Шемякова Марина Олександрівна. Діагностика, лікування та профілактика фетоплацентарної недостатності у жінок, які страждають варикозною хворобою

brief description

Шемякова Марина Олександрівна. Діагностика, лікування та профілактика фетоплацентарної недостатності у жінок, які страждають варикозною хворобою : дис... канд. мед. наук: 14.01.01 / Донецький держ. медичний ун-т ім. М.Горького; НДІ медичних проблем сім'ї. - Донецьк, 2005.

Шемякова М.О. Діагностика, лікування та профілактика фетоплацентарної недостатності у жінок, які страждають варикозною хворобою. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.01. акушерство та гінекологія. Науково-дослідний інститут медичних проблем сім’ї Донецького державного медичного університету ім. М. Горького МОЗ України, Донецьк, 2005.
У роботі вирішено питання зниження частоти фетоплацентарної недостатності (ФПН) у вагітних з варикозною хворобою. Уточнено деякі аспекти патогенезу ФПН у вагітних з варикозною хворобою та виявлено залежність стану фетоплацентарної системи (ФПС) від стадії та локалізації варикозного розширення вен на підставі визначення особливостей стану системи гемостазу, психоемоційного статусу вагітних у зіставленні з отриманими показниками гемодинаміки та ендокринної функції ФПС, стану плода та новонародженого, а також макро- і мікроструктури плацент. Створено математичну модель прогнозування стану новонароджених від матерів з варикозною хворобою в залежності від показників коагулограми та гормонального профілю у II триместрі вагітності. Розроблено науково обґрунтовану схему лікувально-профілактичних заходів щодо покращення стану ФПС у вагітних з варикозною хворобою в залежності від стадії захворювання та локалізації ураження судин, що дозволило ефективно знизити частоту ФПН та її ускладнень.

Дисертаціяприсвяченавирішенню актуальної наукової задачі сучасного акушерства питання зниження частоти ФПН у жінок з варикозною хворобою вен малого таза та нижніх кінцівок на підставі розробки патогенетично обгрунтованої схеми лікувально-профілактичних заходів щодо покращення стану ФПС.

Встановлено, що частота варикозної хвороби серед обстежених вагітних складає 35,8%. Хронічна ФПН проявляється у 74,0% вагітних з варикозним розширенням вен.

Виявлено порушення функції гемостазу, яке проявилось при декомпенсованій варикозній хворобі скороченням АПТЧ до 29,83±0,23с і підвищенням РФМК до 10,00±0,11мг% у ІІ триместрі вагітності та подовженням АПТЧ до 47,73±0,23с і збільшенням РФМК до 18,19±0,27мг% напередодні пологів; у вагітних з атиповим варикозом скороченням АПТЧ до 31,73±0,23с і підвищенням РФМК до 6,00±0,13мг% у ІІ триместрі та подовженням АПТЧ до 51,78±0,24с і збільшенням РФМК до 10,50±0,17мг% напередодні пологів, що показує наявність ризику тромбозу при вагітності та кровотечі у послідовому та ранньому післяпологовому періодах.
Виявлено закономірність між прогресуванням стадії, підвищенням локалізації варикозного розширення вен та погіршенням психоемоційного статусу протягом вагітності. У жінок з варикозною хворобою у стадії субкомпенсації у I та II триместрах переважав середній ступінь ПЕН (82,5% та 95,0% випадків), у III триместрі високий (50,0%); у групі пацієнток з декомпенсованою стадією варикозної хвороби з I по III триместри виявлено переважно високий ступінь ПЕН (62,5%; 85,0% та 87,5%); у жінок з атиповим варикозом з I по III триместри виявлялось прогресування ступеня ПЕН, тобто у II триместрі реєструвався переважно середній ступінь ПЕН (77,5%), у III високий (60,0%).
Виявлено залежність між прогресуванням стадії, підвищенням локалізації варикозного розширення вен та порушенням гемодинаміки у ФПС. Доплерометричні показники характеризувалися підвищенням СДВ до 2,62±0,006 (p<0,05) у матковій артерії та 3,05±0,006 (p<0,05) в артерії пуповини при декомпенсованій стадії хвороби, 2,54±0,009 (p<0,05) та 3,02±0,004 (p<0,05) відповідно при атиповому варикозі, що свідчить про II ступінь гемодинамічних порушень.
Доведено порушення ендокринної функції ФПС і погіршення стану плода у вагітних з варикозною хворобою у залежності від прогресування стадії та підвищення локалізації варикозного розширення вен, що характеризувалося у вагітних з декомпенсованою варикозною хворобою підвищенням рівнів ПЛ на 33,83% (p<0,05), Кр на 55,43% (p<0,05) та зниженням Е3на 48,21% (p<0,05), у вагітних з атиповим варикозом підвищенням ПЛ на 31,97% (p<0,05), Кр на 53,37% (p<0,05) та зниженням Е3на 37,39% (p<0,05), а також зниженням показників біофізичного профілю плода.
Виявлено погіршення стану плаценти відповідно з прогресуванням стадії та підвищенням локалізації варикозного розширення вен, що характеризувалось наявністю у материнській частині плацент повнокров’я судин (у 100% випадків у стадії декомпенсації варикозної хвороби та при атиповому варикозі), пристінкового набряку вен (42,5% та 65,0%) та пристінкових тромбів у венах (35,0% та 25,0%), склерозом стінок судин (70,0% та 52,5%), у фетальній - розширенням та набряком міжворсинчастих просторів (87,5% та 92,5%), скупченням еритроцитів у міжворсинчастих просторах (85,0% та 82,5%), набряком ворсин (82,5% та 87,5%), повнокров’ям фетальних капілярів (70,0% та 75,0%).
Створена лінійна регресійна модель, яка дозволяє прогнозувати стан новонароджених у пацієнток з варикозною хворобою у залежності від показників коагулограми та гормонального профілю у II триместрі вагітності з ефективністю діагностики 88%.
Розроблений комплекс лікувально-профілактичних заходів у жінок з варикозною хворобою дозволив знизити частоту ФПН на 25,8%, хронічної гіпоксії плода на 20,0%, СЗРП на 10,0%, стабілізувати психоемоційний стан у 57,5% пацієнток і знизити частоту ПЕН високого ступеня на 47,5%, сприятливо впливати на пологову діяльність і знизити частоту слабкості пологової діяльності на 7,5%, кровотеч у послідовому та ранньому післяпологовому періодах на 20,0%, знизити частоту кесаревого розтину з 36,7% до 11,7%, інших оперативних втручань у пологах - з 24,2% до 5,8% та усунути тромботичні ускладнення при вагітності та у післяпологовому періоді.