Шевчук Любов Теодорівна. Медико-соціальні основи використання трудового потенціалу в Україні

brief description

Шевчук Любов Теодорівна. Медико-соціальні основи використання трудового потенціалу в Україні: дис... д-ра екон. наук: 08.09.01 / НАН України; Інститут регіональних досліджень. - Л., 2005

Шевчук Л.Т. Медико-соціальні основи використання трудового потенціалу в Україні. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук з спеціальності 08.09.01 демографія, економіка праці, соціальна економіка і політика. Інститут регіональних досліджень НАН України, Львів, 2005.
Дисертацію присвячено аналізу використання трудового потенціалу з урахуванням медико-соціальних основ. Розроблено новий напрямок наукового дослідження використання трудового потенціалу в умовах врахування медико-соціальних основ і положень нової парадигми економічної науки, запропоновано нові підходи до прогнозування регіонального трудовикористання через стратегії соціально-економічного розвитку регіонів.
Створена нова термінологія (соціально-економічне поле регіону, трудове мотиваційне поле регіону, трудові мотиваційні хвилі, медико-соціальний каркас території тощо). Запропонована модель аналізу і прогнозу використання трудового потенціалу в контексті медико-соціальних основ в умовах трансформації економіки. Сформульована концепція медико-соціального каркасу території та досліджені особливості впливу геополітичних й соціально-економічних осей на його формування, розроблена теорія трудового мотиваційного поля. Розроблена методика визначення величини трудового потенціалу та рівня її використання
Обґрунтовані напрямки регіонального трудовикористання при врахуванні медико-соціальних основ на найближчу і більш віддалену перспективу в рамках стратегій соціально-економічного розвитку регіонів.

На захист виносяться результати комплексних досліджень медико-соціальних основ використання трудового потенціалу за напрямами, що випливають з мети та поставлених завдань для її досягнення. У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і представлено авторський варіант розв’язання наукової проблеми - розробка нового напрямку наукового дослідження використання трудового потенціалу в контексті медико-соціальних основ через призму нової парадигми економічної науки, запропоновано нові підходи до прогнозування регіонального трудовикористання через стратегії соціально-економічного розвитку регіонів.
Результати проведеного дослідження дозволяють сформулювати такі висновки та пропозиції:
1.Ефективний аналіз і прогноз використання трудового потенціалу вимагає застосування на базі міждисциплінарного підходу нових теоретичних надбань, які і були отримані в процесі виконання даної дисертації. Серед таких надбань - нова термінологія, яка дозволила повноцінно з’ясувати суть теорії трудового мотиваційного поля й концепції медико-соціального каркасу території, висвітлити результати інших здобутків. Серед здобутків важливими є підходи до обґрунтування структури трудового потенціалу та економічної оцінки його головного елемента здоров’я, комплексної оцінки факторів використання трудового потенціалу та розробки концепції медико-соціальних факторів використання трудового потенціалу, а також запропонована автором модель аналізу і прогнозу використання трудового потенціалу в контексті медико-соціальних аспектів в умовах трансформації економіки.
2.Запропоновано новий напрямок економіко-регіональних досліджень, суть якого полягає у вивченні об’єкту дослідження крізь призму нової економічної науки. Остання, базуючись на наявності взаємозалежності між людиною і довкіллям (природним, техногенним і соціальним), визнанні в структурі об'єктів, процесів, явищ наявності інформаційної матриці, еманацій та енергій, що взаємопроникають одні в одних і взаємодіють одні з одними, дала змогу ставити питання про наявність соціально-економічних полів, а в їх складі трудових мотиваційних полів та допомогла окреслити шляхи їх вивчення. Продовження наукових пошуків в цьому напрямку дасть змогу поглибити знання про природу територіальних суспільних систем різного ієрархічного рівня та більш ефективно управляти їх розвитком.
3.Сформульовано теорію трудового мотиваційного поля, за якою розширення границь, збільшення густини і стягування дрейфового потенціалу трудового мотиваційного поля зумовлює підвищення рівня використання трудового потенціалу. В рамках цієї теорії розкрито суть соціально-економічного поля - органічної складової соціально-економічних систем будь-яких ієрархічних рівнів, окреслена місце в його структурі трудового мотиваційного поля та подано тлумачення змісту поняття «трудова мотиваційна хвиля», яке трактується як значний просторовий перерозподіл трудового мотиваційного поля у зв'язку iз зміною локації дрейфового потенціалу, що в кінцевому результаті впливає на якісний стан території в цілому. Теорія трудового мотиваційного поля дозволяє глибше пізнати природу трансформаційних соціально-економічних процесів, які активізувалися в Україні на початку 90-х років.
3.Поглиблено знання про територіальні суспільні системи національного й регіонального рівнів на основі виявлених взаємозв'язків особливостей використання трудового потенціалу соціально-економічного району з рівнем його соціально-економічного розвитку, вивчених особливостях формування трудового мотиваційного поля, застосованих медико-соціальних підходів до оцінки середовища як ресурсу життєдіяльності й концепції медико-соціального каркасу території та дослідженні особливостей впливу геополітичних й соціально-економічних осей на його формування.
4.Обґрунтована доцільність вивчення медико-соціальних факторів використання трудового потенціалу при застосуванні розробленої концепції медико-соціальних факторів, які розглядаються як специфічні рушійні сили трудовикористання. Адже, дослідження медико-соціальних факторів, які, з одного боку, детермінують індивідуальне та суспільне здоров’я; з другого, - визначають особливості довкілля та медико-соціальну ситуацію в територіальній суспільній системі; з третього, - формують рівень використання трудового потенціалу; дало змогу оцінити роль медико-соціальних факторів використання трудового потенціалу у формуванні соціокультурного поля, виявити взаємозв’язки між медико-соціальними особливостями використання трудового потенціалу та формуванням інформаційного поля, здійснити оцінки особливостей впливу медико-соціальної ситуації на формування суспільного розуму і суспільного інтелекту.
5.Розкрита важливість застосування авторських методик для визначення кількості суспільного здоров’я відносного рівня розвитку суспільного економічного менталітету, використання яких дозволило розрахувати існуючий і передбачити прогнозний рівень використання трудового потенціалу на національному і регіональному рівнях та розробити заходи, спрямовані на активізацію економічної діяльності в розрізі регіонів.
6.На основі дослідження доведено, що для поліпшення управління соціально-економічним розвитком регіону необхідно і доцільно враховувати медико-соціальні особливості удосконалення трудового мотиваційного механізму. Доведена важливість синхронізації розвитку його окремих ланок розширення законодавства України у сфері праці, охорони здоров’я, соціального захисту; поліпшення співвідношення пропозиції робочої сили і попиту на неї; задоволення вимог носіїв робочої сили до робочих місць, характеру і безпеки праці; забезпечення вимог роботодавців до якості робочої сили, до розвитку мотиваційної сфери особистості; досягнення стандартів умов життєдіяльності; збільшення рівня доходів, зокрема заробітної плати; підвищення рівня сформованості трудового мотиваційного поля. Це сприятиме збільшенню кількості суспільного здоров’я, підвищенню рівня використання трудового потенціалу.
7.В результаті здійсненого аналізу рівня розвитку системи охорони здоров'я України та вивченні особливостей його впливу на перспективне формування медико-соціальних основ використання трудового потенціалу регіону та виявленої ролі нетрадиційної медицини у розв’язанні медико-соціальних проблем при використанні трудового потенціалу регіону запропоновані підходи до уточнення концепції охорони здоров’я та її впровадження на національному й регіональному рівнях.
8.Розроблено медико-соціальне районування України, яке дозволило виділити в межах країни 8 медико-соціальних районів. Кожний з них розглядається як частина території країни, в межах якої спостерігається відносно однорідна медико-соціальна ситуація, мають місце подібні показники народжуваності, смертності, дитячої смертності, природного приросту населення та приблизно однакові показники забезпеченості населення медичними установами і яка базується на розвиненому в її межах медико-соціальному каркасі. Доведено, що медико-соціальні цілі регіонального трудовикористання, які розроблені при врахуванні медико-соціальних основ на найближчу і більш віддалену перспективу в складі стратегій соціально-економічного розвитку регіонів, повинні враховувати завдання щодо поліпшення медико-соціальної ситуації в розрізі медико-соціальних районів.
9. Розроблені моделі регіонального трудовикористання в умовах врахування медико-соціальних основ на ближчу і віддаленішу перспективу для підвищення рівня використання трудового потенціалу в умовах забезпечення медико-соціальних основ, які обґрунтовані в розрізі чотирьох можливих типів економічних моделей розвитку регіонів України.
З метою розширення практичного застосування розроблених у дисертації пропозицій і збільшення економічного та соціального ефекту, отримуваного в результаті їх впровадження, доцільно: