Шевчук Тарас Володимирович. Гігієнічна оцінка факторів ризику та прогностичні критерії поширення захворювань, що передаються статевим шляхом серед молоді

brief description

Шевчук Тарас Володимирович. Гігієнічна оцінка факторів ризику та прогностичні критерії поширення захворювань, що передаються статевим шляхом серед молоді : дис... канд. мед. наук: 14.02.01 / Національний медичний ун-т ім. О.О.Богомольця. - К., 2005

Шевчук Т.В.Гігієнічна оцінка факторів ризику та прогностичні критерії поширення захворювань, що передаються статевим шляхом серед молоді. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.02.01. Гігієна Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, Київ, 2005.
Здійснено визначення соціальних факторів ризику, особливостей статевої поведінки, психофізіологічних чинників, властивостей характеру та темпераменту молоді, що хворіє на венеричні захворювання. Проведена комплексна гігієнічна оцінка факторів ризику виникнення захворювань, що передаються статевим шляхом серед сучасної молоді, та науково-обґрунтовані прогностичні критерії їх поширення та профілактики. Розроблена та впроваджена у діяльність закладів освіти та охорони здоров’я комплексна бальна шкала гігієнічної оцінки ступеня ризику виникнення захворювань, які передаються статевим шляхом, що надає можливість здійснити індивідуальне прогнозування ступеня ризику їх виникнення у молодіжному середовищі та суттєво збільшує ефективність проведення заходів первинної профілактики.

В дисертаційній роботі вирішено актуальне наукове завдання здійснена комплексна гігієнічна оцінка факторів ризику та визначені і науково-обґрунтовані прогностичні критерії поширення захворювань, які передаються статевим шляхом (ЗПСШ) серед молоді, що надає можливість виявляти групи ризику та суттєво збільшує ефективність проведення заходів первинної профілактики.
1. Визначено, що найбільш суттєвими соціальними факторами, які впливають на ступінь поширення ЗПСШ серед молоді, є: низький рівень освіти, незадовільні матеріально-побутові умови, відсутність визначеного типу занять, незадовільний стан відносин в сім’ї та з оточуючими людьми, а також надмірне вживання алкоголю, вживання наркотичних речовин та тютюнопаління, особливо серед молодих жінок.
2. Встановлено, що у структурі особливостей статевої поведінки найбільш вагомими факторами ризику щодо виникнення ЗПСШ слід вважати: ранній початок статевого життя, часту зміну статевих партнерів, низький рівень інформованості з питань профілактики венеричних захворювань та відмову від використання бар’єрних контрацептивів.
3. Виявлена відсутність суттєвих розбіжностей за ступенем розвитку психофізіологічних особливостей функціонального стану організму жінок і чоловіків, які страждають на ЗПСШ, та є практично здоровими, за винятком показників, котрі відображують характеристики стійкості уваги та динаміки працездатності.
4. Визначено, що серед властивостей темпераменту молоді, яка хворіє на ЗПСШ, найбільше прогностичне значення щодо їх виникнення та поширення у жінок мають підвищений рівень екстраверсії (р<0,005), нейротизму (р<0,001) і ситуаційної тривожності (р<0,05) та знижений рівень особистісної тривожності (р<0,05), у чоловіків підвищений рівень екстраверсії і ситуаційної тривожності (р<0,05) та знижений рівень нейротизму. Виявлено, що рівень екстраверсії серед осіб з венеричною патологією суттєво більший ніж серед їх здорових ровесників відповідно на 13,2% у жінок та на 7,4% у чоловіків, ступінь емоційної нестабільності є вищим на 21,3% серед жінок та нижчим на 12,9% серед чоловіків.
5. Встановлені властивості характеру, що формують особливості індивідуального стилю поведінки молоді, яка має безладні статеві стосунки та хворіє на ЗПСШ. Відповідно до даних особистісного опитувальника Міні-мульт, найбільш значущими є підвищений рівень психопатії (р<0,001) та знижений рівень іпохондрії (р<0,001), психастенії (р<0,05) і шизоїдності (р<0,001). За даними опитувальника Шмішека, найбільш типовими особливостями характеру для жінок і чоловіків з венеричною патологією слід вважати гіпертимний (р<0,05) та збудливий (р<0,001) типи акцентування особистісних рис.
6. Результати, одержані в ході вивчення показників нервово-психічного стану молоді, що хворіє на ЗПСШ, засвідчують більш низький рівень серед них самопочуття, активності та настрою. За допомогою методу колірних виборів, виявлені колірні еталони, які молодь, що має схильність до безладних статевих стосунків і, отже, високий ризик виникнення венеричних захворювань, частіше обирають на перші позиції. До їх числа належать: чорний, червоний, коричневий та жовтий колірні еталони.
7. Встановлено, що до числа основних прогностичних критеріїв, які зумовлюють підвищену імовірність виникнення ЗПСШ і, отже, визначають провідні напрямки запровадження профілактичних заходів, необхідно віднести медико-соціальні фактори, особливості статевої поведінки та особливості особистості.
8. На підставі проведених наукових досліджень розроблена, науково-обґрунтована та впроваджена у діяльність закладів охорони здоров’я комплексна бальна шкала гігієнічної оцінки ступеня ризику виникнення ЗПСШ серед молоді, що передбачає здійснення поглибленої оцінки ряду медико-соціальних чинників, особливостей статевої поведінки та особливостей особистості