їхніх формальних показників ”Словаря паронимов русского языка” О.В. Вишнякової (1984).............237
Додаток Р. Перелік виявлених семантичних параметрів та їхніх формальних показників ”Словаря паронимов русского языка” М.П. Колесникова (1995).................................................................................................................................239
Додаток С. Перелік виявлених семантичних параметрів та їхніх формальних показників ”Словаря омонимов русского языка” О.С. Ахманової (1986).........240
Додаток Т. Перелік виявлених семантичних параметрів та їхніх формальних показників ”Словаря омонимов русского языка” М.П. Колесникова (1995)............242

ВСТУП

Одним із актуальних завдань сучасної лексикографічної практики, на думку Ю.М. Караулова, є розширення параметричної лексикографії, тобто створення словників, орієнтованих на опис одного або кількох параметрів [107: 3]. Саме тому різні аспекти осмислення обсягу необхідних параметрів у представленні мовних одиниць стали предметом дослідження багатьох російських та українських мовознавців.
Теоретичний аспект лексикографічної параметризації розглядається в працях Ю.М. Караулова [1981]. В українському мовознавстві ці питання неодноразово ставали об’єктом досліджень В.В. Дубічинського [1998, 2000], В.А. Широкова [1998, 2005]. Продовжуючи дослідження вчених відносно типології словників, В.Ф. Роменська [1978] для їхнього розмежування виділяє вісім основних параметрів, а саме: 1) принцип з’ясування значень одиниць словника, 2) засіб організації словника, 3) об’єм словника, 4) відношення до типу мовного спілкування, 5) відношення до мовної норми, 6) засіб подання лексичного значення слова, 7) відношення до синхронії та диахронії, 8) мета. У працях Г.М. Скляревської [1978, 1995] зосереджено увагу на розподілі словникових параметрів на теоретичні (об’єкт опису, типологічні ознаки словника, його місце в системі лексикографічних джерел) та емпіричні (адресат, хронологічні рамки текстів, обґрунтування слóвника, джерела, структура, об’єм семантичної інформаціїї, принципи ілюстрування тощо). Вивченню параметричної системи тлумачних словників української мови та їхньому використанню в комп’ютерній лексикографії присвячені праці М.М. Пещак [1990], В.О. Балог [2004]. Установлення параметризації граматичної семантики іменників у Словнику української мови досліджували О.О. Погрібна, В.В. Чумак, І.В. Шевченко [2004] тощо.
Проте, незважаючи на помітний рух у реалізації ідеї параметризації, досягнуне може розглядатися лише як початковий етап, що передує послідовному опису способів лексикографічного відтворення властивостей частин мови, різних лексико-граматичних груп слів у словникових дефініціях. До таких складних у лексикографічній інтерпретації об’єктів належать абстрактні іменники, які стали об’єктом дослідження. На відміну від конкретних іменників, вони у своїй більшості демонструють похідність від інших частин мови, а тому розглядаються багатьма дослідниками як результат транспонування з однієї частини мови в форму іншої частини мови.
Ще Ф.І. Буслаєвим було відзначено, що словосполучення восход солнца, посев пшеницы, густота леса, до складу яких увійшли віддієслівні іменники, були вторинними, тому що вийшли з речень Солнце восходит. Пшеница посеяна. Лес густ [35: 56]. Абстрактні іменники як лексико-семантична категорія неодноразово привертали до себе увагу дослідників і в сучасній лінгвістиці трактувалися неоднозначно.
На думку Є.В. Урисона, з вихідного слова знімаються” граматичні категорії дієслова і на отриманий позакатегоріальний конструкт одягаються граматичні категорії іменника”, крім того, цікавим є той факт, що слово, приймаючи іншу морфологічну (частиномовну) форму, набуває здатності виступати в не властивих йому синтаксичних функціях” [278: 25-26]. Є. Курилович також вважає абстрактні іменники словами, що мають форму з таким же лексичним змістом, але з іншою синтаксичною функцією” [143: 61]. Цю думку розвиває О.С. Кубрякова, підкреслюючи, що абстрактні іменники дозволяють узгодити форму і зміст вторинних одиниць номінації з їхніми майбутніми синтаксичними ролями, а також, що не менш важливо, з функціями відносно тексту та раціональній організації останнього” [137: 97].
У центрі уваги мовознавців, які розглядають досліджувані лексичні одиниці в рамках функціонального підходу, перебуває головним чином співвідношення граматичних категорій вихідного та похідного слів. Свідченням такого підходу можуть бути висловлення В.О. Богородицького. Він вважає різницею між такими іменниками, як ходьба, читання та відповідними дієсловами ходити, читати те, що дієслова означають не просто дію, а дію з відтінком часу, особи та числа Якщо ж звернутися до відповідних іменників, то в них вже не зустрічаються вказані відтінки. Такі іменники означають лише подання дії, за допомогою них дія ніби опредмечується і виступає як дещо самостійне” [28: 199].
За О.О. Шахматовим, дієслова є назвами активних ознак (дій-станів) у сполучуваності з уявою про виконавця ознаки”, а віддієслівний іменник є назвою активної ознаки, без вказівки на її виконавця” [298: 68].
Ця ідея також сформульована Л.В. Щербою: Любов, означаючи дію, не підводиться нами під категорію дієслів, оскільки не має їхніх ознак, тому ідея дії у цьому слові заглушена, а рельєфно виступає лише ідея субстанції” [301: 78].
Інші дослідники звертають більше уваги на спільні риси абстрактних іменників і слів інших частин мови, від яких вони походять. Так, В.Г. Руделєв вважає іменники типу бег, чтение, уход і т. ін. як особливі субстантивні форми дієслова [225: 23]. Л.О. Чернейко відзначає, що абстрактні субстантиви було б логічніше розглядати як форми відповідних твірних, а не як самостійні слова. Але в цьому випадку нелогічно називати їх абстрактними іменами”, визнаючи їхню самостійність. Розв’язання цієї проблеми спирається на рішення більш загальних лінгвістичних питань. Визнанню їх формою відповідного слова заважає така категоріальна ознака, як частиномовна віднесеність слова” Тому дослідниця радить притримуватися традиційного погляду на проблему [295: 64].
Нарешті, в сучасній лінгвістичній літературі досить виразно простежуються спроби опису семантики абстрактних іменників, з точки зору виявлення в ній нових значень, відсутніх у слів, від яких ці іменники походять.
Детальний аналіз лінгвістичної літератури в русистиці дозволяє констатувати факт недостатнього вивчення проблеми представлення семантичної класифікації абстрактних іменників, системності параметрів цих одиниць у відповідних лексикографічних виданнях. Це дало підстави для вибору теми дослідження Семантична параметризація абстрактних іменників у лінгвістичних словниках”.
Науковою базою висвітлення обраної теми є монографії Ю.М. Караулова Лингвистическое конструирование и тезарус литературного языка” [1981], Г.А. Уфімцевої Лексическое значение. Принцип семиологического описания лексики” [1986], В.Д. Дєвкіна Очерки по лексикографии” [2000], В.А. Широкова „Елементи лексикографії” [2005].
Актуальність обраної теми зумовлена тим, що для сучасної лексикографії є важливим уточнення параметрів конкретних і абстрактних іменників, залучення в практику словникової роботи наявних здобутків в їхньому теоретичному описі, вирішення завдання оптимізації семантичного і граматичного представлення абстрактних іменників у нових словниках. Пошук найбільш раціональних способів передачі їхньої семантики передбачає аналіз історії російської лексикографії щодо інтерпретації абстрактних іменників.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обрана тема дисертації пов’язана з комплексним дослідженням кафедри загального мовознавства та слов’янської філології Бердянського державного педагогічного університету Генезис, розвиток, структура й функціонування слов’янських і неслов’янських мов населення Приазов'я”, яка затверджена вченою радою (протокол № 8 від 30.01.2001 р.).
Основна мета роботи описати семантичну параметризацію абстрактних іменників у російській мові згідно з даними лінгвістичних словників різних типів. Вона передбачає вирішення таких завдань:
- виявити напрями розвитку російської лексикографії щодо семантичної параметризації абстрактних іменників;
- визначити поняття семантичного параметра як лексикографічної категорії;
- обґрунтувати значущість обраних для дослідження семантичних параметрів;
- схарактеризувати семасіологічні та ономасіологічні параметри абстрактних іменників;
- висвітлити семантичну параметризацію значень абстрактних іменників у словниках різних типів;
- представити семантичну параметризацію різних типів словників у вигляді лексикографічних матриць та ієрархічних структур.
Об’єктом дослідження стали абстрактні іменники російської мови, репрезентовані в лінгвістичних словниках.
Предмет дослідження семантичні параметри абстрактних іменників у лінгвістичних словниках російської мови.
Матеріалом дослідження стали такі лінгвістичні словники російської мови:
- тлумачні: друге видання Словаря Академии Российской” (1806-1822), Толковый словарь живого великорусского языка” В.І. Даля (1863-1866), Словарь русского языка”, складений другим відділенням Імператорської Академії наук за редакцією О.О. Шахматова (1897-1900), Толковый словарь русского языка” за редакцією Д.М. Ушакова (1935-1940), сімнадцятитомний Словарь современного русского литературного языка” АН СРСР (1948-1965), Словарь русского языка” С.І Ожегова (1972), чотиритомний Словарь русского языка” (1981-1984), друге видання Словаря современного русского литературного языка” АН СРСР (1991), Русский семантический словарь” за редакцією Н.Ю. Шведової (1998-2003);
- синонімів: Словарь синонимов русского языка” З.Є. Александрової (1968) та Словарь синонимов” за редакцією А.П. Євгеньєвої (1976);
- антонімів: Словарь антонимов русского языка” М.Р. Львова (1985) та Словарь антонимов русского языка” М.П. Колесникова (1995);
- омонімів: Словарь омонимов русского языка” О.С. Ахманової (1986) та Словарь омонимов русского языка” М.П. Колесникова (1995);
- паронімів: Словарь паронимов русского языка” О.В. Вишнякової (1984) та Словарь паронимов русского языка” М.П. Колесникова (1995).
У дослідженні використовувалися такі методи: описовий (виділення та классифікація абстрактних іменників у лінгвістичних словниках різних типів); порівняльно-історичний (порівняння реєстрів словників ХІХ-ХХ століть на наявність та динамізм дослідження абстрактної лексики); дефінітивно-компонентний аналіз (опис семантики абстрактних іменників); метод кількісних підрахунків з елементами статистичного аналізу (встановлення кількісного співвідношення семантичних параметрів у лінгвістичних словниках різних типів); моделювання та методика матричного підходу (зображення та дослідження семантичної параметризації абстрактних іменників).
Наукова новизна дослідження полягає в тому, що в ньому:
- уточнено поняття семантичного параметра ;
- схарактеризовано семасіологічні та ономасіологічні параметри абстрактних іменників у російській мові;
- здійснено класифікацію семантичних параметрів, виділено гомогенні та гетерогенні семасіологічні параметри абстрактних іменників;
- здійснено порівняльний аналіз найважливіших загальномовних словників російської літературної мови ХІХ-ХХ щодо реалізації в них семантичних параметрів абстрактних іменників;
- уперше за допомогою технології лінгвістичного моделювання запропоновано графічно оформлені трирівневі ієрархічно упорядковані структури семантичної параметризації абстрактних іменників, поданих у лінгвістичних словниках різних типів;
- представлено лексикографічні матриці, що відображають системні відношення між досліджуваними параметрами та словниками, у яких вони виявлені.
Теоретичне значення дисертації полягає в тому, що її результати дають можливість поглибити знання про семантичну параметризацію як одне з центральних понять у теоретичному дослідженні лексикографії, а також визначити семантичні параметри, які забезпечують цілісний різноаспектний опис абстрактних іменників і на цій основі виявити шляхи подальшого розвитку сучасної лексикографії.
Практичне значення дисертації. Результати дослідження можуть бути використані в практиці укладання лінгвістичних словників різних типів, у вузівських курсах Лексикологія», Лексикографія”, у спецкурсах і спецсемінарах з теорії лексикології та лексикографії, історії російської літературної мови.
Апробація результатів дисертації
Результати дослідження обговорювалися на щорічних науково-практичних конференціях Бердянського державного педагогічного університету Мови і культура народів Приазов’я” (1999-2001), Актуальні проблеми слов’янської філології” (2003, 2004), на Міжнародній науковій конференції Київського національного університету імені Тараса Шевченка, присвяченій 200-річчю з дня народження В.І. Даля (2002), на ІІ Міжнародній науковій конференції Дніпропетровського національного університету Лексико-граматичні інновації в сучасних слов’янських мовах” (2005).
Публікації
З теми дисертації опубліковано вісім статей, з яких чотири у фахових виданнях.
Структура роботи.
Дисертація складається зі вступу, двох розділів з короткими висновками до кожного з них, загальних висновків, списку використаних джерел (381 позиція), додатків. Загальний обсяг 244 сторінки.

bibliography

ВИСНОВКИ

Актуальним завданням теоретичної лексикографії є вироблення та подальша розробка принципів системного представлення семантики лексичних одиниць. Однією з можливостей його реалізації виступає втілення в лексикографічну практику теорії лексикографічної параметризації, яка стає все помітнішим об'єктом вивчення у світовому мовознавстві.
Під семантичною параметризацією розуміється упорядкована в певні схеми сукупність знань про можливості лексикографічного представлення семантики слів, яка дозволяє дати системно упорядковану характеристику лексичних одиниць. Базовим поняття для розкриття структури словникових систем є поняття семантичного параметра, під яким у дослідження розуміється експліцитно чи імпліцитно представлена лінгвістична інформація про мовну одиницю, що відбивається в словниках за допомогою метамовних засобів або ж самою системою лексикографічної організації подання мовного матеріалу
До семантичних параметрів, релевантних для опису лексичної семантики, віднесено власне тлумачний, моно-, полісемічний, термінологічний, ілюстративний, транспозиційний, етимологічний, омонімічний, синонімічний, антонімічний, валентнісний (формальний, комбінаторний), фразеологічний, словотвірний, асоціативний, нормативний, історичний, стилістичний, ареальний, емоційно-оцінний, іншомовний, гіперо-гіпонімічний, паронімічний, лінгвокраїнознавчий, тематичний параметри.
Аналіз лексикографічних праць різних типів продемонстрував необхідність упорядкування визначених у дослідженні семантичних параметрів у певні блоки. Це дозволило виділити групи семасіологічних та ономасіологічних параметрів. Доцільність такого об’єднання випливає з особливостей структурної упорядкованості й ієрархічної організованості параметрів у всіх розглянутих типах словників.
Подання різних семантичних параметрів для семантичної інтерпретації абстрактних іменників в досліджених словниках неоднакове. Найширшою система використаних параметрів є в тлумачних словниках.
Порівнюючи ці лексикографічні праці, можна відзначити незначне зростання кількості семантичних параметрів, які мають експліцитне вираження в словниках ХХ століття. Наприклад: „Словарь Академии Российской” нараховує 14 досліджуваних одиниць, а „Словарь современного русского литературного языка” 17 параметрів. Якщо порівняти тлумачні словники з семонімічними, то можна зазначити, що в останніх спостерігаються значніші коливання щодо реєстру використовуваних семантичних параметрів. Наприклад, в словнику омонімів російської мови О.С. Ахманової використовується 10 параметрів, у словнику антонімів російської мови М.Р. Львова тільки 2. Найбільші розбіжності в тлумачних словниках ХІХ та ХХ століть стосуються реєстрів використовуваних в них семантичних ремарок. Найрозгалуженішою серед досліджених лексикографічничних праць їхня система є в „Словаре современного русского литературного языка”, де лише етимологічний параметр спирається на 129 позначок.
Розглядаючи словникові дефініції абстрактних іменників досліджених словників, можна відзначити, що суттєвих якісних змін в них не відбулося, розбіжності стосуються переважно пропорцій різних видів тлумачень. В сучасних лексикографічних джерелах домінує описовий тип, тоді, як, наприклад, у такому виданні, як „Словарь Академии Российской” розповсюджений відсильний. В.І. Даль надавав перевагу синонімічному типу тлумачень. Помітні зміни спостерігаються і в лексикографічному відтворенні відтінків значення абстрактних іменників. У словниках ХІХ ст. вони представлені значно меншою кількістю. З розвитком тлумачної лексикографії словникові статті ширше подають додаткові значення абстрактних іменників та їхні відтінки. Діахронічне порівняння тлумачних словників показує також тенденцію до збільшення в них історичної та етимологічної інформації.
Аналіз тлумачних словників російської мови засвідчує стійку тенденцію до кількісного збільшення абстрактних іменників у словниках ХХ століття, воно торкнулося всіх виділених у дослідженні груп. Правда, інтенсивність поповнення різних лексико-семантичних груп абстрактних іменників виявилося неоднаковою. У першій, виділеній у дослідженні, групі, до якої занесено іменники, що позначають розумові, психічні, фізіологічні, соціально-моральні поняття, виявлені незначні розбіжністі. Кількість астрактних іменників другої (лексеми на позначення наукових та професійних понять і термінів) та шостої (складні іменники із загальним значенням дії) груп у праці „Словарь современного русского литературного языка» збільшується в два рази порявняно з другим виданням Словаря Академии Российской”. У словниках ХІХ ст. іменники (3 група) на позначення відіменникових лексем зі значенням стану, властивості, роду діяльності представлені невеликою кількістю одиниць, яка зростає у словниках ХХ ст. в 2-3 рази. Дуже значні кількісні коливання віддієслівних іменників зі значенням дії, стану (5 група) спостерігаються в усіх досліджених словниках. Найбільша динаміка зростання відзначена в групі відприкметникових абстрактних іменників зі значенням ознаки та якості. На відміну від Словаря Академии Российской” Словарь современного русского литературного языка” подає цифру приблизно в 5 раз більшу, у той час, як усі інші досліджені словники в 3 рази. Особливо значним є поповнення абстрактними іменниками словникового реєстру Словаря современного русского литературного языка” (1948-1965). Зроблене спостереження свідчить про необхідність спеціального опрацювання критерію повноти реєстрів у наступних нових тлумачних словниках російської мови.
У сучасній лексикографії наявна тенденція до кількісного та якісного розширення набору параметрів та універсалізації словників. Однак, рівень розробки та маркування семантичних параметрів у лексикографічних працях різних типів не завжди демонструє достатню обґрунтованість та уніфікацію.
Цілісність, ієрархічність, множинність подання, взаємозв’язок з реальним світом, структурованість тощо всі ці ознаки слугують доказом існування системних тенденцій в організації кожної з досліджених лексикографічних праць і мови в цілому. Характер лексикографічної системи словника визначається сукупністю її параметрів, які, певним чином зв’язуючись між собою, дозволяють багатоаспектно проаналізувати абстрактні іменники. Серед досліджених джерел найбільше наближення до універсальних демонструють тлумачні словники, оскільки в них міцно закріпився принцип багатопараметричного опису лексики. Словники синонімів, антонімів, омонімів, паронімів у своїй більшості тяжіють до однопараметровості.
Аналіз семантичної параметризації абстрактних іменників у тлумачних словниках показує необхідність подальшої розробки власне тлумачного параметра у напрямі уніфікації семантичної інтерпретації різних груп абстрактних іменників, а також у напрямку поєднання різних типів тлумачень. Ґрунтовного розпрацювання потребує валентнісий параметр.
Значні розбіжності семантичної параметризації абстрактних іменників у словниках синонімів, антонімів, омонімів, паронімів також є свідченням необхідності теоретичної розробки питань лексикографічного подання синонімів, антонімів, омонімів, паронімів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Авоян Р.Г. Значение в языке. Философский анализ. М.: Высшая школа, 1985. 103 с.
2. Анализ метаязыка с помощью ЭВМ / Ю.Н. Караулов, В.И. Молчанов, В.А. Афанасьев, Н.В. Михалёв; Отв. ред. Г.В. Осипов. М.: Наука, 1982. 96 с. Библиогр. в пристр. сносках.
3. Апресян Ю.Д. Лексическая семантика: Синонимические средства языка. М.: Наука, 1974. 367 с. Библиогр.: C. 346-364.
4. Апресян Ю.Д. Интегральное описание языка и толковый словарь // Вопросы языкознания. 1986. № 2. С. 57-70.
5. Апресян Ю.Д. Типы коммуникативной информации для толкового словаря // Язык: система и функционирование. М.: Наука, 1988. С. 10-22.
6. Апресян Ю.Д. Коннотации как часть прагматики слова (лексикографический аспект) // Русский язык. Проблема грамматической семантики и оценочные факты в языке. М.: Наука, 1992. С. 45-64.
7. Апресян Ю.Д. Интегральное описание языка и системная лексикография. М.: Наука, 1995. Т. 2. 767 с.
8. Апресян Ю.Д. Значение и употребление // Вопросы языкознания. 2001. № 4. С. 3-22.
9. Аракин В.Д. Сравнительная типология английского и русского языков. М.: Просвещение, 1989. 254 с.
10. Арбатский Д.И. Толкование значений слов // Теория языка и словари. Кишинев, 1988. С. 38-43.
11. Арутюнова Н.Д. Коммуникативная функция и значение слова // Филологические науки. 1973. № 3. С. 42-54.
12. Арутюнова Н.Д. Логика и лингвистика. М.: Радуга, 1982. 432 с.
13. Арутюнова Н.Д. Типы языковых значений. М.: Наука, 1988. 338 с. Библиогр.: С. 316-322.
14. Арутюнова Н.Д. Логический анализ языка. М.: Наука, 1989. 286 с.
15. Ахманова О.С. Очерки по общей и русской лексикологии. М.: Учпедгиз, 1957. 295 с. Библиогр.: С. 280-290.
16. Бабкин А.М. Лексикографические заметки // Вопросы языкознания. 1955. № 2. С. 90-97.
17. Бабкин А.М. Устарелые слова в современном языке и словаре: Сб. науч. ст. Л.: Наука, 1983. С. 4-33.
18. Баган М.П. Семантико-синтаксичні параметри безособового вживання особових дієслів у сучасній українській мові: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: спец. 10.02.01 „Українська мова”/ М.П. Баган. К., 2000. 18 с.
19. Балахонова Л.И. Лексика диалектного происхождения в современном русском литературном языке как объект лексикографии и лексикологии: Сб. науч. ст. Л.: Наука, 1983. С. 79-90.
20. Балог В. Параметрична система тлумачних словників української мови та її використання в комп’ютерній лексикографії // Лексикографічний бюлетень. Випуск 10. К., 2004. С. 25-40.
21. Баран Я.А. Фразеологія у системі мови. Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 1997. 175 с. Библиогр.: С. 159-171.
22. Барандеев А.В. Отечественные лексикографы ХУШ- ХІХ вв. Материалы для хрестоматии. Отечественные лексикографы ХХ в. Материалы для хрестоматии// Вопросы языкознания. 2000. № 5. С. 111-115.
23. Бархударов С.Г. Русская советская лексикография за 40 лет // Вопросы языкознания. 1957. № 5. С. 45-52.
24. Бархударов С.Г. Проблематика определений терминов в словарях разных типов. Л.: Наука, 1976. 266 с.
25. Бацевич Ф.С. Функционально-ономасиологическое изучение лексики: теоретические и практические аспекты (на материале русского глагола). Львов: ЛГУ, 1993. 169 с.
26. Бацевич Ф.С., Космеда Т.А. Очерки по функциональной лексикологии. Львов: Свит, 1997. 392 с. Библиогр.: С. 352-385.
27. Бертельс А.Е. Разделы словаря, семантические поля и тематические группы слов // Вопросы языкознания. 1982. № 4. С. 52-63.
28. Богородицкий В.А. Очерки по языковедению и русскому языку. М.: Учпедгиз, 1939. 222 с.
29. Бойко Н.І. Українська експресивна лексика: семантичний, лексикографічний і функціональний аспекти / Ніжинський держ. ун-т ім. Миколи Гоголя. Ніжин: Аспект-Поліграф, 2005. 552 с. Бібліогр.: С. 500-547.
30. Бондарко А.В. Методологические проблемы языкознания /А.В. Бондарко, А.Н. Гаркавец, Ю.А. Жлуктенко и др. АН УССР Ин-т языковедения ім. А.А. Потебни. К.: Наукова думка, 1988. 216 с.
31. Бондарчук М. Н. Структурно-семантические параметры русской авиационной терминосистемы (макрополе «движение летательного аппарата»): автореф. дис. на соискание уч. степени канд. филол. наук: спец. 10.02.02 «Русский язык» / М.Н. Бондарчук. К., 2000. 32 с.
32. Будагов Р.А. Толковые словари в национальной культуре народов. М.: Изд-во Московского университета, 1989. 151 с. Библиогр. в пристр. сносках.
33. Булаховский Л.А. Введение в языкознание. М. : Учпедгиз, 1953. 178 с.
34. Булаховский Л.А. Энантиосемия. Развитие противоположных значений // Русская речь. 1988. № 2. С. 68-70.
35. Буслаев Ф.И. Историческая грамматика русского языка. М.: Учпедгиз, 1959. 622 с.
36. Васильев Л.М. Семантика русского глагола. М.: Высшая школа, 1981. С. 21-26.
37. Васильев Л.М. Современная лингвистическая семантика. М.: Высшая школа, 1990. 176 с. Библиогр.: С. 166-174.
38. Ващенко В.С. Українська семасіологія. Типологія лексичних значень. Дніпропетровськ, 1981. 67 с.
39. Веселитский В.В. Отвлеченная лексика в русском литературном языке ХVIII начала ХІХ в. М.: Наука, 1972. 319 с.
40. Винник В., Нечитайло О. Синоніми в лексикографії // Мовознавство. 1989. № 2. С. 70-71.
41. Виноградов В.В. Избранные труды. Исследования по русской грамматике. М.: Наука, 1975. 560 с.
42. Виноградов В.В. Лексикология и лексикография. - М.: Наука, 1977. 312 с.
43. Винокур Г.О. О некоторых явлениях словообразования в русской технической терминологии. М., 1939. С. 3-54.
44. Винокур Г.О. Заметки по русскому словообразованию // Избранные работы по русскому языку. М.: Учпедгиз, 1959. С. 419-442. Библиогр. в пристр. сносках.
45. Вихованець І.Р. Частини мови в семантико-граматичному аспекті. К: Наукова думка, 1988. 256 с. Бібліогр. у пристор. посил.
46. Вишнякова О.В. Введение // Словарь паронимов русского языка. М.: Русский язык, 1984. 349 с.
47. Владимир Иванович Даль и современные филологические исследования: Сб. науч. ст. К.: Издательство полиграфический центр Київський університет”, 2002. 382 с.
48. Володарская Э.Ф. Заимствование как отражение русско-английских контактов // Вопросы языкознания. 2002. № 4. С. 96-118.
49. Вопросы лексической семантики: Сборник научных трудов / Отв. ред. Л.А. Новиков. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1980. 139 с.
50. Гак В.Г. Языковые преобразования. - М.: Языки русской культуры, 1998. 768 с. Библиогр. в пристр. сносках.
51. Гак В.Г. Словарь В.И. Даля в свете типологии словарей // Вопросы языкознания. 2001. № 3. С. 3-12.
52. Гвоздев А.Н. Очерки по стилистике русского языка. М.: Просвещение. 1965. 407 с. Библиогр. в пристр. сносках.
53. Гетман Л.И. Семантико-синтаксические связи слова. (Опыт системного описания лексики): автореф. дис. на соискание уч. степени канд. филол. наук: спец. 10.02.01 «Русский язык» / Л.И. Гетман. М., 1977. 16 с.
54. Герд А.С. Основы научно-технической лексикографии. Л.: Изд-во ЛГУ, 1986. 73 с. Библиогр.: С. 69-71.
55. Гончаров В.И. Очерки становления и развитие лексики русского языка. К.: ФАДА, ЛТД, 2002. 425 с.
56. Горбачевич К.С. Принципы нормализации языка в современной русской лексикографии // Современность и словари. Л.: Наука, 1978. С. 33-45.
57. Городецкий Б.Ю. Проблемы и методы современной лексикографии. Новое в зарубежной лингвистике. М.: Прогресс, 1983. Вып. ХІV. Проблемы и методы современной лексикографии. 400 с.
58. Гриценко П.Ю. Моделювання системи діалектної лексики. К.: Наукова думка, 1984. 227 с. Бібліогр.: С. 198-210.
59. Даниленко В.П. Русская терминология. М.: Наука, 1977. 246 с. Библиогр.: С. 221-243.
60. Дворницкая Н.И. Словообразовательная синонимия и вариантность абстрактных имен существительных в русской письменности ХYП века (в сопоставлении с украинской): автореф. дис. на соискание уч. степени канд. филол. наук: спец. 10.02.01 «Украинский язык»; 10.02.02 «Русский язык»/ Н.И. Дворницкая. К., 1994. 20 с.
61. Девкин В.Д. Очерки по лексикографии. М.: Прометей, 2000. 395 с.
62. Девкин В.Д. О неродившихся немецких и русских словарях // Вопросы языкознания. 2001. № 1. С. 85-97.
63. Денисик Л.Н. Взаимодействие языковых уровней в пределах многозначного слова // Филологические науки. 1993. № 2. С. 28-38.
64. Денисов П.Н. Очерки по русской лексикологии и учебной лексикографии. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1974. 255 с. Библиогр.: С. 228-254.
65. Денисов П.Н. Основные проблемы теории лекcикографии: автореф. дис. на соискание уч. степени д-ра филол. наук: спец. 10.02.01 «Русский язык»/ П.Н. Денисов. М., 1976. 43 с.
66. Денисов П.Н. Лексика русского языка и принципы её описания. - М.: Русский язык, 1980. 253 с.
67. Денисова С.П. Типологія категорій лексичної семантики. К., 1996. 294 с.
68. Діалектна лексика: лексикологічний, лексикографічний та лінгвогеографічний аспекти: Матеріали доп. Міжнар. наук. конф., Глухів, березень 2005 р./ П.Ю. Гриценко (відп. ред.); НАН України. Інститут української мови, Глухівський держ. педагогічний ун-т. Глухів: РВВ ГДПУ, 2005. 222 с.
69. Домагатская В.В. Система суффиксального словообразования отвлеченных имен существительных в современном русском литературном языке: автореф. дис. на соискание уч. степени канд. филол. наук: спец. 10.02.01 «Русский язык»/ В.В. Домагатская. Воронеж, 1997. 20 с.
70. Дубичинский В.В. Лексикографические заметки: Рекомендации создателям словарей/ Харьковский политехн. ун-т; Харьк. Лексикографическое об-во. Х., 1994. 72 с.
71. Дубичинский В.В. Теоретическая и практическая лексикография. Вена-Харьков, 1998. 160 с. Библиогр.: С. 137-150.
72. Дубичинский В.В., Самойлов А.Н. Словари русского языка. - Харьков, 2000. 193 с. Библиогр.: С. 177-191.
73. Дубичинский В.В. Лексикология, лексикография и словообразование русского языка. Клагенфурт, 2001. 178 с. Библиогр.: С. 165-166.
74. Дубичинский В.В. Направления и тенденции развития лексикографии русского языка. Вестник Международного славянского университета. Серия «Филология». Харьков, 2001. Т. 4. С. 9-23.
75. Дубынина Н.В. Проблема разграничения полисемии и омонимии в двуязычной лексикографии (из истории французско-русской лексикографии) // Филологические науки. 2005. № 3. С. 69-70.
76. Д’яков А.С. Основи термінотворення: семантичні та соціолінгвістичні аспекти. К.: Видавничий дім КМ Асаdеміа”, 2000. 216 с.
77. Дядечко Л.П. Остенсивное толкование слов (от Даля до наших дней) // Владимир Иванович Даль и современные филологические исследования. К.: Издательско-полиграфический центр Киїський університет”, 2002. С. 148-157.
78. Дядечко Л.П. Крилаті слова в російській мові: системно-функціональний та лексикографічний аспекти: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра філол. наук: спец. 10.02.02 «Російська мова”/ Л.П. Дядечко. К., 2003. 35 с.
79. Евгеньева А.П. Очерки по синонимике современного русского литературного языка/ Сб. статей. Отв. ред. А.П. Евгеньева. М., Л.: Наука. Ленинградское отделение, 1966. 227 с.
80. Евгеньева А.П. Синонимы русского языка и их особенности. Л.: Наука. Ленинградское отделение, 1972. 246 с.
81. Емельянова О.Н. Стилистическая помета как лексикографическое средство (на материале толковых словарей русского языка) // Филологические науки. 2002. № 1. С.71-75.
82. Ермоленко И.Н. О семантической насыщенности слова // Проблемы типологической, функциональной и описательной лингвистики: Сб. науч. тр./ Редкол.: Л.А. Новиков (отв. ред.) и др. М.: Изд-во УДН, 1986. С. 54-62.
83. Єрмоленко С.С. До питання про системну зумовленість переносних значень морфологічних категорій // Мовознавство. 1981. № 6. С. 23-29.
84. Ермолович Д.И. Ономастическая лексика как объект двуязычной лексикографии // Вопросы филологии. 2004. № 2 (17). С. 64-70.
85. Животова М. Международная конференция Шестые Шмелевские чтения: проблемы русской лексикографии» // Русский язык в научном освещении. 2004. № 2(8). С. 302-307.
86. Журавлева Т.А. Особенности терминологической номинации. Донецк, Донбасс, 1998. 252 с. Библиогр.: С. 230-251.
87. Зализняк А.А. Феномен многозначности и способы его описания // Вопросы языкознания. 2004. № 2. С. 20-45.
88. Зандау Г., Зоммерфельдт К. Семантические условия реализации валентности // Иностранные языки в школе. 1978. № 2. С. 21-26.
89. Звегинцев В.А. Семасиология. М.: Изд-во Московского ун-та, 1957. 322 с. Библиогр. в пристран. сносках.
90. Звегинцев В.А. Очерки по общему языкознанию. М.: Изд-во Московского ун-та, 1962. 383 с. Библиогр. в пристран. сносках.
91. Звегинцев В.А. Теоретическая и прикладная лингвистика. М.: Просвещение, 1968. 336.
92. Звегинцев В.А. Язык и лингвистическая теория. М.: Изд-во Московского ун-та, 1973. 248 с. Библиогр. в пристран. сносках.
93. Зеленько А.С. Проблеми семасіології. - Луганськ: Альма-матер, 2001. 209 с.
94. Земская Е.А. Словообразование как деятельность. М.: Наука, 1992. 217 с.
95. Зимин В.И. Об основаниях классификации типов лексических значений слова // Лексикология и фразеология: Новый взгляд. Тезисы 2-й межвузовской конференции. М., 1990. С. 27-29.
96. Золотова Г.А. О новых возможностях лексикографии // Вопросы языкознания. 1994. № 4. С. 85-95.
97. Іваницька Н.Б. Функціонально-семантичні параметри абсолютивних дієслів української мови: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: спец. 10.02.01 «Українська мова» / Н.Б. Іваницька. Вінниця, 1999. 18 с.
98. Иванова Т.Ю., Приходько В.И. Теория организации. СПб.: Питер, 2004. 269 с. Библиогр.: С. 262-268.
99. Иссерлин Е.М. Конкретная и абстрактная лексика в русском литературном языке ХVII века// Начальный этап формирования русского национального языка. Л., 1960. С. 97-111.
100. Истрина Е.С. Нормы русского литературного языка и культура речи. М., Л.: Из-во АН СССР, 1948. 31 с.
101. Казаков В.П. К типологии вторичных значений отглагольных существительных в современном русском языке // Исследования по семантике: Семантика слова и словосочетания. Межвуз. науч. сб. Уфа, 1984. С. 26-33.
102. Калинина Л.В. Семантика абстрактных существительных, обозначающих состояние страха, и их употребление в форме множественного числа // Семантика. Функционирование. Текст. Межвуз. сб. науч. тр./ Вят. гос. пед. ун-т: Науч. ред. Чернова С.В. Киров, 1999. С. 53-62.
103. Канделаки Т.Л. Семантика и мотивированность терминов. М.: Наука, 1977. 167 с. Библиогр.: С. 161-165.
104. Караулов Ю.Н. Структура лексико-семантического поля // Филологические науки. 1972. № 1 С. 57-68.
105. Караулов Ю.Н. Общая и русская идеография. М.: Наука, 1976. 355 с. Библиогр.: С. 338-351.
106. Караулов Ю.Н. Лингвистическое конструирование и тезаурус литературного языка. М.: Наука, 1981. 366 с. Библиогр. в пристран. сносках.
107. Караулов Ю.Н. Словарные категории. М.: Наука, 1988. 223 с.
108. Караулов Ю.Н. Советская лексикография. М.: Русский язык, 1988. 271 с.
109. Караулов Ю.Н. Теория языка и словари. - Кишинев, Штиинца, 1988. 203 с.
110. Караулов Ю.Н. Язык: система и функционирование: Сб. научн. тр. / АН СССР. Ин-т русского языка; Отв. ред. Ю.Н. Караулов. М.: Наука, 1988. 272 с.
111. Караулов Ю.Н., Коробова М.М. Индивидуальный ассоциативный словарь // Вопросы языкознания. 1993. № 5. С. 5-15.
112. Карпов В.А. Язык как система. М.: Едиториал УРСС, 2003. 302 с.
113. Кацнельсон С.Д. Содержание слова, значение и обозначение. М.-Л.: Наука, 1965. 109 с. Библиогр. в пристран. сносках.
114. Киселевский А.И. Семантические и предметные описания в энциклопедиях и толковых словарях. Минск, 1980. 34 с.
115. Киселевский А.И. Синонимические средства и тавтология в определениях толковых словарей // Теоретические проблемы семантики и её отражения в одноязычных словарях. Кишинев, 1982. С. 54, 138-163.
116. Клименко Н.Ф. Формалізовані основи семантичної класифікації лексики. К.: Радянська школа, 1982. 250 с.
117. Ковалик І.І. Слова з конкретним і абстрактним значенням // Українська мова і література в школі. 1977. № 4. С. 38-41.
118. Козырев В.А., Черняк В.Д. Вселенная в алфавитном порядке. СПб.: Издательство РГПУ им. А.И. Герцена, 2000. 357 с. Библиогр.: С. 309-315.
119. Кокшарова А. Омонимия как ресурс функционально-семантического словообразования// Русская филология. Украинский вестник. Харьков, 2005. № 4. С. 22-25.
120. Колесников А.А. Семантическое обеспечение грамматических форм имен существительных русского языка. К.: Выща школа, 1988. 139 с.
121. Колесникова М.С. Лексикографические проблемы новых лингвистических исследований: гендерный аспект // Филологические науки. 2003. № 5. С. 106-113.
122. Колшанский Г.В. Логика и структура яз