Семенов Володимир Борисович. Оцінка функціонування та забезпечення розвитку управлінської діяльності на підприємстві

brief description

Семенов Володимир Борисович. Оцінка функціонування та забезпечення розвитку управлінської діяльності на підприємстві: дис... канд. екон. наук: 08.06.01 / Харківський національний економічний ун-т. - Х., 2005

Семенов В.Б. Оцінка функціонування та забезпечення розвитку управлінської діяльності на підприємстві. Рукопис.
Дисертація на здобуттянаукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.01 економіка, організація і управління підприємствами. Харківський національний економічний університет, Харків, 2005.
У дисертації узагальнено тенденції розвитку сутності і змісту діяльності менеджера і подано визначення змісту поняття "управлінська діяльність". Узагальнено причини і передумови перетворення менеджменту в критичний ресурс забезпечення ефективної діяльності підприємства, запропоновано методичні підходи до його якісно-кількісної оцінки і доповнення принципів управлінської діяльності на основі рекомендацій праксеології. Запропоновані методики якісно-кількісної порівняльної оцінки особистісного потенціалу працівників підрозділів системи управління, системного аналізу складових менеджменту з використанням експертних оцінок і математико-статистичного моделювання. Обґрунтовано необхідність розвитку інноваційного менеджменту, визначено його принципи. Встановлено необхідність розвитку коучингу та наставництва запропоновано методичні рекомендації щодо розроблення програмивпровадження коучингу та наставництва в управління розвитком потенціалу працівників системи управління. Запропоновано схеми й інструменти розвитку само менеджменту.

В ході проведення досліджень були отримані такі результати:
1. Якість управлінської діяльності перетворюється в критичний ресурс забезпечення ефективної діяльності підприємств. Удосконалення роботи працівників системи управління підприємством можливе тільки за умови розвитку методичного забезпечення її оцінки, визначення факторів, що на неї впливають.
2. У зв’язку з об’єктивними процесами психологізації та соціалізації менеджменту суттєвим доповненням до теорії і практики управлінської діяльності є їх орієнтація на принципи праксеології.
3. Удосконалення кількісно-якісної оцінки управлінської діяльності пов’язане із створенням несуперечливої системи її характеристик та відповідних показників. Дотримання сформульованих у дисертації вимог до якісно-кількісної оцінки управлінської діяльності сприятиме розробленню відповідних програм визначення та введення в дію резервів її розвитку.
4. Продуктивна управлінська діяльність вимагає наявності певної сукупності особистісних якостей і властивостей фахівців, які повинні бути найбільш адекватними їх роботі.
5. Проведений аналіз особистісного потенціалу співробітників підрозділів системи управління показав, що, з одного боку, кожний колектив такого підрозділу має свої особливі характеристики, з іншого у них виявляється спільне бажання підвищувати ефективність своєї діяльності, розвивати творчість, ініціативу та підприємливість. Це, в свою чергу, вимагає вдосконалення методів, стилю і технологій в управлінні, які повинні змінюватись та відповідати об’єктивним умовам соціального клімату в колективах, бажанням та можливостям особистостей, змінам внутрішнього і зовнішнього середовища діяльності підприємства, тобто розвиватись.
6. Поєднання експертних оцінок з технологіями багатовимірного статистичного моделювання дає змогу визначити латентні фактори, що формують ефективність управлінської діяльності. Використання вказаного методичного підходу є найбільш актуальним для середньої ланки управління, де особливу роль відіграє творчість і її складові: ініціатива та самостійність.
7. Оскільки гнучкість і здатність змінюватися перетворюються на ключові фактори успіху, а люди є водночас і джерелом і основною перешкодою змін, у найважливіші функції управлінської діяльності перетворюються організаційний розвиток і активне управління змінами всіх сфер діяльності підприємства, особливо зміною поведінки персоналу. Виробничі організації змушені розвиватися, змінюватися, щоб відповідати запитам навколишнього середовища, бути йому корисними.
8. Опановуючи технології коучингу і наставництва, керівники підприємств сприятимуть розвитку емоційного інтелекту персоналу здатності сприймати, інтегрувати, розуміти і рефлексивно керувати власними почуттями і почуттями інших людей.
9. Розвиток коучингу активізує розвиток самоменеджменту, направленого на самоуправління, самоорганізацію, саморегуляцію і самовиховання, які здійснюють і організація, і особистість.