Шаповалова Олена Юріївна. Органні особливості раннього гістогенезу похідних різних зародкових листків у людини

brief description

Шаповалова Олена Юріївна. Органні особливості раннього гістогенезу похідних різних зародкових листків у людини: дисертація д-ра мед. наук: 14.03.09 / Національний медичний ун-т ім. О.О.Богомольця. - К., 2003

Шаповалова О. Ю. Органі особливості раннього гістогенезу похідних різних зародкових листків у людини. Рукопис
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.03.09 гістологія, цитологія та ембріологія. Національний медичний університет ім. О. О. Богомольця, Київ, 2003.
Проведене на ембріонах людини перших 12 тижнів ембріогенезу морфологічне, гістохімічне, лектиногістохімічне і морфометричне дослідження дозволило встановити, що епітеліальна вистилка дихальної системи відбувається із ектодерми. Визначена присутність в гістогенезі підшлункової залози, ротової порожнині з її похідними, і в дихальній системі періодів, що супроводжуються значними тканинними перетвореннями. Це 50-57 доба і 10-11 тижнів у розвитку підшлункової залози, 43-45 доба і 11-12 тижнів для дихальної системи, 57-62 доба і 11-12 тижнів для ротової порожнини.
Прослідковано ефект послідовного перерозподілу глікополімерів рецепторів лектинів у клітинах, на їх поверхні і в позалітинних тканинних структурах у процесі органоспецифічного диференціювання епітеліальних і мезенхімних закладок вивчених органів та участь цих молекул в епітеліо-мезенхімних взаємодіях, які залежать від гетерогенного походження закладок.

В дисертаційній роботі вирішена наукова проблема походження епітелію трахеї та легенів з використанням нових методів дослідження і у порівнянні з розвитком підшлункової залози, як похідної ентодерми, ротової порожнини з її похідними, як дериватів ектодерми, а також вивчені органні особливості раннього гістогенезу дихальної системи, підшлункової залози та ротової порожнини з її похіднимі.
1. Комплексне вивчення закономірностей раннього гістогенезу підшлункової залози, як похідної ентодерми, ротової порожнини з її похідними, як дериватів ектодерми, і дихальної системи людини мікроморфологічними, цитохімічними, морфометричними і лектиногістохімічними методами виявило, що епітеліальна вистилка трахеї та легенів відбувається із ектодерми.
2. У ранньому гістогенезі дихальної системи людини, підшлункової залози і ротовой порожнини з її похідними нами виявлені періоди, які супроводжуються значними тканинними перетвореннями, протягом яких процеси перебудови ядерного вмісту, глікопротеїнів, а також біосинтетичні процеси максимальні. Вказані критичні періоди розвитку відповідають 5057 добі і 1011 тижням для підшлункової залози, 4345 добі і 1112 тижням для дихальної системи, 5762 добі і 1112 тижням для ротової порожнини та її похідних.
3. Кількість і послідовність біосинтезу глікогену і глікопротеїнів в епітеліальних закладках дихальної системи зіставима з аналогічними параметрами закладок ротової порожнини та епідермісу і відрізняється від закладок підшлункової залози.
4. Гістогенез похідних мезенхіми дихальної системи, підшлункової залози і ротової порожнини з її похідними характеризується дивергентним диференціюванням первинно однорідної мезенхіми у відповідні мезенхімні похідні, перш за все, в периепітеліальних зонах і навколо проксимальних епітеліальних закладок, і супроводжується ущільненням клітин, накопиченням в них глікогену, глікопротеїнів, глікозаміногліканів, перерозподілом глікокон’югатів з термінальними залишками N-ацетил-D-глюкозаміну, сіалової кислоти, N-ацетил-D-галактозаміну та a-D-маннози.
Розвиток ретикулярних волокон в підшлунковій залозі супроводжується експресією фукозогліканів, а в дихальній системі і ротовій порожнини галактогліканів. Колагенізація аргірофільних волокон призводить до редукції рецепторів цих лектинів і появі в підшлунковій залозі рецепторів лектину зародків пшениці і в невеликій кількості рецепторів лектину бузини чорної.
5. Динаміка диференціювання епітеліальних і мезенхімних закладок дихальної системи зіставима з динамікою диференціювання епітеліальних і мезенхімних закладок ротової порожнини з її похідними та епідермісом кожи зародків і значно відрізняється від кривих динаміки диференціювання епітеліальних і мезенхімних закладок підшлункової залози, що має ентодермальне походження.
6. У процесі раннього гістогенезу вивчених органів зменшення розмірів ядер похідних ектодерми відбувається швидше, ніж похідних ентодерми. За розмірами ядер клітин епітелію і динаміки їх зменшення епітелій дихальної системи відноситься до похідних ектодерми.
7. Протягом перших трьох місяців розподіл деяких глікополімерів на базальній мембрані епітелію і цитолемі клітин підлеглої мезенхіми та ембріональної сполучної тканини носить аналогічний характер як для екто-, так і для ентодермальних похідних (рецептори лектинів рицини, сої, виноградного слимака і сочевиці), інші характерні тільки для похідних ектодерми і дихальної системи (рецептори лектинів бузини чорної, арахісу, клубнів картоплі, бобчука анагиролистного і зародків пшениці).
8. У процесі диференціації та органної спеціалізації закономірності перерозподілу глікополімерів, які є рецепторами використаних лектинів, та їх кількість по мірі розвитку зародків в першіе 12 тижнів ембріогенезу в закладках дихальної системи не відрізняється від таких в закладках ротової порожнини, що розвиваються із ектодерми, і не відповідає таким в закладках підшлункової залози, що розвивається із ентодерми.
9. Гістогенетичні формоутворюючі процеси в ранньому розвитку підшлункової залози корелюються з біосинтезом і перерозподілом сіалокон’югатів, а в епітеліальних і мезенхімних закладках дихальної системи, ротової порожнини та її похідних також з біосинтезом і N-ацетил-D-глюкозамінокон’югатів. Глікополімери з кінцевими нередукованими залишками N-ацетил-D-глюкозаміну, виявлємі лектином клубнів картоплі, в тканинах підшлункової залози відсутні.