Севальнєв Анатолій Іванович. Епідеміологічні особливості парентеральних вірусних гепатитів в умовах крупного промислового регіону

brief description

Севальнєв Анатолій Іванович. Епідеміологічні особливості парентеральних вірусних гепатитів в умовах крупного промислового регіону: дис... канд. мед. наук: 14.02.02 / АМН України; Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В.Громашевського. - К., 2005.

Севальнєв Анатолій Іванович. Епідеміологічні особливості парентеральних вірусних гепатитів в умовах крупного промислового регіону. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за фахом 14.02.02 епідеміологія. Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В.Громашевського АМН України, Київ, 2005.
Дисертація присвячена вивченню епідеміологічних закономірностей розповсюдження гепатитів В і С у крупному промисловому регіоні і розробці основних напрямків удосконалення профілактичних та протиепідемічних заходів.
Визначені особливості поширення гепатитів В і С: дійсна інтенсивність, прояви, тенденції розвитку і рушійні сили епідемічного процесу. Показано, що епідемічний процес гепатитів В і С носить інтенсивний, але переважно прихований характер і формується за рахунок субклінічних та безжовтяничних форм інфекційного процесу та вірусоносійства.
Встановлені основні причини високого рівня захворюваності і поширеності гепатитів В і С, групи підвищеного ризику інфікування, домінуючі шляхи і фактори передачі збудників серед населення. Доведена можливість внутрішньолікарняного поширення цих інфекцій.
Запропоновано практичні шляхи підвищення ефективності профілактичних і протиепідемічних заходів при парентеральних гепатитах.

1. Вивчені епідеміологічні особливості розповсюдження гепатитів В та С у крупному промисловому регіоні. Ретроспективний епідеміологічний аналіз захворюваності на ГВ у м. Запоріжжі дозволив встановити, що показники захворюваності протягом останніх 10 років були вищі, ніж в цілому по Україні (у середньому у 1,7 рази) і по Південному регіону (у 1,4 рази). Розрахункові рівні захворюваності на ГВ серед дорослого населення у середньому у 1,5 рази перевищують дані офіційної статистики, а серед дітей у 84,5 рази.
2. На фоні зниження ролі парентеральних медичних втручань у розповсюдженні ГВ та ГС (у середньому у 3,8 рази) збільшилась питома вага інфікування при парентеральному введенні наркотичних речовин (до 29,0 %) та статевим шляхом (до 32,3 %). Зросла епідемічна значущість природних шляхів передачі збудників перинатального і горизонтального (в умовах побутових гемоперкутанних контактів).
3. Встановлені високі показники частоти виявлення інфікування вірусами ГВ та ГС (HBsAg та анти-HCV) серед різних груп населення м. Запоріжжя: донорів крові 1,1 % та 2,6 %, дітей до 15 років 2,8 % та 1,2 %, пацієнтів ЛПЗ різного профілю 9,6 % та 26,0 %, медичних працівників 3,8 % та 6,4 % відповідно.
4. У осіб без клінічних проявів ВГ, серопозитивних щодо HBsAg та анти-HCV, зареєстровані високі показники частоти виявлення маркерів активного інфекційного процесу ГВ (анти-HBс IgM у 6,6 %, HBeAg у 15,0 %) та ГС (анти-HCV IgM у 40,0 % обстежених).
5. Встановлено внутрішньолікарняне розповсюдження ГВ та ГС серед пацієнтів Центру трансплантації органів. Показано, що у 26,3 % пацієнтів цього ЛПЗ у процесі лікування основного захворювання протягом 2-4 років з’явились анти-HCV та HBsAg: відповідно у 19,3 % та 7,0 % з них.
6. Аналіз епідеміологічної ефективності вакцинопрофілактики ГВ медичних працівників багатопрофільної клінічної лікарні показав, що захворюваність на ГВ серед них знизилась у 4,5 рази.
7. Розроблені основні напрямки удосконалення профілактичних та протиепідемічних заходів, спрямованих на зниження інтенсивності епідемічного процесу парентеральних вірусних гепатитів у Регіоні. Ці заходи передбачають удосконалення системи реєстрації ВГ, серологічного скринінгу на маркери ГВ та ГС, попередження поширення інфекцій в умовах ЛПЗ, оптимізацію тактики вакцинації проти ГВ різних груп населення, широку санітарно-просвітницьку роботу.