Шевчишена Оксана Володимирівна. Психологічні чинники виникнення та профілактика конфліктів у молодій сім'ї

brief description

НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені М. П. ДРАГОМАНОВА

На правах рукопису

Шевчишена Оксана Володимирівна

УДК 159.942.6:316.356.2:173

Психологічні чинники виникнення та профілактика конфліктів у молодій сім’ї

19.00.07 педагогічна та вікова психологія

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата психологічних наук

Науковий керівник
Долинська Любов Василівна,
кандидат психологічних наук, професор

Київ-2009
ЗМІСТ
ВСТУП..........................................................................................................................4
РОЗДІЛ 1
ТЕОРЕТИЧНІ ПІДХОДИ ДО ПРОБЛЕМИ КОНФЛІКТІВ У МОЛОДІЙ СІМ'Ї.............................................................................................................................11
1.1. Теоретико-методологічні підходи до вивчення конфлікту як психологічного феномена.......................................................................................................................11
1.2. Психологічні проблеми молодої сім'ї у зарубіжній та вітчизняній психології......................................................................................................................21
Висновки до першого розділу.....................................................................................53
РОЗДІЛ 2
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ПСИХОЛОГІЧНИХ ЧИННИКІВ ВИНИКНЕННЯ КОНФЛІКТІВ У МОЛОДІЙ СІМ'Ї................56
2.1. Методичні підходи до дослідження проблеми виникнення конфліктів у молодій сім’ї.................................................................................................................56
2.2. Психологічні очікування шлюбних партнерів як психологічний
чинник виникнення конфліктів у молодій сім’ї........................................................69
2.3. Установки подружжя на сімейне життя як детермінанта
виникнення конфліктів у молодій сім’ї...................................................................110
2.4. Вплив гендерно-рольових стереотипів шлюбних партнерів на виникнення конфліктів у молодій сім’ї........................................................................................126
2.5. Зв’язок рівня конфліктності в молодій сім’ї з особистісною зрілістю шлюбних партнерів до сімейного життя.................................................................141
Висновки до другого розділу....................................................................................149
РОЗДІЛ 3
ПСИХОЛОГІЧНИЙ СУПРОВІД ПОПЕРЕДЖЕННЯ КОНФЛІКТІВ У МОЛОДІЙ СІМ'Ї.....................................................................................................154
3.1. Теоретичне обґрунтування програми з попередження конфліктів у молодій сім'ї..............................................................................................................................154
3.2. Змістовні та процесуальні аспекти формувального експерименту з попередження конфліктів у молодій сім’ї.............................................................159
3.3. Результати формувального експерименту з попередження конфліктів у молодій сім’ї..............................................................................................................172
Висновки до третього розділу.................................................................................191
ВИСНОВКИ.............................................................................................................195
ДОДАТКИ................................................................................................................200
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ....................................................261

ВСТУП
Актуальність теми. Сім’я є одним із найважливіших соціальних інститутів, який потребує наукового дослідження. Особливо гостро постає ця потреба в період кризового стану нашого суспільства, проявами якого є постійне зростання числа розлучень, і, як наслідок, виникнення неповних сімей. Це пов’язано з негативними явищами повсякденного життя, такими, як інфляція, відсутність правових гарантій, соціальна й політична нестабільність, невизначеність майбутнього сім’ї в умовах політичної, економічної та соціальної кризи в Україні, що охопили усі соціальні структури та найбільш негативно позначаються на сім’ї. Наслідком такої ситуації є різке зниження адаптивних можливостей сім'ї, зростання її дисфункційності внаслідок невміння партнерів вирішувати виникаючі проблеми і йти на компроміси.
Конфлікти, що виникають у молодих сім’ях внаслідок економічних, соціальних та психологічних чинників, здебільшого руйнують їх, а це негативно впливає на виховання дітей, в результаті чого зростає дитяча злочинність, наркоманія, проституція. Значна кількість подружніх пар відмовляється від вирішення проблем, що виникають, вважаючи розлучення найкращим виходом з будь-якого конфлікту. Таким чином, вивчення проблеми подолання конфліктів у сім'ї зумовлене не лише пошуками шляхів гармонізації стосунків сімейного подружжя, а й необхідністю зниження рівня соціальних проблем у державі.
Проблема конфліктів розроблялася представниками різних психологічних напрямків як у зарубіжній (А.Адлер, А.Басс, К.Лоренц, Н.Міллер, Дж.Морено, З.Фрейд, К.Г.Юнг), так і у радянській (В.С.Агєєв, О.Я.Анцупов, В.К.Васильєв, Н.В.Гришина, Т.В.Драгунова, М.А.Новіков, А.І.Шипілов,) та українській (А.І.Бузник, А.М.Гірник, В.М.Кушнірюк, В.Г.Ласькова, Г.В.Ложкін, Л.П.Матяш-Заяц, М.І.Пірен, Н.І.Пов'якель, Є.В.Юрківський) психології. У процесі будь-якої комунікації можливе розходження думок, очікувань і уподобань, але важливо, як людина вирішує назріваючі конфлікти, чи може вона зробити свою поведінку безпечнішою стосовно іншої людини. Звідси випливає необхідність вивчення не лише конфлікту як психологічного феномена, але й пошуку ефективних способів попередження і розв’язання різноманітних конфліктних ситуацій, в тому числі і сімейних.
Проблема підготовки молоді до сімейного життя висвітлюється в роботах Т.В.Буленко, І.С.Волги, Т.В.Говорун, І.С.Голода, В.П.Горілика, І.В.Гребеннікова, Т.А.Демидової, Г.А.Дьоміної, О.М. Кікінеджі, С.В.Ковальова, Т.Л.Левицької, М.Я.Соловйова, А.Г.Харчева. В них розглядаються питання формування нових сімейно-шлюбних стосунків, типології функцій сім'ї.
Проблеми в уже сформованих сім’ях і спроби їх вирішення досліджували такі радянські вчені, як Ю.Є.Альошина, А.А.Бодальов, І.Ю.Борисов, В.М.Дружинін, О.Є.Зуськова, В.П.Левкович та інші. В українській психології цього напрямку вивчались: вплив батьківської сім’ї на життєдіяльність молодого подружжя (М.І.Мушкевич); особливості протікання сімейної кризи у молодих сім’ях (Р.П.Федоренко); динаміка особистісних рис у членів молодого подружжя (Л.З.Сердюк); умови подолання конфліктів у молодій сім’ї (Л.М.Омельченко), психопрофілактика міжособистісних конфліктів у сім’ях військовослужбовців (Є.М.Потапчук); образ „Я” як регулятор подружніх взаємин (Н.О.Давидюк), психологічні особливості сімейних стосунків сексуально дезадаптованих пар (І.Л.Леванова); вплив рівня домагань подружжя на сімейні стосунки (О.С.Язвінська) та інше.
Водночас, проведений аналіз психолого-педагогічної літератури не виявив спеціальних досліджень з проблеми психологічних чинників виникнення конфліктів у молодій сім'ї, а також засобів їх профілактики.
Таким чином, соціальна значущість проблеми конфліктів у молодій сім'ї та її недостатнє вивчення у психолого-педагогічній науці і обумовили вибір теми дослідження: „Психологічні чинники виникнення та профілактика конфліктів у молодій сім'ї”.
Зв’язок роботи із науковими програмами, планами, темами. Тема входить до плану науково-дослідних робіт кафедри психології Інституту філософської освіти і науки Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова й затверджена вченою радою університету (протокол № 9 від 30 березня 2007 року) та Міжвідомчою радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні АПН України (протокол № 9 від 27 листопада 2007 року).
Мета дослідження: з’ясувати психологічні чинники виникнення конфліктів у молодій сім'ї та обгрунтувати й розробити на цій основі систему роботи з попередження сімейних конфліктів.
В основу нашого дослідження було покладено припущення про те, що конфлікти у молодій сім'ї значною мірою зумовлюються психологічними чинниками (психологічними очікуваннями шлюбних партнерів, установками подружжя на сімейне життя, гендерно-рольовими стереотипами шлюбних партнерів), прояв яких провокується низьким рівнем особистісної зрілості членів молодого подружжя. Профілактика сімейних конфліктів можлива за умов усвідомлення дії означених чинників, оволодіння методами конструктивного розв’язання сімейних конфліктів та підвищення рівня особистісної зрілості членів подружжя до сімейного життя активними психологічними методами навчання.
На підставі мети і гіпотези нами були сформульовані такі завдання дослідження:
1) на основі аналізу наукової літератури визначити теоретичні підходи до вивчення проблеми конфліктів у молодій сім’ї;
2)експериментально виявити психологічні чинники виникнення конфліктів у сучасній молодій сім’ї;
3) визначити наявність зв’язку між рівнем конфліктності в молодій сім’ї та розвитком особистісної зрілості молодого подружжя до сімейного життя;
4) теоретично обґрунтувати, розробити та апробувати програму з попередження конфліктів та сформулювати на цій основі практичні рекомендації молодим сім’ям.
Об’єкт дослідження подружні конфлікти в молодій сім'ї.
Предмет дослідження - психологічні чинники виникнення подружніх конфліктів у молодій сім'ї та їх профілактика.
Методи дослідження. Відповідно до визначеної мети, гіпотези, сформульованих завдань використано комплекс теоретичних, емпіричних та математичних методів дослідження. На етапі теоретичного дослідження використовувались: теоретико-методологічний аналіз, класифікація та систематизація наукових джерел, порівняння й узагальнення даних теоретичних та експериментальних досліджень. На етапі емпіричного дослідження було застосовано бесіду, спостереження, анкетування, тестування, експеримент, що включав констатувальну, формувальну та контрольну частини. На етапах констатувального та контрольного експериментів використовувались спеціальні психодіагностичні методики: для дослідження психологічних очікувань шлюбних партнерів як психологічного чинника виникнення конфліктів у молодій сім’ї тест „Методика діагностики подружніх стосунків” В.П.Левкович та О.Є.Зуськової, анкета аналізу подружніх потреб У.Харлі; для дослідження установок подружжя на сімейне життя як детермінанти виникнення конфліктів у молодій сім’ї методика „РОД” А.М.Волкової; для дослідження впливу гендерно-рольових стереотипів шлюбних партнерів на виникнення конфліктів у молодій сім’ї було використано опитувальник „Розподіл ролей в сім’ї” Ю.Є.Альошиної, Л.Я.Гозмана, Є.М.Дубовської; для діагностики особистісної зрілості шлюбних партнерів методика „Ціннісні орієнтації” М.Рокіча, „Тест-опитувальник особистісної зрілості” Ю.З.Гільбуха, „Методика багатофакторного дослідження особистості” Р.Кеттела.
Обробка експериментально отриманих даних здійснювалась такими методами математичної статистики: кореляційного аналізу (коефіцієнта лінійної кореляції Пірсона і рангового коефіцієнта кореляції Спірмена) та критеріїв Студента, Фішера φ*, U-Манна-Уітні, методу хі-квадрат. Оцінювання відповідності емпіричного розподілу досліджуваних вибірок нормальному законові здійснювалося за допомогою критеріїв асиметрії (tA) та ексцесу (tЕ).
Відповідно до поставлених завдань дослідження проводилось у три етапи (пошуковий, експериментальний, заключний) впродовж 2006-2009 років.
Наукова новизна і теоретичне значення дисертаційного дослідження полягають у тому, що:
- вперше теоретично обґрунтовано та експериментально досліджено психологічні чинники виникнення конфліктів у молодій сім’ї (психологічні очікування шлюбних партнерів, установки подружжя на сімейне життя, гендерно-рольові стереотипи шлюбних партнерів); доведено, що низький рівень особистісної зрілості членів молодого подружжя до сімейного життя провокує появу психологічних чинників, які, зокрема, призводять до виникнення конфліктів у молодій сім’ї; здійснено теоретичне обґрунтування програми з попередження конфліктів у молодій сім’ї, метою якої є усунення психологічних чинників виникнення конфліктів та розвиток особистісної зрілості шлюбних партнерів до сімейного життя;
- розширено, уточнено та доповнено поняття „психологічні очікування шлюбних партнерів”, „установки подружжя на сімейне життя” та „гендерно-рольові стереотипи шлюбних партнерів”;
- набули подальшого розвитку знання про уявлення молоді про сім’ю, особливості адаптаційного періоду подружнього життя, психологічний супровід попередження конфліктів у молодій сім’ї.
Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що дібраний та апробований автором комплекс психодіагностичних методик може застосовуватись практичними психологами, соціальними працівниками та молоддю для виявлення проблем в сімейних стосунках та чинників, які їх спонукають. Розроблена експериментальна програма та практичні рекомендації з попередження конфліктів у молодій сім’ї можуть використовуватися: у психологічних консультаціях для формування у членів молодого подружжя та молоді в цілому високого рівня самосвідомості та відповідального ставлення до себе і партнера, переосмислення установок на сімейне життя, своїх очікувань і домагань, гендерно-рольових стереотипів щодо сімейного життя; викладачами вищих навчальних закладах у спецкурсах „Психологія сімейного життя”, у віковій психології, психології конфлікту при підготовці практичних психологів.
Впровадження розробленої автором системи навчально-розвивальних вправ та завдань, спрямованих на усунення психологічних чинників виникнення конфліктів у молодій сім’ї та розвиток особистісної зрілості шлюбних партнерів до сімейного життя, здійснюється шкільними психологами загальноосвітніх шкіл №15 (довідка № 121 від 19 червня 2009 року), № 25 (довідка № 104 від 9 червня 2009 року) м. Хмельницького, психологами міського Центру соціальної допомоги молоді (довідка № 47 від 15 червня 2009 року) м. Хмельницького. Результати констатувального експерименту, зміст знять розробленої тренінгової програми „Гармонізація стосунків у молодій сім’ї” та розроблені практичні рекомендації щодо стабілізації стосунків у молодих сім’ях впроваджено в психологічне забезпечення навчального процесу Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії (довідка № 275 від 15 червня 2009 року).
Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати дослідження доповідалися та отримали схвалення на І Міжнародній науково-практичній конференції „Актуальні проблеми психології особистості та міжособистісних взаємин” (Київ-Кам’янець-Подільський, 2009), на ІІ Міжнародній науково-практичній конференції „Духовність у становленні і розвитку громадянської особистості” (Київ-Суми, 2009), на Х-ХІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції „Молодь, освіта, наука, культура і національна самосвідомість в умовах європейської інтеграції” (Київ, 2007-2009), на звітних науково-практичних конференціях Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова (Київ, 2007-2009), на засіданнях кафедри психології Інституту філософської освіти і науки Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова.
Публікації. Основні теоретичні положення, результати дослідження, висновки відображені у 12 публікаціях автора. Серед них у фахових наукових виданнях, затверджених ВАК України, надруковано 9 одноосібних статей, матеріали конференцій.
Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, 8 додатків та списку використаної літератури, який налічує 333 найменувань (11 з них іноземною мовою). Основний зміст дисертації викладений на 199 сторінках комп’ютерного набору і містить 19 таблиць і 12 рисунків на 34 сторінках. Загальний обсяг дисертації 289 сторінок.

bibliography

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та експериментальне дослідження проблеми психологічних чинників виникнення та профілактики конфліктів у сім’ї, що проявилось у визначенні основних груп чинників виникнення конфліктів у молодій сім’ї в адаптаційний період (психологічні очікування шлюбних партнерів, установки подружжя на сімейне життя, гендерно-рольові стереотипи щодо сімейного життя шлюбних партнерів), вивченні особливостей їх прояву, дослідженні зв’язку конфліктності у молодій сім’ї з особистісною зрілістю шлюбних партнерів до сімейного життя, обґрунтованні, розробці та апробації програми цілеспрямованої роботи зі зниження впливу зазначених чинників на виникнення конфліктів у молодій сім’ї та підвищенні особистісної зрілості молодих сімей до подружнього життя, виробленні практичних рекомендацій для молодих сімей щодо попередження конфліктів в адаптаційний період сімейного життя.
1.Проблема конфлікту розроблялася у соціологічному, психологічному та філософському напрямках, серед яких вагоме місце займає психологічний. Дослідженями зарубіжної психології ХХ століття започатковано систематичний підхід до вивчення конфлікту як самостійного соціально-психологічного феномена. У вітчизняній психології вивченню проблематики конфлікту не приділялося належної уваги в зв’язку з політичною ситуацією у країні та твердженням марксистсько-ленінської філософії про неможливість загострення суперечностей та виникнення конфліктної атмосфери у соціалістичному суспільстві.
2. Сім’я та сімейні конфлікти є предметом дослідження в галузі соціології й практичної психології. Більшість психологів та соціологів, які досліджують сімейні стосунки, підкреслюють важливість початкового періоду розвитку сім’ї. В цей період проходить подружня адаптація, формуються сімейні норми та санкції, відбувається освоєння рольової поведінки. Одночасно в цей період загострюються майже всі проблеми подружнього життя. Основними психологічними чинниками виникнення конфліктів у молодій сім’ї є психологічні очікування шлюбних партнерів, установки подружжя на сімейне життя, гендерно-рольові стереотипи шлюбних партнерів.
3. Психологічні очікування шлюбних партнерів є вагомим чинником виникнення конфліктів у молодій сім’ї. Вони являють собою систему уявлень про сімейне життя, під впливом якої в партнерів виробляються сімейні цінності та формуються потреби, повне або часткове незадоволення яких зі сторони чоловіка (дружини) призводить до незадоволення собою, партнером та відносинами вцілому, а відтак до нереалізованих очікувань, рівень усвідомленості яких може зумовлюватися гендерними особливостями членів подружжя та впливом зовнішніх факторів. На виникнення конфліктів у молодій сім’ї впливає протиріччя потреб (в ніжності, в сексуальних стосунках, у спілкуванні, супутнику по відпочинку, фінансовій підтримці, привабливості партнера, щирості та відвертості, допомозі по господарству, відданості сім’ї, захопленні зі сторони партнера), а також завищені очікування, які сформувались у подружжя до моменту вступу в шлюб. Конфлікт між членами подружжя виникає в результаті суперечностей уявлень членів подружжя відносно реалізації власних потреб, потреб партнера і розходження їх уявлень з очікуваннями по відношенню до партнера. Надто високий і надто низький рівень прояву подружніх потреб зумовлює низьку реалізацію як власних потреб, так і потреб партнера, а відтак високий рівень нереалізованих очікувань, що є причиною виникнення конфліктів у молодій сім’ї.
4. Установки подружжя на сімейне життя, зокрема їх гармонійне поєднання в обох членів подружжя, впливають на рівень благополуччя в сім’ї. Установками подружжя на сімейне життя є внутрішнє, усвідомлене або неусвідомлене членами подружжя, налаштування, яке дає змогу сприймати дії партнера та відносини в сім’ї вцілому не такими, якими вони є в дійсності, а в їх можливостях, і залежить як від зовнішніх факторів, так і від індивідуально-психологічних особливостей подружжя. Конфлікти у молодих сім’ях зумовлюються такими установками, при яких як у стабільні, так і в кризові періоди життя переважає традиційна форма статево-рольової диференціації (дружина виконує виключно жіночі обов’язки, які пов’язані з см’єю і домом, а чоловік чоловічі, які пов’язані насамперед з роботою). Одним із чинників конфліктності у сім’ї є невідповідність між установкою шлюбного партнера і його реальною поведінкою, викликана неврахуванням індивідуальних особливостей протилежної статі, її нахилів, можливостей. У конфліктних сім’ях чоловіки роблять установку на псевдотрадиційну (лідер чоловік, обмеження професійної кар’єри дружини, приписування їй більшість побутових робіт і догляд за дітьми, але внесок у сімейний бюджет членів подружжя однаковий), а жінки на псевдоегалітарну (повна рівність чоловіка і дружини у вирішенні важливих для сім’ї питань, однакова завантаженість їх побутовими роботами і в той час приписування чоловіку традиійних обов’язків матеріально забезпечувати сім’ю) форми розподілу ролей.
5. Вагомим чинником виникнення конфліктів у молодій сім’ї є гендерно-рольові стереотипи шлюбних партнерів, прийняті в суспільстві. Вони являють собою уявлення про особистісні якості подружжя, прийняті в суспільстві, які передбачають стандартні модел ірольової поведінки чоловіків і жінок, згідно з якими для жінок головними ролями ввважаються експресивні ролі, які передбачають турботу про дітей і регулювання взаємостосунків в сім’ї, а для чоловіків інструментальні ролі, які полягають у підтримці зв’язку між сім’єю і зовнішнім світом. У конфліктних сім’х проявляється здебільшого висока стереотипність (виконання жінками суто жіночих ролей, а чоловіками суто чоловічих), яка не дає змоги у стабільні періоди життя сім’ї переходити на рівноправну форму статево-рольової диференціації. На виникнення конфліктів впливає наявність стереотипів щодо розподілу ролей в сім’ї як одного, так і в обох членів подружжя.
6. Конфліктність у сім’ї тісно пов’язана з рівнем особистісної зрілості шлюбних партнерів до сімейного життя, яка проявляється перш за все у ціннісних орієнтаціях членів сім’ї, емпатійності, вміннях встановлювати близькі стосунки з іншими людьми, відповідальності за сім’ю, емоційній стійкості до життєвих ситуацій. Співпадіння цінностей у обох членів подружжя, високого рівня емпатійності та відповідальності, емоційної стійкості та саморегуляції призводить до зниження конфліктності у молодій сім’ї.
7. Теоретичні положення психології про відносну стійкість потреб, очікувань та стереотипів особистості і можливість їх переосмислення і змінення є методологічним підґрунтям організації цілеспрямованої роботи зі зниження конфліктності у молодих сім’ях. Корекція психологічних очікувань, стереотипів та установок шлюбних партнерів можлива активними психологічними методами навчання, що призводить до помірного прояву потреб, підвищення рівня оцінювання задоволення потреб своїм партнером, зниження рівня нереалізованих очікувань. Використання активних психологічних методів навчання призводить до зростання числа осіб, які роблять установку на особисте домінування в реалізації тієї чи іншої сімейної функції, особливо рівня домагань чоловіків у виконанні функції батьківського виховання, а також при реалізації господарсько-побутової функції шлюбу, врахування інтересів шлюбного партнера та сім’ї в цілому, що дало можливість ефективно здійснювати статево-рольову диференціацію в різні періоди життєдіяльності сім’ї, сприяло переосмисленню стереотипних уявлень щодо розподілу між собою виконання усіх сімейних ролей.
8. Поєднання цілеспрямованої тренінгової роботи у напрямках зниження дії психологічних чинників та підвищення особистісної зрілості шлюбних партнерів до сімейного життя є ефективним щодо зниження конфліктності у молодих сім’ях. Це призводить також до переосмислення шлюбними партнерами ціннісних орієнтацій, формування у них вмінь встановлювати близькі стосунки з партнером на основі емпатії, підвищення у членів молодого подружжя рівня емоційної стійкості до життєвих ситуацій та відповідальності за сім’ю.
Практичні рекомендації членам молодого подружжя включають поради щодо переосмислення сімейних цінностей з врахуванням позицій шлюбного партнера, його інтересів, мотивів, можливостей, та розкривають способи попередження і вирішення конфліктів в адаптаційний період. Уточнені вимоги, яким повинне відповідати подружжя у шлюбно-сімейній взаємодії.
Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів даної проблеми. Зокрема, більш ретельного вивчення вимагає дослідження психологічних чинників виникнення конфліктів на різних вікових етапах шлюбної взаємодії та пошуку шляхів і засобів стабілізації стосунків в кризові періоди функціонування