Шаргун Тетяна Олексіївна. Формування професійної компетентності у майбутніх фахівців залізничного транспорту у процесі професійної підготовки

brief description

Шаргун Тетяна Олексіївна. Формування професійної компетентності у майбутніх фахівців залізничного транспорту у процесі професійної підготовки : дис... канд. пед. наук: 13.00.04 / Львівський науково-практичний центр ПТО АПН України. — Л., 2006. — 219арк. : рис., табл. — Бібліогр.: арк. 165-185

Шаргун Т. О.Формування професійної компетентності у майбутніх фахівців залізничного транспорту у процесі професійної підготовки. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 Теорія та методика професійної освіти”. Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького. Хмельницький, 2006.
Дисертація присвячена проблемі професійної компетентності майбутніх фахівців залізничного транспорту. У процесі дослідження виявлено і конкретизовано особливості та стан практики професійної підготовки фахівців, обґрунтовано педагогічні умови та розроблено модель формування професійної компетентності студентів технічних університетів залізничного транспорту. Представлено методику інтеграції знаньз професійно орієнтованих та гуманітарних дисциплін на основі концептуальних засад компетентнісного підходу, яка знайшла подальший розвиток у полілінгвальних спеціальних курсах. Наведено результати й аналіз дослідно-експериментальної перевірки формування професійної компетентності майбутніх залізничників. Педагогічний експеримент підтвердив ефективність запропонованої методики на практиці. Основні результати впроваджено в навчально-виховному процесі технічних університетів залізничного транспорту.

1. Проблема формування професійної компетентності, зокрема її роль у формуванні особистості та професійній підготовці фахівця, широко відображена в науковій літературі, що свідчить про її актуальність і важливий статус. Урахування специфіки професійної підготовки залізничників, що характеризується надзвичайною складністю та великим обсягом загальнопрофесійних і професійно орієнтованих знань, тривалістю становлення фахівця і багаторівневим характером організації підготовки, потребуєперебудови основних компонентів традиційної педагогічної системи. Сучасний спеціаліст залізничного транспорту повинен знати про досягнення науки і техніки у своїй країні та закордоном, уміти добрати потрібну інформацію з іноземної періодики та критично оцінити її, прореферувати чи проанотувати прочитану іноземною мовою статтю, виступити з повідомленням чи доповіддю на міжнародній конференції тощо.
Аналіз констатувального експерименту виявив низку недоліків у професійній підготовці фахівців залізничного транспорту, а саме: недостатність спеціальних знань; відсутність належної професійної спрямованості навчального процесу, необґрунтованість структури й термінів навчання; невизначеність рівнів професійної підготовки та їх тривалості. Цими недоліками пояснюється те, що, згідно аналізу влаштування на роботу, лиш 73 % випускників, які здобули фахову підготовку інженерів, були прийняті на роботу за фахом.
З’ясовано такі особливості професійної підготовки майбутніх фахівців у технічних університетах залізничного транспорту: специфіка змісту професійного навчання майбутніх інженерів; інтегративний підхід до загальноосвітньої та спеціальної підготовки; урахування міжнародного характеру галузі; специфіка підготовки гуманітарно-технічної еліти; конкретизація та коригування загальних і спеціальних цілей навчання для майбутніх інженерів; розроблення та впровадження спецкурсів професійних дисциплін із ключових проблем залізничного транспорту та загальних проблем цієї галузі; орієнтація на сучасний стан і прогностичні напрями розвитку залізничного транспорту в контексті світових тенденцій економічної та суспільної інтеграції європейських країн; розроблення конкретних шляхів модернізації процесу навчання для технічних університетів.
2. Для розроблення моделі формування професійної компетентності майбутніх фахівців залізничного транспорту у процесі професійної підготовки було визначено дидактичні принципи, вимоги та педагогічні умови, що лежать в основі її побудови.
До педагогічних умов формування професійної компетентності майбутніх фахівців залізничного транспорту ми відносимо такі: 1) реалізація компетентнісного підходу за наявності навчальних програм із гуманітарних, фундаментальних та професійно орієнтованих дисциплін з інтегративним компонентом; 2) диференційований підхід до змісту та навчально-пізнавальної діяльності студентів у процесі освоєння професійно значущих знань і вмінь, зокрема відбір обдарованих студентів, які мають бажання та здібності засвоювати знання на більш глибокому рівні; 3) інтеграція різнопредметних знань у спеціальні курси для диференційованих груп студентів із різними запитами, можливостями та інтересами.
3. Розроблено концептуальні засади компетентнісного підходу до професійної підготовки майбутніх фахівців залізничного транспорту: залежність професійного рівня підготовки фахівців залізничного транспорту від володіння загальними і спеціальними компетенціями (інтегрованими знаннями, уміннями та навичками); інтегровані інноваційні технології в навчанні; інтеграція спеціальної підготовки та виробничої діяльності; виділення етапів формування професійної компетентності і забезпечення наступності навчання; резервність змісту професійної підготовки інженерів залізничного транспорту; проблема полілінгвізму у професійній підготовці та діяльності інженера залізничного транспорту; виділення контингенту обдарованих студентів, зокрема таких, які здатні засвоювати професійні знання безпосередньо іноземними мовами.
4. Розглядаючи професійно орієнтовані дисципліни як елективні курси в циклі професійної підготовки інженерів залізничного транспорту та виходячи з постійно зростаючої ваги іншомовної підготовки залізничників, пов’язаної з міжнародною діяльністю цієї галузі, а також потребою використання світових науково-технічних здобутків у галузі транспортного перевезення, у дисертаційному дослідженні пропонується методика інтегрування та застосування в навчальному процесі полілінгвального спеціального курсу професійної підготовки. Упровадження полілінгвального підходу до професійно орієнтованих дисциплін базується на ідеях: залежності професійного рівня фахівця від володіння іноземними мовами; виділення контингенту студентів, здатних засвоювати професійні знання безпосередньо іноземними мовами; інтегративного підходу до вивчення професійно орієнтованих дисциплін та іноземних мов; багаторівневого підходу до іншомовної компетентності; диференціації вивчення професійно орієнтованих дисциплін іноземними мовами за рівнями складності.
У ході формувального експерименту визначено вплив навчання професійно орієнтованих дисциплін іноземною мовою на розвиток іншомовної підготовленості (зростання рейтингового показника успішності в середньому на 12,3 бала) та професійної компетентності інженерів залізничного транспорту (на 7,6 бала). Зростання показників загальної інструментальної компетенції в експериментальних групах завдячує чинникові впливу для загальної міжособистісної компетенції, загальної системної компетенції та спеціальних компетенцій, причому найбільший вплив активний чинник має на формування системних та комунікативних компетенцій.
Формування методик роботи з обдарованими студентами на основі вивчення окремих навчальних дисциплін іноземними мовами з урахуванням особливостей конкретної професії та використання міжкультурної дидактики у процесі викладання іноземної мови сприяє підвищенню рівня професійної підготовки майбутніх фахівців залізничного транспорту.
Результатом експериментального дослідження є: перевірка в педагогічній практиці та підтвердження ефективності обґрунтованих нами концептуальних засад формування професійної компетентності фахівців; визначення особливостей реалізації інноваційних підходів до професійної освіти; апробація та демонстрація дієвості полілінгвальних елективних курсів для студентів ВНЗ залізничного транспорту. Знайдені показники зростання успішності в експериментальних групах у порівнянні з контрольними протягом трьох навчальних років на 710 % та коефіцієнти парної кореляції (20040,79;20050,87) між рейтинговими показниками студентів експериментальних груп із професійно орієнтованих дисциплін з їхніми подальшими результатами на державному екзамені після IV курсу і дипломному проекті після V курсу також засвідчили ефективність запропонованих концептуальних засад та правильність висунутої гіпотези.
5. Результати дослідження можуть бути використані Науково-методичними центрами вищої та професійно-технічної освіти Міністерства освіти і науки України з метою розвитку професійної компетентності майбутніх фахівців залізничного транспорту в різних типах навчальних закладів; професійними навчальними закладами залізничного профілю для дидактичного обґрунтування процесу підготовки фахівців; педагогічними працівниками під час розроблення навчально-методичного забезпечення професійної підготовки майбутніх фахівців залізничного транспорту, зокрема у створенні підручників і навчальних посібників.
Проведене дослідження не вичерпує всіх проблем формування професійної компетентності майбутніх фахівців. Подальшими напрямами дослідження є: виявлення впливу сучасних інформаційних навчальних технологій на розвиток професійної компетентності студентів, інтенсифікацію іншомовної підготовки фахівців у технічних ВНЗ. Подальший розвиток викладених ідей вбачаємо також у навчальних програмах професійно орієнтованих дисциплін іноземними мовами в різних типах навчальних закладів.