Шиманська Оксана Петрівна. Формування міжнародних економічних відносин управління процесом трудової еміграції в умовах України

brief description

Шиманська Оксана Петрівна. Формування міжнародних економічних відносин управління процесом трудової еміграції в умовах України: дисертація канд. екон. наук: 08.05.01 / Тернопільська академія народного господарства. - Т., 2003

Шиманська О. П. Формування міжнародних економічних відносин управління процесом трудової еміграції в умовах України. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.05.01. світове господарство і міжнародні економічні відносини. Тернопільська академія народного господарства, Тернопіль, 2003.
Досліджуються закономірності міжнародного руху робочої сили за умов глобалізації економічного розвитку. З'ясовується матеріальна передумова трудової еміграції, її сутнісні форми та форми зовнішнього прояву. На основі аналізу економіко-географічного розподілу трудової еміграції з України та з'ясування мотиваційної поведінки трудоемігрантів виявлено специфіку українського трудоеміграційного процесу. Проведено соціологічне опитування (у формі анкетування), на основі чого окреслено соціально-економічний портрет українського трудоемігранта. Узагальнено зарубіжний досвід державного управління експортом робочої сили і виявлено можливості його адаптації в Україні. Розроблено репрезентативну систему показників кількісної оцінки стану й динаміки еміграційних процесів для створення ефективної системи управління ними. Запропоновано економетричну модель розвитку трудової еміграції на найближчу перспективу. Обґрунтовано необхідність та напрями державного втручання у трудоеміграційний процес для забезпечення загальнонаціональних інтересів і безконфліктного входження України у європейську економічну спільноту.

У дисертації наведене теоретичне узагальнення та нове вирішення проблеми формування міжнародних економічних відносин управління процесом трудової еміграції в умовах України, що дозволяє зробити наступні висновки:

Трудова еміграція один зі способів існування глобалізованого суспільства. Вона характеризується системою міжнародних економічних, політичних, правових, соціальних та етнокультурних відносин, що виникають між окремими особами, фірмами, міждержавними угрупованнями з приводу міжнародних переміщень працездатного населення.
Об'єктивною матеріальною передумовою сучасної трудової еміграції є такі зміни в підсистемі міжнародних економічних відносин, котрі модифікують якісні характеристики робочої сили. Ці видозміни репрезентуються у категорії "інтернаціональна робоча сила". Якщо робоча сила взагалі характеризується здатністю людини до праці, сукупністю її фізичних, інтелектуальних здібностей, отриманих знань і досвіду, використовуваних в економічній діяльності, то інтернаціональна робоча сила репрезентується комплексом таких властивостей здатності людини до праці, за якими робоча сила набуває якості наднаціональної. Завдяки цьому процесу формується матеріальна передумова адаптації робочої сили до вимог світового ринку праці, коли суб'єкти виробничого процесу своєю кооперованою працею доповнюють один одного, формуючи якісно нову продуктивну силу об'єднаної у світовому масштабі праці.
Економічна сутність трудової еміграції висвітлюється через з'ясування суперечливої єдності інтеріогенеративної та екстеріогенеративної (з огляду на причини), болстерінгової і детеріоративної (з точки зору наслідків) сутнісних форм і відповідних їм частин трудоеміграційного потоку. Теоретичне обґрунтування суперечливої єдності цих форм може стати основою для диференційованих підходів у розробці критеріїв і важелів державного управління трудовою еміграцією в Україні.

4. Проведений ретроспективний аналіз української трудової еміграції дав змогу з'ясувати, що особливостями її сучасного етапу є вибухове зростання масштабів трудоеміграційних потоків, досягнення соціально небезпечних обсягів нелегальної еміграції та дедалі зростаючі втрати для держави української інтелектуальної еліти.

Проведене власне соціологічне дослідження дало змогу констатувати, що типовий український трудоемігрант має своєрідний портрет, який відтворено у дисертації.
Економетрична оцінка динаміки трудової еміграції дала можливість спрогнозувати обсяги досліджуваного явища на найближчу перспективу. Для стабілізації досліджуваного процесу запропоновано логарифмічну модель (yt= =9,83 + 14,68ln(t),R= (0,986), оскільки розвиток трудової еміграції згідно з нею супроводжуватиметься найменшим приростом чисельності трудоемігрантів і найменшими обсягами детеріоративної частини трудоеміграційного потоку.
Досвід міжнародної практики здійснення регуляторної політики у сфері трудової еміграції подано як елемент незавершеного процесу формування міжнародних економічних відносин, що репрезентуються категорією "трудова еміграція". Аналіз типів еміграційної політики основних країн-експортерів робочої сили показав, що Україна схиляється до проведення політики відкритого стримування трудової еміграції у зв'язку з вибуховим її характером.
З метою створення ефективної національної моделі управління трудовою еміграцією пропонується ввести систематизований комплекс індикаторів кількісного аналізу досліджуваного явища, котрі характеризують його у статиці й динаміці.

9. Формування цілісної, уніфікованої системи забезпечення інтересів трудоемігрантів вимагає удосконалення міграційного законодавства України через його доповнення Законом "Про міграцію", що забезпечить надання трудоемігрантам правового статусу в країнах-реципієнтах. Окрім цього, ратифікація Україною міжнародних конвенцій, що регламентують нормативно-правове забезпечення міждержавної трудової міграції, дасть змогу прискорити процес інтеграції нашої країни до міжнародного ринку праці та глобалізованого господарства.

Основою організаційних перетворень у трудоеміграційній сфері повинно стати створення Служби трудової еміграції і соціальної підтримки (СТЕСП), що дасть можливість ліквідувати розпорошення функцій між установами та відомствами міграційної сфери.
Система заходів державного втручання у трудоеміграційні процеси мусить включати надання пільг трудоемігрантам, які вкладають валютні заощадження у розвиток малого бізнесу; здійснення географічної і професійної диверсифікації трудоеміграційних потоків через створення агентств з працевлаштування українських громадян за кордоном; регулювання оплати за посередницькі послуги агентств з працевлаштування; удосконалення фінансових важелів через діяльність Українського банку реконструкції і розвитку (УБРР).