catalog / MEDICAL SCIENCE / Gastroenterology and Dietetics
скачать файл: 
- title:
- Сергутіна Світлана Юріївна. Інактивація простих та складних модельних вірусів у плазмі донорської крові (експериментальні дослідження)
- Альтернативное название:
- Сергутина Светлана Юрьевна. Инактивация простых и сложных модельных вирусов в плазме крови (экспериментальные исследования)
- university:
- Інститут гематології та трансфузіології АМН України, Київ
- The year of defence:
- 2006
- brief description:
- Сергутіна Світлана Юріївна. Інактивація простих та складних модельних вірусів у плазмі донорської крові (експериментальні дослідження). : Дис... канд. наук: 14.01.31 2006
Сергутіна С.Ю.Інактивація простих та складних модельних вірусів у плазмі донорської крові (експериментальні дослідження). Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.31 гематологія та трансфузіологія, медичні науки. Інститут гематології та трансфузіології АМН України, Київ, 2006.
Дисертація присвячена актуальній проблемі трансфузіології підвищенню безпеки донорської плазми крові через розробку нового способу її вірусінактивації. Уперше в Україні на підставі проведених експериментальних досліджень на моделі контамінованої простими (вірус поліомієліту) й складними (вірус везикулярного стоматиту) вірусами плазми донорської крові розроблені оптимальні режими комбінованого застосування фотосенсибілізатора метиленового синього (МС) й дозованого УФ-опромінення (УФО) для проведення її фотодинамічної вірусінактивації. Установлено, що для найбільш ефективної інактивації вірусів у плазмі крові концентрація МС повинна складати 1 10-5моль/л при терміні попередньої його інкубації з контамінованою плазмою протягом однієї години; доза УФО для інактивації складних модельних вірусів із вихідною інфекційною активністю 5,33 lg ТЦД50/мл, повинна складати не менш 60 Дж,
19
для інактивації простих вірусів з вихідною інфекційністю 6,83 lg ТЦД50/мл не менш 75 Дж. Визначено, що розроблені режими комбінованого використання МС і дозованого УФО не впливають на фракційний склад білків плазми крові. Крім того, встановлено, що концентрація фотосенсибілізатора, яка використовується для попередньої обробки вірусінфікованої плазми (1 10-5моль/л відповідає вмісту 3,7 мг речовини в 1 л плазми), не перевищує безпечну для людини дозу МС (1-2 мг/кг маси). Разом із цим доведено, що для його видалення з фотомодифікованої вірусінактивованої плазми можна ефективно використовувати метод колонкової хроматографії із застосуванням TSK-гелю „Toyopearl”. На ocнові отриманих результатів досліджень розроблена й виготовлена експериментальна модель пристрою для УФО донорської плазми („Пристрій для знезаражування рідини”, деклараційний патент України № 7835).
1. У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що полягає в експериментальному визначенні режимів та умов фотодинамічного методу інактивації донорської плазми, яка контамінована модельними простими (вірус поліомієліту) і складними (вірус везикулярного стоматиту) вірусами. Показана ефективність комбінованого застосування
16
фотосенсибілізатора фенотиазінового ряду метиленового синього та дозованого ультрафіолетового опромінення з метою отримання вірусобезпечної плазми крові донорів.
2. Установлено, що інактивація простих і складних модельних вірусів у плазмі донорської крові більш ефективна при її попередній обробці фотосенсибілізатором МС у концентрації 1 10-5моль/л протягом однієї години та УФО в дозі 75 Дж.
3. Показано, що при використанні фотодинамічного способу інактивації відбувається знезараження модельних вірусів поліомієліту і везикулярного стоматиту, які були внесені в донорську плазму з кінцевою інфекційною активністю 6,83 lg ТЦД50/мл і 5,33 lg ТЦД50/мл відповідно, відбувалось при використанні фотодинамічного способу інактивації, при цьому інфекційність модельних вірусів знижується до нуля.
4. Визначено, що механізм знезаражування контамінованої донорської плазми крові при комбінованому використанні МС та УФО полягає в ультрафіолетовій активації фотосенсибілізатора, а також у фотодинамічному ефекті синергічної дії МС і УФО.
5. Показано, що інактивація простих і складних модельних вірусів за фотодинамічним методом у запропонованому режимі не викликає агрегації білків вірусінактивованої плазми крові людини.
6. Доведена відсутність генотоксичної дії фотосенсибілізатора МС у вірусінактивуючій концентрації на гепатоцити білих щурів лінії Вістар.
7. Установлено, що ефективним способом видалення фотосенсибілізатора МС із фотомодифікованої вірусінактивованої плазми крові є метод хроматографії з використанням TSK-гелю «Toyopearl» (діапазон сорбції 100-10000 Д), який дозволив у модельних умовах зменшити вміст МС у 7,4 раза (від 3,7 до 0,5 мг/л), що не перевищує безпечну для людини дозу, яка дорівнює 1-2 мг/кг маси.
- Стоимость доставки:
- 125.00 грн