Шевчук Олександра Володимирівна. Оптимізація лікування хворих з папіломавірусною інфекцією жіночих статевих органів

brief description

Шевчук Олександра Володимирівна. Оптимізація лікування хворих з папіломавірусною інфекцією жіночих статевих органів: дисертація канд. мед. наук: 14.01.01 / Одеський держ. медичний ун- т. - О., 2003

Шевчук О.В.Оптимізація лікування хворих з папіломавірусною інфекцією жіночих статевих органів. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.01акушерство та гінекологія.- Одеський державній медичний університет МОЗ України, Одеса, 2003.
Дисертація присвячена оптимізації лікування генітальної папіломавірусної інфекції у жінок. Було обстежено 112 жінок, з них 82 з ГПВІ. До початку лікування проводили санацію супутніх ЗПСШ і відновлювали мікробіоценоз піхви. Аміксин призначали у першу добу у разової дозі 0,250 г, далі через кожні 2 доби по 0,125 г. Курсова доза 1,250 г. Після проведення імуномодулюючої терапії на 6-10 добу менструального циклу проводився кріовплив на уражені ділянки епітелію двома циклами.
Було з’ясовано, що найбільш вагомими факторами ризику є висока сексуальна активність, паління, інфікованість іншими ЗПСШ, молодий вік (20-24 роки). Було також з’ясовано, що у хворих наявні порушення в імунній системі (зниження активності лейкоцитів у продукції ІФН-a і ІФН-g; кількості CD3+і CD4+клітин, співвідношення CD4+/CD8+; підвищення кількості сироваткового ІФН, СПІЛ, CD8+клітин і IgА). Після запропонованого методу лікування спостерігали нормалізацію її показників.
Ефективність лікування склала 86,4% у основній групі та 60,5% у групі порівняння

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі вивчення особливостей імунної системи у жінок, інфікованих різними типами ВПЛ. Вперше визначені найбільш вагомі чинники ризику ГПВІ, особливості клініко-морфологічної картини захворювання, розроблено комплексний метод лікування хворих з ГПВІ з застосуванням імуномодулятора аміксину та кріовпливу, оцінено зміни в імунній системі при традиційному та розробленому методах лікування, оцінено ефективність лікування.

Найбільш вагомими чинниками ризику ГПВІ є ранній початок статевого життя (ВР=8,2), велика кількість статевих партнерів (ВР= 5,8), паління (ВР=5,7), інфікованість іншими ЗПСШ (ВР=29,3), молодий вік (20-24 роки) (ВР=14,7). Основними клінічними проявами ГПВІ є плоскі та гострокінцеві кондиломи на шийці матки та на вульві; морфологічною ознакою койлоцитоз.
У пацієнток з ГПВІ наявні порушення в клітинній і гуморальній ланці імунної системи: зниження кількості CD3+та CD4+клітин, співвідношення CD4+/CD8+, а також підвищення кількості CD8+клітин та IgА, в найбільшому ступені виражені у інфікованих високоонкогенними типами ВПЛ.
У пацієнток з ГПВІ наявні порушення в інтерфероновій ланці імунної системи, особливо у інфікованих високоонкогенними типами вірусу: зниження індукції лейкоцитами ІФН-a та ІФН-g, підвищення рівня сироваткового ІФН та СПІЛ, що корелює з особливостями перебігу захворювання.
Комплексне лікування хворих з ГПВІ з використанням кріовпливу та аміксину призводить до значного імуномодулюючого ефекту, який проявляється в нормалізації порушених показників імунної системи (збільшення кількості CD3+, CD4+клітин, співвідношення CD4+/CD 8+; зниження кількості CD8+клітин та сироваткового IgA; зниження сироваткового ІФН та СПІЛ, підвищення індукції лейкоцитами ІФН-a та ІФН-g).
Критеріями вилікування ГПВІ слід вважати зникнення кондилом, нормалізацію кольпоскопічної картини, відсутність койлоцитозу, елімінацію вірусу, нормалізацію показників імунної системи.
Розроблений комплексний метод лікування прискорює терміни клінічного одужання і знижує кількість рецидивів, що дозволяє підвищити ефективність лікування хворих з ГПВІ до 86,4% у порівнянні з 60, 5 % у разі застосуванні плацебо та кріовпливу.