Шаповал Валентин Федорович. Епiдемiологiчна характеристика лiстерiозної iнфекцiї та удосконалення методiв її дiагностики i профiлактики

brief description

Шаповал Валентин Федорович. Епiдемiологiчна характеристика лiстерiозної iнфекцiї та удосконалення методiв її дiагностики i профiлактики : Дис... канд. наук: 14.02.02 - 2002.

Шаповал В.Ф. Епідеміологічна характеристика лістеріозної інфекції та удосконалення методів її діагностики і профілактики. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.02.02 - епідеміологія. Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського АМН України, Київ, 2002.
Вперше в умовах центрального регіону України (на прикладі Полтавської області) проведено епідеміологічні дослідження розповсюдження збудників лістеріозу в об’єктах довкілля (вода відкритих водойм, стічні води тваринницьких ферм, м'ясокомбінатів, міські комунальні стоки, ґрунт, питна вода з водогінної мережі і шахтних колодязів), продуктах харчування і харчовій сировині (молоко і молокопродукти, кулінарні вироби з м'яса і риби, напівфабрикати з овочів) і клінічного матеріалу від хворих (випорожнення, виділення зіву, кров, патологічні виділення піхви від жінок з акушерсько-гінекологічною патологією). Можлива етіологічна роль лістерій підтверджена серологічними дослідженнями. При проведенні лабораторного аналізу 427 проб з об'єктів зовнішнього середовища бактерії роду Listeria були виявлені в 37 пробах (8,7 %). Найбільш часто лістерії виділялися зі стічних вод тваринницьких ферм, м’ясокомбінатів, міських комунальних стоків. L. monocytogenes є домінуючою в об’єктах довкілля (80,1%). При дослідженні 508 проб продуктів харчування і харчової сировини (молоко і молочні продукти, кулінарні вироби та готові блюда з м'яса і риби, готові блюда і напівфабрикати з овочів) було встановлено, що контаміновано лістеріями було 24 (4,7%) проби. Найчастіше контаміновані лістеріями кулінарні вироби (готові блюда і напівфабрикати з м'яса і риби) - 8,8% проб, на другому місці - готові блюда і напівфабрикати з овочів (6,3%). Лістерії виявлені в 3,4% проб молока і молочних продуктів. При проведенні лабораторних досліджень 454 проб клінічного матеріалу (кров, відокремлення зіву, випорожнення) від хворих з різною клінічною картиною захворювання з різними діагнозами (гострі кишкові інфекції, ангіна, сепсис, інфекційний мононуклеоз), а також при дослідженні 110 проб патологічних виділень від жінок з акушерсько-гінекологічною патологією і 26 проб патологоанатомічного матеріалу від хворих, що померли від різних захворювань, лістерії виділені у 28 осіб (4,7%). L. monocytogenes є також домінуючою в клінічному матеріалі (82,3%). Крім виділення збудника, у 71,4% хворих можна вважати серологічно підтвердженим захворювання лістеріозом.
Використані в роботі методи біотипування, фаготипування, бактеріоцинотипування, серотипування, маркірування по чутливості до антибіотиків, вивчення морфологічних, культуральних та біохімічних властивостей, застосування для детекції і генотипування лістерій полімеразної ланцюгової реакції дозволили визначити домінуючі види L.monocytogenes та L.ivanovii.
Ґрунтуючись на отриманих результатах досліджень та досвіді економічно розвинутих країн (США, Японія, країни Європи), розроблено комплекс заходів для ефективної профілактики лістеріозної інфекції.

1. Встановлено, що в умовах Полтавської області збудник лістеріозу виявляється у хворих з клінічною картиною інфекційного мононуклеозу у 8,3% випадків, ангіни - 4,5% випадків, сепсису - 4,4% випадків, гострої кишкової інфекції - 2,9% випадків, акушерсько-гінекологічних запальних захворювань - 1,8% випадків. Все це свідчить про поліморфізм клінічних проявів лістеріозу.
2. Показано, що лістерії активно циркулюють на території Полтавської області і виявляються в об’єктах довкілля з частотою 5,3% - 17,2%, в тому числі в харчовій сировині і продуктах харчування у 3,4% - 8,8%.
3. Лістерії, виділені з об’єктів оточуючого середовища і клінічного матеріалу від хворих, по морфологічних, культуральних, біохімічних, антигенних характеристиках подібні і мають такі фактори патогенності: гемолітичну, антилізоцимну, бактеріоциногенну активність, вірулентні для білих мишей, здатні викликати кератокон’юнктивіт і дерматонекроз у лабораторних тварин. Домінуючим видом є L.monocytogenes з переважанням серотипу 1/2а, питома вага якого серед виділених лістерій склала 68,3%.
4. Застосування полімеразної ланцюгової реакції дозволило з високим рівнем специфічності і достовірності проводити індикацію шести видів лістерій в зразках клінічного матеріалу і об’єктах довкілля, здійснювати індикацію патогенних (L.monocytogenes) і умовно-патогенних (L.ivanovii, L.seeligeri) видів лістерій а також провести міжвидове генотипування лістерій.
5. Проведення епідеміологічного нагляду і профілактики лістеріозної інфекції в сучасних умовах повинно бути направлено на втілення бактеріологічного контролю за харчовою сировиною і продуктами харчування, що несуть ризик зараження лістеріозом; мікробіологічного обстеження осіб, з підозрою на захворюваність лістеріозом, втілення апробованих методів експрес-індикації лістерій в об’єктах навколишнього середовища і клінічному матеріалі.
6. Поширеність лістеріозу серед хворих з різною клінічною картиною захворювання та розповсюдженість лістерій в об’єктах навколишнього середовища обґрунтовує необхідність введення офіційної реєстрації лістеріозної інфекцій серед населення.